Шевчук Ігор Степанович

Сторінки (19/1881):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Генії Божі — діти радості

       Генії  Божі    —    діти  радості

       Поема


                                   Образності  говоріння  Христа
                                   чудесно  присвячується



Вас  чи  не  всіх  —
введуть
ув  Український  Суд
що  майже  попередній  Суд
і  в  Страшний  Суд


Читайте  тільки
без  скорочень
Бога  проскочили:
сліпці  у  серці  —
будуть  знищені  сліпці
Бог  вас  введе
ув  Український  Суд
хто  чує  —    знає
що  це  —  попередній  Суд...
Це  є  іронія,  Божа  премудрість  —
ЗСУ...
ніхто  не  бачить  «Смерть  Росії!»
а  носить  тут    —  женці  —  женців  —
бо  ті  і  ті  в  Божій  Руці
та  зносять  тут  —  женці  —  сліпців  —
що  сотні  літ  тут
не  у  Слові  сіяли...
                                                   Ще  й  натомість  (!)
вчора  в  Росії
надломалась  колективна  підсвідомість...
Велика,  рихлая  (що  справжня  зброя  —  тьми)
що  всі  й  проскочили...
ще  з  істерії  —  в  смерк  —  ракети  Христу  сіяли!..
а  доламається,  яку  ніхто
не  міг    зломати,
16  травня
двадцять  другого  —
що  каже  Божа  Мати.



Усмішка:  дивляться,  сидячи
                                                       на  диванах
                                                       котиків...  —
після  «Убить  всіх  україців...  і  діток!»


а  потім  їх  дивитимуться  —
                                             їх,  котиків,  —  та
                                             погребальних...
                                                           сфотографуйтесь  в  ямці,  —  
                                                       ще  трошки  далі...
Й  вас  всіх,
люди  світські,
Бог  уведе
ув  Український  Суд
(і  —  Страшний  Суд...)
всі  росіяни  підписались  —  «Смерть  Росії!»  ???
ще  раз  —
душевні  сплять
всі  росіяни  підписались  —  «Смерть  Росії!»???????
у  Руках  Божих  Судія  вам  —  ЗСУ...

04,  05.05.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2022


Накип Присвячується режисеру і драматургу Климу

                 Накип

                 Присвячується  режисеру  
                 і  драматургу  Климу

                 Приклад  з  життя,
                 що  в  світі  нема  велетнів,
                 від  останніх  нічого  не  сприймають:
                 Климу  пропонують  тезу,
                 або  таку  ж  ослаблену  і  низьку  антитезу
                 (у  їх  взаємозумовленості  в  антиномії),
                 це  коли  Клим  —  синтез...



Якщо  ти  білий
білий  думав  би  в  собі
що  хтось  збілів  —
сам  обіливсь  у  боротьбі
знов  білі  вишні
накип  —  білим  кип’ятком
знов  хмари  білі
і  біль  і  білість  помічаєш  —  ти
                                                               тайком
й  що  це  я  жив?  й  що
               це  я  вчув?

кинувсь  до  аркуша  —
                   й  що  чути
                       а  не  видно
рядок  від
Бога
             ще  білішим  був...




Сину  Давидів!!!!

04.05.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022


З Христом я


У  Промислительнім  відході
                                                       од  суєт,
Боже  життя  мого,
я  все  моє  життя
в  Тобі
й  з  Тобою
як  поет!
У  інших  ендокринні  
                   залози
                                         й  лейкоз,
в  мені  глибинність
               тиші  
                         тиш
       в  мені  
                 глибиність
                     світла  —
там  Христос


Благословив  містичну  жилку
                                                                 в  дезі...
застав  я  
світ  —  сарай  і
                                           шопка  із  протезів!!
Слове,  вдихнув  у  мене
богослівськую  аскезу
               щоб  шив  я  світ
                                         і  слово
й  щоб  медицину  слова
я  втверезив!!


               цей  світ  сіда  на  голку
                           ще  й  на  дезу
                                     протез  на  совість  —  й  нема  катихизи
                                     протез  на  волю  —
                                                                           й  вже  самі  страхаються  берези
                                                     над-електронні  є
                                                                                     протези



без  мене
           світ  пішов  —
                     протези
                     і  протези
                     і  протези
                             і  протези
                                 далі  —  китайці
                                 розполовиняться
               приймуть  Христа  у
                         залишках  Росії...
мов  жовна  психік
                     розжували  день
         мов  хмарки  тоншають
                         на  заході  осіли
                   і  дуже  темна  ніч  іде!..
Не  слухали  мене.
Як  дух  з  Христом  —
не  долетять  і  жала  смерті
                                         в  жалах  ос
в  мені  глибинність
               тиші
                   тиш
в  мені  глибинність
               світла  —
там  Христос.

03.05.  2022,
Радониця  в  храмі,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022


Світла субота


                   Сину  Божому,  що  воскрес  із  мертвих,
                   Матері  Божій,  яку  воскресив,
                                         і  нас  воскресить,
                   з  надією  присвячується



Все  життя  я  Ним
ділюся  —  і  святкую!!!
Превелебні  у  печерах  —
вічність!  —
чують...
і  «Воістину  воскрес»
в  серці  так  чую,
я  із  часу  —  
в  вічність  —
і  вікую!..


Як  святковість  лиш  —
                                     вікую...
Я  святковий!!  —
жах  для  світу  —
то  не  я  сказав,
так  друзі  чують.
Чи  свій  час  хто  вкрав
і  дивиться  як
плівку  сінема...
Майте  лік  —  і
                                   майте  совість!
в  мене  ж  щоби  тут
нічого  і  нема
ви  ж  то  ділитеся  чимось  (!)
чи  в  уровочках  свідомостей
                               в  вас  ніц  нема?
Він  —  відомий!
Бог  —  святковий!!!  
                   (чому  і  ...)
Він  —  любов!
скоро  накриє  вас
із  шмотками  всіма


Всіх  воскресить,
бо  Він  воскрес!!!
Сам  Богоматір  воскресив!!!

                             то  Діонисій
                             покадив
                             мощі  аж  голосно  гукали:
                           «Воістину  воскрес!!»

Читайте  «Патерик»,
бо  й  в  мене  йде  з  Небес...

30.04.2022,
Світла  субота,  
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022


Мед

                 Христу  Богу  найсолодшому
                 присвячується
                 в  солодкій  любові


1

Як  би  я  радість  знав?
Ти  вчинив  так,  як  всім  обіцяв
І  —  в  мені  життя  світу!
так  як  Ти  є  —  зі  мною!..
Як  би  світ  радість  взнав,
якби  Ти  не  чинив,
                       як  йому  обіцяв?
Ти  як  сіль  у  повітрі  —
                               як  є  вітер  і  над  прибоєм
                                               й  зелен-щітка
                                               над  озиминою
а  в  мені  життя  світу
Ти  настільки  зі  мною
що  серця  я  поторкую
що  під  бідою
і  я  губи  намащую  —  що
                                                   з  гіркотою
бо  це  Ти  —
це  потоки
               солодко-медовії...



                   я  так  пнуся  в  Тобі
                   в  вись  Твою
                   що  вже  губи  медові
                   як  Тобі  воспою?
                   чи  не  зраню  ще  рану  чию
                   чи  кільчання  в  землі
                   чиїсь  сходи  ще  ніжно-святі  початкові...


Христос  воскрес!  я  біжу  й  не  торгую
                                                   я  лечу  —  дзуски,  мить!  —  не  торгую
Світлий  тиждень!      не  погасне
                                                         не  погаснеш  ні  з  землі
                                                         ні  з  Небес!
                       я  лечу
                       й  всі  летять  —
                       й  ніби  нас  батогують
                       ще  за  яйця  за  доли  за  міфи  за  креси
Христос  воскрес!!  —  це
                                 всі  в  Царство  Небесне
                                         не  погасне
                                         не  погаснеш  ні  з  землі
                                         ні  з  Небес!


2

бо  ось  Ти  є  зі  мною
а  я  губи  намащую  —  що
                                                     з  гіркотою
в  Тобі  Серце
в  потоках
             солодко-медових  є!

29.04.2022,
Світла  п’ятниця,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022


Христос воскрес!

     Поема

           Богу-Слову,  що  все  збудовує,
           і  Матері  Божій,  що  всіх  спасає,
           з  любов’ю  присвячується


Щодня  казав
—  Христос  воскрес!
і  сам  торкався  з  каменя  —
                               Небес
й  щодня  дві  тисячі
о  свято!  —  десять  тисяч...
—  Христос  воскрес!
любив  Сина  Давидового
по  каменю
й  по  всьому  —
       видно


і  приповзали  й  відповзали
різне  казали!
тяжко  завидували
а  він  любив  Христа,  Сина  Давидового
а  деякі  й  так  спокушалися
й  десятки  тисяч  —  «Радість  моя,
                                                           Христос  воскрес!»


Зате  я  справжній  оптиміст!  —
Бо  хто  вам  народив
               не  з  ваших  цих  ,  серце-камЕнь  —
до  Неба  міст  —
з  слова  Христа  —
самого  Сина  Давидового!
Христос  воскрес!!
я  із  Присутності  й  натхнень  —
                             з  Сина  Давидового!
Сило  Небес!  —  по  мені  
видно?


І  ще?  Силу  Небес  —  по  мені
                                                           видно?
А,  жмурики?
                             отямитесь,  воли?
               я  Божу  Матір
любов’ю  так  притягував
що  думав  що  план  Божий  —
                                                       завалив!
               й  мене  з-під  Неї  —
                                     взагалі  не  видно!!
Й  —  Христос  воскрес!!
                       тепер  Славу  Небес  —
                       на  мосту  видно?

28.2022,
Світлий  четвер,  
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022


До Бога за всіх своїх


                   Всемогутньому  сяйву  Отця  —
                   Ісусу  Христу
                   з  проханням  присвячується


В  Світлий  цей  тиждень
                             йде  Світло  до  всіх
щонайбільше  до  тих
що  здійняв  їх  й
         Наблизив
                   хоч  не  святих
                   чи  вже  святих  (?)
так  щоб  камінь  затих
бо  молитимуться
й  литія  світла  —  з  них!



Треба  молитись
               охороняти  свій  дім
тим  більш  що  у  серця
               єсть  дім  і  у  небі  святім!
Треба  молитись!  —
                             хтось  пішов  
                             нас  оборонить  —
дай,  Боже,  жить  йому!
дай  йому,  Боже,  зажить!


З  всіх  родів  вийшли
але  не  з  Неба!
кожному  в  вічність  і  мить
дай  їм  в  Тобі,  Боже,  —  жить!
дай  їм  до  світлого  дня  перемоги  дожить!!!

27.04.2022,
Світла  середа,  
Київ  —  третій  вибір  Богородиці  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022


Очі


                           Найліпшим  очам  
                           Богоматері
                           присвячується  
                           в  любові


Може  ще  слів  цих  не  було
в  мені  з  Небес  —
                                                     тепло
мені  картина  веселіша  —
Бог  ліпший!
Богоматір  ліпша!


навіть
в  таку  весняну  пору


чи  хто
і  що
серця  вговорює?  —
хочеш  не  хочеш
між  людьми  пробув  би  я
«правда  із  Неба  возсія
і  істина  з  землі  приниче!»
так  прямо
                       чи  не  прямо
серця  кличе...


Потрібна  лиш  —
любов!
любов  —  це  рай,
і  всі  це  знають!
Як  є  любов  —  веде  до  раю,
і  я  в  підмозі.
Світ  живий  й  дихає  —
як  тільки  в  Бозі:
бо  ліпший  Бог...
Прийди,  любове,
                       бо  ти  любов:
візьми  лани  у  свій  покров!


ти  ударяєшся
і  ударяєшся
і  запиляєшся
як  колосочок  в  колосочок  —  
бо
Бог  єсть
любов...


ви  дивитесь  носочок  у  носочок
ромашко,  біла  квітко!  —  і  волошко!
бо  Бог
єсть  любов...


конюшка  так  —
любить  конюшку
що  вибирає!!  
                             може  —
               вбирає?  —
її  нюшком  —
Любов  Божа  —  й  любов...


що  плаче  слізками
мала  така  —
й  така  зворушлива!!


...залишили  поранених
везли  нагарбане:  пральні  машини,
           підвіски  золоті,
                           і  іграшки,  й  сорОчки
живі  дивляться  в  небо  
                                                       очі
незакриті  дивляться  очі


26.04.2022,
третій  день  Пасхи,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2022


«Христос воскрес» — й виносився з умів прогрес

                           Богу  Великому  Єдиному
                           і  великому  святому
                           Серафиму  Саровському
                           в  трепеті
                           присвячується


Святого  витіснили  в  ліс
По  ньому  видно
                             що  —  синод
                             і  що  є  прес
начальству  заважав  —  горів
оливу  мав
щодня  на  ньому
         виявлялося  —  «Христос  воскрес»
з  умішків  —  виглядав  прогрес
«Христос  воскрес»  —  й  виносився  з  умів  
                                                                                               прогрес
ліс  стовбурами  мов  пінцетами
ще  розчищав
якийсь  єврейський  бовканон
                                   що  так  вчащав!
«Христос  воскрес»  —  й  пітьма
                                                               вищала  по  кущах!

«Христос  воскрес!»  —
                             Ці  ангели!  —
                       стоять  з  крильми
і  я  усе  життя  —  на  крилах
і  —  з  крильми
!!
і  я  із  лісом
тобто  ми.


Бог  є  на  Небі!  людям  —  є  —  земля!
                                                           й  в  серці  зими!
І  ангелів,  й  мене  —
тут  не  хотіли  чути!!!
Чому  з  зимою  —  і  вам  землю,
а  я  вогонь  —  і  в  мені  Діва?
Правдива!
Є  Незабутня!!
Нічого  з  Нею  не  забути!!!


Вогонь!
Чому  —  лиш  з  Богом  кріпкі  ми?!
Ви  ж  до  війни  із  Україною
всі
не  були  людьми!!!


Ви  —  позбирайте  слиз
свій
по  ОАЕ
й  Мальдівах!..

25.04.2022,
другий  день  Пасхи,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022


Істина Поема огненно-стиснена

     Істина

         Поема  огненно-стиснена

                                           Всемогутньому  Слову
                                           в  любові  присвячується


А  що  душа  у  кожному  все  життя
                                                                                   п’є?
А  що  душа  у  кожному  
                             все  життя
                                     п’є?
Він  є  —  і  душа  п’є
                   і  це  —  життя  моє
А  це  і  є  —  Його
                               і  творчість
                         і  крилатість  —
З  життя  —  в  Його  життя  і  Творчість
                                                                               випадати!!

Він  Світло,  й  світить    —  а  то  більш  імла
                                               і  обіймала
й  відпадала
                     вона  не  вдержиться,  розмащував
                                                     на  світлих-білих  на  крилах!
Возри  як  бачив,
істина  ще  невимовною  була!!


Він  —  мед
тепер  погляньте  уперед
Огонь  —  о  грівсь
о  мед  —  о  спАхнув
і  цвяховитість  —  і  о  білизна
вони  то  вірили  —  цей  знав
палає  проект  віри  —  крутизна
Бог  вчить  щоб  без  гарантій  —
                                                           й  тому  білизна
й  «утверджуємо  вірою  —  Христос  воскрес!»
а  Слово  —  є,  це  й  ясно...
але  з  Небес  —  !  —
в  слові  злинати
і  це  є  радість  ізлинати
то  це  є  радість  і  крилатість  —
в  Його  Життя  і  Творчість
                                                   випадати!
це  коли  в  серці  —
Божа  Мати!!


Це  —  мед,  про  це  вам  ангели
                 те  ж  скажуть  наперед
життя  є  тільки  на  крилах
й  що  витворяв
я  в  житті  тільки  на  крилах!
сум’яття  —
я  потом  медом  —  й  крильми  спАхнув
що  ангел  якби  в  ямі  —
ахнув
ці  двірники  кричали  «  О  Аллах!*»
Отець  все  знав
               Він  бачив  наперед
       вся  істина  —  ще  невимовною  була...

24.04.2022,
Воскресіння  Христове,
Київ
*  -  згори  наполягли,
щоб  дурники  замінити      -    на  двірники

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022


росія більш не …

   *      *      *

росія  більш  не  контролює  небо

Бог  є:
росії  не  буде

так  Отцю  треба...

23.04.2022,
Велика  субота,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2022


Знаки




                     Вседержителеві
                     Ісусу  Христу  присвячується


Та  викиньте  ви  всякі  сентименти
З  усіх  шпарин  —
і  зцілення  прийде  одномоментно!
Бо  сильні  духом  у  Христі  —
                                             то  ж  вільні  люди  —  ми!
Для  чого  світу  слизняків
ставати  українцями,
                               якби  вони  були  людьми??!
Дощ  ллється  на  усіх,  геть  все
                                                                     в  руїнах,  —
недолюди  і  слизняки
знов  розпинають  і  Христа,
                               і  Україну!!


Геть!  —  людців  мряки!  їх  голі
                                                                     гвалтувальні  знаки!
Бог  вибере  мене:
а  я  з  Огнем!
а  я  з  Огнем  й  вогнем!
й  огнем!
й  тих  голих  —  ми  їх  поженем!!!


щоб  Бога  не  хулили  вічним  Днем!!!
щоб  лінь    
їм  записатись  в  задаваки...

22.04.2022,  духовна  Велика  п’ятниця,
причастився  вчора  —  це  помітно,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2022


Ніхто так не писав

*      *      *


Ніхто  так  не  писав
Це  Вічність!
Цього  поставить  на  часах
або  повісить  на  часах
то  ж  все  одно  на  небі  зорі
міхур  бичачий  так  —
спрозоривсь
стіка  Господняя  Краса!!


і  що  ж  то  є  —
над  мною  пломінкий  порив
і  всі  шугають  догори
й  всі  догори
й  всі  догори
й  все  —  догори
й  все  догори
воліють  —
аби  не  договорив!

19.04.2022,  Великий  вівторок
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022


Лагідний земний Єрусалим?

                           Тільки  Трійці  Пресвятій
                           присвячується
                           навіки


чи  щось  йому  перешкоджає
щораз  в  нас  Слово  досягає
та  світ  не  чує  поки-що...
не  знає!


я  все  —  аби  Слово  почули
були  совєтські  —  крила  в  мя  змахнули
який  удар  м’який!
удар  й  стрімкий!
кажуть  —  совіти  кріпкі  були...


все
світло  й  тінь
світло  і  тінь
розмащене  між  пеклом  й  раєм
усе  що  Слово
в  мені  досягає
що  знає  Слово
й  засіває!


чи  щось  йому  перешкоджає
щораз  в  нас  Слово  досягає
та  світ  не  чує  поки-що...
не  знає


лиш  тут  ще  поки...  
                     й  тут  допоки...
тут  мотоблок...  й  там  мотоблок...  скрізь  мотоблоки...
не  на  ослі...  а  Сам  усівсь  з  селянами
                                                                                             за  мотоблоки
і  мирний  шлях  сівби  —  цим  словом  засіває
земля!  нема  такого  що  не  було  б  підпорою
двері  пекла  зайшли
в  закопаних  здє  орків!!

16  —  17.04.2022,    після  Літургії,
в’їзд  Господній  в  Єрусалим,  
Пасха  за  Григоріанським  календарем,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022


Тут ніхто не мешкав? Чи тут хтось…

*      *      *


                       Пречистій  і  Пренепорочній
                       Матері-Діві
                       з  любов’ю  присвячується


Тут  ніхто  не  мешкав?
Чи  тут  хтось  кричав?
Увірвалась  в  мештах,
Цвіте  алича!


Чи  в  війні  хто  білий?
Я  ж  до  Тебе  звик.
Цвіте  уцілілий
Збудувань  язик...


