Шевчук Ігор Степанович

Сторінки (19/1881):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Виріст

                           Сяйву  Іпостасі  Сина  Божого  –
                           Святому  Духу  присвячується
                           із  любовʼю  і  благоговінням



Скоро  –  провесінь
Сонце  –  уяви  материків
ледь  просуне
Дух  –  карамель  на  язик
Дух  –  зефір  і  ефір  за  язик!
Дух  –  легкокрилий  стосунок!


Тільки  б  не  було  сумно
Лист  –  лиск  із  повітряних  пашей!  
Тільки  блиск  –  на  поля  і  паші!
Тільки  ще  крутиться  радість!  –  що
                                                               стала  нашою
Скільки  ти  стрілки  –  час,  циферблат?
Скільки  іще  корупція  й  блат?
Скільки  ти  –  із  вчорашніх?
                   стільки  спека  просуне
                   скільки  свідомість  плугом  просуне
           загориш?
           чи  –  і  згориш?
           киш!
           киш!
Дух  –  усміхнись!!
             ану  киш!      Дух  –
Сам!  –    вибирає  і  приміряє
                     дуже  люблячий  стосунок...
                     скільки  хто  вміщує!..


                     о  –  з  Духом  не  сумно!!!


03.03.2023,  м.  Київ  –
третій  вибір  Богородиці

Українці  і  українки!  Сьогодні  перейдено  пік  війни  
росії  в  Україні!  Далі  –  поразка  росії  остаточна!!
Розвал  росії  -    і  зовнішньо,  і  цілковито!  03.03  2023.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023


Джерело всіх душевних і духовних рухів

Джерело  всіх  душевних  і  духовних  рухів,  серце,за  ученням  св.  Макарія  Єгипетського,  є  «робочий  храмище  справ  правди  і  неправди.  Це  місткість,  що  має  в  собі  всі  пороки,  але  там  також  –  і  Бог,  там  ангели,там  життя  і  царство,  там  світло  і  апостоли,там  скарби  благодаті...»
«Іноді  благодать  опановує  всіма  пашами  серця,  тоді  царює  вона  над  всіма  членами  і  помислами:  бо  там  ум,  і  всі  помисли,  і  чекання  душі».
Тому  благодать  серцем  проходить  у  все  людське  єство.

Дух  (нус  –  з  грец.)  –  вищий  елемент  людського  єства  –  являється  тією  споглядальною  здібністю,  котрою  людина  прагне  до  Бога.  
Як  найбільшособистісна  складова  людини,  початок  її  свідомості  і  свободи,  ум  (нус)  в  людській  природі  найбільшим  чином  відповідає  її  особистості,  можна  сказати,  що  він  –  місцерозташування  особистості,  престол  людської  іпостасі,  що  вміщує  в  собі  все  своє  єство,  –  дух,  душу  і  тіло.  
Тому
отці  Східної  Церкви  часто  схильні  ототожнювати  ум-нус  з  образом  Бога  в  людині.  

ЛЮДИНА  ПОВИННА  ЖИТИ  ДУХОМ;  весь  людський  склад  повинен  стати  «духовним»  ,  набути    «подобу  Божу.  Дійсно,  саме  ум  зʼєднується  з  благодаттю,  отриманій  при  хрещенні;  саме  він  вводить  благодать  в  серце  –  зосередження  людської  природи,  котра  повинна  бути  обожена.  «Зʼєднання  ума  з  серцем»,  «зісходження  ума  в  серце»,  «збереження  серця  умом»  –  ці  вирази  постійно  зустрічаються  в  аскетичній  літературі  Східної  Церкви.  Без  серця,  зосередження  всієї  діяльності  людини,  –  ум  безсильний.
Без  ума  –  серце  сліпе,
не  отримує  керівництва.

ТОМУ  ПОТРІБНО  ЗНАХОДИТИ  ГАРМОНІЙНЕ
співвідношення  між  умом  і  серцем,  щоб  будувати  людську  особистість.  Цей  шлях  має  на  увазі  безперестанне  тверезіння  ума,
повсякчасне  зусилля  волі:  
«  Світ  цей  є  змагання  і  місцем  для  змагання.  Час  цей  є  часом  боротьби»,  –  казав  Ісаак  Сірін.  
Щоб  перемогти  в  цій  боротьбі,  потрібно  повсякчас  бути  зверненим  до  Бога.  
Бо  Господь  всемогутній  і  кріпший  всіх  і  на  всякий  час  буває  переможцем.
Якщо  ж  бувають  вони  переможені,  то  явно,  що  ...  за  своїм  почином;  зменшується  горінняі  ослабляється  намір,  тоді  не  діє  і  благодать.
Євангельське  наставлення  на  бадьоріння,  на  спротив  сонливості  –  основна  тема  всього  східного  подвижництва;  воно  вимагає  від  людської  особистості  цілковитої  свідомості  на  всіх  сходинках  свого  сходження  до  досконалого  поєднання  з  Богом.

Це  сходження  містить  в  собі  два  етапи,  або,  точніше,  воно  здійснюється  водночас  в  двох  різних,  але  тісно  повʼязаних  між  собою  областях:  в  області  діяння  і  в  області  умоспоглядання.  Діяння  і  споглядання  в  християнському  пізнанні  невіддільні  одне  від  другого;  пізнання  є  особистий  і  свідомий  досвід  речей  духовних,  воно  –  гнозис.

Святий  Максим  Сповідник  говорить,  що  споглядання  без  ділання  –  теорія,  не  основана  практикою,  нічим  не  відрізняється  від  уяви,  від  ефемерних  фантазій;  також  і  ділання,  якщо  воно  не  одухотворено  спогляданням,  –  безплідне  і  неподвижне,  як  бовван.  Бо,  за  словом  св.  Ісаака  Сіріна  «саме  життя  ума  є  ділом  серця,  
чистота  серця
повертає  уму  цілісність  умоспоглядання.

Отже,  діяльне  життя  –  ділання  –  це  очищення  серця,  і  це  –  діяльність  свідома,  оскільки  нею  керує  ум  (нус),  споглядальна  здібність,  котра  входить  в  серце,  зʼєднується  з  серцем,
збираючи  і  зосереджуючи  в  серці  все  людське  єство.

Євагрій  Понтійський  (4  століття)  вчить,  що  діяння  приводить  людину  врешті  решт  до  безпристрасності,  до  незалежності  від  своє  природи,  котра  більше  не  піддається  пристрастям,  котру  ніщо  більше  не  збурює.
Безпристрасність  –  не  пасивний  стан.  
В  області  духовного  життя,  де  вона  проявляється,  нема  більше  протиставлення  активного  і  пасивного:  обидва  ці  протилежні  стани  відповідають  викривленій,  вполоненій  гріхом  природі.  
Ум,  що  відновив  свою  цілісність,  вже  нічим  не  може  збурюватися,  він  вже  нічому  не  «підданий»;  але  він  також  і  не  «активний»  в  звичному  значенні  слова.  Аскетичне  і  містичне  передання  Східної  Церкви
не  проводить  різкого  розмежування  між  активними  і  пасивними  станами  на  вищих  сходинах  духовного  життя.  
Ум  людини  в  своєму  нормальному  стані  не  активний  і  не  пасивний:  він  –  уважний.  

«Тверезіння»,  «сердечна  увага»,  здібність  розрізняння  і  розсудження  характеризують  людину  в  її  цілісності.  Стани  ж  активні  пасивні  вказують,  навпаки,  на  внутрішню  розідраність:  вони  –  наслідки  гріха.  Вводити  їх  у  містичне  життя  –  означало  б  викривлювати  перспективи  духовного  життя  або  створювати  безлад.

Св.  Ісаак  Сірін  розрізняю  три  етапи  на  шляху  поєднання  з  Богом:
покаяння,
очищення,
досконалість,
тобто  1)  переміна  волі,  2)  звільнення  від  пристрастей,  3)  здобуття  досконалої  любові,  
котра  є  повнота  благодаті.

...Покаяння  ...  грецьке  слово  метанойя  означає  в  буквальному  значенні  «переміна  думок»,  «переміна  ума».  Це  «друге  відродження»,  котре  нам  дарує  Бог  після  хрещення,  можливість  повернутися  до  Отця...

...  «Молитва  ...  це  всяка  бесіда  з  Богом,  що  здійснюється  в  тайні  (внутрішньо),  всяке  піклування  доброго  ума  про  Бога,  всяке  розмірковування  про  духовне».  (св.  Іс.  Сірін).

...  Є  стан,  що  називається  «чистою  молитвою».  Він  –  кінець  ділання,
коли  вже  ніщо,  чуже  молитві,  не  входить  більше  в  свідомість,  не  відволікає  більше  волі,  що  направлена  до  Бога,  зʼєднаної  з  волею  Божественною.

...  На  відомій  сходинці  МИ  ЗАЛИШАЄМО  СФЕРУ  ПСИХІЧНОГО,  в  котрій  ум  ще  знаходиться  в  рухові,  всякий  рух  зупиняється,  зупиняється  і  молитва.  Це  –  молитовна  досконалість,  духовна  молитва  або  споглядання.  Це  «мовчання  ума»,  котре  вище  молитви.

...ум  вже  не  належить  собі,  він  належить  Богу.  «Тоді  –  за  словами  Ісаака  Сіріна  –  
віднімається  у  природи  свобода,  і  ум  шляхом  ведетьтся  благодаттю,  а  не  сам  шляхом  веде.»

(З  глави  10  «Шлях  поєднання»  книги  Лоського  В.  «Нариси  містичного  богослівʼя  Східної  Церкви»)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975570
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023


Яке глибоке висловлення Бога!

       Українці!  видно  вже  нашу  Перемогу,
про  неї  я  писав  поезії  з  натхнення  Духа  Святого
14.02.2022,  22.02.2022,  також  після  вторгнення.
В  керівника  рф  шизофренія  явна    -  видно,    -
люди  білявладні  незабаром  вирішуватимуть  чи  можна
його  залишати  керівником  рф  ...
Українці,  радуймося!!  Пасха  весела  -  нас  чекає!!


 Поема  глибин

                                 Марії  ,  що  Слово  народила,
                                 в  любові  присвячується


                                 Радуйся,  глибино,  для  ангельських  очей  
                                 непроглядна!


Усе  природне  що  народжує  –
пітніє
слово  шерехкуватим  і  рождається...
а  серце  є  –  священником!..
(бо  чоловік  у  задумі  –  священник  є)
і  Бог  –  ротами,  що  невидимі,
                                                   зʼїдається
і  –  от  все  лисе
та  й  усе  вченіше  –  лисІє
лиш  небо  може  –  що  ясніє...
та  й  соловʼї  в  гаю
може  не  чують  –  а  перекликаються
так  з  Богом  –  знаються!


Та  Бог  як  іскра  в  серці  –  вибух,  вираз!
а  світ  оре
а  з  глибини  аж  по  руківʼя
                                                           надійде*...
Бог-Словом  –  бачать!
Бог  серед  пʼяних  виражається
Бог  й  я  тверезі
а  слово
чомусь  в  пʼяному  радіє
й  все  –  в  світі  не  кінчається...


Гроші  –  то  лисі
гроші  народжують  вже  більш  шкарубких  
                                       землетрусів
та  землетруси
що  не  вибачаються
не  каються
глибоко-аж-занудно  –
                                                                   ворухтаються!!
це  –  дуже  зрозумію:
чи  каються  се  лисі  –
чи  не  каються?


Ще  слово  в  парниках
в  ростках
і  атмосфера  –  ще  ламка
і  ноосфера  не  така
й  таких  не  ждали  –
               вертикалі  і  ривка
а  все  ж  вгорі  де  Зірка
                                                     є  зіркА...
з  усього  ум  вихоплюється  до  Христа
й  кожен  собою  став!
Моя  любов
звисаюча  з  материка  –
здивуються  новим  світам!  –
а  то  ж    –    Зоря  яка!!  –
Нею  захоплюється
через  розломи  усього
                                   з  материка!!


2


Дуже  це  –  щоб  всі  стали  веселі?  Яви  це!  –
Океан-Поезія!  хлюпаються  й  міста,  і  села:
Що  при  Богові  зможе  буть  невеселим??
Бог    –  що  Тройця!  –  водворивсь  во  язицех**!!!
І  не  кожна  поезія  є  богослівʼям?
Все  богослівʼя  –  чи  є  поезією?  Але  опростися  –
То  ж  є  Бог!  Ледве  націлився  –  Він  просочився!..
Любов  –  любить.  Не  висуває  претензію.


