Рік за роком відшукую крила ці,
Де мій запал юнацький горів.
Тільки молодість десь загубилася –
Залишивши химерність вітрів.
Де ілюзії світлі здіймалися
Під натхненням рожевих вітрил –
Розпластався пустир - гострі зарості.
Всесвіт мрії від глуму закрив…
З ким ти, молодосте? Присусідилась
У душі веселішій, легкій?
Майже в кожного є свої діти в нас,
І схід сонця – вже їх – між ставків.
У думках же своїх вічно юні ми,
Квапить рік, мов секундою – день.
Заспівай мені теплими струнами,
Почекай, чому швидко ідеш?
Прийде мир. Переможе розхристана
Україна. І знов – диво з див:
Рожевіють вітрила на пристані,
Нашу молодість ваблять сюди.
Вірю я: в чебрецях, в мальвах з м’ятою,
В скрипі гойдалки з рідних дворів
Вільна юність вкраїнська буятиме
Серед солоду справджених мрій…
/ Роздуми до дня Молоді, який з цього року в Україні перенесли на 12 серпня./
Катрусю, дякую щиро за підтримку. Бажаю миру та терпіння. 
