Оглянись – и мир вседневный
Многоцветен и чудесен.
А. Фет
Привіт тобі, життя на волі!
Вгорі – сплетіння верховіть,
Видніють небо, далі поля
Крізь листя сіть.
Лахміття тіней на полянах,
Сховавши золото, лежить;
Його верства у дірах драних
Аж палахтить.
Для ночі віялом червоним
У небі сонце розмахне,
Ним збитий вітер невгомонний
У даль майне.
Як зробиться блідим світання
І стане темною вода,
Засяє сріблом блисків ранніх
Зір череда.
Порівно дорогим зробитись
Зуміє світла й тіні час,
І день, що має народитись,
І день, що згас.
Максім Багдановіч
Прывет табе, жыцьцё на волі!
Оглянись – и мир вседневный
Многоцветен и чудесен.
А. Фет
Прывет табе, жыцьцё на волі!
Над галавой – дубоў павець,
Віднеюць неба, горы, поле
Празь лісьцяў сець.
Лахмоцьці ценяў на палянах,
Схаваўшы золата, ляжаць;
Яго слаі з-пад дзір парваных
Аж зіхацяць.
А к ночы свой чырвоны веер
У небе сонца разьвярне
І разварушаны ім вецер
У даль памкне.
Калі жа пабляднее золак
І цёмнай зробіцца вада,
Зазьзяе серабром іголак
Зор грамада.
І роўна мілымі зрабіцца
Здалеюць яркі блеск і цень,
Той дзень, што мае нарадзіцца,
І зьнікшы дзень.