| Сторінки (19/1881): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Підпільний всевидець-поет:
Літературу — викинути всю на смітник:
що народ кинеться порятувати — в тому є природа цілого:
тут всім треба взяти те,
без чого втратиться життя.
Я випробовую народи: сміливість —
щонайвища якість,
музика безстрашності і оригінальності! Ось що!
(починають ходити)
Режисер:
Вібрації носять людей! Музика огню все несе — і
в найвищій ноті,
що дивиться в смерть і відхід,
нам кохати і думати...
Підпільний всевидець-поет:
Так. Не махати руками, ногами і словами,
як це зараз роблять актори життя,
точніше — ними робить час,
а чути серцем і душею,
думкою намагнічувати себе і світ
до вищого.
Режисер:
(зупиняється)
Тут дзеркало.
Підпільний всевидець-поет:
Вступимо до задзеркалля.
(бере дзеркало в руки)
Хвороби психік — це викривлення образів
дзеркальних відображень.
Це ось що: хворий дивиться
в дзеркало
(дивиться в дзеркало)
і бачить зсунутими аурою й мізками криво:
ми бачимо його одним, а він там —
(киває в дзеркало)
себе іншим, не справжнім. Так і світ бачить себе
викривлено, через ті скельця,
що їх навернув минулий час
і навчив мозок.
У кожного століття — свій зір,
а всевидців на всі часи — тільки одиниці.
Тож у кожної людини — своє збірне дзеркало
і дух.
Коригувати вірно образи дзеркальних відображень:
вищим духом — душу,
аби вищими вібраціями відкрились очі
у вічне і єдине ціле.
Далі ясно! — Куди людина піде охочіше: в лікарні чи в театри?
Чи в партії? де дурні затишно оточили себе такими ж, як самі,
що навіть не знають, як виткнутись
на вітер відкритих вібрацій.
Тому пісяються один в другого
затхлими знаннями й підганяють в с е наперед
під «вигідні» їм розв’язки,
не знаючи, що це підганяння не потрібне і їм самим.
Отже, — в театр, і світ-театр. Ти хочеш вилікувати нервовохворого? — Душу людини неможливо зцілювати зверхньо: іди нарівні з нею, ввійди в її становище
й візьми її зсунуту ауру на своє енергополе.
Якщо ти скульптор — ліпи її образ й показуй їй,
виправляй, доки в ній не стане викривлень
дзеркального образу й вона себе впізнає!
Художник ти чи актор — на дві неділі збожеволій,
але ввійди в хворобу всіх, знайди,
візьми і понеси на собі з безобразності
в образ вічності.
Не відриваючись, щоб хтось і змінювася, і впізнавав, й
побачивши, що двига ним (які вібрації) — впізнав! упізнав істинний
для нього грунт! Як упізнає — втратять чари криві дзеркала
й не стане хіті від їжі, вина, статі, влади, грошей,
тобто ниток вібрації від мерців ходячих.
Ось зараз в цьому місці є вогонь.
(Актори вносять щось, входять глядачі, всі розташовуються,
готуються.)
Режисер:
Всі тут?
(розпочинається дощ)
Перший актор:(сміється)
Тепер усі.
Другий актор:
Спиніте дощ.
Третій актор:
Де дід той?
(вибігає вбік)
Актори готуються до стану внутрішнього звільнення.
Глядачі і Тато з Синком.
Один:
Знов вихватки стихії і Поета.
Це так, як теоретик-математик:
Ніщо не створить, як його не потрясе, —
І час від часу, як німий, шука.
Щоб потрясло — і он туди
(показує)
катапультувався.
Від цього й шкода є.
Не менша, аніж від ракет.
Другий:
Якщо поет — здавалося б,
дивись у чисті дзеркала озер,
Немов гора, — ні, всю повноту життя давай:
Удари Бога, руйнування, знов нове
співзвуччя —
І знов гармонію нову. Небесний син...
Один:
Ну, дзен-буддисти, аби осяяло,
Б’ють дошкою по голові — по чолопку,
Аби прорвало цим духом білим,
Що ним засвічує Поет.
Другий:
Здавалося б, яка різниця: дошкою чи піснею? —
Усе вібраціями один одного притягне. —
Дух найсильніше висікає дух
Й тривання в висхіднім потоці:
Це тільки й просуває в вищий світ.
Третій:
От ви когось назвете ворогами.
А чи знаєте, що ви були надія їх остання? —
Хоч несвідомо заглянути у вашу душу
Й, вчепившись, вирватися з пекла?
Хто відштовхнув людину й ворогом нарік —
Убивця брата. Чи сестри.
(дощ різко вщухає...)
Один:
Ех, знання духу — срібні ниті —
Любов’ю дзвонять з серця в серце...
Без цього — смерть від голови...
Убити світ телепатично — раз плюнути.
Синок:
Тату, що таке дощ?
Тато:
Небесні срібні ниті... що одмивають очі духом, —
Це сліди дум в живій душі-грозі!
Синок:
Чому трава зелена?
Тато:
Бо в неї дух такий, такого кольору.
Бо знає, хто чим дихає, —
дає знання допомагаючі,
Ненав’язливі, інтелігентні.
Синок:
Чому голубе небо?
Тато:
Воно — це душі чисті всі, для всіх;
Небо творить, тому і голубе.
Синок:
Чому гаряче сонце?
Тато:
Всю душу віддає усім
й живе завдяки всім.
Синок:
Що є Земля?
Мати усіх, колиска і душа,
жива істота.
Синок:
А що є світ?
Тато:
Велика одна-єдиная душа жива:
Це небо і земля, сонце і вітер,
жінки і чоловіки, — в с е.
Хто бомбу кинув, чи злу думку — кинув у себе.
Синок:
Ти кажеш просто.
Тато:
Справжнє все — просте.
То люди в забобонах
складних. Найтяжче їм — це зрозуміть просте.
Головне — потайна внутрішня свобода,
воля серця,
Як у дітей — джерело Бога.
В кого в душі немає волі,
той іншим може звести тільки тюрми...
Покривив душею — тюрма дитині!
Режисер:
Переднє слово до театру.
Увага!
У нас буде репетиція і вистава, все водночас,
І кожен може брати в цьому участь.
Чого йдуть в гори, в ліс?
Ми йдемо в ліс театром, — ви сказали б,
Що біопольовим, — аби поближче буть до Бога.
Ми маєм втрапити духовним оком
В незриму сув’язь із ниток космічних.
Серцями — у вузли сердечних струн
Усього сущого
в первісному невикривленім стані.
А це невикривлене дзеркало — в природи.
Намацавши в ній висхідний потік,
Ми бачимо, як вигоряє з аур
Земна мара.
Чи ми вбираєм квіт всього буття?
Ні, воно більше за людське.
Все летить духовно
(любовно, ненасильно, резонансно), —
Все є становлення-політ художніх душ.
Майбуть, художність — слід Святого Духа?
Ви хочете дивитись разом з нами
Коріння українське, що бунтує,
Рвучись до співжиття
в людині з Космосом?
Залежить все від кожного:
Обдуриш серце ти своє, чи ні —
Загинем всі, чи виживем:
Правда ж, що кожен хоче мати своє місце духом
У цілому, не більше, і не менше,
Тоді це справедливість?
Місце — як воно відчуте серцем в Богові,
А не притягнене з чиєїсь голови.
Бо як надумане —
немає входжень
У всевидіння, нема огню святого.
(Я, бачу, договорюся до того,
Що Ватикан візьме і нагородить театр
Орденом Святого Духа...
Хай нагородять Сонце, землетруси.)
Інтереси справжні — ввійти у висхідний потік
Духовності, у еволюцію.
Художність тут — священнодійство!!
Бо коли діє хтось, та не на лад,
Або говорить, та не те, й не так,
Або не так співає —
Вмить інші хворіють.
А вищі —
Вмить закриваються!! І як підеш до Бога,
Як він закривсь?
А ми ж — це клавіші й тони
Єдиного шляху-лету музики, любові...
Де синтез — мудрість душ.
Простіть за ці слова рухомого театру
Мистецтва жити серцем,
Бо вони нехудожні,
Не накликають Бога-деміурга.
А зцілення — у Його правді.
Отже, увага й чисте юне серце!
(Під час священнодійства— не виходити і не заходити нікому
(як в літургії і містерії).
Матері Божій слава!
Молимось до Неї.
(Актори відкривають картину духовного живопису (див. малюнок
в книзі «Деміург»: світло-золота лінія, огинаюча зображення
Божої Матері, дана автору).
Здійснюють пластичну сцену безгучного кличу,
від’єднання від зовнішнього, зосередження і часткового
звільнення всередину; поступово і розмірено (див. малюнок в книзі).
Після звільнення і концентрації духовним живописом
Режисер відчуває ріжучий промінь — дисонансно спрямованої на це місце
свідомості.
Режисер:
Даруйте. Найтрудніше — почати йти до Бога.
Кого чорти принесли?
(Входить помічник.)
Помічник:
Дві телепатеми, прості.
Руські підлітки викололи очі Героєві соцпраці,
доярці на пенсії, — не було куди
спрямувати голу енергію.
(прислухається)
Увага, йде пониження захисту, не впускайте цієї інформації вище гортані. Підсильте сонячні аури, в кого є.
Друга. Руські в місті N понапивалися партійними словами і повбивали
один одного: копил старої карми.
Вищий світ знав й не зміг пробитись крізь сміття.
Режисер:
Блуд совісті на Заході — немов той жарт,
А в нас — пожар,
Знімання шкіри.
(бере дзеркало в руки)
Що скажеш, дзеркало?
(мовчить)
Мовчиш.
Що кажете, люде, серцями?
(мовчить)
Побачиш, думко, як тебе уб’ють...
(сильно по-україному співає)
«Серце в диму оре,
Думка засіває,
Козак веселіє —
Що думати знає.»
Помічник:
І наслідки цього:
Від некробіограми стадо китів викинулось на берег.
Від цього всього люди з чакрами поетів будуть
викидатися на небо: ще не стійкі сонячні аури,
мала безпристрасність боголюдини.
Будуть перевороти військових.
Від цього народжуються діти
з поганими шлунками:
тяжке поле,
як при відспівуванні погано вмерлих.
Режисер:
Будь ласка, це все?
Помічник:
Народ хвилюється — немов під вітром жито:
або заплідниться, або поляже. Вогонь чудовий вигина
хребти. З народами нема взаєморозуміння, тобто резонансу
мислі. У нас з ними різні хвилі.
Знання духу вони називають фантасмогорією, а реальний
блуд життя — знаннями... для них простими і зрозумілими.
Вони в кігтях ревербераторів
низькочастотних енергоінформацій. Не вмикають
діапазонів творчості,
що згодом вело б до осяянь і любові.
Не обійтись без одкровення Бога.
Режисер:
Ми, іже со други, найперше — люди.
В таке, старе —
(нахил боком в бік Помічника)
вертаються на хвилин десять і не більше,
а далі знову 50 хвилин, не менше — в творче,
щоб підсилювати новий центр аури.
В такій послідовності стирають всі діляночки надзбуджень: неврози...
Нехай там НЛО вкрадуть мільйон землян — вони їх не переродять, — Бог —
в нас самих, свобода.
Багатство — це багатство наших душ! Продеремось оком крізь одяг ветхий
свій! — До братства Душ. Братство! — велике діло.
(Режисер і Актори натягують широкий і довгий шмат білої матерії.)
Актор перший:
(готуючись ввійти в потрібний стан)
Як вивільнятися від кілець змія часу,
Що перетравлює слабких? На чому одяг — ти?
В що ти одягнений? Як правильно почати
Роздягатись? — Змієві — змієве оддати й не вражати?
Полюбити всю потвору?
Режисер і Підпільний всевидець-поет:
(обнялись, по-українському співають)
«Серце в диму оре,
Думка засіває,
Козак веселіє —
Що думати знає.»
Режисер:
(до глядачів)
Що ти несеш? Тебе розносить що?
Які учора влізли в руку речі?
Голос речей! Немов скликає змій, тече,
Звиває. Шипіння невпокорених речей,
І в с е сповзається,
немов повітря душне, спечне.
Другий актор:
Недавно тут, як хтось то мав прийти,
Я загубив ножа. Сковзь — як під землю
провалився.
Я спотикнувсь, щось мало з ніг не збило...
Режисер:
З металу ніж, як й дух любовного тяжа,
Нічого не пита, коли вража.
Це зустріч радості: вас зупинить хотів вожак, —
Ніхто не знає, хто штовхнув ножа
На нитях, що незримі.
Голос закоханого, Його:
(близько на вході)
Мені троянди на столі в твоєму домі
Перекидали серця срібну нить
По чистім-чистім тілі ранку!
Я серцем чув — у сяйво почуття
прийдеш мене вбирати...
(Входять Він і Вона і тихо сідають серед глядачів.
Актори виходять і вносять квіти.)
Режисер:
Події — одяг потайної суті.
Де суть?..Як розум осягнути?
(мовчить)
Як хмару розігнати — тут як тут ми.
А розігнати те, що м а є б у т и?
(мовчить)
Без знань ведіння суди і уряди морочать:
Приймають рішення без справжніх знань, — це злочин.
Третій актор:
Життя таке: куди ти не підеш —
Повсюди труться слизькі. І впадеш
В прихованій тій суті.
Режисер:
Ось принесіть мені від того річ,
Про кого хочете наперед знати.
(зав’язує хустиною очі собі)
(Поет передає хустинку свою.)
Режисер:
(бере в руки)
Здоров’я молоде. В хаті своїй не житиме. Батько помер.
Дружину лишить. З батьківщини виженуть — з’єдна світи.
Збираючи з речей, з полів їх інформацію — він буде
дивний своїм родичам і нації.
(розв’язує хустинку)
Ясно.
(віддає хустину Поетові)
Знайдемо ж своє рідне коріння, свої поля.
Навіть не говорячи нічого, можна елементами структури
передати атмосферу: це — Туреччина, це — Італія.
Прошу, ось так: український тип на природі.
Перший актор:
Як? — Зразу ж?
Режисер:
Станьте під екран.
Подайте Україну! Що ви відчуваєте?
Другий актор:
(чухає потилицю)
Треба подумати...
Третій актор:
Думки — як вихор.
Перший актор:
Думки зірвались табуном.
Четвертий актор:
Треба вчепитися в думки, як у казці Іванко-дурник в гриву дикого коня,
й нехай несуть, і налягати всім своїм «Я» — тоді крилатий кінь притишиться і
принесе в безгучність, в те, що тобі відповідає... жар-птиця думки захлюпне
палким, гарячим, рідним, передаючи істини чуття.
Режисер:
Ти ловиш на льоту.
Відключитися від зовнішнього — й тим звільнити силу-свідомість
для палахтіння власної душі-антени.
Щасливим будеш лиш тоді, як вдариться жар-птиця і вхопиш за крило:
точно відчуєш — що необхідно для народу.
Україна — це думка, шкворінь вогню Деміурга.
Найвищий листок вогню — завдяки іншим! — розвивається
останнім! Ждіте!
Доки весь народ не матиме душевного задоволення —
добра не буде.
Далі він сам вас видумає й виучить, як
почати думати по-новому... Як виплавлятись в променистість...
Перший актор:(до Другого актора)
Ти думаєш — дійде?
Другий актор:
Всяк бачитиме в свою міру зіпсованості,
А може й сонценосності.
Перший актор:
Люди б’ють стрілами психік сильніше, ніж дошками.
Кам’яний вік!
Не думайте погано, поки я літатиму..
Добре все: кому пам’ятник, кому — сісти
під ним. (виймає свої записки, відходить за кущ, спускає штани,
оправляється, заглиблюється, думає).
Режисер:
Ось смішок серед вас. Чому? Від зіткнення
звичного стадного реагування і незвичного: як
на це інші подивляться. Міщанство — ось розпуста.
Смердить — комфорт. Вбиває — звуженість.
Десятки тисяч воїнів тікали, коли на голови їм
падало лайно, а перед цим же йшли і через смерть!
Перший актор:
(заправляється, складає папери)
Чому немає совісті в людей?
Та вони забиті в своїх викривлених образах
мізків, навіть обличчя перекошені від хворіння
однобокістю своїх уявлень — і вони просто не розуміють
один одного і світ.
То яка вже тут со-вість? Це людство екскрементів.
І вже один одного не переносить, бо отой — не те думає,
лайно летить не так високо! А де отой, що з’єднає в собі
хоча б народну культуру і інтелігентну?
І не так, що одна частка — шизофренія народна,
а друга — інтелігентська.
А щоб все життя ввібрав і ще й мистецтва з’єднав в собі
одному і за них сам відовідав, випукло, — то де він?
А щоб осягнув усі світи й до цього ж збіглось ще володіння
художнім словом,— то де такий? Що, Будда плавив художньо?
Так от: народне слово.
Політикуси-гидомири, царі і писарі!
Не пшикайте, дайте отямитись народу.
Всі кличуть до єднання! — І несповна розуму —
Виховані на однобоких Шевченках і Пушкіних.
І ми так скажемо: переходимо із гиді до любові.
Та тільки це показуємо...
Інтелігенція роздвоюється — і в народ,
І хтось там вічно відривається від народу.
Ледь що — закриваються і кажуть, що так виховані,
і з ними Бог: вже на народ — треба дивитись косо.
Що всі їх назви єсть життя гівна — не зрять!
І ображаються, коли візьмеш й тикнеш їх носом,
Як-то кота шкідливого.
Й не знають люди — що їх тисне,
Мов тісний одяг.
Отож, розпочнемо.
Ви знаєте — на Сході є конфуціанство.
Це — коли всіх і вся манделять під державу:
В чиновний люд, у затиск, мимо життя натури кожної.
Отак
(показує)
На Заході — вічногнилий куток, де людям є що втратити:
Ворота, шмаття, дах і стіни гавані, де ці міщани
Надумали сховатись від стихій.
Який народ — така й культура;
В нас це не зрозуміють, бо всі сидять на чемоданах
Тисячоліттями, усі кочівники. Значить, отак у них
(показує)
На Півночі — самоув’язнений народ, що вічно змінюється
Місцем з урядовим... чи там — партійним.
(переводить дух)
На Півдні — протилежність їхня, дао.
Це — коли роблять, як говорить їм душа,
Не визнаючи аніякі загорожі для внутрішнього «я».
Ну, так у нас — це кожен третій даосист,
Бо як одні сидять на чемоданах, чи просто так...
То другі ждуть, чим все закінчиться,
Хвилюється душа, як кіт нестрепаний,
Від чого кожну душу б’ють горілкою
Усі ці морди, — словом, усі в підпіллях,
ніякого життя,
І щоб зійти в своїй святій зорі,
То треба пережити шість царів!!
От, в Центрі — ми.
Все вибито з народу, чисто душа лишилася,
Це — ліпший матер’ял для Бога.
Він Русь доп’яв на двох на схрещених дорогах,
Й ніхто не знає: ті ми чи не ті,
Що йдуть в майбутнє, бо найлегша в нас поклажа.
Де всякії єднання — вічно ми,
Бо — в Центрі.
А скрізь такі культурні, що до впаду,
Такі культурні, що самі собі не раді. —
Дайте сказати! Я все життя мовчав. —
...Аж задихаються, щоб як його діждати,
Коли Бог синтезу з Русі прийде повитягати
І їх. Не станем часу марнувати!!
Бо як з болота у кохання йти — дрантя одне,
То як поетам і жінкам
все це вміщати?
Підемо з рідного болота:
чим більше кинеш ниток і подригаєшся —
Тим більш затягне, і вже де той Бог?
А, раз ти з нами — значить, теж болото.
А! ти нас хочеш рятувати? — Не хочеш!
Ми тобі зараз нарятуєм...
...Є в нас «духу царі». Царі!.. із москалів. Не цар, я вчуся
В природи, з вічності крізь час дивлюся
З усмішкою зворушеного зору
Жахної, але справедливої потвори.
Якби ж дракони з вас! Та в екскрементах малі яйця, —
Проклюнути?
Ви знаєте, що в світі білому метляється?
А у незримому?
А у майбутньому?
А у єдиному?
Тьфу, все брехло! Кожна б...дь — несправжня!
Лиш душу позамацують, паскудні.
Ех, дай-но пісню-волю, очиститись душі
і політати
(співає)
«Поет жениться на відьмах —
увесь світ пізнає.
Візьми жінку-ангелочка —
Будеш тільки в раю.
Оженишся на Богове...
(мовчки думає)
Оженись на цілім світі —
Нехай доганяють».
Бояться пісні. Пісня зразу попадає
В струни сердець, від землі до неба як та мантра.
Хто любиться — ті не живуть з болотом.
То й кажуть: йому з болота до любові — як від землі до неба рачки.
Знають, що напрямок — до неба,
а бояться. Бояться неба, Любові, смерті, поезії життя, пісні. Всього
бояться. Тьфу, ти!
Раби!! Бояться жити! Бог вигубить таких.
Третій актор:
Люди стадні, бо не вміють виходити
з-під впливу вібрацій низького гіпнозу,
що йде від різних ідіотів і речей.
Вийди — і воля!
Четвертий актор: (до Другого актора)
Те недобре, що загубивсь твій ніж.
Навіть невчасну думку слід спалити,
Якщо то сірих звуків квіт. Скоріш
Чорніє думка ще й вражає, якщо злитись.
( Продовження цієї поеми 90-го року — буде далі)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
Продвигнений до вищого:
Поет казав про огненну свободу
Із різкістю професіонала.
Ласкаві очі щурились на нього
Із чіткістю професіоналів.
Доля плете на всіх одну мотузку
З незримістю професіонала.
До Бога літають вві сні дракони:
На крилах орла — все любляче дитяче серце...
А тоді падають блискавками у води!..
Світи не знали ще напруження такого!
По тому видно, як вишарпує мене
До світу вогняного — з г...ного!
Духовний вождь:
Ну, то вже вищий пілотаж.
Велике слово є : самосвідомість.
Ось ця, стара — нічого не сприйме,
Мов грунт незораний — зерна.
Почнемо подавати знання духу
Через газети. Усьому свій час.
Нам треба вкупі всім — орати.
Орати, і вічне сіяти — і вічність жати.
(Поет відходить трохи вбік)
Підпільний всевидець-поет:
Доля — як мати: перш рукою проведе
По місцю, котре має народити щось своє.
Прокинуся — в грудях пухнастий котик.
Люблять люди мене! І в с е вже є!
О гірний світ!
О затікання душ майбутнього в шпарини! —
Зриває скелі мозку.
Духовний вождь:
А все офіціальне — то злочинне,
Всім в очі сцять, вони ж кажуть: роса.
Найзгубніш — це смердіння недуховних!
Та хто їх впорядковує — сам жертва.
Нема тут виходу. Одна любов рятує і веде,
Бо все очищує, сам Бог у ній гряде.
Рятунок в цім: щоб вихід зрозуміли всі:
Любов, нова свідомість,
Очищення самих себе.
Одна любов просвітлює й веде, вогонь!
Підпільний всевидець-поет:
От налюбися з гаміром людей, поете,
І усамітнися в служінні Слову,
В безгучну і потайну чисту мову.
Духовний вождь:
Щастя й нещастя пропікають нас —
І душі звільнюються.
О, чистий світ! Вогонь!
В чистого духом все добре стоїть:
Душа, і плечі, й руки, — все прекрасне.
Якої тонкості в тобі вогонь —
Такі й події притягнеш.
Нутра чистоти — притягають чистоту:
З ким спиш ти? Що заплеснув за мету?
Важливо: хто з ким спить і намагнічує куди, —
У вирішальну мить загинуть — або виживуть.
Всі:
Давайте сон дивитися про те,
Що буде — і поліпшувать майбутнє,
І прямувати в світло.
(лягають спати)
Продвигнений до вищого:
Для цього не шукай якихось див,
Щоб в сні хтось по душі враз походив:
Коли не буде спати хоч один —
Все змістить в тонкій сіті тих годин.
(лягає також)
Входить Підпільний дід-відун. Ставить дзеркало, закриває полотном,
шепоче очищувальні і спеціальні тексти.
Підпільний дід-відун:
Бажаю врятувати Україну.
(знімає полотно)
Із спалахом дзеркало падає і не розбивається.
Підпільний дід-відун:
Захоплені могутнім заблуканням,
Пожнуть народи більшої свободи,
А вимолотять з вольних кіп
Зіниці до надлюдських правд,
Із правди одиниці ввійдуть в Бога.
(підходить до дерева, гладить, слухає, киває:
«Все буде, як треба!»)
(Виходить.)
Він, Вона і ті, що дивляться сон.
Він і Вона сходяться на побачення на це місце.
Він:
О, сонечко веснянеє моє! І ти ж —
Блищиш мені захопленнями ночі!
Влетіла ангелом блаженства в сні —
І зранку жив я світлом обіцяння.
І ось — ти відчиняєш в сяйво двері
Душі, — як там, коли порвала коло
І випустила душеньку на волю —
Вогню фонтаном до небесних дивних див!
Вогню фонтаном!
Там — друга?
Як же світ таких тендітних народив?
Що думав він? як милував? За що мене злюбив,
Щоб прятунок твій нежданно дати?
Як я віддячу цим планетам, людям, числам,
Прийдешньому, що порішили врятувати
Мене — на самому краю? І ким? Дівчам,
Десь там.
Нехай почує світ — це серце плаче.
Я весь тремчу.
Збулося, Господи, збулося! Боже, Боже,
Ударив сік! — Який на серці вогнеквіт!
Чи хто любив так, чи згоряв благоговінням?
Мені побачити тебе — спасіння!!!
Вона:
Коханий мій, ми вже не вмремо!
Якесь це дивне в мене осяяння:
Що світ весь — це втікання од кохання...
Він:
(виймаючи зошита, в передчутті стану новизни)
Не думав, що колись писатиму вірші...
Відчув: це бризки діви, що купається, летять, —
Ув сні, чи будь-де, припадають до душі,
Додушують, шукають хід, дітьми попискують.
Вони — для нас, і більше ні для кого.
В таїні виростає світ.
Вона:
( з тим же почуттям)
Дай зошита...
(бере до рук)
Вагу вчуваю і рукою, й серцем. Прошу тебе, читай!..
Стривай, я відійду!
Так більше ми пройдемо духом світу.
(трохи відходить)
Він:
(читає)
«Перетікає світ з твоїх очей,
Крильми вогню в туман і небокрай.
Не плач, кохана, це дорога в рай,
Вогонь крізь сльози — він мене пече.
Пролито голод атомів на кров,
І не віддати жінку звірові в оману —
Так генії летять через тумани, —
І найясніший геній є любов!»
Нічого не видячи, сходяться на Підпільному всевидцеві-поетові,
наступають на нього.
Підпільний всевидець-поет:
(встає)
Зачекайте, нехай отямиться душа...
(роззирається)
Він:
Не спи, поете, в світі є любов, і ми,
І всі в надії станем жити,
Що тільки лиш поет в останню мить
Зуміє небо прихилити.
Підпільний всевидець-поет:
(радісно впізнаючи)
Було так: ти співав — я говорив?
Я меч мібрівний застромив
У тебе. О, стрімкий прорив!!
І мудрий жар і милосерля дух несе,
Аж біля тебе і мене трясе.
Вона:
(прихиляється до Нього)
Ми відчуваємо...
Підпільний всевидець-поет:
Сюди іде «театр лісовий»,
там друг мій — режисер.
Ось чути голоси.
(Чути голоси.)
Ми разом всі подивимось театр. Даруйте.
(Виходить назустріч голосам.)
Входять Підпільний всевидець-поет і Режисер.
Підпільний всевидець-поет:
Що кажуть нам учителі?
Голос з вищого світу:
Землі — небесне,
Для висот — наземні дії.
Хто що поліпшує,
Нехай ним володіє.
Підпільний всевидець-поет:
Чудово. Яким за краще буть театру
В суспільстві переверненому і невротичному?
Режисер:
Потрібно створити в душі центр майбутнього
і ним
займатись в противагу центрам минулого.
Розпалювати ауру думкою!
Підпільний всевидець-поет:
Так, створити центр майбутнього у серці.
Бо все закладається зчепленнями вібрацій
на різних рівнях: як і що випромінено —
такі події приходять у яву, неодворотно.
Світові нічого не лишається як закладати —
найсвітліше вперед. І зіграти театр світу
в трансформації до Бога.
Головне — де, з ким і як?
Найголовніше — як.
Режисер:
Звучить це нудно.
Підпільний всевидець-поет:
Як усяка теорія.
Слухай, це ж просто.
Це вже не зовсім театр, і не містерія.
Бо психологія і магія в театрі — викривлення
і приховування природних нитей-ходів усепроникнень
Космосу, котрими рухається в с е.
Щоб пізнати все і полюбити,
Треба не засмічувати, а оголювати суть і хід речей.
Тому у всіх справа одна — нескінченна точність
розкриття картини в с ь о г о.
Оце і вся «мораль».
Режисер:
Але потрібні точні п’єси.
Треба, щоб хтось
приніс страховисько живим!
( Продовження цієї поеми 90-го року — буде далі)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
Усмішка осяяного страховиська
Дванадцята поема
«Є одне тільки диво — мить впізнавання,
що ніщо не є іншим.»
"Що душа каже у любові світу?
Я очі опустив в зимі, немов би під батіг,
Підняв — на шию наляга квітуча вітка."
Козак-гора:
Що душа просить:
зняти все — і босоніж...
летіти...
(співає)
«За долиною гора,
Долина — луною.
Ой, на гору йти пора
Божою ходою.»
(задумується глибоко)
Чи знає хто що є душа-гора?
Чу, стала шерехкою Божа треба,
Проклюнувсь променистий світла дар,
За кошли тягне душу мою в небо.
Пора мені, пора мені!.. пора...
Калиною ніч серце перекрає —
Лети, лети, лети, вибух-гора!
Гора ростуча! до самого раю.
Рости, рости, рости, політ-гора.
Гора висока! з пекла і до раю!
Душа козача нігди не вмира!
Над вибухами — радощі злітають,
Шкарлупами спадає з віч мара,
Гора росте! усе живе співає!
Весь світ в єдиній радості співа!
Співають душі — де мовчать слова!
(глибоко відходить у вищий світ)
Підпільний всевидець-поет, Обрядник, Філософ,
Продвигнений до вищого, Духовний вождь
(всі задумані)
Підпільний всевидець-поет:
Обіцянеє щастя тихо йде.
Нехай прокинусь в самоті в постелі,
А поруч мій могутній вовкодав —
Містком від ночі до віконниць ранку —
Й впізнаний мною боголюбець-настрій,
Що Бог сам дав. І струм життя
Що — небом ведений — розмотував
Із чолопка в м’язисту ніч,
солодко з нею спавши.
Чи дивні довиглиблюю слова,
З яких то жар, то жах, Бог наказав!..
Безмір із-за гортанних впадин!..
І я, не виринаючи з відради,
Літаю вільно між світилами й ночами
І проявляюся, обліплений очами...
Ще не остуджений солодкими речами...
А тіло, знаючи, краса яка,
Співаючи — пробігтись хоче голяка!
І для душі — як музикальний Божий одяг —
Летить в огнях пісень! Бог-пелехач!..
Продвигнений до вищого:
Що з лисих взять, коли волосся дибом?
Як притягнути й до небес припасувати?
Як не за коси, то за пісню басувати!
Поверху лисин — сувязь із пісень!
Вдаряй — і все! чіпляй! і все —
В співаючого розум одросте,
А з ним й волосся!
Але ні, не все.
Усяка лисина — ознака омертвіння, —
Не з міст пісенність йде!
як дух не йде з каміння! —
Змініть місця для зерен духу, бо без впину
Вже споліровані тертям живіт і спина.
Філософ:
Потрібно на знаннях в новій свідомості
І прорости й дозріти, але як?
Продвигнений до вищого:
В хаосі труться — мертві. Космос, дух — живе.
Так, люди — діти. Це вже не нове.
У коридорах влади плачуть діти, —
В граніти пекла незворушний Деміург
Засіяв чисті вогнесльози.
Обрядник:
Все і всіх прорве
Повернення до вічного обряду, до коріння.
Інакше в Космосі — ми самі не в собі,
Мов чорна прірва, що й не стачиш економік.
Але нас тягнуть в нижчий світ людогорили
І забувають — що б ви їм не говорили.
Зубовний скрегіт тьми! — щоб не творили.
А перевісите одні ліан пісні —
Заживо лізтимуть на небо, навісні.
І за Бог-Слово мацатимуть.
Духовний вождь:
Ні, досить помирать.
В нас бунт? Який і проти чого?
Я маю всі контакти з вищим світом.
Єдино вірно починати із вібрацій, із сердець,
З безсмертя душ, з глибинної природи
Первістя духу і духовності. Свідомість
Поглиблювать в майбутнє, плекать нових людей
Й парадоксальний шлях-прорив навстріч
Помічникам із світу вищого. У небо! —
Навстріч Учителям. А з ними — вниз,
Порятувати світло душ усіх, створити нове тіло
Свідомістю.
Підпільний всевидець-поет:
(в білому)
Поети ви, поети... Уболівальники єдині за людей...
Повітрям дихаєм єдиним — і єднаєм у райдуги
Кольори душ, шляхів, що були, є і будуть.
У моїм одязі всі райдуги зійшлись —
Це білий світ увесь.
На біле світло одкриваються серцями люди-ліси,
Вогню листками — в сонце. Говоріть! огнем! душею!
В очах одвезтих — Дух Святий намучнюється,
Буде хліб, як оголиться тіло тіста,
Немов кохана у зорі течем під пальцями у Духа,
Вогонь у серці. Дайте горлом світло!
Посіялися зерна німбів — укріпляйте,
Кріпіть спокійно, невідомими, в таїні:
всі ненароком ніби:
Сонячним аурам потрібен спокій.
І розсівайте діаманти німбів.
Філософ:
Що це він говорить? А слава? А гроші?
Підпільний всевидець-поет:
(догори із заплющеними очима)
Я виліпив себе і Дух вдихнув!
Я продираюся крізь себе сонце-оком!
Зворушений наскоками віршів
На всім відтискуюся м’язами душі
По-Божому. По-своєму, точніш.
(до світу)
Я виліплю тебе і дух вдихну!
Поет — один супроти всіх, як новий вірш,
Рана всевишня — і тому за всіх.
І раптом
сміх —
Його, як Бога, вождь не розуміє,
Та на поетові увесь народ дозріє
Вилазячи йому на серце, де видніш.
Здрібнів народ! Ще й намір пре з Європи,
З цього притулку старців хитропопих,
Що тільки й ждуть на духів нових рас,
Мовляв, оцінимо, дух ваш — оцінка в нас.
Це всепродажність увійшла в їх серце й побут,
Що й духу мученики — все в них має ціну!
Продажна твар у оці темного сидить!
Та хто з них знає, хто такий Бог-Слово?!
Що розсуває всі материки, — грози, удари
Землетрусів і вулканів, сонця
потопи й урагани кують його! —
Воно розсуне всі віки,
Базальти, сім’ї, справи і народи,
А — витече, проллється все ж свободно!
І блискавиця розрізає хмари —
Сміється вищий світ.
Я зроблю з тебе все, що хочу! — дух що хоче!
Нехай під мною вік сумний сокоче —
Я витяг меч з глибин! веде Всевишнє!
(удари грому, шум природи)
Хор ночі:
«Розколихаєм духа! запитати —
Чи йти в ліси, чи йти до хати спати?
Тепло чи холод, — мусим сповідати,
Пригнічення — чи радість! треба знати.»
Підпільний всевидець-поет:
( в бік хору)
Як я говорю — ось ті, попелясті,
Враз обростають пір’ям, та сріблястим.
А в розуміючих ворушиться волосся:
Вони здогадуються, що чека невдовзі.
Ви чуєте! Я пісню п’ю дзвінку
Новітнього світотворіння!
Хор ночі:
«Нехай співає так, як серце чує,
Невидно, хто оркестром диригує.
Невидно, хто оркестром диригує!
Невидно, хто оркестром диригує!..»
Філософ:
З ким він говорить?
Підпільний всевидець-поет:
Сон — справжнє єсть життя, життя душі!
Сон — вільної свідомості пасіння
У Всесвіті, звідкіль знання й пісні!
А те, що звуть життям — ума кайдани,
Сліпе повторення картини течії,
Яку хто передбачи в в сні.
Як ліпиш в сні, як гоїш світу рани,
Так тобі буде, — упало сну насіння
Вперед, в майбутнє, у спасіння!
Ніч — вільна, юна і красива,
Криниця світла полохлива.
( Продовження цієї поеми 90-го року — буде далі)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
Отцю Небесному
тільки й присвячується, —
із любов’ю!
Ще жив ув ущелині
на зразок «Совки»
а скрізь — рівниннії
блювотнії «совки»
і уночі світив я
мудрості
такії розтасовки
й топилися совки
у тім —
що все є навпаки!!!
Що в совок
ще Отець такий!!!
І крикам моїм на рівнині
огризалися роки!
І неглибокії — углиб
зломають рами
де я бубнявінням
залазив в схеми — й другодень ломав
се ради
крику! мудрості —
всього що мав —
Шляху Молочного! —
і — панорами!..
Ще в повнолуння
мені вторили
очі мигдалю —
й різні баски —
да!
є у совок ще —
любіте далі
Отець —
з Небес...
такий...
2
Пишу в автобусі журу —
що закачаєшся
якщо не самий
вовк
як Бог тебе
не довго товк!
не так —
довго не товк!!
якщо совєтськую муру
не їв?
ти на межі шкіри й штанів —
запричитаєшся
хвала Богу — що й по зубах! —
читається...
якщо в тобі
ще правда
зразу — виявляється
то з правдою і закачаєшся!
3
якщо давно не пишеш
сливе?
давно і — не — читаєшся
що уловивши рик —
Бог
й завернув язик!
я так люблю
але і закачаєшся
Смілива молодість!
хай ти в містичному низу
я запевняю —
ти
вітаєшся!!
22.11.2020, з причастям
в свято «Скоропослушниці», в храмі св. Миколая,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Поема
1
а на усіх —
за два дні
сніг
так ще не зиркали
грубе
і лагідне
начала
навіть собака
захотів був
отрясти
од тої
повноти
що
в мене
впала...
я їздив в соснах — ах!
на соснах тих —
чекань розмах!
поліц-авто
блиск-блиск-блискалось
і в листопад вже геніальне
не писалось
і чиста мова
наперед не відчувалась...
хоч на усіх —
за два дні
сніг
2
«все бляха-муха так
як є!»
хтось це
пішов
до лоба
вставити
печатку
...вдалось
вдалося
прозвучати
торкнулась
музика
на воронах
фронтонах
на усіх — за два дні
сніг!
міленіали
роблять трамплін
на своїй крові
торкнулась музика
але у їх любові
3
о вільна музика
іде на
верхи сосен
о вільна музика
і дух людей
підносить!
о Сонце слова
що одне на всіх
і тілом сосни
так — почують
сніг!
те — знає сніг:
о це любов!!
в усіх
23.11.2018,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Поема
Господу і Богу Ісусу Христу
із серця присвячується
1
Як лежите? як встаєте? —
почніть з простого.
Банки і глечики
не напригодяться
(вони не моляться) —
в них і заводиться...
Як легко йдуть молитви
за церковних!!
Де лиш не йдуть —
Чого ви сповнені?
Сосуд із серцем —
горілиць лягає,
В ньому огонь Христовий
як палає!!
2
Щоб ти сяйнув як блискавка —
і над чолом
в лиці землі
заворушилося волого...
і славило святого Бога...
і надривалося! — і ще гуло —
й гуло!..
І відтрамбовувавсь
такий
окрес
щоб шелести
в листочках плакали
і вдови й сироти в хатах —
балакали
що глянув Бог — як
зглянувсь!
й світ воскрес.
Нема чудес —
а гляд Твій на серцях!
Два слова Ти на скелі вибив
і світ то тягне в шиби
з хати в шиби! —
а на очах осліпленість ось ця!
Сосуд із серцем
горілиць лягає —
а в ньому Огнь! Христовий! —
як палає!!!
3
А вам Христос відкриє очі!
Відкрийте серця очі!
Він має — паводки пророчі...
Бог блискає— в безвір’ї ночі!
І кожен повзає — як хоче:
палахкотять ліси!
Барон белькоче.
Пече:
смалить і — топить
караоків.
Естрадних — палить...
Гнівить — коміків:
вже розсмішіть!
Розкрийте очі!
Хоч задом —
та розкрийте очі!
О, я із серцем! —
горілиць лягаємо —
і в ньому Огнь Христа!
це — як палає!!!
У тобі, вербо, бунька приспана
зітхає...
А склад горить:
письменник! — склад
вогню!! —
куди ідеш? в кого втікаєш?..
Таки палає і палає!
краєм палає!
й поза нашим краєм!!
Та відкрий очі!
Бог хоче.
В симбіоз ночі...
Смирення — очі відкриває.
Бога — смиренність...
Дорога ця на Рені?
Відкрий очі —
щоб бачити:
Христос в смиренні...
Христос — і світ
весь оживає...
Центр — Христос:
жовті і білі більш
не розпаляються
лиш прикликають!
Квіти — це люди —
так в раю їх знають...
а люди — діти...
Світла Дім — і то співає...
Святі, поети, квіти, діти
непсуті...
в літі...
Пекло — то в серці виникає...
Данте — то «Пекло»:
так читають...
А в мене струмінь Раю!!
Данте й мене — бо «Рай» в нас —
не читають.
Вже й не читатимуть?
Людино, що таке з тобою?
Народе! ти плекаєш вавку! цю:
возитися з бідою.
Чого ти хочеш?
Віддай же серце — і Христос
відкриє очі...
4
Чи вас я слухатиму —
а чи, може, Бога?
Тоді глядіте і судіте:
Чия подоба ви?
чий образ?
чиї ви діти??
Кого красиво слухать —
вас чи Бога?
Вдивляйтеся в себе самого.
Мене із Ним хто зміг
перемогти?
Хто Він — хто я?
Вона хто — і хто ти:
чи заперечите Її
в слові художнім перемогу?!
Тож — сходьтесь:
з мого серця —
й з крематоріїв!
(Й виводьте знову
з ям євреїв —)
За кого свідчите —
за Бога чи історію?
чи попелом?
чи ж то догматами?
чи дохлими супами — й —
консисторіями!
чи філософіями й філько-компроматами!
Ви без ума? чи —
вам ще щось пізнати?
Чи фейки в очі матері пускати?
Для чого вас родила мати!
Зло — це і злократи:
інфантилізм — аби їм без Христа!
А в вас єдина серця мова?
чи аби так?..
Совість — ви маєте?
Та один другого вже «дотискаєте»?
Вже є Новий Єрусалим —
й бійці, всі зранені, і зранені!
І те, і друге перед вами,
а ці слова — з Його,
не з Його рани??
Та ви Його удруге розп’яли б! —
Він Бог і назарянин!
Ви не пробачливі —
ви не пробачили,
а тільки чуйки-жуйки:
Воли! мені не говорить —
що я сам бачив??
Тварюгі! — й те, що друзі чули?!
Мухаммеди!
мафіо-комун-фейковість!
Я — з Слова і Крові,
і теж —
вже назарянин!..
Кого здє прикладають
хоч до рани??
5
Буде Огень
в серцях,
і буде Божа Мати.
І буде Бог
в нас світлом панувати...
15.06.2015
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
* * *
а світ цей як листок —
відкривсь!
зима!
я — відлетів
мене
нема!
такий румянець — аж за
вуха
о ти б ще, вітре! — в крила
веселіше дмухав
я відлетів і є —
зима!
Все! життя — так
«О! гутен таг!»
