Усе не важливо, ми атоми,
Усе не важливо, ми пил,
І вже не важливо, із чого,
Й для чого нас Бог зліпив.
Для чого дозволив бачити,
І знати його Ім’я,
В уклін щоб просити пробачення,
За грішне своє життя?
Чому не почув молитви він,
Спаси нас і сохрани,
А може і справді винні ми,
Й не бачим своєї вини.
Для чого прикрившись вірою,
Вбивав й спопеляв міста,
Для чого дозволив грішникам,
Збирати людські життя.
А може його вже викрали,
Чи просто лиши сил,
І демонів люті викрики,
Лишають людей вітрил.
А може забув послухати,
Чи просто, був вихідний,
І він не звернув уваги,
Й не вдіяв потрібних дій.
Як міг дорікати в грішності,
Коли навкруги війна,
Й просити до краю вірності,
Коли із могил стіна.
Невже він воліє бачити,
Життя із сумних вістей,
Людськими життями бавитись,
Й ховати своїх дітей.
А може колись дограється,
Й закінчиться Божий світ.
Чи серце батьківське крається?
Зчорніє планети цвіт…
Усе не важливо, ми атоми,
Усе не важливо, ми пил,
І вже не важливо, із чого,
Й для чого нас Бог зліпив…
24.09.2023
Цікавий вірш!Так ми розчаровані... Але ж для чогось прийшли на цей світ....Щось після себе,чи когось залишити,хоч кажете атоми та це ж лише Бог і знає!
Війни - це зло і придумала їх людина. Стільки зла натворили люди, коли гортаємо історію. Якби жили за Божими законами, то панували би мир і гармонія в душах.
Вірш життєвий, актуальний: тут про все те, що наболіло, щоб задуматись,зважити.
Цікавий вірш!Так ми розчаровані... 
Але ж для чогось прийшли на цей світ....Щось після себе,чи когось залишити,хоч кажете атоми та це ж лише Бог і знає! 
