Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Макс Айдахо: стихотворение сплетающихся тел - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ інша, 23.05.2023 - 12:23
От, не хотять люди зробити так, як хочуть Любуються спогадами, дякують самотності. Хтось навчив нас дивитись назад, а не вперед. А перебирати потрібно майбутнє. Щось закортіло перекласти ваш вірш, але залишу цю справу Вам, бо мій білий вірш ( як показує практика) може вам не сподобатись Макс Айдахо відповів на коментар інша, 23.05.2023 - 12:50
Можливо я сам перекладу вірш. коли буде натхнення.на жаль я розумію російську мову більш досконало
інша відповів на коментар Макс Айдахо, 23.05.2023 - 23:09
Знаю що не перекладете, Ви ж перфекціоніст, а в перекладах деколи доводиться відхилятись від рядка))))Та вірш мені справді сподобався, тому - Адаптований переклад... Дякую - отримала задоволення від перекладу Віршосплетіння тіл Кохання на репіті* Мене ти не уникнеш! Початок чи кінець? Нас поєднала неминуча нестримність життєвого коловороту Момент... Блищати золотом Навчилась Мідяна самотність Нечесно Час розвіяв вітер І непомітні стали Гранули жалю Я пам'ятаю Блиск тіла твого й твого волосся І перший дотик Що було першим: Слово упівночі Що було яскравіше Сонце чи любов Безмовні зорі і віршосплетіння тіл охочих Торкнись і відгукнеться Розірветься життя несправедливе До кохання Кохання несправедливе до життя Давай не перетворювати щастя на самотность не знайдем каяття В словах перебираємо Майбутні кроки Минулого слідів коловорот І уві сні, Знімаючи покрови Нас повінчав срібястий місяць, а може і луна** чеснот... * Репіт - повторення ** луна (ехо) |
|
|