3


Бог  є  Поет!!
Бог  і  –  в  поезії!!
Океан-Поезія  зробить  чудо  сіЄ...
Чи  що  Бог  –  над  сіЄ?  Й  Бог,  що  ,  –  не  в  сіЄ??
Досить  нам,  що  Бог  –  є!!
Й  стихнуть  лементи  Заходу  –  щО  Бог  є.
Хто  в  Церкві  віє?  –    Дух  Веселий!
Бо  Дух  є  Бог  безпечальний!!!
Радійте,  до  кого  Бог  прийшов...
Тремтіте,  священноначаліє...
Свобода!!  Свобідна  –  Любов!!!


28.02.2023,  друга  і  початок  третьої  доби  Посту,
Київ  –  третій  вибір  Богородиці
*  -  тяжка  чи  каторжна  робота  дають  моральну  силу  
ще  й    доступ  до  народження  слова...
**  -  в  народах  (ц.-слов.)  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2023


Слово

                     
       Українці!  видно  вже  нашу  Перемогу,
про  неї  я  писав  поезії  з  натхнення  Духа  Святого
14.02.2022,    22.02.2022,    також  після  вторгнення.
В  керівника  рф  шизофренія  явна    -  видно,    -
люди  білявладні  незабаром  вирішуватимуть  чи  можна
його  залишати  керівником  рф  ...
Українці,  радуймося!!  Пасха  весела  -  нас  чекає!!  


                         Тільки  Господу  Ісусу  Христу
                         присвячується  нині


А  ви  спробуйте  про  мене  заговорити
і  смикне  вас
і  де  очі  ваші
                 і  є  паші  –  ох  би  вам  розорити
                 і  –  
                         будете  землю  під
                                               собою  рити
                 бо  єсть  Бог
                         і  опуститесь
                 бо  смикнетесь  їй-бо
                 бо  так  з*являється  –  Бог  
                     і  народи-титри...


навіть  що  я  гляну  і  шарпне
                                                           мене  ввись
навіть  що  віки  піддалися  –
                                                               й  взялись
як  і  колись  –  так  завжди
Він  і  Марія!!!!!                Дух  віє!!!!!


очі  б  у  небо  вп*ялись!
толки  б  небесні  і  в  тих  і  за  Них  –
                     і  за  всіх  –  узялись!!!!
     памʼятати  малого  мене?!
     та  й  про  що  говорити??

27.02.2023,  після  канону  
Андрія  Критського  в  храмі,  Київ  –  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023


Зичність неділі

   
       Українці!  видно  вже  нашу  Перемогу,
про  неї  я  писав  поезії  з  натхнення  Духа  Святого
14.02.2022,  22.02.2022,  також  після  вторгнення.
В  керівника  рф  шизофренія  явна    -  видно,    -
люди  білявладні  незабаром  вирішуватимуть  чи  можна
його  залишати  керівником  рф  ...
Українці,  радуймося!!  Пасха  весела  -  нас  чекає!!




 Поема  зцілення


                         Святій  Трійці  
                         із  Святою  Богородицею
                         із  здивуванням  присвячується


Бог  не  оливою
а  чимось  ближчим
к  Себі  намастив!
І  Бог  оливою  з  Італії  холодного  
віджиму  
нас  простив  
і  Бог  навів  мости
                                 мабуть  пізнав  мости
мов  стрілки  перевів  у  Небо  нас  –
огромно  так  простив!..


До  речі,  скільки  ви  на  зріст?
поскільки  молодичка
пташка  невеличка
мов  таїть  молодість!  –
постільки  «молодість  є  духу  –
                                                                 Піст»


О  вгнулися  аж  попід  мною
                 жилаві  мости
огроми
так  єднавчо  
заросив!..

як  маєш  вільні  крила  –  то  лети
а  хочеш  –  із  вселенської  більш  духоти!
то  будуть  зорепади
бо  хтось  струснув
то  слову  Твому  раді
проз  всі  земні  і  зоряні  паради
проз  засув  ворухнувсь  –  і  зсув
і  Небо  Боже  нюхатимуть  –
 й  в  непереміжку
                                 Божую  Красу!
кому  ти  серцем  диким
Дзвоном  чи  Набатом  тим  великим
удАвся!
тим  хто  заснуть  збиравсь!  –
                   він  не  заснув!


Творчо  здійняв
                             здє  немісцевую  свідомість
– й  на  ній  благоухаючу
               з  усіх  просочених
               з  щілин  –  весну!!


26.02.2023,  з  причастям,
Київ  –  третій  вибір  Богородиці,
неділя  Прощена.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2023


Спади моря

     
       Українці!  видно  вже  нашу  Перемогу,
про  неї  я  писав  поезії  з  натхнення  Духа  Святого
14.02.2022,  22.02.2022,    також  після  вторгнення.
В  керівника  рф  шизофренія  явна    -  видно,    -
люди  білявладні  незабаром  вирішуватимуть  чи  можна
його  залишати  керівником  рф  ...
Українці,  радуймося!!  Пасха  весела  -  нас  чекає!!              


                     Пресвятій  Трійці
                     із  Пресвятою  Богородицею
                     в  любові  і  радості  присвячується


Ті  говорять,  ми  спасаємось!
Китай  —  чується  безбожним
Китай  —  каже:  «внутрішньо
                                     ми  сперечаємось».
Нема  Бога  —  то  й  не  каємось.
Без  Христа  —  це  як  покаятись?
Я  не  запинаюсь!!
Гряне  музика  небес  —
Це  всіх  насторожу
Я  спасаюсь!
Я  чимдуж  здіймаюсь!  —
Як  то  вчути  музику  всім  Божу??
В  кругликах
у  паралелепіпедах    —  всі
                                                   насторожі
Або  з  Богом!!  —  або  ви
                             відрубані
                             й  нервово  насторожені!!
І  в  лапках  —  Китай?
Я  й  його  торкаюсь  —
От  спасаюсь  —  і  його  спасаю
То    ж  бо  нації  у  тельбухах
Глухі  сперечаються  —
Як  ті  цвіркуни…
Й  не  бачать
А  я  бачу  всю  музику  Божу!!
Слова  як  «росія»  глядь  нема  більш
На  Вершину  Божу  видираюсь!!
Боже!  Як  їм  себе  й  душі  красти?!
гострим  задком  розженуться  впасти  —
чи  на  я-кання  чи  скака-ння
це  ж  побачать  що  я  вільний  
                   й  дуже  цільний
що  ж!  Китай  вже  по-російському  напрасно!
є  райцентри:  США
                                         і  може  бути  два  Китаї…
комуністів  наковтаються  чи  й  
                                                                     антикомуністів  —
                                           червоною  кровʾю  і  махають
а  нічого  цього  і  не  знають…
як  дві  скелі  пальму  стиснуть  —
в  Небо  к  Богу  присне
й  з  Богом  урочисті…
ми  не  виснем!
От  Хто  в  серці  вже  й  на  кості
мої  сяє.

Боже  блискавичний!  Громовичний!
Або  я  вхоплюсь  за
щось  де!  а  Ти  блиснеш…
Що  Ти  граєш…
Й  що  Ти  раєш  —  або
я  вхоплюсь  за  землю
й  мрію
а  то  й  Ти!  І  —  серце  грієш
нащо  в  моря  спади
нащо  в  скелю  знади  —
розбігаєшся  й  вдаряєш?!
Або  хтось  і  побіжить  до  раю?
Або  берег  правий
Він  —  високо  —…  і  встигну!  І  змужаю!!

24,  25.02.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023


Біла квітка

       Українці!  видно  вже  нашу  Перемогу,
про  неї  я  писав  поезії  з  натхнення  Духа  Святого
14.02.2022,  22.02.2022,  також  після  вторгнення.
В  керівника  рф  шизофренія  явна    -  видно,    -
люди  білявладні  незабаром  вирішуватимуть  чи  можна
його  залишати  керівником  рф  ...
Українці,  радуймося!!  Пасха  весела  -  нас  чекає!!


             Трійці  Пресвятій
             в  любові  і  веселості  присвячується


Тройце,  що  в  Небі,
райдуга  цьомає
               бо  є  найближче  до  Тебе!
Книгу  розкрию  —
з’являться
крила  —  у  неї…
Книга  землі  і  неба…


Не  плачу
не  плачу
не  мащу  гарячі  гуаші
і  я  випрямляюсь  —  цілую  —  бо  світлий  
цілунком  я  втягую
майже  впритул
                   кольоровії  паші…
             ще  відблиск  тут
             падає  —
                           на  пантронташ
                           і  на  «Отче  наш…»
відчиняються  вікна  у  райдузі  —
і  здивовані  очі  у  серці
і  вливається  світло
й  душа  —  квітка  світла  —
                                     квітка  біла…

22.02.2023,
Київ  —  третій  вибір  
Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023


Геній

                                                                                       Поетесі  Ользі  Седаковій  
                                                                                         присвячую

1

Носій  генія  —  вічний,  бо  співпрацює  насправді  з  вічністю,  настроює  звуками  небесної  гармонії  кожну  душу,  струни  душі.  

Тексти  на  вічність.  Це  —  Ліна  Костенко,  це  —  Клим-драматург,  це  —  Ігор  Шевчук,  інші.  «Єсть  геній  —  і  народ,  сміття  між  ними».  (Поема  дев’ята  «Слово  Ігоря»).  Насамкінець,  тут  —  носій  генія:  «геній»  —  поетичне  скорочення.  

Платять  вони  за  цим  рахунком.  Вільні  в  Христі!  Неприборкані,  —  світ  їх  ловив,  але  не  спіймав...  Богоматір  з  ними  явно,  або  скритно,  сховано...

В  Росії  нема  носіїв,  так  стверджує  поетеса  Ольга  Седакова  щодо  нинішніх  поетів-класиків.  

Ольга  Седакова  вочевидь  повинна  сказати  —  чи  з  генієм  поетеса  Седакова.  Жодна  людина  не  може  знати  й  сказати  за  іншу  людину:  суть  геній  є?  

«Якщо  ти  зі  Святим  Духом  —  як  цього  не  знаєш?»  (ап.Павло).  Христос  знає  —  і  може  створити  (носієві  —  генія).
Бог  —  єдине  Джерело  створіння!  Але  ти  спробуй,  не  дай  Боже,  сказати  або  назвати  щось  неправдиво...  
Якщо  ти  з  генієм,  то  не  можеш  не  знати  про  це...    Не  скажеш  неправди!  

Думка,  що  додумана  до  найбільших  глибин,  «до  кінця»,  приводить  неминуче  до  Бога  —  в  серце-храм!  

Тільки  любов  є  суть  генія.  «На  глибині  нема  суперечностей!..»  (Ольга  Седакова).  

Справді,  носії  геніїв  Христових  не  сперечаються:  не  сперечаються  в  глибині  їхні  генії!
Одна  любов  —  храм  генія,  душа  його:  вхід  до  Бога.  

До  чого  я  підводжу?
Богоматір  жде.  Зі  входу  до  Бога,  як  все,  що  від  Бога,—  тихо  ввійде  нова  Христова  культура:  геніально-церковна.  
Сице:  церквокультура.

2

Шукаючі  «екології  духовності»  нині  —  діти  45-річні,  такі  наївні  ,  бо  сильно  втекли  від  Христа,  лукаво  щасні...  в  головах:  
обдурюються  природною  магією,  інтелектом  земним...  комунізмом.


Ні  високий  розум,  ні  уява,
ні  разом  вони  взяті  —  
не  утворюють  генія.
Геній  без  серця  —  річ  неможлива.
Любов!  Любов!  —  ось  душа  генія.-  І.Ш.


Геній  —  любов!  геній  і  зла  дія  несумісні,  
бо  зло  —  відсутність  любові;  
от  всі  у  кусках,  не  в  збірному  дзеркалі  —  простому  зціленому  дзеркалі  Божого  серця  з  любов’ю  духу.  Природний  талант  —  агресивний:  
бо  він  без  повноти.  

Христовому  генію  однаково  непотрібні  викривлення  і  ліві,  і  праві,  в  головах,  
він  не  приймає  їхніх  вироджень  (уродств).
 Геній  і  ерудованість  самовільна  (тобто  злочинство)  —  несумісні...  
«О  сколько  нам  мгновений  чудных  готовит  просвещенья  дух!..»  —  подібне  бачить  подібного,  велике  —  великого,  мале  —  малого.  

