Приємний спогад - тюльпани, кава...
Було недавно, і так давно.
Дивилась ніжно весна ласкава,
Мов у люстерко, в моє вікно.
Південний вітер, що ніс надію,
Цілунком теплим торкнувся скла.
Я відпускала у небо мрію,
Яка у серці моїм жила.
Вона так легко тоді летіла ,
Торкала струни, мов промінці.
І я безмежно весь світ любила,
І первоцвіти несла в руці.
Приємний спогад, мов сон - тюльпани,
Далека мрія у вишині.
Весна іде, і будує плани,
Дарує віру - тобі й мені!
Чудово 
