Екатеріна Ненчева, Тремтить гладінь морської глибини
Тремтить гладінь морської глибини
Сонливо,
А рій неспинних хвиль з ясної далини
Вітав мене грайливо.
Які ж мене обіймі навісні
Тримали!
І легко, легко, ах, немов у вічнім сні
Вони мене гойдали...
Екатерина Ненчева
Едва потрепват морски глъбини
Едва потрепват морски глъбини
Сънливи,
А рой вълни от тихи светли далнини
Приветстват ме игриви.
Как биха ме в обятия си с страст
Поели!
И леко, леко, ах, за вечен сън тогаз
Те биха ме люлели...