Геній  і  статевість  магічна  —  несумісні.  Проте  зараз  все  зворушливо  недолуге,  як  духовна  позиція  Гете  у  80  років,  з  його  убивчістю  надалі...  

*      *      *
                                           Поетесі  Ользі  Седаковій  присвячується

Геній  простий  як  двері  —
до  Бога!
як  щедрість  —  на  щедрість:
йдуть  як  різдвяний  щедрик
двері  відкрить  —
і  все  із  нічого
Все  —  із  —  нічого...
Тут  є  зерно,  там  —
пустота  за  порогом!
Серця  прозорість  —  й  прозорі.
Розсуви  із  штор
і  зашторень  —
і  дивляться  зорі!
Щедро

(Какое  чистое  правильное  слово  в  конце!  Там  место  только  ему.  И  никакому  другому.—  Іван  Лужин.).
(24.10.2011)
 
3

Наймісткіший  і  життєстверджуючий  жест  Клима  —  весь  континіум  вкладено.  Тож  —  будь-кому  зрозуміло,  що  Климу  прийдуть  труднощі  з  Богом.
Але  тут  є  тисяча  мудростей  і  висловів  Григорія  Сковороди  і  —  іже  з  ним.
 Яка  твердість  основ  і  таїн  звершень,  щоб  проволочитись  крізь  жерло-берло-мерло-окерло...  труднощів  —  заради  кого  любиш:  Христа.  
Це  дійсно,  що  уму  не  досяжно!  Тим  —  дійсне  є.  Амінь.  (Живі,  кажіть:  амінь).

Душороздиральною  і  зцілюючою  є  поезія  самобутніх  поетів,  коли  весь  світ  стає  несамобутнім!..  

Черви-оболонки  пусті  без  ядер,  самі  про  себе  так  мовлять,  
та  й  лінюхи,  і  безвільні  —  нічого  не  роблять  з  собою.

Старого  вже  нема,  
а  нового  ще  нема;
 як  Бог  напуває!  Ковтайте  гіркі  хвилі,  вони  вам  на  користь!  
Хай  прославиться  Бог.  
Живіть  і  дрижіть!
Дрижіть;  ще  бо  є  троє-семеро  носіїв  з  небес  культури!
Що  ми  друкуєм  конкретного  дня  —  потрібно  Спасу
 і  навіть  щодо  євреїв:  задля  живих,  неживих,  на  небі  і  на  землі,  в  цьому  віці  і  в  недалеких!  —  вас  я  розширюю,  щоб  ви  могли  бути  натякненими  і  подумать  за  Христа-Боголюдину  щось  хоча  б  велике!  

Христос  все  вияснює  в  свій  час.

Як  ковток  повітря  птахові,  якого  притримують  під  водою,  —  стають  Христос  і  поезія!!
Клим  зігнув  би  вас  в  баранячий  ріг;  навіть,  не  старався  б  довго,  ви  його  не  бачили  в  ділі.

Одноденні  люди  —  те,  що  завтра  ще  може  бути  і  статись  —  не  хочете  взнавати  («нецікаво  жить  буде»).
А  нам,  виведеним  багатьма  десятиліттями  в  передній  план  со-держання  смислу,  цікаво  бачить  скучные  рожи?  
бачачи  на  десятки  років  вперед,  
їм,  
Ліні  Василівні  і  Володимирові  Клименку  —  
гибель-жур  ніякий  —  привласнений  вами  —  
як  витримувати  великими  серцями?  Ви  з  серцями  малими,  а  як  їм  з  великими  серцями  бути?!

Великі  серця  —  від  ваших  тлінних  революцій  —  що  витримують??  Совість  є?..  бовкуни...
Дрижіть  —  є  справжня  культура!  а  вам  може  бути  досить  приматів-імператорів.

«Красива  жінка»,  —  каже  про  Ліну  Василівну  Клим.  

Значить  —  зувсебіч  і  Божественно  вона  така  і  є,  Красива  Жінка!  Відпочиньте...

Чи  без  Богородиці  щось  ми  могли  б?  
У  внутрішніх  глибинних  серцях  ми  поєднані  в  Ній  любов’ю...  Ми  сюди  прислані,  а  з’єднані  в  Христі  і  Ній  суттю,  нею  й  не  рушали  з  місця.  Бо  що?  Якимось  палаючим  сволоком  (Україна  горить!)  стукне  по  Ліненій  голові  —  
і  зразу  —  чи  то  серцем  любить?  не  захолодивсь??  Любить!!  
В  Божій  Матері  єднання  —  любов!  Розжарюємся!

В  критичні  роки  тримайтесь  Христа  і  народу,  
в  нього  є  серце,  а  кучеряві  думочки  інтелігенції  і  керівництв,  як  і  самі  вони,  гинуть...

Нема  становища,  в  якім  людина  могла  б  втратити  надію,  якщо  в  неї  любляче  серце.
Серця  чесних  хлібодарів  знають  це.

4

Вірю,  що  з  небуття  Бог-Авва  воздвигне  чудо-музикального  титана:  
що  він  порозкидає  боягузів  і  всіх  тих  багатеньких-облізлих,  
бо  нема  розумніших,  точніше  земномудріших,  за  євреїв,  і  нема  музикальніших  за  євреїв.  Він  прославить  Бога  і  в  творах  спасуться  вони,  
світлі  сили  життя...  Я  сказав.
Вже  тепер  на  моїх  очах  Бог  творить  символо-будучніші,  зціленіші  (чи  досконаліші)  образо-твори  з  тих,  що  Її  і  моїми  є,  —  на  стиках  сусідніх  ареалів  творчих.  
Приклад:  російський  переклад  драматичної  поеми  «Царь  духа»,  надалі  —  Христове  майбутнішо-якісне  творення.  Академічно  про  моє  і  про  сусідньо-зцілене  сухо  не  сказати,  бо  воно  не  сухе,  а  живе  —  
лиш  музика,  образна  пластика  є  розвиток  зеленого  дерева,  з  коренем  у  вічності,  збірному  символі-образі.  
Прокиньтесь,  щасливці  удачі,  пластичні  співці  Богу!  
2011  р.

(З  книги  "Повернути  Ріку",  2016,  Київ)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974607
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023


Щоби від мене — не приведи Господи

Признайтесь  чесно,  Сі  і  Байден,
голомузі*,
Хіба  ви  кращі  є,
ніж  мої  друзі?
Заки  поезія  йде  в  Шевчука  —
одне,
А  ні  —  всі  по
дорогах  будем  віршувати.
Хіба  ви  більші  за  війну?
Хоч  ця  війна  —  
чи  перевищить  Божу  Матір?!
         …і  щось  я  стисло  годен
                                   доточати?
Ба  ж  ні,
лиш  Бог  —
і  Божа  Матір!
Усе,  що  збудувати  і  роздрукувати  —
то  це  від  Них,
вам  апельсини  ще
               мотати…
а  то  ще  мовите  —
ми  один  одному  злі  супостати?..


Пора  до  Бога  світ  вертати,  —
бо  як  пшик  —
Бога  слово  —
все,  кепки  на  вас  картаті!..
Сміється  й  плаче  —  світла  Ойкумена
то  є  від  Бога
й  не  дай  Бог  —  щоби  від  мене…

20.02.2023,  Київ  —  третій  вибір  Богородиці;
не  розстріляють  світ  —
нині  весь  світовий  полігон  замало  не  Майдан.
*  -  не  мають  стосунку  до  Божих  муз

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2023


Всі відійдуть, якщо хто …

       Українці!  видно  вже  нашу  Перемогу,
про  неї  я  писав  поезії  з  натхнення  Духа  Святого
14.02.2022,  22.02.2022,  також  після  вторгненння.
В  керівника  рф  шизофренія  явна    -  видно,    -
люди  білявладні  незабаром  вирішуватимуть  чи  можна
його  залишати  керівником  рф  ...
Українці,  радуймося!!  Пасха  весела  -  нас  чекає!!


*      *      *


Всі  відійдуть,  якщо
хто  тут  не  зміг
углиб  преобразитись  —
тварні,  умом  ускладнені  
і  ерудити.
Всі,  хто  не  зміг,  чи  не  схотів
по  волі  Божій  жити.
По  волі  Божій  жатиме
от  ЗСУ  —


прийматиме  хто  матиме-триматиме
і  сонце  й  жито
і  сонце  й  неба  синяву

19.02.2023,
з  причастям,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023


Чому я веселий?

Ліпше  говорити  про  речі  веселі.  І  тому  не  ганьбіть  в  Небі  Моцарта!  і  не  ганьбіть  
за  життя  радісного  мене,  веселого  і  радісного.
Це  я  в  Богові,  звідси  —  веселість!  
І  в  Матері  Божій  благодаттю  є  весь  Бог,  я  серцем  в  Ній,  оце  радість  !  —  радість  подвійна...  Радість  в  правді.
До  чого  мені  прирівняти  правду?  Правда  в  мені  порівнюється  з  моєю  незіпсованою  юністю!
 
Знаєте:  за  неї  і  потерпиш  через  край,  зате  з  правдою  (юною  силою)  весело!  
А  в  майбутньому  —  особливо...
Ото  Богородиця  така  молода.
Люблю  і  не  ховаюсь.

Це  я  в  Царстві  Небесному!!  Слуги  диявола  вкупі  з  народом  і  слугами  народними  —  кривляться  і  морщаться!..

А  дівоче  серце  —  як  весняне  сонце:
хоча  і  захмарне  —  а  все  ж  воно  гріє...  
                                                   (  Народна  пісня)

Мене  не  пізнав  народ,  зате  підтримає  мене,  бо  йому  веселі  потрібні!  
Моє  молоде  серце  —  в  Її  серці:  «Небесне  Царство  шукайте,  все  інше  вам  додасться».
А  говорити  про  речі  веселі  —  корисно,  потрібно  і  вигідно.  Радісно!  —  бо  вони  з  Небес.

...і  його  замінить  не  могли
 всі  скучнії  пісні  землі...

Нас,  хто  може  говорити  з  Небес,  —  мало  таких,  і  речей  —  теж.
 А  є  ще  радісні,  це  —  в  єднанні  Небесного  з  пропорційним  земним!  І  не  тягніть  стільки  земності,  гей,  «сумні  проживальці  землі»—  «веселим  і  мудрим»  як  в  Небі...

«З  чим  мені  порівняти  Царство  Небесне?»  —  мовив  Спаситель.  Тоді  Він  натякає.  
В  Євангелії  вся  істинна  правда.
Там  весело,  таємничо:  то  Небо.  Царство  Небесне  всередині  нас.  
Внутрішня  любов  потрібна,  солод  і  притік  Царства?  —  чи  зовнішнє:  людська  слава?
Внутрішнє  більш  потрібне  —  і  тут,  і  там:  любити  людину  як  слід...  
Що  є  слава  людська,  коли  палає  кохання!  Нікого  б  не  бачити,  нікого,  крім  одних  очей!  

І  що  зовнішні  прославляння  —  як  вже  Любов  Божа  є!!  Любити  людину  —  цього  Бог  і  кожна  людина,  щоб  її  любили,  хочуть...

Прославляння  інтелігентські  потрібні?  Опадання  це.

Як  хтось  бажає  охолоджуючого  падання  —  слава  не  від  Бога  знайшлась,  не  згідно  Євангелію...  Це  проти  Євангелія.
Знайдіть:  де  тут  Царство  Небесне?
Де  Цариця,  котрої  «вся  краса  ізвнутрь»?  А  віра?  святі?
«Яку  віру  ви  можете  мати  —  як  ви  шукаєте  слави  один  від  одного,  а  не  шукаєте  слави,  яка  від  Бога?»  (Євангеліє)
 
Слава  і  веселість  —  з  Неба,  від  Бога.  
Та  й  поет,  —  як  вже  «милістю  Божою  поет...»  —  від  Бога.

А  на  землі  —  найчастіше  від  турботливих  помислів  —    вполонення  розуму,  відоме  духовним.  
Яка  веселість  в  полоні?  полонений  полоненому  чіпляє  славу,  а  всі  веселі?..  і  біси?  Як  не  внутрішня  радість,  то  олжа.