да я вогонь! — в якому
гине тьма
мене? побачити б ...
а... де хто тут
побачить?
я відлетів
мене —
нема!..
а де ГУЛАГи — оцифровані —
і племена —
прилинуть
з Неба
вільні
білі
письмена...
19.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2020
Чому
із серця гірські води
й чому —
сипучий лист
сипучий ліс — зі мною
і в під’їзд
заходить
і тут і там
як без Христа — красиві «панди»
і вітер свіжий
більш вітер —
свіжий!!
і більш по писку листом —
дух леопардний —
все серце гір — і гір! —
й — менш зичної їжі
менш їжі людської
й все менш — земної
їжі
розрідженість — і стигнуть
гірські води
пророцтва!! — вкупі з мучеництвом —
ходять!
та й скарб мій! —
вкупі із серцем
між народів — є Слово!
і в глибинах —
між народів!
й ліси з дерзанням
у мій слід
ввіходять...
й слова — майбутнє
на сухих скрижалях
родять!!
15.11.2020,
Київ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
* * *
а кожен двір —
запитує і
каже
коли в прилизане вліговище
приляже?
о клени все дивуються... розгублені
вони?
...чи забагато...
звідти стільки жовтизни!
та все що навесні
на крилах
пролітає
служить чи носиться чи —
загоряє...
мов ліс
що до під’їзду
аж безодні проростив
щезає у під’їзді
не назвавши гіркоти...
то книги що напишуть
мов дуже вже збагачення...
лише рядок один
і визначає всіх призначення
я явище
не вище і не нижче
Христос явивсь
14.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2020
Слово
Людей всього загибельного світу слід «перетирати на порошок» (про що навіть не кажуть) правдою Божою — художньо... з миром.
За благодаті — любов’ю.
Й народити в Христі.
«...поэтому я мог работать только на лимитных местах:
дворник, сторож, кочегар. Этот путь было необходимо пройти. И Питер — это, слава Богу, не «Фабрика звезд». В том и суть. Для того, чтобы стать художником, надо помучиться, как ни банально это звучит. Человек должен пройти через мытарства, лишения. Но в какой-то момент не прекратить заниматься своим любимым делом. Не сдаться. Господь всегда поможет! Это точно» (Ю. Шевчук).
«Единый Бог создал мир и управляет им. Все согласны? Бог дал людям множество даров, в том числе дар творчества. И этот дар творчества тоже един у единого человечества. Он может проявляться по-разному. Но мы же интуитивно понимаем, что нехорошо говорить, что этих, этих, таких-то и таких-то, которые хотят не того, что мы хотим, чтобы их вообще не было на свете и что их надо стереть с лица земли. Нехорошо, да? Так вот, нехорошо, когда люди говорят: «Я страшно предан искусству, я умираю и рождаюсь на каждой опере Верди, но Вагнер…» И так далее, понимаете?
Вот, в искусстве то же самое: — стоит только позволить себе немножечко эту идею разделения, и все — конец! Ты уже не творческая единица. Ты уже непонятно что. Ты уже человек, одержимый враждебностью. А Бог не хочет, чтобы люди друг друга ненавидели. Он не хочет, чтобы люди отказывались от Него» (М. Журинская). Іншим, як мовив ап. Павло, «...бракує розуму». Хто читатиме статтю — до нього біси втратять доступ. На цьому «поверсі» бували тільки одиниці.
1.Бачення
Є бачення словом.
Церква Христова в стані теперішньому мало знає про те.
Цього нема в її активній свідомості, а якби ж було цільне самоусвідомлення — були б прориви на славу Ісуса Христа. Я говоритиму один у Церкві Христа з майбуття, що пов’язане з цим баченням, — і чи Церква це допустить (вмістить), бо як не піднятись лукавству і гордості?
Таке Богом відкрите бачення може бути можливістю до об’єднання Церков.
Просте бачення словом — це коли в область художньо-ангельсько-поетичну переміщується та тканина, про яку є запитування.
Слово — як жереб, вибір і примірювання майбуття.
Не буду тут і зараз подавати про представимість художнього цілого,
власне, художнє відкриття,
яке одне є дійсним та й потрібним.
Хоча значення художнього цілого таке, що ви, можливо, перестали б надавати увагу будь-чому не такому, лишили б пусте.
Я хотів би позамежно точно доповнити ап. Павла щодо бачення словом на основі ним же покладеній — на камені Ісуса Христа, ним розбудованій і найширше засіяній.
Я люблю ап. Павла, Господь дав мені постраждати за Себе в день його і Петрів, подав проникнути поглибше духом в листи ап. Павла.
Нерівнозначність частковостей усіх його проникнень, мій склад духу більш на доповнення богослів’я — і дух мій не має повноти вдоволення: ап. Павла більш таки духом слід проникати й духом знати.
Не рефлексувати, не головою думати, як не незвично почути оце.
Знати прямо — як дух пронизує, обіймає.
Ісус Христос — причина всього є. Як Ним буваємо пізнані, ми так пізнаємо.
Ап. Павло тепер зрадіє, що геній мій аналогічно пізнає і працює.
Чому дивуєтесь? Учень великого св. Силуана о. Софроній, найвищої культури людина духу, промовив делікатно: чому так, що є люди, які творять від Бога, а Церква не хоче їх знати, не враховує ?
Христос же знає, хто на що годен.
(!!)
Найцікавіше, що саме в молодості, коли є багатоманіність і ще нема зрілого огранення духом з Духом Святим творчої брилиськи (о це потрясає! яка то є Божа премудрість й багатство!!), я «вийнявся» у серці сказати Богу: про вільних і невільних. Але не так, як в ап. Павла, а як мені бачиться: потріб-но виправити. Дух Святий відповів: в листах ап. Павла — все істинним є. Не переробляється, залиш, як є.
Оскільки в ап. Павла жодної молекули агресії нема — то і в мене не буде, маю надію на Господа.
На глибинах нема протиріч.
Я — пластир для Церков.
Отож Христа, як стало вам те видко, не заперечити. Бога класично заперечити або усунути з особистості трудно і неможливо. Художності — не заперечиш же.
Отож, в художньому слові — сила Христа в мені.
Якщо вам розширилось серце, про слово як вершину і живе начало світу, — я говоритиму з чистого і божественного. Поки прокинеться з оспалості Церква, сумними є жителі Землі, які недуховні...
Христос-Слово у вище зцілює.
«Того часу слово було з Неба до Івана».
Бо себе зрікся, Слово жило і творило в ньому.
Це безпристрасність.
Кілька мільярдів грошей мав чоловік, наприклад, і він їх втратив. І навіть не схвилювавсь. Це безпристрасність.
Є на світі нині такі?
Мало є таких.
Навпаки, мільярди коштів більшість не вважає за сміття. Це пристрасність. Хвороба.
Вмирають за них в пекло.
«...Господа мого, ради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби лише Христа придбати» (ап. Павло, Фл.4,8).
Коли оцього слова нема в тобі, ти мертвий.
Сказано:
«Близько тебе слово:
в твоїх устах і в твоїм серці...» (ап. Павло, Рим. 10,8).
Бо всі в світі хочуть здертися на Небо в голові, або ж — в пекло.
Він, Слово-Бог, у серці є, Живий, та ви мертві є, якщо без Нього, в смітті.
Живий Бог, а ви — мертві.
Шанс у вас був!
«Близько тебе було слово».
Вершина творчості світу — слово.
Можливість почути слово — дає Христос. І далі — в Христа віра. Вживу Христа, щоб почути у вірі. Мовлять боговибранці ніби «замість Христа».
Мучишся ти, і люди навкруги тебе мучаться...
«Близько тебе слово:
в твоїх устах...»
«Є геній — і народ:
сміття між ними».
І.Ш., Дев’ята поема
2. Діє слово
Носієві генія — чим вільніший дух, тим в любові музикальніше! і первісніше народжується слово.
В неупередженості світла народженого — усім на порівнянні стає видно: який жах оце світове життя (що без Христа!).
Гармонія є лиш послідовно в любові, світлі і музиці, і — в слові з Христа. Це — Святим Духом.
За гармонію не слід агітувати.
Бо істина перемагає сама — явленням, вільним життям, завдяки собі одній. Вона сама переможе.
Жива Істина — Ісус Христос, тому Його шукайте.
Бо в усій світовій літературі не було носіїв Христового генія,
за вирахуванням трьох-чотирьох поетів першої реальності, і пророчих — зі Старого Завіту.
А чому?
Гордість — протилежне смиренню-любові й Духу.
Все і всі знають — та не можуть головне зробити: гордість знищити.
Всі в жаху перебувають! — знають, а не можуть знищити гордість у собі...
«В таких гріхах Ви ще й гордитесь! — чим Вам гордитись?» — спитав жінку один західноукраїнський священик, літній...
Можна надбати олживе смирення (гордість!) — з усього.
З малості: «Буду сидіти малим, без Христа, як світ, і годі».
А світ у здичінні, у новому варварстві:
в незнанні своєї природи внутрішньої, — ба, у втіканні від неї.
Як проникнете ви — то світ є «маса без духу».
І не знаючи, він працює на Христа-Слово, Богородицю і їхнє слово із Слова, невідоме: чим бетонніша маса, тим руйнівніший дух з Духом і небуваліше слово зроджується Богом.
Та й без Миколая, що все знає, і дітям, і морю, і тим дітям, що не можуть лишити потік старіння, — доброго не буває.
Що чують всі? Без гармонії з світлим словом Христа-Слова світу не бути.
Кінець є совєтськості і шовінізму: у Всесвіті їх нема.
Ап. Павло сказав: «Хоча я і неук словом, але не знанням...». Тому Бог-Слово дасть мені слово.
17.07.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894868
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020
* * *
Колись дитині, а
тепер Богородиці Марії, —
в любові присвячується
Если бы у меня не были в памяти
твои наставления,
я бы счел Ее истинным Богом.
Св. Діонісій Ареопагіт про Божу Матір
не тільки
сам золотий з неба
грушепад! —
вільний зигзаг із аромату
інтронізує у дитині
душу...
я дольки світових поез
зійтись
в грунтовку — змушу
і намалюю я на них
ікону
Бога, моря й суші!..
возрадуйтесь,
мені услід молитись
Богу — йдучі...
В широкі очі
це до очей дитяти
я Поглядом вернутись — можу
навіть мушу
12.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020
Канчуками або обрядами —
це неможливо прискорити...
Лише любов’ю...
І.Ш.
Критично і уважно подивитись щодо себе, своєї роботи і наслідків цієї роботи, — найпершим є нині для людини кожної. Якщо тільки бажає вона собі, своїй душі добра.
Почну з себе. Бо після першого речення дев’яносто дев’ять відсотків насельників землі мали б зайнятися собою...
Почну з протверезіння мого 2001 року, визначального для життя і творчості, дарованого Ісусом Христом, як те видно буде із залишених записів того року, наївних в самозасліпленості щодо моєї інтелектуальної «духовності», егоїзму і гордості.
Ось вони (недоладності всі зберіг, як те є):
Пишу правду Христу
Христос закликав, оживив тишею
й надихнув те написати:
як я з Тобою стрічу пережив
в Домі Варвари, Божа Мати...
Я — і печалюсь, що не збувсь якимсь новим,
і радий, що лишивсь живим,
і до цих пір — чи в шоку, чи в жалю:
я т а м зігнувсь — і духу погляду не міг підняти
на Ту, яку неізреченно так люблю!
Сліпучість тисяч сонць
сидить весела і жива
а я моральності не маю,
лежу: трава...
чому ж не зміг я й погляду підняти?
сили моральної нема!
Тут милостива Мати
удар сліпучості там
якось стала забирати
як ніби трохи духа піднімати
й мов через стримуючу світло шибку —
враз
вказала на таку Красу!!!..
що краще буду
далі лиш мовчати.
А то від згадки можна ще «запасти» —
що й з розуму зійти.
Слава Богу, не встиг —
що і до чого розібратись...
То вже вдивляюсь в себе так:
а що я за черв’як???
Сам же просив:
щоб Дім Варварин показали.
Христе, я написав всю правду,
як сказав Ти.
06.04.2001 р. Після вечірньої служби Благовіщення і сповіді
Р. S.
Пишу, дописую іще вранці.
Ввечері Дух відкрив у серці, що вслід сліпучій Богородиці (насправді, як виявляється, Вона пішла кудись — І. Ш.) мною займалась св. Варвара.
Я остовпів, сказав: «Ти мене вбила»; виходить, перед святою я — теж ніхто. Св. Варвара в серці гаряче сильно молилась без слів, бо я міг звалитись.
Все відкрилось: моя зарозумілість, зверхність, пишання думкою й дарами (іще зі школи) — й марнославство; і це — коли я є ніхто.
07.04.2001 р., Благовіщення, ранній ранок
Досповідав ці гріхи в храмі і причастився.
Несподівано Ісус попросив тоді мене (саме — попросив...) записати про ці видіння, цю мою виявлену реальність і мою скруху, бо як Бог (тепер здогадуюсь) Він наперед все знав, і що я це все зовсім забуду — теж знав, отому і попросив записати. Як я міг це забути??
Ось вчора, шукаючи інше в архіві своєму, знайшов рукописи того року і в них — це. Як же я забув, все-таки??
Тисячі тисяч людей!! перед мною з 2001 року і тисячі поезій!!!
Тихий жах роботи душі! (для кого?) в сотнях статей... От ви чуєте, я ж не прошусь на той світ, як апостол Павло!
Хоча знаю той світ на багатьох його рівнях. А як зі святими (візьмем св. Серафима Саровського, недавнє свято) так добре, то ясно ж — з Христом (!) ліпше, ніж тут, з президентами!
Ось через таких забув і, мабуть, забуватиму найщасливіші ласки Ісуса Христа!!
Книжні успіхи — також проти тверезінь.
25.01.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894754
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020
* * *
Цариці Небесній
Божій Матері Марії
і святому Нестору-літописцеві
в любові присвячується
Правду серцем сказав
ти?
як собакам
сліпий автозахід
правду доскочити —
правду сказати
правду чують поети
лиш не можуть
сказати
навіть вже все в латиницю
перемістили казахи
так обманешся долею
ніби з Духом не жить!
правда з любов’ю
й святою волею
ти обженеш
це
на крутім повороті —
а там Нестор лежить —
літописець лежить!
Книжних справ люди
та й на Христовім Дусі —
серце — мов на палаючім
дроті...
Любов Нестора-літописця —
першою кликнула
аби не скакав я
на моїй пиці!
звідки це взнав би —
хто там
як йому на повороті лежиться...
Сонце Правди
в нім
час — не біжить...
Аналогічно сметана
чомусь
переходить у грудку масла.
І вже не трясеться.
Так ця правда —
для душі і серця.
Чого лише не буває! —
як перебувають поети в житті...
В Лаврі всіх бачать
святі.
09.11.2020, свято Нестора–літописця —
11.11.2020, досвіток
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2020
«Занадто мислячий» —
і — «побільше простоти!» — зупинило дбайливе Небо мене при явному моєму ухилі: десь перед написанням «Царя духу» на початку дев’яностих років. І організувало під моїм керівництвом духовну християнську школу творчості і самопізнання для львівської творчої інтелігенції.
І швидко розвинуло мені християнські любов і виховання серця! (Ото я і волав страшно на початку «Царя духу»: не вистачає музики в мені (!); себто, любові тихої, Христово-Богородичної, — не вистачало мені в драмі і в поезії пластики позамежності...).
А оскільки раніше я ніколи не знав меж і міри, то з любов’ю теж вийшло — аж вкрай!!
Людям так зі мною небачено було! небачений ніде вогонь всеспалюючий і потрясаюче біле світло! аж не хотіли йти додому, де їх терзали — чого ти перемінений? що то сталось?
Ледве дочікувались зібрання наступного в наступний день!..
Новеліст видатний Павло Федюк (гуцул: далі ясно...) прийшов, щоб мене «розбомбити», — і залишивсь найкращим другом.
Але ледве від’єднали мене як керівника за кілька років від засіяних Христом творців!
Ще кілька років їздив до Львова — допрацьовував індивідуально; ще викладав у зборі бажаючих — «на ступінь вище»: за відвертої підказки і допомоги Божої Матері.
Дійшов до відомого практикам стану адміністративного оп’яніння (чи «директорського ейфоризму»): перестав закриватись в мене рот (говорив — не зупиняючись!). Було щось схоже на слов’янсько-італійських президентів і американських президентів — недавніх і нинішніх).
Ледве відірвали мене від Львова, з боєм.
Далі — допомога святих Антонія і Феодосія Печерських: саме вони врівноважили два крила, мислення і любов. Це і ясно явлено в книзі поезій «Богословіє». З’явились не схожі ні на що попереднє поезії в дусі Трійці: тиші і глибинного спокою, що «не кидали тіні»...
Для вулканного поета — це більше, ніж чудо! Не знищуючий кулачище, — Дух і світ Божий змогли через мене і надсвідомість мою заговорити, прийшли — і пройшли через розширене серце...
Я визнав, що Бог правий, це вже вкотре, і що то є мудро.
Чомусь в такій послідовності: св. Варвара (бо то я — головатий варвар?), пізніше Пресв’ята Богородиця, обоє відкрились серцями мені (і ви що зробили б при цьому?). І я страшно полюбив обох, мов новонародився... Народились з небувалої невиміряної любові десятки поезій і правдивий Медовий акафіст, а там вже — Величальний акафіст Богородиці, Царськії терцини, поезії. На жаль, святий Роман Солодкопівець не залишив слів про любов Богородиці — неспівмірну зі світом... і що при цьому може відчувати зцілений поет...
Вони сильно люблять одна одну. А мені лиш подай.
Коли всі спохопились на Небі, то «було пізно».
«Іди до Христа!», «Стремись до Христа!» — направляли.
Така оказія — пахнюча акація...
Добре Бог передбачив: в час оний не пишуться хоча б іще
р-р-революційні твори!! Революції море, любові — хоч відбавляй, і де знайти, щоб до Бога хоча б в штанях із художності прийти...
І я встиг полюбити насправді святих, що Бог дав, апостолів, жилось мені церковніше, справжніше, радісніше, духом проникливіше. І життя стало із більш церковного суто церковним: не було ззовні якихось подоб або аналогів Богородиці, чи Антонія і Феодосія, або самого Миколая...
Всі найкращі творці — на Небі, а не тут.
Так от, точно як було в мене з Миколаєм: я не міг, люблячи його, достойно знайти йому хоча б одне художнє слово!!! (спробуйте — і переконаєтесь), поки святий сам те не рішив: відвалити так — аби я аж захитався з вагомоспромоги... І пішло.
Так і з любов’ю до Христа, раніше не знаходжуваною, пізніше — аж до переповнення всього мене.
Я люблю святих, та всі показують, що нею, Ісусовою любов’ю, все і тримається, все і пронизане нею, і все має наповнюватись нею також!
Врешті на горі Городище за Києвом Ісус створив мені грандіозний вид на все небо перистого орла — над вечір в день Вознесіння! Сім поезій тоді написав я, вперше за один день. Ісус приживив любов мою до Своєї Іпостасі.
Всього аж занадто!! Він любить так мене!!! І я також люблю. Слово — з Його любові.
6.09.2001, 14.02. 2012.
З книги "Живе в мені Христос", ел. друк. 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894596
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2020
Господи, як не візьму я
за шкіру
не візьмеш зі мною — за шкіру
чи зміниться що в голові? —
й чи видихнуть «вірую»?
сині кросівочки
й царської фарби трусики?
на одземкуватій траві?..
Господи, Ти
на нього подій
і на мене подій
й що тоді?
я в Царстві Духа
і він що тоді
п’є солод
далеко в озері —
в крижаній воді?
Півкульки жовтої на
древі палаючої черемшини
й пів- здулось
й пам’ять серця підсвічує
від земної площини?!
А дуби й ясени
мабуть солод — й вони?
а їм холодно?
а жар серця!! —
коло весни!
06.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2020
* * *
Берегині творців і Святій всіх святих,
і взаємопідсвітленню митців
і поетів присвячується
Світлотонка це справа —
не заграва!!
Перш ніж страва —
та ні — світло тонке...
і озон цей!..
і що? — без Богородиці??
а посісти
Її місце —
в США схотіли чавуннії
на колесах протестів —
протестанти ж!
тане психіка — без світла ангелів...
А Цариця
людей-ангелів? Як посісти?
хочуть їсти всіх тих,
хто з невидимим
газом
і побільш!
і побільш —
видихать вуглекислого газу...
а побільш видихать
вуглекислого газу!
і! побільш видихать — вуглекислого
газу!!
і все гасне! —
отак земна слава...
Тонкосвітна ж! прослава — не
заграва...
Слава Божа
у серці —
кисне й озон цей
хоч залатує діри —
й присоромлене сонце!
І не проти ворон —
це
повзе сонце
тонкосвітне прославлення — Слава
Божа
від серця...
08.11.2020,
з причастям...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2020
Святій Матері Божій,
Преблагословенній! —
в любові присвячується
Рано
може пізно
рано ачи пізно
кожен перейде
цей світ залізний
бо от! залізні м’язи плоті! —
й велич духу!!
було!
що «єдність партії — й народу»:
люди-мухи
люблять залізо
люблять святих запізно
залізо ж то любов
до серця
не вертає!!!
залізо ж знає
що
воно
добрих вбиває
на виході
любов святі співають...
07.11.2020, духовний кінець
соцреволюції в світі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020
* * *
й все разом
опускається на дно
згортаючи старих
й розпущених
в рядно
і що б робив
ти серцем цільним як
дитина?
висковзнеш в ту
розпущення ряднину...
зри образ
може він ще судить
але торкнувшись гудиння
не гудить
що ж без провин
і прикруни огонь-гукасик
вітер новин —
гучить по блясі
01.11.2020, з причастям,
05.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020
Легкокрилість!
Поема
1
в лісі це є
може одна сосна
потенційнйсть
корабельність
і без дна — небо
їй!
й Христос лиш — новина!!
і приношу дар
мій —
одна сосна
корабельність
легкохвильність
і без дна —
небо
в нім є —
і Христос лиш —
новина...
милі! милі, без опори
в Небо —
і допоки?
і «Дайте нам спокій!»?
хвилі
дар
і вдар — Христос
і спокій!
нецікавий — я
й музики клас!
що живе без дна —
у нас?
01.11.2020, з причастям,
04.11.2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2020
Поема
Отцю Небесному, наймилосерднішому,
з трепетом
і з любов’ю присвячується
Чом ви люди? — і не в музиці
а більш в ударі
нащо така доля вам
далась?
З молоточкострунних
мрія Бога
пролилась
доля б —
навкруг серця
повелась...
тільки-но
підперлась
пісня під
гітару
Чом вас
не підранили
добрі
вишні хмари
чом як би під ранок
вхід до раю
й схід в фортепіано
чом в ваш дім
не проломився один
чоловік?
лиш повально
низька п’яність
а — один в мені
тверезий
вік?
і не відірвалося
душі одної
з супокоєм — вірити
і відкривати
музиці
благоє
?
це не відірвалося
й душі
одної
із півроду
глянути
крізь страх
і Космос —
на Небесну
Вроду??
що вам
буде в пару
душі намотати на радарі...
З молоточкострунних
мрія Бога
пролилась —
доля б
навкруги серця
повелась!..
то так й
ієрархам
що не з супокоєм
очі відкривати
серце моє розривати
й наливати
музиці
благоє
?
так є що трикратно
за світських
й церковних охлократів
і всесвітніх
бюрократів
маю-мушу
серце на світанку
розривати
й розбивати
як Ісус! —
з Ним кожному
всю повноту й любов віддати!!
Воістину!
Амінь.
01.11.2020, з причастям,
03.11.2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2020
І ось коли всього не стало
був лиш звук
як в невідомім
перегук
мов захотів в крила культури
й далі злетів із
крил культури
так ніби виплачись —
дійсно як дура!
як тайна в Трьох
як найнестримніше зачало
воно десь поруч
танцювало! —
і серцю це дало напитись
і це —
за авгура не зачепитись
(із Приблизного...)
02.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2020
Сину Божому і Матері Божій
з любов’ю присвячується
Він сам безгрішний пішов на смерть
за людей всіх!
Духовний отець Олег
Хтось взнає
є ліпше любов
ніж життя...
зірки понад
київським лісом
летять
за лісом хороми
хороми
в них люди є з болем —
грошима
прохромлені!
під ніччю —
собак люблять
та й тин — аж до крові
що ж з лісу
їм більш не приходить
любові...
От! з нами любов не прощається!
ні життя наркоти
ні дилем гіркоти
Любов Божа тут визначається
а з нами — любов!
не прощається
мов в першому віці:
живе
в чоловіці
і в жінці
а світ навкруги — в перевірці!
є ці
чи є ці
жне столиця серця у ліснім
хутірці
не було папірців?
нема папірців
жне в лісі вовчих
вовкунів
ведмідь — голос подасть!
це ви
з ними
чи ні?..
й завиє більш — хуга, хурда
й над ліс обертається
виття
і виття
чи тому
що є ліпше любов
ніж життя!..
зірки
(там — далеко!)
над київським лісом
летять!
а з нами Христос!!
з нами любов —
не прощається!..
таж кошти —
без пошти
одірвались підошви...
одірветься і світ
завиватиме
мело й замело —
а тут тиша й тепло!!
це Христос —
і зірок Джерело
і тепла Джерело...
олігархи — саморібні...
заколообертаються!
ми як вічні дзеркала їм
з нами Любов не прощається!
31.10., 01.11. 2020,
з причастям
м. Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Богу-Слову і Богородиці
навіки присвячується
Пишеш на стінах
ті слова
огненні
їх переніс під козирок
небесний геній
А що несе глибинний дух
те — серце знає
свобода
і любов-рука
по ліктях
в пальців подушечки
й переторкає
Пишеш повище
тих озлоблених графіті
що серцем вихлюпнулись
всі виписались в світі
з мозкових — й для таких же (!) задоволень
та й неживі — не дихають...
тримаються за голені
в стінних литок спрокволення!
А дух і живий нерв —
жаліють храм, він майже намальований
й не входять в нього
всі — заховані!
тим — як від себе! —
Душа відтиснена тим вбік
як велич —... скраю
А як гуде аж незглибимий дух
лиш серце чиєсь знає!!!
Нащо розумники сякі-такі
журні
ніхто не розуміє
як читає
тільки і дух мій
світ перевертає!!
тож — з голови!
на ноги — повертає...
Отож пиши
на стінах ті
слова огненнії
щоб як зчорніли — то більш збіліли
гени!!
Огонь по всій землі
бо в чорноті
сичать
ще тіні злі!
І стіни верхом
дивляться у небо
то кличе
їх любов до Тебе!!!
30.10.2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
Богослівський трактат*
Бог поета змінюватиме, робитиме новою людиною.
Благодать подається і підтримує дещо,
чи не підтримує щось, благодать
збільшується, або зменшується — і так
навчає поета.
Навчає невідомому, нетварному.
Єдиний цей шлях: Бог сходить до нас
благодаттю, а ми піднімаємось до нього
в з’єднаннях.
Потрібно вириватись з кайданів світу цього.
Я так робив ці вириви ще з молодших класів школи, навіть — в дитинстві! Вже у 10 років усвідомлював себе особистістю, в якої велике життя і така велика праця! — це аж відчувалось. Може, Мати Божа відкривала...
Треба поету завжди звільнятись від пут свого соціального «я».
Проте обнародувати личить лише поетичні плоди. Внутрішній і особистий досвід життя в Богові має бути закритим для всіх, хто б цікавився.
При серйозному входженні в церковне життя, — якщо з Богом, то це не минути, — релігійні догмати можуть змінювати сам розум того, хто їх сповідує.
Тому є усвідомлення, що знання речей тварних — особливо ж знань зайвих — не на користь таїні неповторного щораз єднання Бога з поетом.
Я з молодих років писав не раз: найбільш потрібне очищення. Очищення від всього зайвого. Щоб більш здобувати особисто неповторне.
Бог-Слово поступово підносить поета: від натхнень більш природним (музою, наприклад) аж до природних і небесних геніїв і Духу Святого. Добре, коли зупиняється всякий рух розуму і з’являється з’єднання з Богом. Скажімо: мовчазне з’єднання з Богом. Це вихід з тварного буття: якщо є Бог, то від світу — нічого. Тож буває дослідне пізнання глибин Божих.
При цім не піддавайтесь філософіям, чи аналізу, бо це веде до утворення понять, а кількісного світу і понять слід вже уникати, берегти дух синтезності, політ духу, звільнення.
(Аналіз — не вичерпує, є несказанне, воно втікає, аналіз — тільки в незначній мірі, бо слід поету бути так, щоб єднатись з Духом Святим.)
Єднання з Богом — безмежне, а сходження — безконечне. Бог звільняє від непотрібного вже і подає — що належить з надмисленного, бо Він підготував і знає.
Бог поета змінюватиме, робитиме новою людиною.Благодать подається і підтримує дещо, чи не підтримує щось, благодать збільшується, або зменшується — і так навчає поета. Навчає невідомому, нетварному. Єдиний цей шлях: Бог сходить до нас благо-даттю, а ми піднімаємось до нього в з’єднаннях.
В найглибшій глибині серця внутрішнього зовсім не буває понять, Бог же подає образи художні, вони сприяють, щоб на-правляти, преображувати нас до цілком небувалого й невідомого бачення в новій світлій гармонії. До нових образів не слід доєднувати з відомого і понять, нехай Бог створює Божественну красу — Він по-новому стає видимим в творінні. Цей досвід стирає поняття, які вполонювали розум...
Нові образи із найглибшого серця, поезія з Духом Святим проганяють лінь, сон душі, звільняють від недосконалого мислення — тим, що дають ясність, любов.
Християнська поезія, справжня, з образами, ідеями, гармонією, прониканнями вічності і зі всим, що притаманне найвищим творам мистецтва, — це те, куди запрошую всіх в світі переміститися (бо тут більша ж творчість Бога, а не я), переміститися із земних інтелектів і філософій. Досвід Церкви завжди з’єднаний з особистими містичними одкровеннями, звідси догматичність свідомості. А Ви? Платон же не більш християнин, ніж Аристотель...
Бо жахливе мислення, яке обмежене і покалічене етносами, часовістю і націями, релігіями, конфесіями. «Віра є запорукою того, чого сподіваємося, — доказ речей невидимих» (Євр 11,1) і «Ви спасенні благодаттю через віру», «Віра — через слухання...». Слід змінювати мислення, бо антиномічні — людина, світ, релігії, істина, а земне розсудкове мислення не піднімається над антиноміями. (Об любов воно розбивається.)
Тож усвідомте, що неправильно є усувати антиномії шляхом пристосування догмата до вашого розуміння, — правильність є в свідомій зміні розуму задля того, щоб прийти до споглядань, вільних нових бачень, що відкриває Бог, — у відповідній мірі.
Слід змінювати мислення розсудкове. Як? Ви вже в процесі.
Що вам кількісне? В області духовній, як і в духовно-художній, є лиш якісне зростання.
Кличу вас звільнити себе від природної обмеженості, що залежить від різних способів мислення і різних культур.
В поезії все залежить від особистості.
«Особистісне» може сприйматися в житті тільки безпосередньою інтуїцією або ж передаватися творами мистецтва.
Лишіть недосконале. «...відірви від серця смерть!»
Особистість — від повноти доєднань до нетварних благ.
«Це — Моцарт» — і ви виявляєтесь в тій «сфері особистого», котрій ніде не знайти еквівалента.
Ви виявляєте, що нічого неможливо сказати чи подумати про Сина Божого, якщо не бути просвітленим Духом Святим. А це ж — серця неймовірні, безсрібляники, віддані Ісусу Христу.
В Ньому лиш свобода, воля, творче слово!
От і усвідомлюєте: це вже не лише бачення Духом, бачення художнім словом, але й участь в Божественному житті Пресвятої Тройці, як богів, створених після нествореного Бога.
Святі отці називали благодатні енергії «променями Божества», які пронизують весь світ! Ось про це мова.
Святий Григорій Палама називав їх просто «божествами», «нетварним світлом» або «благодаттю».
Свята Трійця вся в славі. Бог-Отець є Отець слави. Син Божий є сяяння слави Бога. Дух Божий є Дух слави. Чому я шукав слави лиш від Бога?
Слава дарується від Бога, приймається причасниками, через таланти дар в виді шедевру знов повертається (!!) до Нього, в цім колообертанні слави Божої є блаженне життя.
Антиномічна простота Святої Тройці. Що значить?
Весь світ не може вмістити всієї повноти Божественного виявлення, що розкривається в благодатних енергіях.
Це ж Бог висвітлює, — то не слова про Бога... Зрозуміло?
Кожна енергія виходить із Отця і подається через Сина в Духові Святому: Отець все творить Сином в Духові Святому.
Хіба може існувати що-небудь, що стоїть не Логосом, Словом?
Для св. Іоана Дамаскіна образ є явлення і показ того, що пе-ребуває невидимим.
Особистість Духа Святого залишається неявленою. Він не має Свого образу в іншому. Святі стануть образом Його. «Праведники засяють, як сонце» — написано.
01.02.2017
* Автор використав книгу: В.М. Лосський «Нарис містичного богослів’я
Східної Церкви».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893393
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
Преблагословенній Богородиці
в любові присвячується
...ще не слово, й не Ти, зате плавиш...
Але як Ти —
мене цікавиш!!
...а ще зорі є свідки — й не свідки...
Але як Ти
і звідки
й нізвідки?!
...і ще хвилі — в маяк
світло взяти
чи зняти?
І лиш цінно —
в Тобі встояти!!
розібрати людину
чи й зібрати
із піни людину?
І Ти вариш —
і вариш —
перлину!
і задиха перлина
як світло в дитині
й так Ти, Бог мій,
в людині!
Віднині!
29.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020
1. Підготовча частина
В Піст ліпше читати — «Невидиму боротьбу» прп. Никодима Святогорця і «Ліствицю» прп. Іоана Ліствичника.
Без щоденного читання «Євангелія» — Піст не пройдете, завалите (статистика). Боротьба за волю (силу волі) — по одній молекулі!..
В людей спрямування волі — не до звільнення (а це в Христі-Бозі).
Найбільш спрямувань — в опущеність, розбещення світськості, що залишає в «гуманності»: в стані незнищення гріховності, з людським его в центрі руху. Не з істинною природою Вашою із стремлінням до Христа-Спаса.
Або Небесний Дух — або стихійна земність, захолодженість і магізм, бабукуватість!
Мати Божа — не за земність! Мати Божа — Чиста, це Повнота Святого Духу, що діє в чистоті і добровільності, в ненасильстві...
Гарт і по міліметру перемога у силі волі до добра — ось що треба робити по совісті для близьких.
Та не хотілось й не хочеться людям, бо потрібно чинити це тільки з насиллям над собою, долати «застарілого» себе!..
Бо по краплі вичавлювати з себе раба, полоненика бабізму — це надто гордо промовлено, на ділі — по молекулі...
Бачите: в СРСР найкращі фільми — крутили у Великий піст, нині — всі блищать задами голими. Це — для катастрофи, до горя японців, що рятують себе на Фукусімській АЕС!
Над вами хитруни знущаються: захоплюють в полон підсвідому уяву, розум, тримають мільярди світових душ ніби у дурнях: все ті ж мільярдерчики...
Вони знайшли собі пекло забезпечення, ще й своїм дітям, дійсно, — жалюгідні. Бо вони — не в Духові, не в практиці християни! Провальні самі вони... і спасати їх треба...
Свободи думки в світі — нема, мало вільних, в Надсвідомості великих... Це не творить християнами всіх тих, грошових. Для них щастя ніби в постійній осліпленості матеріальністю: хто за що бореться — на те вже напоровся! або ще напореться.
Пристрастю матеріальною хворі і «вищі», і нижчі! Хочуть юань — не Христа! Це безвихідь...
Спасуться християни-практики, як знаючий — з практики кажу.
Хоч би струсили сон із одного себе!
Бо лиш в надзвичайних екстремальних обставинах блискаючі менталом (іноді водночас одним місцем) пізнають свої природу і суть... Найнещасніші — таки мільярдери. Ви побачили, та й ще побачите.
Християни — вибранці Христа і Богоматері, найперше стремляться допомогти дійсно всім найнеспасеннішим. Які не в цілості! — ось і натворили таке... Засліпленим!
Всі дітки.
Сліпий сліпого веде — впадуть в Ямищу, духовними традиціями ідентично опізнану...
Навіть природу свою (не те що Бога!) обдурити неможливо...
Всю світову культуру пізнаєте в світлі Христовім! Я в цьому є, наскільки Бог подає...
Очистіть розум і з Божою поміччю заспокоєним введіть його — в серце внутрішньої людини: там Христос.
Сил набирайтесь з Христа!!
З Духом, не мають ні гроша — а світ спасають; ось ці — сильні.
«Хто є цей Цар слави? Господь Сил — Він єсть Цар сла-ви». Давид, поет-пророк, улюбленець трьох світових релігій…
2
Назвичаєна втрата сили волі й самих оновлень спрямування її — це масова реальність. Тепер це — опущеність, раз за разом більша: все донизу загинається.
До явища спричинює — явлення Бога, внутрішнє найперше. Спрямування волі людської при цьому — догори.
І тому відбувається наростання сили волі: всі і все підсилюються, всім легшає, бо шлях вірний, і радість є, і безмір одухотворень. Вам відоме?
В реальній нинішній дійсності — спрямування воль є донизу, мало явищ, поскільки раніш душі залишили внутрішньо Христа-Спаса і відійшли від Нього.
А оскільки Бог являється ненасильно — явищ нині мало. Звідси масова безрадісність, зменшення сили волі, майже нема великих.
З Христом дуже радісно!! Бо де Бог, там добре.
Штучні розвеселяння, загальний плин (без явищ-опам’ятань!) — і втрата сили волі очевидна лиш незамиленим і стійким: вона виявляється в дуже простому виді: в тім, що людина «відкладає на пізніше» найважливіші звершення в собі і в справі свого життя; людина втрачає правильний хід! Піддається чужим програмам, бере завжди легший шлях, «пливе за течією», майже не здійснюється як особистість (як і її задуми!), і не встає супроти — щоб змінити спрямування, змінити все з першої ж миті!
Другий вид втрати волі — неможливість «завестися» власним імпульсом.
Тобто, людина працюватиме далі своєю силою волі. Але є вивих в тім, що в першомомент в неї є потреба вчепитись до імпульсу волі сильнішої іншої людини!
І ось від поезії — і аж до засмаровидленості у нещасних політиків є один і той самий вигук: «Нема волі!», «Потрібно проявити волю!».
Була б воля — проявили б. А — нема.
Ні встояти проти спокуси «дармових грошей» (пекельних дивідендів), завищення влади, зваби жіночок, або «болтать, чтоби остаться в історії...».
А воля зв’язана з мисленням, та чистої високої культури мислення нема, майже ніде.
А без вдачи мислення ні добре спастись, ні творити у вимогливому світі форм неможливо.
«Для людей це неможливо», — мовив Христос. Для Бога можливо.
Та Бог допоможе — коли воля любовно до Нього спрямовується.
Без любові людям нема чого збиратись для вирішення важливих питань. Мудрі знають. Нічого не буде доброго без любові.
Бо ідей в світі майже вже нема; окрім Христової над-ідеї і не буде. Це богослів’я: Церква не впізнала свого поета знову, і це відома колізія.
Спочатку слід усвідомити, що це є.
Духом натхенно написано — духом звісно ж читати!
Церква не дає відповіді на виклики секуляризму. З’являється глибока інтрига.
Інтрига між «моєю» поезією і Єдиною Христовою Церквою. Хто вмістить це?? В справі Христа йому — шлях.
Щоб усвідомити з невідомого — потрібно дух сильний мати. Знову-таки зсередини запалюються зорі, від Ісуса Христа: бабізм не пройде!
Важливо такій людині викинути з себе геть застаріле! Совєтські академії, штучні університети Європи, світу, які «з’їли матір рідну»: вигодовану Святим Духом християнську культуру старої Європи.
Бо США і СРСР — оскільки були і є двома жандармами — там недокультура, псевдокультура або підміна, там є неповнота і сентиментальність, — найслизькіша хвороба фюрерства!..
Вітаю вас! ви виграєте пральну машину!..
Вітаю вас! ви — фюрерно-антифюрерні до кінця віків!..
Вітаю! то за планом божевільної, ще прореченої першим Ісайєю, єхидни, в якої замість образу або лиця — затрамбована мозковим досвідом маска!!!
Шекспіре, перевернись у запевненому англійському гробі! Амбівалентно!.. — просто фантастика! тепер секуляризм: ви у лавці єдиній із барахлом і святими іконами — споживальнички сорому! ви воістину з’їли матір рідну: кинули всіх стареньких в пеклі — не молитесь за них!! Храми закрили!
Якщо людина, сім’я і країна ударом не почує правду про любиму себе — спасатись інфантильна не буде...
Якщо мати інфантильна, в неї ще й діти інфантильні, то, ієреї добре це знають, ситуація майже невиліковна: без Христа невиліковна.
Світ таким якраз є тому, що він без Христа!..
Стверджуєте, що християнство безрадісне?? самі ви такі — тому, що ви без Христа...
Якщо людина не здригнеться від того, що із позамірного Хаосу прийшло... і духу зі Святим Духом, що через Христа, — дограєтесь!
Я вам з невідомої єдності наволочу, культуро розцерковлена і Церкво розкультурена!! Інакше секулярна людина не спасеться, і ви також не спасетесь!
Не захворіє на невиліковну хворобу людина — то і не думає спасатись... Ви тепер, «щасливі», у гіршому стані: з мертвої точки зрушитесь ви, коли «щастя в мізках»? Позриваєтесь??
Ще ви не вставали, мабуть, проти лихих пристрастей, як ворожих сил у вас, тим більш в боротьбі проти крові тварної...
Прагнули — знати багато? мені — зайвого аби поменше було... так віднедавна.
З цим світом протезів я не починав ще говорити по-дорослому! що нині є протез — духовний фашизм — на свідомість і світосприйняття...
Частину того, що святі мають перед успінням, Христос подав мені від народження... то що ж, заб’єте ви Його духовно-художнє вікно? То Ви сильні?
Прошу: Господь Бог Ісус Христос і єсть Господь Сил...
Третій вид ослаблення волі: інтернетна молодь має змінений аспект сприйняття, поверховий, тому і не осмислює на глибинах, не має головного — самобутності, мислительних навичок, творчих плодів, та й сила волі ослаблюється, щезає... Найкраще дияволові в цьому.
22.03.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893164
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020
Святій Трійці
і Всеблагословенній
з любов’ю присвячується
Люди-кишки для глибокого лісу —
це інфекція...
З ревом ведмедя —
він реве й я реву —
не людське реветься
й не по-людськи
реветься...
Не знав того Гегель
не знав старий світ
не знав і Гельвецій!
Огненним з ведмедя —
він реве й я реву —
не людське
й не по-людськи реветься
Світська культура
іще ізітреться —
ведмідь реве
й я реву
це нелюдське — реветься!!
Дух Святий всміхається
демонічна культура
колоїдність
молодість «Боїнгів»...
але — образ
піднявсь
а за мною і ліс, і вибоїни!
Ми так з ним ще гукаємось
чистий ліс
й чистота відгукнеться —
він реве
й я реву
це нелюдське — реветься!!!!
Світу культура — це грунтування
але сила ж —
не в елоквенціях.
В товчі все, в товчі
культ — підготовчий,
що людський,
а натомість прорветься
Бог
і ікона мов бризки з блискавок
сама займеться —
над грунтами свавільними
світ — зареве
бо надлюдське
нелюдськи й реветься!..
