Коли тісними стали стіни
Коли душі забракло кисню
Коли від серця лиш руїни
Ти не хотів...Та звісно
Ти ненавмисно.
Коли кліщем заліз під шкіру
Коли в мені твоя отрута
Коли уже не стало віри
Мій гріх, моя покута
Навік прикута.
Коли пітьмою стало світло
Коли любов змінилась... злістю?
Віджило. Відбуло. Відквітло.
Я не хотіла. Звісно
Я ненавмисно.