Не  закриєшся  від  світу  —  не  закриє  Бог  т.з.  «підсвідомості».  «Хто  переміг  світ,  тому  не  можливо  бути  невеселим»  (св.  Серафим  Саровський).  Переміг  —  себе,  пристрасті.
Веселі  ж  речі  —  з  Неба.  
Як  Мати  Божа  —  повнота  Тройці  і  вся  повнота  творіння.  
«Радістю  хочу  всю  твар  наповнити».  Краса!!!

«Радістю  хочу  всю  твар  наповнити»  (Бог!)  Ще  моя  наглість  божественна,  і  —  чи  ще  так  хоче  хто?..  

2

Як  хочеш,  щоб  всі  горіли  —  сам  гори-палай!

Як  хочеш,  щоб  всі  веселими  ставали  —  яви  це!  творчий  океан,  переважаючий  всіма  параметрами  все  відоме:  з  Бога  він  тільки  невідомим  і  являється,  зовсім  тут  не  бувалим  —  до  моменту…

Смійся  весело,  виявляється,  що  світ  цього  не  знає,  і  не  знав,  а  нечепури  —  не  знатимуть…  
бо  смоктатимуть  непристойно  й  довго-довго  біля  основи  піраміди.  
В  той  час,  як  мудрим  і  аристократам  потрібно  насправді  —  з  Крові,  Тіла  і  духу  поближче  до  вершини  піраміди  —  до  Христа!..

Гарно  сміється  —  хто  останнім…
Смійтеся  весело!  —  виявляється,  світ  далі  наївно  мовить  самоповторами,  зате  я  новий.  

Приводжу  сюди  —  що  ледь-ледь  являлось,  первісно-відмінне.

«Ого!  —  скажуть.  —  Як  так?  —  що  всі  говорять,  говорять  —  Шевчук  мовчить,  тоді  як  з  глибин-висот  скаже,  здається,  що  говоруни  трохи  того…»
Чому  трохи?  Так  і  є!
Як  вміти  думати,  Бога  питати.

Хочеш,  щоб  всі  духом  раділи?  не  тикались  академсхемами  і  любили  один  одного  (небувале!)?  —  то  люби  Джерело-Бога!  
Бо  просто  з  себе  не  витиснеш  любові  на  всю  колобратію  —  і  не  ввіллєш  їм  любові!..
Пиши  Бога,  як  хочеш  слави  від  Нього.  З  практики  мовлю.
 
«Та  ні!  —  скажуть.  —  Яка  там  любов  до  Джерела  й  до  ближніх?!  Геть  всі  без  винятку  письменники  і  художники  робили  «вєрняк»:  «врєзать  —  і  прославіться!».  
І  хоч  світ  закінчуйся!  Яке  там  євангельське  діло?!»

Дурники,  всі  ваші  попередники  —  «дуракі»:  «рєзалісь»  так,  що  мертвою  стала  російська  мова  сьогодні,  російська  проза  —  останньою  на  очах  зникла.  

Розплата  за  безєвангельськість  і  болотяну  трусоватость.
 Росія  —  багатьма  способами  намагалась  переманити  мене  до  себе  —  на  територію  Медузи...  і  зокрема  —  церковно…

Некрополь!  Вони  анемічні  в  поезії,  відійшли,  мерці,  від  Церкви  й  Бога,  як  зайці  переховуються  від  «безблагодатного»  Ігоря,  поета.
Ану,  вийдіть  всі  на  Ігоря!  (і  зразу  «сміливці»,  рос-    і  укр-,  провалились!..)
У  вас  же  десь  розум  ніби  великий  є?  Заради  Христа  —  вияснимо.  Прославим  Христа!
«Велика  Росія!..»  —  але:  «Ні!!»  —  ногами  впираються!  (Бояться  Шевчука?).  Богатирі,  вийдіть!  Ну,  то  вийдіть!!..  Якщо  можете.

Дожовуючи  вигадки,  що  ніби-то  не  можна  Христа  почути  тут…  
Сядете,  патріархи,  в  найнижче  пекло  за  службовий  злочин:  за  організовану  в  підлеглих  брехню  на  Духа  Святого.  
Тільки  байдужі  до  всіх  російські  попи  могли  досковзатись  з  шовіністами  світськими  до  провалля,  твердячи  щодо  «безблагодатності»…

Весело  ж!  Як  це  ви  підняли  руку  на  поезію,  плідність  Христа?  —  Де,  покажіть,  російські  океани  Христової  поезії  —  як  то  в  мене??
Замурзанці,  ради  Ісуса  і  Божої  Матері  все  можу  в  Ісусі  Христі  я.  
Хіба  не  через  мене  зроблено  словом  те,  що  ви  читаєте  в  ап.  Павла??  
Чи  не  я  попереджував  в  поезії  —  «Все  можу  в  Христі  Ісусі!»?

І  скажу  зараз  те,  чого  ніхто  не  знає.
Бо  жоден  письменник  нині  не  промовить,  крім  мене,  оце,  бо  в  жодному  нема  оцього.
«Якого  оцього?»
З  поміччю  Божою,  мабуть,  вдасться  вирвати  оці  корінчики…
«Які  корінчики?»
 Не  знаєте?  Краще  б  ви  з  Христом  перебували  десятками  літ,  в  Церкві,  як  я,  —  не  виходячи  з  церкви.
Створювали  собі  ім’я?  Штовхали  воза  слави  людської  —  попереду  себе?  інакше,  не  по-євангельськи,  славу  приймали??  —  то  я  бачу,  що  підсвідомість  за  вами  плаче.  

Не  знаєте?  Потанцюють  —  за  борги  минулого  —  у  вас  на  спині…
Хворіння  душі  поета  і  художника!  —  то  від  слави  людської;  за  все  розплачуватись  доведеться.
 «За  все  треба  платити»  —  істинно,  скрізь  і  завжди...  
не  заперечить  з  вас  жоден.

Наймудріші  вже  здогадались:  забери  корінчики  сеї  біди,  Боже…
Христос  надалі  —  хоче  дає,  чи  не  дає  відомості,  хоче  забирає  —  але  як  Він  подав  безстрастя  —  то  тебе  не  хитає,  ніщо.  Здоровому  —  весело!..

Більше  цього:  годен  для  справ  надалі  в  руках  Бога  Живого.  А  всі  інші  страшаться  потрапити  до  рук  Бога  Живого!..  

А  хто  згодивсь  на  присвоєння  звання  «класика  літератури»  —  отуди  пропадеш…

Нерозумні  галати!  Були  б  з  Христом-Спасителем,  мов  до  Нього  приварились-приліпились…  зрушив  би  Він  у  вас  якісь  невеликі  молекули  —  найшло  б  щастя  більше  всього  земного!..
Любов  —  основне.

Там  Христос,  Пресвята  Богоматір  Марія,  усесяючі  святі…  палаци  (!!)  —  за  них  індійські  царі  апостолу  Фомі  віддавали  усі  багатства  земні,  хрестились…  Мені  відомі.
А  зараз?  
Інфантилізм.  

Бо  на  глибині  —  майже  цілковита  зневіра…  Індії,  і  Китаю,  і  екуменізму,  керівної  вертикалі,  і  Москви  нещасної,  священноначалія,  земних  письменників,  —  і  в  цілому  всіх  бажаючих  земного…
Скільки  гордих  і  заумних  я  відігнав,  згідно  з  християнською  практикою  —  аби  мене  не  читали!  Горді,  нездалі,  отже,  сильні  висловлювання  —  для  них.  Ясно?
Так  весело,  так!

Чого  тепер  дивуватись,  непокликаним??  А  кому  потрібні  нерозумні?..  
Як  дав  Бог  —  веселітесь!
Мільйон  таємниць  Бог  відкриває  послушникові  чи  досвідченому.
 
Честолюбство  —  тільки  для  молодих  своєчасний  двигун!            (!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!)
Якщо  зелений  стручок  не  пометляється  в  пошуках,  навіть  в  крайнощах,  то  польоту  високого  не  буде.  

Зрілому  —  вже  честолюбство  заважає:  він  не  бачить  стежечку  від  Бога,  а  збоку  люди  бачать,  який  він  в  земній  жадібності  —  жалюгідно  смішний…

                                   Радість  без  Господа  —  метушня,
                                   Успіх  без  Бога  —  злочинний…    
                                                                                                                                     (І.Ш)

Все  не  благословенне  —  злочин,  смуток,  пристрасність.  
Смуток  земний  —  від  невилікуваності.  
Вилікуваному  —  і  Бог,  і  люди,  й  світ  веселі!..

31.01.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974196
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023


Рай є тут

         
       Українці!  видно  вже  нашу  Перемогу,
про  неї  я  писав  поезії  з  натхнення  Духа  Святого
22.02.2023,  також  пізніше.
В  керівника  рф  шизофренія  явна    -  видно,    -
люди  білявладні  незабаром  вирішуватимуть  чи  можна
його  залишати  керівником  рф  ...
Українці,  радуймося!!  Пасха  весела  -  нас  чекає!!          


                   Духу,  що  від  Отця
                   через  Сина  походить
                   і  дарує  любов,
                   присвячується


я  взнав  що
шийні
хребці
в  інших  клацають
коли
я  впер  їх
у  страшнющу
Висоту
й  щасливі
мінерали
видираються  —
вдихнути  тут
і  ще
вдихнути
тут
давати  загорятись  серцю
і  притягати!  —
Духа  любов  святу
любити
аж  несподівано  і  цілувати
аж  несподівано
у  інших
чистоту


І  відчувати
як  і  Божа  Мати
є  в  Небі
є  Дух  Податель  благодаті
Йому  і  квіти  —  і  любов  і  чистоту
залюбки  пахнуть  і  цвітуть
і
Його  мають
за  мету!

18.02.  2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023


Ох — легкість!

                     Сяйву  Іпостасі  Отчої  —
                     Сину  Божому
                     з  веселістю  серця  присвячується



Свідомістю  небес  ширяють  —
                                                   в  золоті  поети…
І  в  Слові  кожен  би  воскрес
І  в  Слові  кожен  і  
воскресне
од  долу
розуми
кому-а-не-кому  —
а  одірвете
о  ви,  поети,
то  більш  читатимете  ви  —
поетів…
                   в  фільварки  і  в  жита
                   і  в  грунтові  дороги
                   ви  ступні  —  з  неба
                                                         ізнесете…


                   так  є  в  бджоли
                   ці  многоцільові  труди
                   всі  квіти
                   цілувати
                   бо  це  ви  замість  Бога!


і  правда  —  з  вами  і  земне
виплекує  й  в  долоні  
                                       плеще  —
             Божа  Мати!!


о,  Господи,  звідки  вітри
                                   з  неба  вітри
від  розігрітих  вже  долонь
                                   цілющі  аромати
і  раз-два-три  —
а  раз-два-три  —
і  це  літати  —
якщо  в  поетів  вам  вчитатись!..

17.02.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці,
писалось  найліпше  в  час  ракетних  атак
та  й  повітряних  тривог,  більше  ходів  є!

Не  дали  відправити  коментар  Ганні  Верес:  друкую  тут:
Пані  Ганно,  друзі  мої  прислали  уривок  моєї  поезії,  який  знайшли  в  інтернеті,  тільки  ж  виявив  аж  тепер:  спецслужби  викинули  її  під  час  надрукування  книги  моєї  "Підняти  небо"!
Друкую  -      Вас  багато  хто  читає,  взнають  -  як  боряться  проти  українського  духу...
Дякую  за  Вашу  поезію!

     Перемога!

             Божій  Премудрості
             Ісусу  Христу
             присвячується


Прекрасний  час!
Гряде  —  це  їхній  час.
Прекрасні,  які  духом  сильні!
Володарі  дум  тим,
які  в  зворушеній  думок
чавильні.
Бо  вони  з  Богом.
Любов  і  мир  і  радість  —
                               і  нікого,
хто  міг  би  утікати
й  тим  зневажати  Бога...
Стійте  —  й  побачите
тут
Божу  перемогу!!


Тут  з  Києвом  і  правда  —  й  Божа
Мати!
Тут  Київ  створений  —
щоб
всіх  перемагати!

14.02.2022,  
з  натхнення  Ісуса  Христа  (це  від  Господа,  не  від  мене),
Київ
Оцей  уривок  друзі  знайшли  в  інтернеті,  от:  під  час  надрукування  книги  "Підняти  небо"  була  викинута  ця  поезія,  взнав  і  перевірив:

...Стійте  —  й  побачите
тут
Божу  перемогу!!