27.10.2020,
ліс —
і в квартирі,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
А як Тебе всім людям —
показати??
Бо ще й не знають,
що в них є — чи будуть! —
такі запити,
щоб поєднати
усі клаптики.
А які клаптики?
А — не встигали
сонячно поплакатись...
Зате встигали за масштабність днів
великим ризиком
чіпати їх —
художники одні!
з великокрилими ж розмахами!!!
В них світ цей
й тенденційно не здрібнів...
І з хахітом — упадали
на зад
невіруючі й князі — і ахали! —
що Бог
не був весь в їхній бороді...
Без купола Небес
й масштабу їхнього — і світ
би заподівсь...
Руді і чорні
гливі
і зелені
в світі почіски молоді...
Він знає їх,
і як би приявився Бог тоді?..
художність хай іде й крізь мене...—
а хочу дати шанс
кожній людині!..
Тож як впадають у грім-інтелект —
не бачать, що ми
всі єдині;
невже не бачитиму й я — людини?..
27.10.2020,
сонце
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
V. Надихання обставинами і вищими енергоінформаціями.
Перший практичний крок.
1.
З наперед підігнаними ідеями народжувати упорядкування світу – невірно.
2.
Вірне духу – що народжується у вищій енергоінформаційній сфері і мозкові із вищих енергоінформацій світу, що «тільки-тільки появляється», вперше перетинається в одному і перетворюється у відмінне.
3.
Записування – це не тільки реалізація накопиченого, але й порив сферою і вищими мозковими діапазонами (структурами), до співдержання енергоінформацій вищих градієнтів світу; тривання на більш високому рівні ускладнює організацію людини, оптимізує структури зв’язків, концентрує енергоінформації і піднімає психізм на більш високий рівень.
Таке надихання обставинами і вищими енергоінформаціями: музикою ближніх і віддалених зчеплень світу, що склався і твориться.
Без натхнення не буває ведучого, навіть серед групки людей.
4.
Записане у вірній стрункості і чистоті викликає почуття позамежної правильності в розвинених особистостях, почуття любові – в зріднених, оживлення – у близьких, тривоги – у нижчих; наведені слідом на сферу, співдержателі близького настроюються і пориваються в напрямкові ведення.
Слід пахне чистотою первісних проникнень духу; далі – признання:» Не винуватий, браття, не я писав, Бог писав».
Щоб жити у вищому – не можна нічого говорити: отримавши із сказаним доступ, засмічують і збивають із чистих джерел духу, стягують і прив’язують до бездарної машини.
Розмовляючі політики – це ляльки, в снах і потім наяву їх шарпає за язики і за члени нижчий світ нитями енергоінформацій і вони практично перебувають в ньому без виходів до вищого, загіпнотизовані і гіпнотизують, ні про що не здогадуються, не знають, як вірно йти.
Вищий тип свідомості, що ввімкнувся, діє – відходячи. Напрямком.
5.
Той, хто зачепився за висхідний потік, не доказує, а вказує напрямок – відходом.
На кожному досягненому рівні духу все відмінне від попереднього: енергоінформації, хід, вихід до більш високого, наперед не знаний; правильно іти «не розуміючи» по-старому, без нижчих обмінів.
Ті, що поза духом, перебувають в атомарно-грубоматеріально-психічних машинах безуму, що остались і продовжують варити під різними іменами в усі часи рабів і панів, котрі вважають, що позбавились цього, що позбавитись легко після – хоча б одного – примикання; потім не можуть мати знань духу, калічать дітей, калічать душі і мізки.
6.
Доктринаризм і релігія, що зупиняє, неприкладні до вищих рівнів організацій (вихованняя).
Виховання особистостей і суспільств партійними і непартійними повторювачами-попами, що одне єсть в природі, невірне, якщо інерційно-гіпнотичне.
Потрібно мати дар і «поза всякими порівняннями» силу мислення, щоб запідозрити це і вирватися із все і всіх затягуючої хворої машини дурману – в шкільному віці. Без програмацій, цільним характером (картиною т.з. біополя).
Така «страшна» для недуховних (втягених в машини) правда безпристрастної природи з її безумовними законами, але це – правда.
7.
До повідомлень по рівнях (знаннях духу) і їх носіїв вірно приходити самому по ходу зсередини себе: здобувати знання – і звіряти пізніше із записаним ними: метою єсть розвиток особистості, характер наростання могутності, методів, засобів і навичків самовдосконалення і підйому по обломках попередньої своєї самоорганізації, знаннях своїх і інших; що стає життєвою істиною, діалогом всього. Все інше – споживацтво.
Інше – не народжує особистості, вірного ходу, звучання, котре відвертає загальнолюдську хворобу з її намаганням зняти особистість стадом.
8.
Майже всі люди перебувають в родовому безумі – в несвідомому гіпнотичному сні, що ніколи не закінчувався, що взаємовикликається роботою мозків на нижніх діапазонах хвиль 0,5 – 3,5 Гц («Сон»), 4 – 7 Гц (Сприйняття неприємності, тривога»), 8 – 13 Гц («Спокій, готовність до дії: агресії чи втікання») – найбільш важливих для виживання в несвідомій природі, що об’єднують гіпнозом так, як прості організації об’єднуються в масиви реверберацією автохвиль.
Не маю права обдурювати їх – розмовляючи довго, як зі здоровими, як тими, що вміють справлятися з автохвилевими процесами, які придушують розум, особисту волю, пам'ять, вищі діапазони); як з тими, що мають структури вищих діапазонів, що народились в духові і справляються із застраханим спадком стадних тварин (зі спадком для тварин від ще нижчих рівнів, і для нижчих – від іще інерційніших).
Отямитись людям не дозволяють не одні безумні уряди і засоби масової інформації (самогіпнозу), а весь світ за ними – психічний, біологічний, клітинний, молекулярний, атомарний – в ритмах єдиного поля фундаментальної взаємодії.
Панування низьких діапазонів енергоінформацій людства-звіра, що зрісся з рівнем хаотичного несвідомого в єдності всього світу, закінчується з розвитком вищих (духовних) діапазонів енергоінформацій.
Всякий шлях розвитку світу, що самовдосконалюється, є насильницьким і веде по-нижчому, крім шляху духовного звільнення людини для формування структур вищих діапазонів енергоінформацій, отримання духовних знань, ведення духом і – сходження. То – вищий шлях, єдино вірний духу.
Інший шлях – низхідний.
Без ведення духом низький світ рухається частковостями, що зіткуються, енергоінформаціями блукання, повторів і інерції.
9.
Момент переходу людини в гіпноз низького – непідконтрольний: нерозвинений не знає про це, не може чинити опір, коли в нього ввійде і вчепиться вібраціями-кігтями низьке, - він не має структур вищих діапазонів мозку і не витіснить автохвилі гіпнозу з себе, не вижене з інших; далі людина не відповідає за себе, за свою мову і дії – говорити і діяти її заставляє нижче, це воно діє, переварює людину, в ньому вона знаходиться більшість часу: або людина переварить час і підніметься організацією сфери-душі по вищих енергоінформаціях на недосяжний рівень – або час переварить її за своїм ритмом (звучанням).
Не має смислу суд над людьми і кара.
Для них прокинутись нелегко. Душею і мозком прокинутись нелегко – без внутрішньої роботи, потрясінь і ретрансляторів вищих вібрацій.
Влада безуму і (відповідна) умовна влада нездоланні без носіїв духовного, безумовного впорядкування.
Цього не знають лікарі, що лікують і калічать, і формальні керівництва країн.
10.
Є тільки рівні організації природи, їх взаємодії і взаємоперетворення: вищі – впорядковуючі духом, і силові нижчі – придушуючі, або виштовхуючі.
Нижча організація не може описати вищу, але піднімається і стає вищою, поївши енергоінформаційно вищого; народи вдячні тільки тим, хто жертвує ради них собою, турбується, віддається для виникнення в них вищих діапазонів; а з ними – активації душі мозків, звільнення, радість.
Ось суть:
Всі діапазони енергоінформацій, – нижчі, вищі, – взаємостирають сліди протилежного в енергоінформаційній сфері-душі, відкриваючи кожен себе відповідним градієнтам зовнішнього світу.
Тих клавішів, що відкриті, торкаються пальці відповідної музики оточення; нижчі самі і відкривають і натискують – гіпнозом низьких автохвиль, переважно закладених зчепленнями ранішими.
Єсть тільки музика світу, що легко, чи тяжко торкається пальцями-мислеобразами струн душі, серця і мозку людини, творить її і твориться нею, – вібраціями творить себе всесвіт, внутрішніми енергіями творить Бог світ.
Важлива висотність точок збудження, їх настроєність для яснобачення.
Надмірне тривання на більш високому рівні духу «висушує» людину, на більш низькому - з’їдає її психічну могутність і лишає її ведіння духовного (т.з. «везіння»), на критичних – глушить душу і душа, як всяка закрита система, іде до виродження.
Правильним для людини є перебування на своєму рідному рівні в діалогах-співзвуччях з близькими за держанням поля.
Не бути з тими, що не со-держать поля: нема со-держання (змісту).
Який рівень духу людина поступово переслідує, який переслідує її,– як вона вловлює перероджує, – перероджується, – тим стає.
11.
Правильно виправляти себе, а не весь світ, котрий не під силу, не по знаннях.
Пізнаєш себе – пізнаєш світ.
Вдосконалювати себе – трудніше нема нічого; тому лінивіші намагаються виправити інших; повчати інших – це від незнання і зупинки.
Хто вдосконалює себе, той взнає, що світ виправляти не потрібно так, як він вважав внизу.
Вдосконалений взнає мудреця за світлом душі.
Чим стійкіше ведення-провертання вищих впорядковувачів, тим стійкіше яснобачення їхніх душ.
Наддовершений взнає про зрідненого на другому кінці світу.
Світ не знає і не повинен знати упорядковувачів хаосу.
Шлях – мученицький напочатку – радісний для тих, хто зачепився.
12.
Нерозвинений мозок дитяти має острівки фрагментарностей, що самонавчаються, з некріпкими зв’язками, що поступово оптимізуються; поступово до 5 років формуються структури низбких діапазонів хвиль; пізніше – наобляються жорсткі (нетворчі) алгоритми, програмації забабонів минулого через т.з.біополе тих, хто його оточує: дитина ломається присутністю людей минулого через біополе.
З діапазонами хвиль розумової роботи дитина частково піднімається над тваринним сітом: автохвилевий гіпноз несвідомого переривається на певний час роботою вищих діапазонів.
Гнучквсть і творче самоуправління у вихованні – головне, тобто, чутливе взаємовиховання.
Рівень більшості людства – це зіпсоване дитинство мозку і душі; це найбільше підлягання процесам реверберації автохвиль страху – з найменшим перериванням їх вищими ліапазонами.
Я заберу у вас дітей. Не руками.
Неправильні теорії абсолютів, демократії, «рівної рівності» – нема знань природи людини і світу, виховання; без знань і організації рівнів втрачають покоління, чередуються тупості виправляння світу, а не себе; «люди» не ломають жорсткі свої колії мізків для самовдосконалення, для знань духу і правильного світогляду.
Діти найменш схилбні підлягати забабонам; вбивають душі дітей в усьому світі, роботизують їм мізки за своєю подобою люди-роботи, що не можуть знати, як позбавити себе від своїх колій в голові, що не стираються в реальній природі – від розкручених грубоматеріально-психічних пошкоджених машин всього втягнутого;нема гіршого виховання, ніж машинне пошкоджене.
Дитинство мозку в дорослого влаштовано так, що людина найменш розуміє просте.– Що чуже забобонам, закладеним в мозок в дитинствій поглибленим папугами пропаганди, установами, засобами масової інформації.
Короткі тривання на високому не часті у «вищих» керівників, «начальників», «суспільних діячів», а при родно частіше бувають в тих, кого вони називають «простими» – при розривах стереотипних зв’язків мозку при потрясіннях; потім повертається тюрма-машина низького автоматичного гіпнозу-сну.
В душах нерозумних партійних письменників єсть каламутні бачення при концентрації психічних енергоінформацій; це, майбуть, найгірші серед людей: через неміч вийти до знаннь духу, через боягузство, через «славу» і гроші блудять людей…
13.
Людина приходить до розуму тільки з виходом із загальної спадкової хвороби людей.
Люди не готові до цього, вони виросли в цій родовій хворобі, дихають її повітрям.
Дух простоти, вищий дух викликає в неготових головний біль і відразу, як чисте розріджене повітря.
Доведенні звільненням аж до непереварювання психікою – прийдуть і скажуть:»Зв’яжіте нас, заберіте назад свободу».
Ті, що піднялися в духові за рахунок фамільного виховання, або дари духу, не гризуться, – вони будуть гинути, жертвувати собою низам, що гризуться; вони знають: вся природа священна; якщо хтось гризеться – це низ.
14.
Низьких можна відризнити без особливого духу: вони говорять про «свої власні матеріальні інтереси»: без високого духу люди не знають, в чім їх істинні інтереси у всьому бутті – більшому за людське.
15.
Соціальні теорії минулого єсть минула (шкідлива) програмація, я сказав.
16.
Музика світу руйнує людей і культури і складає по-новому: близьке до близького.
Людина має свою організацію енергоінформацій – ритм звучання, що змінюється.
Погано звучать нечисті – з пануванням тваринного устрою, погано пахнуть в духові.
В житті вища натура присипається нижчою, – пробудження нижчої і виростання – рідкісне явище.
Тонка організація може ставати творчо неплідною після народження дитини і природного опускання матері.
Звучання (колір) людини створюється її рівнем духу, чистотою тіла і духу, знанням законів світу, якістю оточення; склад їжі грубо змінює звучання («душа бреше»).
Пкершопочатки звучання особистості вище, ніж партій і народів.
17.
Безумовні закони природи, – безумовна музика світу, не обдурюйте далі людей; це єсть єдина справедливість світу. Милосердя, довготерпіння.
18.
Носії вищого – поети з геніями- універсумами, справжні центри, що вміщають всі рівні духу; політики ж , що поставили себе в центр, розкладаються; за природою своєю їм не під силу підняти надра душ.
Найвищий дух – основа всіх освоєнь людини.
Тим, хто зачепився за дух, вірно йти за ведінням духом у відповідності з особистим звучанням: співзвуччя, гармонія, розрив, стрибок до співзвуччя з більш високим.
Співзвуччя єсть ступінь взаємовходження близькьго.
Гармонія єсть найбільш здорове (економне) находження в обставинах і енергоінформаціях створеного і нествореного світу, що зчепились: як низьких (більш силових, енергетичних), так і вищих (більш духовних, інформаційних).
Розрив – це очищення від зв’язків, що віджили.
Енергоінформаційні повідомлення, що готують, підйом психіки на більш високий рівень організації, одержуються (співдержаться) в резонансах з вищими рівнями.
19.
Енергоінформаційний резонанс мозків і мислительних складових енергоінформаційних сфер (тобто, розуміння) відбувається у відповідних структурах при співпаданні хвиль прийому-передачі повідомлення, якщо приймаючим вже співдержиться його частина (що назріла як результат внутрішнього життя), що і підготовило структури одинакового з передаючим діапазону.
Вище не попадає неготовому – не співдержиться, не отримується.
Така безпристрасна тяга впорядкування.
Так справедливий поет, що передає людям, без засмічення від себе, невідомий для них хід вищої і нижчої природи. Геній говорить йому; геній один-єдиний говорить правду. Не для середнього розуму.
Для духу.
Не скоро розберуться.
Взаєморозуміння можливе при близьких рівнях розвитку. Єднає – закон резонансу (розуміння, а в духові – чуттєзнання, любов).
20.
Резонанс чуттєвих складових енергоінформаційних сфер, що близькі одна одній, їх взаємовходження і обмін енергоінформацією (здорове кохання) єсть велика подія космосу, що перероджує все підйомом до найвищих діапазонів і виходом з існуючих границь в нескіннченність.
Чи зрозуміють, чому завжди роблять і усвідомлюють менше того, що могли б? що шукало виходу?
Хто йде в любові і подвигом перемагає інерцію, той народжує все: і неможливе, таке стійке ведення вищими діапазонами енергоінформацій. Таке життя за перевагою. Так високий просітлює духом, перероджує безпосередньо і вслід.
Так осяває випромінене світло і залишений «в повітрі» слід.
Те, що сказав, прониже одиниці і народить їх чистим світлом вождів. Люблячих.
21.
Духовна любов (рівень небесної любові) вище будь-якого освоєння.
Майбутні носії народжують геніїв високими рівнями любові і розуміння.
На найсвітлішу душу і голову корону земну не насадиш, геній і корона несумісні; було б це обдуренням людей в найпотаємнішому – як держати душу, куди іти і як вірно іти, що головне.
22.
Головне в людині душа.
Якщо людині насильно змінити енергоінформаційну сферу, вона стає зовсім іншою людиною з тим же мозком.
Часткове виродження самого чуття особистості спостерігається в нездоровому коханні і агонії його загасання, що викликається розполовиненням сфери; далі – муки перебудови для того, хто остався придушеним.
Така доля більшості жінок.
Жінок не допустили до знань духу і духовної любові, не давали в житті духовної складової, покалічили душі.
Коли жінки оволодіють знаннями духу, вони більше доведуть себе до високості, аніж коли лютіше за всіх бунтують і при цьому, як завжди, більше всього утримують існуюче.
Рівень розвиненості шару суспільства визначається його духовним рівнем, культурою самовдосконалення.
Кожен духовний рівень має свою енергоінформаційну поведінку і природний стосунок з жінкою.
23.
Не проти грошей, влади і хіті до жіночої краси не можуть встояти, – підсудні і нещасні судді не відають, що ними говорить, – а не можуть змінити того, що складається раніше в духові усим, події ж приходять автоматично, нещастя – невільно і нерадісно, заздалегідь відчутні.
Говорю тут не очищуючим, але доступним.
Задовго до проявлення неблагих подій на копилі минулого не можна давати виводити себе з глибинної ясності і спокою всіх своїх центрів (фізичного, вітального, емоційно-вольового, розумового і духовного), щоб не спуститися і не попасти в зчеплення низької музики; людина чує: вгору вона йде в духові, чи вниз.
Тих, що не піднялись на вищі (духовні) діапазони, пережовує гризня несвідомого: гризуться низи, що зрослись з мінералами, з грубоматеріальним здоганяючим минулим.
Правильно – підніматися самому і з’єднуватися з народами якісно вище, піднімаючи, а не наслідуючи народи.
24.
Жінці необхідні знання духу, інакше вона, більш близька несвідомій природі, у вирішальній мірі стирає нестриманістю негативних посилок своїх те, що зародилось в сферах вищими діапазонами і одержує нижче – біди, нещастя,»тяжкі випадки», неведіння вищим.
Правильна – добра позитивна воля чоловіка, подвижництво його пошукового духу, в гармонії з жіночим духом, консервативним, обживаючим. Цілокупно на висоті – дух, що творить все. Принизивши душі жінок, чоловіки не піднімуться, не піднімуть дітей.
Суспільству, що знаннями духу не народило кожного творцем, не справитися з інформаційним бар;єром – вирішальним.
Ви об’являєте себе посьміховиськом для народу, називаючи себе «верхами».
Що ви робите, засунувшись в ящики? – твердите незнання духу.
Знання духу народжують людину в духові, вільною і творчою, знімають рукоблуддя розчавлюючих «верхів», що і гіпнозі машин.
25.
Механічна передача духовних знань тим, що не дросли, неправильна, віддала б катастрофами.
Духовні знання подвигаються духовною любов’ю.
Науковці, що не взяті нею, єсть продуценти сили і насильства, мозкові фашисти, що не усвідомлюють, чи приховують свою пошкодженість.
Такі майже всі.
Нема справжньої волі, нема свободи синтезу і польоту-становлення світу – як без крила знань духу, так і без крила розумових вібрацій.
Звільнення – це розрив звя’зків закріпачених мізків злетом серця і розуму.
інше – ні серцю, ні розуму; в цілому нема еволюції душі.
Але хто покинув тюрму-машину – той сам вище в одержуваному, аніж ноcії будь-якої інформації (не-енергоінформації) в тюрмі (наприклад, академіки з їх неволею душі і мозку, з несвободою духовної любві).
Духовна любов можлива при звільненні людини від закріпачень, при вільних енергоінформаціях.
Без духовної любові сходження нема: ні людини, ні народу, ні людства, – сказано: нема резонансу з вищим.
Кібернетика (формальна тільки-інформація) єсть допоміжне, формальне; і без вірного світогляду, що змінюється, вона зациклюється, вбік відводить людей – носіїв живих енергоінформацій.
Пам’ятайте розумом і душею різницю між інформаціями і енергоінформаціями, пам’ятайте завжди.
Так розділиться все на світі на любов і нелюбов.
Єсть тропи з порогами і бар’єрами.
Скажуть ті, що не доросли до любові: все підкорити тільки-інформації, щоб справитися з інформаційним бар’єром.
Знайте: вірний хід – вищий енергоінформаційний (духовний), він природний, звільнює від розчавлення низьким гіпнозом, веде душу від хвороби до переродження душі і всієї людини, до духовної любові, до яснобачення, до радості повноти життя – і подолання інформаційного бар’єру.
Неправильно – приймати вогні за око сонця духу, ніхто нічого не знає: залишивши машину, давати їй свій слід – це намотувати суміш; де суміш – там пекло, неведіння («невезіння»).
Життя – все зовсім інше, аніж знають і говорять-гіпнотизують; люди не вороги собі, вони не знають.
Незнаючі бояться смерті – природно.
Хто ні разу не вилітав душею через голову і не сприймав несказанне – для того все це тільки слова.
Безсмертя власної душі і справжні інтереси для її підйому-еволюції – відкриються дозрілим, як плід; невірно нікого ломати передчасністю. Страх смерті – єдине, що сковує світ і кожну незнаючу людину.
Страх смерті – жене біос, біжать і пищать від страху.
Знання про безсмертя душі зробить всіх іншими, дасть глибинний спокій центрам людини — звільнені центри врятують її: атмосфера могутніх думок розжене нижчу атмосферу самогубства душ.
Самогубства душ — єдино остерігайтеся.
Перший практичний крок — підняти світогляд і вже без страху реорганізовувати суспільства якраз в напрямкові природи: по вертикальному підйому духу — шарами відповідно рівням духу. Організація по вертикалі духу йде шарами: такі мозок, душа людини, планета і світ; реорганізовувати за знаннями природи людини як вона є — це для здоров'я, любові і єднання нерівної рівності природи як вона є.
Такий природний енергоінформаційний порядок, майбутнє, еволюційний хід.
26.
Не зупиняйтесь, переступайте границі, дозрівши — не бійтесь розривів із шаром, що склався: більш висо ке безпристрасно зоставляе тих, хто зупинився в пере слідуванні, а нижче дожене і зломає.
Допоки я не зміню світогляди світу, будуть говорити, що виховання душ і мізків дітей не вдається.
27.
Кожен розрив і підйом — вирішальний для стійкості сфери-душі і її гнучкості.
Не стане вистачати частинок горизонтального зв'яз ку — відійди і очистись, любов'ю укріпись.
В стражданні-руйнуванні себе попереднього і в рухові-рості-народженні нового, в новому співзвуччі — до нової гармонії, і далі — в стійкості духу.
28.
Підключення до вищих правильні в заграничній чис тоті; «благодіяти механічно», в ширину — неправильно: тимчасове низьке з'їдає, засмічує ясність аури. Знайте числа клімато-часів, і те, за котрим з'їдають.
Нема ні добра, ні зла; єсть вірне і невірне сходження по рівнях організацій з їх способами взаємодії, що складають єдину музику-картину світу.
Те, що йде вірно, саме ведення до радощів через звільнення, люди називають добром.
Те, що іде невірно, самі биття, що зводять з духовного шляху сходження, люди називать злом.
Вихід за межі того, що склалось, до духовного чуття з вищими градієнтами енергоінформацій (початок щастя) є рух вірний.
Реалізація духовних процесів на базисі своїх вищих енергоінформаційних центрів в лад із заграничним звучанням гармонійної музики-картини світобудови (щастя) єсть найбільш повне існування.
Тимчасове колапсування з вищих рівнів у обмежену оболонку свого стійкого рівня (кінець щастя) єсть природне самозбереження психіки.
Переддвір'ям щастя єсть порив душі до вищого.
29.
Грубоматеріальне життя — це колапсування до тяг низхідних вихорів, що ведуть до інерційних рів нів.
«Вбивання часу» єсть приховування гіршої суті.
Правильне — економічне звільнення і звільнення від минулих нижчих зчеплень в напрямкові сходження: психічному, духовному.
Після недуховної революції весь рух зчеплених — недуховний, через незнання.
Підсилений — знищенням носіїв вищих і звичайних обдарувань, природною боротьбою етносів і їх попів — скорботних носіїв етнічних, зоологічних рівнів, гризні низів.
Щоб остатися самими собою, вірними духу, не опус¬каються і жертвують всім ті, що народжені в духові і мають знання духовного впорядкування, і ті, що мають народне почуття порядності і цільний характер (кар тину аури).
ЗО.
Духовні стани правильно берегти, як зіницю ока, щохвилинно: дивитися, хто прийшов, від вищих, чи від нижчих,— якщо ще нема передбачення майбутнього.
Розвинений, не ввімкнувши захист, в товаристві гру бих не почуває себе самим собою, з нього витягують не його слова, понижують здатності душі.
Низькі люди (і психічно травмовані) особливо за ставляють іншого зразу ж прийняти роль, що йому на в'язують, як вони уявляють світ і його в світі: для таких єдино важлива психічна влада негайно, щоб вста новити ролі так, щоб придушити іншого для видирання з провалля по ньому.
Психічно пошкодженим, людям низької душі і людям без коренів пам'яті не приходить в голову, що безпам'ятність між здоровими — це дикість, непотріб ність, бо у стійких все зовсім інше: спокійне почування душі і поважні стосунки, засновані на запасі здоров'я душі, на стійкості особистості, на духовних знаннях чи на здоровому народному сприйнятті.
Трудніше за всіх євреям, що не мають народу біля землі, коренів культури; цей процес убивчий і для вищих і для нижчих. Неправильне насильство; вищі знання — це єдине милосердя щодо всіх людей. Всім духовним дам знання для нового світогляду: ним ряту ватимуть всіх з любов'ю.
31.
Я не буду мати ніякого відношення до існуючого, крім божественного.
Прийде мить,— якщо будуть відводитись невірно,— я розповім все своє життя, нехай спробують стати поряд.
32.
Підключення нерозвиненої до розвиненої сфери загрублює останню, понижує, зв'язує і роз'їдає, що дає збої творчої функції.
Зв'язок атомів, біопсихохімічних ансамблів, потоків випромінювань і полів взаємодії — взаємопродовжується.
Шкідливі — попадання сферою в промінь свідомості хворої або паразитуючої душі, що вміє впізнавати і на строюватись; ще гірше — попадання в хворі маши ни.
Вищим можна бути тільки незнаним.
Заставляння грати «метушливі» ролі людей з психіч ними придушеннями, розслабленнями, відхиленнями і створення собі теплого самопочуття за рахунок відбору енергії інших єсть передтеча слави.
Слава — це найгірше з існуючого: не тільки вампірізація тепла душ в некерованій машині, що розкручується, але й духовне блудіння інших, несвобода тих, що славляться, і їх жертв в нерозривних зчепленнях.
Виривання гіпнозом енергоінформацій інших, вкорі¬нення цього уявленнями, мислеобразами, думками, а потім — незмінними ролями, коли «верхи», що розкла¬лись, невільно вимагають все більше і більше «крові душ» для себе і тих, хто приєднався, і машина невіль¬ників розкручується, втягуючи все — до руйнування – ось що роблять з віку у вік.
Чим хвора людина.
Така схована від людей всіма «розумниками» суть: пограбування душ під різними найменуваннями, приводами, умовностями.
Горе силовим утворам, що грають ролі, дають безу мовній суті умовні імена, займаються блудом.
Начальники, що придушують інших — хворі люди.
33.
Погано народам в зчепленнях, що затягуються.
Депресії розмотують «прості люди» між тими, що ще не мали зривів психіки, поміж природою; так виліко вують свою душу в товщах народу, підвищуючи тим хімічний захист мозку, покращуючи ритми і психосома тичний настрій всього себе і своїх близьких.
Якщо задихаєшся — іди до пастухів.
34.
Легко бути у вишині, я знаю, що це, я сказав.
35
Що не взаємодіє з носіями геніїв — іде в биття...
Учитель розуміння і любові викликає рух до впоряд кованості, порядності, ясності.
Розвинені прийдуть до знань духу раніше, ніж інші, це природно, кожен матиме природне місце в духові; сьогоднішнім людям найтяжче змиритись саме з цим: знайти і знати своє здорове справжнє місце в природі. Та на цьому будуватиметься нове. На знанні природи людини. І місця в космосі. Як вони є насправді.
Ніхто, якщо знає природу людини, не живе одним народом.
Багатство вогню душ нескінченне, шукайте.
В тих, хто відрізняє, що єсть що в духові, особливі взаємодії.
Знають, хто є хто.
Скрізь, де бувають люди, взаємовідтискуються сфера ми, відкриваючись вищому чи нижчому.
На найвищих діапазонах стають присутніми скрізь; подібно цьому стан творчості вміщає всі попередні діапазони хвиль.
36.
Духовні знання не руйнують общинність, колективізм, релігію: вони якраз є тим, без чого впорядкуванням, любові і вірним організаціям не бути.
Входячи в клімати як вони є, знайте, що будуть натис кувати на клавіші, але чи зіграють вами нижче, чи ні — від вас залежить. Воля — в вас.
Наївне життя, яке не знає, яким повітрям воно ди хає; гине все незнаюче,— як далі? що відбувається?
Цільні гори викличуть ненависть недуховних, бруд них, грубоматеріальних, що обманулися в своїх мізках.
Міщанство (колапс душ) перетирає всіх на дрібних через втрату орієнтирів, через втрату пам'яті і шостого чуття — в духові,— як іде еволюція.
Суспільства Європи і майже всього світу йшли в устрій міщанський і прийшли, засмоктались.
Народжені в особливі часи покоління за природою своєю не мають коренів глибинної пам'яті і схильні до тотальних приєднань до загальноприйнятого, до фашизму психічного; їх психізм страждає при проти борстві стада і особистості; не кажучи вже про тих, що страждають невротичними реакціями через травми, і про страждаючих від найменших відхилень вбік від рівноваги їх уявлень про світ.
Стадні люди називають носіїв геніїв психічно хво рими, носії геніїв знають про родову психічну хворобу стадних.
Насправді ж і те, і друге — різні прояви єдиного цілого поля відповідно рівням духу і своїй природній поведінці на кожному рівні (своїй «правді»). Носії ге ніїв з'єднують небо і землю і дають мить впізнавання: що ніщо не є іншим.
Язики полум'я окислення білків піднімуть театр жи вих мерців у п'ятому акті — після зміни ритму всесві ту — і заснуть нічогонезнаючі.
Учитель молодший за учня: молодість душі залежить від оновлення, обміну з найвищими сферами і градієнтами поля.
Поля вищих енергоінформацій новородять душу і тіло.
І навпаки. Хімізм тіла і душі найшвидше стариться полями низьких, тертям душі з ними.
Любов може пробити колапс душі і витягнути з « повільної смерті».— Інакше життя проживають не як душа хоче, а як їх живе низьке: не вони живуть, а їх живуть.
37.
Політики найменше серед всіх знають сфери природонаукового і духовного, вони покликані низьким інстинктом висловлювати безумні машини, які їх і обмежують, і дають ролі.
Арифметичний підрахунок голосів — неправильне ведіння: недуховне.
Мало в мене апостолів духу.
Правильна — обраність від природи, а не прикликаність людьми.
Літератори, журналісти, уряди, інститути держави, чиновники, вчені, революціонери один наперед другого підхоплюють безум несвідомого, знаходяться в ньому: раби; бездуховність.
Політичні зусилля без знань ще більше розладять емоційно-вольові імпульси народів, зістарять душі, де зорганізують дух, що люди називають: народити зневіру.
38.
Старий ритм не зміниться до 1996 року.
Воля — це життя відповідно особистому рівневі духу.
Надсвідомо усвідомлена необхідність — це дозвіл діяти тільки за вищими знаннями, з найменшою нега тивністю наслідків для всіх зчеплень. На вищих рів нях — знання майбутнього, ведіння вищим, спокій, тер піння і мовчання в досягненнях.
39.
Затягування функцією — віддає зниканням гнучкості і особливостей особистості,— протилежне психічній сконцентрованості, самому сходженню.
Підйом свідомості — рух до єднання з більш високим.
Ведучі в духові дають смак життя, з ними найвище світове багатство духу і радість.
Сходження кожного знаходиться в зв'язку із сходженням всіх і всього: щоб піднятися вище, правильно підімати вслід наступний рівень.
Той учитель, хто поведе серцем звірів і дітей.
40.
Коли народові, із задушеним старими зв'язками ду хом, явиться хоча б один носій вільний і знаючий — в цю мить стануть смішними невільні кровопивці наро ду, втратить загальнообов'язкову силу складнохаотичне.
Засобам масової інформації стане менше справи псу вати смак і ціле життя живих.
Засоби масової інформації — це протези, замінники розвитку людини, розсадники гіпнозу і убивці худож нього синтезу; це убивці творців — не дають розвива тись всередину: в душу і дух самостійний.
Тваринна хіть підсилена цим.
41.
Розпутай душі — зітри нижче.
Переори мізки.
Зорай народ — інакше не кидай зерен. Будеш проклятим за біль переродження мізків до ви щого.
Відходь у вище, не стирай досягнене в тобі.
«Поети-комуністи» рівні «поетам-капіталістам», це відхід з чистоти сприйняття, з вищого.
Хто допустив одного разу нечесність, відхід з чистоти в грубоматеріальність наперекір природі, що вела йо го, — лишається природно найвищого духовного веден ня: чистих Божих джерел.
42.
Горе носієві вищого, що явився народові, якщо не знав чисел часу; біда тому народові.
43.
Суперечності між привитими «ізмами» і власним розвитком, навичками і знаннями духу дають трагедії мозку і душі.
Трагедія людей з привитими «ізмами» — повторюється, розчавлює всіх; завжди невірно обходились з гнучкістю душ і мізків.
Не із записаних іншими схем говорю, в них крупинки знань, я із своєї практики говорю незначне, щоб не поламались психіки.
Виривайтесь в дитинстві, поки не запрограмували і не відвели від волі і щастя.
44.
Перші приносять себе в жертву звірові усвідомлено, як правило.
З носіями геніїв, «небажаючими» жертвувати, зчеп лення поля обходились так, що надовго відбивали ба жання в очевидців стати ясновидцями; всьому в природі є відповідні енергоінформації із законами взаємодій між рівнями.
45.
Ясно, чого їм це варто і що витримують їхні душі.
Найбільша шкода — застарілі помилки: світогляди, доктрини, релігії, уряди, політики, що масою волочуть застарілу ієрархію цінностей і прямування людей до них, установки, програмації, машини, трагедії, ме тушню.
Того, хто говорить духом, будуть заставляти сказати домашнє, болотяне: ти з нами, ти говориш з нами — ти теж болото і тварина.
46.
Де ти будеш — люди будуть стрибати, як рибини на сковорідці; відійди, коли з'їдять тебе ті, що почали прокидатися,—- мерці ще.
Сила викликає протисилу.
Духовна любов єсть найбільша здатність духу, безу мовний рух-народжуваність космосу. Без любові нема ходу в живу душу. Душа страждає без рівної.
47.
Ніколи нікого не допускайте закрити верхні ходи сфери-душі.
Не допускайте придушувати психізм. Недопускайте збивати вогонь геніїв, і не ждіте п'ятого акту.
Хто являється з вогнем правди — спускає на себе із зчеплень всіх собак світу, без чийого-небудь підступу: природа діє безвідносно понять, люди ні в чім не ви нуваті.
48.
Мозкова рівність, що примірялась за основу устрою суспільств, неприродна.
Музика світу гармонійна, низ єсть основа гармоні зації.
Музика силова виходить із еволюцій тіл і в тіла по вертається.
Тіло — для творчості, опора сходження душі.
Довершена, чиста, вища музика — виводить на верх ній шлях; засмічення такої музики веде до биття, руйна ції, хаосу.
Мудрий завжди відповідає чистотою на будь-яку дію.
Вірно не відкриватися низькій музиці, не брати її на себе, щоб не передавати заразу далі. Бруд той, що в душі.
49.
Дітей несвідомо вбивають минулі за нестерпну чис тоту.
Стадні руки автохвилевих процесів вдушуючі, але ко роткі. Відкинь їх — і воля.
Відкинути вдушуючу хворобу дорослих від дітей вір¬но настроюванням дітей на вищі енергоінформації, вільні знання духу.
Мало кому можна торкатись дітей.
Єсть тільки вищі (обдаровані, світлі, легкі) і нижчі (тяжкі, бездарні) — вони єсть тільки взаємовідповідності рівнів енергоінформацій світу,— єсть боротьба тільки між обдарованими і нездарними, а кожного підтримує і гріє тільки близьке його душі і розуму.
Тому не підходьте до дітей.
Не калічте далі дітей, я сказав. Серця — не власність.
Заберу у вас дітей.
При мені живому і при несучих співзнання ви говорите «ізми», не освоївши і школу поета.
50.
Нижчелюдське і вищелюдське живуть за нелюдськи ми законами, з іншими со-вістями і по-ведінкою; нема м'язів вірніших, аніж духовні, що зміцніли.
Якщо до тебе навідується стид за свою психодуховну могутність (чи неміч) — ти ще людина і не порвав зв'яз ку з людьми.
Грудень 1987 р.
(далі буде)
VI. Дойдіте до св’ятості
Не переживайте за свої книги і дітей, якщо вони відокремились і живуть самостійно: несучих в своїх структурах еволюції світу і свого рівня не мине свій шлях в припливах і відпливах думки, духу і буття.
Говорю: як відкрилось душі вище, так людина піде в обертаннях вищого і нижчого, поневолюючись часовими ритмами, чи ні.
Так піднімаються і опускаються книги-сліди, періодами знаходячи відгуки в спорідненому; люди мовлять про часткове: що кожна книга має долю.
Люди бояться говорити про головне — про себе, про свою душу, відчуваючи, що в недовершеному житті дещо в людях непідконтрольне їм: невільно випромінюється і сприймається, вчеплюється і придушує їх самих; необхідно остерігатися жорстоких закріпачень своєї душі і мозку від їх уявлень і гіпнозу, що затягує.
Тому, що є незакріпачене майбутнє і єсть долі людей у відповідностях природі; єсть високий дух і бачення ним майбутнього, управління майбутнім; і єсть весь світ — невірно зорієнтований.
Весь світ мучиться без високого духу,— світ без бачення-чуття майбутнього.
Правильно — мати духовне знання подолання себе попереднього для подолання ритмів і бар'єрів при сходженні.
Правильно — знати рівень кожної записаної книги і природних відповідностей; вірність — щоб вела до людини-бога.
Політики в цьому ні при чім, вони підвищуються самообдуренням, ненасправді,— не дякуючи своєму вищому дарові, сходженню в духові, самовдосконаленню
своєї організації і впорядкуванню світу духом і знанням; будучи залишені крісел і гіпнозу місць — зовсім жалюгідні.
Неправильно — вимагати «нової психології», «нового мислення», «нових суспільних відношень», не сказавши людям про низькоінформаційний гіпноз і психічні машини, що склались і не дають людям змінитись, про природу гіпнозу цього, його збудження, хто може справлятися з ним і як справлятися.
Це найперше в ділі — сказати про цей гіпноз, навчити невільників позбавлятися розбещення, що накопичується, очистити їх від програмацій для вищого світогляду. Раніше така робота підмінялась переведенням країни у війну, в біди.
Якщо не сказати — продовжуватиметься війна, нижчий шлях регулювання. Носії геніїв можуть іти проти хвороби усіх до вищого шляху.
Єсть духовні знання вищих стосунків, здержування безуму; до найвищих мало хто прийшов.
Не траться на подолання інертності — суспільної, літературної, політичної — все одно, це один рівень енергоінформацій природи,— поведешся — і наберешся, невільно станеш бездарним в загальній посередності і гіпнозі-паралічові людей в наростаючій всеодинаковості життя; в природі за цим — безпристрасні відповідності; подолай себе — дійди до святості. Вмісти все — і останься вільним.
Грудень 1987 р.
VII. Текучість твоя
Центруй висхідне; стань сонцем духу.
Відринь духом гіпноз світу і не являйся, підніми світові надра до любові, народи в духові — або тебе перекинуть і наречуть: політиком, або гірше — літератором.
З відходом найвищого приходять біди,— залиши про держання світу.
Багатодовершеному невірно об'являтися: невірно давати ім'я записаному.
Ведення текучості людини далі вище — іншими диханнями людино-богів.
Березень 1988 р.
VIII. Пісня в польоті
Європейці в розпиленості думки в бік матерії часто задовільнялися сирівцем-пливуном на цьому запущеному "огороді".
Отже, впродовж століть (насправді – МОЖЛИВОСТІ у ВІЧНОСТІ) отримували загнивання думки, жахливо заплутаної, і відпадання від прямоти цільною духу, який в єднанні з Небесним Духом.
Думка всього світу, привита європейською наукою про матеріальний свіг, пахне некерованим плавуном. що самозноснться: все далі від Бога, і має часове ім'я цивілізапії, кінцевості.
Отже, гниль атмосфери їхньої є їхньою радістю, в ній вони є дійсні мастаки – і не знаюгь, що інші не хочуть захворіти, ну не хочуть здорові заразитись - і все. Ні для чого це керованим Духом в їхній практиці єднання молитви і богомислення.
Один письменник, що не мав чистого верха, мусив з безвладного духом генія визнати Європу могильними плитами і цілувати їх з вдячністю. Чоловік вискочив з безодні завдякн цвинтареві Європи...
А сотні мільйонів душ не прагнуть, не хочуть і не знають, як вилізти. Ще каліки в Тройці і холуї, а - "Не хочу!"
Отже, мислення не навчене на практиці переходити в здорову, все більш животворну цільність. Це не є справою теорії, а лише практики: єднання одухотворенного мислення з одухотвореним серцем (в рівновазі!) в одну цільність в духові внутрішньої людини.(Так, як в практиці святих).
Здорова, гармонійно зцілена, і звернена до вищої досконалості – піднімається душа Св.Духом в правильному творенні, до живішої єдності, до Живоначальної Пресвятої Тройці.
Священник Павло Флоренський кількома рядками слів прояснив неможливість механічно матеріальної Європи і її намагань заставити Бога дати інтелектуальне пояснення істини і світу.
Як видно навіть по думці, Бог, щоб не творити роботів, дав свободу, а самочинно хворі однобокістю вчені відкинулись від любові Небесної і – суха скукотища, яма розпаду.
Як видно, в нескінченній Божій Любові всі мислячі полегшено усміхнуться,
Мислителі, митники і філософи князя світу цього мають відстати, з погляду безпеки їхньої, від провідника Духу, шо являє силу Животворної Пресвятої Тройці.
А хто практикою віруючий і вже випробуваний Богом, і знає місце і джерело слова кожного, нехай запитає владного Духа про мене по духу своєму.
1998 р.
IX. Океан Божої Матері і Христа
Говорю тільки про те, що добре знаю, що дав Бог сягнути ділом і словом.
Святі бачили духом з Духом Святим, але є у мені бачення краще і, можливо, перспективніше – бачення словом… З практики моєї говорю, сказали б – духовної, проте, точніше – художньо-церковної.