В  пустелі  пручався
Зовсім  білий  крик!

16.04.2022,  субота  Лазаря  воскрешеного,
в  поїзді  до  Києва.*
*  -  вчиняю  згідно  волі  Божої

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2022


Вбити Вселенну?

Радуйся,  всю  вселенну  
від  бід  заступаєш;

     Радуйся,  град  твій  Київ  
     від  небезпеки  захищаєш.

(з  Акафіста  святому  Михаїлу,  великому  Архистратигу)



Росіяни  хочуть  всесвіт  —  вбити!
Ми  ж  то  прагнемо
Божим  його  й  лишити...
Лик  Христа  розп’ятий  —  це  Вкраїна,
Україна  на  Голгофі!
в  катуваннях  і  руїнах...
Де  Іуда?
В  кремлі  сталін-гітлер-і-іуда!
Сам  сказав:  все  українство  знищить!
З  нами  Бог,  по-Божому  —
все  протилежно  буде!!
Може,  чи  не  весь  російський
                     кат  не  хоче  жити?  —
росіяни  хочуть  ядерно  спалитись...
хочуть  всесвіт  вбити
хочуть  всесвіт  ядерно  спалити  —
     і  чи  хочуть  жити??

бо  отруєні  так  і  волають
                 —  Убийте  нас!
                 —  Убийте!  —
так  не  хочуть  жити!!
просять  нас...
ще  деякі  із  наших  
хочуть  
їм  у  очі  подивитись...
Всі  кати!
Іще  задовго  —
         що  кати  кремлівські,
         що  прикриті:
зношу  Бога  —  «Бога  вбити!»
і  людей  —  «Всіх  людей  вбити!»
а  Вселенну  —  «Космос  вбити!
                                     Не  світили  б  зорі  —  зірки  вбити!
                                     Сонце  ще  не  темне  —  Сонце  погасити!!
                                     Зорі  грабуватимем!!!  —  вперед,  злоріки!
                                     вперед,  злії  артисти!!
                                     до  диявола!!  —  всіх  зжарити  —  і  згризти!!»


Й  до  засліплої  дитини
до  вселенської
Бога  я
й  людей
усю  звіринку
і  скотинку
і  пташину  ще  небесну
все  приношу  —  
і  ніби  —  всіх  до  стину!!!


бо  з  Святим  Духом,
Зцілюючим  
і  Всеживлячим...


А  так  Бога  люблять?
ранам  це  на  очі  —  цілісну
не  зменшену
пророчую  картину...
Усі  ми  армія!
так!

тільки  й  армія
як  вона  —  з  Богом!!
любим  Бога!
любимо  людину...
поведемо  серцем
дитину,  й  звірину,  й  тварину!

09.04.2022,
ще  триває  післясвято!
З  благословіння  Богоматері.  —
Доводжу  до  вашої  пам’яті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2022


Йде Благовіщення

       


                             Діві-Отроковиці
                             Богородиці
                             присвячується
                             в  любові


Сонце  схили  із  Небес
до  землі,
                   Святий  Отче,
Буде  так  видно
ніхто  не  докорятиме
                               роду  жіночому
це  входу  до  раю
сплітатимуть  слово  до  слова
                               в  віночок
ніхто
не  докорятиме  роду  жіночому


спасення  початок  —
віщують
               і  світлії  очі
і  —  Чистої  очі
більш  ніхто
не  докорятиме  роду  жіночому!


Бог  підніс  і  Марію,
                               і  жінок,  і  дітей!  —
а  якщо  очі  впали
то  в  цім  зомбі,  єретики  і  окупанти
як  ще  очі  дітей  лише  спали


то  стріляли
катували  і  різали  і  гвалтували


лік  для  нашої  ери  —  Христос!
і  дітей  підняв  —  тільки  Христос!!
і  як  душі  на  Руки  Спасителя  впали!
так,  єретики,  зомбі,  мародери  і  окупанти...
                       А  всім  спати??
                       духом  спати??
                       в  гріховності  душ  своїх  спати???!


                       духом  ходити
                       духом  горіти
                       духом  літати!
                       і  щоб  дух  злетів  —
                       казав  Шевченко  —
                       з  друзями
                       духа
                       розколихати!..
Бо  навіщо  від  Бога
ще  Божі  таланти?
Ось  іде  Благовіщення!
ще  і  ці...
окупанти
окупанти
і  окупанти!
Йде  Благовіщення!


                       щоби  піднятися
                       й  духом  палати!!


Де  це  —
як  не  в
початку  спасення,
не  в  Матері  Божої  взяти?!

07.04.2022,
свято  Благовіщення

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2022


Поезія передсвята

Поема


                     Пресвятій  Трійці  
                     з  Пресвятою  Богородицею
                     в  надії  і  любові    присвячується


Росії  далі  вже  катма  —
півень  з  одрубаною  головою
іще  літа  поміж  всіма!..
Помилка  трапилась  з  Москвою  —
400  літ...  і  летіть  куди  нема
                           тому  Росії  більш  нема
Ніхто  не  пропілікає  під  Божою  габою!
Хвалю  Тебе
з  космічного  прибою!
Отче  з  Небес,
Сину,  що  Ти  воскрес,
Ти,  Душе,  —  могутня  владо  тайни  Слави!
Боже  воскреслий  люблячий
і  вірний
бо  Бог  вірний  Собі
і  в  одній  вірі
й
Ти  Бог,  Ти  —  не  лукавий!


Всі  живуть  скучно  гадко  —
як  можна  жити,  коли  не  з  Тобою!
Тепер!
Тепер
я  запинало,  що  запиналися
         від  Тебе  (!)  цих  гадьонишів  роздер
а  прапори
небесних
             дихальних  цих  сфер
                             окутають  їх
                                                     мов  під  золотою
                                           під  габою:
хто  й  де  помер?
Йде,  отже,  суд?
А  хто  воскрес
                       в  Тобі?
Усі  —  до  вірусів
на  повех
провалились  —
й  всі  віруси  в  борбі  —
і  ці!  —  з  ними  в  борбі
вони  що  думають:  чи  однаково
                                 єсть  Тобі?
Ти  слово  дав
були  б  багаті  в  Небі
хто  б  читав
...в  якій  війні?  —
як  я?  —
тут  всі  погоробіли  б  ...
                         і  тепер  бачите  —
                         що  не  схотіли  чути...
                         бачите?
                         й  тільки?
                         то  є  у  всіх  хотілки??
                         і  українці  все  життя  —  моє  із  Богом  —
                                                                       чути  не  схотіли...
                         то  й  що?
                         що,  —  моє  слово  затремтіло?
                         ні,  кажу  вам
                         як  хлюпне  Бог  —  то  в  всіх  намагання  розіп’ясти
                                                                               є  слава  Богу    слово-тіло...


хижі  ви!
«мерси»  в  рази
усі  так  Україну  розіп’яти  —  захотіли


є  
оскал  газетних
говорінь
це  не  поезія
і  це  не  верховин  горіння
не  птах
більш  через  нього  Дух
промайорить!
при  Бозі  не  потрібно  говорить


причал  —
сідай  і  морю  говори
і  від  пори
і  до  пори
безсмертне  у  серцях  горить
і  тиша
а  це  ти  злинув  догори
і  Бог  висяює
й  Бог  є
й  серце  твоє

06.04.2022,
передсвято  Благовіщення

Ми  переможемо  єретиків-зомбі.  Відкрив  Бог  священникам  і  поетам!
Треба  залишитися  при  цьому  цивілізованими,  преобразитись  в  християн,
що  дихають  благодаттю:  тоді  світ  ненасильницьки  переобразиться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2022


Російські не зовсім люди…

*      *      *

                   Богу-Слову
                   і  Духу  Святому
                   вдячно  присвячується



Російські  не  зовсім  люди-єретики
так  робитимуть  
геноцид,  
так  писатимуть  брехні,
бо  вони  з  демонами  територій
в  російській  воді-мові,  
прошитій  в  основі  (!!)  
брехнею,
але  —
Європа  —
                                   желе
                                   медузи
                                   желе
і  
холодці  —  у  фраках
бо  зустрітися  з  бучанською  страхітливістю,
тим  більш  з  Христовою  реальністю  —  завжди
означає  визнати,  що  був  неправий.
Такі  безодні  світові,  страшні  народні:
Українці,  припиняйте  заглядати  в  люті  безодні.
В  безодень  —  немає  дна.
Українство  переважає  навіть  і  правду
в  тому,  що  ми,  як  деякі  птахи  і  летючі  риби,  
сміливі!  знаємо  не  тільки  темні  глибини,
але  і  яскраві  висоти!!  Повітря  і  воду.  
Брехню  і  правду.  —  Рабство,  але  і  —  волю!!!
В  нас  є  дім  буття  поза  російською  мовою,  
з  якого  пересмикування  в  воді  особливо  помітні.
Українське  багатство  душі,
цей  верлібр,
і  нема  в  світі  крил,
щоб  злетіти
і  хоч  що  купити  його
тим  більше  убити!
Таку  Бог  і  я
відкриваєм  —  вам  даль!
бо  ви,  україці  і  християни,  судитимете  
ангелів,  так  бо  написано,  (!)
дзеркально  —
похітливу  чиновницьку  шваль...
В  кожного  з  українців  —
єсть  світла  даль!

04.04.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2022


Тоді то з Богом я домовився чудово


                   Духу  Святому,
                   що  оновлює  юність
                   у  внутрішній  людині
                   з  веселістю  і  замилуванням!  —
                   присвячується


Не  заперечать
що  я  з  юності
є  вічна  мова
і  з  юності
йде  найбагатша
українська  мова!!
й  не  заперечать  того
я  з  юності
слухавсь  Духа  Святого
бо  вічно  юна
Сила  в  Нього...


Не  заперечать  того
що  буде  тільки
українська  мова
й  до  чого  йде
я  розумів  Духа  чудово
дзвінка  промова
зможе  усе
на  серці  Бога!!


А,  люди,  повтікаєте
хто  хоче  ще  й  —  до  кого!


Які  вам  будуть  поліси
така  вам  буде  змога
я  дзвінкість  —
і  тремтять  рідколіси
бо  я  на  серці  в  Бога!!!
Ви  нині  розумієте?  в  своїм  умі?
Уже  я  —  у  Христовім!!


я  Духа  розумів  —  чудово!!
хто  з  вас
тоді
сьогодні  розумів??
і  сам  собі  він  виявився  —  хто  він??
і  вічно  юна  Сила
і  з  юністю  —  я  в  розумі  Христовім!!!

04.04.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2022


Свідчення про прийдешнє покарання Росії

Свідчення  про  прийдешнє  
покарання  Росії


       Святій  Трійці
       зі  Святою  Богородицею
       і  захисникам  Маріуполя
       з  шаною  присвячується


За  все
щоб  Небо  тебе  вбило
згадай  же,  Каїне,
згадай  же,  Іроде,
і  Юліане,  ти,  Відступнику,
згадай,  Мордоре,  в  злі,  морило,
що,  як  земне,
ти  проти  Бога  наробило...
Тому  немає
ні  людини
ні  скотини
ані  злих  думників
ані  Росії  як  країни  
розвалища,  тепер  в  Бозі  руїни,
які  не  зникли  б  —
коли  їм  Бог  верне  їхні  гріхи...
Як  страшно  прориваються  сміхи...
І  смійся,  свято,  що  для  всіх  —  безкрає!!
Що  світ  би  не  скарав  —
як  Бог  Росію,  винуватих  її,  покарає!!

03.04.2022,
з  причастям,
свято  неймовірно  строгого
Іоана  Ліствичника

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022


Із грудня 1921 р. : Збройним силам України і волонтерам України

 З  49-ї  книги:
           
   Збройним  силам  України  
   і  волонтерам  України


Я  міг  не  їсти  цілий  день
й  так  майже  день-у-день
і  лляв  мільйони  декалітрів
                                                                                   сонць-пісень!
Дар  їв  —  лишень  Духа  спожитки
й  Богу  носив  —
сильні  й  тяжкі  безсмертя
             звитки!!
й  донині  ще  совєтські
і  тікають  і  кричать
як  їм  даєш
безсмертя  Бога  подержать.
«  Не  бійтесь  тих,  що  убивають  тіло,
душі  ж  не  можуть  вбити...»  —
Ісус  сказав  і  виконав
                                     спасіння  діло.


І  головний  Куценко*-психіатр
не  зміг  це
аудиторії  студентській  пояснити:
Й  що?  —  тебе  не  їсть,
як  всіх,  життя-театр??
Так,  я  й  тоді
не  міг  у  сні  гріховнім  —  снити.
Так,  вас  підтримують,
проте  —  ніщо  не  в  Сині  вам  не  зможуть  
                                                                                                       пояснити.
Любов  й  поезія  лиш  —  
вічні,
і  ними  нам,  з  Христом  й  в  Христові,  жити!!

06.12.2021,  
післясвято  Введення  
в  Храм    Приснодіви
*  Всім  відомий  Глузман,  майбуть,  чув  про  Куценка-психіатра  (70  -  і  роки)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2022


Богородиця — лідер правди і крил!!

           
         Богородиця  —  лідер  правди
                                                 і  крил!!

(Викиньте  в  море  смертьфони,
бо  творчість  Слова-Бога  —
це  і  в  мені,  і  моя  творчість!)


                 Всеблагословенній  Марії,
                 Цариці  Небесній,
                 з  любов’ю  присвячується

Це  є  праця
на  встановлення
Бога  —  на  віки
                                       віків!
і  відновлення  в  Отчому
               лоні
               тільки
               схожого
відданолюблячого
і  Боготворчого  —  руху  душ
           у  свободі!
а  не  «м’яса»
       і  «м’ясників»


й  дощ  відмиває
і  нагадження
й  гаджети
й  з  лісу  —  прозовість
а  з’являється  правда  в  капілярах  лісів
і  моїх,
ув  нормалі,
в  основі!!


І  глибинні  удари
крил  поезій
                             раптово
і  народжує  Син
Своє  слово
у  Дусі  Любові!

31.03.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2022


Псалом 81

             Спасителю  світу,
             Богу-Слову  Ісусу,
             і  захисникам  Маріуполя,
             де  кожний  —  Герой  України,
             з  вдячністю  присвячується  


Лія*  сказала,
лиш  почалась  війна,
«Рєбяткі,  нє  молчітє...»
Ось  в  середині  квітня
поживе  ясність  
                                           на  хребтах
     в  двох  сторонах:
що  єсть  Отець,
і  справедлива  —
карликам  хана!
Й  як  добре  бути  у  Отця!
бо  всякий  тлум  —
він  добіга  кінця
от!  щастя  у  Отця
й  тобі  немає  чим  тлумитись
                                                           у  Отця!—
тобі  немає  більш  кінця...
у  Слові  і  піднятий  Отцю  Духом  —
й  як  добре  стає  ниркам
                                                   і  серцям!
а  як  усім,  що  без  Христа,
пісня  оця?..


Що  ж,  добре  є  від  цього  —
не  усім  серцям
але  в  серцях  потреба  —
поки  людині
не  дано
це  буде
з  Неба...
Як  мені  добре  у  Отця!
Як  мені  гарно  у  Отця!


Було  Отець  псалми  подав!
дякую  Сину!
дякую  Матері!  
тим  більш  —
у  всьому  є  початок  але  надалі  —
більш  нема  кінця...
тож  я  проліз  у  хребті  Космосу
і  яка  радість  —  у  Отця!!
усе  є  в  Бозі  й  ради  Бога  і  до  Нього!!


Посередині  квітня
прийде  Росії
ще  якась  хана
й  тридцять  віків  —
й  знов  у  псалмах  Сила  й  Свобода
й  Радість  ця  —
як  добре  бути  у  Отця!
як  добре  бути  у  Отця!!
як  добре  бути    у  Отця!!!

29.03.2022  —
30.03.2022,
Олексія,  чоловіка  Божого

*  -  Лія  Ахеджакова,  тверда  розумом

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2022


Світло! так!

         


                         Младенцю  Ісусу  Христу
                         в  дерзанні  присвячується



Страху  не  було  на  Майдані.
                     Світло!
Які  вам
слова  жадані?
З  диявола  —  страх
і  світ  це  листочок
чи  —  невіруючі  конверти
не  знають
чи  хочуть
жити  —  чи  вмерти
в  зневірї
трясуть
страху  кайданами!..



Ви  ще  не  на  українському  Майдані?
Що  ж,  —  є  данність.
Божа  Мати  —  є,  була
             на  Майданах.
Як  знекрилює  страх
і  страху  надання  —
То  палкі  вам
ці  сльози-слова
               жадані?
Сльози  вогненні!
Сльози  надлюдські
               і  людські
               і  Матері  Божої!
       це  збігтись  у  генії!


Гуси
       чом  низько
               повзуть
як  усі  світські  гуси
чують  глибин  землетруси
хто  ж  почує
                               за  них  —
                               неботруси?
хто  —
у  них
душетруси?
Вщерть  йде  високе!  —
                               і  геть  —
нижче  вискакує  геть!
то  й  душі  —  трусить!
у  якій  ви  були  калабані...


Світло!  так!
бачення  серцем  як
                               у  коханні
аж  розрізняння  любов’ю
у  чомусь  є  схожі
бо  і  схожість  —  в  Любов
вихором  злюблені  Любові  Божої
Втягує  —
             втягне  все  Божа  Любов!!

27.03.2022,  з  причастям
28.03.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2022


Вітер — оновлень! Вітер! — …

*      *      *

                   Марії,  Матері  Божій,
                   і  присвяченню  Її  Серця


Вітер  —  оновлень!
                                                   Вітер!  —  переміна!
За  вітром  —  лавина
Добрих  людей  —  лавина
Зброї  —  лавина
Мокрість,  дощів  —  лавина
Слава  героям!  Слава  Україні!


Тяжке  озброєння  —  за  лавою  лава
Слава  героям!  
Україні  —  слава!!
Над  нами  закритість:
дух  в  силах!  —  й  лавина!
Це  —  Богоматір!!  щомиті!
Чистої  воля!!  —  лавина!!!
Слава  героям!!
                           Слава  Україні!..

26.03.2022,
з  присвяченням  Росії  і  України
Пречистому  Серцю  Богородиці
Папою  Франциском

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2022


Вилазьте, здохлі, з газової камери комфорту…

       *      *      *


                     Святій  Тройці  зі  Святою  Богородицею
                     в  глибоких  роздумах
                     присвячується



Вилазьте,  здохлі,  з
       газової  камери
           комфорту
Відкрийтесь  небу
     станьте  на  землю
     всміхніться
           Сонцю
В  вас  оловяний  напівстрах  —
то  в  вас  полуда  на  очах!
         то  маєте
         ще  очі  білі  —  й  тхнете  чортом!



Церкви  закрили?  —
коріння  від  небесних  —  свят  і  діл  —
                               підрили??
ох,  які  в  вас  «славні»  рила!!
видно  —  духовним  голодом
                               весь  світ
                             морили??
і  говорили  —  прийдемо,  бухнемось
         у  переплавлення
             в  ретортах?
ох,  одійдіть!
     знов  тхнете
         чортом!
так  говорили,
чи  не  говорили??!
це  хто  б
тягнув  шнурки  —  вогненні  —
в  ваші  жили!


То  Дух  не  пожаліє  вам
                               напалму!
То  слово  моє
в  вас  дірки
     пропалить!
Пропалих
і  безпалих  всіх
й  в  добі  розпатланих,
вас,  впалих!  —
вас  прямо  вхоплять  і  зігріють
здіймуть  й  зберуть  —  й  швирнуть!  —
ви  не  розгледіли?
це  справжнє  щастя  —  цілі  мої  патли
Слова  і  Космосу  й  душі
моєї  —  ось  —  служилої!!
ось  просто  щастя  входить  —  в
                               жили!
в  Дусі  і  Істині
(ви  ж  щастя  —  всі  комфортом  підмінили...)
у  вас
колись  пропалих


Я  міг  би  вас
порозкидати  —  і  зібрати.
Та  ось  з  присвяченням
вас  забере
у  кращі  руки
Божа  Мати!