Тут  з  Києвом  і  правда  —  й  Божа
Мати!
Тут  Київ  створений  —
щоб
всіх  перемагати!
14.02.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023


Ліна Костенко: геній є

                                                               Ліна  Костенко:  геній  є

Заговорила  —  вилікувала  геть  всіх...  Навіть  затомлену  молодь.  І  дітей,  і  старих.  Це  від  Бога.  Сам  —  не  знаю.  Так  і  кажу:  точно  не  знаю,  запитаю  про  це  в  Христа.

1
Ви  бачите  —  я  ще  не  пішов  до  газової  камери,  як  Марія  Скобцова  замість  іншої  людини,  щоб  заспокоїти  тих  діток,  що  їх  запихали  до  камери…
Чому  мати  Марія  —  Кузьміна-Караваєва  в  першому  шлюбі  («Коли  Ви  стоїте  на  моєму  шляху  //Така  жива,  така  красива...»,  О.  Блок)  —  пішла?  Бо  так  це  —  подобається  Ісусу  Христу.  Це  понад  естетикою.  
Марія  Скобцова  у  своїй  книзі  «Типи  релігійного  життя»  роз’яснила  тогочасні  аберації  (викривлення)  свідомості  російського  православ’я,  воно  ж  і  нині  в  цих  смертельних  збоченнях,  типах  православ’я:
1)  тип  синодальний  (імперськість)  —  замість  євангельської  дії;
2)  старообрядництво:  заформалізованість  земності  й  неприйняття  новизни  —  замість  творчості  в  світі,  який  змінюється;
3)  естетизм  —  замість  жертви,  угодної  Христу.
Ще  є  типи  православ’я:
4)  аскетичний;
5)  Євангельський.
 
І  до  тих  пір,  поки  не  робимо  так  і  те,  що  поставляє  нас,  самозакоханих,  у  самопониженні,  в  невигідності,  в  біді  і  терпінні  за  Христа,  в  ризику  невигідного  освітлення  (що  ж?  тоді  де  тут  —  геній??)  —  то  що  доброго  чинимо?  Хіба  подобаємось  Христу?
Красивенькі  поезії  як  відписка  від  важких  питань  віку  —  
краще,  аніж  слово,  яке  будить  совість?  (Естетизм  замість  помочі  битому  заюшеному  Спасу  —  в  біднякові...).
Говорять,  що  нелегко  підніматись  на  таку  міру  самопожертви.
Це  —  правда.  Але  ж  ніщо  не  є  достатнім  й  нічим  не  сподобатись  Богу,  як  лише  пожертвувавши  собою.  Сам  Христос  —  приклад.
Все  є  утопією  в  світі,  крім  любові,  —  жертви  з  любові,  усвідомленої,  в  поміч  людині.
Наприклад,  мені  стало  легше  дихать,  коли  читачі  за  рік  роботи  в  сайті  розпочали  молитись…  

Не  закривати  ж  Христовий  сайт  —  з  читачами,  які  тисячами  висять.  І  вдушує  нас,  як  матір  Марію  в  камері  з  дітьми,  накинута  на  нас  сіть  світу…  Дружніше  б  крилами  —  сіть  на  духовній  висоті  пропадає.
Там  —  дияволісти  вбивали  тіла,  тут  —  вбивають  душі.  Роблять  літературну  смерть,  і  собі  таки  —  духовну  смерть...
Адже  в  політичній  загазованості  помислами  (диявольська  дія  яких  подібна  дії  паралітичного  газу)  т.з.  «верхи»  з  часом  виявляють  себе  як  негодні…  
Тому  потрібно  що  —  і  хто?  Потрібно,  як  я  писав:  живе  й  неживе,  і  видиме  й  невидиме  перевищувати  цілющою  мудрістю  і  цілковитим  розумом,  які  на  презентації  «Берестечка»  в  Ліні  Костенко  дійсно  «перевершили  всі  сподівання…».  
Було  22  березня.  «Потрібно  це  все  витримати»,  —  промовила  Ліна  Василівна.
Боже,  відбулось  повернення  Ліни?  Відбулось.  
Подобається  Матері  Божій.

2
Вище  «злочинної  сестри»  (естради)  —  …як  це  повернення  відбувалось  в  часі?
20.04.2010:  Що  творить  Ліна  Костенко?
(два  уривки  з  твору)
«…  об’ємні  світи,  з  минулого.  Чи  багато  хто  знає:  Творець-Христос  через  ці  світи,  створені  нею,  що  є  вища  реальність,  досконаліша  і  творчо  живіша  за  плин  життя  в  часі,  спасатиме  Україну…  З  Ліною  Костенко  в  мене  —  одна  справа,  лише  я  чиню  з  «майбутнього».
«…щоби  Україна  постала  у  Вічності.  Що  потрібно  для  цього?  Одне  тільки.
Жінки,  які  живете  в  Україні,  бачите  Ліну  Костенко?
Будьте  як  вона  —  цнотою,  покірливістю  своєму  чоловікові,  незрадливістю.
Бог  подасть  потрібне  все;  бо  буде  —  кому.  Якщо  ж  відпадете  в  темний  вир,  всеоднаковість  і  розпусту,  буде  вам  кінець    і  Україні  кінець.  І  Бог  не  поможе.
Бог  сказав  слово».

3
14.07.2010:  Що  лікує  Ліна  Костенко?
Якась  паралель  із  святими?  Ті  також:  кожен  лікує  від  того,  в  чому  сам  твердий,  переможець  діамантовий.
Пам’ять  —  як  водою  живою  повертає  з  Духом,  пам’ять  вибудовує,  і  з  минулого  преподібно  «творить  все  нове»:  Божий  світ  вищий  —  із  цього...
Потрібна  Ліна  Костенко  в  Європі  і  в  світі,  і  в  тому  числі  Україні,  —  конче  і  надзвичайно.
Страшна  вона,  Ліна  Костенко...  Цього  слова  не  казав  ніхто.
А  чому  страшна?
Геній  командує  нею,  віддає  накази  їй!

—  Ліна  Василівна  страшна?  —  подивується  дехто  із  знайомих  людей.  Вона  не  впадає  в  неясні  невротичні  стани,  на  відміну  від  Гете,  не  п’є,  орієнтується  генієм  чудово,  вільнячка  цільної  мудрості,  орієнтир  її  ясний  і  правдивий  —  Логос-Христос:  на  відміну  від  Гете,  фашистські  лозунги  не  з’являються  побіля  неї...
В  тому  і  річ,  що  вона,  Ліна,  здорова  і  загадкова...  А  світ  і  зокрема  Європа  —  хворими  дуже  давно  є.
Ви  відчуєте,  що  то  є  правда  —  і  ваше  серце  оживе.  Затепліє!  
 
Вона  поєднує  всіх  з  правдою  Божою.  Словом  вибрана...  Правді  Бога-Слова  —  служить  своїм  словом.  Невіста-душа  з’єднана  служінням  з  Словом-Христом.
Про  інше  —  випадком  дасть  Бог.

4
15.07.2010:  Чому  —  розум  Ліни  Костенко?
У  сильну  спеку  щонайкраще  перекладати  псалми  Давидові.  Найперше  —  за  стояння  в  позамежжі  висот  духу  з’являється  благодать:  практично  благодать  захороняє  від  тілесної  спеки...
Народ  німотствує  в  спеку  особливо;  мізки  плавляться.
І  другий  випадок  —  особливість  слова    Ліни  Костенко.
Якась  пружність  сходу  єсть,  щаслива.
Ми  ж  спонукаємо  Бога  паланням  серця  ворушитись,  отже,  мудрий  Бог  ворушить  спеками,  розташовує  в  добрі    в  с  е.  Тож  нехай  буде  по-Божому!  і  надалі  важить  слово  чисте.
Тож  посунуться  спеки,  уряди  ожорстчаться,  —  в  крайніх  катаклізмах  неминуче  народиться  вирішальне  слово.  Слово  Бога.

«Ми  навіть  не  знаємо,  кого  хоронимо»  —  ждуть  сказати.  Горді  нічого  не  знають:  горді  не  здатні  від  Бога  навчатись...  Інтелігенти  творять  переважно  душевний  хліб  і  оманливо  називають  його  «хліб  духовний».
 Горді  люди  простять  все,  тільки  не  це:  що  ми  самі  по  собі  не  творимо  нічого!  Бог  творить,  що  видно  і  за  цим  словом:  ми  лиш  в  Божих  руках.
Степам,  деревам  і  птицям  даємо  вимовитись,  і  навіть  ландшафту,  своєю  свідомістю,  тому  і  зітхання  Духу  Святого  чуєм.
Який  безум!  «Ясно,  вона  ж  проста...».  «Воно  оте  просте,  як  Ліна  Костенко,  просте  й  пряме...»  —  кажуть  сучасні  філософи-інтелектуали,  кучерявисті  думками,  що  «з  душком».  
Боже!  Світ  не  знає  Ліну  Костенко.
Велику  простоту,  подібну  Богу  («Бог  простий»  —  святі  мовили.  «Де  просто  —  там  ангелів  зо  сто»  —  казав  св.  Серафим  Саровський...),  оцю  простоту  майже  всі  молодші  поставили  як  окрадення  Ліною  самої  себе...
Сказаним  словом  чи  двома  всяка  людина  розбовкує  про  себе  все...  Де  сама  знаходиться  вона.

Куди  поділась  глибина?  «Попсою»  —  міста  прихоронені.
Чи  не  кожен  із  сучасників  не  зміг,  безвольний,  пройти  шлях,  як  вона.  Шлях  Поета,  совістливої  людини  з  надсильним  характером.  Без  прогинів.  Нерозвіянням  дару  Господнього.  З  тактом.  З  дивовижно  яскравим  і  чемним  темпераментом!!
Найбільш  —  в  незримій  боротьбі  із  самою  собою.  Як  те  небесним  вибранцям  личить.  Це  в  промені  слова,  всеспалюючого...
І  не  побачити  в  ній  Бога?  
І  не  послухати?

І  —  не  послухатись?
Світ  не  вартий  поетів-людей  таких,  як  Ліна  Костенко...  Світ  зрікся  їх.
На  Ліні  Костенко  збувається  Завіт  Ветхий  і  збувається  Новий  Завіт:  довголіття  і  любов!  Розум  і  мудрість  особливо-цільна  (нікого  не  зрадила!!!),  бо  —  в  позамежній  чистоті  геній  Божий  є!

Без  помочі  Божої  не  можемо  й  точного  слова  правди  сказати  про  неї...  яка  вона,  поетеса  Ліна  Костенко.
В  Ліні  Костенко  незглибне  палаюче  вогнем-світлом  серце!!  
А  я  —  як    в  повісті  «Тарас  Бульба»:  
Чую!..
26.10.2010

Стаття  2
                               Послухайтесь  Ліни  Костенко

                                                         Оце  й  витримай!!  Не  лише  висловити  темні  сфери  душі,  
                                                         але  в  таїні  Божій  —  змістоформою  новою  подолати  їх,  —  
                                                         ось  радість  титана,  трагедія  й  радість  за  звільнення  душ;  
                                                         у  нім  нема  песимізму!!
                                                                                                                                       І.Ш.
1
У  запитанні-відповіді,  як  завжди  в  цілому,  є  і  міра  глибини  власне  відповіді,  і  вміщання  потенціальності  власне  запитання;  глибина  і  висота,  як  ви  знаєте,  духом  проникливого  запитання  вміщує  взаємно  можливу  місткість  запитання  і  торкання  дражливого  тіла  Божої  слави.  Ніхто  так  не  пише.  Ліпше  —  усна  традиція,  достеменно.
Покиньте  все,  бо  ще  ліпше  —  мистецтво  промінення  духом.  Біля  Учителя.
Ви,  сучасники  так  звані…  у  найсмішнішому  становищі.  Чи  сягнули  прагматичного  денного  стану  Сократа  —  ви  нічого  не  знаєте?  Запитання  поставлено.
Встаньте  внутрішньо:  себе  хороните,  як  не  знаєте  стану  свого…
І  не  опікаєтесь  прямотою  зуху:  з  трьох  найвищим  є  торкання  слави  Божої.  А  чому  це  ви  знов  хотіли  б  опасти  до  колій  людських,  звичаєвих?..

В  висоті  чутливого  запитання,  бажано  —  тут  же  народженого,  поміччю  Духа  вдавалося  б  знаходити  мінімум  потенційного  зааранжування  конкретної  відповіді.  Вектор  запитання  завжди  догори.
Тобто,  дієвіш  за  думку  —  слово  запитання,  яке  прозвучало.  Слово  запитує  —  Дух  відповідає:  в  Богові  торкається  велетенська  воля  Божа,  як  ви  здогадуєтесь,  щодо  можливої  конкретності  відповіді.

