…силуети-контури-обриси –
пообсипались літні прикраси,
долу пооблітали…
і видно стало,
як дерева – кожне свою –
окремішність будували,
упродовж років і років ростили,
плекали,
самих себе раз по раз повторювали,
розгортали:
обнажає осінь у кожнім опалім листі
скриті наявності
самоподібних структур – фрактали
і от – скоро зима…
ліс – це загалом дерева…
а не́ загалом – кожне
особистість окрема:
на всій планеті,
хоч скільки вишукуй,
однакових двох нема
…крони, полум`я, хмари, листки-квітки,
берегові лінії, гірські хребти, сніжинки, блискавки,
кристали –
світ довколишній усуціль
самоподібні структури – фрактали…
так і люди: руки-ноги,
тулуб і голова –
зовні усі схожі,
як дні туманні негожі...
а ближче підійдеш –
окремі і різні, як у молитві слова:
людство – гармонійна спільна молитва…
людей так само однакових двох не знайти,
кожна людина – іскра окрема Божа:
мініатюрні відтворення – я і ти –
не ідентичні Цілому, але схожі
ідентичних, тотожних людей нема –
бронхи, нерви, кровоносна система –
живі фрактали,
а ще морські зірки, мушлі, корали…
ти і я…
як і Всесвіт – самоподібні структури,
в основі природи яких – інформація
і золота пропорці-я
...я...
17.11.2020
зараз із таким справді важко погодитися - майже неможливо... солідарна з Вами, пані Анно, люба... але ж, радять мудро нам ненавидіти ГРІХ, а людей грішних - жаліти і любити, бо Ісус Христос прийшов кожного спасти, та й ми не досконалі...))) в усякому разі, є таке знання, гарна така ідея, що кожна людина - це окреме слово чи фраза навіть - десь там на рівні квантової реальності записане - і от усе разом ЛЮДСТВО звучить, як МОЛИТВА на славу Творця))) гарна ж "казочка" - а зараз кожна краплина Світла - рятує, тому...)))
... тут вам, Валентино, теж хочеться сказати - РЕСПЕКТ - тому що оте - Я Є - Всевишній вдихнув у всіх нас, а як ми скористалися чи користуємось цим, ми дамо відповідь кожен окремо, але ми фрактали, в які Він нас обʼєднав...