У  Маріуполі  за  вас
всі  українці  кров’ю  платять...
сотнями  й  тисячами  відданих  життів...
й  вже  сотнями  дітей  убитих  платять...

25.03.022,
присвячення  Росії  і  України
Пресвятому  Серцю  Богородиці  —
Папою  Римським

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2022


Богородиця

               Богородиця



Бувало  (чи  нині  буває?)  таке  скло
                                                                         віконне
ніби
всередині  тіла  його
                               щось  хтось  вгнув
                                     чи  прогнув
дивишся  —  ніби  вікно  «пливе»  як  —  сонне!
як  —  між  соснами  хтось  мигнув...


Хто  б  ...
ще  ...      з  правди?..
А  війна??
Виставляє  у  правді.
Хто  не  може  —
хіба  що  порадить!..
«Ближче...»
«Ближче  до  правди...
без  викривлень.»


А  хто  сіє?
а  вам  сіє
п’яна  алкоголік-вбивця-мародер  —  росія?
а  все  скло
хрустить
                       під  ногами
а  з  моногамії
витягується  гнилість-європа
догори  ногами
Що  сказала  в  день  вибору    ц  ь  о  г  о
Свята  Божа  Мати?
Мені  сказала:  «Це  —  той.»
Тепер  всі  вмираєте


тепер  думки  —  відкрились
тепер  всі
маєте
і  ще  з  кращого  хочете
                   мати?
Та  є  вічно  теперішній  час
в  Христі  Сині  Татовім
а  ви  хочете  «майбутнє»
тут  мати
але  ж  і  нема  Росії
а  є  Свята  Божа  Мати
і  з  Неї  я
правду  сію
не
бо  я  такий
а  —  Бог  й  Божа  Мати!!!


Хто  справу  зробив  —
                                 може
               і  відлітати!


Бо  —  Бог  за  благодаттю!!!  —
                               Свята  Божа  Мати.

24.03.2022,
передсвято  присвячення  Росії  і  України
Пресвятому  Серцю  Богородиці  —
Папою  Римським

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2022


На посилене бомбардування Маріуполя, Харкова, Чернігова, Волновахи, Ізюма і ін.



                 Сину  Божому,  Слову,
                 і  Духу  Святому
                 з  трепетом  присвячується


Усе  це  бачить
Вишнє  Око
усе  піде  «вслід
за  російським  кораблем»,
це  напрям  вказаний
це  збожеволіле  широке
застрягне  й
в  сміхові  —  як
не  сміявсь  Рабле
і  «русскій  мір»
і  русская  рєчь    устрягнуть
в  пєщь



й  до  пекла
й  в  пеклі  —  голим  задом
майоріть  —


от  —  бо  прийшли  Харків  «сбєречь»-
«асвабадіть»
і  Маріуполь,
що  є  знаний  на  весь  світ,
«асвабадіть»!..


й  будуть  горіть
єретики*!
попереду  Святого  Духу
і  пропихали  світську  річ!!
дітей  вам  їсти?
ви  канібали!!


ніби  вам  ці  язики  повитягали  —
повісять!
посвітите  ще  язиками  —  ви  ж  сміялись!
Гаага?  Нюрберг  —  й  винних
всіх  повісять...
як  не  знайшли  у  Слові  свого  місця  —
то  в  пеклі
всім
є  ваше  місце
єретики
впадете  ви
на  ваше  місце!


ви  —  дияволісти!!


А  українці
і  в  Небесній  Україні,
і  в  Земній
та  й  сядуть  з  Богом  хліба  з’їсти.

16.03.2022
*  -  єресь  етнофілетизму,  ("плем’я    важливіше  за  Церкву"),
засуджена  Церквою  в  19-у  столітті

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2022


Сонце над лісом…



*      *      *


                           Пресвятій  Трійці
                           з  Пресвятою  Богородицею
                           в  любові  присвячується


                               Слава  Тобі
                               за  явлення  нетлінної  Краси!


Сонце  над  лісом
сонце  за
                   лісом  і  домом
Абрикосове  стікає
                               медово!
Слава  Богу  —
в  кожному  й  світає
                               невідоме


Дружба  викликається
       не  шепітом
                               а  слухом
Все  заради  і  любові
                               й  Краси  духу
і  розверзнув  би  такі  висоти
впав  би  у  такі  глибини
                             що  людину
                             Яку  любиш
                   тільки  й  слухати  б  ...
плакати  б
у  ауру
Святої  Богоматері
та  лиш  дивляться  з  Христом  —
                               з  Красою  духу!..


і  любитися
тут  в  мені
зачинає  —  і  ворУхтатись!
як  ви  не  в  Христа  удома
           меркне  все...
все  ж  —  невідоме
         то  вам  світить  в  невідомім?

19.03.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022


Ще кілька днів і побіжать антихристи сумні…


*      *      *

Ще  кілька  днів  
і  побіжать  антихристи  сумні
принісши  жертви  гекатомбні
у  своїм  чорнім  пеклі  сатані.
Відлічуйте  їм  час,
нечасті  зорі,
синхронно  "Вірую!"  
понищувальне  їм    співайте
всі  в  Україні
сущії  півні!!

Бо  радісно  і  Богородиці
в  мені!

17.03.2022,
память  святого  Герасима
Йорданського

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022


Письмена весни і Весни

           
     



                       Вічноюній  Силі
                       творчій  молодій  —
                       Духу  Святому
                       з  любов’ю  присвячується


І  жовтими  пурхаликами
                               в  щасті
Бажання  відмежовує  —
         весна!
Напевні  ці  весняні
                               письмена,
Напівні  вже,
                       тремтливі
                 імена...
       Закон  є!
       і  уста  що
       —  благодатні!
Закон.  А  в  сяйві
благодаттю  йде  Весна!
Вона  на  крилах  —  так  підноситься
       Весна!
А  серце  як  надію  чує  —
серцями  Весну  любить
                               і  цілує
оскільки  ця
             Весна  —
для  всіх  одна!!

15.03.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2022


Сонце правди


Усякий,  хто  постане  в  Світло,  —
                                                                               буде  жить!
Це  час  диявольсько-російської  навали!
Повстаньте,  всі  народи,  повставайте  —
                                                                               й  більш  не  спіть,
Бо  в  Україні  сини  й  дочки  повставали!!
Це  час  диявольсько-російської  навали!..



Диявола  належить  вбить!  В  собі  убить!!
Вставайте,  і  просвітлені  і  непросвітлені,  народи!
Усякий,  хто  постане  в  Світлі,  —
                                                                                 буде  жить!
Бог  —  або  Звір,
світло  —  чи  тьма!
життя  —  чи  смерть!
Бог  є  свобода!!
Усі  ми  будем  вічно  жить  —  в  свободі!!



У  Сонці  правди  і  сонце  в  світі  сходить!!
Усі  ми  будем  вічно  жить  —  в  свободі!!!

14.03.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2022


І хай все те і означає Що і життя …

*      *      *


                     Богородиці
                     Цариці  Небесній  Марії
                     і  місту  Її  імені  Маріуполю  —
                     присвячується


І  хай  все  те  і  означає
Що  і  життя  живить  і  процвітає



Висока  й  чиста
життєплинність
з  Архистратига  Михаїла
                           це  нам  —
                           це  наш


і  єсть  котра
і  їсть  і  їла
     з  Інстаграм
фонвізінська  ця  протоплазма
незрілії  личинки  —
                               зорове  з  каш


І  хай  все  те  ж
і  означає
Що  і  життя  живить  і  процвітає

13.03.2022,
з  причастям
Міська  рада  повідомила,  що  у  Маріуполі  в  результаті  російських  авіанальотів  загинули      2187  містян.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2022


Вони



                   Пресвятій  Трійці
                   і  українському  народові,
                   лідеру  преображення  світу,  —
                   з  любов’ю
                   присвячується


їхні  душі  дитячі  —  легенькі
                               у  Царство  небесне
ваші  душі  —
свинцеві  підуть  на  шрот
ваші  очі  білі  і  шротоподібний  рот
так  вистрілюють  —  що  лиш  —
                               за  ротом  рот
і  вони  не  воскреснуть
п’ять  годин  ви  варите  нічний  компот
так  не  пахнете
як  вони  —  як  яблучка  чисті
не  приймаючи  росфашистів  —
ви  самі  продовження
                               дум  ваших!  нечистих!
ви  самі  —  це  продовження  газу  фашистів:


не  закриємо  небо
600  000  000  долярів  щодня  —
                               російським  фашистам
ті  ж  —  70  душ  легеньких  —
                               дитячих  у  Царство  небесне
ось  й  чотириста  ранених  —  ще  —
ось  одна  ще!  —  із  запахом  яблучним    —
                               ця  воскресне!
в  туалети  виносите  (ви!)  —  аміак
знов  пітнієте,      (!!)
селюки,  що  пристроїлись  в  місті,
кандидати  у  президенти  —
і  лиш  аміак
аміак  —
не  народжує
в  душах    т  е  —  яблучне  чисте


тупо
дивиться
ніч
й  зодіак
й  в  ніч  виходять
мов  той  Іуда
у  ЄС  Україну  —  ніяк
тож  без  спрощеної  процедури??
не  пахне  всім  стемненим  —  чудо!
та  за  тим  же
замилюючись  у  притягнення
виходить  Іуда  —
і  там  та  ж  ніч!..


нема  серця!
діра
тріщина
черствість
тріщина  де  мав  жити
                               Бог...
і  не  чують  вони
чесного  Слова  —  ні  вдвох
ні  вдесятьох!!

Вечір  11.03.2022,
шістнадцята  доба  війни
агресора-росії  в  Україні.  Окупанти  вбили  79  українських  дітей  від  початку  війни  (17-й  день)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2022


Божественне писати

Я  вам  кажу  як  є
                                               Божественне  писати
під  бомбами  і  під  фарами
                               картоплеводи  —  картопледари
                               і  польоводи  —  це  хлібодари
                               і  скотоводи  —  це  м’ясодари
і  дати  води  дитині
щоб  не  вмерла
і  дати  їжі  аби  її  мати
не  вмерла
у  вас  компютери  у  данностях  хмарних
у  голові  газ  —  раз
в  холодильниках  німецьких  —  газ      (!!)
а  ви  не  вірите  Богу
тож  —  на  нас  бомби!!
                             і  ви  дивитесь  —  й  жерла
                             на  нас  дивитесь  —  й  жерла
                                                 й  ракети!
                                                 і  жерла!!
з  голів  вийде  газ  —  і  хмари!!
і  я  світ  триматиму  —  Всевишньому  —
                                                                                                               на  межі
і  на  ножі!
і  дайте  води  дитині
аби  не  вмерла
і  Бог  моє  слово    (Своє)  —  береже
і  ви  бережіть!
бо  ви  ще  не  на  ножі...
бо  ви  ще  не  з  Вишнім
                             і  ви  нас  дивитесь  —  і  жерла
бо  ви  не  з  Богом  —  і  нас
живими  зжерли  б
                               бджоловоди  є  —  медодари
                               квіткарі  є  —  і  квітодари
                               а  це  ж  не  ваші  дари  —  все
                               є  Божі  дари!
лазерні  комп’ютери
і  магазини  хмарні
штучний  інтелект  —
все    Боже


все  Божі  дари  —
                               отямтесь,  ви  не  з  Богом!!
ви  з  сатаністами-рашистами,
з  новітніми  фашистами!..
поки  що  ви  марні
                               Щурі!  —  виглядаєте  наманіжені
гарно

09.03.2022,  чотирнадцятий  день  війни
росії*  з  Україною
*  -  роком  раніше  вже  так  відмічав,
бо  не  знатимуть,  що  таке  було

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2022


Тут правда


     Поема  

                           Пресвятій  Трійці
                           з  любов’ю
                           присвячується


Матерія  як  колапсує
                   й  сила
                   й  доля
то  з  неї  промінь  ясний  —
що  ж  так  сталось?
Журба  мов  райська  —
що  ж  то  сталось?
Мов  хвилі  поля
мов  витік  з  долу
         ану  як  небо
         ану  як  рай
         або  вже  рай  —
                               повіє
Або  Ти  мене
вознесеш,
Весно,  Маріє!!


Ти  змаг
поле  змагань
земних  й  небесних
Ти  —  центр
як  центр  для  всіх  корисний...
і  як  же  світу  не  воскреснуть,
не  вознестись?


Це  треба  різко!
Бо  це  любов!  а  Ти  —
з  Любовію!  —  Невіста:
це  моє  місце
а  Моцартові  його  місто
від  всіх  ми  сховані
цього  ніхто  не  знає
     і  дихай  раєм
         дихай  раєм!!
теплом  згріваєм
любов’ю  —  крила!  к  Богу
                               здобуваєм!!
Маріє!
Весно!!
над  пеклом  —  раю  Симфонія!
                               й  чутно  буває...
і  чутно
всім
буває


й  світ  молиться


світ  —  дзеркало
все  вище
він  молитвою  сягає
з  тим  глибше  —
в  земне  пекло  проникає!
в  силу  землі!!
а  сила  —  ворога  задушує!
а  сила!!!
землю  цю  не  руш
не  руш  —
в  цім  сила  душ!!
тут  сила  в  правді  свої  душі
                               відчуває
і  така  сила  —  тайну  правду
                               знає
хто  як  вмирає
така  пісня  тут  лунає!
       за  раєм
       світла  печаль  за  раєм

ця  сила  —  дзеркало
і  тьму  —  до  тьми
                               повідкидає
тут  Бог  все  знає!!
і  понад  всим  —
                                       раю  Симфонія
                                                                                         лунає!!!

а  підлим  —  жом...
що  Бог  і  доля  —  управляють

06.03.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2022


Не від мене слово

Світ  не  з  Богом  як  слід  —
при  столиці  більше  місяця
     буде  іще  росія
тому  бомбами  сіють
і  м’ясами  їх  сіють
тому  Захід  бездушний
                                       і  бздушний
і  росія  бездушна  і  бздушна
тому  в  пекло  вони  шлють  —
                                                                                 своїх  же  послів...
Українських  же  в  пеклі  нема!
це  ви  трупи  усі!


з  вивалянням  всіх  трупних  росслів
із  валянням
                                     від  Заходу  мертвих  всіх  слів
слова  —  в  плівках...
ви  ж  з  дияволом  всі!!  —  показово:
                                                                       бо  не  з  Богом  як  слід!!
Українських  військових  –  душ  —
в  пеклі  нема!..
В  захисній  війні  —  ми  захищаємо
вас,  весь  світ,  —  ось  цього  нема.
Живий  Бог!  що  в  вухах  в  вас  зима
Живий  Бог!  —  
ми  прозрілі,
Слово-Бог  показав:  
що  дуща  і
що  тіло
і  що  діять!
                           не  на  комусь  —
                           на  Собі  доказав!


Я  від  себе  не  кажу.
Бог  —  сказав!

05.03.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022


Все по Богові Поема

 

         

                             Вседержителеві  Слову
                             з  любов’ю  і  дерзанням
                             присвячується



Глибше  копати.
От  в  Богові
й  можливостях  —
копати.
Вдягнуся  вийду
та  й  молитись  і  писати!
Молильник  звик
в  кіно  землі  вливати...
тож  кому
духом  воскресати  —  воскресати...
кому  по  Бозі
помирати  —  помирати...
на  славу  Бога!

І  Македонський  от
зайшов  раба  спитати
бо  в  всесвіті
він  знав
що  ліпше  і  до  чого.
От  в  Богові
то  —  по  землі
глашатати...


Інакше  в  бункері  глашати  вам
і  вас  прийдуть
яко  диявола
ламати
і  не  вдягатиметесь
і  молитва  вам  не  йде
а  в  аді  вже  на  Бога  не  кричати!
Нема  вже  більш  Росії,
і  людини  в  ній  нема.
Загибельні  надуті  пухирі  —
одного  лиш  земноума.
Земне  в  підземне
сіють...
Бичачі  пухирі  з  затьмаренням  —
та  й  лежачи  —  чого
пересмикаєтесь?


і  колапсуючи  —  скисають  (смерть)
і  більш  скисаючи  —
до  згину  колапсіють...
Небесні  ми!
Ходять  на  головах
в  пітьмі  пітьми!
такі  от
несердечнії  уми...
Небесні  ми!
Усі  не  зауважують  —
бо  всі  на  головах...


Усі  на  головах,
яку  вам  кіноплівку  брати?
Ми  молимось!
Небесні  ми!!
Нам  вибирати  це  —  й  складати,
і  в  онтології
в  мусонах  і  пасатах,  за  тим  —
події  вторяться...
без  змін  повторюються..
і  світ  не  вискочить  із  кінокліті
в  яке  кіно  здобуток  в  Бозі
нам  вливати
бо  в  вас  —  явно  не-Божії  уми?


і  явно  чушь  по  всьому  світі
й  ви  —  смерть
й  ви  —  в  смерть
вам  смерть
ваші  війни  уми  —  не  в  Небо  це
явно  не-Божії  уми.


Небесні  ми!
Ваш  неслухняний  Духу
           золотоклондайк  Кирило
надумав,  що  його  здіймуть  —
                               на  вилах
за  благословіння  знищить  українців
рогами  інфантильників  цих,  адських!
Ви  глисти
в  задньому  проході:
на  вихід!
Ми  вас  помелемо  із  гомеричністю  народу!!


Ви  раби  —  у  території.
Награбування  їх  все  більш  —  це  ви.
Й  Отцю,  що  в  Небі,
війною  вашою,  щоб  світ
                               тут  жив  у  горі,  —
                               усі  ви  винні,
                               винні  супостати!  ви!
Мене  ваш  Демон  страху-й-величі
                               (державний)
піднімав  двічі,  імперськовеликотериторіальний,
а  ви  —  ніхто!
ви  поряд  з  ним  —  ніхто...
як  мокре  місце  —
скачете!..
(Андрєєв  в  «Розі  міра»  —  пише!)
тож  я  —  Христовий!!!
ви  здогадалися,  чому  Спаситель
бачить  мене  в  українській  мові...
ви  —  пусте  місце
і  доли  грунтові
бо  ви  —  руїна,  помилковий  край  руїн!
всім  ненависні  ви
ви  зла  імперія  для  всіх  країн

то  хто  ви?  і  чиї?

03.03.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2022


Мовчанням зраджується Бог!

*      *      *


Ум  зманений  дияволом  —
                               і  де  вже  Бог?
Мовчанням  зраджується  Бог*!
Ум  в  правді  серця  —  й  Бог  говорить...
І  ви  вже  вправилися  в  море,
і  ви  вже  попливли  у  морі
спасінь:
спасенні  правдою  говорять!
Спасенні  в  Бозі  —  правда,
й  Бог  —  Сонце  правди!..

01.03.2022
*  -  слова  святого  Григорія  Богослова,
одного  з  трьох  стовпів  Церкви

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2022


Захищаємо світ

         Захищаємо  світ


               Слову  Богу
               з  трепетанням
               присвячується


Бач,  ви  прийшли  дітей  вбивати.
І  ви  нас  хочете  в  землю
                               запхати?  —
Це  ми  вас  в  землю
всіх  й  позапихаємо!!


І  вас,  людей  ніби  «культури»,
Що  йдете  супроти  Христа  —
                               під  атом!
І  нас  —  багато,  весь  світ,
                               це  є  багато,  —
Як  ви  з  дияволом  —  так  ми  в  Христі!
не  ми  самі  —
словом  Христа  лупаємо!!!