О,  якби  ви  змогли  слухати  волю  Божу…  А  то  Бог  «дає  яблуко»,  ви  ж  розвертаєтесь,  —  і  йдете  геть.
І  не  знатимете,  якщо  не  вчитиметесь  мистецтву  взнавання  волі  Божої  —  щодня!  Хіба  ви  тупі…  і  навіть  знаючи  про  мертвоту  заготовлених  наперед  запитань  мікронних  журналісточок…  Ви  Бога  любите?
Шизофреніки  православні  ви  —  чи  не  всі.  Мертво  ульотні  в  безвиїздно  наївних  протестантів  —  в  інтелектуальній  січці,  в  страху  художньої  цільності  і  —  будь-якої  цільності.
Друге  запитання  було  поставлено  духом  моїм.  Не  лежіть…
І  ви,  на  прикладах  конкретних  відаючи  атмосферу  запитань-відповідей  в  живості  волі  вашої  в  присутності  Бога,  Його  волі  живої  всеємновизначальної,  —  тримаєтесь  мертвості…  
Не  стане  волі  ставити  запитань.
Ні  глибоко-високих,  ні  поверхових  —  ніяких.
Не  стане  поетів.  Не  стане  потрібним  таїнство.  Й  запитання.  Дивіться  ви:  люди  —  німі!  
А  яка  воля  Божа?  Знаходитись  у  протестантськи-науковому  перетині  та  й  нявкати?!  Що  у  глибині  запитання  є  вже  саме  можливість  і  відповіді?
 
Якщо  Ви  глянете  на  шнобельних  лауреатів  та  й  потім  ніби    опам’ятавшись  на…  такого  мене…  зарегочите  як  шаленець:  зарегочите  і  впадете  із  стільця!
Навіть  двокрапку  поставив  для  опори  на  всяк  випадок.
Викиньте  телевізори,  тих  наставників-священників,  що  вони  сильніші  і  за  єпископів  у  —  мертвості.
Завершуватиму  закидати  провалля  поміж  церковним  і  світським,  хворі  є  —  і  там,  і  там.  Весь  світ  без  спільної  мови,  то  ж  —  яка  в  них  титанічність?
В  Христі-Спасі  хто,  встаньте!

2
Це  чому  ви,  з    наукових,  не  можете  сказати  нового,  над-епохального  про  Ліну  Костенко?  

А  чи  підтримує  Ліну  Василівну  —  Матір  Божа?  Це  хто  знає?    Коливальний  світ  більш  Церкві  потрібен  —  а  чи  Сам  Христос?
Те  ви  знаєте:  приїжджають  із  США  понюхати  помідор,  в  Україні,  український  помідор  розламавши,  та  і  гірко  заплакать?  Та  й  зрадіть?  А  чому?
Недуховні  переповнення  столичні,  чи  продавати  ж  і  вам  неприродний  маркетний  ароматизатор?  

Божа  Мати  дала  почути  голос  з  Небес?  —  благодаті  подав  Бог?  —  опісля  неї  нічого  тлінного  ніхто  не  хотів  й  не  хоче!..

Чи  ви  не  відомі  справжні  собі  самі  —  зникнете?  Смердять  ті,  які  не  в  молитовності  чи  не  наскрізь  промоленими  єсть!
Духом  низькі,  безмолильні!  такі  і  пахнуть  аміаком...
Це  відомо?
Природні,  зупинені  своєю  впертістю:  упертість  говорить    про  приховану  душевну  ослабу  чи  хворобу...  
Кілька  травм  в  дитинстві,  при  родах  —  участки  надчутливості  в  мізку  і  страх,  крізь  нього  —  вполонення  низьким  космосом  (учені  й  медики  називають  —  підсвідомістю).  Тож  звідсіль  —  витискаюче  вищий  світ  бажання  людьми  грошових  мільярдів,  шкідливе,  а  ще  й  непотрібне,  бо  лікувати  треба  —  правдою,  виліковувати  —  насправді...
Відомо  це?
 
Як  скажете  про  праведницю  Ліну?  —  80-річну,  зверхочищену  і  надсвідому  —  рентген-локатор,  що  всіх  наскрізь  бачить??  Яка  ні  разу  не  збрехала??
Чи  знову  за  площинним  перетином  скажете  про  її  Об’єм?!
Через  її  художній  історизм  Христос-Творець  возродить  Україну  —  у  вічність.  Ви  розумієте  оце?!

Не  вивчили  ви  світової  культури,  самозрадливість  совєтська!
Скерована  ницими  по  всьому  світі  програмація  —  поглуплення  через  пониження  і  забирання  воль,  людяності  у  всіх  людей,  —  відомо?

Мовчите?  Богородиці  —  хто  особистий  ворог?  
Хто,  як  не  диявол,  виклик  кидає,  один  і  той  же  процес  робить:  прогинаються,  зменшують  велич  Божу  в  собі  люди?  Підстроюєтесь  під  світ?
Велич  Ліни  Костенко  зняти  світовим  стадом??  
То  хто  це,  як  не  диявол??

А  велич  —  ознака  краси  Божої!  Але  стають  люди  глупотою  світською....  Вони  нічого  тому  і  не  можуть!..
Ледацюги  всі!!  Батьки  з  землею  каторжно  працювали  —  пішли  до  раю;  а  ви?  без  молитви,  в  місті?  

Розслабленці!  —  без  такої  ж  праці!  —  ви  хочете  до  раю??

Соннії!..  Не  заколихуєтесь  піснями?  То  будуть  в  вас  дєлішкі  —  чи,  може,  діла?  То  чого  це  заснули  і  стали  ніким?  Не  собою  в  дусі-істині?!

Допустили  кинути  виклик  святій  Божій  Матері,  що  в  творчості  моїй  з  Богом,  також  мені,  що  прочеше  світ  з  Христом!  

3
*      *      *
                   Режисеру  KLIMу  присвячую

Я  іду  по  вулиці,  як  по  лоджії
я  нагнувсь  підняти  заколку
А  якщо  я  при  вас  не  молодшаю  —
не  плавлюсь  в  лик!  —  не  красивішаю  —
то  не  багато  з  вас  толку...
Беріть  стару  «Комсомолку».
15.09.2010
 
                 Риза  золота

                           Сергієві  Волченку,  братові  в  Христі
                           і  пілотові,  —  присвячую

Мій  сердечний  ніжний  друже,
Десь-то  йдуть  наші  літа...
Чом  на  тобі,  вірний  дубе,
Риза  золота?
На  горі  ми  стали  разом,  —
А  гора!  горять  літа!
Чом  на  тобі,  ніжний  друже,
Риза  золота?

І  не  знаємо,  й  не  взнають...
Хоч  по  наших  по  слідах
Ще  прийдуть  і  заспівають  —
«Риза  золота...»

На  горі  ми  знали  дужість!
А  гора  —  Гора  свята.
Чом  на  тобі,  вічний  друже,
Риза  золота?
1997

               Встигнути  б

Коли  в’їжджати  із  Карпат…
У  визалізнене  по  Отцю  місто…
До  душі  різке  хоче  влізти:
Стирчить  смердючий  душопат
На  всім  смердючім  техноплаті.
Обоє  чують  аромат!  —
І  хто  укола  встигне  дати…
Біжіте,  ери  психопати:
Бо  розверну  дзвіницю  я  по  плацу  —
Та  й  встигну  тим  хрестом  укола  в  попу  дати!  —
Святої-таки  правди.
Святі  по  лінії  Карпат  є,
Свята  Карпат  єсть  правда.
(Встигнув)  дав  я.
08.09.2010

Чому  ніхто  не  здатен  поставити  насправді  насущних  запитань?  
Бо  —  нема  волі,  нема  волі  в  Христі.

Єдиний  всесвітньозначимий  фактор  —  Мати  Сина  Божого:  Бог  за  благодаттю.  
Чому  не  скажуть  —  хто  Ліна  Костенко?  Спершу  —  це  
сказати:  хто  —  Ісус  Христос?  Духом  Святим...
Що  є  температура?  Ніхто  не  знає...  Закорінено  в  теплоті:  теж  в  Духові  Святому...
Нічого  не  знають  про  речі  спочаткові.  Хто  Ліна  Костенко?  Не  знають!  Явище  спочаткове.

Земний  ментал  знає  загибель,  смерть,  а  дух    —  відає  Христа,  вічне  життя  з  Богом.  

Це  ж  як  просто!

4
Cлід  послухатись  лише  кількох  людей.  Тих,  хто  не  зраджував  Бога  і  творчість.
Послухайте  поета  —  Ліну  Костенко.
Правильно  —  думати  тверезо:  думайте  серцем  (духовним).  Служіння  Ліни  Костенко  —  Україні,  Божому  цілому  світу,  тобто  Богу  Христу.
Світ  нині  іще  реагує  на  справжнє,  суттєве,  Боже.  
Але  при  таких  людях  не  слухайте  більше  жодної  людини,  особливо  —  з  політичних.
Піднімітесь  поміччю  Божої  Матері  в  дух  над  природною  фрагментарністю,  
у  знищення  пристрастей  згідно  Христовому  вченню  (що  те  саме  —  над  «боротьбою  протилежностей»,  теж  саме  і  в  Каббалі,  дзен,  в  суфіїв,  подолання  приземлених  бажань  —  в  буддизмі),  це  звільняє  для  Святого  Духу!
Вашим  духом  з  Духом  Святим  —  побачите…

Істина  Жива  —  Бог-Христос;  істини  маленької  (наукової,  тонкоенергетичної,  природної  і  т.п.)  —  нема,  не  передбачено:  то  є  самозакодовані  нещасливі  мізки  у  високих  думках  про  себе…  це  —  заблукування  людей  інших.

Світ  сильно  змінивсь,  він  не  такий  як  рік  тому…  він  шукає  і  реагує  на  енергію…  Це  прояв  нового  задуму  Тройці  Святої.  
І  я  залишив  гниль  цього  віку,  я  лиш  в  майбутньому,  бо  я    тут  і  тепер  духом,  з  Христом  —  у  Центрі.  На  що  світ  нині  реагує?
Світ  зреагує  і  на  справжню  українськість!  і  на  оцих  —  котрих  Христос  (!)  взяв  духом  в  Дух,  бо  прорвались…
Носії  геніїв  і  сільський  народ  —  не  так  зіпсовані,  серцем  все  ж  —  справжні  в  Христі.
Китаю,  тепер  біомасі:  половина  китайців,  люблячих  сім’ю,  прийме  велику  віру  в  Спаса-Христа;  і  поменше  відволікайте  мене…
Бо  ви  і  не  здогадуєтесь  про  жах  і  печать  Божиих  геніїв.

Поет  Божий  ставить  поперед  себе  меч  слова  —  низькі  форми  відскакують,  боячись  Божого  змісту.  І  дочасові  відскакують,  учителі  таких  —  біси;  і  несправжні  опори  відскакують,  і  також  гниль  інтелігентська  «закучерявлена».  
Все  геніальне  просте.  (Бо  Бог  простий).  
Унікальне  не  воює  з  жодною  молекулою…
Якщо  не  послухаєтесь  Ліни  Василівни  —  то  чи  ви  сприймете  аристократизм  правдивий?
Якщо  не  послухаєтесь  її  —  нема  лицарства.  На  тлі  поета  найчистішого,  найудосконаленішого  й  тому  здорового  —  видна  нечистота,  вся  недосконалість,  усе  нездоров’я  інших  усіх…
Бо  правда  гірка,  страшна:  як  ви  не  захочете  (в  силу  хворої  волі  всіх!..)  послухатись  її,  —  а  вона  відає  найпотрібніші,  бо  найменш  звідані,  смисли  буття  і  Промислу,  —  Україна  і  світ  премило  закотяться  в  провалля.

Як  вона  працює?  Немов  Моцарт.
«Лягаю  спати  опівночі,  встаю  о  п’ятій  годині  ранку.  З  ранку  до  вечора  працюю.  Від  такої  роботи  я  не  заіржавію,  чи  не  так?»  (Моцарт-віруючий  —  віруючому  своєму  батькові).
На  верхів’ях  геніїв  логіка  —  майже  не  потрібна,  бо  з  висот  світла  причасності  (Присутності)  логіка  є  нижче,  ув  пітьмі…  Пітьма  ж  —  до  логіки,  але  не  до  Бога  ж…  Пітьма  схоче  —  не  до  Ліни  Костенко.