В чім річ?
Унікальне, єдино неповторне ( в любові) місце – цільно-свідоме – після Баха і Моцарта – моє: нероздільність творчості і життя на церковне і світське. Решта не закидала провалля між світським і церковним. І тому не вигодувала кров’ю свойого життя і творчості нових, майбутніх людей.
Матері Божій і Христу завдяки це відбулося.
Не руйнуйте новий океан – океан Божої Матері і Христа, цільність настарану Ними, точніше – Ними зі мною.
Полюбіте наскільки зможете і як зможете ваш вихід в океан Богоматері і Христа.
Недосконала поки ще моя любов,– я є художник, звісно – не ангел. Проте художність, як вказано Ними, бачить, бачить тепер, і це є щастя.
Серце в любові співа: не посоромив Христос ні одного, хто всі надії поклав на Христа, - ось слову Його неможливо нічого заперечити, як Він і сказав на Землі.
15.11.2010 р.
(Завершення трактату "ТРИВАННЯ ЗАПОВІТУ" з першої книги "Деміург"*).
* - незалежний майстер (у вузькому значенні).
“Зло неискоренимо общественными институтами, усилиями любой власти.
Своей Кровью и Телом Своим, которых мы причащаемся, Он дает нам силы в борьбе со злом, к очищению сердец наших...
Вот почему Он для нас единственный Святой Вождь.»
Святитель Лука, архиепископ-хирург гениальный (Войно-Ясенецкий), возлюбленный.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
I. Поет з генієм-універсумом
Істина єсть голос-картина в с ь о г о буття.
Поет з генієм єсть концентратор-перетворювач енергоінформацій, розвинений до стану духовного бачення цього ц і л о г о буття.
Поет з генієм – духовний орган всеоб’ємного буття, що бачить минуле, сучасне і майбутнє і перетворює майбутнє духом. Це – центральний перетворювач. Він своїм духом божества зцілює часткове буття – людське; це єсть вищий шлях саморегулювання; нижчий шлях – розчавлювання народів.
Геній – не те, що почали розуміти, говорячи: він геній.
Геній – провід енергоінформації зверхрозв’язувальний, що самоорганізується на відношення носія, котрий підготовив відповідність з себе: з ним геній.
Поета-вождя веде геній, поет випробовує в духові шлях цілого буття.
В частині буття – наприклад, в невисказаній надсвідомості народів – для поета доказів нема.
Поет вловлює всі вібрації – «тільки-тільки появляються» – цілого, справжнього буття, більшого за людське, для чого слів нема, що виражається новою мовою богів у поезії, якби він закріпачував відомим невідповідним, то брехав би; він би обдурював, якби невідповідно передавав музику світу.
Поет веде за цим голосом справжнього буття, вказує без доведень; так водив кожен вождь. Хто зводив до доведень, той брехав. Філософія ХХ-го століття – брехня, минуща частковість. Все орієнтуватись повинно, як мислитель-поет з генієм-універсумом. Шлях народів без носія універсуму єсть блукання, повільне і мудре намацування майбутнього.
Поет має для всього місце. Він бачить зворотній бік, однобокість і брехню кожного життєвого становища.– Чому не розуміють, що сплав поезії, філософії, науки, релігії не вичерпує генія. – Поет – поза будь-яким становищем життя, поза відображуючим устроєм, поза принципово наперед заперечуваною системою філософії: в його духові – в с е.
Сьогодні – життєві становища, маски, засмічення, виливання низької повторювальної організації, хворі суспільства, духовний рак, криза.
Поет з генієм-універсумом – вождь духовної революції. Розпочинати революцію – тільки із світогляду. Далі. Депрограмації, зцілювання духом.
Поет тільки вказує; він не повинен загрузати і засмічуватись, щоб не перестати бути відповідним чистому Святому Духові і стати непридатним. І негідним в духові, задовго до звершення подій.
Ви не зможете нічого зробити, щоб не загинув носій, котрий зачепив надра народів.
Березень 1987 р.
II. Оживлення.
Викиньте все з голови.
Переродіться.
Ніхто не знає, що робити правильно і як говорити.
Неправильно говорити слова, що запускають стару програмацію нейронних мереж: пройдуть інерційні виливи психік. Це – щоденний буденний гіпоз-сон всіх: вони заражені низькими енергіями інерції і не володіють собою (ними керує).
Таке засмічення найбільш згубне: паралізує атмосферу перемін людей. Це гіпноз-сон, що зв’язує струми (волю), оригінальність мислення, високість поведінки.
Гіпноз інерційного впливу зв’язує і того, в кому з притоком іншої енергоінформації могла б виникнути висока організація і самостійне мислення.
Хто міг би вийти з потоку гіпнозу, далі – з потоку мислення, пізніше – народитися в духові, виростити зсередини себе відповідність високому духові і вчиняти інакше.
Вищі стани духу – поза требою слів, як любов.
Говорю незначне за необхідністю.
Духовно-психічні випромінювання людей різноманітні за високістю; вночі закладаються майбутні події, остаточна поведінка зчеплених людей.
Формується близьке майбутнє і дальнє.
Інформація надходить задовго до подій, читається також в інформаційному сні-бутті, далі – при переведенні до яви.
Ввести доступно носіям особливого духу; вони відають про масштаби.
Є пориви і наміри ритмів світу, є черезчасовий синхронізм подій і людей.
Є «рефлексологія мови» – нікому не відома: як діють слова на слухачів і на того, хто говорить.
Є «гігієна і рентген духу» – кожен явить, що в ньому, де його місце.
Коли понижуються в триванні на високому, чи в коханні, чи відкривають серце нижчому, чи тільки стають зрідненими йому думками – попадають в гіпноз до нижчого, воно заставляє їх говорити, змінювати поведінку.
Нічого не скажу людям – несвоєчасно.
Неправильно – одкривати знання духу невідповідним, погано думати і чинити: можна закласти наперед зчеплення обставин загибелі інших, власної загибелі, провали у ведінні.
Правильно – знати повернення в недосяжний дух з пониженого середовища.
Я сказав, що маю знання духу. Буде підйом світогляду інших.
Духовне знання що єсть що, хто єсть хто – виходить з духовного бачення.
В людей атрофувались структури «шостого чуття»: бачення-чуття в духові. Чим бачать майбутнє. Що у вищій досконалості єсть яснобачення, хід над «низькими муками матерії».
Неправильно вбивати людей – люди і етноси законні в поведінці своєї природи на своєму рівні організації, кажучи: духу нема; кажучи: дух веде.
Ви говорите: духу нема: ви невинних вбиваєте без наміру.
Кожної людини (без депрограмації, нового світогляду і духу) кожен крок зараз – до загибелі.
Кого ви готувались убити через свою недовершеність? І навіщо?
За що? – що невинні у відповідності поведінки?
Що слов’яни, англосакси, євреї не зійшли?
На якому ви рівні?
Політики, історики, філософи, вчені, літератори, – як ви їх всіх називаєте, – будуть грати людські ігри-сни; всі вони обмежені своїми вузькими завданнями, глухі до вищого.
Що ви говорите при мені?
Вони не народились ще в духові.
Ненароджені в духові політики, журналісти і вчені "своїми" думками, зчепленнями алгоритмів поведінки, словами, навіюванням без слів, «своєю» присутністю і низьким станом запускають енергосфери групових гіпнозів і масових гіпнозів.
Неправильне, недуховне виховання дітей – не вина, а дихання низького грунту і ритмів світу, що вами не знані.
Я скажу, хто буде з’являтися.
Інерційні виливи психік вірні своїй природі: вони не допускають перемін в людях.
Говорю вам, навіщо говорю.
Я випробовую все.
Переміни правильно розпочинати тільки із знань духу, з підйому світогляду.
Те, що розпочинається зразу без змін світогляду, – це злочин через незнання.
Знаю – що, коли, на якому рівні, кому, як говорити.
Смішні організації і процеси слов’янського, єврейського і інших етносів; і що всі вони пробують закласти загибель собою, рівнем.
Думати, що вийти із загального потоку мислення легко – нічого не знати; однобокістю калічили життя і художній синтез всі, і найбільш за всіх – так звані засоби масової інформації.
Вивихнуте все життя; вам вивихнуто голови, загашено серця і душі.
Якби кинув зараз декілька впізнаваних пускових слів, вони покотилися б по нарізаних у ваших мізках старих коліях – і ввімкнули б старе стереотипне сприйняття і низький гіпноз.
Ви рухалися б, розмовляли б, але це було б не нове.
Для довершених у духові неможливо не побачити: не новою була б сфера. Нетворчі вібрації, погана дія.
Так зробили люди, що самі підлягають депрограмації, народженню в духові і синтезі, строгому вдосконаленню. Вам не могли сказати – що єсть людина, мислеобрази, бачення духом, і хто в присутності кого як і чому себе поводить, говорить, почуває, мислить.
Все мовлене вам недуховним єсть минуле, шкода.
Поети дивляться на політиків і мовчать. Недовершеність в тих, котрі недостатньо вірні майбутньому й Богу.
Народи почують, за ким іти; носії універсумів мають місце для всього.
Кожного разу народжуються носії, котрі є совістю – великою памяттю буття, більшого за людське, – вони знають.
Ось в цьому все.
Виростити універсум, мати об’ємну, тривалу освіту і знання духу і дії, створювати духом – це неправильно було б описувати (все є завжди – по-іншому).
Вірно – прямо ставати вищим в резонансі (любові).
Не підходьте з уявленнями.
Хто вам говорить про це і про Леніна – не були самі носіями недосяжного духу.
Невловиме – родом із себе.
Одиницям ввіллється радість.
Не далі Леніна – неправильно говорити.
Не засмічуйте вищих каналів.
Якщо носії не очистять вам сердець собою, не ввімкнуть вищі відділи мізків, то підуть від вас; не забивайте вогонь геніїв,– підуть – якщо вони є носіями і скаже світло духу.
Правильно первісно жити серцем.
Потім розумом.
Первісне народжуєься у великому серці, що йде із людини за хмари.
Високим (Божим) духом виганяють низький (чортячий) з тріском.
Вірне майбутньому: N-духом впливати на хід речей;
творити майбутнє;
залишати слід повноти буття;
духом очищувати сфери відповідних інших від інерційних мислеобразів, паразитних нервових струмів нижчих організацій;
підтримувати творчі вібрації, вібрації осяянь, знати далі.
Вищим духом наводиться в нижчому порядок.
Я буду в тому місці в той час, де і коли потрібно для світла духу.
Світло духу знаходить носіїв вірних.
Партії вмикають полон масового гіпнозу – не духовний геній.
Негеніальність спокуси і «шарму» вмикає гіпноз – а носій генія складає рнзонансне подвижництво. Істина і любов ненасильницькі, не вимагають агітації.
Нічого ні в кого не витребую.
Єсть ступіні довершеності розумного підкорення своїй волі воль інших, – небезпечне придушення, до нього потрібні духовні знання.
Єсть низьке минуле, що впливає на майбутнє.
Духовне подвижництво – ненасильне.
Подвижництво і знання звільнення інших до вищих стосунків єсть світове явище.
З’ява досягнень досконалості, – всіх, від фізичних до духовних, – є свідченням про одне: в середовищі того місця клімату людина-концентратор прорвалася чистотою атомів до енергій генія, а від притоку вищих енергоінформацій відбулася реорганізація середовища, гармонізація.
Ви чуєте води; чують вас вищі, вас знайдуть.
Мудрість – не тільки знання того, що не слід робити, бо помилкове, і не те, що розуміють, як необхідність втриматися між небесно високим і зоологічним шарами життя.
Мудрість і здоров’я – коли людина живе зрідненим рівнем духу, знає небо і землю духовними знаннями і формальними, працює вся, видима і невидима, і чинить за голосом свого духовного генія, що веде її.
Ви говорите так: коли живе у відповідності з діяльністю вищої нервової системи.
Передавання духу чистотою рядів форми – звучання в лад з музикою всесвіту.
Єсть очищувальні записані тексти.
У всього свій ритм. Записаний слід має властивість настройки, що знімає захворювання хаосом; цей – також.
Для народів, що розкладаються, і для нестійких психік найкраще за все не тюрми; єсть люди, котрі підтримують вище у пошкоджених.
Єсть вони і єсть спочатковий опір сирого життя.
Ви зможете відрізнити – не маючи знань; як раніше – художники.
Є зцілювальна влада духу вищого, що забирає засмічення, не допускає руйнування енергосфери страхом.
Єсть духовна воля в найвищій повноті. Вона завжди рятувала.
Ніхто із умовної влади не встоїть поряд, щоб не переродився.
Психічну енергію комуністи – в полі минулого – направили на придушення братів і сестер. На виробку начальницьких баритонних голосів.
В ХIХ ст. вправлялися у виробці баритонних голосів провінційні поміщики.
Єсть невловиме для нижчого; можна стати вищим через вдосконалення себе.
Що ви є – якщо вам з ревом аплодують, знають те, що ви сказали?
Ви знаєте себе?
Що сказала хвора міська культура? Що сказало усе буття?
Культури світу не знають одна одну.
Культури світу освоюються цілком носіями універсумів.
Вони очищуються культурами для вищого духу: для творення ним ще вищих градацій: самі ж породи культур тимчасово створюються метереологією, кліматом, – людьми. Однобокі обдарованості, піднімаючись в духові, можуть зі шкодою для здоров’я – свого і інших – відсікати нижчі корені-зв’язки буття. Нездорова та культура, в якої нема коренів біля життєносного шару землі. Все буде – але розтлінним, однобоким.
Люди – сьогодні злива очей океану по тверді – єсть ланка духу і пам’яті-культур в геологічній, зоологічній, психо-духовній взаємоорганізації, взаємовизначенні, взаєморухові у висхідному освоєнні та вдосконаленні повноти буття усією різноманітністю концентраторів-перетворювачів-каналів енергоінформацій на всіх рівнях в єдності.
Найбільше існування єсть в духовній волі в «стані бога».
Ніяка цінність земна не додасть світла носієві генія; служіть тільки народові – і люди вб’ють, коли будете руйнувати їх, не знаючи найбільшого.
Знаю, хто дасть зруйнованим материнську вібрацію.
Стійкість тривання заповіту – в сяйві духу.
Література залишиться в ритмі атомів останньою фортецею старих воль і мізків пошкоджених людей.
Найважливіше, неспівставне – не в економіці, не в партіях, не в літературі, а в духові.
Я залишив понижений слід, щоб зачепились, щоб стали на нижню сходинку духу ті, в котрих знають руки і ноги.
Говорити поезією – не засмічується геній.
Поети без універсумів – слабкі: вони нерозумні в гіпнозах життя, їх ловлять– або вогонь, або воду.
Серпень 1987.
(див. далі)
III. Піднімання духом.
Кожен метод неостаточний і незакритий, – незакрита і незакінчена кожна система організації енергоінформацій: інтуїції і мислеобразів, а на вищих рівнях – пам’яті і яснобачення безпосередньої духовної культури, – незакриті і незакінчені системи значень і вся система символів світу – формальна культура.
З притоком вищої енергоінформації кожна організація, що підготувалась прийняти її, ускладнюється і збагачується: ускладнюються внутрішні структури і збагачується зв’язок із зовнішнім світом; відбувається реорганізація системи і піднімання на більш високий рівень.
В зрілому мозкові людини при різноманітнних станах її панують цілком певні діапазони електромагнітних коливань.
Освоєні більшістю і частково вивчені стани людини:
Ритми мозку Діапазон, Гц
(хвилі людини): (стан людини):
Дельта 0,5 – 3,5, сон
Тета 4 – 7, тривога
Альфа 8 – 13, спокій
Бета 14 –35, розумова робота
Гама 33 –55, емоційне збудження
Маловивчені і малоосвоєні стани людини:
Ро вище мислення
Сігма творчість
Ета осяяння
Епсілон яснобачення-память
Омега найвищий стан
Найбільш важливі для виживаня в тваринному світі альфа-хвилі і тета-хвилі набуваються раніше інших, в ранньому дитинстві.
З поступовим підйомом частот енергоінформацій активізація мозку збільшується.
В кожному стані людини найекономніше і найповніше сприйняття і передача енергоінформацій відбувається на відповідному пануючому діапазоні частот – на частоті пропорції золотого перетину діапазону – в резонансі.
На нижніх діапазонах частот, якщо людина низької організації, або якщо високої, але чомусь ввімкнувся низький діапазон, на людину вчиняється непідконтрольно гіпнотизуюча дія низьких, що обєднує їх з метою виживання. Такими людьми не усвідомлюється факт перебування в цьому роді гіпнозу, але несвідомо сприймається.
Енергоінформації розумової роботи підняли і піднімають людину над тваринами.
Природа мислеобразів і інтуїції людини знаходиться у відповідності структур мозку і всієї людини з градієнтами поля єдиної взаємодії матерії, що дозволяє на вищих рівнях підйому духу буквально «заглянути у думки» іншої людини.
Градієнти низьких енергоінформацій створюють у відповідних людей стійкі джерела автохвиль (ревербератори), що витісняють вищі процеси, підкорюють нервові струми (силу волі) і поведінку.
У випадку психічних зривів і виникнення надчутливих ділянок мозку до тета-хвиль (неврози і ін.), автохвилі страху паралізують волю, память, координацію рухів, всю нервову систему.
Природа жорстока до людей і суспільств, що опустилися, вони це відчувають.
Ви можете говорити: духу нема, неформальної духовності нема.
Але лікувати людей будете.
Суспільство – грубоматеріальне, однобоке,– хворе. І в корені – застарілий світогляд.
Інформаційні випромінювання, що повторюються і накопичуються щоденно, не допускають перемін. Для їх марення недоступні носії творчого і високого духу, і тільки.
Кожна, дух від духу настроєна, людина розрізняє шедеври духу, і не однієї літератури, але й – життя. Психічні захворювання без незворотніх змін – реверберації автохвиль страху, надчутливі ділянки, депресії з пониженням хімічного захисту мозку – лікуються хімічно, психотерапією, водо-, трудо- і ін. терапією, регулюванням снів, гіпнозом, дією на вузлові енергоінформаційні точки тіла, методами йоги і ін., особливо – вищим духом, що витісняє ревербератори низького духу.
Засмічення хаосом, енергоінформаціями низьких організацій – природний страх, хвороба людей.
Не в одному лікуванні окремих людей суть.
Суть – звільнення від мук тривання у низькому.
Суть – що на кожному рівні кожний метод необхідний, але він тільки підготовчий, що виховує самостійність, і тільки вібрації носія генія синтезу – новородять безпосередньо собою, настроюють на впорядкованість самою знанням-формою, бо він сам собою є форма божества, не зв’язана гіпнозом,– як , наприклад, форми науки.
Форми науки, форми літератури, форми загальної свідомості, загальних місць, загальних градієнтів – необхідні,– необхідний інерційний зворотній зв’язок низького життя і дожиттєвого стану світу.
Недосконалість науки, літератури, мистецтв – в змісті-формі (підходах, критеріях, порогах вимірів), що і запускає інерційне мислення; недосконалість – в недосконалості світу, в невлаштованості, в ненастроєності.
Недосконалість художнього синтезу в тому, що він хоч і чує, відтворює, але він – не знає, що, як і чому; нема носіїв універсумів і йому не відоме ще більше.
Вважають – хтось з них, що сперечаються, розставить все по місцях.
Носій універсуму не говорить.
Для того, хто піднявся в духові, обняв нижче – нема життя в нижчому, минулому. Загальні форми не для нього.
Низьке марення стирається.
Високі випромінювання творчості, осяянь і вище – тривалі в градієнтах поля і вічні.
Ви бачите: я відверто спустився з небес поезії, звязав себе формою і мислеобразами, допустив низькі градієнти, відкритий для всіх.
Зробив, щоб показати, що таке дух, носії духу, їх місце.
Письменники, політики, науковці можуть говорити по-інерційному. Кожен дух від духу настроєний буде знати, що ним керують злочинці від незнання.
Зараз вони роздуваються.
Я знаю, як убиває обурення середовища – і знаю, чому говорю: ви не знаєте, як іти в гіпнозах і негіпнозах.
Реформаторів і революціонерів негативний зворотній зв’язок світу завжди ізолював для надійності загального шляху і відстою знань.
Від тих, хто прокинувся більш того, низька природа завжди вимагала одного-єдиного доведення – їх смерті.
Ви несерйозні носії духу – ви не страждали.
Ніхто не винуватий, вина когось в одному тому, що не мав генія – не вина.
Не пройшовши шляху проти інерції всіх, ніхто не може знати, як не піддається уяві здобута правда і як люто з’їдає носія, змішує з хаосом неготова маса грубоматеріальних.
Немає неправильніших, ніж ті, хто збиває з настрою на потік підйому духу.
Висока енергія духовного смерча протилежна інерції. Здорова організація – рівноважна, відкрита, незакінчена.
Пошкоджені захочуть убити Індію,– зосередженість рівноваги духовного і грубоматеріального, – не знаючи, що вони закладають в майбутнє.
1987, вересень.
IV. Стиснені форми
Енергоінформації людини, що приймаються із зовнішнього середовища і випромінюються назовні, мають діапазони частот випромінювань, що визначають стани мозку і всієї людини.
Кількість тривань і стійкість тривання панівних діапазонів випромінювань визначають висоту організації людини і життя: взаємодію з людьми і космосом.
Стиснені форми вираження світу – сліди енергоінформацій осяяння, що дало їм мирську назву «не від світу цього».
Загальноприйняті форми творчості і художнього синтезу знають проникнення людини у вищі енергоінформації в енергоінформаційному резонансі і добудовування розумом, – але не низьким мисленням, що являє інерцію.
Ці енергоінформації – різні за частотою випромінювання і сприйняттям людиною, за формалізованими слідами і сприйняттям їх іншими. Але і звичайні, і стиснені форми – це формальна культура.
Формальна культура – підготовча культура. Вона не в самодостатньому накопиченні і синтезі систем значень, а в переході до духовного підйому людини безпосередньо в природі, де духовна любов є синтезом всіх діяльностей,все життя.
Формальна культура – це початкове виховання почуттів, художньої душі, серця, а також початковий розвиток мозку і утворення розуму.
З художнього синтезу, з розумового мислення і творчості в людині появляється своя, самостійна енергосфера, що виділяється із середовища і піднімається для ведення безпосереднього духовного життя.
Освоєння нею рівнів осяяння, пам’яті-яснобачення є основою створення системи стиснених форм, всесвітньої мови.
Кажучи по-іншому, грунтом всесвітньої мови є перехід розвиненої свідомості в прямий синтез сфер (т.з. біополе) – і у найвищі градієнти єдиного поля взаємодії матерії (й духа).
Основи кожної мови такі: мова є відображенням свідомості; свідомість в зв’язку з надсвідомістю і т.з. біополем єсть відображення світу (цілого поля взаємодії); викривленя переходів світ-свідомість-мова відсутні, значення і звучання взаємовідповідні.
Стиснені форми, музика (висока), поезія (висока) прямо вмикають інших у вище (не описують по-нижчому), дають підготовку для резонансу з іще вищими енергоінформаційними станами (вібраціями), ведуть в «стан бога».
Вони – в прямих передачах знань духу, музики поля єдиної взаємодії.
Майбутня всесвітня мова – це безпосередній резонансний обмін духом в природі, любов, градації яснобачення і поведінки.
Мистецтво і театр орієнтуються цим у мороці.
Безпосередній обмін духом і вимова язиком є в людині взаємовиключними.
Хто не має вищого, того інерційне середовище придушує і заставляє говорити язиком.
Хто говорить промови, той засмічує і понижує шлях вищий, як у любові: мова не потрібна, коли є вищий стан, а з’ява багатьох слів говорить про згасання кохання.
Божественний стан єсть творення світу особливим духом в мовчанні.
Істинні творці не ті, що відомі у віках.
Майбутнє кличе зовсім не тих, що в капканах науки, літератури, становищ.
1987, вересень.
(див. далі)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892937
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
Отцю духовному Олегу Маланяку
з любов’ю присвячується
Боже благословенний, не лишаєш
надії,
навіть як плоско влягаються
дивні (!) події...
й під Твоїм сонцем
чепуряться
й дощиком сієш
всі кажуть «я дію,
ось — дію»
а через серце подіями —
Ти один дієш!!
Через Свій Погляд з надією —
Ти один сієш...
Боже, благословен єси, не лиши
нас любові,
так як з небес
опускаються з словом:
люди? — смугасті!
в слові? — строкаті!
може мені буть як в сонці —
в Твоїй благодаті?
В Небі одні співслужилі оправдаються
словом,
інших в любові тягнуло
у сонячну повість,
Боже! повік не лиши нас любові...
25.10.2020,
з причастям,
слово зігріваюче отця духовного!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
Тому, що живе в спальному масиві,
вічному Сильвестрову-композиторові
присвячується
"хтось простив Бог простив
во-да
хто живу воду подав?", 2013, Цою
Щож,
в безмисленні ви
нема помислів
так зарання
від Неба — Промисел
яке гарне
коханеє небо
перисте
до чудів
білі стіжки
стежки — як листки
Бог
порозлистував...
чи взяли
або чули
чи вчули
білий тон —
де
якісь білі крила
торкнули
не йнялись
другій темі
от! і входять — чи вкочуються
може всочуються
не від цього світу
поеми
краєм вуха
як їхали
йшли
і почули —
де? —
як якісь
крила білі
торкнули
22.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Поема
1
Гинуть смартзаводки
згинуть
в смартпроводках
Боже, я ж в Тебе
не крав?
Чого ж Твоя правда —
така солодка!!
Майже що — небо Тобі віддав.
Да!
Що
Тобі кажуть — що
в Тебе борода?
Дай мені вилити людям
в жовтні
Твою небесну солодкість!!
Я ж то життя
в Твоїм небі літав...
Правда та, кажуть, й правда та.
Правду скукожують у
смартдоводках —
я би людям небо подав.
Це ніби купол на змогилену душу
поклав:
а Твоя цільна правда —
солодка!!
Як добра юність! й цю небозвід
обридав. —
Зараз подають на весь зліт патрони —
«Люди, отямтесь! —
ось жовтень — і ви засинаєте —
точно як мої вазони!..»
Хто це від Духа
суть
утягнув,
світ від Бога — в дрібність покрав?
Я ж в Тебе світу не крав?
Цільна Твоя правда —
тільки й солодка
світ любові й добра
візьми моє серце
й тих що по наводках
в проводках
і наддоводках —
Ти у моїм серці —
дай їм небесну Твою солодкість!!
2
Слово Боже засяє
радість фортеці знімає
гради вишні любов бере
гради нижні любов бере
ворота і двері —
усі відчиняє!
ліс шумить
бо Слово збудовує
й Дух —
проникає!..
кліматить? —
кліматить!!
клімат! —
до Бога втрапляє!..
3
майже
сорок п’ять книг
а нема гіркоти
солодко, Боже,
в них дихаєш —
Ти
4
то прости!
мабуть ще нема
в них Небес висоти!
Простоти б!
тож Ти раніше —
мене простив...
5
небом Ти дихаєш
небом хай пишеться:
Усмішка Божа є Ти.
Світ закашлявся! —
серце запрацювало.
Ніби серце світу
простив.
21.10.2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020
Поема
Фомі, Апостолу Індії і ін.
країн,
любов’ю присвячується
1
Слава збігає по струнах
душі
на клавіші!
Слава —
Божа! — збігає
по струнах
душі
на клавіші
Слава —
Божа! — збігає
по струнах
душі
на клавіші
Христос яскраво
умер і воскрес —
Христос —
в глибшім серці яскравішає!..
Сонце
на голубім небі
по другій октаві
ще
Сонце
на голубім небі
по другій октаві ще!
Христос — культура! —
не ми беремо —
Бог бере нас —
Христос яскравіший!
Дрягне в мені людина
дрягне в степу горобина
зовсім від неї в серці ближнім —
не червоніють клавіші...
Христос —
в глибшім серці яскравішає...
2
клавіші клавіші клавіші
клавіші
мову мою рідну не зрадив
матір свою рідну не зрадив
Христос це раніш зробив —
навіть спас нас —
що б я ближнім серцям порадив?
Христос в нашім серці єдинім —
яскравішає...
(й — лишити Богородицю — як не чіплялися,
і як лишень не обіцялися дияволи!! — а ні!!
і протестантським світ стає
увесь в брехні!)
Радуйтесь,
радуйтесь!!
кажу вам — радуйтесь,
брахмани в білих пустелях, пораді цій...
Христос дає слово, а пустеля
возрадується...
3
Ми лиш — в Датськім
королівстві
як рівняти з Індією
і Китаєм
мало про це
знаєм!!
І благословить те Бог! —
що в серці благословляється.
20.10.2020,
післясвято апостола Фоми,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2020
Поема
Господу і Богу Слову
і Фомі-апостолу, невіруючому деякий час,
з любов’ю присвячується
«В Твої ребра, як нині, Фома
протиснув пальці —
й Небо!», 2005 р.
Ти Бог, Який нез’єднане
з’єднав
щоби вчорашній вік невірний
доторкав
труди
слова
Церкви
мов теж Фома
що був розумний
знав
не мав — лиш —
віри —
мов тіла віри
він не мав!
Та дух Ти мені дав
щоб він допіру і неєднане —
направду ще ніким не єднане —
єднав!
Даремно всі сокочуть...
та я не знаю де вже я де Ти
персти всіхні
персти персти
персти —
чи я чи вже
вони Тебе
обмацать хочуть!!
Лиш Тебе — хочу!!
То — жовкне сонце —
то — уговтують
у підворітні наца —
то — зуби
і — у зуби
кишками хрін Тебе-мене помацати —
помацати б!!
а Ти пливеш словом —
помацати
помацати!
хоч би розбитись об дзвіницю
кросоверу, інтернаціоналісту,
і п’яниці
де грандо
а де плаццо
а Ти із ребра слово — й так! —
помацати б
помацать...—
що
може буть
обрив! — Фома
аж застогнав в інфінітив
царів (індійських!) — просвітив
палаців! — ! в Небі й на землі...
спецслужб аж їхніх і зігрів
і насвітивсь
слова прямо летять
повзуть в дель плаццо
слова і ніби зрячі
вже — в нанесеннях! — сліпі —
помацати
помацати
помацати!!
стоїть і Рим
і іже з ним
Фома
всліпне — палаццо
19.10.2020, свято його, після акафіста Фомі
Невже всі глухі до богослів*я Духа ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Re: Ігор Шевчук
Повідомлення Ігор Шевчук » 13 лютого 2013, 12:08
З благословіння Богородиці:
Сергієві Ковалевичу
"Відпливли" США, Європа та й світ – від цілісної справжньої природи людини, давно, – от і настало "нове варварство" або здичіння – самодіяльно воно чинить ... панічно втікає від "внутрішньої уважної людини", від своєї природи і зв’язку з Центром-Богом, хитається без опори... без смислу... чогось протестує... та й що то є (чи знає ?) бути щасливим, самим собою... Нидіють у фрагментах у голові в космічній повній самоті – в інтернеті... (аналог: космічні тіла-фрагменти – розлітаються в порожнечу...). Не хоче світ художнього цілого, бо веде до Бога.
Світ відмовився від художнього мислення, художніх образів, бо на найбільшій глибині найконцентрованішого мислення можна знайти лиш найпервісніші художні образи. Що знову ж таки – хід до Бога. Художнє відкриття – знов до Бога-Слова, бо то є явлення Бога в досягненому явищі.
Отже, без Христа – самодіяльність, з усіма негативами непрофесійності.
Протестуючі – хто без художнього цілого.
Світ – протестанти, по суті.
Всі – в головах, в каламуті психічного центру!
Що таки знов чим подалі від Бога; самі роздроблюватимуть себе й весь світ.
Не здолають ці, хто з січкою інтелектуальною в головах, протестуючі, частково створені фрагменти – не тільки своєї нецільності, навіть – усвідомлень різниці між коментаторами-журналістами (зараз оце – всі, чи не всі...) і письменниками-художниками, або тим більш поетами-художниками (може одиниці за всю історію подолали цю неподоланність несумісного, жалюгідно й неповно, або почасти...).
А ті, в Москві, що задля влади самовполонені ментальною магією – не люблять, не поважають своїх дружин: в пеклі вони є... яке там вже художнє ціле і Боже щастя...
(Скажу маловідоме на сьогодні: бути на торжествах і святах Христової Церкви ліпше нам вдвох із дружинами: наливають більше сімейним! звісно, благодаті!).
Які іще нездолання є? Ще – між демократією й капіталом, який користає її й переінакшує – до протилежного...
Або – між Божими пророками і єпископами ( це було, є й буде), і один Бог тільки вирішував ось це протиріччя... А зараз Дух Святий і Співспасительниця Богородиця піднімають відповідних вірних до досконалості в Св. Тройці, - "хто не визнає Богородиці, той від’єднаний від Божества" (св. Григорій Богослов).
Ще – між невеликими з 50 душ християн общинами (із живим ділом і словом й любов’ю) і шовіністичн0 заідеологізованою скаліченою «Надцерквою».
Ще – між тоталітаризмом і відсутністю нового живого богослів’я в Церкві як відповіддю в збудуванні Христової Церкви в дусі її Соборів, св. Максима Сповідника, св. Афанасія – героїчного бійця, що молодів як і я.
Церква не має щасливо-живого справжнього і нового богослів’я (аналог: людина без спинного мозку; а дивуються: поет хоче лиш Тройці і живобогослів’я!!). Одні свв. Григорій, Василій Великий – після ап.Івана Богослова – Богослови Тройці, і далі нема, мабуть, такого.
Є троїцист в поезії, живе богослів’я, бо розп’ятий... Ми і служимо з тобою Богу-Слову, Богородиці і Тройці, і добре.
Самодіяльністю займатимуться, без Христа аби, і здивуєшся – з наступного року – ти.
Слава Св.Тройці і Богородиці!
Ігор. 8.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892185
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Якщо ти зараза
збагни все відразу
і сиди
як зараза —
мені не корисно
будь-кого образити!..
аморазми
моралізми
й маразми —
це не про мене
каз — діло потрібне
як він не доводить
до сказу —
мені так добре!
зубатим не бути
нічого й кусати
добрішим стану?
це я не зможу й писати???
не дивно — в печерах
просили
їх відмурувати!
любити б
любити б
Її —
голубом-духом літатиму
(і —
так добре що аж невдобно...)
так літатиму!
да я
любов’ю святою
джунглі перевертатиму
антитіла антисектантів
і
антитіла від антисектантів
(мені так добре!)
я світ цей
перевертатиму!
мутатоли
мені б Її любити
мені б Його любити!
боротьбісти із пошестю!
поки бігають вулицями
в масках
замаскованії
протагатори — невідомо чого —
протагоністи
бо ж не люблять
і не тільки Її —
невідомо за що агітатори!
(мені так добре!!)
а як долітаю
до храму Божого
то і місцеві волають
«сказитись можна!»
«та як же це так — любити!
а як же жити?»
каз — діло потрібне
та хіба діло любові —
до сказу?
коли любов не просить — відмурувати?
та хіба любов — відгородити?
хіба вона не переможе — смерті?
кобрів?
обрій?
мур розвалити — то
вжалить кобра?
(Любове!..
мені аж незручно що так добре!..)
коли я так люблю
я ніби винуватий
такий я дурнуватий ще
аж прямо непристойно добре!..
(головне Їй
і Слову-Богу
весело! — й добре...)
18.10.2020,
після Літургії,
і о. Лаврентія проповідь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Поет Шевчук Ігор Степанович: народивсь в третій хаті від церкви...
Закохався – запалав святом в чистоті! – в п’ятому класі, з того недоторканного чистого неописуваного вогню – народились перші поезії.
Перша публікація поезій, – бо про них казали і кажуть: «Відчувається рука зрілого майстра» – у восьмому класі – в 1968 році, газета «Світло Жовтня».
Писав у Грицівській школі і з 1971 року в КПІ.
В 1973 році в київському квартальнику «Поезія» (№3) надрукували добірку поезій. А перед цим була смілива рецензія на мою збірку поезій Абрама Кацнельсона (єврей), в ній пророцтво про мій прихід, і самобутність, і потужність, – те, що вже збулось на сьогодні.
В 1975 році повернувсь з Європи, зі служби в Чехії, оновленим.
Доздав на льоту два екзамени нових - і навчавсь в КПІ на третьому курсі. Зрозуміли Промисел – чому саме з-за кордону ("з Єгипту") присилає Христос?
Велику першу поему прочитав студентам на «потоці» (сім груп) в КПІ, а другу – в літоб’єднанні КПІ «Співзвуччя» (керівник Світлана Дмитрівна Козинець (єврейка): Україна хай взнає цю героїню жахливих часів), при чім – декілька разів, так що зацікавлені редактори київських журналів покинули залу, як комуністи, аби їх не посадили за участь… Студенти були в захопленні від цього, а С.Д. Козинець викликали не раз в КДБ, там розбирались з моїми творами, влада заборонила мене як поета – назавжди.
За Бога – в основному. І за неміряну силу, що чули нутром – і її боялись.
Я свідомо вибрав шлях. «В общем, надо было выбрать, с кем ты: с теми, кого печатают, или с теми, кого не печатают» (Поет Ольга Сєдакова, вибраниця Христа).
Якщо кріпкою чоловічою рукою припідняти до серця й до неба Ольгу Сєдакову, то вона признається: її теж спас Слово-Бог і євреї.
Переслідувані шукають сил один в одного, без всяких.
" Да, но это было совершенно вопреки официальной жизни. Тогда были тайные чтения, потому что ни в каком помещении, кроме частного, читать нельзя было. Никакой институт не предоставил бы своих помещений таким поэтам, как я. Все было в мастерских знакомых художников или у людей, у которых случайно была большая квартира на чердаке" (О.Сєдакова)
Наше літоб’єднання "Співзвуччя" регулярно виганяли з багатьох підвалів, навіть в центрі з якоїсь організації "Булочний комбінат", далі не хотіли мати справи з нами – ніде, врешті ми до станнього збирались в піддашній квартирі С.Д.Козинець (!) на вул. Десятинній, і по великій трьохкімнатній її квартирі не можливо було протиснутись, стільки людей спраглих збиралось!! Їй КДБ весь час ляки підсовував: за таке небувале діло її посадять...
Влади і «системи» тієї не стало, як бачите: невігласи були вони: йшли проти Бога… Тому кінець…
Зараз намічається ідеологічний повтор тих же – і Бог зробить таке, що може тільки сам Слово-Бог. Люди нічого без Христа не можуть, не передбачено ними, а Богом передбачено наперед і навіть мовлено.
Найживішими виявились на сьогодні – все ті ж персони, які заборонялись і заборонятимуться як носії геніїв, що йдуть, творять і відбуваються супроти всіх і всього: Ольга Сєдакова, Ліна Костенко, Клим (Володимир Клименко, драматург і реж.), Ковалевич Сергій, поет, реж., міжнародний дослідник природи людини, оновлювач співу народного і давньоцерковного) і я зосібно знов з євреями: люди не відають , з певної висоти ніщо не єсть змінним, не відміняється й не міниться…
З 1971 року і донині – в Києві. Літав до 2002 року. З травня 2012 року відновив польоти.
Про автора найповніше говорять його твори, та основні речі: хрестився, вчився, закохувавсь до втрати мір, творив...
Не побоялись визнати ( таки виявились на висоті, щоб зрозуміти... інші – не розуміли... не розумів КДБ...) лише кілька найпровідніших поетів і прозаїків:
Коротич, Костенко Ліна, Гончар, Драч, Дзюба І., Гуцало, Світлана Йовенко, Федюк П., Олійник Б.
ЇХНІ ПОХВАЛИ ТВОРАМ – ЇМ ПОХВАЛИ НА НЕБІ... ВІД ДІВИ-МАТЕРІ.
Дзюба І.М. розглядав мою книгу "Деміург" на З’їзді, що і надруковано в "ЛУ". Йому і буде не усно...
Їздив при Андропові в ЦК із новою Надпарадигмою – щоб підготувались і підготували: змінили світогляд на Троїстичний, справжню ієрархію цінностей встановили – й до неї потягнулося б саме життя з Богом... Відмовились! Нестратеги... нерозуміючі (непоетичні й довговухі) ...Та за все потрібно платити. Всі розплатяться, хто пеклом, хто інакше, до копійки: чесно з практики попередив вас Шевчук!
В компартії не був, не садив, не сидів: літав духом і на дельтапланах (к.м.с.). Богоматір’ю врятований, не один раз. Повінчався. Переміг – себе. Тверезий пропагандист Бога-Сина – Христа.
Найрадісніший поет в світі.
Продовжувач тих апостолів, яких Бог дав, бо подобаюсь: вони мене люблять... Продовжувач Данте, Баха, Бетховена, Моцарта: обдарований раніше не бувалим – єднанням любовної спонтанності з позамежною точністю.
Не посварений з жодним письменником, з жодною людиною: практикуючий в Церкві, зібраний безвидний молильник... Вірую, і трохи знаю, не про Бога, а – Бога.
Давно з духівником. Душа-невістка Жениха Христа. Без Центру управління польотом – в світі не літає і не літатиме ніхто! а без Центру-Бога-Христа – безліч душ... " Їй-богу, якісь старенькі ви..."
Де сила духу і ясність волі?
Любов’ю Божою вдалось значно таки змертвити пристрасті, є благодать, вже постійна... є мир Христовий ... любитиму Христа неізреченною повнотою! аж засяють сяйвом ближні.
Слухаюсь і буду слухатись Христа Ісуса.
Хто сміливий – не заради слави собі, а Богу?! Прибіднюєтесь? 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Сигнал
Поема
Христу Спасу
з любов’ю присвячується
Ти, Боже, знав,
що ми вже брили
я розгорявся — як народжувалась
Бангладеш
та Він сказав:
цей камінь, що чрез нього ти
впадеш
(егеж) або він сам на
тебе упаде!
був брила а Христос дав мені сили
і хам як видереться
на верхівки веж —
щоб жадне тіло не спіни;лось
то Христа брила — вибухне безмеж!!
а все ж —
яде;рне сонце— внутрішніх — зійде
проміннями тепло і світло
розповсюдить
аж оживуть у ньому люди!
й поглине сонце це Його
світлих людей
так що любов і дружбу ще зацінять
коли підтримка — хріном стань а
не впадеш
Христе святий,
ти мене освятив? —
бо рік: «На голові
далеко не зайдеш...»
Чи та зневірилася — Бангладеш
і там як скрізь —
гуляє — вірус
я пропечатаю
їхні серця безмеж
з любов’ю —
бо й Ти читав
те, що занесено
про Тебе на папірус!!!
Лівий зірвався — на свободу,
я, правий, — на свободу
вирвавсь!!
Що не слово — то Бог і вирва!!!
01.04.2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Не пробили яйце культури
Ви – частіше «вмирали» б!..
І почули б хай іноголосся...
Знаєте – дивилися б
з-під сволока:
І куди оті тіло відносять?–
Чи то до православних,
чи до католиків?..
Допоки зуби
ріки часу
не перекусили
всеєднавчії жили!
Дух Христа ревність не гасить!..
Але якщо ви годні з волоком...
Основне – пильно згори, з-під сволока –
До протестантів чи до католиків? –
Щоб ясність знов не з’їлася часом...
Культури осядуть, – Боже! яке це горе...
Якби я не вирвась – сіли б, о як осіли б!!
Всім за мною, я до стовпів говорю!?
Там, друзки, Христос: там все ціле...
22.01.2007
* * *
Так, швиденько...
швиденько зачиняйте,
будь ласка, двері...
