-Подивись на себе, друже,
Наче світ тобі не милий,
До життя ти став байдужий,
В шлюбі, видно, не щасливий,
Стала вже горбата спина…
Як це можна допустити,
Щоб тебе могла дружина
Так цькувати і гнобити?
В неї ти - козел рогатий
І баран тупоголовий,
Голодранець дурнуватий,
І на вигляд - нездоровий.
В ліжку ти не робиш діла…
Розказала кумі Каті,
Що такого ще дебіла
Треба в світі пошукати.
Жаль мені тебе, як друга,
Бо ти майстер на всі руки,
А у неї - ледацюга,
Ідіот, свиня й падлюка.
Чоловік зітхнув, промовив:
-Відповім тобі, дружище,
Думав, сів у новий човен,
А там, бач, діряве днище.
Правду каже клята видра,
Це дійшло до глузду мого:
Як таку я жінку вибрав,
Хто тоді я після цього?
І бувають такі жертви
Зроблять майстра, ще й дурного
Якщо його ввесь час жерти
То і дійде до такого!
Дякую, дорога Катюшо за подарований позитив і веселий настрій! Удачі Вам і наснаги, щастя і веселого настрою!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валечко, дуже дякую за ранкове море позитиву і за такий чудовий експромт! З Днем МАТЕРІ Вас, хай Ваше материнство буде радісним і щасливим!