«Свободы,  гения  и  славы  палачи!»  —  ці  без  Христа…
Тож  таки  нема  жодної  надії,  окрім  Христа.  Тож  християнське  життя  —  поєднання  волі  Божої  з  волею  людини.  І  цю  таємницю  слід  шукати  і  запитувати.  Якщо  мистецтва  взнавання  Божої  волі  щодня  не  творити,  то  не  знатимете  подій.
Бо  важливим  є  не  воля  людська,  чи  ще  щось,  а  пряме  благословіння  Боже.
Досконалих,  влаштованих  у  волі  Божій  —  їх-таки  запитували,  принаймі  —  до  революцій.
В  багатьох  було  дворянське  виховання.  Вони  не  хотіли  
нікчемно  загинути…  
Царі  —  запитували  святих.  Що  буде,  якщо  «цар»  сьогодні  не  запитає  праведницю?  Мабуть,  він  помре.
Бог  зразу  ж  в  Старому  Завіті  висловив  сумнів:  чи  випрошені  царі  ліпше  керуватимуть,  аніж  прямі  Його  пророки?
Знав:  не  ліпше.

То  «царі»  і  патріархи  однаково  як  уникали,  так  і  уникатимуть  пророків-поетів,  як  було  і  самого  Христа?

Ця  давня  суперечність  між  пророками  і  архиєреями  без  Богоматері  і  Христа  Ісуса  не  вирішувалась  ніколи…
Вивіскові  президенти  і  однобокі  патріархи  тепер  —  вони  не  спеціалісти,  не  компетентні  в  найнасущнішому:  в  просвітленні  культури  Христом…
Це  ніби  початок  катастрофи,  бо  Христос  і  Сам  на  землі  перемагав,  і  перемагає  щораз  в  нужденному  житті,  тобто  культурі…
«Верхи»  кажуть,  що  їм  і  так  добре.  Не  Христу  добре…

Всі,  хто  провинився  перед  праведницею  Ліною  Костенко,  вклоніться,  як  допотопні…  
Ідіть,  кайтесь  —  в  Христовій  Церкві.

Кожну  людину,  як  те  відомо,  як  і  було,  можуть  визначити,  прописати,  змалити,  зігнути  —  та  й  загнати  в  клітчину,  наприклад  —  соціальну,  зролювати,  забрати  людяність  з  людей  як  то  нині  (гвинтиком  зробити,  як  в  СРСР…).  
Це  покеровано  твориться  в  усьому  світі.

Зате  поета  геніального  —  ні.  Ніколи!  І  —  ніхто.
Інший  світ,  зброя:  свята  поміч  Христа…
Як  він  залежить  від  одного  Христа,  ніхто  йому  не  страшний,  Бог  такого  охороняє.  Як  вільний  вітер,  він  боїться  лиш  Бога  одного!  І  княжий  дар  йому  не  потрібен.  Отямтесь!..

Тож  не  роз’єднуйте  те,  що  Бог  з’єднав  в  мені:  Христом  просвітлену  церквокультуру…  В  вас  культура  розцерковлена,  а  Церква  —  розкультурена!  
Бо  розумні  кажуть:  «Ви  не  праві,  васі!»
Бійтесь  Божого  суду:  ви  не  праві,  світські  і  глупі  церковні  пересварювачі!
Трохи  далі  я  поговорю  щодо  сотворення  форми,  особли-во  —  великої  форми…
Тож  6  чи  7  мільярдів  людей  переконаються:  вони  є  ближче  до  райцентру  в  духові,  —  не  до  Центру-Христа.
 
Послухайтесь  ви  Ліну!!  Так  вам  ліпше.  Легше  вам  буде.
Коли  все  спробували,  але  воно  не  спрацьовує,  Бог    доручає  Свою  справу  —  видющим  поетам…  

Не  маєте  смерті  іще  ви?!  На  правді  —  гордість  виявляється,  гордість  не  приймає  її.  «Бог  противиться  гордим».  «Гордість  осліплює».  Що  можете  всі  бачить?  —  Ви  ще  спроможні  велике  речення  запам’ятати  чи  дочитати??  

Переплутуєте  внутрішню  Гідність,  достойність,  із  зовнішньою  диявольською  гордістю  творіння??
Мовте  Духом:  Хто  Ісус  Христос?  Гордих  не  запрошують  в  ученики,  —  їм  ще  вилікуватись  потрібно...

Подивіться  в  скло  або  в  дзеркальце:  як  Ви  стали  молодим  в  обличчі…  отже,  що?  є  багато  духовних  енергій  в  серці  —  і  вище…  це  якість  (!),  благородство  —  духовність  в  Ісусі  Христі.
Глибше  якщо  сказати:  Серце-Погляд  Бога...  Це,  наприклад,  в  Наталці  Колісник-Половинці  з  «Майстерні  пісні»  у  Львові.

Літвикладачки  в  Літінституті,  в  місті  диму  й  болота,  наполягають:  нічого  ви  не  пишіть  з  великої  букви  в  поезії.  Це  бо  мізки  шиплячих  безумних  домашніх  гусинь...

Дякуйте  за  спасіння  Матері  Божій.  
Отже,  Ліна  Василівна  —  співтворець  і  провідник  Ісуса  Христа-Бога  є.  Геніальний  Поет.

26.10.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974083
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023


Ліна Костенко — духовний президент України


                                                       «Обдурити  серце  таке,  яке  в  Ліни  Костенко,  —
                                                       це  обдурити  себе  самого...»  (І.Ш.,15.2.2011.)



Я  міг  би  і  нічого  не  написати  про  Ліну  Костенко:  мене  вже
багато  раз  могли  б  убити,  не  встигнув  би  написати.
Наприклад,  одне  лиш.  Якби  я  не  послухавсь  друзів  і  серця
внутрішнього  в  1990  році  і  озвучив  ідею  створення  над
парламентом  України  і  частково  над  президентом  Спільноти
старійшин  з  усіма  правами  згідно  традиціям  висотних  народів  —
не  зміг  би  написати  і  надрукувати  моїх  з  Матір’ю  Божою  18  книг.
Слухайтесь  Задуму  Бога  про  майбуття  найвище  України!

Осипались  політики-дітки  перед  духовним  провідником-
унікумом  Ліною  Костенко,—  всі,—  бо  вона  —  від  Бога:  покликана.

Пам’ятаймо  і  діймо  внутрішньо:  президенти  формальні,
телеканали  України  і  світу,  єдина  пітьма  —  не  вийдуть  з  кризи,
нищать  народ,  отруюють,  знелюднюють.  Хто  діє?  Диявол.  
Але
єдиний  ,  хто  повертає  нам  долю  бути  самими  собою,  такими,
якими  ми  є  насправді  —  радісними  й  позитивно  творчими,  Він  діє
зсередини,  з  внутрішнього  серця  —  Ісус  Христос,  Спаситель!
Тому  президенти  і  телеканали  є  слугами  диявола  і  стали
рівно  тим,  чим  нині  є:  убивцями  душ  і  тіл.  
Вони,  які  дрижать,  горе-
«політики»,  бо  від  Христа  поклик  —  Ліна  Костенко!  Нема,  хто  б
сказав,  що  в  нього  є  така  небесна  мудрість  й,  головне,
всеохоплюючий  земний  досвід...  таке  обрання.
Ліна  Костенко:  «Нас  витісняють  в  негативну  зону,  а  ми
—  утверджуймо  життєво  позитивну,  творчою  потугою,
радісністю».
Україно,  послухайсь  Христа  і  його  Костенко  Ліну.  Відмивання
серця,  яке  заболочене,  чим  Львів  визнав  себе  першим  із  міст,  «в
голові  щасливих»,  —  це  початок.  Нема  в  людях  християнського
серця!  
Жахаються  геть  всі:  нема  виховання...
Звідки  взятись?

Про  мене  всі  бояться  і  пискнути.
15.2.2011.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974038
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023


15 лютого — Стрітення Господнє

                                             «Самомнєнія»  і  «мнєнія»  —  непереможні!!!  як  не  вернутись
                                               в  Церкву  до  Ісуса  Христа  .  До  Матері  Божої,  як  на  мене...
                                               Увага,  основне.
                                     І  хто  не  пішов  у  зворотній  шлях,  не  пройшов  зворотнього  шляху
                                     опанування  розуму  світлом  Христовим,  
                                     він  не  знає  цього,  що  кажу,
і  наскільки  серйозно  він  є  ніхто  в  руках  свого  інструмента:  
полонений
земного  розуму,  
що  в  полоні  сам(!),  
який  під  дияволовою  волею  й  
не  любить  Христа  ,  любить  цей  світ...»  
                                                                                                                           (Ст.  «З  усього  слід  робити  
                                                                                                                             правильні  висновки»)



*  *  *

                               Присвячується  Діві-Матері


Я  спалив  минулу  епоху.
Попіл  розвійте  по  огородах
Епоха  була  не  за  Софокла!
Не  може  епоха  жить  без  Софокла
То  я  гарантую  приємній  епосі:
Я  з  неба  палю
А  всі  прискородять.

Ісайя  —  про  Іскупителя,
в  благородного
Похованого  благородними  —
Не  переривайте!—
Одне  до  одного  —
Сховані  ж  у  листочках
Не  зрозумієте  Софокла  —
Не  переривайтеся—
І  за  це  Ісайю  —  було  перепиляно:

За  ясність!...
І  при  цім  у  Дусі  невинно  спати!  —
Да  навчившись  у  Ігоря  —
«Прокиньтесь!»  кричати...
Хто  кого
І  хто  —  кого...
Холод!  Один  і  той  Вогонь!  —
Сухих  радує,
Макнутих  —  спалює...
У  спокої.

(03.07.2010)

Талант  —  це  не  ап.  Павло.  Ап.  Павло  —  носій  генія
найбожественніший,  що  підтверджено  і  світовим  мистецтвом.
Талант  —  це  не  геній  високий  і  широкий  Ліни  Костенко.
Геній  —  люблячий,  ніколи  не  агресивний,  така  природа.

Талант  —  частковий,  невиповнений,  який  заздрить  
і  талантам  —  і  всім,  тому  талант  неминуче  агресивний.

Така  й  статистика  поведінки  —  їхньої.

Талант  —  зі  страхом,  з  бажанням  слави.  А  носій  генія  —  йде
як  ап.  Павло:  йому  потрібен  Бог,  і  більш  ніхто!..

Генії  Ліни  Костенко  і  близьких  їй  інших  не  мають  вироджень
талантів,  всякої  неповноти:  бо  з  Богом  щасливі.
«Духовний  геній  і  Любов  Божа  (духовна  енергія  зсередини)
запалюють  дух,  очищують  серце  і  ум  і  знаходять  в  Христі  шлях  —
свободи  і  любові,  і  життя  в  Волі  Божій.  
Що  готове  загорітись  —
зрушується  благодаттю  Духа;  без  благодаті  —  не  загориться  й  не
зрушиться  ніщо;  і  говорити  що-небудь  нема  сенсу».
                                                                                               (Із  «  Бог-Син  діє»)

«Всі  на  коліна  перед  нею,  лицарі,  бездухії.  Чи  про  Об’єм  знову
по  площиності  перетину  возопієте??
Через  її  художній  історизм  Христос-Творець,  як  через
найвище,  возродить  Україну  —  у  вічність»  
                                 (Із  ст.2  «Послухайтесь  Ліни  Костенко»)

Все  вирішує  тільки  любов.  Чи  любите  Ви  особисто  Ліну
Костенко?
Якби  любили,  чули  б  любляче  серце  її,  жаріюче  і  палаюче,
тоді  й  доторкнулися  б  через  Лінине  серце  й  дух  —  серця
Христового.  Так  зустріньтесь.  Стрітення.