Майбутнього  не  знаєте:
Могли  б  спитати  в  Лаврах
                               в  старців:
Непереможні  ми!
Світ  —  українці.  Люд  всього  світу,
                               вибір  світу
                               захищаєте!!

01.03.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2022


Війна агресора Росії з українською землею

       Війна  агресора  Росії
       з  українською  землею


Духу  Святому  присвячується,
хула  на  Якого
«русскій  мір»  і  війна  Росії


1

Багато  вам  копати  вглиб
                               з  відвагою
Много  на  це  потрібно  вам  уваги...
лиш  торкнутись
                               ліктя  благодаті
много  пропектись
                 крізь  холод  знаті
                 і  крізь  холод  «вати»!
крізь  брак  культури
через  продерті  мапи
ще  й  мафію  в  культурі
чотириповерхову  мафію
                               на  мафії
аж  раптом  —  мить!  —
сей  Духом  і  говорить:
це  все  життя  горить!
світильник
без  оливи  не  горить
ви  ж  ...
можете  замість  спастись
із  синтезом  тай  термоядерним
                               повідпадати
мов  листя  одірватись  

Кого  ви  слухаєте?


2

І  починаєте  робити
й  не  знаєте,  якими  бісами
й  дияволом
це  робиться...
Чи  то  здадуться  вам  ці
                               землі  України  —
як  ви  проти  Христа
і  проти  Богородиці??


Як  ви  рішили  українські  землі  брати
руками  молодих
задля  совєтських,
що  їм  давно  —  до  пекла  помирати?
Як  Бог  казав  разом  зі  мною,
що  не  послухають  й  обдурять  молодь,
і  принципово  —
лиш  дітей  і  молодь  убиватимуть...
Бог  вам  казав?  казав?
признайтеся  —  писав  я?  не  писав??
То  що  це  ви,  агресори,
із  бісами  вже  поєднались,
бо  ж  кров  сердець  здали
й  грошей
понашребали?  і
кров’ю  вбивств  —  у  одну
банду  об’єднались?
й  пеклом  накрились  —
             тай  рилами  з  чортами
             показались,
то  щож,  це  в  пеклі!

24.02.2022,  війна  Росії  проти  України,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2022


«Третій Рим» в подіях 21. 02. 2022 р.

       


               Богородиці  Діві
               і  Її  третьому  вибору  —
               місту  Києву  —
               з  любов’ю  присвячується


Той  Рим  упав,
цей  псевдо-Рим  упав,
Київ  —  встояв!!
І  хіба  був  би  вибором
він  —  вибір  Богородиці?
Інакше  я  був  би  не  я  —
Й  не  верховодила  б
долом  й  Небесними  світами
мова  моя!
І  це  є  —  щастя,
ніщо  бо  несподівано
       і  ні  із  чого  не  народжується.



Той  Рим
від  Христа  впав,
а  «третій»  псевдо-Рим  —
від  Євангелія!  —
а  він  неправда!  —
впав,
а  Київ  —  наскільки  в  правді,
настільки
він  встояв,
тому  правдивая  від  Бога
мова  моя!!
Бо  як  ти  шхуну  в  глюках  ще
назвеш,
то  так
вона  і  попливе...
Достойне  тільки  те,
що  правдою  в  Слові  живе!!

22.02.2022,
Київ
«Сьогодні  вранці  уві  сні  на  91  році  життя
відійшов  за  межі  цього  земного  світу
унікальна  людина  Іван  Дзюба.
Одне  ім’я  вже  говорить  багато.
Багато  –  бо  це  один  із  лідерів  національно,
духовного  відродження  другої  половини  ХХ
і  початку  ХХІ  століття."
(М.  Жулинський,  22.02.2022  р.)
 
Іван  Михайлович  Дзюба    -    мій  літературний  батько.
Царство  Небесне  найсвітлішій  душі!!    Мати  Божа  сказала  це.  -  І.Ш.

Відійшов  уві  сні...
Праведники
відходять  до  Бога
так!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022


Цілування! Передчуття пластмасових людей. Поема

         Цілування!  Передчуття  пластмасових  людей

         Поема


Богу  Слову
і  дужому  вітру
з  любов’ю  присвячується


«Пам’ятай,  що  завжди  відпаде
той,  хто  вище  з  тобою
                                         не  йде»  
           Кн.  «Богословіє»,  1996  рік



На  хмарах  –
ніби  малюються
нові  вуста
Чи  час  —  сам  несе  їх?
Чи  так  він  збігає
                     і  не  перестав...
Чи  ти,  дужий  вітре,
чи  ті  ти  цілуєш  вуста?
                                       Ніхто  це  не  знає.
                                       Ніхто  і  не  винен!
                                       А  Бог  —  світло  вканув
                                       де  є  простота  й  прямота


Бог  винен?
Люблю  Тебе,  Боже,
люблю  Тебе  дуже!
                                       й  вуста
чував  я  від  музи!
чував  —  світів  дружніх!
і  чути  не  перестав...
і  прикро
що  світ
               ніби  готує
               собі  накладнії  вуста...
Люблю  Тебе  —  дуже!!


Чи  ми,  
вітре-друже  мій,  —
чи  ті  ми  цілуєм  вуста?


2

Пластмасові  хмари?
живі  хмари?
чи  живі  люди?
поет  з  точки
з  джерела  Бога  —  в  усюди
пісня  —  культурі
поезія  —  Богу
Бог  пізніше  засіє
і  вже  сіє
а  всі
в  пластмасі  є
в  таблоїдах
масово  масово!


може  людина  в  бункері
                                                                 є
і  керує  пластмасою
агов  під  скельцями
агов
а  над  —
хмари  пластмасовії??
бо  се
хтось  на  поезію
дихає
і  що  світ  ще  не
                           в  точці
звідки
               або  співає  —
               або  не  співає?


масово  масово
всі  ці  у  пластмасі


й  мед  —
пахучий  —  й  це  через  скельця?
може  чудо  це  сталось
може  старці  помолодіють
бо  17  літ  —  вже  нині
                                                     старість!
Любов  —
чути  крізь  скельця?
патока  й  мед  —  і  
                               крізь  скельця?


3


то  вже  точка  остання
виходитимуть  до  —
рідних?
цілуватимуть  друзів?
це  на  екранах
чи  в  квадрато(поки  що)-екранах
                     світ-цілування
                                     чи  світу  цілування??
а  чому  і  не
поезії
і  не  —  Бога  поезії  в  повітрі?
І  чому  це
є  так  не  по  вірі?
«Все,  що  є  не  по  вірі,  —  
гріх»  —
Павло  сказав.
І  суміжні  возносять!  —
й  це  поезія  
буде...
і  є  люди  —  поети!..
та  й
поети  —  є  люди
є  навчання  у  шкельцях



відпадають  пластмасові  
                                                       хмари
чи  відпадуть  —
з  світів  усіх
ці  пластмасові  люди?
Бог!
здіймає!
як  здіймає  Він  —  Він
піднімає!!!

21.02.2022,
Київ
«Сьогодні  вранці  уві  сні  на  91  році  життя  
відійшов  за  межі  цього  земного  світу  
унікальна  людина  Іван  Дзюба.  
Одне  ім’я  вже  говорить  багато.  
Багато  –  бо  це  один  із  лідерів  національно,  
духовного  відродження  другої  половини  ХХ  
і  початку  ХХІ  століття."
(М.  Жулинський,  22.02.2022  р.)
 
Іван  Михайлович  Дзюба    -    мій  літературний  батько.  
Царство  Небесне  найсвітлішій  душі!!    Мати  Божа  сказала  це.  -  І.Ш.

Відійшов  уві  сні...
Праведники
відходять  до  Бога
так!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022


Є обличчя довільних справ обличчя обов’язком…

*      *      *


Є  обличчя  
довільних  справ
обличчя  обов’язком
липові  або  суконні
а  обличчя  з  Богом
нелогічне
законне  —
і  надзаконне!
жовте  обличчя  —  пізня  осінь
                                                                 й  зима
є  ще  червоні!

20.02.2022,
з  причастям

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022


Бо є причастя. Й солея.

*      *      *

                           Це  Вам,  найбільшому  
                           скарбу  мого  серцедуха,
                           Слову  Отчому  і  Діві-Богородиці,
                           з  любов’ю  і  вдячністю  присвячується


Бо  є  причастя.
Й  солея.
Ніхто  і  не  напише
так,  як  я...
Тож  і  не  взнає
так,
як  я.
Як  дух  є  на  кордоні  раю...
Що  дух  тут  чує?
Сам  дух  тут...  і  відпочиває.
О  тільки  б  не  ...
                                             що  із  життя!
Життя  брудненького  
       не  хочеться!
Мучительство!  —  таке  життя.
О  велич  благодатного  Життя!!!


Й  —  цього  нема
                         як  не  в  Христі!!

20.02.2022,  
з  причастям,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022


Вільний Христовий

     


                         Слову,  Премудрості
                         і  сяйву  Отчому
                         присвячується  з  любов’ю


1


Геній  вільний  Христовий
у  світі  постав,
Бо  це  серце  із  славою
тільки  Христа
і  веде  до  Христа!
Як  священник  під  сповіддю:
злине  йому  —
несподіване...
так  й  поет  —  майже  кожному...
і  секретнеє  з  ризиком
йде  у  народ...
і  у  мисленнях  і  почуттях  —
       всі  колінця  хрустять
бо  страшне!..  це  і  вище  —  пород!!
душа  падає
так!  бо  жахається  кожен  народ!
так  що  й  душі  зелені  —
тріщать  від  хвоста!
так  бо  слава  Христа  —
сія  в  серці  —  веде  до  Христа...
Клешоножить!!  —  з  упалих  на  плечі
                               Небесних  свобод!!
а  тут  —  тюрем!!
і  у  всіх  —  несвобод...
І  він  преться  —
приріка  за
народом  народи!


аби  дати
в  каміннях  сердечних  —  свободи  їм!!


2


Ато  цензи  старі  й  нові  —
хай  вже  осядуть  в  хвостах
це  бо  —
слава  Христа
сія  в  серці
й  веде
до  Христа!


Геній  сам  і  не  ляже  —
не  укласти  його
й  на  новий  тетрапод!
хай  це  Боже  і  переміщає  —  народ
                               й  зробить  новий  народ!!
(Все  душевне  —  це  совість  порочна,
всі  совєтські,  чи  дивляться  в  очі??)
Бо  це  слава  Христа
сія  в  серці
й  веде  до  Христа!..
Бо  —  ви  до  Бога  невхожі  є,
Росіє  і  США  і  Китай...


3


ви  духовно  ворожі  —
троє  —
ворожі  до  світу!!
це  ви  не-Христові  —
ухильні  в  загини!
кажете  —  за  це  і  покалічмо  Україну!
виродки,  —  хочете,  —  то  ви  воюйте  між  собою
виродки,  чого  лякаєте,
от  за  це,  що  виродки,  —  ударим  вільну  Україну!!
Се  бо  слава  Христа  —  сія  в  серці
й  веде  до  Христа...
Що,  —  відреченцям  може
вселити  Христа?

славу  Бога  серед  каміння  перстать??

19.02.2022,  Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022


Ізраїль духу Поема


                     Всеблагословенній
                     Діві-Матері
                     з  любов’ю  присвячується

От  Ти  народилась  в  Ізраїлі...
Ізраїль!
І  центральніш  
всіх  крил,
всіх  історій!
і  міст!


Ізраїль!
центральніш  всіх  смислів
це  любов!  —
Одна  з  Неба
Бог  —  Один
Приніс  зміст
і  до  Неба  він  міст!!


Ізраїль!
центральніш  всіх  вмістів
і  це  —  крила!
вміст  для  миру!  —  начало  всіх  радостей!!
і  начало  для  дихання  
двох  Завітів!
і  нема  їх  в  Європі:
є  приземлення
й  дурнувата  проросійська  унилость.


Ізраїль!
ти  з  найбільшим  центральним  
прольотом  у  світі
ти  є  радість
нема  зраку
буде  ачи  була  апостазія
хай  там  шурхають  Дарданелами
бо  це  вище  від  мосту  чи
                                                       майбутніх  мостів
із  Європи  до  Азії!


Ізраїль!
Любове  моя
і  любове  усіх!!
твій  міст  —  в  Небеса
де  є  люди  —  мов  діти
де  всі  діти  —  
мій  сміх,  це  немов  вогнеквіти!


тут  старіють  —  й  по  всьому
подібні  воді
і  ні  в  чім  не  тверді
                               бо  рідкі  і  холодні,
бо  пересмик  у  справах,  —
Боже  мій!  звідки  взяв  би
                                                 Огень  я  сьогодні,
якби  Ти  не  з  Ізраїля???
і  як  Діва  родила  б  
Тебе,
якби  не  родилась  в  Ізраїлі!?


2

дитя  от  —  мов
забило  цвяха  попкою
і  зразу  ж  «пробки»
Який  затор?
і  яка  «пробка»?
знов  на  льодку  хлопчина  —
й  скрунувсь  —  і  животом  на  льодик
«А  я  тобі  казала!»
дитина  ж  істиною  й  пронизалась
                                               й  показала:
це  ще  нічого,  можна,
як  маєш  правильний  животик


і  ритм  є
й  Ритм
і  не  шкода
і  струменить  до  Сонця
вся  зеленкаво-золота  вода  І  СТРУМЕНИТЬ
ДО  СОНЦЯ  ВСЯ  ЗЕЛЕНКАВО-ЗОЛОТА
                                                                                           ВОДА
так  всі  в  трильйонах


це  роззираюсь  —
хто  який  звідки
повільні  —  Бог  притяга
бо  Божі  свідки
а  навкруги  —  одні  лиш
                                                                   Божі  діти
І  їхня  Мати  —
Ця,  серце  Ізраїлю,
серце
усього  світу!

18.02.2022,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2022


В життя і плани Сущих Трьох —…

*      *      *


                         Слову  Христу
                         з  любов’ю  присвячується!


В  життя  і  плани  Сущих  
                             Трьох  —
і  хай
в  серцях  не  зникне  «тьох!!»
несу
не-сущим
дуби  —  й  дошки  із  солов’їних  райських
                               кущів
з  землі  і  неба  витріщущим!
чи  вкрав  чи  в  дар  —
і  чи  проучим!


Серця  промиє  слово  й  голос...
Ще  в  серці  вкоренився  —
                                                   Слово-Колос...
правіше  чи  лівіше?
з  нижчого-вищого  змололось?
хай  це  —  змололось??
Але  Бог  ліпший!!!
Але  —  дай  Боже!
Ти  нетутешній  чи  тутешній
                                                                 Боже...
але  з  Богом  все  ліпше!  —  й  ліпше!!
Та  це  ж  я  хліб  —
                                   даю  від  Бога  їсти...
Він  —  Тіло  й  Кров,
і  Вічність...
         даю  хліб  їсти...
         і  так  необережно  —  мене
                                         із  хлібом  й  з  ніччю...

15.02.2022,
Стрітення,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022


Перемога!


             Божій  Премудрості
             Ісусу  Христу
             присвячується


Прекрасний  час!
Гряде  —  це  їхній  час.
Прекрасні,  які  духом  сильні!
Володарі  дум  тим,
які  в  зворушеній  думок
чавильні.
Бо  вони  з  Богом.
Любов  і  мир  і  радість  —
                               і  нікого,
хто  міг  би  утікати
й  тим  зневажати  Бога...
Стійте  —  й  побачите
тут
Божу  перемогу!!


Тут  з  Києвом  і  правда  —  й  Божа
Мати!
Тут  Київ  створений  —
щоб
всіх  перемагати!

14.02.2022,  з  натхнення  Ісуса  Христа
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022


Правда витвережуюча

   
                         Про  який  хід  війною  російських
                         православних  на  православних  українських
                         всі  говорять?


В  горІ  —  у  вас  —
в  ваших  каміннях,  щонайглибших,
Єсть  пальма  жива
що  від  Бога  —  й  Богу  дяка.
Душі  вговорюю:
                             облиште  те,
                             і  все  облиште!
Якого  просите  ви
знаку
чи  ознаки?
(Див.  Євангеліє)
Що  ти,  душе,  тут
захотіла  б  знати?


«щоб  Крим  не  одійшов  як  орден»  —
Писав  в  «Що  потребує  Крим»
                                   в  2000-якомусь  році...
там
найнеадекватніший  народ  —  є.
«Народець!»  —  виправляють  —  «Ще  той  зброд  є!»


Чи  Бог  не  знав?  Чи  те  не  бачив?
                                     А  є  краса  своя  у  кожнім  оці!..


Душі  —  вговорюють.
У  горі  ви?
лиш  поки  ще  не  в  горі.


Душі  —  вговорюють.
Чи  хто  є  у  впокорі?


Душі  —  вговорюють?
Поети  і  священники.
Нині  Богу  в  покорі?


Душі  —  переконують.
Душі  —  не  м’ясо,  скорозшитеє,
Душі  —  довго  переконують.


Душі  —  переконують.
Росіяни,
в  неправді  —  як  дасть  ведення
Божа  Мати?
Допоки  не  виправлена  помилка  —  не  встати:
якщо  не  покаятися  —
це  без  прощення  до  скону.


Душі  —  переконують:
любіть  Бога-Духа,
хто  хулить  на  Духа  в  Христі  —
той  без  прощення
і  після  скону.
Душі  —  не  м’ясо,  скорозшитеє,
от  так  довго  переконують.
Душі  переконують  —
хто  найбільш  любить  Бога,
Той  смиренним  —  благодать  дає...
що  більше  багаства  земного!
І  ясніше  —  усякого  закону!!
І  ось  вам  святе  говорю.


А  овид  ще  не  плаче
в  горі?
Чи  винен  Бог?  Чи  в  Бозі  нескладуха?


Бо  як  казав  Павло,  «й  я  маю  Духа».
Знов  щоб  Крим  не  одійшов  як  орден...


Думайте,  не  пийте.

12.02.2022,  свято  трьох  святителів-основ  Церкви
Василія  Великого,  Григорія  Богослова,  Іоана  Золотоустого                  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022


До Вищого Ума



     Поема


                 Пресвятій  Трійцй
                 і  Пресвятій  Богородиці
                 з  благоговінням,  в  трепеті
                 присвячується


1

Бог,  Він  трима  безцінну
                     касу
додати  мені  часу?
сміливо  мене  взяти  з  часу?
серце  моє  в  сльозі
я  вивернувсь
і  от  опора  безіменним  —
                               весь  серце...
а  я  вам  підкажу:  це  не  про  мене,
                               все  не  про  мене...


цей  луг  —  й  метелики!
ось  мул  —  й  дитинні  ноги  й  сміх
                               і  не  за  щось
                               і  грім  так  легко  —  і
                               сліди  від  ніг  —
                   за  що  так  в  вічність  стелені??
любов  сердець  й  білі  метелики
                               чомусь
                               метелики
                               у  слід
                 —  хмари
                               білих  метеликів...
З  любовю  легко!
та  й  пурхають  метелики  —
                   метелики!
любов  і  вічність
                 і  то  сліди
                               у  вічність  встелені!
й  в  дитинстві  ми  є  велети!!
добре  як  з  серцем.
Бог  єсть  у  серці??
А  хто  в  дитинство  —
                   в  серці  з  Богом.


2

О  Несподіваний!  Вся  крутизна!
У  Тобі,  Отче,
знань  та  й  знань:
псалмів  я  ще  не  знав
й  не  написав,
а  Ти  їх  прочитав!!!
«Ось  ти  —  це  ти  сильніший  за  устав.
От  —  велич.»
Та  я  нічого  ще  не  знав,
лиш  чув  й  возтрепетав...


Невміти!
Є  ...  незрозуміле?
Треба  не  вміти,
а  серце...  і  стояти,
бо
це  Отець  усіх  сердець!!!