І – де я – бачите, де я? –
ми вдвох танцюємо з нагою ідеєю, –
це для неї підшукую художній
одяг...
Зачиніть же двері! не виставлять же
такою
ідею на холодний протяг...
Художні недотумки – там, в світі...
Не відмітати надземність від Божої ідеї!..
ніхто й не літає з молодими ідеями...
Одиниці від Богородиці і до Богородиці!–
Це ж видно в божому світлі...
Смиренно і з вдягом від Духа Святого... народимся...
Це поближче погляду серця –
не галереї...
Відведеш погляд –
волю – раз! –
шурхатимешся з своєю порочністю,
Більш не просвітлятись тобі Неземною
ідеєю...
Протестанти помилялись раз! –
не літають, тупцюють...
Нехай і в свята марнуються,
аналізом самоізводяться...
Вони – трясуться, а я – літаю!
ликую!..
Вони неглибокі...
не прибігають під
Богородицю.
3.03.2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Моя душа утомилась без Тебе.
І як насильно занурений в воду хоче дихнути,
І як вмираючий з спраги: хоч би росинку
ковтнути...
Я вірю тільки — цей голос і смерть проб’є! —
Нехай благословиться Ім’я Святеє Твоє...
І як хто люблячий: хоч би побачити, голос
почути...
І як живий ще у пеклі землі: так хочеться
Неба,
Як я знеміг! моя душа утомилась без Тебе!
Я вірю тільки — цей голос і смерть проб’є! —
Нехай благословиться Ім’я Святеє Твоє...
Мені цей світ як пісок вже заліз у зуби,
світ крутить грубо...
Моя душа втомилась без Твоєї Любові
Кілок в печінці і цей же кілок у крові
Я вірю тільки — цей голос і смерть проб’є! —
Нехай благословиться Ім’я Святеє Твоє...
Ні чай підняти, ні радість у груди взяти;
Коня не догнати і з висвірком не поскакати;
Ще може й плаче, не знає чого, моя мати...
Я вірю лиш — благословіння моє хоч дірочку
в роті і в грудях проб’є! —
Нехай благословиться Ім’я Святеє Твоє...
Моя душа втомилась в безжитті — без Тебе.
І тільки серце — поближче до Тебе жиє
Пісок раз-у-раз засипає і серце моє...
Я вірю лиш — благословіння моє хоч дірочку
в роті і в грудях проб’є! —
Нехай благословиться Ім’я Святеє Твоє...
Бо світ цей поглинути хоче живим —
в падіння своє...
Не видно бажаючих бути розп’ятим,
Щоб світла з хреста,
чи хоч біля нього узяти.
І тільки як серце подвигну до Тебе — жиє...
Нехай благословиться Ім’я Святеє Твоє...
Моя душа схолодає — знемагає без Тебе,
І від здивування вона і від правди німа...
Була любов-правда, засипле світ — і нема...
І тільки як серце приліплю до Тебе — жиє...
Нехай благословиться Ім’я Святеє Твоє...
Нехай де хочуть сп’янілі шукають правди —
Її як я визнав хребтом — ніде нема.
Тільки — з Неба, засяє на хрест,
ще біля хреста — й катма...
Скучні земні сліди, пласкі пісні,
пласкі відбитки.
Об’ємні в ангелів
мов трасуючі в небо — золотії злитки.
Ковтання проскурок,
з Духом дух до обителі —
Небесні жителі, небесні жителі,
небесні жителі...
Як дух ковтаєте —й через мене —
Бог дірку проб’є!
Нехай благословиться Ім’я Святеє Твоє...
Несуть дітей на руках
в небесну жи́тницю...
малі діти — небеснії жителі,
небеснії жителі,
небеснії жителі...
Нехай благословиться Ім’я Святеє, Боже, Твоє...
Бог об’ємне дає.
16.10.2005,
23.07.2006, день пам’яті прп. Антонія Печерського
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020
Господу Богу-Спасу
і Матері Божій
з любов’ю присвячується
Кохаючи — це як на світі жити?
Тож світ холодний —
і все хоче загасити!
А щирості — з нас кожен уникає,
Бо серце
каже те,
що добре знає.
Тож Бог в небесне
скарб мій
підіймає!
Море холодне — нізі щастя заважає!
Хвилі холодні — гострі! хвилі —
гострі! —
Любов же сходить
на квітучий острів
острів квітучий
острів
тільки острів
острів сліпучий!
острів!
тільки острів!
нічого не робити
лиш любити
там серце серцю
рай лиш обіцяє
аж подих забива
душа все знає!
16.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020
Жити нам – чи не жить?
Жить!
серце попереду побіжить…
Після опера…цієї пісні всі вартують…
зачуваєм все серед пропащого…
Вискоч, серце, вискоч! – кращого,
сюди ще кращого!...
Вискочні, спасіться! чи що чуєте?? –
і за кілька соток на авто та й …
розіб’єтесь:
на цю мить
ви – непогано ще жартуєте…
О після операції!! –
о кращого! о, кращого…
А мене всі мали за ледащого?...
Ех, всі жмурики…
– Стань ще, чоловіче!
біля тебе кращає…
– Стій, мені покращало… як Бога
вже люблю…
Ах, дійшло...
це що? не операцію тобі роблю?
Даром я літав?
мільйони є? викинь запаску! –
розкрий хоча б запаску*!!..
Кращого! Кращого! –
прийде хто?
що парвеню що авеню…
як припекло – ну, хто ледащо?..
Ти – бачиш? чуєш? хто
пропащий…
25.05.2007
* Богородиця – останній шанс спасіння всім
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2020
Ходиш-носиш нас, Небо!
Хоча й нечасто.
Будеш жити мене,
Не помрем, – забери мене!
Відчували – відчуваєм – і спиною щастя;
І – під сволок підвішеним ре́мінем…
О, всезливаючий запах щастя!
Бери!
Будеш жити мене,
Не помрем! – забереш мене!
Заїдали щавлем кінським,
з пасіки ревенем –
Всі розмиті, що плавали, кольори…
В серці – щастя вибух жасми́новий…
Але, Вічна, люби, – люби мене!
Запах щастя! притягнення взаємолюбимого…
А коли я влітав у дзвін хмари,—
з опущеними краями, – лови́мої! –
Оглашаючи щастям
2,5 тисячі метрів, чи три…
Хоч зараз прийди в повноті – і бери.
24.06.2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020
Манула?
Аби я в храмах більш, чистіш горів –
(Ти говори, Ти ревно й точно говори)
Зняла хорошого з польотів
і з Гори...
Словом нетлінним щоб
сміявся до Зорі!!
(Ти говори, насправді, добре говори...)
І я від тебе й Сина загорівсь!!
Бо я від Тебе в «тверезій перелесті»!
О я горів, я загорявсь! – що натерпівсь!..
По горах не зберуть Твоїх листів.
А Ти – із Славою! із моря хвиль
за облак!
І десь комусь сльозу чи носик втерти...
А Слово так любило – треба вмерти!
Простіть, люди, мене!
я мусив стать безсмертним!..
Христос любив – то хотілося померти...
Або в труді скоріше згризти скоблі.
Це Тобі здавсь: язик єдиний із стихій!..
Від Тебе в дивній «канонічній» прелесті –
Аж дім словесників в столиці облисів!!
Ти в глибині сховала устрій свій...
...Якби сіра манула так прикрила,
І з храмів Божих та й не випускала,
й вчила...
І до причасть, і всездирань водила,
І від отців, що з Духом, впоумляла –
Лиш роздягала, роздягала, роздягала:
На суд!
на судище!
на судозносність!..–
і плями, й темінь, й осяйні кристали...
Це як? – досвідченого вільняка-матроса
У Тебе, Всецариці Неба і землі, це – перед носом??
20.05.2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020
Улюбленому євангелисту
Іоану Богослову присвячую
Любов — яка устала рано...
тільки
з бачень апостола-орла Івана:
Найбільш любив — найбільш відкривсь
з коханим.
Найбільш недоторканності відкрив...
Син — оберіг:
В Любов вставала прямота Івана!
Ти хоч виблискуй, спис ти:
Хоч многогранний,
а нехай тригранний...
Любов! яка устала рано:
докинеш?
Тільки Любов’ю, що в апостола Івана...
30.05.2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020
Улюбленому св. Іоану Богослову,
апостолу Любові, присвячую
Хочте ви — зробіть смугами небо...
Христе, я лечу
серцем до Тебе!
Мов завис: любові острів...
Днище тверде
від смирення скресне!
Хочте — всіх за раз розкресліть,
углєбоша — більш закресліть...
а любов добра —
воскресне...
Просто: любов одна воскресне!
Просто — острів.
Жив же — тиран:
Домеціан...
Острів —
в морі, звавсь Іван.
Просто — і на Патмос-острів
висланий
засів вулканно...
Днище аби од смирень і скресло!!
Щезне! усіхщезність,
лиш Любов воскресла!!
Трріссне!— звід душ
усетрісним! —
океанна по Івану!! — се
любов тече в Апокаліпсис...
Гей, тітки й дядьки заокеанні!
лови чіпи...
03.03.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020
* * *
Композитору Валентину Сільвестрову
з вопрошанням присвячення твору
з Божої любові
"о небо!
Чи музику в силки земні завести?!", 1990
Чи хто як я
ще смерті вашої —
й Христа безсмертя так вкусив? —
ніхто не наближає так мене
який обвуглює й запалює
із кожним днем
з Христа безсмертним (внутрішнім) огнем!
Не грою із природних сил —
з них блимаючий відблиск
тьма люстрацій слів
й люстрація послів...
бо то ж боялись — так мене:
«Ми бачим — так як в нас? —
це гра природних сил?..»
Цей — комашник, що зовні
блискать звик
а творчість — з мене внутрішнім
огнем
і ви обпаленого чуєте
мене
ніхто як я ще смерті
вашої —
й Христа безсмертя не вкусив —
це понад ваших сил!!
і кричите — це все фігня!
Одумайтеся всі! Й хто близько мене —
бриз Огня!!
Огнем я не хитаюсь —
і я вергаю щодня!
«І каюсь» — ті кричать, що представлялись
як — «фігня».
Що мовиш — те і є,
щодня що робиш — тим стаєш.
Смертельні ті вуста:
«живемо без Христа!»
Смертельний ваш устав —
що може бути
щастя й без Христа!
Що мовиш — те і настає,
т е
щодня робиш — тим й стаєш.
Чи вам кінець настав? —
і ви як християни
і мислення в Вас — без Христа?
й поезія в Вас — без Христа???
і музика — теж без Христа...
Боже, це лоно — звідки з Любові слово —
без Христа?!
07.10.2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020
Подлинная борьба есть борьба
Христова и антихристова духа...
М. Бердяєв
В Парижі, в еміграції післяреволюційній, духовно-куль- турний квіт Росії визначивсь, що основне — віра і любов до Христа.
В головній вхідній статті нового журналу «Путь» редактор і філософ Бердяєв настановляє «...обратиться к духовной жи-зни, к внутреннему человеку, углубиться, полюбить иной мир больше, чем этот мир» (див. «Духовные задачи русской эмиграции»). (Далі виокремлене мною. — І.Ш.)
Як було за апостолів, так і нині є це, «бо люди полюбили більш пітьму», недуховний світ, речовинність. Отже, скрізь без полум’яної любові до Джерела огненних дарів духу Хрис-та будь-який рух, значить, і суспільний рух без Христової правди, завжди не знаходить правдивого шляху.
Тому все подальше несподівано виявитись може значно цікавішим для китайського буття, а не вічно переверненого російського життя...
«Злые силы, ...накопившиеся в старой русской жизни, мо-гут быть преодолены лишь новыми и творческими сила-ми добра, раскрывающимися в результате прежитого опы-та».
Як людина Божої Матері і в певній мірі Моцарта і Баха... заглибтесь, підіть туди... Я зберігаю суверенітет, несподіва-ність і — можливе щастя моїх читачів...
Тому далі дивіться, як дивитесь Ви... Я ж мушу укріпити ваші серця тільки цим: мужністю, баченням: майже за сто років нічого ще не вдосконалено в Православ’ї і в житті не змінилось...
Згіршилось іще.
Ідея яка?
Релігійно-творча. В Христі. З Духом Святим.
Далі згідно тексту.
Вибачаюсь, — тексту не художнього, без тональності.
Прямота і чесність Моцарта вам до душі?? Тримаймось Бога...
«Это есть идея Святой Руси, а не империалистическая идея Великой России». (Солженіцин від о. О. Шмемана мусив проясніти щодо православ’я і Росії — і згодитись... Бу-ло!). «Вот почему задача... лежит в области духовной культу-ры и религиозной жизни». «Задача же политическая втори-чна и производна, подчинена задаче духовно-религиозной».
Добре у Вас серце, як Ви з добром усміхаєтесь, а не зло смієтесь... Нещасна Росія!
Все те ж саме! І куди Ви хочете іти... я Вам довіряю до кін-ця.
Важливо — творчість: її дає Христос!
«Твори свою справу і не осуджуй інших» (Святий Дух —
С. Ковалевичу).
Спочатку тільки в одиницях ця творчість — і йтиме про-світлення інших.
Тобто, наприклад?
Моцарт думає інакше, двір, імператор — відкидають сам Божественний безум в ньому: «страшно нове!», «надто багато нот!..».
Як тоді, так нині Папі Римському — м’які сальєрчики-італійці... Нічого в суті не зміниться... маєте ум... відпускаю вас на свободу...
Видно??
Філософ Бердяєв трохи нижче, де Бетховен, їм хочеться ще воювати...
«Учіться, поки я живий ще», — казав незабутній М. Луч-кін... Можливо, що планеристи-інструктори іраціонально посміюються... з вас, мабуть... Скількох ми схоронили, брат-тя!..
«В Росії все определится верованиями народа, его духов-ным состоянием».
Каже: потреба в духовнім просвітленні. Скажіть чесно: Росія онтологічно, історично і т. п. звідки отримувала всі просвітлення: з грунту, чи з Христа і смиренних південних післанців і святих Його Києво-Могилянської Академії, всієї Київської Русі?
Російська інтелігенція визнала це через зуби.
Так само через зуби — що корені глибші в Київської Русі. Нині в Московії, крім Седакової Ольги, серйозного нема ніко-го. Що Ви особисто далі хочете?
Тож це тільки важливо і для Вас — і для просвітлень: ска-жіть Христу — хто Ви? Чи Ви прийшли до Нього? просві-тились Ним? — що ж Ви хочете робити??
«К этому нужно готовиться», — так Бердяєв каже.
Мета?
Відкритість? прийняття засобів Його?
Що витримаєте Ви? — дуже конкретно.
«Там (в Росії) утверждение своей духовной свободы есть уже своеобразное мученичество». І «...предполагает великое напряжение духа».
Хто там в Росії хоча б з любов’ю прозвучав до зганьблених людей, ніби християн, «презренных люмпенов», яких ще іме-нують «озлобленими міщанами»??
«Зробіть з себе нове, найдіть в себе всередині...» — так кажуть, кажуть — а Ви зробіть!!
Зазвучіть образом Божим з любов’ю — згукнуться лю-бов’ю, бо вони люди.
Це майже: дав би на храм, та піп забере собі.
А як йому нема за що їсти — та й дітям нема?
За що, чи і для чого спасла разів три мене Мати Божа? — щоб не розбивсь я на смерть?
Любов, як чую; не годен ще до того світу я... А «міщан» їй хіба не жалко??..
Мати Божа чи поезія — піддаються говорінням?! Що ви?.. я вас на волю відпускаю... а що чинить Вона? Більше!
Плачте! заплачте!! посоромся серце — серця: Мати Божа всерединці любить те, і терпить же.
Благослови, Ісусе Христе!
Що ж? «Но в Росии сейчас... не может быть вполне сво- бодной литературы…» Що ж, і Ольга Седакова, і всі змушені «оповзти»... як каже аскетка у незримій всім художньо-духовній кровавиці Ліна Василівна. До прози. Повзли — на місця академічних викладачів.
І далі з повагою цитуємо: «не может быть вполне свобод-ной литературы и органов печати... организации христианс-кой молодежи».
Чи не скучно після Баха? таргани і п’яниці утікають від 45 хвилин звучання його творів. І як вам Бах в Росії? Гостроязи-кий Моцарт каже щодо них: «вечно под хмельком»...
Щасливий в голові філософ Бердяєв, бо Моцарт чув запі-знілих в часі бодлєрів із гниллям — не раю — притонно-сифілітичних гниль-повійних самогубств поезо... Квіти зла.
Злу варто лиш — аби раю не було спочатково й Христа Ісуса...
Прошу читача знайти шлях неповторно-християнський, уваживши неможливість світського щастя — навіть в головах філософів...
Якщо ще більше любити Христа, маю потривожити свою природну частину (щоб вам легше, зручніше поталанити...)
Росіянам є які небезпеки?
«Русские православные люди могут оставаться в состоя-нии замкнутости и изоляции... повсюду видя опасности и соблазны, отказываясь от всякого духовного общения и сот-рудничества с западным духовным миром, с людьми других христианских вероисповедований». Про інших вони і не ду-мають. Цілковита байдужість, повна й тупа агресія.
Вот искушеньице-то какое!! — перестань бути поетом—живоздиральником шкірок із одного себе! засни, як Бердяєв або ректор чи проректор греко-католицького чи іншого уні-верситету: в мене все гарно, робота престижна і є дружина лагідна! Слухай світське говоріння всіх — ніби шумить море...
Не здирай шкур тільки що з себе — не боговгоджуй, не окликайсь — що то Христос пропонує для ходу і для шляху...
Низхідні баси, схоже, далі:
«Это есть пережиток старой психологии слабости и дур-ной замкнутости в себе и в своем, психологии, расчи-танной на внешнюю помощь государственной влас-ти». Вичавив рису слабкості росіян; звідки — корінь бід їхніх, усім біда...
Перетерпіть браття, як я: якщо Ви маєте зараз краплину маленької совісті... вчуєте, що легше вмерти, аніж витонче-ному постами і несказанністю — тримати якусь психологію. Боже! ущедрити хочу, як Мати Божа, як Вона — мене, і вилі-кувати. Ви не прийміть більш: ніби можете вдихнути без Христа, і прийняти...
І?
«На почве этой психологии рождается мнительность и подозрительность, разрушительная для духовного здоро-вья...» .
Духовники, ігумени всі це знають, в усім світі. Також і в Росії.
«Мы волей Промысла Божьего поставлены в общение с западным духовным миром, должны старатьсяего узнать и вступить с ним в братское общение, обьединяясь с ним во имя борьбы с силами антихристианскими».
«Наступили времена большого обьединения всего хрис-тианского мира, христиан всех вероисповедований».
Відносьтесь не історично, а вживу, — чого ж так не збу-лось, — і що є нині?!
«Западная Європа перестает быть монополистом культу-ры, в ней чувствуется истощение».
Західна Європа тепер недуховна, всі відійшли від Христа: стрижня нема, два століття нема вже культури, створеної християнством, порятівної. Очікують духовної експансії з України і Росії…
Нема ідей, коренів, глибин первісних — тільки є технічні виконавці… вони самі говорять про це…
Але дивимося далі.
«И Восток… приобретает большее мировое значение, чем имел раньше». І що далі?
«Мы должны бороться за достоинство и свободу челове-ческого духа, за самый образ человека, ныне попираемый».
Це до кінця часів будуть несерйозні говорити. Робити по-трібно. В мене таке враження, що крім достатньо божевіль-них й неймовірно люблячих двох сердець Божої Матері і Ше-вчука ніхто не знає, як художньо робити…
Тому — як мовиться — «повертаймось до наших баранів», чи як кажу: до нудьги світського.
Бердяєв фіксує дві течії — одна за творчість і оновлення духа (покаяння, тобто, переміну мислення), друга — за фор-мальне збереження православ’я, реакцію, нацизм (все — як і нині!..).
Цікаво,— сказав би мій полум’яний переплавлювач духу і речовинності (Моцарт) в любові всецільній та неосоромній: в чім покаяння в других, в реакціонерів? В нездвижності й не-творчості — несвободі-невідповідальності? чи навпаки?
Зенон їм допоможе… давньогрецький?
Це — слухання Духа?
Поступ часу роздушив піддепартаментне російське право-слав’я. В революції винуваті не низи, а верхи. Бердяєв про себе каже, що він винуватий, і всі думаючі, і правлячо-ситі. «Положение Православной Церкви в мире резко, катастро-фически изменилось… и ставятся новые задачи». Бовкання...
В час трагічний і страшний кількох мужніх людей Хрис-тос виставляє тримати ясність волі, духа і рівноваги! Які вірні своїй со-вісті з Ним.
«Образуется новый уклад православной души, более ак-тивный, ответственный, творческий, более мужественный ибесстрашный». Це — побажання.
Бах цього не бачить, зверхрезонансу — нема…
Декілька людей відгукнеться кличу Христа від мене, рі-шаться на зміни… Які нині є люди? — зістарені зіпсовані діти, злі й злякані…
«Исключительное понимание христианства как религии
личного спасения, отрицание творческого отношения к воп-росам жизни всечеловеческой и всемирной, неразрешен-ность в христианском духе вопросов культуры и социального устроения и является источником страшных расст-ройств в христианском мире.»
Культури нема… Соціальності нема... «Состояние общест-ва позорное...»
Спокуса була, є: цезаропапизм, Церква під департамен-том, цар — він і папа, керівник Церкви.
А інші?
«…что старый быт наш был скорее языческий, чем хрис-тианский». Точно так.
Про що мова?
Основне вирішується в культурі, бо в ній Христос тільки перемагає заформалізованість всю: і свідомостей, і далі вниз до темного побуту. Тепер же — оголимось за темного прези-дента Обаму… Кому він потрібний через сто років?..
Побажання а чи завдання: «…возрождение ее (России) в Христовой правде». (Хіба тільки Росії?)
«Безумно было бы восстанавливать в неправде, за кото-рую мы терпим кару». Отож! А патріарх Кирил — полі-тик! Де там вже правда Божа! художньо ціле! страш-нющий Ритм!! Толстой — великий зануда, утилітаризував Євангеліє! Але Бах! Моцарт! —веселий. «Негеніальним — такт... А геніальним — великий Ритм» (І.Ш.).
Тому є цілою і точною правдою лиш наступне: «Под- линная борьба есть борьба Христова и антихристова духа, который проявляется во внешности в полярно-противопо-ложных образах».
Що ж потрібно насправді людям? «…до конца серьезно понять и принять христианство...» При секуляризмі ниніш-ньому — слід прийняти Христа в серце як Центр творіння і спасіння, і твори, які розкривають твар у картині Бога, люди-ни і світу. Ліки проти секуляризму.
«Мерседеси» і простуваті попи мерседесові собою витіс-няють Христа за огорожу Церкви: ієрархи не переймаються творчістю, новизною, культурою, вони не допускають пере-мін оновленням духа.
І це є проти ап. Павла: недавній випад-рішення Патріарха Московського: «Спалити Шмемана!».
Православ’я не об’єднується, як наївно хотів Бердяєв «з найбільших глибин», більш того — згори роз’єднують його неспеціальні шкідники і спеціальні (!)... служби.
Втім, дасть мені Христос мовчати — покірно чи з покори і Його любові мовити. Крім Христа, все відносне, сміттєве, не-суттєве!.. О Павле! Від Хреста безсмертя... І через хрест недо-сяжні — в безсмертя!!
Слухайте Бердяєва, відомого в його нещасливості…
«… и осуществить его (христианство!) реально в жизни не только личной, но и общественной». Я люблю Христа і Матір Божу: вони врятували мене!! За Христа суспільні й не хочуть знати мого служіння, бо не хочуть знати Христа.
«Необходимо активное противление антихристовому злу, но противление христианское и во имя Царства Христова». Інакше преображуєшся в диявола… це є тепер — в Росії, хворій.
«Оно (Православие) перестает быть простецким, мужиц-ким по преимуществу». «…нужно повышение умственной и духовной культуры». А нема! Неможливо це без приходу інтелігенції мислительної і творчо-художньої — до Спаса-Христа!..
Ольгу Седакову, в концтаборі Цугундера, нову матір Ма-рію на вході до камери, колись побачу: мислительку світлом Христовим і творчо-художню, як на щастя!..
А як більше — то Моцарт (мистецтво, поезія) відвернеть-ся, релігійне почуття неймовірне — в такого носія…
Він казав.
Бо з Росією ще гірші справи, ніж сто років тому: бачите ж!
4.08.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891196
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020
поїхав би ти в шарабані
вздовж берегом
це мимо Андів
Кордільєрів
манив би тебе океан?
і?
як відчинив би живі двері?
яка любов жила б в порт’єрі
які співали б птиці ранні
так все життя!
справа від мене —
Океан Її!!!
04.10.2020,
з причастям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020
Спосіб дихання
1
День ангела
можу над лісом писати
Трепечуть листочки
любов зачинає
із неба збігати...
десь піч є?
а пічка! —
у мені моральна
а ніч
була?
так
є трава
ніц
стежин
до земної гуральні
аж листи
небом
в Небі писати! —
князь Ігор
о хто знає
серйозний
такий адресат є ...
2
Агов, земні чародії!
щось явно не те
лементаєте
чи питаєте?
3
І те, що я служу Христу,—
не земним
людям-фарисеям,
чому одухотворююсь
здіймаючись — займаю нову
висоту
землю штовхаю — і здіймаю —
всіх засіваю
дозріваю в них
і догори росту
змагаючись ще
аби проникнуть й зразу втрапить
у Христову простоту
всі свої атоми
здригаючись
земля
перевірятиме
серед звірятини
та космос
всім розширюючи— звірятиме
світячи
цокаючи златом
зубища сонця заходів — вправляючи
поза лісами в платину
не вірячи щО Бог
в мені казатиме
нехай це знатимуть
всі люди землі всеї
та що як Бог всіх підніматиме
і дух і вітер —
все на вільній волі гратимуть
водночас тих пантруючи —
аби не бренькали піджилки
духовні жили
і кров’яні жили
в натяжку
у характері національному
самозвучали! — і служили!
шукаючи пісні!!
у Божій силі!!!
02.10.2020,
свято благовірного кн. Ігоря
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2020
Дев’яноста поема
Святій Трійці – з трепетом присвячується
1
Слався!
Й що час
і що вічність –
забули про вдих
Чисте це серце
коли видихає –
довго не знають
хто в цих а чи в тих
але всі славу Тобі
колихають
все воздає славу Богу! –
в мене вселяєш Ти – змогу.
Слався! –
чого б це я дихання крав? –
це не крам –
Духа Святого я храм!
дрова сухі горять ясно
в повітрі –
і в вірі
Ти як вдихаєш – і видихаєш –
в храмі
все славу Тобі колихає!
Все хай воздасть – славу Богу!
Й все возлітає
на крилах! –
до Нього!
Слався!
так просто
дихаєш вічністю
час видихає у простір...
2
Солодка вдячність
входить в серце й
вічі –
солодка вічність!
Є чистота –
та так як в глаукомі
засіли люди титанічні –
наукові...
Це – в напівкомі:
то сильні! – менше з тим,
що ріже вічі їм
кудлатий дим...
Спасе!
то в слабкості
любов –
Твій херувим!..
3
А чи дума Папа
що це десь промнеться
І нова Парадигма
і несе і несе
й проминеться?
Се глаголю!
і до мене слово Христа –
і на волю:
і до мене з Духа –
й Краса ходить полем...
нехай буде волею!
Волі – то й волею.
Слава й воля
і я –
нехай храм славослов’ю!
світло й світ – через вії!
в світле світло вступивши –
світлію!
Й щоб душа
могла вийти у очі
то гортань –
найсолодша!
Й молоді й золотії – ті очі...
О яка то любов і надія!!
При мені тоді Ната* –
і їсти
не хоче.
4
Цілунки
Цілунки
(Мій Боже!)
Цілунки!
Цілунки?
люблю! – чи те знаю?
Діла ...
а чи стихнуть ці луни
ці луни –
як вигляне Сонце
з-за гаю!..
Діла мої – може, це мати,
як слово ( то донька) –
на небо
втікає?
Ти Кров дав.
Якби то те знати,
коли добивають,
коли й Ти ховаєш –
що ревне це діло
Тебе прославляє!!!
Не слово лиш токмо!
Як слово, родившись, – на небо
втікає!!
Лежав на тираді! –
а Ти
ходив, радив...
5
Як встав я під стоки!
під стоки!
під різнії стоки...
І Ти у мені –
продираєшся Оком
і я у Тобі,
й навертаєш, –
і став я простим, що
простіш не буває
і дивишся – Ти
препростим Своїм
оком!
Дім – може, мати,
раз слово (то донька) на небо
втікає,
огонь – по огневі угору палати!
огонь – це і лава! –
огнем це та Слава,
ба, й Славу –
таку –
я не можу не славить!!
6
Слався!
час-вічність – забули
про вдих
Слався!
Ти вдихнув
а чому це в китайців –
мільярд
несвятих??
Слава – любов, коли славиться
Бог!
Бог! –
це як ревність
любові у двох!!
7
Слався!
натхнення не крав:
Духа Святого я храм!
Дрова сухих душ
горять як у вірі,
хай віра – в повітрі,
повітря – хай ів вірі! –
Отче і Сину і Душе з Небес!
Ти все вдихаєш –
і видихаєш!
Ти підлітаєш –
світ піднімаєш,
й на крилах, на крилах –
на крилах
всі возлітають! –
Слава!!!
Слався!!!
19.12.2016, свято всіхвипереджуючого
святого Миколая!
* співачка Бога і Богородиці Наталка Половинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
Поема
Пречистій Богородиці
з любов’ю присвячується
Боже почуття
вдарило
вшкварило! —
продикції купити
рояля
летять —
Що сталось?! —
очистилось серце...
Із родження Діви — чуття.
Пропозиції — закупити безплатно роялів —
летять! —
хто тобі дав?
музику, да? продам!
все оддам —
грай!
тільки щоб безсмертя
ревло по
годам
плакалось усе
виплакалось все
й все оддам!
Спокійно. Хрещенії! —
Бог — геній
це лиш серце
від чуття каяття...
Не почуття вироста із роялів —
ніжки
роялів
ростуть з почуття...
Єсть лише Бог
так
оце серце
і каяття
Ну спокійно, хрещенії!..
Бог — геній
ось таке серце
із передчуттям —
чуття
— Що сталось?!
пропозиції — купити безплатно —
хоралів —
летять!
Мені б лише Діву.
Від родження
Діви ж —
чуття.
10.09.2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
Поступать как художник
Сергей Ковалевич
Новый театр
место живых,
вольные люди,
мир на ладонях
иная парадигма театра
I. Изначальное положение
В большой перспективе времени все вещи становятся на свои места. Театр определяется духовным аристократизмом. Вовсе не пониманием большинства или сознанием современников. И тем более не ситуацией постдрамы или языком перформативности. Театр определяется духовным аристократизмом — есть или нет. Говорить таким образом в практике театра неприлично, категория духа стала негласным табу и ушла из речи, но это основание знают все.
Выбирая шанс, данный театру во времени, художник, если он таковым себя осознает, не может изменять Духу. По простой причине: Дух не обусловлен человеческими, или же… «корпоративными» влияниями; ни влияниями прошлого, ни нашими проекциями будущего. Дух один и тот же в своих воплощениях «здесь и сейчас». Выбирая шанс, одновременно художник выбирает и опасность. В чем состоит эта опасность? Прежде всего, в том, что не произойдет то, к чему он призван. Его дар, его сердце, не случится. Художник должен делать шаг в необусловленное временем, всегда на свой страх и риск.
В этой встрече-схватке Духа и предельного художественного жеста неверно держаться своих представлений. Свое понимание, понимание «под себя», радикальный индивидуализм и даже нонконформизм или мифотворчество становятся часто губительными для воплощения в театре живого, не позволяя художнику выйти за пределы господствующей социальной и культурной парадигмы. Кто любит и знает, не может быть радикалом. Если мы хотим Живого Театра, то обязаны свершать усилия, в которых живое имеет шанс оставаться живым, делать шаг в непостижимое — в фундаментальные измерения человека. В тайну его присутствия здесь, на Земле. Эти этические усилия не могут быть ничем подстрахованы, и никакой эстетикой, концептуальностью или методом не могут быть замещены.
Речь идет о хранении качества и глубины жизни. Сегодня художник обязан защитить жизнь как категорию в ее осязаемом наличии, должен уметь осуществлять «человеческую сборку» бытийным, не презентативным способом — собирать Образ Мира, превосходя и опрокидывая правила мира этого. Быть собой, «презрев нижняя» — «не от мира сего» — это не метод и не позиция отшельничества. Это Событие Художественного или, как говорили раньше, — Возвышенное. Безусловно, данное положение имеет значение для тех, для кого Божественный Антропос все еще решающий фактор их судьбы, для неразуверившихся.
Художник, если он таковым себя полагает, обязан думать о мире. Это кажется очевидным, но далеко не так очевидно — какому именно миру он обязан. Нужно помнить, что в разорванном мире человека идет война — война разделения. Прежняя способность человека схватывать и удерживать в длительности универсум собственного бытия, как и полноту своей телесности, затруднена до невозможности. Простые, сущностные смыслы оказываются в энергетической блокаде. Качество нынешнего времени таково, что чувство смысла, едва родившись, тает на глазах. Мы увязаны в социальной морфологии на предзаданном уровне энергетизма — в социо-политических, информационных и обыденных проявлениях, которые и задают нам этот уровень: «разнообразие одинакового» не позволяет нам обнаруживать нас в нас самих. Мы пытаемся спастись от социальной морфологи и порожденной ею же социальной и культурной инженерии в ней же: вовлечением в любую занятость. У театра исчезает даже сама потребность удержания смысла. Не будем обманываться, мы живем в финале антропологической парадигмы и перспективы, и несем в себе глубочайший духовный конфликт с любой идеей целостного человека. Следовательно, возникает и новый во времени шанс — Театр как Место Новых Утопий.
Если вернуться мыслью к миру, если вдуматься в суть происходящих трансформаций, то, с моей точки зрения, единственно возможным путем преодоления тотальной игровой социальности, единственным способом схватывания и удержания целостности в театре может быть работа в опережении — «скорость вперед» и предельная укорененность в традиции — два на первый взгляд взаимоисключающих вектора и направления, своего рода онтологический разрыв, в котором художник должен уметь «стоять» и обязан выстоять.
Понятие скорости здесь образует сопряжение метафизической цели и ситуационного прагматизма или же, говоря простыми словами, полноты физического присутствия, ясности и трезвости взгляда перед лицом развертывающегося ужаса бессмысленного. Искусство — это боль, жизнь — это страдание, «тонкое страдание по первичной светоносности бытия», как это называли кашмирские грамматики и философы.
II. Мыслить иначе
Театр выпал из большого масштаба времени, из объема и масштаба мира. Прежде всего, способ мышления театра и качество этого мышления вычисляемы прежде его события, в мышлении театра уже положена планка прыжка. Речь идет не о его социологических границах, не о мультикультурных связях, не о новых массмедийных формах: стриминга наживо, граффити документального, компьютерной визуализации и подобного рода социальном и инженерном фольклоре и дизайне. Общеевропейское понятие «акция» или «действие» больше не работает, поскольку одновременно предполагает взаимоисключающие тенденции: симуляцию, культурную имитацию, отказ и сдвиг. Если мы непредубежденно посмотрим, например, на тенденции перформативного театра и образ человека в нем, то сможем увидеть присущий этому типу театра маньеризм.
Театр не мыслит мир, и, возможно, современный театр по определению больше уже не мыслит, в театре мышлению отказано. Само мышление не входит в место, которое называется театр, и где художественная инициатива не выходит за пределы обусловленной «свободы», где она давно не «холод вершин» и больше не стремится к ним. Для человека сети вершины нет, как нет и глубины — качеств прежнего мира. Сетевая матрица не предполагает этих измерений. Парадоксально, театр, чтобы быть социально успешным и современным, должен быть привязан к плоскости, словно раб к галере. Идеальный актер такого театра — «всадник без головы». Это также мы должны понимать и… к сожалению, принимать. Принимать в сострадании.
Возможно, сегодня наш способ мыслить театр неверен Событию Театра как Событию Зрения. Мы понимаем театр в локусах своих внутренних лабораторий, не в силах промыслить его в свете идей мировой культуры и ее антропологических практик, гениев, разметивших и определивших поле театра, в котором происходит наша практика, и метафизических границ театра как такового. Нам достаточно иконостаса «одиноких философов и мистиков», список которых для всех примерно одинаков, но… которые к практике нашего театра не имеют отношения. Если мы все еще понимаем театр как место и время осуществления смысла, «место правды» и, одновременно желаем его как чувственного удовлетворения — таких же «хлеба и зрелищ», — мы лжем сами себе. Возможно, мы — только горстка способных слышать дальнее и ставить вопрос принципиально иначе. «Свершайте культуру сами, находя способ коснуться самих себя» — так говорил Е. Гротовский во время военного положения в Польше. Я не говорю ничего нового относительно уже прежде сформулированного им: опасность и шанс, мятеж, точность…
Если обратиться к сути человека, какова сегодня возможность устанавливать поле творчества без привкуса обязательных «потому что», толерантности, концептов и «социальных танцев»? Возможен ли театр как место прямого, бытийного смысла без «попыток», «поисков» — вечной подготовки, что что-то произойдет когда-то в будущем, то есть никогда? Без измены Театру как событию? Как может быть положено в театре разрешение Мира? Это ключевая проблема, следовательно, театр должен схватывать, иметь ключ зрения. Нет работы мысли — нет и ключа к миру. Каков мир в твоих глазах? Кто ты есть и как ты есть в зрении мира? Что озадачивает нас в обусловленных «здесь и сейчас» ?
Способность остановки — способность ставить «перпендикулярные вопросы», определяющие что есть театр по-существу — «что ты делаешь?», — по отношению к самому театру, мыслить иначе. Это не значит в некоторой другой онтологии, не сменить одну онтологию на другую, это акт личного духовного сопротивления художника влияниям времени, непосредственно касающимся его самого. Но не в самом этом сопротивлении дело. Прежде всего, такая работа театра изначально предполагает возможность встречи человека с Бытием, трансцендентный переход из обусловленности в необусловленное. Мыслить иначе значит — не мы ставим вопрос, но мы сами, вместе с тем, что мы делаем, как и само действие становимся под вопрос! Не что мы мыслим, а как мы мыслим, образ мышления становится предметом творчества. Это также вопрос к качеству языка театра и к сути его высказывания. Такой театр предполагает работу не с навыками и способностями, а с самой точкой зрения на мир. Онтический факт встречи как «событие из-ряда-вон-выходящее» в свете качеств горнего Мира открывает путь и возможность действительного действия — перемены парадигмы самого театра или же возвращения к его изначальной цели: «представлять мир богов».
О чем я говорю? В пространстве и времени театра — в театре и через театр — о возможности новой антропологии, которая бы отвечала вызовам XXI века. Мы должны заново посмотреть на фундаментальные способности человека: слышать, видеть, думать, действовать, воспринимать и… собирать Мир. Вглядеться в горизонт человека, рассмотреть те действенные факторы и узлы, которые определяют его положение в бытии и в их свете заново посмотреть на понятие человека. В мире онтологических описаний театр требует обнаружения человечности в своем качестве. Готов ли театр обнаруживать, хранить и развивать сущность Человека?
Такой театр нельзя собирать горизонтальным, как композиция, и только культурным образом. Театр вне живого вопрошания — промысливания и осознания своих границ, в том числе границ профессиональных полаганий и работы с ними — становится мертвым, поскольку занят только презентацией уже обнаруженных прежде в его историческом ходе развития смыслов или комментариями к ним.
Мир человека — хрупкое равновесие между интеллектуальной и эмоциональной сферами. В хрупкости и ранимости оберегаемого и хранимого единства «горнего и дольнего», и, одновременно, отваге, мужеству стоять в горизонте события, то есть буквально: «смотреть в вечное, приходящее и подаваемое сверху», возникает театр как Обсерватория — место и время остановки мира — точка перехода в духовное пространство-время. В таком равновесии время прекращает течь, так словно наступает состояние сверхтекучести. Таким образом мы можем обнаружить проход сквозь, отважиться выйти за пределы «здесь и сейчас». Попадая в этот тоннельный проход времени, всякое представление и всякое форматирующее социальное влияние останавливаются, поскольку обнаруживают свою конечность. Открыть Зрителя — открыть работу сознания — в первую очередь отсоединиться от обуславливающих публику социальных процессов и подходов, и довериться, выйти к самому Бытию. Когда-то о подобном опыте говорили: «…стать пред лице Господне».
III. Актер — свидетельство Опыта
Быть голым. Потерять свои привычки. Свихнуться.
Стать чистым листом. Не нацепить театральный костюм, а снять свой собственный. Избавиться от ненужного и начать все сначала. Войти в пространство театра, в искусство присутствия.
Это утопия. Действию не научишь.
Вначале что-то тебя касается, как возможность невозможного. Это кажется странным, потому что не имеет никакого отношения к тому театру, что мы обычно делаем. Это направлено непосредственно к тебе, это с тобой «работает». Идея цепляет тебя как художника.
Театр — место, где проявляется лик Бытия. Это не слова, это ясное предложение, и оно может быть принято — исполнено, — если ты действительно актер. Такой театр требует тебя всего: через полноту физического присутствия ты можешь позволить проявляться музыке и тишине. Из тишины — шаг к тишине. Словом разорвать тишину. Ты стоишь там, где слово становится действием. В твоем человеческом усилии театр возникает.
Никакой подмены — все конкретно есть здесь, в моменте. Ты не занят презентацией своих концептов, ты не «чистишь» себя для самоусовершенствования или получения инсайта, ты не «лечишь» публику. Этот театр о знании «с той стороны», об ошибках твоего опыта и обучение реальному человеку, реальному миру, настоящему огню и пустоте, драме Больших Идей и постоянно меняющемуся тому-же-самому, которое ты зовешь Дух. Ты должен дерзать, сметь работать всем человеческим существом, всей силой и любовью. И, конечно, потом ты будешь смеяться. От радости опыта, от слабости и беспомощности, которые образуют твое «я», от открытия другого как части тебя. Но иногда в твоих попытках будет возникать красота, которая не принадлежит никому.
Этот театр отсылает нас к мотиву из Упанишад, который Гротовский упоминает в «Перформере»: две неразлучные птицы сидят на одном дереве, одна клюет, другая смотрит на ту, которая клюет. Одна полностью вовлечена в действие, другая созерцает. Актер, пытаясь уравновесить мир, в бытии собой смотрит на себя извне: теряя «психологическое», отпуская идею себя, жертвуя личным и открывая сокровенное для пространства и времени Театра. Обретая единство в смирении, принятии себя иным и мира — чудесным.
Это об исполнении. Делая этот театр каждый день, ты должен ответить самой жизни через искусство. Вечность находится в настоящем моменте. Ты должен великодушно посвятить себя ей, посвятить в том смысле, что предоставить ей место, приняв то, что есть. Принятие и служение. Через текст, песню, физические действия, через присутствие и хранение смысла. Через искусство.
Это утопия. Действию не научишь. Это условие и главное противоречие актера-художника. Ты рискуешь собственной шкурой. Ты должен прыгнуть в свою свободу, непосредственно сейчас, здесь. Прыгнуть. Ведь свобода необходима только свободному человеку. Вольному исполнять свое предназначение. В уместности пространства, своевременности действия, в совместности бытия Мира.
Зайти в пространство, услышать время, принять предназначенное тебе. Свидетельствовать опыт Бытия. Подействуй.
