Сцена перша
Кімната в замку. Задуманий Макбет
у супроводі леді Макбет.
ЛЕДІ МАКБЕТ
Чому обходиш? Чому завжди я бачу
тебе в думках глибоких?
Не зміниш те, що зроблене! Правдиво
казали чаклунки – ти вже на троні.
Дункана син утік так потаємно
до Англії – назвали
його вбивцею батька. Тобі лишився
порожній трон.
МАКБЕТ
А ті жінки магічні?
Банко батьком монархів вони назвали...
Тож діти Банко – королі?
Дункан заради них мав умерти?
ЛЕДІ МАКБЕТ
Він і його син дійсно живі...
МАКБЕТ
Безсмертя для життя теж не мають...
ЛЕДІ МАКБЕТ
Ах, так! Не мають!
МАКБЕТ
Пані, потрібно, щоб інша кров проллялась!
ЛЕДІ МАКБЕТ
Де ж це? Скоро?
МАКБЕТ
Як надійде ніч наступна.
ЛЕДІ МАКБЕТ
Для наміру твого ти маєш силу?
МАКБЕТ
Банко! Вже вічність царство тобі відкрила...
(стрімко виходить)
Сцена друга
Леді Макбет сама.
ЛЕДІ МАКБЕТ
Вже світло гасне... Проміння слабшає,
що вічно ллється з небес незмінних!
Ноче жадана, руку злочинну,
убивчу, в полог свій ти загорни.
Злочин наступний! Злочин наступний!
Так необхідний! Так необхідний!
Треба скінчити згубну роботу.
(Треба скінчити, треба скінчити згубну роботу.)
Мертвим про царство зникне турбота –
для них лиш реквієм, вічність і мир!
(піднесено)
О, ця жага до трону!
О, скіпетр (скіпетр) тепер для мене!
Влади жага шалена
стихне (стихне) лише в тобі!
(О, ця жага, о, ця жага до трону!
О, скіпетр тепер для мене, для мене!
Влади жага, влади жага шалена
Стихне лише у тобі, в тобі!)
Впаде без духу провіщений,
що стане королем!
(Впаде, впаде – хто стане королем.
Впаде, впаде – хто стане королем.
Впаде – хто стане королем.
Впаде.)
(виходить)
Сцена третя
Парк. Вдалині замок Макбета.
ХОР УБИВЦЬ
Перша група:
Від кого прийшли до нас?
Друга група:
Від Макбета.
Перша група:
І що робить?
Друга група:
Банко треба нам убить.
Перша група:
Коли? І де?
Друга група:
В слушний час –
має з сином тут іти.
Перша група:
Тож чекаймо темноти.
УСІ
Зникло сонце!.. Ніч лягає –
неласкава і кривава.
Ніч сліпа. Умить зникає
світло з неба і землі (землі).
Час все ближче підступає –
ми у тиші їх чекаєм.
Бійся, Банко! Ще до ранку
ніж проткне тебе в імлі (так, в імлі)!
(Бійся, Банко! Бійся, Банко!
Ще до ранку ніж проткне тебе в імлі.
Зникло сонце!.. Ніч лягає –
неласкава і кривава.
Ніч сліпа. Умить зникає
світло з неба і землі (землі).
Час все ближче підступає –
ми у тиші їх чекаєм.
Бійся, Банко! Ще до ранку
ніж проткне тебе в імлі (так, в імлі)!
Час все ближче (ближче) підступає.
Час все ближче (ближче) підступає.
Бійся, Банко! Бійся! Бійся, Банко! Бійся!
Ми у тиші їх ждемо.
Ми у тиші їх ждемо.
(обережно зникають)
Сцена четверта
Банко і Флінс
БАНКО
Йдім скоріше, мій сину...
з лихого мороку вийти...
передчуття незнані стискають груди,
повно знаків тривожних, страх звідусюди.
Щораз густіша темрява
з неба спадає тихо!
У ніч таку ж пробитий був
Дункан, володар мій.
Тисячі грізних образів
мені пророкують лихо,
в марних думках громадяться
химери і жах нічний (жах нічний).
(В марних думках громадяться
химери, химери й жах нічний.
В марних думках громадиться жах нічний.
В марних думках громадиться жах нічний.
Громадиться жах нічний.
І жах нічний. І жах нічний.)
(зникають у парку)
(чути голос Банко):
Біда!.. Синку, рятуйся!.. О, віроломство!
(Флінс пересікає сцену,
переслідуваний одним із убивць)
Яскравий переклад, який добре передає емоції!
Тільки у виразі "Все більш густіша темрява" двічі вжита порівняльна степінь. Має бути щось одне -- "більш густа" або "густіша". Можливо, "уже густіша темрява"?