Й  під  пуловерами  —  щоб  не  диміти
і  щоб  в  печерах
не  пропали  сталагміти,
але  пищали  доломіти!..
Я  не  пищав  —
чи  менш
чи  більш
сухий  палкий  Огень
вміщав!!
Тож  весь  акцент
піднявсь  —  до
навпроти  невідомості  Його!
гадаю  —  аж  навпроти
бороди  Його!!


То  радувався  і  вжахавсь
вогнелитву
ливар  —
не  було  страху
але  було  —  чого!!
Трійця  Свята  спинала    в  с  е!!


3

і  правду  Божу  розяскравлюю!
то  мабуть  буду  скраю
це  так  як  в  небі
                     я  понижче  хмари  —  ходжу
                               скраю
бо  хмари  мов  би  гумові  —
ще  й  дивляться  так  на  пророче
я  в  серці    я  змолюсь  —
                     відсунуться
                               мов  би  відпустять
                 а  в  центрі  їх  —
                               і  владні
                 з  поволокою  ті
                             очі
немов  тягнути
                             хочуть
та  хоч  низам  полумянійте,
                             Отчі  доці,
                       тут  вись  із  силою
                       ума  —
                       я  є  —
                       мене  нема  —
                       одному  є  —
                       а  іншому  нема
                       а  ви  не  спокушайтеся
                       мене  нема  —
                       є  Вищий  Ум
       і  не  жартує
                   й  не  валує
блажен  вже  —  той  —
                               як  серцем  бачить
а  Бога  серцем  любить  й  чує!
А  в  небі
як  були  хто  без  ума  —
то  їх  нема.


Нема  тих  в  Бозі  —
хто  ще  в  серці  без  ума!!


4

а  що?
але
для  посірілого
немає  світу  —
світу  білого!
клац  —  бемц!
а  тут
ще  тут  комусь
є  щось  незрозуміле?
Із  коконів
сірі  метелики
обсіли  —  сіли  в  усі  телики
і  всередині  й  перед  теликами!
та  гучно  як!


і  більш  так  осіріли...  з  лихом...
то  жодної  яскравості...
і  зовсім
тихо...



Бог,
Він  приніс  безмірну
               касу
додати  мені  часу?
сміливо  мене  взяти
з  часу?
серце  в  сльозі
і  вивернувсь  навиворіт  —
весь  серце
хто  безіменний
я  є  опора  —  хто
без  мене


5

І  ми  літали
в  хмарах  —
кому  сказать!  —
усі  без  парашутів!..


Крила  —  ревуть,
потріскують,
о  вірте,  діти!
Тьма!
й  холод
мов  в  труні!!  —
                   й  куди  летіти??
А  в  президенти  совки  всовували
                 партійних  алкоголіків
                 це  ж  нині  наркоманів  —
                 ці  й  далі
                 шалапути.
А  наші  гинули,
в  морі  топилися  —
хмарами  втягнені!!
                         і  з  парашутами
               з  хмар  випадали
                               й  напівроздягнені  від  жаху!
                               й  без  парашутів


А  вийдеш  в  вишині  —  де
                               вже  земля  як  карта
о  вірте,  діти,  вірте,
десь  збоку  хмари  вийдеш  —
                               не  за  вітром!  —
ох  —  і  яка  картина!!
світ  п’є
голубизну  —
й  сонячна  кварта!!


там  слуха  й  Бог
а  Його  чисте  п’єш
наскільки  є  живий
(нас  звали  ангелами)
як  чоловік  (Бог  це  підтримує!)  то
ти  правий.


6

Ось  час  зорить!
—  А  ви  зробили  б  це  самі!
           Окрилення  умів!
                           Окрилення  умів!
                               Окрилення  умів!
Свіже  повітря!  —
Бог  подав.
А  ви  самі  —
         собою
         станьте...
Собою  стати  —  це  щасливим  стать!!
Це  те  ж:  прорватися  —
                               до  самосебності!
Собою  стати.
Закінчили!  —  лиш
                             до  самого  себе.
Як  я  —  вже  на  землі!
Ви  теж  —  ще  на  землі!
Щасливим  стать!  —  Самим  собою  на  землі.


Обов’язково  на  землі!  –
А  грім  і  блискавка!  —
                             є
                         щастя  вже  й  на  Небі:
               радію  я  за  вас  на  Небі,
               радіють  всі  —
               за  перемінених  —  на  Небі!
Були  ви  на  землі  —  зійшли  на  Небо.


Були  душевними  —
стали  духовними,
тож  кінь  з  крильми  летить  —  на  Небо!!
саморухливість
і  самодвижжя:
окрилює  і  Бог  саму  потребу!..
(ви  —  зрозуміли?..!)
Бог!!  —
прямо  вас  любить
простить  —  цілує...
ліпше  за  батька  й  матір  дасть,  що  треба!!


7

Дозвольте  собі  стать  щасливим!!
Чому  церковний  я  поет?
Як  не  волатиму
                   до  всіх  —
               до  всіх  планет?  —
вони  ж  послушливі...
їх  виверну  по  вірі,  так,  по  вірі...


...Отця  забудуть
і  Його  повітря
і  Його  Небо  й  сонце
й  в  зорі  —  безконечний  простір!!
не  матимуть  —
                 чу!  напалм!  —
     ні  в  хаті,  ні  в  душі  віконця...
хмарами  скриють  небо...
запалять  і  планету
                           аби  спаплюжити    —  людину...
так  щоби  в  бункери  —
і  вже  читать  інет...


но  —  аби  лиш  —  не  відірватись
                               від  інету...
Будьте  щасливими!!
Спочатку  —  в  волі!!
       в  волі  на  це  4,  5  секунд...
і  ось  рахунок
Ви  звільнені  —
і  Богом  і  поетом.


Як  бачите,
Бог  сходить  і  під  землю!..


8

Тоді  я  вчув:  «Коли  б  то  тайнам  чистим
Навчав  би  зрозуміло  богослов,
То  не  було  б  чого  робить  софістам.»*

*  -  Данте  (Рай.  Пісня  24)

09.02.2022,  свято  основи  Церкви  —  Іоана  Золотоустого,
10.02.2022,  свято  перенесення  мощів
святого  Єфрема  Сиріна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2022


Богослов — Григорій!

               Поема

     


               Неймовірно  церковному  поету
               Григорію  Богослову
               і  в  житті,  і  в  спопеляючому
               полум’ї  слова  —
               нині  присвячується


1

Який  то  розум!!!


про  це  засвідчили
Василія  й  твої  діла  —
що  є  один
у  двох  тілах!!!
яка  поезія!
я  бачу  богослів’я  в  вас:
Творець  —  Поет!!!


це  сильна  Вічність!  —
де  ви  мачали  щось  у  час
там  видять  —  прозу!
так  непоети  справедливо  бачать  —
                               прозу...


о  Ти  мене,  Боже,  пригОрнеш
я  перевищу  і  щасливих!!
буде  розрішення  —
вина  й  оливи
як  богослів’я  —  Ти!
я  з  словом  йду
все  вгору  й  вгору
о  блиск!
сліпучість!!
Поет  є,  Слове,  Ти!!  —  а  Ти  —
оливи  і  вина
навіть  за  це  внизу  всі  п’ють
                 по-чорному!


Проза  в  яких  —
не  знає  вона  дна.


2

той  дім  так  діяв
сам  зіркопад  я  огортав
                               такою  силою
позаяк  бджоли  —
із  Небес
меди  духмянотанучі
                               серцям  —
серця  —  Богу  любов  носили
та  славу  Богу  під  вечірній  зеленкой
                               носили
і  не  скажу
біля  якого  лісу  він  —
як  ви  просили...


він  за  дари
так  несподівано  і  старомодно
                               говорив!!
неначе  Бог  і  був  —  ще  старомодним
                               до  пори
так  квапивсь
щоб  Бог  Сам  втрапив
з  уст  повечір’ям  —  першовеличним  розоривсь!
тоді  заліссями  махали  б  прапори
а  дім  би  мав  —
якби  так  трапилось
в  нутрі  осу
він  несподівано  висмоктував  би  ще  Йому  Красу!!
бо  це  ж  гора!  —
під  небом!  центромузик  зсув!!!


чи  не  казав  —  що  на  вершині  це  гори?
день  —  грав  він!
                         грав  і  грав  —  й  благав!..
цей  грішний,
а  їх  —  три!!!
я  думав,  що  на  трьох  воля  Божа
                               блага
то  трьох  й  відрахували  з  міста!


3

три-вулик!
увесь  час!  три-грав!
                               і  три-співав!!
що?  лиш  волі  Божій  звісно
відрахували  це  —  й  дорахувалися
їм  треба  Божу  —  з  перцем  —
                               пісню!?
чого  це  веселитися!
втекли!
о,  ви  ще  думаєте  сумно?
о  скільки  гряде  музик!  сума!
сила!!


і  не  скажу
біля  якого  лісу
Бог  й  цілий  світ  —
як  ви  просили...

07.02.2022,  свято  Григорія  Богослова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022


Чим не помітне?



                     Всецариці  Діві  Марії
                     з  любов’ю...



Чистота  ума  —
                               при  відсіченні  земнощів  —
                   надзвичайна
сніг  іде  —
і  високо
                   земну  бульку  вичерпують
                   чайки!
хліб  уваги
ось  мене  —  до  любові
                         Твоєї
підійма  й  обійма...
підійма!

06.02.2022,  свято  Ксенії  Петербурзької,
з  причастям

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022


Бір

     



Усі  обходять  бір:    посутній
Поет  в  сорочці
мов  запитується  в
                               лютні*
От  ти  б  зіграв
                         на  білій
                         деці  лютні?




Усе  і  всі  і  з  всіх  усюд
                               присутні
і  всі  невидимі
                               некликано  присутні
а  ти  чіпляючи
виважуєш
їх  в  бір  по  суті



як  шлях  в  депо  —
               так  доторкання
                         рідним  краєм
і  нарікає  Бог  —  чого  нема,
                         те  Бог  вже
                               називає!
ну  от  ці  стовбури  —
                               які  висоти  знають
і  Він  торка
як  світло  в  сутінь
і  Він  торкає
як  слово  всіх  і  вся  чіпляє
і  ти  присутній  —  і  бір
                               й  край  бору  —
                       в  лютні

04.02.2022,  вечір,  свято  священномученика
Климента
Анкирського!..
*  тут    —    місяць  року
Духовно  здорова  людина  чує  Бога  і  Богородицю.  
Як  може  не  чути  Бога  Ісуса  Христа  благодаттю  Духа  Святого  
людина,  що  ведена  благодаттю,
вдосконалюється  благодаттю,  здіймається  з  її  допомогою,
живе  в  тому  світі,  що  до  нього  благодать  приготувала?
І  Мати  Божа  творить  все  в  Ісусі  Христі  Духом  Святим!!  Прозрійте!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022


Лютий отямлюється



Як  тло,  як  спіднє  ночі  —
       на  схід
       та  й  східчасто  —
                       там  вітер
                           підняв  планку.
Як  чиста  вода
в  чистім  дзбанку
Сонце  —
в  дворах
заплескалося
                   зранку!

Отож!  Дзвенить,  літає  —
бо  крила
має!!

04.02.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2022


І сонце з медом нарізає Пахучі скиби неба …

           Нестримність  Вічності


                               Всенеосяжній  Вічній  Діві
                               присвячується...


1

І  сонце  з  медом  нарізає
Пахучі  скиби  неба:
Початок  лютого  себе  не  знає  —
Початок  лютого  —
завжди  бегеба.


2

В  що  ранок  звівсь,  що
                               його  вхопить,  —
Почув  що  серцем  пробігає...
І  вищий  зором
сліди  втопе!
Та  що  за  диво  стрів?  —  сам
розглядає.
Шалійте,  ні  —  жалійте,  всі  віки.
Поезія  і  вас  —  перечитає!..


3

Просто  як  в  полі  напрямки  —
Та  Вічність!    вік  —
                               за  вухом  скоротаєм...
Десь  реманенти,  десь  господарка  —
                         Прекрасен  Бог!!  —
на  серце
погляди  кидає...


4

Просочування  солоду
вчасно
втрапляє!

02.02.2022,
перша  спроба  невідомого,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2022


Живий я!


                 Тройці  Святій,
                 апостолу  Петру,
                 оковам  апостола  Петра
                 присвячується  з  любов’ю


                     «Всі  говоритимуть  ,  але  —
                                                                           не    т  е.»  (1985)


«Геть  з  Казахстану!»  —
                             гукнув  Ніх-Нюх
                             й  нема  Росії...


о-хо-хо-хо
хо-хо-хо-хо...
о-хо    —  і  виясняють
ху  іс  ху
під  плівкою
та  й  швидко  думки  сіють!
а-ха-ха-ха!


ох...ха-ха-ха!
і  хто  як
сторч  стоїть?..
і  чумно
хто  є  хто
Велика  сторч  й  велична  ієрархія  —
                                                 хто  на  що
                                                     гожий...
             а  ти  друг  Божий????
             співтворець  Божий???
             слуга  ти  Божий?
             (  ну  слугам  не  розказують...
                 казав  Христос)
             і  справді  далі
             непідложно
             є  раби  Божі...
і  як  любов’ю  їх
об’їдеш?
їм  скільки  вб’єш    —  
                                       то  стільки  в’їдеш...
на  ідіш
і  на  «мусульманськім»
та  й  на  китайському
а,  хоп,  —  в  провалля  з’їдеш...
             ох!  —  раб  диявола?
ти  виколупуєш...
Як  в  Дусі  уперед  —  природа  все  ж  позаду!!


Китай  пошкодиться,  бо  —  на  підмінах,
                                                                   як  на  мінах...
мовляв,  чому  з  Христом  лиш  —  переміни?..
А  всі  Христового  є  роду?
Китай  сколупує
в  своїм  заді  природу  —
під  непрозорістю  —
так  всі  —
тому  Ухань
і  кажани  —  що  від  диявола!!!  —  (!..)
й  все  в  тому  ж  роді...


Спитайте  у  хронічних  у  ковідних:
він  в  християн  найперш  і  зміщує,
 і  змістить  волю:
й  природну,
і  свобідну  
у  Христі!  —
Диявол  —  комуніст  —
в  Китаї!!
Всі?  —  
щось
видно?

о-хо-хо-хо
хо-хо-хо-хо...


То  дух,  чи  плоть??
хо-хо
Ха-ха!
хо-
хо...


Стояв  —  стою,
чи  не  від  сміху  —  на  Китай?
Прийду...
Що  не  було  —
що  на  Китай  і  Святий  Дух!
і  я  живий!  прийду!!
бо  завжди  з  Словом  —  Дух!!!

29.01.2022,  
апостола  Петра  оковам  вклоніння

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022


Солодкодухмяний квіте Поема

               Тройці  Святій,
               страстотерпиці  і  молитвенниці
               вогненній  Тетяні
               з  любов’ю...


1

То  війна  масштабна,
чи  ні?
а  нема  масштабної
масштабу  немає
ходять-ходять  залізні  кийки
по  мені
штАби  
й  штаби
                     за  слово  з  Слова
догори  я  качаю
масштаби  смислу
й  змислові  штаби


І  Тетяна,  що  страстотерпиця,
і  огненна
і  вогонь  
я
і  її  кийками  впікає
через  воїв    —
вселенна!
і  за  неї  ангели
і  за  мене  ангели  —
б’ють  кийками
вселенну
і  (вона)  не  чекає  це
а  Росію  чекає  це
діаманти  
сиплються
і  стрічаються  —
           серце
смисли  догори  качає

бо  як  Христа  любиш
то  так  віра  торкається


2

масштаби  смислу
й  змислові  штаби?
Бог  весь  в  арцабах
Бог  виніс  вікна?
ти  виніс  вікна
Бог  в  одвірках  —  і  двері
                 ти  виніс  двері!!
ти  махав  ці  штаби
ти  орел
чи  баба


3

Тройцю  прошу!!
Коли,  Тройце,  вбиваєш  масштабом
що  ці  трюки
Москви
Вашингтона
й  Ербаба!
Коли  подаєш
Слова  й  Духа  плече
слово  із  невідомого  потече!
але  лиш  —
так  як  треба
кров’ю
чи  молоком
як  із  Неба
Бог  і  відгрюкне  все  слово  —  з-за  штаби!

ось  як  єпископ  на  орлецях  —
із  двосічним  мечем
то  ти  орел  —
чи  баба!!

25.  01.2022,  свято  мучениці  Тетяни  —  
солодкодухмяного  дівочого  квіту!  —
27.01.2022,
віддання  свята
Хрещення  Господнього  і  Богоявлення

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022


Поети

         Поети

                 Діві-Матері
                 з  любов’ю  присвячується


Як  голОситься
як  ніби  певний  час
так  і  проситься
щоб  збутись  через  нас


Пальці  Бога
ввіткнуть  в  руки  галузкИ
нам  —
чіткіше  б
                         висікалися
                         роки


І  в  долонях  Бога
електролайки
                               й  шабутки
для  спускання  шкур
ось  як  люблю  я  Вічність
аж  нюхають  всі  січень
і  нюхає  тривоги  січень
у  січні  і  отримував  —  і  за  порядком
           й  навіть  —  більш
                               й  —  навколошки


Йоан  рукою  хрестив  Бога,  Вічність
безсмертна  Вічність
й  в  безсмертя  йтимуть  і  роки,
                       і  часоплини,
                               і  віки...

24.01.2022,  триває
свято  Хрещення  Господнього
і  Тройці  Явлення

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022


Півні три дні не відчувають Сіріус…


*      *      *


                         Улюбленому  Івану  Лужину,
                         братові  в  Христі
                         присвячується


Слова  й  тоді  не  в  ряд
лягали  на  папірус
Півні
         три  дні
                     не  відчувають  Сіріус
і  тиша  значно  далі  ніж  в  вікні
і  білизною  відрізає  в  тишу
і  небо  помагає  білизні
хіба  що  десь  сколишеться  
                                                           в  мені
Хоч  миша  би
у  сніжну  цілину
Ні  пташки!
чи  то  було  побачив  я
                             малу
                             одну...

13.12.2021,
свято  апостола  Андрія

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022


Ліс проти сонця …


*      *      *


Ліс  проти  сонця  вийняв  
                     білії  хустинки
І  дзінко  плачуть  
                                   діаманти
                                   й  намистинки


Гостряться  блискають
бурульки  —
                             капель  збігом
І  перший  сніг
               приймає  сонця
                                       першу  нігу

11.12.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022


Чистота природна


Смаковита  ж  ця  перша
                                               доля  чаю!
Та  всі  як  для  слова
досягайте  третьої
Друга  —  для  Бога
               і  витягненості  із  звичаю
це  Він  очищатиме
                   і  оновлятиме
                           ваші  портрети

09.12.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022


Хрещення Господнє


                       Ісусу  Христу,
                       що  охрестився
                       заради  всіх,
                       щоб  спасти  всіх,
                       присвячується


Як  я  Тебе,  Боже?  де  не  розтисну...
Чи  тому,  що  забарилася    —  з  околиць...
Вийняти  з  віконниць  як  Весну!!
Де  Ти,  Боже?  —  що  співала  із  околиць
але  от!  —
що  є  ще  світ  віконниць!
щоб  не  забарилась  —  розтисну...
                                         серцем!


хто  присів  на
голку  —
                     адресну


за  художність  й  правду  боротьба
і  в  них  —  тривати...


де  ж  та  правда
як  тут
хтось  заснув?
о  Божа  Мати!!


чи  не  охрестивсь?
чи
охрестивсь  —  але
                                   заснув?


Ти  як  охрестивсь!!  —
     і  Небо  тріснуло
                                   розверзлося  —
із  Отця  голос!  із  Отця  Голуб!