IV. Путь ответа
Давайте задумаемся, наши первые границы — границы европейского культурно-антропологического подхода. Тема дома, сколько ей лет? Со времен вавилонского пленения? Или больше? Это темы рассеяний, поисков и возвращений. Как возможно вертикальное движение? Еще раз уехать в Индию или Африку и вернуться? Глупость. Это было уже. Твой дом с тобой. Не надо его искать. Надо в него войти и быть. И если мне говорят: я не знаю где мой дом, я отвечаю, несколько гневаясь: ты знаешь, твоя сущность знает. Действует само поле человеческого, в твоем начале существует все.
Что приводит нас домой? Глубинная тяга, которая не проходит со временем. Природу этой связи я не смог бы назвать точно, но интуитивно доверяю ей, поскольку она образует устойчивый образ связности и порядка.
Сегодня встреча с человеком — только полу-встреча, мы не успеваем ничего понять и совместно прожить, я даже не говорю о специфике, которая всегда есть и которую трудно облечь в слова. Мы не знаем что делать с той безотчетной симпатией, которая временами вспыхивает при встрече и которую трудно назвать любовью, поскольку она не успевает обрести форму и не совсем соответствует той одержимости, с которой мы хотим слово «любовь» отождествить. Так мы проходим по жизни в поисках любви, глупо не принимая, что она рядом с нами — на расстоянии вытянутой руки. Как очерствели наши сердца! Мы проживем жизнь, так и не узнав друг о друге, как и о тысяче существ, к которым мы Богом приближены, и мы почти смирились с этой судьбой человека! Ужас! Возлюби ближнего своего — это не поиск…
Здесь важно не «что» делается, а откуда и как делается. Делать по сути можно только из любви — из внутренней сердечной свободы. Принципиально уйти с территории презентаций и комплексов и делать только то, что любишь. Вернее, откуда ты любишь — делать из самого источника действия.
Открывать глубокую, до само-забвения, актерскую и человеческую одновременно способность принять другого, иное и через это понимание над барьерами собирать и образовывать Мир.
В такого качества процессе, в беспомощности и ранимости актера перед отчуждением времени, больше театра в его сути, чем в великом множестве презентируемых перфомансов и спектаклей; такой театр имеет глубину, возможность развития, законы, профессионализм и, наиболее важно, — необходим людям. Кто это видит? У кого есть смелость преодолеть свои страхи, снять защиту и осуществлять такой театр? Ублажать ли публику красивыми картинками, гармоническим пением, способствовать ли ее сну или столкнуться с собой как с материалом и подарить миру и людям доверие?
Мое глубокое убеждение, моя очевидность, что такой театр не возможен без тех, кто ведет себя «не так», не по правилам… Проявление, явленность этой Сборки Человеческого, человеческих универсалий может быть открыта только в небывалом усилии свободно согласных, знающих о своих ограничениях и о своем призвании — о возможностях своих крыльев. Художникам вопреки, имеющим мужество сказать «нет».
Всякое действие, направленное на отмывание чистоты слуха, простоты сердца, воли к будущему, я могу называть работой Театра. И всякое действие, вне зависимости от источника его авторитета, ведущее к потере Духа, я могу считать грехом против Господа, Театра как такового и себя самого как художника. Заниматься можно только тем, что можно взять с собой на Тот Свет. Уйти от театра, чтобы прийти к Театру.
Любые понятия прошлой цивилизации становятся ложными или проблематичными. Дело не в том, что нет слов, слова есть, но они теряют свое значение. Например, со-весть. Весь божественный замысел о человеке сегодня может быть ликвидирован.
Словно в детской игре —
эта цивилизация закончилась
и кто-то спрашивает что случилось?
Как случилось то, что случилось?
Отвечай, Ты — Художник…
Ум всегда должен быть на высоте. Не сомневаемся в нашем пути и предназначении. И да не постыдимся своих ответов. Я с радостью думаю о вашем взгляде, взгляде вашей сущности.
с. Рыхальск, Украина. Сентябрь 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890115
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2020
Поема
Я заберу у вас дітей. Не руками.
І.Ш.,1985 р.
Двадцяти шістьом дітям
що у авіавогні згоріли —
щоб запам’ятали люди
вогненними сльозами
присвячується
1
Як діткнутися долонями
до точно Божого
то воно
бадьорить-бадьорить!
доля як
тоді чекає
кожного —
у вогні він згорить?
не згорить?
Як лицю тремтіти
мов перед ударом
з тим що збудеться —
вже зовсім незабаром!
Як любов я чув —
«Небесну сотню» —
ще за рік і рік
як я плакав!!! —
та ніхто
не знав чого
це плаче чоловік...
2
Ось й в о н о —
Неділя прощена
Хто є ти?
де ти
ходиш по світу?
я не трава
не листя
не дрова
я сльоза
це не дійна корова
я для тебе
можу буть світлом
Не трава
не земля
не рекрути
я тобі
не можу вже бути
візьми мене світлом
Хто ти є?
по тобі є просвіти?
Де ти є?
у тобі теж гряда є?
і в тобі
цей дощ опадає
сонце спечне —
й тебе більш здіймає
я сльоза
я любов
й вже немає
гіацинта для світу:
не трава
не земля
і не скрута
я для тебе
не міг би цим — бути
прошу тебе
світлом...
26.02.2012,
з причастям
3
Ті злетіли
ці упали*
у вогонь
упали
от ви в мені Бога
і забороняли —
й не читали
тож ось —
в о н о
й ці харизматики
у вогні практики!
їжте
з вогню вишкварки
так їх
усі хотіли
й прочитали!!
28.09.2020,
ранок,
Київ
* Бог керує, я ж не керую — молився
вже цієї ночі за них...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020
Поема
Всевідаючому і всепомічному Христу
Ісусу присвячується
1
Світ у пустелі
і ходи-неходи
як де джерельно не стане
любові
там і джерельно
не стане води!
а так-к-ки!
більше немає
води —
тільки з джерел
знов
оази постелять
тицьнуться світом
і далі
й туди
нетуди
й тут далі —
і далі?
й цей закон є дзеркальний
не стало любові? да не стало
любові!! тож —
і не стане
дзеркально
води...
о як джерельно — не стане...
любові
тож і джерельно! —
не стане води...
2
Знову приймуть
електронні ходи... плачу!
та хто ви?
як до череди...
тупість!
з дзеркал
і імамський список —
і — і космос без бороди
Крим — от! не стало
любові...
Північ Криму, — іду
де тут скважин?
чорно? води?..
у вас буде ковід —
бо ви одягнули протези
серце глухе
у амнезії...
ідете — і знов без любові!
І дохлі супи
дохлі священники
ФСБ у консисторії
й знов магометанство?
та
стерильні історії?
3
вам Самарканд?
Бухару?
і зневоднення зорів?
скло і кришталь?
і пісок —
з нього й це, і учення —
із природою хворість!
От без дзеркал!..
До Давида не йдіть,
до поета,
що над ковидом в Києві
отже не йдіть
він же виплавить
шкло! раз
ви в горі!
а дзвінкі дзеркала —
і з
Води (де була!)
із Хреста
й Джерела!!!
Боже, любові!! — !! —
Якщо джерельно
не стане любові —
о вам джерельно води? —
ні! інформ —
у смартковід!..
27.09.2020, Здвиження Хреста,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Поема
«І подає слова по вірі –
Хто саму віру подає!»
1
Син не дасть сил
Коли не стане поклоніння.
За всіх людей Богу поклін кладу.
Слова безвільні, коли то не Дух!!
Довіку буде слово це однині.
Це поклоняюся в одвічній всій людині.
Прости, Безсмертний Боже, чоловіку:
Нема минулого й будуччини одвіку –
Є на віки у серці вічне нині.
Боже, зійди, і Духом й Словом поможи
Забути всі земні знання в розпуці
І мов стрілою з тятиви на луці
Вилетіть серцем в Світло Сина –
і ожить!
Серце, заплач! заплач...
Як від корости,
Крізь добрі руки –
милосердя і жаги,
З любов’ю й до любові – тихо й
просто –
Припасти слізно там
до Божої ноги...
Ми ж огрубіли тут!
І слізки не проллєм
Нечулим серцем.
Ми важкі, як нумізмати.
Святая Діво!
Всепречиста Божа Мати!..
Ти бачиш – лежимо ми
й не встаєм?
2
Порятівнице!..
Ти, що в Огні живеш!
Жінко у Сонці!
І вклонюся,
й в ступні вткнуся!
Ти, що одвіку
у серцях не прагнеш меж...
І опаную себе й Богом ізцілюся!
Ти, що до вічності ведеш,
І полум’ям ізводиш в світло Сонця!
І ангелам вміщаєш охоронцям!
Я кланяюсь тепер й тобі безмеж.
В тобі горю!
І спокій серця у тобі.
І світло Духа і небесна калиновість!
Й свята солодка твого Сонця повість,
Світання успіху під пащами гробів...
Сам Син воскрес!
В юдоль ізніс Життя.
Я став мов палець,
що вписавсь у небо!
Обливсь слізьми,
серцем прилип до Тебе,
Не обрєтаюсь тут
і не вписався в поняття!..
3
Ти –
ти пішла, куди я не зможу прийти.
Ти –
твої очі ісповнені Бога й небес теплоти...
А туди я не можу
покинувши друзів іти
й сам, де ти, я не можу
ніколи зайти.
Ти –
це ти,
із очей твоїх – Божі персти:
ти – вершина вершин,
із серця мого калинові мости
й не сягнули ще зір чистоти
і що я кровоточу
й кров’ю cяю – прости
краплі красно лягають:
щоб розбігтись – і перелетіти провал з пустоти,
скажи Ти?
Ти –
це диво, це очі.
В самоті лише краще іти.
І то спиною бачу, що мене затопчуть
перейдуть по очах,
де слід перевис, кровоточно
Враз узрів – подаєш серце Ти…
Ангел скаже: «А, я його вже простив...»
а мости не сягнуть ніяк мір правоти
якщо й вирвать весь світ …
єсть Ти –
я не в силі до серця, де Ти, щоб зійти!..
4
Се слово світлиці
єсть гірниця
і відійдем
і ще душа заплаче про Едем
і схоче хоч цілунком дотулиться –
до вдягу Божого
душа забуде як жила вночі
звідки зійшла
кому із відсіль
і просто і як вперше подивіться:
хто вас вдиха на правому плечі?
повагою любов’ю промовля
безгучно
Бог? чи жінка з немовлям?
білизна?
гірниця?
чи є святим плече?
не ворухніться – вічний вдих втече...
не ворухнімо в Богові жінками
душами, долями, тілами
не погордуймо в гірницях жонами
душами, долями...
Бог з нами
світло з любов’ю відійдем
в вишній Едем
29.12.2003
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020
***
Преблагословенній Марії
в трепеті присвячується
описує розставля назива оголошує
по два береги література
із сказу
шлях лебедин
найсолодший
я в Бозі
один
я молодшаю — прошу
і молодшаю
ношу
із глибин —
серце
правду
виказує...
шлях лебедин
найсолодший
один
а наразі
поміж двох берегів
між двох спин
сяйвом Бог
сяйвом райдуг
що на водах
штовхаючи
молодим водворився в екстазі!
25.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020
* * *
За сполохом
ручок твоїх
піднялась раптом птиця,
сонцеокі жарки з її крил
і кільчаться і пурхають,
як пір’їни спалахують
ніби ми – обмінялись голками вогню
1989
* * *
Чому так гори лиже вітер сонця?
Всі гори я. Плечима впав у Всесвіт.
І від плечей я спека і повітря.
І світ. І всі хребти ворушать
Вітряний потойбічний мій язик...
1989
* * *
То дитинство землі – лісового потічка...
Все стоїть,
а кришталь витіка, витіка...
А як круто зверта –
протіка поміж пальцями крон –
вже як юна ріка
А до сарн промовля і до неба –
то чаша, рука!
А десь витік невидимий
ніби сльоза уві сні...
1990
* * *
Де дух могутній, а любов земна,
Там буде вмить і спалена вона:
І спрага волі! й дрож на племенах, —
Велика ясність в пломіні зорі!
Любов шукає висоти — горіть.
Любов шука висот — горіть!
Горіть!
Любов втіка в тепло!..
бо їй так треба…
О ти, Любове із небес! —
Блаженство Неба…
1985
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2020
Або певної сили удар дошкою
в єдино точний момент по голові
(практика Сходу).-І.Ш.
С. Ковалевич «Поступать как художник»(звідси думки цікаві поетам):
...сопряжение метафизической цели и ситуационного прагматизма или же, говоря простыми словами, полноты физического присутствия, ясности и трезвости взгляда перед лицом развертывающегося ужаса бессмысленного. Искусство — это боль, жизнь — это страдание, «тонкое страдание по первичной светоносности бытия»...
«Свершайте культуру сами, находя способ коснуться самих себя» — так говорил Е. Гротовский во время военного положения в Польше.
В хрупкости и ранимости оберегаемого и хранимого единства «горнего и дольнего», и, одновременно, отваге, мужеству стоять в горизонте события, то есть буквально: «смотреть в вечное, приходящее и подаваемое сверху» ...место и время остановки мира — точка перехода в духовное пространство-время.
Но иногда в твоих попытках будет возникать красота, которая не принадлежит никому.
Так мы проходим по жизни в поисках любви, глупо не принимая, что она рядом с нами — на расстоянии вытянутой руки. Как очерствели наши сердца!
Делать по сути можно только из любви — из внутренней сердечной свободы.
Ум всегда должен быть на высоте. Не сомневаемся в нашем пути и предназначении. И да не постыдимся своих ответов. Я с радостью думаю о вашем взгляде, взгляде вашей сущности.
Ангел Опыта
Сергей Ковалевич:
Почему театр, который мы делаем, приобретает черты духовной практики? Может быть, точный ответ: потому, что… мы скучаем о человеке.( Без почерпування людиною живої води із чистого серця і Духа, все може стати колодязем без води.»-І.Ш.). Театр стал колодцем, в котором нет воды,…
Світ холодний. В голові форми
...Теплой защитнице
мира холодного
М. Лермонтов
«Якщо людина немудра — це надовго».
Охолола любов — це вже надовго. Як вбити перекладом музику навіть у прозовому творі — твору нема. З любові народиться музика — є крила.
Світ скніє напередодні руйнувань — і безлюбовний...
Любов духовна — найточніша пластичність. Геніальна піаністка Марія Юдіна — тому приклад.
Ріхтер — душевно-духовний, Гульд — душевний, Юдіна — духовна і Богородично-геніальна, Наталка Половинка — співає божественно (відгуки слухачів їхніх).
Дай Вам Бог розвиненого духовного слуху (!!), коли і все інше, і Ви інші.
Подивіться відгуки на фортепіанне виконання Марією Юдіною (на You Tube) — за два-три роки професіонали отримали поступово духовний слух абсолютний! — і вже все розпізнають...
Ведмедів за три роки...
Зруйновані всередині — світські люди їдять свого боввана, речовинність, бо що робиш — тим стаєш; що їсиш — тим і стаєш, що зжераєш — те зжерає тебе. А що ти їсиш?
«Ревність Дому Твойого зжерає мене!»
Святі, і великі художники, і всі художники відбулись, дійшли до свого призначення з Богом лише тому, що їхній світогляд і живе світопочуття — не матеріалістичні, бо натхнення — дух...
«Музика душевно-духовна — конгеніальна Літургії, якщо вона гармонійна, Божественно-церковна!!» (митр. Калліст (Уер).
Талант зачаровує, поезія зачаровує і музика зачаровує — коли вони душевного і земного рівня...
Навіщо чар для чистого розуму?
Чистим умом в серці (духовними очима серця) бачать Бога і чують Бога!
Чар чи Бог — Вам?
Очищує розум і тверезить його до стану вищого, якщо розум заведений у серце внутрішнє, лише Дух Святий, і думи, і твори без чуттєвих домішок.
« Є тільки одна печаль в світі — не стати праведником чи святим»(європейські художники: 20-е століття).
Всім дивитись! В окалині дрібного трауру,
підрахую міста —
і як груду руду
вивергаю,
як рев, і як сонячну ауру,—
всім дивитись! —
ніким не розділений дух!
(Хто автор? можна без підпису?)
Пристрасні земні люди — жертви двох з половиною століть наукового свідомого злодійства: люди не думають серцем, не живуть з Богом в серці.
В людей світу не дух — цар, а страшний васал-обманник, що перебрав собі функції царя (це розум розсудковий в голові), який навіть імпульси інтуїції видає за свої...
«Людина без царя в голові» (з народу).
Народ зм’якшує, пристосовує все до себе, закрившись від безодень вгору і вниз; насправді правий Моцарт і симпатизуючий чуду його поет: «Людина без царя в серці» — людина смерті, тепер колективної...
Нема для людей більших убивць і тюремників, як вони самі собі...
Світоглядом справжнім ніхто не хоче займатись. «…та й не може, бо душевне не розуміє духовного…» (ап. Павло).
Науковцям, як вони кажуть, добре, ієрархам Церков — також, тимчасовим керівникам народів і держав — також, керівникам мистецтв і літератур для несерйозних людей — також, всі ліниві і не бажають пальцем поворушити.
Поезія — не література. Поезія первісна з духу. Поезія — не з голови. Бог подає з серця.
Свободи слова нема в жодному з перерахованих керівни-ків-обманників, мимовільних, що визначають загибель світу, тим більш — нема в підлеглих.
Нема свободи духу і думки — ніде і ні в яких керівниках, а є воля і свобода в поетові і друзях його і Христових...
Пожалійте євреїв, — їх, людей образів і художності й світової культури, ферменту, без якого не було розвоїв культур художніх, першими ж виб’ють мільярдери наднаціональні (свої ж євреї — світових грошопотоків керівники).
Згадайте причинно-наслідкову єдність світу і про копил повторювань: першу і другу світові війни, і як їх винищували, і тому винищаться тим самим законом... якщо не змінити світогляд і світопочуття на справжні, як є, троїстичні.
«Орел, видя, что петух ничего не понимает, опечалился, и стало ему тяжело говорить с петухом; а петух,не понимая, что говорит орел, заскучал, и стало ему тяжело слушать орла» (св. Силуан).
Вони покинуті розподілювачами фінпотоків, і ви не знаєте, що буде в Китаї і за Китаєм...
«Не знаєте — якого ви духу» (Христос). «Господь смиренный и кроткий, и любит создание Свое, и там, где Дух Господень, там непременно будет Господняя любовь к врагам... И если ты не имеешь этой любви, то проси, и даст тебе Господь...» (св. Силуан).
«Спасающий Господь спасает всего человека, так что не только ум-дух, но и душевность-эмоции, и мышление, и самое тело — все освящается Богом»
(о. Софроний. «Силуан»).
Вторинні форми в голові уб’ють все і всіх.
І фінансові перенаправлювачі потоків грошових — собі не належать, не владні собі, не вони керують собою, а вторинні форми, де інший — ворог, конкурент, тож наштовхують вбити конкурента — і всіх...
Вторинні форми в голові не є цінностями, але всі мізки обдурюють зараз своїх «власників», рабів-людей. І люди, не знаючи ось цього, живуть і думають не первісно серцем, без Бога в серці Христовім, тримаються їх, обманників.
Які вони, вторинні форми? Затьмарені обмежені ментальні формочки-слайди в голові... Ніби калейдоскопні скельця. Або плівки.
Людина не бачить світ, живу людину — як є, а дивиться калейдоскопи-слайди в голові. Це руйнують художники. Або певної сили удар дошкою в єдино точний момент по голові (практика Сходу).
І нинішній результат? Ніхто не має любові в серці, хто має «все»: зв’язуюче-вполонююче-захолоджуюче, — матеріальність...
За півтора-два роки великі гроші роблять вільну людину протилежною... залежною, навіть диявольською. Статистика є, насправді.
Мене видно в поезіях: я маю любов до святих, повнющу — до самої Богоматері! і віднедавна сильну — до Христа!!!
Ви можете ще тверезо і сильно усвідомлювати? ще побачити правду?
Святі люди, і великі художники, і всі художники відбулись, дійшли до свого призначення з Богом лише тому, що їхній світогляд і живе світопочуття — не матеріалістичні, бо натхнення — дух, і без Бога та Його натхнення не може художник нічого, і святий — також!
Ви це знаєте по собі, в своїм роді творчого дихання.
Отже, бачите Ви, що через матсвітогляд, матцінності, поставлені на першім місці, матеріальну захолодженість і споживацтво — світ холодний, матеріальнозатягуючий все і всіх, зв’язуючий поліцією світовою.
Весь світ не такий, як слід, не пластичний через всезагальну безбожність-безлюбов’я, не Богослухняний, тому і напередодні земнокосмічних ре-гулювань, руйнувань??
А я маю любов.
Христовий розум маю в серці, виховання всього мене...
Іншим треба думати: куди вони потраплять без любові.
Т а м тільки одна любов потрібна.
Тут також. І Отець тепер мене навантажує цілісністю для світу, найперше — змінити, народити світогляд всім новий.
Не я один маю творити те.
Всі маєте.
«...бо ж сперечатись не потрібно, а тільки молитись Богу і Божій Матері, і Господь без сперечань просвітить, і скоро просвітить» (св. Силуан).
7.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889739
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2020
Отроковиці, народженій від неплідних,
в день Її народження
присвячується
Найкращі дівчата й жінки.
Україна.
Найлегше це небо!
А земля — навпаки:
Україна.
А каже мій дух, Україно, —
й ще сонце
посходить...
Пропік я псалмами
і душу, і Бога, й країну —
хай плачуть душевні
в народі,
а з ними — народи...
Усе розступається перед Огнем —
всеєдине!
Як скаже хто «це Україна!» —
то сонце
посходить!
І так як неплідні
родили Дитину,
то так з неї Сином —
в небесні —
народи...
21.09.2020, Різдво Богоматері,
з причастям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2020
Пречистій Богоматері
з любов’ю присвячується
1
Чистій любові —
чистий зір
у все Безмежжя
чистих зір!
Пречистій є злетіти —
далі
в цей світлий
в серафічних зблисках світла
День
що для душі
криштальної
криштальний
сердечність духу — вище йде
і цим повіє
в намірах пісень!
Про що ж,
які в душі живуть
більш наміри пісень?
Про Сонце що яснить
в Пречистій
що живе клич
цей —
променистий
в с е живить й кличе —
в серці чистім!
2
Як ясно було
Данте й Рафаелю
чом всі пізніші —
бачитимуть стелю
«Без Чистої високо
не злетиш!»
Киш-миш — як без алмазу
Зорі в серці
о я в операційній Тиші з тиш!
10.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2020
* * *
Преподібному Пимену Великому
присвячується в любові
Клич мене, клич
не назви мене
пустелею що від людей утікав
ти справді — Великий, Пимене...
втіха знайшла
із глибин мене
світ не зверне
Бог увагу — зверне!..
Просто сердечно
як Бог у тім серці
Богом гукне —
чи ти любиш мене?
От! виявляється — любиш
09.09.2020,
ранок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020
* * *
Є казуїстична неофашистська тюрма,
керівника глибинного — нема.
Є російська «інтелігенція»?
Народу російського нема:
Алексієвич називає ще «братьями» —
те, чого більше нема.
Навіщо ще себе дурить?
09.09.2020,
день
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020
Богословіє Духа
Поема
Слову-Богу в любові
станцьовується і присвячується
1
Для чого я небо
обійму і радію?
Невмістиме вміщу і надіюсь
на Нього надіюсь
на себе я не надіюсь
Нараз відпадають
в свою думку...
що таке релігія?
жаби кумкають...
Христа не вибовкують...
Христа являють.
Перешарпуються інтелектуалізмом
з потоку в сіті свої відпадають...
жаби покумкують
а з мене —
Христос випирає...
2
і хотів Ти щось говорити?
да! — думати!
да! — їздити!!
вище літати!!
дихати, жити — творити!!!!
о, ризикуєш Ти
Ти дав мені говорити!
і зговорити!
чуємо? ангелів
чуєм?
навіть бандитів
ну Ти! ризикуєш вже дуже
ставши в мені говорити!..
А натомість?
повість:
Пташки літають
пташки — співають
Як же ми в небі любимось!
любимось — аж небо
пташок обнімає!
І що чекати — як Ти — Нелінійний!
музи — й поезія
музи — да й музика!
музи — дітки маленькі
в картузиках
й рвуться в небо!
без ліні!
музи — Уітмен іде до відомих
жінок
трохи свободи —
й дороги
дороги — під небом
білі — під голубим
і креслять опінії!
ну Ти й свободний!
а ще і Нелінійний...
3
тут я мислителів запросто і позбиваю
з точки
із мертвої
з ступи! ну Ти!
я зіб’ю — Ти приступиш!
танці!
і Духа святих обирають
танці! — танцюють
і я їх скидаю до раю
(що лиш тут мертвість і не позбиває?)
і танцюють — і вже не вмирають
до раю!
да! богословіє — скучно
без мене скучно
Давид танцює, я теж танцюю
й в с е танцює! — Богу працює!
і науки?
і науки — також туди
ми потанцюємо — да! пританцюють
ми їх з Тобою
обручимо
ну я весь — в хахіт! і я — без ліні
Ти всміхаєшся — Ти легший
бо Ти Нелінійний...
08.09.2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2020
Поема
1
І спалах! і з неба
хоробрий обрис
і спалах! і —
світлотічні обри
або не бери
не бери і не мучся
або підбери — і стрілам
облучся!
До світу готовий
а став весь
білий
то тільки любов
і світ —
мета стріли!
То спалах! і з неба зійде
Світ Хоробрий
й тут
кобри
до речі таки — беззаперечні
кобри...
Хапайся за Слово
ти й світ — недоречні
зате
тепер поезії —
добре!
2
Бог вдарить смереку
горить світить музика —
майже безшумно —
далека
й горить може
завтрішня скрипка
й позавчорашній лелека
у вічності —
майже безшумно —
далекість...
3
Де взяв би — на небі —
великії
білії крила?
я степ
Ти блакитним і білим
всебуттям —
Ти мене
обступила
рілля я
земля я
а Ти Всевідома
а Ти —
в себе вдома:
заохочуєш біло
чіпляєш за обрій
безумній любові —
безумнії крила!
я степ
це є дуже широко!!
скільки бачиться оку
я точка
і степ — живий привід
до тіла
де вечір де ранок
живий степ
і в любові на крилах
Ти любов’ю накрила
а любов паленіла
все що рухалось — рухалось
і жило й зажило — чому жити хотілось
4
За кольорових
міг би я — виступати
скільки треба
де і скільки схотілось
Ось ці крила — це білість...
як із хати
з душі
і з душі — як із хати
кольорові всі сходи — можуть сказати
а як сонце заходить —
може сказати:
така хата!
це ж така білість!
це жінки на Божественних
тихих
гостинах:
ти сліпучий — у тобі
є ця білість!..
Та й ішли десь по львівських
своїх попідтиннях
ти сліпучий!
як нам й жити?
та і по своїх
попідтиннях...
Як казать Твою Силу?
Ти перше мене, —
я степ, — бо пройшло вже 2000 років, —
як полюбила...
06.09.2020,
з причастям,
післясвято віддання Успіння
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2020
* * *
Хто в нас клоун-зрадник?
— до Глузмана...
до психіатра.
«Какаяразніца» —
а Глузман знав
коли давав поради
хто із них
хворим стане!..
але от «пріходітєглузманзавтра»...
Не може не захворіть — зрадник!
«На м’ясо» — каже й ворог йому.
І впав
на — задник.
05.09.2020
Є ТСК... кінець, і Глузману слава! (гумор)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2020
* * *
Тадеуш Кондрусевич:
Мы все требуем перемен.
«Все мы, епископы, священники, монашествующие...»
Високосний рік. Ліс. І
високі
сосни.
Осінній
запах.
І щоб Тебе сьорбнути
де я був почути б
останні читачі
ніби із нір-ютюбів
ніби
на задніх лапах...
Мені добре було з Тобою!
Краще бути б
з Тобою!!!
Але серцем ще тут —
із візжащіх бідою
Але я йду за Павловою рікою...
те що він
знав із Тобою!
так і є
те тепло
писати нехудожньо
тільки знаннями
явне диво — зійшло!!
голосувати тепер всім голосувати
05.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2020
Поема-стиснена форма...
Пресвятій Тройці
і Пресвятій Богородиці
в трепетанні ж
присвячую... я
Три звірі — три народи
душать!
Вважаєте що
звірі — відлетять як авіатори...
Рятуйте трьох диктаторів!
Лікуйте їхні душі —
спасете свої душі!
З них наймолодший — не почув —
рідної матері,
Без крил благословіння —
земне вдушить:
вузли століть — затягуються,
спасайтесь, три диктатори!
Лікуйте свої душі —
спасайте — чиїсь душі...
Жоден з них не з Богоматір’ю:
це — в сліпоті неведення і
в низьке випадковість
шпринцуйте їх словами — бо
вони слизькі,
правдивими словами —
із правдивими фіксаторами,
шпринцуйте, хто дурніший, емульгаторами,
лікуйте примусово і тіла —
але спасайте й душі —
чума і covid!
і боязливенькі аматорчики
й церковнії аматорчики — вже боязливі!
і так задушливо!!
Слова мені! Христе!!! мені
душно,
Слове! та прорвися!
скрізь — задуха! мені тісно й душно!! —
2
Сонце Правди! — озовися!
Звірів три — та
чума на ваші три доми і covid!
і на морі — і на суші!
і ще й в небі
і «мікроби,
їх історія вже не згадає»
пробі!
в низьке
в низьке випадають —
в випадковість
все до низу — пробивають...
а чума на ваші голови — і covid
й спека!
на ваші ж голови —
на випадкові
і брехня і covid!!
3
Я дивлюся.
І в життя і в Небо я...
і якщо Їй помолюся —
троє в плавках
заідете в Київ
все ще можливо
03.09.2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2020
Василю Сухомлинському
в любові присвячується
«Тут не абО — абО,
виберіть дитині-людині щастя ,—
як Василь, спершу — любов...» -І.Ш.
1
Коли в Бога ти
переважився —
ти в любові — ого —
чудесній
Коли в інтелект переваживсь —
випромінюєш ніжність...
Вилазьте у весну з-під снігу,
підсніжники,
ви вже й так ніжні
і ви дорогі — ніжні
Тримайтесь за руки людські
ви — як любов
і вас не налляти у кварту
Замість любити її
обнімати
люди хочуть любов зважити:
а чого
вона варта??
2
В маленьких дітках
ангельськість
Немов коти й собачки —
чують
І густар званий августом
І ранок чистий мов рум’янок! —
заночують...
Кликни любов — той ангел —
чує...
Я, виявляється, на ангелів працюю!
01.09.2020
Щоб стати ангелом — люби всіх, в люблячих —
без слів, мова любові...
В духовних — не так, як в плотяних людей, до навбакир.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2020
Поема
Улюбленим моїм Духу Святому
і Богу-Слову присвячується
1
Так
хто знає новизна пахне —
правдою
так й чекає
але ж ні, побіг — це
до правди
Так хто чує
новизна
пахне
свіжістю
ну тепер більш ні! побіг —
побіг — до Бога!
2
Як гострякує
звище новизна
сотворене
порозсуває
куди зна
сотворене — порозсувається
куди —
не зна
слово вже рухає поета
думки
зійшлись думки —
порозсувалися предмети
й по всьому
йде
новизни знак
і на усіх клекоче — першизна!
от встане — дух — от —
вертикалі
прозрінь? невідань?
що ось т е —
далі
Може зірватись
один
аристократизм —
(вічність й до долу
столика приб’є,
вставить в до-словіє
слово
чиєсь...)
— може він
взагалі в тім є ?..
3
До мене
із-за повороту
клин всвідомлення
не зник вам в роті
щоби язик ошерхлий
взнав
світло із
Світла! —
в тілі культури жовтизна.
29.06.2020,
03, 04.07.2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2020
Cлову-Богу і життю
і сакраментальності світу
в любові присвячується
Чим глибший образ і в страшнішій
дозі —
Тим важче
(швидше! швидше!) на понурих
воду возять!
Ясо, заблискай у крилатішій
Красі —
щоб в ній
і край мій
не просів!!
Під куприком
щоб не вознісся
й не просів —
щоб вияснились водоводи
всі...
Бо щось скривитись, Боже,
щось в andante схихотіти
схоче —
бо у воді глибокі очі
бо й у штанцях не може
бо й у воді і
над водою — більш
Вогонь Твій палахкоче!
Боже!
тепер давайте ви — вихлюпуйтесь
і заливайте Божі
о-чі!!!
Бож — би не взяв кого
тож
догори і не
здійняв кого
Божий Огонь!
бо виколупає
ще глибший образ
Бог бо присмажить кожного —
ось
образ! і ти — Божий образ!
згори
Бог аромати видасть
явно з Божого...
з оголеного заблискіткає Краса
і рушаться із неба кавалькади
землею рушать
кавалькади
Бог і хрестив — й гарикав в кадуб
а хто б
з Нього такого і
списав?..
то в Бога — дивиться Краса!!
а то б лежав над плесом
Бог з вод вийма чудесно
й все що одвіку
записав...
тоді шалений я віддавсь
й шаленая
призналася Краса!!
25.08.2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020
стають рубінові щаблі
прямо у небо —
від землі
живу щасливий цей політ
про це і музика! —
що над імлою і в імлі
в любові я
далеко від землі
може спинився хто на крівлях
живе чекання у будівлях
мов ребра доставляють із світлінь
і в вись небес
вогонь землі!..
Світліються рожевії щаблі
прямо у небо
від землі
Душі рожевій світовій —
рожева ясність
із найвищих мрій
душі проходять ще рожеві
ясні
а в тім, і в тім —
любов моя незрима і всечасна...
я став в співмірності...
Дивився б з віч...
як стає світанкова ніч
як спрага Бога!!
як музика — землі з-за пліч...
24.08.2020, День Незалежності,
досвіток,
Київ
Марш Захисників України - 70 тисяч учасників. Без дозволу приліпився Порошенко... в перший ряд.
"Рідна земля, тільки тут добре завжди,
Тільки тут тіло сум полиша."
("Я - українка", Вікторія Павлюк, 24.08.2020)
Глибока правда! Поверненці з імперії підтвердили!..
Християнство, дзвінкість-рай, художня цілісна правда - або імперії, вичавки з інтелекту, що сам себе обдурив. І нема чогось іще: бо Бог - правда
і любов!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020
Поема
Матері Божій присвячується
з любов’ю
«Господь знає тих,
хто Його.»
(2 Тим. 2, 19)
біля стін
чи в стінах
брались за тіло
чи вбивали тіло —
та й кам’яніли
Бо дух не стрілиш
І під ЇЇ поезію —
ще й їсти не хотілось
Нема каміння
чи тяжіння
і підлітають —
у Її Успіння
2
Є лагідність й любов
до всіх
Так вийду із плодів й кущів —
вже ледь жорстких
Несучи всюди райський сміх
Від солодощів райських весняних
Які Бог зготував
всюди
для них —
Хто так здобув в серцях
Бога прихід
й прихід весни!!
За тим в Божі глибини
волочу
що хто — ледь
чув
зриваючись від їжі до плачу!..
Кидаючи монетки милосердя
для безсмертя
кату і палачу.
Далі залежить від моїх щедрот,
Які з Божих щедрот, —
У всіх є повен рот!!
3
Світло
у вас потрапить і вибухне
Христос
в мені світить
ясніш за все випукле!
ще в вас те і те — впукле
світ
зустрівшись зі мною
мукне
— кінець усіх –ізмів,
окрім правдивого націоналізму
не хоче
але здується сам —
і мукне
хто ради Христа зазнає
смерти, стане
безсмертним!!
І мене не допустять
до вітражів храмів
І Христос —
між нами!!!
21, 23. 08. 2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2020
* * *
І Вам, і Господському святу,
і Успінському посту
в любові присвячується
(разом не вдавалось обняти)
На літургії
з вівтаря
старий священник
промовисто так поглядав
на мене —
я бачу Це?
щораз світлішає
його лице...
щораз світлішим
Це
пульсує — погляду кінцем
Й мене, причащеного,
як ішов — вітали
а я щоби не знали —
волів нагнутися
мені ввижалось
що помічали
у мене з серця з рота з вух
мов
випирало
й витикалось Це
І я безумний у наступну
мить
подумав би
що ці слова когось розсердять
усе що не із чуда — те згорить!
я не в тюрмі задля нещасних
та от — Фавор тече й стремить
та я, як люди, це не вважав би
Божим милосердям?..
19.08.2020, з причастям;
свято переображення Господа-людини у Вічне Світло,
в Сущого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2020
Поема-динамічний синтез
1
Першомученику Степанові і батьку
моєму Степанові, турботливому за поета,
присвячується
Той, хто приносить глибину
і спокій,
він проявляє одне Боже,
о є глибинно гожим
погляд з світла глибин:
вбирає нерухомим те, що в русі,
о ти — не тільки ангел Божий
ти — ще і геній
над всією Білоруссю...
як ніби Ангел-охоронець Білорусі
і очі, бо від Бога,
є глибокі
Ти genus — зроджуючий:
Істина сама живе й перемагає
її не можуть принести іззовні
і очі твої з Богом — ще й пророчі —
що в Бога ти прийняв — те і буває...
такі-то очі —
і любові й правди повні
Ти бачиш в святий день архидиякона Степана
що віра у Христа,
у життя мирне — кличе
і Істину величну
і правду — всім потрібну і окличну! —
проте — й побої князів світу й пастирів
чи не усього світу п’яного!!
неправдою і нелюбов’ю окалянного!..
2
Кіріл «рече»: «любіть диктатора»...
це значить — відкидайте РПЦ (!!!!)
тобто відкиньте — і Кіріла і «Нуля» і Церкву (????)
розсудіть, як дрібку розуму хто має...
бо зараз так спрацьовує оце!
не спрацює!
ніщо!!!
крім правди, що пишу,
ще може Ілія й Іван Предтеча
до Бога підіймає...
митрополит Павло уточнює: тримаю
ніс по вітрі,
дивлюсь відосики...
і проречу останнім, вже всі сказали (?),
фальшування... кривавому і хворому вітання...
дрижать архиєреї
й погляд з глибин
вбирає нерухомістю все, що у русі...
Нікому нічого сказать!!!!
всі брешуть! — не хочуть правди...
вбирає нерухомістю се, що у русі...
мокренькі в сечі Бога розпинають!!! —
а ти не ангел тільки —
ти
ще й геній над усією
Білоруссю!!!
Ви боягузи!!!
знов Томос Бог пришле в пальцях єврея??
та ви! носили маски й — випросили ковід!..
а ви прекрасні у тіарах й митрах — дріб’язковії!!
де ви візьмете ще євреїв більш, охочих??
і попередив Бог — що 6 мільйонів їх
знищити схочуть
а в Небі ангел кожного — Отцю дивиться в Очі! —
Христос було сказав!
о ви, дрібненькії, життя мого ганьба!!
Чи взнали ви хіба? —
згинув кожен четвертий білорус —
в війні...
Ви ноги, лежачи, нині ще маєте лизати!! «Інтелігенти»!!
Лизати! — Їм!
Світські й пузаті! Калякаєте — ви московнії:
це ангел, геній
вас навчив
всіх білорусів зневажати??
3
А українців — вирізать?? Раби — чи ні??
Раби в своїй гнійні??
Ви «обнуленного» вже ненавидите,
вас — чи не світ??
І ви —
ангелу Руси, з яким є Божа Мати...(??..)
Майдану — у цім богословії...
І, вбивці, атом хочете застосувати?..
Євреїв, ще й слов’ян всіх повбивати?..
«Козлу» — півтора року дати?..
Ви — неважливії, не знаєте що
в Бога можливе
що — неможливе...
Ви? — проти Бога?
Мій генію, ти зваж:
справа — ніякість, псевдодемократи...
зліва — «режь! вешай! жги!..» (хорі)...
не плач, всміхнись:
з Марією служу
на Земній кулі
в самонаведеному
цими дурними
горі...
4
Є сила в руках —
але правда в перстах!
той був ще до мене
і звався Натхненний
в дзвіниці постав
і глянув в лице небу
й сказав; «в вертикаль! —
до Христа!!»
і — над народом
і над полісменами
й за комір
й на серце — лились
медомени!!
а є народ світлий
а є народ темний
й це — добре:
світлі глаголи
в півучому серці медово
списав!!
а я пальців пучечки
а в пальцях — подушечки
а в темінь
до вас я —
Христа!!
І не страх,
в мене Бог на подушечках пальців! —
і правда в перстах!!!
5
Ти проверни мене
щоб я Христа
всім
не закрив
собою
я — всяка твар
що
на любов Твою
помригує губою...
а тут чи я засох
чи мертвий
чи у любові я
то і за вас вже постраждав! —
по-божому «спокійний як удав»
що Бог сказав —
те я й сказав
зробив — й забув
й собі я для краси
нічого не взалкав
Христа я не продав
бо десь вже плямкає
як пень-пеньок
чи у росі як камчадал
«я теплий»
«ба я ще тепліший» —
Бог-Слово ліпший!!!
Христос — Бог цікавіший
тому
я постраждав...
сила проста
щоб і в гробу перевертав —
Бог ліпший!!!
хто з Білої Руси Христа так не
продав?
Хто — із любові постраждав...
відкрийте очі...
6
Ти кажеш, що цінність
Твоя — люди
ой і моє серце в людях
буде...
Скарбом зробив Себе
й Небо:
й все життя я з Тобою —
і в небі!!
Серце вертає все лиш —
до Тебе.
Іноді кажуть: «З миром
вийдемо.»
І виходжу,
і що тут казати?
А я кажу правду
і в мені
люди земні
швидше з’їдають
радість!
«Худне і тане
твоє друге
тіло.»
Серцю ж не накажеш! —
серце вертає до Тебе!!
Як це Ти на Гору! а цінність —
знов в людях
ой і серце моє в людях
буде...
Й знову я в людях — бо Ти в людях!
стану малою дитиною!
Так як жили — дітям смартфони дали
все що не є життя вічне
в серце дитини влили!..
7
Навіть японцям — любителям красот —
щодо правди про пробої
від мобдзінків —
закрили рот!!
О красо!!
які ви без мене гарні! — станете гарні!
один цей чоловік —
щоб він не говорив вже правди!
проста sms —
вже паразитує
на перикарді...
Хоч би личинам і личинкам не говорив правди!..
в серці очі одкрийте...
в вас синьооких — очі все синіші??
в вас карооких — очі всі темніші?!
і мовби діамант — сяють аж віщі?!!
то Жінка-в-Сонці —
Богоматір —
ліпша!!!
8 (Покаянне про милосердя)
Кожна струна в душі
І струни в серці
У Твоїх перстах
о Боже,
хай Твоя
мелодія
в моїх-Твоїх устах
низ пробував щоб прикопати
і Небо усміхалось передвзято
а Ти мене дістав...
я б видихав
я б видихав —
це Твоє-й-моє свято
бо в кожній спразі — в небо видихати! —
не знаю
знаєш Ти
звідки що взято
і чую справедливість Божа не зім’ята!
а Твоє-моє милосердя —
в кожне б серце витікав...
Бо в Тебе — з правдою —
є все інакше
аніж як хто гадав!
(да?.. Бога? згадав?..)
Якби ж то моє в Тобі милосердя —
Ти б — в кожне серце натікав!..
І серце витріщається
і каятись не думало — і кається...
15.08.2020,
свято першомученика Степана,
17.08. 2020,
18.08.2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2020
Поема
1
Першомученику Степанові і батьку
моєму Степанові, турботливому за поета,
присвячується
Той, хто приносить глибину
і спокій,
він проявляє одне Боже,
о є глибинно гожим
погляд з світла глибин:
вбирає нерухомим те, що в русі,
о ти — не тільки ангел Божий
ти — ще і геній
над всією Білоруссю...
