Мій добрий друже, хай по водах синіх
Біжать човни високих чистих дум
Під небом світлим у моїй Вітчизні,
Котрій віддав усе – і біль, і сум,
І радості хвилини безгомінні,
І серця жар, і за́граву задум...
Миліш за тихий сон у самотині
Хай буде руху неупинний шум!
Бо той, хто серцем, у поривах чистих
Високій правді присягнув служить,
Не зійде вбік від перешкод тернистих,
Не спинить крок на грізнім рубежі...
Той дружбою могтиме дорожить,
Хто сам пройшов дорогу кременисту.
Алecь Звoнaк
Шчырасть
Мой добры друг, няхай на сіняй плыні
Бягуць чаўны высокіх чыстых дум
Пад небам светлым роднае Айчыны,
Якой аддаў усё: і боль, і сум,
І радасці празрыстыя хвіліны,
І сэрца жар, і зарыва задум...
Мілей за прыстань ціхую спачыну
Хай будзе руху несціханы шум!
Бо той, хто ўсёй душой, парывам чыстым
Высокай праўдзе прысягнуў служыць,
Не сыдзе ў бок ад перашкод цярністых,
Не спыніць крок на цяжкім рубяжы...
Той дружбай вернай можа даражыць,
Хто сам прайшоў дарогай крамяністай.