кого  до  Сонця  Правди...
такого  й  сколупну
що  в  правді  тут  стоять  або  лежать
                                                   оголені!..


19.01.2022,  свято
Хрещення  Господнього  і  Богоявлення!!
з  причастям

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022


Таємниць нахтігаль…

*      *      *


                     Сину  і  Слову
                     з  любов’ю
                     присвячується


         І  нецільні  в  Христі  діти
           розсіяні
           можуть  пізнать  —  лиш  
               брили  й  планети,
           що  в  них  Всесвіт  цей
                                                               розлітається...
                                                                       І.Ш.


Таємниць  нахтігаль
по-російськи  і  піє  і  п’є
                               й  пахне
як  сам  пан  гураль


Хоч  би  в  світі  поет
та  й  дійшов  до  пуття
до  прориву  до  совісті
аж  до  Неба!
і  на  Небо  взяття!
хоч  один  би  поет
так  дійшов  до  Життя!!


Зразу  інший  політ  —
Зразу  вишнє  життя!!
Та  февраль
унизу
волочіння  країн  і  руїн
Мимо  Господа  втрапити  —
розсипаються  всі
і  краї  —
нічиї
нічиї!

17.01.2022,  передсвято
Хрещення  Господнього
і  Богоявлення

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022


І сонце сходить — і співає…

*      *      *


                               Отцеві  духовному
                               улюбленому  Олегу  М.
                               присвячується


І  сонце  сходить  —  і
                                                             співає
Все,  що  з  любов’ю,  —  виливає  і  співає
Світ  створено  любов’ю
                                       і  добром
І  корабель  великий
і  паром  —  це  церква,  коли
         в  Вічність  прибуває


О  що  з  берега  вічності  —
                                                                     нам  прилинає?
Любов!  —
Любов!  —
Любов!  —
Христос
нас  двох  в  любові  знає
отець  співвідкриває  та  й  —  співає
любов!  Любов!  —
і  дух  здобув  обнов!
отець  —  це  як  Христос  мені!
що  в  довідник  ви  заглядаєте?
                                                           питаєте?



та  киньте!
світ  в  страху  й  трясеться
я  й  так  знаю


та  ми  гарячі
ми  —  гарячі
ми  це  знаємо!


ось  Божа  Мати  —
як  партизанів  ніби
нас  ховає!

15.01.2022,
свято  Серафима  Саровського,  давнього  Вчителя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022


Василій, чомусь і за життя Великий

       Василій,  чомусь  і
       за  життя  Великий

             Поема


О  да
о  так  —  він
вольовик!..
і  з  Божою...  світу  невидимо
єднати  звик...
                     да  з  Василем  ліпше
                               і  зграйливіше
         та  й  вільніше
гаразд
злізьте  з  дерев,
з  Василем  ліпше  ж!
Василь  точніший
і  він  єпископів  вставляє
                             туди
що  корінь  жарить
                           й  розпаляє
і  це  —  згори!


хитав  і  всіх  єпископів  хитає!
«цей,  мабуть,  вмре...»
«цей  не  єпископ,  таж  згорить...»
і  "Шестиднев  так  напирає!"


образи-волення  —  немов
                               крізь  вітер  прапори!
полотнища
в  серце  —  думки  ведучі
                             догори!  ай,  ай!  Вогонь  —
тікай!!
о  це  лиш  Логос  й  Дух,
                               і  усміхайсь!!


І  щось  писнУть
й  порвуть...
не  занехай!
і  пахне  цей  Вогонь  Небес
                               нехай!!!
втікаю?!
                         та  до  Василія
                               знов  прибігають...


Знов  кола  є  небесні
лиш  нерозумний  —  чортихайсь
а  Літургію  —  нову  управля
щоб  не  сковзалася  земля!!
о  вже  й  святі  —  в  Стовпі
                               при  нім  —  летять
                 ого!  ого!  і  де  земля?
ще  й  Логос  —
                     усміхається...
           в  найзагадковішім,  здаля...
у  вас  що  —  плечі  й  крила
                           не  болять??
ой  ля
маля
весь  світ  —  маля...


оце  для  корабля
оце  і  капітан
й  писнУть  бла-бла
й  порвуть
ля-ля:  старий  цей  план
цей  світ  —  старий  розбитий
                               черевик
І  дар
Хто  дав
на  абразив
й  образівник
цій  «блясі»  вкоротить
                               язик!


от!  —
аж  звідти
до  цих  пір
Василій  вкоротив  —
                               язик!..

13.01.2022,
заходить  точно
на  свято  Василія  Великого
в  Києві!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2022


Матроси


     Поема

                         Всеблагословенній  Марії
                         Матері  Божій—
                         з  любов’ю...


Те  через  Бога
й  мене
те  через  Бога
й  тебе  —
так  і  ходить
тоді  це  світ
пронизує
і  небеса  —  й  народи!..


Ти  стрижень  грієш?
Вогнегарячий  аж  сухий
аж  серафічний
о  як  нешвидко
це  приходить  —  що
ти
вічний
бо  ще  роздрискують  тепло
й  холодні  сколи
що  через  Бога  
й  тебе
всесвіт  ходить...
Тепло  ти  й  Амадей  —
чи  —
тобі  «Реквієм»
                                 підходить?..


Давид  дівчатками
себе  аж  обтуляв
бо  холод
вже  гуляв!  —
Був  же  гарячим  все  життя!!  —
аж!  серафічним
і  я  ці  хмари  —  
                             обшмуляв!
у  мене  пукала  —  теплом
         земля!!
для  чого  ходите
ви  для  —
             як  тля?
для  чого?
що  і  Бог
і  я  —  єсть  вічні??


І  є  Марія,
для  чого  ви  моря
                           анти-Маріїні?


Змістили  сильнії
магнітнії                поля  —
                                 холодного  морського
                                                           корабля,
матроси  ж  ...
і  їх  зусилля  —
титанічні!  —
і  їм  не  зрозуміти  вже  
                   ніколи
що  серафічний  вогнь  
піде  до  школи
матроси  обнімались,  обнімались  —
                                                                                             обнімались!!!  —
бо  їм  холодно!!!


Чи  озираєшся
ще  на  холодні  сколи
чи  ти  стержнюєш  —
серафічно  серафічний
і  так!  —
не  швидко  входить
що
ти  вічний...

12.01.2022,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022


Й сорочки забіліли!

                 Поема

                 Обручнику  Йосипу
                 з  любов’ю  присвячується


1

Допоки
у  серці  є  слух
і  в  серці  є  око
у  серці  є  й  буде  Різдво  Христове
                                                                                     правитись
а  слово  —
це  дух
й  життя  в  серці
це  буде  всесвітнє  і  все  буде  плавитись
широко  й  глибоко
широкий,  глибокий  —  світ  Божий
                                                                                     несеться!


І  в  серці  є  Йосип!
І  всяк  іде  правитись
бо  Йосип  й  був  в  серці  —
і  плавив
               весь  світ  в  Божу  Славу...


Не  сказано  
ангелом:
Маріє,  візьми  ось  Дитятко,  —
                                                                           й  в  Єгипет...
а:  Тут  же  встань,  Йосипе...
щоб  й  ранок  не  хлипав...


Порядок.
І  серцем  цим  Йосип  в  Єгипті.
І  з  серцем  із  Йосиповим  —  із  Єгипту.
І  в  серці  це  буде  правитись,
тож  я
буду  в  серці  
плавитись...


2

І  є  Пастир  малий  —
і  світ
ще  не  знає
пасеться.


Як  добро  ти  несеш  —
то  як  добре  несеться!
Є  Христос,  —
й  світ  весь
                       в  серці!!
Але  Йосип  Христа
і  весь  світ  носив  —  в  серці!!  —
                       й  на  руках  біля  серця...


Є  й  дванадцять,
дванадцять!  —  рочків!
ще  й  для  чого  спинаться...
а  от  вам  було  —  все
                                                 що  
дванадцять!  з  віків  —  що
дванадцять!
                                             дванадцять!
І  стежки  забіліли!
Й  сорочки  забіліли!!
До  небес  паруси  —
                                     що  на  тілі!


—  Нащо,  Сину,  зробив  так?
Бо  ось  батько
і  я
так  шукали  серцями  —  Тебе  —
                                                                   і  боліли...


Батьку  Йосипе!
мені  б  плавитись
в  серці  твоїм
тут  —  
ще  в  тілі

9.01.2022,
свято  Давида,  Йосипа  Обручника,
Якова  —  брата  Господнього,
першомученика  Степана

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2022


РІЗДВУ ХРИСТОВОМУ: А Ви от є!!. .

*      *      *


                       І  Сину  Божому,
                       і  Богородиці,  що  Його  
                       породила,
                       присвячується  з  любов’ю  
                       в  Різдво  Христове!



А  Ви  от  є!!
Хто  вірує,
хто  знає.
І  я  є  внутрі  пам’яті  печей...
бо,  Христе,
Ти  любов’ю  так  буяєш!!!
хай  хто  втече  —  то
                           така  пам’ять  !!  допече...


Хай  світло  мимо  ліктів
                                         в  серце  протече
         помимо  ліктів  й  в  край  мій  
                                                                                       затече
так  може  бачим  —  я  Вас  краєм
                                                                               обіймаю  —
о  така  пам’ять!    в  край  верне
і  пропече...
хай  краще  край  свій  знають

07.01.2022,
Різдво  Христове,
з  причастям

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2022


о, чи любов’ю …

*      *      *


о,  чи  любов’ю  Христос  
                                                             вселений?
бо  душа  —  храм!
і  у  любові  всі  веселі  є

29,12.2021,
пророка  Аггея,  
кликав  будувати  Другий  Храм
для  Обіцяного  і  Бажаного  всіма

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2021


всі вже вражені але не тим…

*      *      *


                     Младенцю  Христу  —
                     присвячується  любов’ю


всі  вже  вражені  
                                                   але  не  тим
не  гласом  світлим
і  не  Духом  Святим
але  Змієм  земним
змієлоїдом      дуже  гулким


раз  не  голосом  тихим
то  виходити  нам  —
і  за  білі  нитки
що  з  самої  любові
білий  день  розпускаючи
                                           розшивати  —
купол  неба
       осідатиме
й  так  наближати
шматки  праведним
                 й  Хто  Він
                 Хто  приходить  в  любові
                 Той  що  в  Нім  живе  слово...
                 любов  —  радість

                 28.12.2021,
                 Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2021


щасливі ці ліси ці відчайдушно забілілі…

*      *      *

                 Дитяті  Христу
                 задовго  до  Різдва
                 з  любов’ю  присвячується


Щасливі  для  людей  —
         щасливі  ці  ліси
         ці  відчайдушно  забілілі
те  не  знайшовши  
в  тілі  —
гей  у  душах  посвітлілі
в  них  злине  
слово
а  людина  уникає
все  лише  слово  —
що  її  
звільняє


                                       Ой  люлі  люлі
                                       а  людина  уникає
                                       у  світі  слово  —
                                       що  одне  її  й
                                                               звільняє



«Кажи  —  кажи  непрямо
прямо  граєм»  
і  плаче
                 завжди
слово
               що  звільняє
Отож  я  геній  радісний  —
                                       над  краєм!
Єсть  слово  Слова  —  тож
                                           сміюсь  над  краєм
а  що  людина  хитро  —  уникає
те  тільки  слово  —  що  її  спасає!..

14.12.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2021


З Миколаєм рай!


Заразивсь  його  словом,
Дочекавсь  влову  любові,  —
Все  ж  заразне.
Що  ж  це  за  радість?!
немов  за  небо  взявсь...
в  очах  зразу  ж,  —
ходжу  —  всім  усміхаюсь,  —
ангел  і  райдуга!
Простими  словами  казати  правду...


Нескаламучена  прозорість,
дочекавсь  чистого  дихання,
чисте  дихання  —  чиста  й  поезія!
нечисте  дихання  —  прозовість...


Чисте  є  в  кожного  —  хочем  відкрити:
що  б  Миколай  радив?
Ангел  прийде  —  треба  дружити:
простими  словами  казати  правду?


Що  ж  це  за  райдужність?
не  сягав  такого  ні  разу,
стрій  дитинний,  із  неба  підказувальний.
Бог  —  пізнається  зразу  ж!

2001

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2021


Признання в Києві. НА СВЯТО ВМЦ ВАРВАРИ

                       Прерадісній  вмц  Варварі
                       присвячується  з  любов’ю
                       більш-менш
                       досконалою

                       Радуйся,  бо  молотом,  що  бив  
                       тебе  по  голові,
                       вінець  Царства  тобі  сковано...



А  дівчина!!  безмірно
ти  розумна
й  суща  краса!
й  талановита  —  й  молода!!
І  світ  як  звір  усякую  красу
                                                                             мне
і  образну
і  мелодійну
й  напружно  гармонійну  —
що  ж!  да?
і  світло  гармонійну
й  усе  стражда  —  й  краса
                                                   стражда!
й  поетам  жаль!  —  шкода!
і  біль  весь  тобі  витримати  —  Христос  дав!!
аж  —...  страшно  молода!!!


поетам  справді  —  дерзновенно-й-сумно
проте  Ти  милосердний
і  все  —  від  Серця  дав...
Її  від  Богородиці  не  відрізнив  я  —
як  відкривались  —
                                                 коли  і  зору  я  не  міг  
                                                               підняти  й  не  
                                                                       підняв!!
як  то  Петро:  Фавор  —  й  не  знав  же  що  казав
проте  ж  от  якось  він  те  знав
так  я  і  визнавав  і  знав
та  й  бачив...
що  з  розуму    т  а  м    —  ледь  не  зпартачивсь

17.12.2021,
свято  вмц  Варвари  —    невісти  Христової

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2021


Вертикальні стовпи термічні й жінки

       


                               Вселюблячій  Матері
                               і  Цариці
                               із  здивуванням    присвячується


І  висхідні  стовпи
                     сховав
           Усемогучий
поміж  лісів  і  круч
                                   й  далі  за  кручі
бо  ще  художники  й  птахи
серцями  лапають
їх
ще  сніг  сипучий...
не  знає  третій  день  і
                           третю  ніч  —
                       і  ліку  й  трати
така  вилуплюється  тут  краса
щоб  конче  в  очі  втрапити
                               дитяті  —
перш  ніж  вознестись
                       знов
                               на  небеса!!



Це  ніби  сон.
Мацни  в  собі  таїну.
Бо  буде  шлях
у  Сонце!  —
і  любитись  й  задружити.

Візьми  таку  за  жінку  українку
щоб  не  порівнювати
               із  рівнинами  й  спожитками!!

13.12.2021,
свято  апостола  Андрія  Першозванного

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2021


я — серафим живу й очікую…

     При  чому  Пайсох?


               Слову  і  святій  великомучениці
               Катерині
               з  надією  і  любов’ю
               присвячується


я  —  серафим
живу  й  очікую
лиш  —  градус!!


Чого  це  Магомет
і  всі  пізніші
у  нім  сани
лик  бережуть  її  —
                               фірманами??


Чом  буде  вона
у  Вогні
як  згине
всякий  інститут!??


Чом  Купина
як  і  Мойсей  —
все  тут??


і  Богом  відданий  огненним
парусам
і  в  Огні  сам
й  як  серафим  —  зовсім
                               не  сам!
лиш  в  Бозі  радуюсь!
це  —  нею  радуюсь!
й  очікую  лиш  градус!!
і  в  вічності  —  і  на  часах!!


Синай,  і  Вихід  —  і  Песах
Пасха  Христа  —  й  вона:
ви  відчуваєте  —  хитатимуться  Небеса...
Бог  захитає
люблю  сильніш
і  сім  мільярдів  –  ув  огненних  парусах


ковтаєте  вогонь?
всі  наковтаєтесь  у  Сина
ви  ж  відчуваєте
стаю  пластичніш  —
   й  безупинніш


я  серафим
живу  й  очікую  —
на  градус!
я  Богом  радуюсь  —
               я  всіма  вами
                               радуюсь!..

07.12.2021,  ранок,
довгоочікуване  свято  вмц  Катерини!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2021


Від мамці білої — й біле лоша ссе так…

*      *      *


                   Всецариці  Діві-Матері
                   вдячним  серцем  присвячується


Від  мамці  білої  —  й  біле  лоша
ссе  так
як  ссе  моя  душа
ссе  несамопрогавлена  —  і  не
                                                                           зоставлена
бездонна  біла  глибина
й  біла  розсипана  обставина


А  звідки  в  моїм  серці
                                                           стільки  сил?!
Душа  духовна
в  небо  ухил
й  в  білий  схил


Душевна  ж  ще  не  біла  —
і  в  залізі
і  в  неї  смерк  і  пізно
і  в  неї  —  серця  пізність!!


Біла  душа  —  лоша...
Й  Син  лагідний  все  розріша!..
І  сила  в  Духові,  а  не  в  залізі

06.12.2021,  ранок,
післясвято  Введення  в  Храм
Пресвятої  Богородиці  і  Приснодіви

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2021


Яка Твоя музика!! Невже зорі…

*      *      *


                   Марії  Преблагословенній
                   з  любов’ю  
                   присвячується  


       Яка  Твоя  музика!!
       Невже  зорі
       стали  Твоїми-й-моїми  
       союзниками?  —
       І  яка  в  них  —
       проноситься  музика!  —  ...  яка
       і  спихається
       в  ліси  —
       казкові
       і  яка
       в  моїм  серці
       гуде
       й  вибух  зродженням  слів
       із  криштальністю  слів
аж  вкрай  —  Твоя  музика
яка  виявляє
                                                             лісів
                   зачарованість!!  
       людей  зачарованість
       які
       це  вчувають  —  й  не  знаючи  мови!!
       Поезії  і  заважає
       у  душ  —  зачарованість
       душевність  —  шипіння  одземків  —  огненному  Слову!
       Відчуджують  світлу  гармонію
       Слова.


       Й  шаленство  —  озвучення  включень
       й  шаленство  —  включання  
                                     озвучень
       б’є  блискавка  в  верх
       у  штришки  світляні  неминучі
       і  піє  до  дека  у  скрипки  —
               що  втомилась  з  розлучень!
         Ти,  Господи,  Вчитель,
         так  я  є
         Твій  учень...

03.12.2021,
передсвято  Введення  в  Храм
Богородиці-отроковиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2021


Подих-диво! — в слово…

*      *      *


                             Вседержителю  Слову
                             і  Матері  Божій
                             в  любові  присвячується


1

Подих-диво!  —
в  слово
диво...
друзів  омолодить
молодильне


Поклади
думки  ведучі
                             в  серце!
о  як  легко  й  світло!  —
         й  світ
         правдивий
чи  є  в  небі  ангел?
і  просвіт  —
й  сочивість?
і  в  кінці  просіки  —
синій
дивик?
Й  слово  —
що  пасе
це?


2

Впади,  зірко,  в  серце!!  —
                 й  вушка  в  тіла!
Грайте  туш!  —
       і  зграйте
туш!
землетруси  душ
і  землетруси
                               душ!  —
і  відважилось
сіроментальне
і  з  статевим  —  відлетіло!!
А?!  —  треба?  —
           зачну
«писати
зрозуміло»...

02.12.2021,
ліс

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2021


Хіба від того відчуваю насолоду…

*      *      *


                           Матері-Діві
                           в  любові  присвячується


Хіба  від  того  відчуваю  
                                               насолоду,
Що  щось  ховаю  —
й  не  ховаю  —
від  народу?
Вже  відчуваю  вічну
                   насолоду!!
Тому  —
                   хіба  що  Бог  сховає
                                             від  народу.


Де  зорі?  Храм  —
де  Бог,
у  мені  хід  
із  слів
в  чудах  й  дольменах
Гарно!
в  мені  у  тій  чи  тій  
печері
щасливо  спліднені
               входять  виходять  в  цім
                                                               крізь  мене
у  несказанній  всій  вечері!..