як ніби Ангел-охоронець Білорусі
і очі, бо від Бога,
є глибокі
Ти genus — зроджуючий:
Істина сама живе й перемагає
її не можуть принести іззовні
і очі твої з Богом — ще й пророчі —
що в Бога ти прийняв — те і буває...
такі-то очі —
і любові й правди повні
Ти бачиш в святий день архидиякона Степана
що віра у Христа,
у життя мирне — кличе
і Істину величну
і правду — всім потрібну і окличну! —
проте — й побої князів світу й пастирів
чи не усього світу п’яного!!
неправдою і нелюбов’ю окалянного!..
2
Кіріл «рече»: «любіть диктатора»...
це значить — відкидайте РПЦ (!!!!)
тобто відкиньте — і Кіріла і «Нуля» і Церкву (????)
розсудіть, як дрібку розуму хто має...
бо зараз так спрацьовує оце!
не спрацює!
ніщо!!!
крім правди, що пишу,
ще може Ілія й Іван Предтеча
до Бога підіймає...
митрополит Павло уточнює: тримаю
ніс по вітрі,
дивлюсь відосики...
і проречу останнім, вже всі сказали (?),
фальшування... кривавому і хворому вітання...
дрижать архиєреї
й погляд з глибин
вбирає нерухомістю все, що у русі...
Нікому нічого сказать!!!!
всі брешуть! — не хочуть правди...
вбирає нерухомістю се, що у русі...
мокренькі в сечі Бога розпинають!!! —
а ти не ангел тільки —
ти
ще й геній над усією
Білоруссю!!!
Ви боягузи!!!
знов Томос Бог пришле в пальцях єврея??
та ви! носили маски й — випросили ковід!..
а ви прекрасні у тіарах й митрах — дріб’язковії!!
де ви візьмете ще євреїв більш, охочих??
і попередив Бог — що 6 мільйонів їх
знищити схочуть
а в Небі ангел кожного — Отцю дивиться в Очі! —
Христос було сказав!
о ви, дрібненькії, життя мого ганьба!!
Чи взнали ви хіба? —
згинув кожен четвертий білорус —
в війні...
Ви ноги, лежачи, нині ще маєте лизати!! «Інтелігенти»!!
Лизати! — Їм!
Світські й пузаті! Калякаєте — ви московнії:
це ангел, геній
вас навчив
всіх білорусів презирати??
3
А українців — вирізать?? Раби — чи ні??
Раби в своїй гнійні??
Ви «обнуленного» вже ненавидите,
вас — чи не світ??
І ви —
ангелу Руси, з яким є Божа Мати...(??..)
Майдану — у цім богословії...
І, вбивці, атом хочете застосувати?..
Євреїв, ще й слов’ян всіх повбивати?..
«Козлу» — півтора року дати?..
Ви — неважливії, не знаєте що
в Бога можливе
що — неможливе...
Ви? — проти Бога?
Мій генію, ти зваж:
справа — ніякість, псевдодемократи...
зліва — «режь! вешай! жги!..» (хорі)...
не плач, всміхнись:
з Марією служу
на Земній кулі
в самонаведеному
цими дурними
горі...
4
Є сила в руках —
але правда в перстах!
той був ще до мене
і звався Натхненний
в дзвіниці постав
і глянув в лице небу
й сказав; «в вертикаль! —
до Христа!!»
і — над народом
і над полісменами
й за комір
й на серце — лились
медомени!!
а є народ світлий
а є народ темний
й це — добре:
світлі глаголи
в півучому серці медово
списав!!
а я пальців пучечки
а в пальцях — подушечки
а в темінь
до вас я —
Христа!!
І не страх,
в мене Бог на подушечках пальців! —
і правда в перстах!!!
5
Ти проверни мене
щоб я Христа
всім
не закрив
собою
я — всяка твар
що
на любов Твою
помригує губою...
а тут чи я засох
чи мертвий
чи у любові я
то і за вас вже постраждав! —
по-божому «спокійний як удав»
що Бог сказав —
те я й сказав
зробив — й забув
й собі я для краси
нічого не взалкав
Христа я не продав
бо десь вже плямкає
як пень-пеньок
чи у росі як камчадал
«я теплий»
«ба я ще тепліший» —
Бог-Слово ліпший!!!
Христос — Бог цікавіший
тому
я постраждав...
сила проста
щоб і в гробу перевертав —
Бог ліпший!!!
хто з Білої Руси Христа так не
продав?
Хто — із любові постраждав...
відкрийте очі...
6
Ти кажеш, що цінність
Твоя — люди
ой і моє серце в людях
буде...
Скарбом зробив Себе
й Небо:
й все життя я з Тобою —
і в небі!!
Серце вертає все лиш —
до Тебе.
Іноді кажуть: «З миром
вийдемо.»
І виходжу,
і що тут казати?
А я кажу правду
і в мені
люди земні
швидше з’їдають
радість!
«Худне і тане
твоє друге
тіло.»
Серцю ж не накажеш! —
серце вертає до Тебе!!
Як це Ти на Гору! а цінність —
знов в людях
ой і серце моє в людях
буде...
Й знову я в людях — бо Ти в людях!
стану малою дитиною!
Так як жили — дітям смартфони дали
все що не є життя вічне
в серце дитини влили!..
7
Навіть японцям — любителям красот —
щодо правди про пробої
від мобдзінків —
закрили рот!!
О красо!!
які ви без мене гарні! — станете гарні!
один цей чоловік —
щоб він не говорив вже правди!
проста sms —
вже паразитує
на перикарді...
Хоч би личинам і личинкам не говорив правди!..
в серці очі одкрийте...
в вас синьооких — очі все синіші??
в вас карооких — очі всі темніші?!
і мовби діамант — сяють аж віщі?!!
то Жінка-в-Сонці —
Богоматір —
ліпша!!!
15.08.2020,
свято першомученика Степана,
17.08. 2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2020
Ангел-охоронець Білорусі (доповнено)
Поема
1
Першомученику Степанові і батьку
моєму Степанові, турботливому за поета,
присвячується
Той, хто приносить глибину
і спокій,
він проявляє одне Боже,
о є глибинно гожим
погляд з світла глибин:
вбирає нерухомим те, що в русі,
о ти — не тільки ангел Божий
ти — ще і геній
над всією Білоруссю...
як ніби Ангел-охоронець Білорусі
і очі, бо від Бога,
є глибокі
Ти genus — зроджуючий:
Істина сама живе й перемагає
її не можуть принести іззовні
і очі твої з Богом — ще й пророчі —
що в Бога ти прийняв — те і буває...
такі-то очі —
і любові й правди повні
Ти бачиш в святий день архидиякона Степана
що віра у Христа,
у життя мирне — кличе
і Істину величну
і правду — всім потрібну і окличну! —
проте — й побої князів світу й пастирів
чи не усього світу п’яного!!
неправдою і нелюбов’ю окалянного!..
2
Кіріл «рече»: «любіть диктатора»...
це значить — відкидайте РПЦ (!!!!)
тобто відкиньте — і Кіріла і «Нуля» і Церкву (????)
розсудіть, як дрібку розуму хто має...
бо зараз так спрацьовує оце!
не спрацює!
ніщо!!!
крім правди, що пишу,
ще може Ілія й Іван Предтеча
до Бога підіймає...
митрополит Павло уточнює: тримаю
ніс по вітрі,
дивлюсь відосики...
і проречу останнім, вже всі сказали (?),
фальшування... кривавому і хворому вітання...
дрижать архиєреї
й погляд з глибин
вбирає нерухомістю все, що у русі...
Нікому нічого сказать!!!!
всі брешуть! — не хочуть правди...
вбирає нерухомістю се, що у русі...
мокренькі в сечі Бога розпинають!!! —
а ти не ангел тільки —
ти
ще й геній над усією
Білоруссю!!!
Ви боягузи!!!
знов Томос Бог пришле в пальцях єврея??
та ви! носили маски й — випросили ковід!..
а ви прекрасні у тіарах й митрах — дріб’язковії!!
де ви візьмете ще євреїв більш, охочих??
і попередив Бог — що 6 мільйонів їх
знищити схочуть
а в Небі ангел кожного — Отцю дивиться в Очі! —
Христос було сказав!
о ви, дрібненькії, життя мого ганьба!!
Чи взнали ви хіба? —
згинув кожен четвертий білорус —
в війні...
Ви ноги, лежачи, нині ще маєте лизати!! «Інтелігенти»!!
Лизати! — Їм!
Світські й пузаті! Калякаєте — ви московнії:
це ангел, геній
вас навчив
всіх білорусів презирати??
3
А українців — вирізать?? Раби — чи ні??
Раби в своїй гнійні??
Ви «обнуленного» вже ненавидите,
вас — чи не світ??
І ви —
ангелу Руси, з яким є Божа Мати...(??..)
Майдану — у цім богословії...
І, вбивці, атом хочете застосувати?..
Євреїв, ще й слов’ян всіх повбивати?..
«Козлу» — півтора року дати?..
Ви — неважливії, не знаєте що
в Бога можливе
що — неможливе...
Ви? — проти Бога?
Мій генію, ти зваж:
справа — ніякість, псевдодемократи...
зліва — «режь! вешай! жги!..» (хорі)...
не плач, всміхнись:
з Марією служу
на Земній кулі
в самонаведеному
цими дурними
горі...
4
Є сила в руках —
але правда в перстах!
той був ще до мене
і звався Натхненний
в дзвіниці постав
і глянув в лице небу
й сказав; «в вертикаль! —
до Христа!!»
і — над народом
і над полісменами
й за комір
й на серце — лились
медомени!!
а є народ світлий
а є народ темний
й це — добре:
світлі глаголи
в півучому серці медово
списав!!
а я пальців пучечки
а в пальцях — подушечки
а в темінь
до вас я —
Христа!!
І не страх,
в мене Бог на подушечках пальців! —
і правда в перстах!!!
15.08.2020,
свято першомученика Степана —
17.08. 2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2020
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ, 16.08.2020:
Последняя ложь негодяя 8:13Последняя ложь негодяя
Больше решительности в переходе власти, народ Беларуси.
Над посольством Беларуси в Швеции подняли бело-красно-белый флаг8:07Над посольством Беларуси в Швеции подняли бело-красно-белый флаг ФОТО
Фотофакт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2020
Ангел-охоронець Білорусі
Поема
1
Першомученику Степанові і батьку
моєму Степанові, турботливому за поета,
присвячується
Той, хто приносить глибину
і спокій,
він проявляє одне Боже,
о є глибинно гожим
погляд з світла глибин:
вбирає нерухомим те, що в русі,
о ти — не тільки ангел Божий
ти — ще і геній
над всією Білоруссю...
як ніби Ангел-охоронець Білорусі
і очі, бо від Бога,
є глибокі
Ти genus — зроджуючий:
Істина сама живе й перемагає
її не можуть принести іззовні
і очі твої з Богом — ще й пророчі —
що в Бога ти прийняв — те і буває...
такі-то очі —
і любові й правди повні
Ти бачиш в святий день архидиякона Степана
що віра у Христа,
у життя мирне — кличе
і Істину величну
і правду — всім потрібну і окличну! —
проте — й побої князів світу й пастирів
чи не усього світу п’яного!!
неправдою і нелюбов’ю окалянного!..
2
Киріл «рече»: «любіть диктатора»...
це значить — відкидайте РПЦ (!!!!)
тобто відкиньте — і Кіріла і «Нуля» і Церкву (????)
розсудіть, як дрібку розуму хто має...
бо зараз так спрацьовує оце!
не спрацює!
ніщо!!!
крім правди, що пишу,
ще може Ілія й Іван Предтеча
до Бога підіймає...
митрополит Павло уточнює: тримаю
ніс по вітрі,
дивлюсь відосики...
і проречу останнім, вже всі сказали (?),
фальшування... кривавому і хворому вітання...
дрижать архиєреї
й погляд з глибин
вбирає нерухомістю все, що у русі...
Нікому нічого сказать!!!!
всі брешуть! — не хочуть правди...
вбирає нерухомістю се, що у русі...
мокренькі в сечі Бога розпинають!!! —
а ти не ангел тільки —
ти
ще й геній над усією
Білоруссю!!!
Ви боягузи!!!
знов Томос Бог пришле в пальцях єврея??
та ви! носили маски й — випросили ковід!..
а ви прекрасні у тіарах й митрах — дріб’язковії!!
де ви візьмете ще євреїв більш, охочих??
і попередив Бог — що 6 мільйонів їх
знищити схочуть
а в Небі ангел кожного — Отцю дивиться в Очі! —
Христос було сказав!
о ви, дрібненькії, життя мого ганьба!!
Чи взнали ви хіба? —
згинув кожен четвертий білорус —
в війні...
Ви ноги, лежачи, нині ще маєте лизати!! «Інтелігенти»!!
Лизати! — Їм!
Світські й пузаті! Калякаєте — ви московнії:
це ангел, геній
вас навчив
всіх білорусів презирати??
3
А українців — вирізать?? Раби — чи ні??
Раби в своїй гнійні??
Ви «обнуленного» вже ненавидите,
вас — чи не світ??
І ви —
ангелу Руси, з яким є Божа Мати...(??..)
Майдану — у цім богословії...
І, вбивці, атом хочете застосувати?..
Євреїв, ще й слов’ян всіх повбивати?..
«Козлу» — півтора року дати?..
Ви — неважливії, не знаєте що
в Бога можливе
що — неможливе...
Ви? — проти Бога?
Мій генію, ти зваж:
справа — ніякість, псевдодемократи...
зліва — «режь! вешай! жги!..» (хорі)...
не плач, всміхнись:
з Марією служу
на Земній кулі
в самонаведеному
цими дурними
горі...
15.08.2020,
свято першомученика Степана
в Києві!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2020
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ
15 АВГУСТА, СУББОТА
Машина с флагом «Погони» мчится по минской кольцевой дороге22:55Машина с флагом «Погони» мчится по минской кольцевой дороге 3
В Минске люди стоят даже вдоль кольцевой дороги.
«Лукашенко — уходи!»: В Бресте шествие сторонников перемен собрало около 20 тысяч человек22:39«Лукашенко — уходи!»: В Бресте шествие сторонников перемен собрало около 20 тысяч человек ВИДЕО 2
Брестчане прошлись по центральным улицам города.
Завтра в Гомеле в 12:00 состоится прощание с Героем Беларуси Александром Вихором22:29Завтра в Гомеле в 12:00 состоится прощание с Героем Беларуси Александром Вихором 4
Родственники просят приходить всех неравнодушных.
Мария Колесникова: Время для штрафных мер против режима Лукашенко еще не пришло22:28Мария Колесникова: Время для штрафных мер против режима Лукашенко еще не пришло 144
Что происходит?
Акция солидарности на площади в Бобруйске: Лукашенко уже никто не поможет22:21Акция солидарности на площади в Бобруйске: Лукашенко уже никто не поможет ФОТО ВИДЕО 3
Бобруйчане не дождались «мэра», но определились, чего хотят и как этого добиться.
10 величайших побед белорусов22:1510 величайших побед белорусов ФОТО 1
Нам есть с кого брать пример.
Создателя Telegram-канала NEXTA объявили в розыск по России22:10Создателя Telegram-канала NEXTA объявили в розыск по России 14
Информация об этом появилась в базе данных МВД РФ.
В Минске супергерой Бэтмен мчится на самокате с национальным флагом22:02В Минске супергерой Бэтмен мчится на самокате с национальным флагом ВИДЕО 2
Видеофакт.
Видеофакт: «Перемен!» в Орше21:48Видеофакт: «Перемен!» в Орше 2
Музыкант Сергей Долгушев исполнил хит Виктора Цоя вместе с оршанцами.
Люди продолжают пикетировать Белорусское телевидение21:37Люди продолжают пикетировать Белорусское телевидение ФОТО 3
Фоторепортаж.
Вышел на свободу задержанный в Минске координатор «Открытой России»21:26Вышел на свободу задержанный в Минске координатор «Открытой России» 4
Артем Важенков находился в СИЗО на Окрестина.
В России продолжились акции солидарности с Беларусью21:17В России продолжились акции солидарности с Беларусью ВИДЕО
Видео из Москвы и Хабаровска.
«Чудо над Вислой»: 15 августа польская армия спасла Европу от большевиков21:05«Чудо над Вислой»: 15 августа польская армия спасла Европу от большевиков 2
В этот день в 1920 году Красная Армия была разгромлена под Варшавой.
Виктор Гончаренко: ОМОН и армия должны защищать народ, а не избивать его21:00Виктор Гончаренко: ОМОН и армия должны защищать народ, а не избивать его 13
Белорусский тренер московского ЦСКА прокомментировал беспредел силовиков.
Люди собираются на площади Независимости20:59Люди собираются на площади Независимости 7
Там проходит импровизированный концерт.
Под консульством Беларуси в Барселоне прошел митинг20:53Под консульством Беларуси в Барселоне прошел митинг ФОТО 1
Люди несли в память о погибшем демонстранте.
«Нарисовали на спине число 15 и крест ниже пояса»20:46«Нарисовали на спине число 15 и крест ниже пояса» ФОТО 14
Футболиста «Лиды» избили каратели из ОМОН.
В Дзержинске колонна движется к дому председателя РИК20:41В Дзержинске колонна движется к дому председателя РИК ВИДЕО 10
Он отказался выйти к людям возле райисполкома.
Тысячи людей пикетируют Белтелерадиокомпанию20:31Тысячи людей пикетируют Белтелерадиокомпанию ФОТО 16
Фоторепортаж.
Тысячи людей протестуют возле СИЗО в Гомеле20:18Тысячи людей протестуют возле СИЗО в Гомеле ФОТО 11
Фотофакт.
Белорусские медики создали telegram-канал для помощи пострадавшим на мирных митингах20:05Белорусские медики создали telegram-канал для помощи пострадавшим на мирных митингах
Белорусские медики готовы бесплатно помочь каждому.
Александра Герасименя: Горжусь своим народом!19:54Александра Герасименя: Горжусь своим народом! 19
Белорусская пловчиха поддержала соотечественников.
На главном здании БТ установили флаг свободной Беларуси19:49На главном здании БТ установили флаг свободной Беларуси ФОТО 9
Люди скандируют «Верым! Можам! Пераможам!»
В Смолевичах девушка на коне проскакала с бело-красно-белым флагом19:45В Смолевичах девушка на коне проскакала с бело-красно-белым флагом ВИДЕО 5
Видеофакт.
Гол белоруса Шкурина болельщики ЦСКА встретили скандированием «Жыве Беларусь!»19:40Гол белоруса Шкурина болельщики ЦСКА встретили скандированием «Жыве Беларусь!» ВИДЕО 3
Это первый гол белорусского нападающего.
В СИЗО Любани до полусмерти избит председатель Белорусского независимого профсоюза19:38В СИЗО Любани до полусмерти избит председатель Белорусского независимого профсоюза 49
Врачи не оказывают Николаю Зимину помощь.
К станции метро «Первомайская» вышли работники общепита, рестораторы, официанты19:34К станции метро «Первомайская» вышли работники общепита, рестораторы, официанты
Протестующие стоят с плакатами.
Российский журналист Павел Селин - белорусам: Все нормальные люди России и всего мира сейчас с вами!19:32Российский журналист Павел Селин - белорусам: Все нормальные люди России и всего мира сейчас с вами! ВИДЕО 10
Беларусь будет свободной.
Агрогородок Рубежевичи вышел на митинг19:31Агрогородок Рубежевичи вышел на митинг ФОТО 2
В агрогородке живут 219 человек.
Прямо сейчас пропагандисты БТ массово выходят из здания на Макаенка19:28Прямо сейчас пропагандисты БТ массово выходят из здания на Макаенка ВИДЕО 23
С заявлениями об увольнении.
Жители Бреста идут массовым маршем19:20Жители Бреста идут массовым маршем ВИДЕО 10
Видеофакт.
Врачи начали оказывать бесплатную помощь жертвам насилия лукашенковских карателей19:14Врачи начали оказывать бесплатную помощь жертвам насилия лукашенковских карателей 1
Бесплатную помощь оказывают частные медицинские центры.
Белорусы США записали видео в поддержку тех, кто борется за перемены19:12Белорусы США записали видео в поддержку тех, кто борется за перемены ВИДЕО 4
Спасибо за cолидарность!
Через центр Минска на «Пушкинскую» прошли девушки в красно-черном и с зеркалами в руках19:02Через центр Минска на «Пушкинскую» прошли девушки в красно-черном и с зеркалами в руках ФОТО 2
Черно-красный дресс-код — знак скорби за кровь мирных граждан.
Дедушка плачет на Пушкинской: Я пришел извиниться перед этим мальчиком…18:44Дедушка плачет на Пушкинской: Я пришел извиниться перед этим мальчиком… ВИДЕО 21
Эмоциональная речь.
Видеофакт: Длинная цепь солидарности с Беларусью в Москве18:30Видеофакт: Длинная цепь солидарности с Беларусью в Москве 1
Цепь солидарности в Москве тянется от посольства Беларуси и почти до Большого Спасоглинищевского переулка.
Глава МИД Литвы об обращении Лукашенко к Путину: Пора взглянуть правде в глаза
Диктатор cам разоблачил свою пропаганду.
Двух католических ксендзов держат за решеткой в Барановичах18:23Двух католических ксендзов держат за решеткой в Барановичах 1
Ксендзам дали по 8 и 10 суток.
Работники БТ объявляют забастовку18:15Работники БТ объявляют забастовку ФОТО 12
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ
Фотофакт: Памятник Виктору Цою в Алам-Ате с бело-красно-белым флагом18:12Фотофакт: Памятник Виктору Цою в Алам-Ате с бело-красно-белым флагом ФОТО
Сегодня, 15 августа, 30 лет со дня гибели легендарного музыканта.
Полоцк вышел за перемены18:04Полоцк вышел за перемены ВИДЕО
Люди устали от лжи и безнадежности.
Действующий офицер СК призвал судить Караева и обратился к силовикам17:51Действующий офицер СК призвал судить Караева и обратился к силовикам ФОТО ВИДЕО 17
Игорь Лобан присоединился к протестующим в Гродно.
Директор МЗКТ признал поражение Лукашенко на выборах17:42Директор МЗКТ признал поражение Лукашенко на выборах ВИДЕО 16
Работники завода объявили забастовку.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ
Белорусские художники протестуют напротив Дворца искусств в Минске17:32Белорусские художники протестуют напротив Дворца искусств в Минске ФОТО
Смены власти хотят люди всех профессий.
В Гомеле белорусы вышли под здание облисполкома17:27В Гомеле белорусы вышли под здание облисполкома ВИДЕО
Люди требуют новых выборов.
Марш Свободы17:17Марш Свободы ФОТО 4
16 августа, воскресенье, 14:00.
На ледовом дворце в Горках вывесили бело-красно-белый флаг16:56На ледовом дворце в Горках вывесили бело-красно-белый флаг ВИДЕО 1
Скоро — по всей стране.
Лукашенко и Путин обсудили ситуацию в Беларуси16:49Лукашенко и Путин обсудили ситуацию в Беларуси 46
Диктатор сам себя разоблачил.
Работник парка Челюскинцев выключил атракционы в знак протеста16:39Работник парка Челюскинцев выключил атракционы в знак протеста ФОТО 6
Забастовка продолжается.
Видеофакт: Катафалк с телом Александра Тарайковского проехал через «Пушкинскую»16:34Видеофакт: Катафалк с телом Александра Тарайковского проехал через «Пушкинскую» 8
Сегодня белорусы простились со своим героем.
Могилевчане вызывают лукашенковских назначенцев на ковер16:19Могилевчане вызывают лукашенковских назначенцев на ковер
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ
На Пушкинскую в Минске пришли десантники16:04На Пушкинскую в Минске пришли десантники ФОТО ВИДЕО
Люди встречали их аплодисментами.
У Менску моляцца за Беларусь15:58У Менску моляцца за Беларусь ФОТО
Сотні вернікаў і ўсе жадаючыя менчукі сабраліся ля Касцёлу святого Роха.
Сергей Наумчик: ОМОН должен быть признан преступной организацией15:52Сергей Наумчик: ОМОН должен быть признан преступной организацией 5
Причастные к пыткам заслуживают высшей меры наказания.
Многодетный отец о задержании и избиении сына: На просьбу дать попить ему предлагали мочу15:49Многодетный отец о задержании и избиении сына: На просьбу дать попить ему предлагали мочу ВИДЕО
Несовершеннолетний сын Дмитрия Босацкого был задержан вечером 11 августа.
Брюссель солидарен с Беларусью15:48Брюссель солидарен с Беларусью ФОТО
В столице Евросоюза за один день прошли три акции.
Видеофакт: Колонна брестчан идет в центр города15:44Видеофакт: Колонна брестчан идет в центр города
Их поддерживают байкеры.
В автозаке и РУВД был трижды избит 14-летний школьник15:35В автозаке и РУВД был трижды избит 14-летний школьник ФОТО 9
Теперь ему не выдают направление на судмедэкспертизу.
В Гродно 10 тысяч человек передали властям обращение с требованием немедленной отставки Лукашенко15:30В Гродно 10 тысяч человек передали властям обращение с требованием немедленной отставки Лукашенко ФОТО 5
Акция на центральной площади города прошла очень ярко.
«Хватит нам врать!»: белорусы пикетируют здание ОНТ15:23«Хватит нам врать!»: белорусы пикетируют здание ОНТ ВИДЕО 4
Минчане призывают пропагандистов покинуть госСМИ.
Bloomberg: Окружение Лукашенко готовится бежать в Россию15:15Bloomberg: Окружение Лукашенко готовится бежать в Россию 23
Диктатор очень скоро может остаться совсем один.
В Барановичах люди маршем идут к местному СИЗО15:08В Барановичах люди маршем идут к местному СИЗО ВИДЕО 5
Люди идут поддержать своих героев.
Родным умершего после задержания в Гомеле Александра Вихора отдали свидетельство о смерти14:58Родным умершего после задержания в Гомеле Александра Вихора отдали свидетельство о смерти ФОТО 14
Что там написано?
Мирный протест - не обещание прощения14:54Мирный протест - не обещание прощения 5
Не должно быть срока давности по преступлениям лукашенковского режима.
Десятки десантников прошли шествием по центру Гродно14:50Десятки десантников прошли шествием по центру Гродно ФОТО 13
Они шли с плакатом «Мы с народом».
Жители Дзержинска вышли к зданию райисполкома14:41Жители Дзержинска вышли к зданию райисполкома ВИДЕО 2
Они громко скандируют «Жыве Беларусь!».
Смена государственного флага в Гродно14:38Смена государственного флага в Гродно ВИДЕО 16
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ
Сегодня все мы – Александр Тарайковский14:28Сегодня все мы – Александр Тарайковский
И все мы отдаем дань уважения тому, чье имя навсегда вписано в историю Беларуси.
Известная группа «Би-2» поддержала белорусов в борьбе за свободу14:24Известная группа «Би-2» поддержала белорусов в борьбе за свободу ВИДЕО
Музыканты пожелали нам - силы, удачи и добра.
Белорусы поднимают национальный флаг над своими предприятиями14:20Белорусы поднимают национальный флаг над своими предприятиями ФОТО 1
Бело-красно-белый установили над волковысским предприятием «Красносельскстройматериалы».
«Не видела дороги из-за слез»14:15«Не видела дороги из-за слез» ФОТО ВИДЕО
Как пенсионеры, айтишники, ИП из Ждановичей помогают пострадавшим.
«Белавиа» и работники минского аэропорта присоединились к забастовке14:12«Белавиа» и работники минского аэропорта присоединились к забастовке ФОТО ВИДЕО 7
На акции развевались бело-красно-белые флаги.
В Борисове сотни людей собрались у здания райисполкома14:05В Борисове сотни людей собрались у здания райисполкома 1
Они требуют отставки главы администрации и скандируют «Уходи!».
Сотрудника tut.by задержали за видео с мирных протестов13:56Сотрудника tut.by задержали за видео с мирных протестов ФОТО 8
Ему сломали ребро и разбили голову.
В Израиле проходит акция солидарности со свободной Беларусью13:51В Израиле проходит акция солидарности со свободной Беларусью ВИДЕО 2
Красивое видео.
Сегодня один из «генералов отечественного рока» Игорь Ворошкевич отмечает юбилей13:43Сегодня один из «генералов отечественного рока» Игорь Ворошкевич отмечает юбилей 1
Ему исполняется 60 лет.
Теперь – только вперед13:41Теперь – только вперед 3
Белорусы наполнены любовью к своей стране.
«Периодически во двор выходил майор, кричал, что всех перестреляет, у него есть для этого прямой приказ»13:38«Периодически во двор выходил майор, кричал, что всех перестреляет, у него есть для этого прямой приказ» ФОТО 15
Пострадавшие и задержанные рассказывают про суды и травмы.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ
Гарадзенскія святары выйшлі пад галоўную царкву гораду і заспявалі «Магутны Божа»13:24Гарадзенскія святары выйшлі пад галоўную царкву гораду і заспявалі «Магутны Божа» ВИДЕО 2
Відэафакт.
Не стало одного из лидеров польской «Солидарности» Генриха Вуйца13:18Не стало одного из лидеров польской «Солидарности» Генриха Вуйца
Он всегда поддерживал белорусов в их борьбе за cвободу.
Хватит кормить таракана!13:12Хватит кормить таракана! ФОТО 3
К всеобщей национальной забастовке присоединяется все больше частных компаний.
Море людей собралось на месте гибели Александра Тарайковского в Минске13:08Море людей собралось на месте гибели Александра Тарайковского в Минске ФОТО
Фотофакт.
Медики 3-й минской больницы: Требуем прекращения использования медтранспорта силовиками13:04Медики 3-й минской больницы: Требуем прекращения использования медтранспорта силовиками ФОТО 4
В открытом обращении медики также требуют прекратить пытки к задержанным.
«Никаких компромиссов, пересчетов, затягиваний и забалтываний. Только отставка»12:50«Никаких компромиссов, пересчетов, затягиваний и забалтываний. Только отставка» 22
«Уходи!» - это нужно писать на плакатах, скандировать на мирных протестах, требовать на забастовках.
Как в Минске прощаются с народным Героем Беларуси12:32Как в Минске прощаются с народным Героем Беларуси ФОТО 1
Белорусы стоят по обе стороны улицы, в цепи, с цветами и бело-красно-белыми флагами.
Психологи предлагают бесплатную помощь пострадавшим от действий властей12:27Психологи предлагают бесплатную помощь пострадавшим от действий властей ФОТО 3
Опубликован список бесплатных инициатив.
На основателя каналов NEXTA завели уголовное дело - до 15 лет лишения свободы12:15На основателя каналов NEXTA завели уголовное дело - до 15 лет лишения свободы ФОТО 53
Дело ведет полковник Свирида.
Минский инновационный университет поддержал протесты и забастовки12:09Минский инновационный университет поддержал протесты и забастовки ФОТО 1
Протесты поддерживает и ректор университета Николай Сушей.
Оценить повреждения авто, полученные во время акций протеста, можно будет за символические $812:04Оценить повреждения авто, полученные во время акций протеста, можно будет за символические $8 5
Обычно такая услуга стоит в 10 раз дороже.
Минздрав РФ сообщил о начале производства вакцины от COVID-1911:44Минздрав РФ сообщил о начале производства вакцины от COVID-19 14
Большинство российских медиков ей не доверяют.
Видео эпохи: стачком МТЗ озвучивает требования рабочих перед маршем к Дому правительства11:41Видео эпохи: стачком МТЗ озвучивает требования рабочих перед маршем к Дому правительства ВИДЕО 7
Первый пункт - отставка Лукашенко.
134 арбитра и инспектора чемпионата Беларуси обратились к главе БФФ и всему футбольному сообществу11:35134 арбитра и инспектора чемпионата Беларуси обратились к главе БФФ и всему футбольному сообществу 10
Судьи выступают против насилия.
Жители Уручья выстроились в цепь солидарности11:29Жители Уручья выстроились в цепь солидарности ФОТО 1
Суббота в Беларуси начинается с акций протеста.
Медицинские центры готовы бесплатно помогать участникам акций протеста11:24Медицинские центры готовы бесплатно помогать участникам акций протеста 4
Инициативу поддержали медики Минска и Жодино.
Еврокомиссар Оливер Вархеи: Санкции против режима Лукашенко готовятся полным ходом11:13Еврокомиссар Оливер Вархеи: Санкции против режима Лукашенко готовятся полным ходом 40
Названа дата, когда решение о санкция ЕС приобретет окончательный вариант.
В Могилевском районе над зданием сельсовета подняли бело-красно-белый флаг10:59В Могилевском районе над зданием сельсовета подняли бело-красно-белый флаг ФОТО 21
Люди говорят о смене власти.
Как выглядят и что говорят пострадавшие от зверств силовиков в больнице Минска10:55Как выглядят и что говорят пострадавшие от зверств силовиков в больнице Минска ВИДЕО 15
Покажите это видео всем!
Украина разочарованa тем, что Лукашенко отправил вагнеровцев в Россию10:48Украина разочарованa тем, что Лукашенко отправил вагнеровцев в Россию 60
Офис президента Владимира Зеленского выступил с официальным комментарием.
Ни шагу назад! Переговоры могут идти только об условиях капитуляции режима10:40Ни шагу назад! Переговоры могут идти только об условиях капитуляции режима 41
Забастовки и протесты должны продолжаться до полной победы.
«Люди лежали живым ковром в лужах крови»10:30«Люди лежали живым ковром в лужах крови» ФОТО 25
Жуткий репортаж о том, как избивали задержанных на мирных акциях в белорусских тюрьмах.
Рабочие МТЗ - министру промышленности: Люди хотят отставки Лукашенко, снимите его10:16Рабочие МТЗ - министру промышленности: Люди хотят отставки Лукашенко, снимите его ФОТО 63
Как бастующий завод выдвинул ультиматутм властям.
«Мы вместе! Уходи, уходи, зараза!»: Пушкинская стала символом освобождения Беларуси10:06«Мы вместе! Уходи, уходи, зараза!»: Пушкинская стала символом освобождения Беларуси ВИДЕО 5
Потрясающие кадры.
Митрополит Тадеуш Кондрусевич — Лукашенко: Пролитая на улицах городов кровь — тяжкий грех9:56Митрополит Тадеуш Кондрусевич — Лукашенко: Пролитая на улицах городов кровь — тяжкий грех 15
Глава Католического костела в Беларуси обратился лично к тирану.
Трамп подписал новый указ против приложения TikTok9:53Трамп подписал новый указ против приложения TikTok 1
Вашингтон объяснил это заботой о личных данных пользователей в США.
Витебский марш: тысячи человек прошли колонной по всему городу9:47Витебский марш: тысячи человек прошли колонной по всему городу ФОТО 3
Люди скандировали «Уходи!» и «Жыве Беларусь!».
«Даже гестаповцы относились нежнее»9:40«Даже гестаповцы относились нежнее» ФОТО 28
О чем рассказали родственники задержанных возле СИЗО №6 в Барановичах.
Архиепископ Святослав Логин: Пусть Господь избавляет нас от лукавого9:33Архиепископ Святослав Логин: Пусть Господь избавляет нас от лукавого 16
Глава Белорусской православной автокефальной церкви призвал белорусов защитить свой выбор и будущее.
Десятки тысяч людей и гигантский бело-красно-белый флаг: Гродно удивил всех9:27Десятки тысяч людей и гигантский бело-красно-белый флаг: Гродно удивил всех ФОТО 9
Невероятное видео акции в городе на Немане.
«ОМОНовцы по нам ходили и кричали: что, мрази, перемен захотели?!»9:16«ОМОНовцы по нам ходили и кричали: что, мрази, перемен захотели?!» ФОТО 15
Корреспондент газеты рассказал о жестком задержании и пытках в минском изоляторе.
«Нас много!»: как «Белшина» вышла на улицы Бобруйска9:10«Нас много!»: как «Белшина» вышла на улицы Бобруйска ФОТО 8
Тысячная колонна рабочих, размахивая бело-красно-белыми флагами, прошла по городу.
Польские полицейские поддержали белорусов под «Перемен!» Цоя9:00Польские полицейские поддержали белорусов под «Перемен!» Цоя ВИДЕО 4
Видеофакт.
«Говорю: мужики, не расстреливайте меня»8:55«Говорю: мужики, не расстреливайте меня» ФОТО ВИДЕО 27
Пациенты больницы скорой медицинской помощи в Минске рассказали о зверствах силовиков.
Сегодня в 12:00 состоится прощание с Героем Беларуси Александром Тарайковским8:53Сегодня в 12:00 состоится прощание с Героем Беларуси Александром Тарайковским 73
Родственники просят приходить всех неравнодушных.
Премьер Болгарии заявил о планах изменить конституцию8:44Премьер Болгарии заявил о планах изменить конституцию 5
Для этого может быть созвано Великое Народное собрание.
Видеофакт: Против узурпатора вышли все жители населенного пункта8:41Видеофакт: Против узурпатора вышли все жители населенного пункта ВИДЕО 5
Уходи!
Весь Борисов вышел на улицы: яркие кадры8:30Весь Борисов вышел на улицы: яркие кадры ФОТО 3
Волна солидарности и протестов прошла по стране.
Жозеп Боррель объявил о начале работы над санкциями против властей Беларуси8:26Жозеп Боррель объявил о начале работы над санкциями против властей Беларуси 20
Они затронут тех, кто ответственен за насилие и фальсификации.
«Били кулаком, дубинкой, срезали волосы, товарищу затушили окурок об руку»8:22«Били кулаком, дубинкой, срезали волосы, товарищу затушили окурок об руку» ФОТО 14
О пытках при задержании и на Окрестина - из первых уст.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ заблокованого "Хартія 97" 15.08.2020 (другий день революції)
Видеофакт: Против узурпатора вышли все жители населенного пункта8:41Видеофакт: Против узурпатора вышли все жители населенного пункта ВИДЕО
Уходи!
«Били головой о бетон»: силовики избили 16-летнего подростка до комы8:35«Били головой о бетон»: силовики избили 16-летнего подростка до комы ФОТО
Несовершеннолетний минчанин попал в реанимацию прямо из Партизанского отдела милиции в Минске.
Весь Борисов вышел на улицы: яркие кадры8:30Весь Борисов вышел на улицы: яркие кадры ФОТО
Волна солидарности и протестов прошла по стране.
ЕС отказался признавать официальные результаты на выборах в Беларуси8:26ЕС отказался признавать официальные результаты на выборах в Беларуси
Об этом объявил высокий представитель по вопросам внешней политики и безопасности Жозеп Боррель.
«Били кулаком, дубинкой, срезали волосы, товарищу затушили окурок об руку»8:22«Били кулаком, дубинкой, срезали волосы, товарищу затушили окурок об руку» ФОТО
О пытках при задержании и на Окрестина - из первых уст.
«Верым! Можам! Пераможам!»: вдохновляющая картина о белорусских женщинах8:16«Верым! Можам! Пераможам!»: вдохновляющая картина о белорусских женщинах ФОТО
Люди делятся своим творчеством.
Форвард Илья Шкурин отказался ехать в Национальную сборную, пока у власти Лукашенко8:12Форвард Илья Шкурин отказался ехать в Национальную сборную, пока у власти Лукашенко
«Жыве Беларусь!», - заявил футболист.
«Читай, что сказал, или застрелю»8:02«Читай, что сказал, или застрелю» ФОТО
Для БТ силовики заставили парня признаться в «массовых беспорядках».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2020
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ на 23:00:
Пушкинская прямо сейчас: Беларусь - в Европу!23:00Пушкинская прямо сейчас: Беларусь - в Европу! ВИДЕО 7
Видеофакт.
Работники МАЗа: Нам нужно добиться, чтобы Лукашенко ушел22:50Работники МАЗа: Нам нужно добиться, чтобы Лукашенко ушел ФОТО 3
Как бастуют работники МАЗа.
Тысячи белорусов включили фонарики напротив Дома правительства22:45Тысячи белорусов включили фонарики напротив Дома правительства ФОТО ВИДЕО 6
Фантастическое видео.
Польшча падтрымае беларусаў і беларускія медыі22:40Польшча падтрымае беларусаў і беларускія медыі
У Сойме прэм’ер-міністр Польшчы ўзгадаў «Белсат», «Хартыю-97» i «Радыё Рацыя».
Встреча пяти тысяч жителей Жлобина с местными властями закончилась под крики «Позор!»22:29Встреча пяти тысяч жителей Жлобина с местными властями закончилась под крики «Позор!» ФОТО 18
Идеолога освистали и прогнали.
Фанаты «Спартака» вывесили баннер «Жыве Беларусь» на матче с «Ахматом»22:20Фанаты «Спартака» вывесили баннер «Жыве Беларусь» на матче с «Ахматом» ФОТО
Болельщики московского клуба поддержали белорусов.
Теннисистка Лапко вышла на протест: Людей очень много! Где-то около 97% населения22:11Теннисистка Лапко вышла на протест: Людей очень много! Где-то около 97% населения ФОТО 9
Белорусская теннисистка побывала на акции солидарности в районе станции метро Пушкинская.
В Белостоке простились с Лукашенко22:03В Белостоке простились с Лукашенко ФОТО 11
Фотофакт.
Журналистку «Белсата» госпитализировали после трех дней на Окрестина21:54Журналистку «Белсата» госпитализировали после трех дней на Окрестина 43
Елену Дубовик избивала надзирательница.
Митинг у правительства Беларуси закончился минутой молчания21:50Митинг у правительства Беларуси закончился минутой молчания 7
После минуты молчания протестующие несколько минут скандировали «До завтра» и «Каждый день».
В Гродно почти все предприятия города объявили забастовку21:44В Гродно почти все предприятия города объявили забастовку ВИДЕО 7
Сегодня к страйку присоединился «Гродонооблнефтепродукт».
Семья парня, умершего после задержания в Гомеле, в поисках правды готова идти до конца21:39Семья парня, умершего после задержания в Гомеле, в поисках правды готова идти до конца 10
Родные уже третий день добивается возможности осмотра тела умершего 25-летнего сына.
Другі дзень вернікі розных канфесій моляцца за Беларусь у цэнтры Мінска21:36Другі дзень вернікі розных канфесій моляцца за Беларусь у цэнтры Мінска ФОТО 2
На плошчы Свабоды прысутнічалі лідары і вернікі праваслаўнай, каталіцкай, грэка-каталіцкай і пратэстанцкай цэркваў.
«Изыди»: Плакаты с шествия на проспекте Независимости21:33«Изыди»: Плакаты с шествия на проспекте Независимости ФОТО 5
Фоторепортаж.
Гигантский БЧБ-флаг вывесили на высотке на минской Грушевке21:28Гигантский БЧБ-флаг вывесили на высотке на минской Грушевке ФОТО 5
Фотофакт.
Авиакомпания «Победа» добавила в логотип в соцсетях бело-красные-белые цвета21:20Авиакомпания «Победа» добавила в логотип в соцсетях бело-красные-белые цвета ФОТО 3
Российская авиакомпания поддержала белорусов.
В Лиде милиция присоединилась к народу21:17В Лиде милиция присоединилась к народу ВИДЕО 56
Милицейские машины сигналили людям на акции солидарности.
Журналисты государственного радио присоединились к общенациональной забастовке21:13Журналисты государственного радио присоединились к общенациональной забастовке 8
Они призвали провести честные выборы.
Лявон Вольский спел на акции солидарности на Пушкинской20:55Лявон Вольский спел на акции солидарности на Пушкинской ВИДЕО 1
Люди активно подпевали.
