А ранок сьогодні, як чорна туш.
Хитнулася гойдалка в пекло бездумно -
Від моря залишаться скельця калюж.
Пустеля та посуха...
Гірко та сумно.
І літо не в радість, і сонця вогонь
Зовсім не ласкавий , та й дощик все рідше...
І лінії страху торкнулись долонь -
Шкода, та не буде вже так, як раніше.
Безглуздість і дурість, кривава пиха...
У гойдалках долі щось знову зламалось -
То в гору летиш, то стрімглав в небуття...
Ні гніву, ні сліз...
Лиш зневага зосталась...
Це все тимчасове і радість прийде -
За темною ніччю настане світанок.
Загояться рани і біль наш мине,
Залишивши шрам по собі
Наостанок...
Клята орда! 
