когда моя баба
рассказывала мне
о себе
восемнадцатилетней
остарбайтерке в германии
её истории напоминали мне сны
в этих снах незнакомые люди
в незнакомом краю
привезённые издалека товарняками как скот
вязали из веревок носки
вешались в теплицах на немецких фермах
ездили на велосипедах
влюблялись
думаю что и ей
во время нашего разговора уже семидесятилетней
казалось
что всё это ей приснилось
весёлые военнопленные французы
румяные подруги с буйными кудрями –
она их после войны так больше никогда и не видела
их охотно сожрала потом
вечно голодная красная родина
и только открытки
с розовощекими буржуазными ангелочками
подписанные для анюты
свидетельствовали о чем-то
кровоточили чернилами
в деревянные ящики столов
теперь мамина подруга
что на днях вырвалась
гумкоридором из-под броваров
рассказывает
о женщине
сдобрившей ужин
русским воякам
крысиным ядом
(уцелевшие русские
сравняли с землёй десять хат)
о мужчине расстрелянном в собственной машине –
он так и остался в ней сидеть
три дня
о том как оставшиеся без еды
люди питались орехами и медом
почти как иоанн богослов в пустыне
её истории напоминают мне сны
общий ночной ужас
от которого невозможно проснуться
в его глубине
ёрзают беспокойно империи
пожирают как и подобает мифическим чудовищам
своих детей
в этом сне
как в густом тумане
блуждаем все вместе
моя покойная бабушка
её кудрявые подруги
немецкие фермеры
румяные волоокие янголи
расстрелянный под броварами мужчина
женщина с флаконом крысиного яда
пучеглазые русские новобранцы
с посиневшими языками
и ещё совсем юный
племянник маминой подруги –
его убили в среду
в теробороне
задеваем друг друга локтями
обмениваемся невидящими взглядами
послушно едим
ложка за ложкой
густую
горькую
тьму
(Перевод с украинского)
+++++++++++++++++
історія спить і бачить сни
коли моя баба
розповідала мені
про себе
вісімнадцятирічну
остарбайтерку в німеччині
її історії нагадували мені сни
у снах тих незнайомі люди
в незнайомому краї
везені здалеку товарняками як худоба
в‘язали з мотузків шкарпетки
вішались у теплицях на німецьких фермах
їздили на велосипедах
закохувались
думаю що й їй
на час нашої розмови вже сімдесятирічній
здавалося
що все це їй наснилось
веселі військовополонені французи
рум‘яні подруги з буйними кучерями
яких вона по війні так більше ніколи й не бачила
яких охоче зжерла по тому
вічно голодна червона батьківщина
і тільки листівки
з рожевощокими буржуазними янголятами
підписані для анюти
свідчили про щось
кровоточили чорнилом
в дерев‘яні шухляди столів
нині мамина подруга
що днями вирвалася
гумкоридором з-під броварів
розповідає
про жінку
що присмачила вечерю
російським воякам
щурячою отрутою
(вцілілі росіяни
зрівняли з землею десять хат)
про чоловіка розстріляного у власній машині
який так і лишився в ній сидіти
три дні
про те як зоставшися без їжі
люди харчувалися горіхами й медом
майже достоту як йоан богослов у пустелі
її історії нагадують мені сни
спільне нічне жахіття
від якого годі прокинутися
в глибині якого
соваються неспокійно імперії
пожирають як і годиться міфічним потворам
власних дітей
у цьому сні
як у густому тумані
блукаємо всі поруч
моя покійна бабця
її кучеряві подруги
німецькі фермери
рум’яні волоокі янголи
розстріляний під броварами чоловік
жінка зі слоїком щурячої отрути
витрішкуваті російські новобранці
з посинілими язиками
і той ще зовсім юний
племінник маминої подруги
якого убило в середу
в теробороні
зачіпаємо одне одного ліктями
обмінюємося невидющими поглядами
слухняно їмо
ложка за ложкою
густу
гірку
пітьму