Акция протеста прошла в Национальном аэропорту Минск20:52Акция протеста прошла в Национальном аэропорту Минск ВИДЕО 6
Вся Беларусь сегодня протестовала и бастовала.
«Он педагог, интеллектуал»: Самому старшему задержанному после акций протеста 73 года20:46«Он педагог, интеллектуал»: Самому старшему задержанному после акций протеста 73 года ФОТО 4
Василий Юферев 9 августа с дочкой, зятем и внуками ждал результаты голосования у своего избирательного участка.
По улицам Гродно пронесли огромный бело-красно-белый флаг20:42По улицам Гродно пронесли огромный бело-красно-белый флаг ВИДЕО 12
Невероятное видео.
В Горках люди напротив исполкома скандируют: Уходи!20:38В Горках люди напротив исполкома скандируют: Уходи! ВИДЕО 5
Видеофакт.
В Бресте прямо на путепроводе протестуют железнодорожники20:30В Бресте прямо на путепроводе протестуют железнодорожники ФОТО ВИДЕО 6
Проезжающие мимо автомобили сигналят, прохожие говорят: «Молодцы!».
На ступени КГБ принесли цветы и плакаты: «Караева под три%унал», «За это не извиняются»20:26На ступени КГБ принесли цветы и плакаты: «Караева под три%унал», «За это не извиняются» ФОТО 36
Фотофакт.
«Лицом к стене!»: Как задержанных судили в изоляторе на улице Окрестина20:21«Лицом к стене!»: Как задержанных судили в изоляторе на улице Окрестина 10
Всем, кого задержали 9 августа, писали одинаковые протоколы: кричал «Жыве Беларусь!» и «Ганьба».
Один из цехов Мозырского НПЗ намерен начать забастовку20:20Один из цехов Мозырского НПЗ намерен начать забастовку ФОТО 10
Нефтяники требуют отставки ЦИКа во главе с Ермошиной.
На Независимости люди выкрикивают названия крупных предприятий, которые объявили забастовку20:10На Независимости люди выкрикивают названия крупных предприятий, которые объявили забастовку 6
Сегодня по всей Беларуси проходят забастовки.
Белорусы несут свои грамоты, медали, цветы и венки к школам и гимназиям, где были избирательные участки20:02Белорусы несут свои грамоты, медали, цветы и венки к школам и гимназиям, где были избирательные участки ФОТО 13
«Здесь похоронены наши голоса», - заявляют они.
Задержанные в Беларуси «вагнеровцы» возвращены в Россию20:02Задержанные в Беларуси «вагнеровцы» возвращены в Россию 60
Ранее оппозиция назвала задержание «вагнеровцев» срежиссированным спекатклем властей.
Марш железнодорожников проходит в Молодечно19:56Марш железнодорожников проходит в Молодечно ВИДЕО 4
Видеофакт.
Литовские врачи поддержали протесты белорусов19:52Литовские врачи поддержали протесты белорусов ФОТО 3
Десятки медиков вышли на улицу, выразив поддержку нашему народу, протестующему против режима.
В Дзержинске собралось народное вече19:48В Дзержинске собралось народное вече ВИДЕО 4
К людям вышел начальник РОВД.
«Засунули в трусы боевую гранату. Сказали, за мою смерть ничего не будет»19:48«Засунули в трусы боевую гранату. Сказали, за мою смерть ничего не будет» ФОТО 30
Задержанные рассказали о жестоких избиениях.
В Гродно прямо сейчас на площади около 35 тысяч человек19:41В Гродно прямо сейчас на площади около 35 тысяч человек ФОТО 5
Фотофакт.
Видеофакт: Многочисленный митинг в Глубоком19:40Видеофакт: Многочисленный митинг в Глубоком ВИДЕО 2
На в Глубоком выступила пенсионерка, запустившая в народ лозунг «Стоп, таракан!»
«Собаки лают, вопли, куча народу на коленях, крики»19:38«Собаки лают, вопли, куча народу на коленях, крики» ФОТО 7
Что рассказывают задержанные в Бресте, которых ночью выпустили из СИЗО.
На площадь Независимости пришли врачи19:36На площадь Независимости пришли врачи 3
Они стали в первом ряду.
Главы МИД ЕС приняли решение ввести новые санкции против режима Лукашенко19:31Главы МИД ЕС приняли решение ввести новые санкции против режима Лукашенко 27
Политическое решение о введении санкций достигнуто.
Мозырь - Лукашенко: Уходи!19:29Мозырь - Лукашенко: Уходи! ВИДЕО 3
Вся Беларусь вышла на улицы и площади.
ЧМТ, вывих плеча и разрыв печени: С какими травмами привозили тяжелых пациентов в минскую БСМП19:22ЧМТ, вывих плеча и разрыв печени: С какими травмами привозили тяжелых пациентов в минскую БСМП ФОТО 17
Шокирующие фото.
Молодечно прямо сейчас19:19Молодечно прямо сейчас ВИДЕО
Видеофакт.
Евродепутата Роберта Бедроня не пустили в Беларусь18:56Евродепутата Роберта Бедроня не пустили в Беларусь 12
Глава делегации Европарламента по связям с Беларусью должен был приехать в страну сегодня.
Гомель гудит!18:53Гомель гудит! ВИДЕО 3
Возле цирка собралось много протестующих.
Тышкевич: Важно документировать нарушения прав человека, чтобы белорусские силовики предстали перед судом в Гааге18:47Тышкевич: Важно документировать нарушения прав человека, чтобы белорусские силовики предстали перед судом в Гааге 14
Литва и Польша намерены не признавать Лукашенко легитимным президентом Беларуси.
Сегодня акция протеста — и в Шклове18:45Сегодня акция протеста — и в Шклове ВИДЕО 3
Поднялась вся страна.
Тысячи минчан сели на площади Независимости в знак того, что акция мирная18:36Тысячи минчан сели на площади Независимости в знак того, что акция мирная ВИДЕО 6
Люди скандируют: «Уходи!»
Видеофакт: Что-то невероятное происходит в Барановичах18:23Видеофакт: Что-то невероятное происходит в Барановичах 8
Людей очень и очень много.
Сто лауреатов стипендии «президента» отказались от нее18:22Сто лауреатов стипендии «президента» отказались от нее ФОТО 10
Они потребовали отставки Лукашенко.
Видеофакт: Рабочие МАПИД поднимают государственный бело-красно-белый флаг на огромную высоту18:20Видеофакт: Рабочие МАПИД поднимают государственный бело-красно-белый флаг на огромную высоту 12
Крупнейшее в Беларуси строительное предприятие бастует.
20:45, Тепер точніше: в Церкву - і до Христа. Богородичні є скрізь.
Душа актора Єфремова очищується , визнає правду:
Ефремов письменно признал вину в ДТП, - опубликован документ.
До Церкви б йому, звісно - в Росії не до Церкви - лишень до Христа... І хвилини не гаючи, скажіть йому, його ж хтось любить...
Новости на 18-00:
революція мирна, переможе, тікайте, кому благословиться...
Видеофакт: Как выглядит площадь Независимости прямо сейчас18:08Видеофакт: Как выглядит площадь Независимости прямо сейчас 1
Тысячи минчан требуют новых выборов.
Cолигорские шахтеры потребовали арестовать Лукашенко и Ермошину17:59Cолигорские шахтеры потребовали арестовать Лукашенко и Ермошину 6
Сотрудники «Беларуськалия» требуют новых выборов и роспуска ОМОНа.
Более десяти тысяч жителей Гродно вышли на площадь17:46Более десяти тысяч жителей Гродно вышли на площадь ФОТО 3
Возмущенные горожане вызвали на ковер «мэра».
На площади Независимости люди обнимаются с омоновцами17:45На площади Независимости люди обнимаются с омоновцами ВИДЕО 10
ОМОН опустил щиты.
«Тело помнит все»: Плакаты с шествия на проспекте Независимости17:41«Тело помнит все»: Плакаты с шествия на проспекте Независимости ФОТО 3
Фотофакт.
Голова колонны протестующих уже на площади Независимости17:33Голова колонны протестующих уже на площади Независимости ВИДЕО 4
Десятки тысяч минчан вышли на улицы.
Акция в Молодечно уже длится более 8 часов17:22Акция в Молодечно уже длится более 8 часов ФОТО ВИДЕО 2
Также много людей собралось под исполкомом.
Дивіться відео на Незалежності, революція:https://charter97.org/ru/news/2020/8/14/389506/
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ (на 17: 33):
17:33Голова колонны протестующих уже на площади Независимости ВИДЕО
Десятки тысяч минчан вышли на улицы.
Видеофакт: Рабочие МАПИД поднимают государственный бело-красно-белый флаг на огромную высоту17:24Видеофакт: Рабочие МАПИД поднимают государственный бело-красно-белый флаг на огромную высоту 1
Крупнейшее в Беларуси строительное предприятие бастует.
Акция в Молодечно уже длится более 8 часов17:22Акция в Молодечно уже длится более 8 часов ФОТО ВИДЕО 2
Также много людей собралось под исполкомом.
Тысячи бастующих шахтеров проводят митинг в Солигорске (Онлайн-трансляция)17:16Тысячи бастующих шахтеров проводят митинг в Солигорске (Онлайн-трансляция) ВИДЕО 2
Люди скандируют «Уходи!»
Гродненскому журналисту Руслану Кулевичу сломали обе руки17:14Гродненскому журналисту Руслану Кулевичу сломали обе руки 5
Кулевича задержали 11 августа, когда он освещал акцию протеста в Гродно.
Колонна из 15 тысяч минчан идет по проспекту в сторону Дома правительства16:59Колонна из 15 тысяч минчан идет по проспекту в сторону Дома правительства ВИДЕО 8
Люди присоединяются к шествию.
Солигорск скандирует «Уходи!»16:58Солигорск скандирует «Уходи!» ВИДЕО
Беларусь восстала против диктатуры.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ (на 17: 00):
Огромная колонная минчан идет возле Белгосцирка16:51Огромная колонная минчан идет возле Белгосцирка ВИДЕО
Машины гудят в знак поддержки.
В Барановичах демонстранты вызывают лукашенковского назначенца на разговор16:45В Барановичах демонстранты вызывают лукашенковского назначенца на разговор ВИДЕО
Видеофакт.
Видеофакт: Заводчане идут в сторону центра16:39Видеофакт: Заводчане идут в сторону центра 1
Мощная колонна.
Мозырьский НПЗ вышел на забастовку16:33Мозырьский НПЗ вышел на забастовку 2
Всебелорусская забастовка охватывает все больше предприятий.
Около трех тысяч минчан стоят на площади Независимости16:00Около трех тысяч минчан стоят на площади Независимости ВИДЕО 11
К ним движется колонна работников МТЗ.
«В восьмиместную камеру набили 32 человека, мы спали по очереди»15:50«В восьмиместную камеру набили 32 человека, мы спали по очереди» 4
Задержанный правозащитник рассказал о том, что видел в ИВС и СИЗО в Бресте.
Протестующие в Гродно вызывают так называемого мэра города на ковер15:48Протестующие в Гродно вызывают так называемого мэра города на ковер ФОТО 6
Люди собрались напротив горисполкома.
Колонна протестующих возле здания МВД в Минске скандировала «Перемен!»15:42Колонна протестующих возле здания МВД в Минске скандировала «Перемен!» ВИДЕО
В столице продолжаются протесты.
Белорусы Токио вышли на акцию солидарности15:36Белорусы Токио вышли на акцию солидарности ФОТО
Фотофакт.
«Бобруйский завод тракторных деталей и агрегатов» вышел на протест15:27«Бобруйский завод тракторных деталей и агрегатов» вышел на протест ФОТО ВИДЕО 5
Всебелорусская забастовка охватывает все больше предприятий.
Еще восемь журналистов уволились из провластных СМИ15:27Еще восемь журналистов уволились из провластных СМИ 18
В их числе четыре сотрудника сайта sb.by.
Сотрудники Несвижского замка присоединились к забастовке15:19Сотрудники Несвижского замка присоединились к забастовке ФОТО 3
Они выступили против насилия.
У погибшего во время протестов в Минске была открытая рана грудной клетки15:09У погибшего во время протестов в Минске была открытая рана грудной клетки 11
Об этом говорится во врачебном свидетельстве о смерти 34-летнего Александра Тарайковского.
Возле «Минского завода колесных тягачей» собрались сотни рабочих14:59Возле «Минского завода колесных тягачей» собрались сотни рабочих ФОТО 2
Люди требуют перемен.
«Повреждения мозга у отца тяжелые, он на ИВЛ»14:53«Повреждения мозга у отца тяжелые, он на ИВЛ» ФОТО 14
В Минске врачи борются за жизнь 43-летнего брестчанина, в которого стреляли на протестах.
Один из работников БТ вывесил бело-красно-белый флаг14:43Один из работников БТ вывесил бело-красно-белый флаг ФОТО 18
Происходит массовое бегство с государственного телевидения.
Украинские журналисты солидарны с белорусскими коллегами14:40Украинские журналисты солидарны с белорусскими коллегами 1
Исполнение журналистами своих обязанностей – это не преступление.
«Эти орки, иначе их назвать не могу, просто в свое удовольствие, смеясь, стреляли по детям»14:27«Эти орки, иначе их назвать не могу, просто в свое удовольствие, смеясь, стреляли по детям» ФОТО 23
Минчанина обстреляли резиновыми пулями в ста метрах от дома.
Светлогорское «Химволокно» выходит на забастовку14:25Светлогорское «Химволокно» выходит на забастовку ФОТО 4
Еще одно крупное предприятие остановило работу.
Как в Минске встречали освобожденных из тюрьмы на Окрестина героев14:20Как в Минске встречали освобожденных из тюрьмы на Окрестина героев ФОТО 10
Фоторепортаж.
Предполагаемую дачу Лукашенко в России передумали продавать14:19Предполагаемую дачу Лукашенко в России передумали продавать 21
Таракан готовится бежать!
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ
Белкоммунмаш поддержал белоруских бастующих14:11Белкоммунмаш поддержал белоруских бастующих ВИДЕО
Сотрудники предприятия вышли против диктатора.
Меркель требует освобождения задержанных в Беларуси участников протестов14:05Меркель требует освобождения задержанных в Беларуси участников протестов 2
Задержанные должны быть освобождены немедленно и безусловно.
Десантники вышли на площадь Победы в Минске14:05Десантники вышли на площадь Победы в Минске ВИДЕО 3
Акции солидарности охватили столицу.
Гражданка РФ Алеся Стогова из Санкт-Петербурга рассказал о «камере пыток» на Окрестина14:02Гражданка РФ Алеся Стогова из Санкт-Петербурга рассказал о «камере пыток» на Окрестина ФОТО 1
Ее били по лицу и ногам.
Гродненские электросети подключились к забастовке13:56Гродненские электросети подключились к забастовке ФОТО 1
Вышла вся Беларусь.
Белорусы Монреаля вышли в центр города на на акцию солидарности13:46Белорусы Монреаля вышли в центр города на на акцию солидарности ФОТО 1
Фотофакт.
Как выглядят люди, которых отпустили из изолятора на Окрестина13:46Как выглядят люди, которых отпустили из изолятора на Окрестина ФОТО 17
Эти фото могут вас шокировать.
ПВТ под бело-красно-белыми флагами13:43ПВТ под бело-красно-белыми флагами ВИДЕО 3
Мощнейшая акция белорусских IT-шников.
«Простите нас»: Учителя вышли с протестом в центр Минска13:34«Простите нас»: Учителя вышли с протестом в центр Минска ФОТО 15
Несколько десятков учителей собрались с плакатами возле Белгосфилармонии.
Глава Еврокомиссии призвала ввести санкции против белорусских властей13:34Глава Еврокомиссии призвала ввести санкции против белорусских властей 8
Брюссель продемонстрирует твердую поддержку прав народа Беларуси.
Бастующие работники МАПИДа направились в город13:21Бастующие работники МАПИДа направились в город ВИДЕО
Минское предприятие продолжает протест.
«Проникающее ранение в грудь, пулевые раны глаза»13:17«Проникающее ранение в грудь, пулевые раны глаза» 8
Что говорят врачи о потерпевших от силовиков.
Учителя и родители города Гомеля призвали к оставке Лукашенко13:14Учителя и родители города Гомеля призвали к оставке Лукашенко 5
Открытое письмо.
Рабочие «БелОМО» вышли на протест13:12Рабочие «БелОМО» вышли на протест ВИДЕО
Размах Всебелорусской забастовки впечатляет.
Гендиректор ФК БАТЭ выкинул в мусорку свою военную форму13:11Гендиректор ФК БАТЭ выкинул в мусорку свою военную форму ВИДЕО 2
Михаил Залевский является бывшим офицером.
Гродненская табачная фабрика «Неман» тоже присоединилась к забастовке13:04Гродненская табачная фабрика «Неман» тоже присоединилась к забастовке ФОТО 10
В Гродно практически не осталось предприятий из числа тех, кто не бастует.
Колонна женщин с цветами подошла к Площади Независимости в Минске12:57Колонна женщин с цветами подошла к Площади Независимости в Минске 2
Они благодарили бастующих сотрудников метрополитена.
Солигорские шахтеры поддержали Всебелорусскую забастовку12:47Солигорские шахтеры поддержали Всебелорусскую забастовку ВИДЕО 18
Рабочие «Беларуськалия» вышли на улицы.
Боруйская «Белшина» объявила забастовку12:40Боруйская «Белшина» объявила забастовку ФОТО ВИДЕО 3
Сотрудники предприятия отказались работать.
«Срочное обращение» Лукашенко может быть только одно: «простите, ухожу»12:26«Срочное обращение» Лукашенко может быть только одно: «простите, ухожу» 30
Извинения не помогут.
«Нафтан» присоединился к забастовке12:22«Нафтан» присоединился к забастовке ФОТО 12
Все больше предприятий подключается к протестам.
«Били и спрашивали, что нам не нравится в стране»12:13«Били и спрашивали, что нам не нравится в стране» ФОТО 16
Что рассказывают выходящие из ЦИП на Окрестина.
Владимир Цеслер нарисовал траурный венок на гроб режима Лукашенко12:12Владимир Цеслер нарисовал траурный венок на гроб режима Лукашенко ФОТО 13
Гениально!
МАЗ продолжает забастовку и требует свободных выборов12:07МАЗ продолжает забастовку и требует свободных выборов ВИДЕО 1
Самые крупные белорусские предприятия выдвинули политические требования.
Беги, Саша, беги11:51Беги, Саша, беги ВИДЕО 17
По мотивам вчерашних выступлений рабочих БелАЗа.
«Уходи!»: бастует весь город Гродно11:47«Уходи!»: бастует весь город Гродно ВИДЕО 4
Ряд градообразующих предприятий вышел на забастовку.
Президент Литвы: Не думаю, что мы по-прежнему можем называть Лукашенко легитимным11:37Президент Литвы: Не думаю, что мы по-прежнему можем называть Лукашенко легитимным 18
В Беларуси нет свободных демократических выборов.
Иван Ургант поддержал протесты в Беларуси11:32Иван Ургант поддержал протесты в Беларуси ФОТО 7
Российский телеведущий опубликовал бело-красно-белый флаг в Instagram.
На строительстве ГОК в Петрикове началась забастовка11:25На строительстве ГОК в Петрикове началась забастовка ВИДЕО 5
Они выставили четыре требования властям.
Литва организует живую цепь от Вильнюса до границы Беларуси11:23Литва организует живую цепь от Вильнюса до границы Беларуси 17
Литовцы повторят знаменитую акцию солидарности 1989 года.
«Минские кабельные сети» ушли на забастовку11:21«Минские кабельные сети» ушли на забастовку 1
Рабочие настроены решительно.
На акции солидарности выходят даже в деревнях11:09На акции солидарности выходят даже в деревнях ВИДЕО 1
У Лукашенко не осталось даже 3% поддержки.
«Гродно Азот» массово вышел протестовать11:07«Гродно Азот» массово вышел протестовать ВИДЕО 5
Второй день Всебелорусской забастовки.
Тысячи работников МТЗ скандируют: «Уходи!»10:54Тысячи работников МТЗ скандируют: «Уходи!» ФОТО ВИДЕО 5
Забастовка идет по всей стране.
Цветочная революция10:43Цветочная революция ФОТО 15
Прекрасный символ перемен.
Рассказ девушки о пытках в белорусских тюрьмах10:31Рассказ девушки о пытках в белорусских тюрьмах 45
Эмоциональное видео.
Дмитрий Бондаренко: Революция в Беларуси вступила в завершающую фазу10:27Дмитрий Бондаренко: Революция в Беларуси вступила в завершающую фазу ВИДЕО 2
Абсолютное большинство граждан страны хотят мирной смены власти.
Премьер Чехии выступил за повторные выборы в Беларуси10:20Премьер Чехии выступил за повторные выборы в Беларуси 18
Он отметил, что санкции будут продолжаться, пока в Беларуси они не состоятся.
Брестчан начали выпускать из-под ареста10:02Брестчан начали выпускать из-под ареста ФОТО 12
Людей пытали и избивали.
Что рассказывают байкеры, которых жестко задерживали в Минске9:59Что рассказывают байкеры, которых жестко задерживали в Минске ФОТО 21
Шокирующие истории.
Минское метро объявило о забастовке9:54Минское метро объявило о забастовке 23
Сотрудники метрополитена выдвинули требования властям.
Фоторепортаж о невероятных белорусах9:52Фоторепортаж о невероятных белорусах ФОТО 1
Цепи солидарности, вопросы рабочих и зверства силовиков.
Минский моторный завод присоединился к Всебелорусской забастовке9:37Минский моторный завод присоединился к Всебелорусской забастовке ФОТО 4
Остановились ключевые предприятия страны.
Замглавы МВД: Издевательств никаких не было9:32Замглавы МВД: Издевательств никаких не было ВИДЕО 115
Циничное заявление Барсукова возле тюрьмы на Окрестина.
Белорусский металлургический завод в Жлобине бастует9:20Белорусский металлургический завод в Жлобине бастует ФОТО 11
Рабочие требуют ухода Лукашенко.
Рабочие Минского электромеханического завода идут по улицам, скандируя «Уходи!»8:56Рабочие Минского электромеханического завода идут по улицам, скандируя «Уходи!» ФОТО ВИДЕО 28
В стране продолжаются забастовки крупнейших предприятий и массовые акции солидарности.
«Избивали просто зверски, там было море крови»8:45«Избивали просто зверски, там было море крови» ВИДЕО 31
Рассказы женщин, выпущенных из изолятора на Окрестина.
Глава Хельсинкской комиссии предложил Минфину США ввести санкции против госкомпаний Беларуси8:39Глава Хельсинкской комиссии предложил Минфину США ввести санкции против госкомпаний Беларуси 19
Санкции затронут МТЗ, «Гродно-азот», БМЗ, «Беларуськалий» и «Нафтан».
С самого утра медики стали в цепи солидарности в Минске8:35С самого утра медики стали в цепи солидарности в Минске ВИДЕО 13
Акции против незаконной власти продолжаются.
Минские городские телефонные сети присоединились к Всебелорусской забастовке8:27Минские городские телефонные сети присоединились к Всебелорусской забастовке ФОТО 10
Работники МГТС выдвинули требования властям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
Батьки-личини у свято Маккавеїв
на прибіччі пекельної гонки —
в сяйві праведних
сяє-пахне спориш!!
задавнені «мухи» вилітають
з голів —
так Бог все створив
Муха, що заважала священникові
готувати дари, —
розвернулася і влетіла в
свічкове полум’я...
З якої пори? —
муха себе в церкві в полум’я вправила??
Священник, мій друг, — вказав
людям
й більш вже звичне —
не говорив...
інтелектуальна «муха» — від віри
сама обезглавилась...
так тільки ж зайшли від світської
мури
( що б приготувати з курячих голів...)
дуже знай
або «муха» згорить
або ти — як без Бога — згориш
закрутишся в тінерджерській «зрілості» —
і згориш
все як личини личинкам
крім життя вічного
дітям смартфонним дали...
14.08.2020,
свято віри, і мучеників Маккавеїв, і винесення Хреста
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
Поема
Святому вмч Пантелеїмону
в любові
присвячується
1
«світло» ввімкнулося — псевдозелене
в «світлі» танцюється
псевдозелено
Дай мені, Боже,
в обійми по-справжньому
дуже зеленого клена
так, вже Цілитель шукає причину
незриму
телепень
вдруге єврей президент-і-свідомий обманник
може, і перший і другий — нехай
вже без мене...
мабуть, що їх таки дуже вже скоро не стане
і лікарі світу топчуть всі вислідки
й псевдо — отримують
от! — а цілитель знаходить
причину
незриму
о ти, цілителю Пантелеїмоне,
і як мене тягне до тебе!!
ти як струна
од землі
аж до неба
світла струна — об яку розрізається
всяка причина — як треба!
«Лиш Христос — уся слава і сила!!!»
так, це:
вже в дуже чистому місці —
чиста мама тебе народила!!
так, це:
ти не вбив свою матір в тьму віків —
вона не відмовляла,
а — благословила!
так — благословення може спинить
й може вмить
кликнуть й дати із Неба
всю силу!!
тож чи гроші — чи Бог,
хліб — чи благословення
у долю вступило!!!
Мати Божа!!! хтів в порошок і на мило —
перетерти усіх я — аби
Ти — їх зцілила!!!
Мати Божа! але в Бога дерзанням
така думка
цілий світ (цілий світ, Божий!)
в якімсь слові навряд чи
живила!
Окрім успіху Бога! —
Який
все ж проклюнув в мені...
і повзуть десь убік вже одні
й така думка — «без мене обійдуться дні...»
То і, псевдозелене, від Вічнозеленої Трійці
фатальне отримуй...
І поріжеться світ
бо Причина — причину
вливає у музику
чуйну(!!)
до пори ще
незриму
2
Якраз писати! сильним світом
якраз писати! — гостро й світло
зі світом це...
під місяцем
і сформувалось літо
й світом — якраз оволоділо літо!
якраз — смиренно володіти — звідти —
як Бог
всвітить
над діжею дарів мелькають лікті
й сонце тепло все носить даром
течуть мастила
й скипідари
і шапка тепла літа — парить!
аж гарно
якби то хто нам по дорозі
не був несений
й можливостями аж не шпарив
то долу володіти б
звідти як Бог
всвітить
А яке літо!
якраз писати! — гостро й світло
як терпко володіти світом!
в нас дзвін
вмикається для чогось
вранці —
що каже дзвін під літні танці?
якраз розписувати стіни теплі
світу
якраз писати!! й сильно — й світло
гостро вмикатись у кучері світу!!
3
і Бога бачиш —
й себе й літо!
09.08.2020, з причастям,
Київ
Св. вмч Пантелеїмон —
і нас наближує!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2020
Усе мені можна,
але мною ніщо володіти
не повинно. (1 Кор 6:12)
і непримітно ж так молитва родить
абрикоси
та й потім аж ізвідкись Бог приносить
та вже молитва
народила сливи —
комусь молитва світить —
і радіє
і щасливий
чи вільний той хто втягується
у науки й папіроси?
о Боже!
Ти комусь — можливість
Ти і всім — можливість!!
10.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020
* * *
Це в серці не відвести б
вічі!
А Ти —
прекрасний завжди, Вічний!
В ніч
в небо
віттям дуб крислатий —
Дивитись
плакать серцем і мовчати
І що зумів
Ти
серцем пронизати
Це Ти і жолоб неба —
і в сльозах
Ти!
Так є любов!
а те що йшло в культури
предкомічне...
В серці Вона!
Настільки вже Красива:
Серце Вічне...
Що в серці
не відвести
вічі
08.08.2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2020
Поема
Ісусу Христу, Спасителю всіх,
і моря і землі, присвячується
1
От я там був! Юдейську заповідь —
вчепитися в суботу
і — в високість!!
виконував:
відпоював сердечним
Божим соком —
бо і в суботу
є ще наземні і пузаті, —
от є під хмарами
і в хмарах —
шалені губи покусати!!
Полетимо на захід...
Чи думаєте: ось одну вже юність
зітнем —
цей Божий серця захід —
фа, влізем в бункери
гроші
вкопаєм
в острови
щоб ні рішати
ні казати!
Супроти ставлю як завжди казахів...
Не ожило
не забурунило б?
нехай в суботу до висот —
баюнні —
і Божу вістку повертають
юним!!
2
Бо те
що буде Бог казати —
вам не поможуть ті
в святі вже
кандидати...
бо гроші ті
я сплавлю у слова — огненнії
то ляжте всі — святі і генії!
бо Бог буде казати!
й тоді вже все одно
святі і генії...
Христова Церква — розрішатиме й в’язатиме
гнилих
і срібних
і дзвінких
й пузатих
і Бог навчав вас — вже тоді —
перемагати
і я — тоді! — перемагати!!
церкву ізраїльську і заповідь —
переплавляти
точніше — буде — допереплавляти!..
І проти Бога прете — всі — мушлятину?!!
3
Ви юність нищите??
08.08.2020, ранок суботи,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2020
Степ живий
В серці струна
напнута мов дорога
і просте серце
то й впаде — просте
сонце і вітер
сонце й степ!
ще й плачу я:
«Свободи! Волі! Бога!!»
Що скажеш? степ?
а він росте й цвіте
червлений луже,
а звідкіль підмога??
зіллялась з небом
ця тверда дорога
це — й плаче
степ:
«Свободи! Волі! Бога!!»
аж під горіхом йде повітря
золоте…
09.08.2018,
свято Пантелеймона
З книги "це Я тебе люблю..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020
* * *
Перший Петро сплодив війська
й таких ідей «селітру»...
то як рвануло!! —
не лишилось майже віри!
З Києва із богословів з «Могилянки» — 18
святих майбутніх —
це лиш канонізованих — усьому світові відомих —
віру вертали всю! по суті! —
клались кістьми в Христі
невтомно!
І за якусь півлітру
знову кліматодави і гумусодави —
ті — що не з пандавів
не у ту ямку
а в війнах всю селітру сіють
це так рване —
бо не від мене це! —
то більш не стане
і Росії...
07.08.2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020
Геніальному Ковалевичу Сергієві
з любов’ю присвячується
Що ж то засвітить в вікні?
що натече крізь
вікно
успіх? чи цент? все одно —
успіхи Бога!
в мені
06.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2020
Поема
1
Шевчук з Іллєю,
інше — є —
поверхове:
бібліотека:
спека
спека
спека
Бог тасує
суспільно
свідомостей теку
спека
спека
Бог послав
до вдовиці з Сарепти?
виграє «Ейндховен»?
Бог переховує
Церкви знов не єднаються?
спека
спека
Ви не лагідні
і не сумирні?
запеклість??
спека
спека
спека!
Бог Своїх переховує
виграє
з Іллєю
хто нетиповий:
в Сарепті є
нескінченність
новознайденість —
пшениці і єлею
нетиповість — воскресіння вмерлих
іншим спечно...
спека —
пекло
пекло!..
Сховайтесь в Божу поміркованість
міркою
й — з міри
сказано
Словом відміряне:
й встане те
Богом що перевірене!..
Сховаймось в Божую віру
й встане Богом наповнене...
встане
Богом зруковане
заховано-перезаховане
Церкви не єднаються?
знову не м’якість
Духа
і спека
спека
зух — невезуха
знову — не якість!
знов — братовбивчість
пекло
пекло!
жодного руху
здорової мислі
з незахованих!
пекло
пекло
пекло
я захований
з Іллєю — від усього
із формостислістю
яка не від світу оцього
спека тут
спека спекалась...
Бог тасує
суспільно
свідомостей теку...
спека
спека!
пекло
є пекло
виграє «Ейндховен»?
Бог —
глибокі думки
як вклонитися
як поникнути
у Собі переховує!..
Боже! дай жити
Боже, дай —
жита!
дай — зеленого Тройці пожитку!
дай ожити
дай в глибоких глибинах
здощитись!
в собі Бога одкрити...
й в множині
2
Чи то смиряюсь, Боже, далині?
Чи то смиряюсь, Боже,
ачи ні?
Який ото глибокий духом —
який страшний є Ти!
Чи, може, я Тобі в покорі —
чи, може, я тоді прозорий —
щоб Ти безпечніш, ніж крізь зорі,
міг Глянуть —
й світ в морі стрясти!!
Чи хто ті
в штанях полотняних
пішли у далі
сполотнілі
прийшли у білім —
пішли в білім.
Помер великий Христодул
помер великий Хризостом*
а я давно відвик —
молитися хрестом...
як за одужання Сергія-брата...
Та й небагато!
«Невдобно!
Невдобно!
Невдобно!» —
реве як
по-сільському
велика і рогатая худоба!
А в тіні — кровососи!
а в тіні — як ланцетом
крово-стеком!
а скрізь (!)
у тіні (!) —
спека
спека!
спека і — пекло:
«і то моє,
і то моє...»
лиш зойки
Богу зносить...
Майже як плаче
як велика та худоба:
«Невдобно!»
«Невдобно!»
«Невдобно!»
бо спека —
як пекло!
Запе;кло!
3
Як з сковорідки-площі
біля церкви —
так відступили
і хресним
пішли ходом і —
молились
далеко в поле йшли
в глибокім гли;нянику в студениці
з джерел — каміння ворушили
назад йшли
тож молилися-пашіли —
дощем
дощами
поле шили!!!
ув істині — малі і — старожили!!
і камінці зневіри
блякли й ворушились!..
я — меншенький
і — намотав ту
жильність!!
щоб ви — пожи;ли...
4
І ожили б — якби у вірі —
і озера,
й ріки!
І чекали б
щоб лив, Боже,
з серця чоловіка!!
Не ділили б
тоді мислі
і миски за мислею!
взяли б Духа! —
в Захристії,
й — в розхристанім
роздайдуші-чоловіці!!!
Бо в якім це віці? —
що то Церква
і не шопінг...
став прозорим —
чисті зорі
й попи товстолобі!
Тобі добре.
Ти високий:
мене жити щоби:
і гедзі ніби двофобні
і я віл — несаморобний!!
Бо й я
був пойнятий:
щоби діл
і звук
і міру —
в віру їм прийняти!!
А од Бога — ділом статись!!
Чи ви Божі супостати??
Сплять, все сон, і сплять!
Щоби Бог як в українському краю
згадав молодість
й влупив — в молодість Свою,
Свою — й мою!!!
А з Америк протестантам:
(вмруть і оживуть!!) — взнають
що є оскоплення: цей космос
відкидати.
У преставленого Піо
засвітилися б стигмати!!!
Урим? — скажете...
Чи в Рим?
Божа Мати!
О Божа Свята Мати!..
І кого, як не Тебе,
нам тут чекати??
5
За їх пробі!
за дріб’язковість!
нашу всіхню — дріб’язковість!! —
«Невдобно!»
«Невдобно!» як фобії фобій!!
З хреста нам — «Невдобно!»
Боже, невдобно!!
як я без трусів! —
без трусів
ця велика рогата худоба!!
І хто скаже — це випадковість??
А — повість
у Вічність
йде
з часу сумного
таки не сумна! —
лиш Богом прикритая
повість...
07.08.2015, п’ятниця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2020
Псалом 61. Ісус Ніка
Ми маємо природу
в собі
і навкруги
в народі
й прекрасну понівечену природу
і хрестимось
щоб стати в слід
царсько-священницького роду!
духу іскрі
що проникає усі води
кого ж бо прикликать?
та це
лиш Бога!
в Небі огні
царсько-священницького
сходу
смиритись —
Бог і рождає й подає свободу
з великим голосом родитись
і це потрібно народитись
поетом—
і смиритись —
що тільки Бог дає серцям великим
битись
в собі й у безкінечній
всій господі
й на всій простуді!
і на якій великій амплітуді!
який у нас великий Бог!!
родження й рух — що не згоряє
й в дивнім чуді
що вгору рве!
вогонь не довго буде в споді!
Огонь і по народі! й
по природі —
Огонь для розплавлянь по всій породі!!
їй-бо — який у нас Великий Бог!!!
03.08.2020,
вечір
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2020
* * *
Крізь алею
квітів літа
пізніх
як давно
поджмеликом
не їздив!
як давно
я з хобітком —
й вухатий?
а ці квіти
теж
солодкі й волохаті...
На роботу безголово
прямо й
часто
мимо літа —
мимо меду:
мимо
слова —
й щастя!..
03.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2020
«Бог — сила Правди,
тож і ревність Іллі
до правди і віри —
безкінечна!»
«Один Ілля був настільки Божим, що
міг бігти попереду земного царя-вершника — в спеку.»
- І.Ш.
Ви хоч знаєте щось з цього...
Чому це я — чіпляюсь за Бога?
Моя оригінальність — змітає охорону!
я до того схрону
я і до цього схрону
(ну Бог же щодо оригінального: Я
не заборонюю)
я і до того часу
і до будь-якого часу
і до цього вась-васію
суть же густа — та ріденька
вся часія
я і з того припаси
і з цього припаси!
Дух же густий
я з Ним таку розчиняю катавасію!! —
розкручую катавасію!!
що ангелів що будь-кого
майже знаходиш в обороні
і майже почесні і будь-що небесні
оригінальність — знімає охорону!
змиває охорону!
завжди оригінальний — безборонний
і нікого!!
Чи мене бояться, чи Очей
Бога Живого...
Чіпляюсь — на шию Бога
і нікого
02.08.2020, літургія після
слова отця Олега про Іллю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2020
Пророку Іллі, великому і грізному,
що пряничків не роздає,
з любов’ю присвячується
Ви це благозволите назвати —
ударом Іллі
я це —
чесним художнім
жестом!
є — свідомо — опущенці,
це здрібнілі в лиці землі
і є та велич
що майже в блаженстві!! —
бо йде т а Велич!!! Джерело ж світів? —
чого ж це всі брешете?
Я в любові з Христом —
учень Сло;ва Божественного,
нічого від себе не можу
і не хочу казати...
а от фарисействуєте ж —
і президенти-витії, моралі-плюралі!
ви — солдатів...
щоби вбивати!
ви — свідомі чи більш лежні?
а що економіки світу? —
мовлять протилежне!..
А я із духу? —
бачу протилежне!
ситії, по світу запакованії,
і словоматія — наволоч неналежна —
брешете, брешете, людям брешете!! —
а Бог — Правда,
Бог зможе мовити!
а я кажу! — да зможе говорити:
прямо-і-обережно...
То ви вертикаль?? з якого це саду?? —
та і великі провалились
крізь великі решета —
ви ж випадаєте
і над запахом аду
шурхаєтесь-брешете, шурхаєтесь-брешете,
шурхаєтесь-брешете,
так дрібнішає — скаженішає
спонукнуте смолою і задом
й дивні запахи ззаду!
А я оголюю, краще б вас обіймали,
даю пам’ять Раю,
бо хочуть згинути
іслам-інтелектуали, —
бо хто вже запахи, пам’ять Раю ще пам’ятає??
Китай? не пам’ятає.
Америка? не пам’ятає!
Католики чи пам’ятають?!
Зламала цивілізація?
мене що — зламала?!!
Мене — напувала??
Може душа Іллі-слави
забрать звідси —
Бога просить
перестала!?
2
Я пропоную — жити
в любові, в якій
вже немає страху
чисті думки ісхождаху
з серця
і це вже не випадкові
Я пропоную — жити
щоразу
з серцем
яке перетре весь covid
я пропоную — родити
оазу
Мовою — Любові
Я пропоную — жити
в оазі з мовою
Любові...
звідки оспівати всяку
пропажу
в яку я не вліз, — ще не влажу, —
в яку я не можу перелитись
слово не зможе — плакатиму
залишається в Слові світитись
Любов — що — не зможе?
і його вхопить чорт
і мене — Любов
Божа!..
3
І душу кожну
чекає вічність —
тільки
в якому місці??
12.08.2019, свято ап. Сили,
учня апостола Павла,
20.07.2020,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Поема
Богу Слави, Матері Божій
і Іллі-славному
з почуттям нутроглибоким ревним до правди
присвячується
«Чому ап. Павла не підробити?
Не було б цього почуття до Бога —
так не написати...» -І.Ш.
розщедрилось на захід...
й розворушилися
на щедрий захід лапи
і зборонить й
зорати
верхи невидиме
і невідоме
я цим стаю
Бог у них видимий
і рот розкрию — і пію
Боже, ми видимо — збираємось
в сім’ю...
Ти навіть рухи їхні робиш
що й — не втаю!
Я Преблагословенную люблю!!
а шапокляки
з художності — урвали
в «вищу думку»
в мряці
й розщепленці
спинились перед
Неба знаком!!
стоять собі такі
всі небораки
якраз перед Іллєю —
й на Іллю...
Загрунтувальники ось ці!!
іконно
блискавки
сльозам —
проллю...
29.07.2020,
вечір,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Божій Матері і Великому Серафиму,
знавцеві меду...
з любов’ю присвячується
1
з дятлом пошлеш депеші
як доленосність зішлеш ти —
серце твоє нове!
от як і Бога живеш ти —
так тебе
ліс і живе
яснеє сонце крізь хмари
під твого серця удари
серце твоє нове?
всюду природа без кари
cповнені серця удари
вчута повсюдність живе
2
і як мед — кожна мить...
як це міг би ведмідь
3
або незлобива дитина...
кнесет в серці уже не щемить
а знати слова непотрібні...
це ще треба зуміть
от без людей
і природа
безкарна
все відбулося вже — гарно!
і все що відбудеться гарно...
за синод-кнесет
кращий ведмідь...
4
та це не дивно
чи тр’а мені знати
яка то Любов
яка Любов любить тебе...
Свята Божа Матір!!!
31.07.2020, ранок, ліс,
з Людмилою — акафіст Христу
«... и, под предлогом просвещения,
зашли в такую тьму неведения,
что нам уже кажется неудобопостижимо то...»
(Св. Серафим Саровский — Мотовилову)
«Побачивши правдиве світло, людина все ж
воліє присвічувати собі тьмяним каганцем власної логіки.»
( О. Шмеман, книга «За життя світу», ст.159)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
Макрині -молодшій,
сестрі Василя Великого,
в серці благословенно присвячується
Під небом голубим
ай хмар білесо-п’яних
щоб так із Ангелами й нас
підносить океаном!
Макриною — це родовід
від Ангела —
таємно — Текла...
то вигнуло і присмирило небозвід
світло різке — супроти пекла
щоб виховати не двох-трьох —
сім’ю святих!
Та й ще яких святих!!!
«Ти нас позбавив клятви і гріха,
і те, і це на Себе взяв Ти!
Образ святого дав Хреста —
Ним утвердитися і Супостата подолати!!»
І голос цей не стих
бо Дух Святий
говорить крізь святих...
і її голос — тому вічний!!!
В Аннезіс
над рікою Іріс
монастирі
жіночий — й чоловічий
це вічність?
От її голос тому вічний
що голос цей — не стих
бо Дух Святий
говорить
поетам грішним — крізь святих...
31.07.2020,
передсвято засновниці жіночих
монастирів прп Макрини-молодшої
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
* * *
Святій Трійці,
рівноапостольному князю Володимиру,
всім святим Русі з вдячністю
і любов’ю присвячується
Те обличчя ясніюче й чисте
квітуюче і молоде
знань воліючи ніби з нічого
Бог в нім диха
квітує
з серця — іде
і ви подивіться на Бога!
є поезії день
кому небо іде —
це поезії день
і від слова до букви
мерехтить світ до нього
кого любить
кому зірка від Бога впаде —
подивіться на Бога!
так прошу
і ви подивіться —
на Нього:
на поезії й Богові
в вас лице
як не своє стає —
святе й
молоде!
той
що свій в Бозі
мабуть гряде!..
29.07.2020,
післясвято хрещення Русі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2020