Замов собі життя – у себе замов,
щоб не довелось прокидатись знов!
Замов простір життя й волі політ –
відкриється тоді справжній світ.
Замов у себе – ти ж єдиний творець,
що може щастя подарувати вінець.
Прокинься вже і нарешті підведись –
для себе й для когось трудись!
Очі відкрий і зникнуть темні хмари,
а серця довіра прожене дивні мари!
І прийдуть тоді сили, що ти скував –
і потече ріка життя, що так жадав...
Замов собі кольори і сонця тепло –
активуй дзвінок – скажи «Алло!» -
то ти до себе безкінечно дзвонив –
нагадати - сам собі життя заборонив.
Замов собі життя – у себе замов –
додай всіх інгредієнтів та основ!
Важливе поверни і міцно пригорни,
а все чуже – безжально жени...