                                                         
                                                       наслідження?  —  зразки  погоди
                                                       два  виходи
                                                       два  входи?
                                                       немає  слів


і  Слово  —  істинна  є  насолода!!!

1.12.2021,
ранок

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2021


Послухайтесь Ліни Костенко

                   Послухайтесь  Ліни  Костенко

                                                               Оце  й  витримай!!  Не  лише  висловити  темні  сфери  душі,  
                                                               але  в  таїні  Божій  —  змістоформою  новою  подолати  їх,  —  
                                                               ось  
                                                               радість  титана,  трагедія  й  радість  за  звільнення  душ;  
                                                               у  нім  нема  песимізму!!
                                                                                                                                     І.Ш.
......................................................................................................
4

Cлід  послухатись  лише  кількох  людей.  Тих,  хто  не  зраджував  Бога  і  творчість.
Послухайте  поета  —  Ліну  Костенко.
Правильно  —  думати  тверезо:  думайте  серцем  (духовним).  Служіння  Ліни  Костенко  —  Україні,  Божому  цілому  світу,  тобто  Богу  Христу.
Світ  нині  іще  реагує  на  справжнє,  суттєве,  Боже.  Але  при  таких  людях  не  слухайте  більше  жодної  людини,  особливо  —  з  політичних.

Піднімітесь  поміччю  Божої  Матері  в  дух  над  природною  фрагментарністю,  у  знищення  пристрастей  згідно  Христовому  вченню  (що  те  саме  —  над  «боротьбою  протилежностей»,  теж  саме  і  в  Каббалі,  дзен,  в  суфіїв,  подолання  приземлених  бажань  —  в  буддизмі),  це  звільняє  для  Святого  Духу!
Вашим  духом  з  Духом  Святим  —  побачите…
Істина  Жива  —  Бог-Христос;  істини  маленької  (наукової,  тонкоенергетичної,  природної  і  т.п.)  —  нема,  не  передбачено:  то  є  самозакодовані  нещасливі  мізки  у  високих  думках  про  себе…  це  —  заблукування  людей  інших.
Світ  сильно  змінивсь,  він  не  такий  як  рік  тому…  він  шукає  і  реагує  на  енергію…  

Це  прояв  нового  задуму  Тройці  Святої.  
І  я  залишив  гниль  цього  віку,  я  лиш  в  майбутньому,  бо  я    тут  і  тепер  духом,  з  Христом  —  у  Центрі.  На  що  світ  нині  реагує?
Світ  зреагує  і  на  справжню  українськість!  і  на  оцих  —  котрих  Христос  (!)  взяв  духом  в  Дух,  бо  прорвались…
Носії  геніїв  і  сільський  народ  —  не  так  зіпсовані,  серцем  все  ж  —  справжні  в  Христі.
Китаю,  тепер  біомасі:  половина  китайців,  люблячих  сім’ю,  прийме  велику  віру  в  Спаса-Христа;  і  поменше  відволікайте  мене…
Бо  ви  і  не  здогадуєтесь  про  жах  і  печать  Божиих  геніїв.
Поет  Божий  ставить  поперед  себе  меч  слова  —  низькі  форми  відскакують,  боячись  Божого  змісту.  І  дочасові  відскакують,  учителі  таких  —  біси;  і  несправжні  опори  відскакують,  і  також  гниль  інтелігентська  «закучерявлена».  
Все  геніальне  просте.  (Бо  Бог  простий).  
Унікальне  не  воює  з  жодною  молекулою…

Якщо  не  послухаєтесь  Ліни  Василівни  —  то  чи  ви  сприймете  аристократизм  правдивий?
Якщо  не  послухаєтесь  її  —  нема  лицарства.  
На  тлі  поета  найчистішого,  найудосконаленішого  й  тому  здорового  —  видна  нечистота,  вся  недосконалість,  усе  нездоров’я  інших  усіх…
Бо  правда  гірка,  страшна:  як  ви  не  захочете  (в  силу  хворої  волі  всіх!..)  послухатись  її,  —  а  вона  відає  найпотрібніші,  бо  найменш  звідані,  смисли  буття  і  Промислу,  —  Україна  і  світ  премило  закотяться  в  провалля.

Як  вона  працює?  Немов  Моцарт.
«Лягаю  спати  опівночі,  встаю  о  п’ятій  годині  ранку.  З  ранку  до  вечора  працюю.  Від  такої  роботи  я  не  заіржавію,  чи  не  так?»  (Моцарт-віруючий  —  віруючому  своєму  батькові).
На  верхів’ях  геніїв  логіка  —  майже  не  потрібна,  бо  з  висот  світла  причасності  (Присутності)  логіка  є  нижче,  ув  пітьмі…  
Пітьма  ж  —  до  логіки,  але  не  до  Бога  ж…  Пітьма  схоче  —  не  до  Ліни  Костенко.
«Свободы,  гения  и  славы  палачи!»  —  ці  без  Христа…
Тож  таки  нема  жодної  надії,  окрім  Христа.  

Тож  християнське  життя  —  поєднання  волі  Божої  з  волею  людини.  І  цю  таємницю  слід  шукати  і  запитувати.  Якщо  мистецтва  взнавання  Божої  волі  щодня  не  творити,  то  не  знатимете  подій.
Бо  важливим  є  не  воля  людська,  чи  ще  щось,  а  пряме  благословіння  Боже.
Досконалих,  влаштованих  у  волі  Божій  —  їх-таки  запитували,  принаймі  —  до  революцій.
В  багатьох  було  дворянське  виховання.  Вони  не  хотіли  
нікчемно  загинути…  Царі  —  запитували  святих.  Що  буде,  якщо  «цар»  сьогодні  не  запитає  праведницю?  Мабуть,  він  помре.

Бог  зразу  ж  в  Старому  Завіті  висловив  сумнів:  чи  випрошені  царі  ліпше  керуватимуть,  аніж  прямі  Його  пророки?
Знав:  не  ліпше.

То  «царі»  і  патріархи  однаково  як  уникали,  так  і  уникатимуть  пророків-поетів,  
як  було  і  самого  Христа?
Ця  давня  суперечність  між  пророками  і  архиєреями  без  Богоматері  і  Христа  Ісуса  не  вирішувалась  ніколи…

Вивіскові  президенти  і  однобокі  патріархи  тепер  —  вони  не  спеціалісти,  
не  компетентні  в  найнасущнішому:  в  просвітленні  культури  Христом…
Це  ніби  початок  катастрофи,  бо  Христос  і  Сам  на  землі  перемагав,  і  перемагає  щораз  в  нужденному  житті,  тобто  культурі…
«Верхи»  кажуть,  що  їм  і  так  добре.  Не  Христу  добре…
Всі,  хто  провинився  перед  праведницею  Ліною  Костенко,  вклоніться,  як  допотопні…  

Ідіть,  кайтесь  —  в  Христовій  Церкві.
Кожну  людину,  як  те  відомо,  як  і  було,  можуть  визначити,  прописати,  змалити,  зігнути  —  та  й  загнати  в  клітчину,  наприклад  —  соціальну,  зролювати,  забрати  людяність  з  людей  як  то  нині  (гвинтиком  зробити,  як  в  СРСР…).  Це  покеровано  твориться  в  усьому  світі.
Зате  поета  геніального  —  ні.  Ніколи!  І  —  ніхто.
Інший  світ,  зброя:  свята  поміч  Христа…
Як  він  залежить  від  одного  Христа,  ніхто  йому  не  страшний,  Бог  такого  охороняє.

 Як  вільний  вітер,  він  боїться  лиш  Бога  одного!  І  княжий  дар  йому  не  потрібен.  Отямтесь!..
Тож  не  роз’єднуйте  те,  що  Бог  з’єднав  в  мені:  Христом  просвітлену  церквокультуру…  В  вас  культура  розцерковлена,  а  Церква  —  розкультурена!  
Бо  розумні  кажуть:  «Ви  не  праві,  васі!»
Бійтесь  Божого  суду:  ви  не  праві,  світські  і  глупі  церковні  пересварювачі!
Трохи  далі  я  поговорю  щодо  сотворення  форми,  особливо  —  великої  форми…
Тож  6  чи  7  мільярдів  людей  переконаються:  вони  є  ближче  до  райцентру  в  духові,  —  не  до  Центру-Христа.
Послухайтесь  ви  Ліну!!  Так  вам  ліпше.  
Легше  вам  буде.
Коли  все  спробували,  але  воно  не  спрацьовує,  Бог    доручає  Свою  справу  —  видющим  поетам…

Не  маєте  смерті  іще  ви?!  На  правді  —  гордість  виявляється,  гордість  не  приймає  її.  «Бог  противиться  гордим».  «Гордість  осліплює».  Що  можете  всі  бачить?  —  
Ви  ще  спроможні  велике  речення  запам’ятати  чи  дочитати??  Переплутуєте  внутрішню  Гідність,  достойність,  із  зовнішньою  диявольською  гордістю  творіння??

Мовте  Духом:  Хто  Ісус  Христос?  Гордих  не  запрошують  в  ученики,  —  їм  ще  вилікуватись  потрібно...

Подивіться  в  скло  або  в  дзеркальце:  як  Ви  стали  молодим  в  обличчі…  отже,  що?  є  багато  духовних  енергій  в  серці  —  і  вище…  це  якість  (!),  благородство  —  духовність  в  Ісусі  Христі.
Глибше  якщо  сказати:  Серце-Погляд  Бога...  
Це,  наприклад,  в  Наталці  Колісник-Половинці  з  «Майстерні  пісні»  у  Львові.
Літвикладачки  в  Літінституті,  в  місті  диму  й  болота,  наполягають:  нічого  ви  не  пишіть  з  великої  букви  в  поезії.  Це  бо  мізки  шиплячих  безумних  домашніх  гусинь...
Дякуйте  за  спасіння  Матері  Божій.  

Отже,  Ліна  Василівна  —  співтворець  і  провідник  Ісуса  Христа-Бога  є.  
Геніальний  Поет.
26.10.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2021


І що ж, у світі шум і шум бурунить…

*      *      *


             Українській  співачці  Святої  Богородиці,
             Заслуженій  артистці  України,
             лауреатці  Шевченківської  премії  —
             актрисі  зі  Львова,
             художній  керівниці  Театрального
             центру  "Слово  і  голос",
             лауреатці-переможниці  всіх  головних
             кінофестивалів  в  Нью-Йорку,  Торонто,
             Терні  (Італія,  Ватиканська  рада)  і  Маріуполі,
             світовій  зірці
             Наталії  Половинці  присвячується


І  що  ж,  у  світі  шум
                           і  шум  бурунить
                                                       й  шум!
Це
люди  в  головах  —
                   ідуть  під  воду
                       дум
Й  кінця  шумів  не
                                 стане?
Залишиться,  Хто  в  серці
так  зоріє,  зріє,
Скарб  коханий!



«Cлухаймо  Господа!..»  —
в  прозрінні  перейшли,
рішились
                   в  тверді  стати
друзі  —  як  посли.
І  що,  не  стане  хланей?
Єсть  в  серці  Той,
     Хто  й  світом  майоріє!  —
Скарб  коханий!
Він  хай  відкриє  всіх  сердець
                                                           вуста,
Бо  через  Нього  світ
                                           постав!!

25.11.2021,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2021


Ось тут!

*      *      *


Народи,  браття-листяні,  
                                                                           ліси!
Єсть  я,  що  ходить-крутить
                   маєм!


Показ  тверезий
                                         й  вихор  свіжих  сил!
Вже  Бог  цілованих  —
                                         в  кохання  повкидає!


Ви  рвіте  пломінь,  вгору  —
                                                   він  горить
Цілую
Істину!!  —  ізнизу  догори
то  ж  як  не  любиш  —
                                     то  цього  не  взнаєш
Вона  в  мені!
ось  —  тут!
                               і  ви  що  дню  —  досвічуєте
                             й  трохи  додимляєте
в  жахливу  Божу  простоту
ген  світить!  —  променями
ув  око-колодязь...  
А!  спантеличені!  кружляєте,  —
Є  епіклеза!  —  й  Озя  й  Ося
тут!
не  зирить  Бог  —
нічого  не  поясните,
(Господи...  та  що  ще  тут  місця  займаєте?)
й  нікого  не  переконаєте!
Ану  —  лиш  —  
тут!!  —
диха...
Ув  —  простоту!!!

23.11.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2021


Де є творчість з недороду?. .



*      *      *


               Цариці  Неба  і  землі
               Всеблаголовенній  Марії
               з  любов’ю  і  сподіванням
               присвячується



Де  є  творчість  з  недороду?
Може  драма  є
                         десь  й  з  недороду...
Творчий  безмір  і  надходить
                               і  находить
Заціловує  красу
і  творчі  рани  —  і  наповнені  ці
                     береги
де  понівечена  природа!
Боже!  де  я  дінусь  між
                               таємним  переходом
Небо  входить
Дух  же  віє  —  дихає  —  і  ходить
а  все  непроникне  є  —  свободі
й  мислення  тут  непроникне  є  —
свободі
й  під  землею  гризуть  корку
                               всі  народи
о  мій  Душе!  і  тоді  серця
         Тобі  лиш  знані  Ти  —
знаходиш...
на  яких  небозвичайність
за  народи...

Єсть  бадилля  й  безмір
в  надмірі
задля  народів!

21.11.2021,
свято  архистратига  Михаїла,
з  причастям,
свято  Гідності  і  Свободи,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021


Це вже не від Бога про Коротича, від мене:

(з  надрукованої  2011  р.  на  моєму  сайті  статті  з  "Алея  любові"):

2.
       Чи  багато  знаємо  ми  про  ось  цю  конкретну  людину?
         Мало  знаємо,  завжди...
         Ця  таємниця  –  жива  особливість,  особистість:  людина  іноді  незбагненно  робить  жести,  правдиві  акти  волі,  як  час  від  часу  прозріває,  прагне  висловитись...  про  щось  найважливіше,  чи...  що  його  не  можна  втрачати...
           Прагне    людина  бути  почутою...
           Аби  ж  не  втратити  щілинку    –  з  якої  велич  Бога.
           Бо  щось  таки  залежить...  чи  життя  людини?  чи  світу  цього?
           Я  тоді  писав  одну  поліфонічну  поему  в  один  рік.  Правдиво  –    «не  відходячи»  від  небесного.
         А  тому  в  кабінеті  Головного  у    «Всесвіті»  Коротича  –  рідко  з’являвся...
           Віталій  Олексійович  із  здивуванням  докоряв  мені  за  те  «неодзивання».
           Народжувалась  Четверта.
           У  Віталієві  Олексійовичеві    –  кругообіг  і  життєдайна  доля;  У  Четвертій  і  мені  –незрушність:  Вічне:  зовсім  без  земного  і  часу.
           Якщо  б  Ви  проникли  поміж  утиском  вищих  речних  синтагмів  –  Ви  стали  б  значним  прозаїком,  чи,  якщо  не  вбивцею,  то  тими  з  Уолл-стрітт  
з  імперативом  –    4  млрд  людей  лишніми  є  ...
           Опущено  нині  і  ліниво  бачить  всяк  «проіскі  чєловєков»,  не  безжурну  і  суворо-мудру  длань  Живого  Бога.
           Бо  щось  вирішувалось.
         Так  ось  –  чи  пристрасно-гаряче  я  вдивлявся,  як  художник,  у  Віталія  Коротича?
           Маєте  серце?  –  чуєте  про  що  ...
         Поет  же  мені  з  першої  ж,  «бомбою»  ним  названою,  папки  поезій  із  здивуванням  підказав:  як  це  є,  що  мало  поезій  з  почуттів  кохання,  любові  до  мами,  просто  любові...
         А  в  мені  ?
           В  дотик  Надзавдання,  про  що  ніхто  не  чув  й  не  знав?  Що  не  полюбиш,  те  не  пізнаєш...  Як  же  відкрилось?..
           Шіллер  залюблено  казково  світлий  у  четвертому  класі  восьмирічки?
         Чи  самоосвіта  нестримна  –  за  чотирьох?  Шамани  московитів  на  обрії    луплять  себе  в  бубон  грудний  –  яскравий  астрал  дають  як  поезію...  Вчорашній  тон.
           Київ  для  мене  –  глуха  провінція...
         І  факт  той:  Віталій  Коротич  –  він  щось  чув  чи  знав  (іншого  такого  не  зустрів  –  з  інтуїцеєю,  розумом,  серцем,  нахідливістю  в  справі...).
         Скажете:  дивне  поєднання...
         Бог  все  робить  і  творить:  Бог  –  один  серцевідець.
         Вже  потім  вийме  його  брати  Москву,  Політбюро-Дияволіат,  статтю  шосту  –  «гегемонів»...
       Але  більша  цінність  –  Бог:  дух  спілкувань  правдивих  поміж  душами...
         Випробовуння  духу.  Сили  волі.
         Тому  цінність  така  –  серця...  Істинний  стиль,  зі  справжнього  «я».
       Будь  ласка:  не  поведете  далі  слова,  як  я.
       Художня  розташованість:  художня  молитва  –  єсть  Бог.
       Спробуйте,  переконаєтесь...
         Так  треба:  серце,  воля,  і  істинне  зрушення  духу.
           І  все,  що  йде  з  того  серця:  слово,  увага,  таїна  людини  і  космосу,  сама  любов,  що  дає  поетичні  проникнення:  шлях...
         Крім    М.Бахтіна,  контрабандно  надрукованого  в  кінці,  неоприлюдненого,  –  село,  дикий  край,  варвари  –  прикрашені  трішки...
           Страшніше  що  за  послід  самозадоволено-самозасліплений?  –  й  цілком  відповідний  «Огоньок»  до  Коротича,  –  хіба  серце  Державіна  очі  відкрило  таким??
         Хто  за  нього  смиренніший  Богу,  окрім  природи?
           Ще  художнє  і    здорове  бачимо?
         Що  конкретно  ми  залишаємо  малими  митями  –  в  серцях  людей?
         Не  раз  при  мені    з  серця  Віталія  Олексійовича    в  долю  секунди,  як  реакція,  виривались  правдиво  точні  слова,  імпульси  дії.  Це  не  вишкіл!  Таке  прямо-миттєве  не  вишколиш.  
Серце  –  скарб.  Де  скарб  –  там  і  серце...

         Залишаєм  в  серці  людини  які  скарби??
         Хто  вчув  тиху  і  єдино-неповторну  поезію  Віталія  Коротича  –  має  чуле  неповторно  своє  серце...  Наближення  –  дух,  розділяючись,    не  втрачає  якості,  як  вогонь  свічі  -    якщо  запалює  безмір  інших...  тож  тут  про  позамежне,  якщо  Ви  виховані,  питають  ласки  Божої...  Дух  нічого  не  втрачає,  як  буває  водночас  в  багатьох  безмірах  місць  і  віків...
       Ми  є    т  а  м,  а  всі  хоч  допускають  (вміщують?).
         Недосконалі  остерігаються  таких,  як  недорослі.

         Недоросль  Москви,  поверхове  вікове  і  віковічно  описане,  наївно  не  знаючи  хто  перед  нею,  зовсім  самовиказуючись  –  поверхово  докоряла  Коротичу  в  світськості.  Ліпше  буде,  коли  художнє  кольне  вас...  духовність  ясно  вказана  і  довизначена  тепер  в  монастирі  ніби  ...
         Тут  –  вільна  Особистість...  в  любові.  Так,  ніби  в  недопочутості  ...  А  мука  тут  і    т  а  м  –  як  не  здобулись  за  вік  любові.  Просто  як!
         Він  зробить  це  і  решту  благого  –  бо  він  любить.  Він  і  нині  тихий,  як  вільний  виклик...  зрящим    -    видимий.  Розуму,  життя  в  серці.  
Так  ніби  його  нема!  (що  ще  жертовніш?).  
Такий  собі  скромний  виклик...виховання  серця,  культури  розуму,  зібраності,  опамятування  присутністю...  совісті...сліз  мого  серця,  християнського,  –  можливо  ще  багатьох  інших?

