Пахне осінь дощем,
Прілим листям і маревом сивим…
Це народжує щем,
Що приліг на черені душі.
Одиноке плече
Почуватися хоче щасливим,
Бо самотність пече,
Коли душі навколо чужі.
–Ти до мене прийди
Через терни і трави шовкові,
Ту стежину знайди,
Що відома із літ молодих,
І мене розбуди,
Повернувши у мрії бузкові.
Прошу, тільки прийди,
Із коханням до мене прийди!
Ти до мене прийди
Теплим дощиком в час громовиці,
Коли тиша мовчить і вітри загубились в імлі.
Ти до мене прийди,
Коли з неба сійнуть зоряниці,
Щоб осяять сліди,
Що вели через наші сади.
–Я до тебе прийду,
Тільки ти, тільки ти дочекайся,
Промінцем упаду
У долоні твоєї душі.
Струни там віднайду,
Від кохання лиш не відрікайся,
Адже ми не чужі,
Відчуваю, що ми не чужі.
13.07.2022.
Ганна Верес Демиденко.
100% поезії і саме посеред війни! Як це сильно і красиво звучить! "Тільки ти, тільки ти дочекайся," як сьогодні це актуально! Ми варті перемоги вже тільки за це!
Да...С любимыми не раставайтесь!...
ЛЮБОВЬ - это САМОЕ ГЛАВНОЕ что есть на этой земле и во всей вселенной!
Спасибо Вам,милая Аннушка!
Очень трогательное стихотворение!
Спаси и сохрани Вас Бог!)
С ПРАЗДНИКОМ!)
