Сьогодні у Чернігівській бібліотеці ім. М М Коцюбинського вшанували пам'ять самобутнього поета, народознавця, дослідника славетної пам'ятки українського письменства "Слово о полку Ігоревім" Миколи Ткача, якому 4.01.2022. виповнилося би 80 років.
"Сахнівський Прометей"
(Пам'яті Миколи Михайловича Ткача, відомого українського етнографа, пісняра, професора, кандидата історичних наук)
Служив усе життя народу й слову,
Й розмова наша буде тут про те,
Яким він був - Сахнівський Прометей,
І чим була для нього рідна мова.
Нема в бутті земному випадковостей:
Це й день приходу нас в тривожний світ,
І мить відходу в вічність, і знаковості,
І те, скільки відведено нам літ.
Січневий день… Війна… Земля здригалася…
Ламались долі. Димом пахла смерть…
А у Сахнівці мати… посміхалася
Народженому сину… Щастя – вщерть…
О, скільки ж сил було тоді потрачено!
Молилась, щоби ріс у мирі син.
Яким було в житті його призначення?
Він же губами молочка просив…
Миколою маленького наречено.
Пора тоді для всіх була тяжка…
Душа дитини голодом припечена,
У мозолях твердих його й рука.
Таким і в світ пішов, аби відбутися,
Культуру рятував десятки літ.
Талант у нім небачений проклюнувся,
Пізнав кохання пізній дивоквіт.
В любові й Україні він зізнається,
Красу нестиме в серці й на плечах,
Та раптом згасне в квітні, в дев'ятнадцятім,
Замовкне пісня пісняра Ткача.
Чи срібні струни серця притомилися,
Чи кликала вже матінка-земля?
Його словами вічність промовля,
Аби ми в час тривог не розгубилися.
15.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
