Чарувала зима
На тарелі на срібноозерній.
Вирізала сама
Сніжний сад на гравюрі химерний.
Доторкнулась води,
Що іще не в полоні морозу,
І зростали сади
З білосніжних лілей, верболозів...
Чи то тінь, а чи ні?
Чи то крила криштальні
розквітли?
Кожне пір’ячко в нім
Ніби віти мімози тендітні.
Чи то сповідь вітрів,
Що здіймає увись білі крила?
Чи бринить по воді
Лебедина балада
журлива!
Чарувала сніги –
Додавала відтінки й білила,
Завірюхи й жаги
Зі щасливим торнадо
Стокрилим!
Трішки сонячних мрій
І рум’янець нового світанку,
І безмежжя стихій
У ранковому сяйві
Серпанку!
Чи то тінь, а чи ні?
Чи то крила криштальні
розквітли?
Кожне пір’ячко в нім
Ніби віти мімози тендітні.
Чи то сповідь вітрів,
Що здіймає увись білі крила?
Чи бринить по воді
Лебедина балада
журлива!
#Тетяна_Прозорова
(Ірині Небеленчук)
Січень -2020
добрий вірш.
