Ніхто не має часу, і тільки час має всіх.
Ніхто не знає долі, і тільки доля знає всіх.
Де правди корінець, якщо стеблина волі ледь видніє.
Чому життя кінець нам шле нові надії.
Як віра стримує й кидає в прірву без вагань.
Як сонця світло й сяйво місяця полярні.
Закрити б джерело одвічних нарікань
Великим корком приторних бажань.
Ідеї дивовижні й геніальні…
Де все, що так було потрібне нам…
Завершилось новим початком!