         Київські  сумні  «патріоти»  –  його  донині  ненавидять.  Який  матер’ял  пропадає  для  сердець!..
         За  все  найяскравіше.  Що  відбувсь.
         За  велич  в  серці,  найвищу  культуру  розуму.
       Мудре  прощення  всіх.  Простив  –  Бог  тобі  простить.
       Запрошуваний  багатьма  на  віку,  згоджується,  працює,  Бог  веде...  Оце  велике  серце  –  йде  Віталій  Коротич...  запрошуєте?
       7  квітня  2011,  Благовіщення.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021


Свідок Божий і молитва за Коротича


                         Логосу  Христу
                         Слову  Отчому
                         з  трепетанням  присвячується


Та  хіба  любов  колись  
                                             мине?
Без  любові
чи  з  любов’ю
                                     буде  —
кожен  день  
з  рожевості  в  пупур  і  промайне
Синій  вечір  стулить  його  губи
і  всі  уди
         і  сосуди
         і  посудини  —
тільки  серцю
не  накажеш:  воно  любить!!
взнаєш:  ти  любові  —  не  накажеш
вона  любить
і  любов  спасе,  хіба  загубить?
Так  —  любов  ніколи  не  мине!!


Так,  Ти,  Боже,  і  навчив
                                                                   мене...
Єсть  Коротич,  —  добре  серце!
                                                 Хто  дав  взнати?
Поруч  гралися  малі  іще
                                                                       коротичата...
Поет  запрошував...
(«як?  і  до  квартири  він  запрошував??»
«так  то  нікого  –  лиш  тебе»)
Книги  давав  на  вибір  свій  
                                                                               читати...
           «У  Вас  одного  чую  я  хребет...
           Його  не  зможуть  
           поламати!..»
Один  лиш  і  водив
по  Києву  до  селюків
і  пробував  надрукувати!
Городянин!  
вись  іпостасна...
а,  отже,  я  —  християнин!!


...  Дух  Святий  (!!)
звелів  учора  помолиться!
Сам  світ  сказав  —  «любов  не  промине!»
Світ  —  в  брехні,
                     простіть
                     за  правду
                     і  мене
бо  зараз  до  народу  ми  як
                                                                                 вийдемо  —
а  у  всіх  в  руках  синиці!!


Підняти  небо  —
серце  вибране  і  пломениться!
як  світ  цей  —  день  за  днем?

21.11.2021,  свято  архистратига  Михаїла,
з  причастям,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021


Риза до Богородиці



               Діві  Богородиці
               з  любов’ю  присвячується



І  чорне  крісло  й  чорне
                               фортеп’яно
І  ти  забралася
на  гору
—  осяянну


І  чорна  ніч  —  на  забалконнім
                               небі
І  хіба  треба  небо
як  є  —
в  серці  в  Тебе
мов  ввімкнення  —
є  світло
і  чига-чига  —
й
нова
є  спрага!!


Але  —  риза
світлая  й  святая!
що  кімната
в  небі  чорнім  цім
                               літає!
Риза  що  й  смирення  —
золотая
квіти  серця
розцвітають
розквітають!
Може  що  тендітно
нам
світає!..

19.11.2021,
Київ,
Бах  і  Людмилка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021


Є липи — нависали із…

*      *      *


...тем  словом,  которое  придает  телесности
(не  отделяя  ее  от  слов  и  вещей)
несравненную  прозрачность.
Наш  язык  уже  не  тот;
возможно,  менее  целостный...
           Лосский  «Догматическое  богословие»


1

Є  липи  —
нависали  із  медовими  грудьми
над  тротуарами
чи  їх  просили
аж  прилетів
сей  —
вітерець  із  листопадними
                               крильми
і  від  культури
городської
на  два  кроки!  —
відступили!


2

Нічого  тут  не  пропаде
про  це  вам
звільна  нагада
як  дивимось  —
з  землі  і  Неба!  —
ми!..
З  крильми,
з  крильми!  —
то  ж  сяєм  ми!


3

Стражда!  —
не  знає  в  бік  добра
що  ми
безсмертні
немає  смерті  із  глибин  нутра
й  не  має  смерті  —  на  що  дивимся
хоч  їм  своя  звізда  —
стемніє  в  головах
закруглена
з  огранками  вода

18.11.2021,
ранок

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2021


Даються крила на початку

     Папі  Франциску
     присвячується  з  любов’ю            

                             Християнство  веде  поезію
                             до  правди.
                                             В.Гюго


1

І  цьому  ранку
сонячне  везіння  —
юність
з-орлилася
не  спогадом
а  духом!!
і  в  небеса  —  кидок  й
радіння
тверезіння
й  що  в  вас
із  слухом?
в  СРСР  —  «Не  кажи  правди!»


тут  все  скотилось
до  перевертнів
в  «царків»  й  есересерських  мух!
Де  воля?
І  де  сильний  дух?!
Слова  що  ви  не  знаєте
на  крилах  принеслись
і  от  від
мого  слова  відповзли
самі  ви
                 в  болота  —  в  приблизність...
Кого  ви  вибрали  усі!
лиш  карликів
ШП  —  «швой  парень»  —
з  низу...


2

З  Неба  —
не  хочете?
Що  ж  від  великого  всіх  відтягає?..
Й  великого  не  хочете??  —
Про  себе  лиш  недобре  знаєте!


Під  воду  мислення  зарилися
з  земним  —
водою  і  розквасились
                               й  заквасились
і  —  в  болотах  втопаєте?
Свобода  —
це  що  Бог  і  я  із  Ним!


Раз  крил  не  зносите  —
від  крил  втікаєте!
Свобода  —  як  мій  дух
від  всіх  найдалі
заплеснуті  всі  в  гроші
у!  важкі!
матеріальні!!
знекрилені!
повзучії...
в  вівси
і  на  крило  моє,  запарені,
рабує  те  —
роковану  фатальність?


3

І  Всесвіт  що  сам  опустивсь  перекосивсь
                               в  усюдах...
подальша  річ  —  не  лише  в  людях...
Що,  їдуни?  вже  їздуни?
а  буде
усе  рептильне
виживання  —
недолюду...
Мозжечків  прошивання
в  лад  із  смартфонним
перепрошиванням
так  нині  молотки  незримо
та  б’ють
в  потилиці
ідучих  до  спасіння...
цього  не  знають,  о,
ледачі,  які  мимо...
і  будуть  чути
лиш  дитячі  голосіння
бо  будуть  у  Христі  лиш  —
живі  люди...
та  й  так  по  всьому  світі  —
                               всюди


4

Поезія  й  любов!  —  безсмертні  лиш
у  Слові.
Й  густіша
наповза  імла...
Поезія  та  щедра  —  що  з  любов’ю!
Поезія  так  щедра  із  любов’ю!
Поезія  —  удар  крила!!

13.11.2021,
зайшло  на  свято  Косми  і  Даміана,  безсрібників,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2021


то й зварка Вибухом-Христом


Буває  —
               що  нема  ума
Буває  —  много
та  не  того
Цей  світ  —  тюрма
і  в  ній  лазів  —  нема
і  я  зєло  хітро  —
і  відпускаю  всіх  до  Бога!
і  піднімаю  всіх  до  Бога!!


Буває  турок  —
                                   ніби  німець
Буває  —  цей  є  —  німець
                                   але  —  турок!
Буває  —  я  письменник
всіх  по  століттях  обігнав
а  там  —  іди
хоч  виривай
               хоч  шарпай
                     хоч  відчиняй  двері
століть
«Чи  то  у  Бога  не  придурок!»
Страшний  це  як  для  тварі
                                                             Бога  зів
і  хід-таїна  в  Бозі  зів
і  хід-таїна  в  тварі!
я  це  робив  мільйон  разів
«Ви  знаєте  —  це  зварка
                                           Вибухом»
«Ви  взнаєте  —  в  звільненні  Вибухом!»
О  мої  зоряні  отари!!
мене  і  решту  Бог  бере  
                                                   на  плечі
і  кожній  тварі,  але  щасливо!  —
                                                         та  до  пари
Не  ороговіли
тепер  ви!
але  як  в  Богові  —
без  колотнечі

12.11.2021,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2021


З розумом


         Отцю,
         як  все  сколупуюче,
         любов’ю  присвячується



         «...і  дух  крізь  ребра
         випнуті
         засвітить.»
               (дехто  сказав  раніш)



Листопад!
на  те  він  брат  —
і  веселі  —  я  і  листопад!
Роздягнулись,  тьотю,
паче!
паче!
дух  обновлюється
та  коптять  ледачі



Та  листопад!  —
тайноглядач...
...й  не  плачте...
...тим  —  впопад
тим  —  невпопад!
Ідолопад!!  —
чи  я  йому
ручаюсь  —  і
розказую??
чи  я  як  Богородиця  —
рука  поставлена  —
на  Кого  це  показую?



в  вас  зір  зірветься
               й  вас  трястиме
               ще  роками
Ідолопад!!    іде
і  веселяться  —
я  і  листопад!
що  в  вас  з  руками?
Ідолопад  прийшов!
                 й  прийде!
на  очу  у  людей!!
Огромопад  —  й  над  нами!
     Цунамі  —
                         вже  над  нами.
Ідол  —  кошлатий  Всесвіт
       таба-ри
       таба-ро
       впадання  рами!
се  —  ідоли
єсть  —  Христа  дихання  у  серці!
Бог  же  і  так
                     десь  буде  з  вами:


десь  єсть  у  вас  же
розум...

11.11.2021,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021


Поетеса

*      *      *


Відійшла  від  ковіду  до  Господа  —
поетеса


поетеса  —  це  Йовенко
звуть  Світлана
Царство  їй  Небесне
Царство  їй  Небесне
душі  світлій  і  настане
відійшла  з  поезією
з  творчістю!!

10.11.2021,
Київ
Помоливсь  Каноном  за  спочилу,  з  благословіння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021


Нестор-літописець


                       З  несказанною  любов’ю  присвячується  
                       святому  Нестору  
                       Києво-Печерському


Нетлінням  мощів  хто  лежить
то  серце
як  до  рідного  біжить!..
І  як?  —
а  як?  —
щоби  й  по  смерті
всіх  людей  любить...


О  батьку  мій,
чи  знав  ти  —
твоє  слово  буде  жить?
І  так  глибоко  йде  коріння
і  вічно
над  світанням  і  світінням
Один  і  Той  же
все  пройде  —  жить  і  любить,
і  точно
вічність  це  —
жить  і  любить.
Нічого  більш  й  не  треба!
Чи  з  більш  ще  чим  —
лежать  в  печері  і  торкнутись  —
Неба?


З  дитинства  —  пам’ять:
мощів  чудо  —
         і  мов  летіли  клином
                         понад  столами
                                         всі  слабо-коричневі
                                             і  —  всі  дивом  —  єдиним  —
                                                         в  надземній  залі
та  от,  малим,  пояснювали  —
що  тут
в  печерах
особлива  глина...


І  ось  у  Ближніх
на  повороті
сам  мене  притримав,
любове,  Несторе,
бо  ув  мені  є  справа  книжна...


Й  ребра  Ісусові
любов  —  оближе!!

9.11.2021,  свято  Нестора-літописця,
10.11.2021,  світає,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021


Шевченко є великая природність

         Син  слова

                               Рухові  підтримки  Кобзаря  в  серцях  –  присвячую
                               з  Надхненності

Шевченко  є  великая  природність:
І  верби  над  дзеркальністю  води,
І  світла  синь  претихої  душі,
І  море  грає  на  сердечній  вроді,
Й  Цариці-Матері  вклониться  дух  спішить!


І  біль  народний,  що  біжить  у  слово,
Й  кохання  рушить  гори  –
                               й  кида  в  море,
Й  кохання  плаче
в  стисненій  коморі,
І  висота  небес  душі  розпуку  ловить:
Все  –  дух!!


Тарас  воздвигнутий  до  сяйва  Слова!!  –
Сліпуче  світло  трисяйного  Божества
Ще  на  підходах  велича  слова
Високими  послами,  Духа  ловом.

Із  моря  хвиль  Бог  душу  воздвига
На  поклоніння  слову  –  духу  Сина:
У  світлі  і  не  стати  ворогам
Слова  Єдиного!!

В  світлі  –  не  бути
ворогам
Слова  Єдиного!!!
29.04.2004

           Політ  в  Любовищі

Ви  сидите  у  малахітовій  оазі…
І  долинають  зблиски  світла  звідусіль.
Це  мови  сіль.  І  нею  ви  обняті  всі.

І  ви  щасливі  світлом  в  кожнім  разі.


Але  сидіть!  не  висувайтеся  на  самохіть,
Не  відаєте  ви,  які  є  навкруги  улови…
Благословляйте  блискаючу  золотую  кліть  –
Літературну,  та  прозову  мову.


Я  Синові  на  віру  здав:  Він  Дух  свій  дав.
О  капітель!  Капітуляції!  О  кап…  й  всього    багато!
І  владу  наді  мною  втратила  вода,
і  викид  у  повітря,  волі    блиск!!
І  біг  затемнень  між  рогатих…


Оурарадосамозахистпис!
                     і  інші  звуки,  й  писк,
І  раді  ті  ще,  що  жили  до  мене!
Попавсь,  артист!  –  тепер  більш  не  артист,
Зволь  управлятися  в  святім  й  скаженім…
Але  ж  політ!!
                             і  дрижать  всі,  що  дожили  до  мене…


Але  ж  і  –  пунш!  тіпун  тобі  –  і  пунш!!..
Дітки,  сидіть,  малі,  в  державніїй
оправі  –
теж  добра  кліть!  як  для  народних  душ…
Якби  не  піст  –  і  Духа  й  Діви  хист  –
то  б  сам  не  справивсь.


Дітки!  не  їжте  много  з  сеї  пунш-заграви…
Це  плаватимуть  за  спецсоком  за  екватор  –
дорозбавлЯть,  дорозбавлять  –  й  дорозбавлять  в  дозвіллях…
Бог  –  вільна  музика…  але  чиї  встануть  похмілля?

Орли!  та  в  клітці  –  і  чи  витримає  пір’я?
Син  –  Бог  Любовищи!  і  віри!  –  не  зневір’я…

17.12.2006
Книга  “Деміург»  надрукована  в  1992  році:  в  ній  Божий  світогляд
є.  Христос  щО  вас  запитає?  —  Любов  є?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021


ХХI-й вік (Валерію Шевчуку)



                               Письменнику  Валерію  Шевчуку,
                               лісовику  в  мові,  присвячується

Хмартеся,  хмари  синьоброві!
Зблискуйте,  іскри  пелехаті!
Склабся,  піввуску  пурпуровий,
Це  я  виходжу  на  грядку,
І  я  —  до  дідька  здоровий.


Хто  грому  боїться,  падайте.
Бо  я  виходжу  на  грядки.
Тож  я  й  собі  загадковий,—
Хто  хоче  падати  —  падайте.
Не  держу  за  стан  однобокість  —
Сестру  упадку.
І  як  мажара  й  цідилок  —  здоровий.


Бачимо?  В  самості  дубу
Цицьки  із  хмари  огненні!
Що  ви?  До  мене?
Як  то  до  мене?
Вимкну  і  викину  за  товщу  по  духу  —
Йдіте,  загрипнені  до  своїх  геніїв!


Що  ж,  в  дощ  лежати  під  дубом…
Захід  спомадив  уславлені  брови,—
Вечір  чухкий,  загадковий…

1.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021


блаженні ангели за умовчанням…

*      *      *


                   Присвячується  двом
                   невідомим  ангелам


блаженні  ангели  за  умовчанням


якщо  ти  лишиш
на  когось  дитину  —
на  що  ти  понадієшся
усюди?


там  Бог  —  там  все
це  —
розуміють  люди


і  дитя-ангел:  «О...  калюжі!»
і  двохметровий  ангел:  «Так,
                               калюжі...»  —
й  схилявсь  направо
й  вів  —  за  руку  тримав  —
                               тихий  дуже,
тож  ранок!


я  чув  всю  солідарність
                 їх  мовчання  вповні
і  не  зникав  —
тут  трепетні  знання  любовні  —
це  я      якраз  був  у  калюжі

06.11.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2021


І собака — що то серцю? уму? вбік башку…

 
*      *      *


                     Всеблагословенній  Діві
                     з  любов’ю  присвячується






І  собака  —  
що  то  серцю?  уму?
вбік  башку  нахилив
щоб  зірвавсь  образчик
й  покотивсь
оцінити  куму



Що  ж?  maman  —
розсіка
прогресивний  туман  —
за  роялем
і  село
це  в  мільйон  слів  було
хурма  в  солоді
і  з-під  кришки
не  нишком  —
                         йде!  —
                               молодість!!  —
                                                                                             молодість!!!


і  в  DarkNet!  —
що  ж?  купити  і  бомбу
термоядерну
а  щоб  —  зрідка  було!!



За  роялем
як  зайці
що  серцю  й  уму  —
й  запливло
нахилили  Ви  правді
                               чоло?

лагідність  й  правда...

05.11.2021,
ранок

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2021


Хроніки неба

1

цей  вир
цей  зліт
з  Дніпровського  району  —
нема
перекладу
би  задовільного  синхронного


2

легше  їм  чуть
Бога  Живого
слухняним  —  подає
з  Руки
їх  дух  незаперечний
лиш  —  палкий!
                       стрімкий!
і  ось  же
точок  —  в  небі
много
много
много


послушники  Господньої  Руки
який  же  звук  сердець!  —
                               ваших  —
                               палкий!!
природа  вся  слухняна  Богу
люди  —  ні
стою  —  скільки  точніші
в  них  польоти  та  й  пісні!!


а  люди  —  ні  та  й  ні
птиці  —  слухняні
і  темна  смуга  —  й  над  Дніпром  не  бачим
так  і  зазначим

03.11.2021,
Київ
(Попередження  з  вересня  2011):«Геній  робить  те,  що  повинен,  а  талант  —  що  може...»  (хтось  з  науки).

Ви  будете  просто  ходити  і  дрижати,  прямо  трястись  —  що  відкриває  Бог.
19.09.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2021


Поема достойних

                   Градусності  Спасителя  присвячується


Грає  натхненний  листопад
він  тратив  свої  ноти
                                                       в  лад
і  він  заправив  всіх
                                 в  роботи
тре-тре
й  ридає  ридма  рудо-і-чорнотно!
А  хто  услід!
а  хто  вперед?
а  що  навпроти?
Й  хто  так  читав!
а  хто  зірвав  
всіх  до  роботи?
Й  чого  так  груди  —
                               радощами  повні!
Душевні  ж  труть  —  
                       мов  протирають  сон?
Душевні  ж  труться?
це  лежачи  із  листом
внутрішньо  і  в  унісон?
Але  —  стоять  духовні!!
Не  «Боже  Великий,  Єдиний...»
Не  блими-блими
         блими-блими
бо  віддаю  у  всесвіті  усім  належне!
не  факт  —  
що  ж?  Церква  це
                       юрфак?
це  я  виконую  всю  —  світу  протилежність!
А  «Боже  Великий,  Любимий!!!»
Любимий,  
наш  Боже  Любимий!..


Поезія  одна
із  потойбіччя  все  показує
                                       немов  являє
а  не  пояснює
не  обзиває


Де  листопад
що  з  музикою
проваливсь  у  потойбічність?
ну  одне  слово  викинь  —
й  де  та  вічність??

03.11.2021,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2021