Осінній сад, всіма забутий,
Доріжка в осінь повела.
Стоять дерева сумом скуті,
Дощі ця осінь пролила...
Ти пам"ятаєш пізню осінь?
Летіли в вирій журавлі.
Ти гладив ніжно мої коси...
Про час отой торкаються жалі.
І не тому, що передзим"я
Сміливо в очі заглядало,
А просто тихе надвечір"я,
Про літо тепле нагадало.
Твою тримаю міцно руку,
Тебе прошу: не відпускай.
Щоб не посіять в серці пустку,
Про зиму думать зачекай.
Легка війнула прохолода,
Десь знову жовтий лист упав.
Несла ця осінь насолоду,
Та день до вечора тікав.
Ішли помірним тихим кроком,
Несли у згадках ті літа,
Які торкнули ненароком,
Коли осінній лист злітав...
Душевно! 
