Всі Анголи зібралися в чеканні.
Їх погляди засяяли в ту мить,
Як, раптом, на небесному екрані
З’являлись ті, хто вічно буде жить.
Їх імена записували в Книгу,
У ту, що називається ‘’Життя’’.
І всі щасливі, красені із виду,
Верталися назад, у майбуття.
Хтось скаже: вигадка пуста, неправда
І забобон, щоб світ цей задурить.
Та лише Господу відоме «завтра» –
Воно, як грім, зненацька, загримить.