ДИВО
Намисто всесвітів у космосі розкішнім – диво,
Утаємничене із споконвіку й вічноплідне чтиво
Літо́пису хао́су. В нім «бу́ло» і «буде́» цнотливо
Сплітаються в божественно незмірне мережи́во.
Усе земне – гармонія краси і кольорове диво.
Планета у короні зорь – зерно небесне й ниво
Суцвіття істини і сенсів оберемок, де вродило
Вагітне розумом чуття. Людина – її жниво…
Дитя людське – любові духу й думки сили диво.
До незбагненності! Симфонія лунає чарівливо
У ній з роси в сльозу, водночас, й страхітливо
Добро зацілувалося із злом розбещено знадливо.
В природі смерть – найприголомшливіше диво,
Життя глибинний сенс й відродження пряди́во
У перевтіленні грайливому буття з неї наживо.
В кайданах коловерті душ – безмежно і мінливо.
Павло Гай-Нижник8 вересня 2021 р.