«Так,  виховання  серця  —  початок  в  правдивих  традиціях.
Щодо  дітей,  і  щодо  талантів,  і  щодо  шляху  духовного  здвиження.
Далі  —  або  здобування  Духа  Святого  духом  в  серці  (центр  і
стиль  іпостасної  особи),  або  душевність  пливка  й  нетвереза,  бо
зазнає  хитродиявольських  впливів  із  віталізованих  розумом
пристрастей  —  і  тому  манерність:  упадкове  спрямування
мислення  із  серцем  захолодженим  й  нечулою  совістю  —  майже  без
духу  чи  з  малорозвиненою  здатністю  його  ...
Задумайтесь,  хто  може,  чи  відчуйте,  як  здатний.  
Бо  інакше
олживі  цінності  вполонять  та  завоюють  вас,  як  нині  молодь,  —  
не  дари  духу,  не  чисте  пізнання  й  синтез  висот  із  натхнення,  навпаки:
бажання  швидких  грошей,  аналітичне  мислення  й  секс  у  страху  ...»
                                                                                                         (Із  «Сила  Духу  Небесного»)
15.2.2011.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023


Стрітення

                       Младенцю  Ісусу  Христу
                       і  Марії,  Матері  Божій,
                       з  вдячністю  присвячується



розум  твій…  ковтне  півковтка
                                                                 блаженства
забуде
пальми  —  мої  слова,  жести
бо  рухи  робити  не  схоче
й  на  півтінь
не  схоче  він  зменшить  блаженство!
і  світитиме
гірно  —  Божественність!  


Так  зустрітися  в  Стрітень  —
можна  забути  про  себе
буде  відповідь  —  жест  мій
                                                           і  блаженство
     може  не  прийшлось  тобі  в  храмі
                   тільки  стріча:
           Земля  і  небо
                   тільки  —
           в  окопі  і  в  небі
     ще  годен  на  телеграми…

15.02.2023,  з  причастям,
свято  Стрітення  Господнього,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023


Живий зв'язок

                 Діві-Матері
                 Марії
                 з  любов’ю  і  вдячністю
                 присвячується


і  ходить  одна
або  ж  ходять  удвох
і  тихо  подзвонюють  в  лютий
і  земля  в  небо  взута…
дитина  і  Бог
             єднаються  в  суті
кожна  так  ходить  
                   біля  дитсадка
може  це  телефонами
дзвонять  у  лютий


Чути,  
не  чути?
руки  побіля  вух

14.02.2023,  передсвято  Стрітення,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023


вАрення

                       Всесвятому  Духу  
                       з  сердечним  трепетом  
                       присвячується



Набери  очі,  повні  вітамінів
і  в  серце  падає    т  е    з  неба  —
неодмінне
ув  очах  сльози
а  не  міни
то  так  ти  Слово
не  любив?
все  ж  не  любив?
і  очі  —
як  не  в  цей  раз  —
був  закрив??


кожен  же  другий  німець
вискочив  би  із  Німеччини
кинув  би  все  (!)  і  шурханувся  б
                                                 із  якихось  див  —
і  тебе,  українця,
не  закрив!..


і  тануть  в  тортах  —
бульбашки  в  ординців
рвонуться  в  бій  —
ще  й  за  такого
українці!
І  —  Серцю  Богородиці
усіх  віддав
лиш  Папа  Римський.
Китай  —  Бог  ще  потамує
насамоті  —  це  наодинці…
А  Україна  і  Китай  —
         більш
не  чужинці

13.02.2023,
м.  Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023


Гірниць — то ранги їх …

*      *      *


                               Сяйву  слави  Отчої
                               і  Його  ікономії
                               присвячується  з  вдячністю



Гірниць  —    то  ранги  їх        
в  полів  —  то  круки  
вітри  —  і
ангели  —
все  Божі  руки
це  —  нам  тепло!
Й  мороз  —  хто  хтів  зморозить
і  відморозивсь  сам  —
в  згибельній  прозі!..
й  хто  по  грудках  хто  по  задирках  —
                                                     хук-фук  розум…


і…  новий  —  календар
Церква  —  тепло
анігіляція  цирозів  —
Дух  —  відганяє  лестощі!
Зіжмакались  нероби
Дух  в  вертикалі  став
йде  перемінна  чорнота
Його  і  ця  і  ця
занюха  —  всякая
                                     верста!!
Зачую  от  весну!  —
   хто  що  нам  зробить!!!


хіба  що  так…
                   од  гусениць
повідпадають  якісь  проби

11.02.2023,  зайшло
на  свято  трьох  святителів-стовпів  
Христової  Церкви;
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023


Присутність всередині


                     Марії,  Матері  Божій,
                     з  любов’ю  усе  глибшою
                     просвячується


Колегіум?  —
для  прозрівань
до  Тебе
«висотки»  темні  —
зуби  кутні
дотемнюють  ще  світле  небо
й  все
без  пояснень  
і  —
присутність!

09.02.2023,
Київ    —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023


Її Вічність


                           Боговибраній  отроковиці,
                           Вічній  Марії!
                           присвячується  з  радістю


Чим  Мати  Божа
світ  цей  окриває??
Любов’ю  й  милосердям,
це  йдуть  сюди  огненнії
                                                   дощі  й  дива
ух!
вау
і  ов-ва!
поету  —  лиш  в  любові  віднаходяться  слова!!


за  тим  земля  длубає
пекло
ведуть  слова!  —
тоді    —
тоді  і  рай
бува
бо  —  в  Дух  —
й  свобода!
і  є  Царство  Небесне
любов  —  і  шлях!  де
ще  секунди  —  —
і  валилися  б  Дубай  з  принцесами!


Погано  пахнуть  ті,
що  не  воскреснуть!..
бо  Син  віддав  Себе  за  світ
                                               й  вічне  життя!
бо  вічність  —  
                     Йоган-Себастьян!
                         й  орган!
й  зеленая  —  у  квіточках  —  конюшка
з  джмелем!
і  вже  не  скажеш  —
     на  яких  лугах

09.02.2020,  свято  перенесення  мощів  св.  Івана  Золотоустого,
м.  Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2023


На грані двох світів і на грані можливого

                         Слову  Отчому  —
                         Другій  Особі  Святої  Трійці
                         із  трепетом  присвячується



струмина  Божества
її  уперто
не  впускають  в  себе  люди
таки  невидима
лоскоче  сповненням  слова
дахи
підмурки
сталість
в  зламах  
незграбно  —
що  слабкі  турки
й  що  слабкі  араби
були  «висотки»  —  виявилось
що  без  —  цементу!
і  це  змагаються  слова!  одномоментно?
й  що  світ  без  Бога  —  це  
                                                                   як  без  цементу!..
А  ще  була  б  Її  Присутність  всюди!  —
виходить  —  Тройцю!  —  не  впустили  люди


Ах  як  це  ясно  в
цьому  році  
чому  Григорій  і  дививсь  на  Святу  Тройцю
й  хотів  —  лише  дивитися
       на  Святу  Тройцю!!!
такий  вже  дух  його!  —
не  дав  й  мене  мороці!!


і  що  прийде  крізь  мене?
чия  усмішка  є  —  на  зуби  кутні?!
от  є  моя  присутність  —
       Її  й  Бога  Присутність
й  несприйняте  —  незцілене  та  й
                                                                                         не  спасенне!!
та  я  —  ніщо  є
та  що  є  через  мене?!
огненне
чи  Спасенне
чи  й  —  Богородиця?
ти  також,  Україно,  в  мені!!

08.02.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023


І зрозуміє той мене хто…

*      *      *


                   Обом:  Слову  Отчому
                   і  Святій  Матері  Божій
                   спочатково  присвячено


І  зрозуміє  той  мене  
хто  від  народження  —  причасний
і  —  що  трапляється  нечасто  —
ходиш  шукаєш
щось  земне  —
й  знаходиш  щастя!
Дароване  із  Неба!  щастя!!


Не  в  буколіках  
а  що  чигало  вже  мене
зітне
цим  днем
як  ти  —  Боже!  —
як  ти  з  Богом  орел!  —
зітне
як  вилетиш  із  клітки!!
зітне?  зітне!
і  —  що  —  є  свідки?
і  ще  є  свідки?  —
кидало  врозтіч  однолітків!
в  пісочниці  є  діти
ці  люди  —  цього  світу!
і  що  сміється  на  горбах  —
Й.-С.  Бах!!


та  з  того  що  було  
                                         у  волоченні
всю  слабкість  —  переплавить  в  Слова  вчення!
все  —  гомогенність
і  гетерогення
й  все  служби  —  що  незакінченні
і  що  над  гратами  мій  геній  —
все  в  Слово!!  все  —  в  твердість  вчення!!!

07.02.2023,  свято  Григорія  Богослова,  улюбленого,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023


Молодість серця

                       Найулюбленішій  Приснодіві
                       Марії  
                       присвячується  з  любов’ю


Дотягтись  до  любові  вершин
Із  киплячої  крові  —
і  Бог  світлом
           назустріч  —
Єдин!!
Я  не  зміг  —
щоб  не  стрітись  очима
з  любов’ю!
І  Любов  Її  —  вірила.


Все  покриває:
це  б  Її  не  знайшов??  —
як  же  слово
к  вершинам  —  злітає??
Відкрива  Її  Бог!!
Він  же  скульптор!  —
                             всіх  знає!  —  
                             бо  Він  відкриває!!
В  Її  серці  тріпочуть
               і  пучечки  ті  —
                             то  до  раю!!
Павло  мабуть  сказав…
             що  —  щодня  умираю??
Я  ж  палав!  Так  кохав!
Я  ж  то  знав  Її!
                           Й  нічого  не  пам’ятав!!
Я  ж  —  палав!!
і  взнавав!!!
Хто  осліп  —  той  є  скульптор!!!
Краса  морем  —  літає
і  відкрито  Ім’я  Її  серцю
                                       і  Космосу  сам  називав!!
І  Краса  як  Її  Океан!  —
Оживає!
Це  в  поезії  
Бог  
Її  й  всіх  піднімає!!
Вона  —  знає.
Й  поезію  —  знає.

02.02.2023,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023


Піднебесній присвячується

Ми  всі  не  вічні.
Смиряюсь,  я  забув  сказати  —
в  січні.
Бо  це  побічне:
що  казати  про  побічне?
Сі,  Ви  також  не  просвічені:
в  тих  бува  доля
                     що  на  краю  проваль  камінчик…
Того  немає  що  розкривав  вуста
і  збирав  землі  супроти  Христа,
нема  вже…


нема  —  на  світах  вищих,  звідки  світло  —
злинає  —  чому  буть…
Ви  розумієте
                           тут  на  поверхні  і  окОшується  суть…
якщо  покинути  Китай  —
то  вільні  генії  як  світло  —
тому  у  Світло  йдуть!!
А  я  люблю  Китай…
і  —  серце  як  лежить…
(у  Кім  воно  лежить??)
там  де  Китаю  жить!!  біжить
й  в  Світло  біжить!
Династія  то  Тань  —  дві  тисячі
й  п’ятсот  поетів
й  час  пахне  вічністю!
й  часи  інші  скотилися
до  прірв  —  це  через  етикети
Є  Вічний  птах
і  Трійця  Вічна
Є  й  підіймає
лише  вічних!  Поетів!!


це  от  закінчую
і  Ви  це  розумієте
вільний  Христовий  —  є:
і  Слово  все  дає!..

01.02.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2023


Мені — любов купно…

*      *      *


                             Святій  Трійці  
                             із  Святою  Богородицею
                             любов’ю  присвячується


Мені  —  любов  купно
                                       світить  —
я  вже  розумію:  це  —
діти,
що  буде  вогонь  —
буде  світло


І  хай  ще  всі  мчаться
мов  у  тайзі
і  вдаряться  стовбуром
зі-зі!  Зі-зі!
І  оповзуть
І  буде  осідлість
І  буде  вогонь  —
Й  буде  світло


Красою  духа
просвічують
геніїв…
коріння  дерев
мов  в  сльозах
димляться  мов  навіженії
якщо  і  все  прибрати  —
залишаться  відновлені  гени

31.01.2023,  ранок,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2023


Псалом 105. Любов й дружба

                             Вседіві  Марії  —
                             неповторній  в  чесності
                             у  вихованні  мене!  —
                             в  любові  присвячується


О  щоб  став  я  прозорим!
про  що  грецькі
і  рок  і  війна
і  про  що  грецькі  хори!...
О  щоб  став  я  прозорим!  —
й  про  що  зорі


про  що  любов  й  
дружба
мені  в  Христі  —  двері
де  б  глаголом  я
випав  в  усій  атмосфері
всяк,  хто  ходить  в  окружжях,  —
любов  Бога  яснА!


О  щоб  став  ще    прозоріш!  
то  дихали  б  й  двері  —
та  й  виходило  б  сонце
                               подихать  із  водами
та  й  ходили  б  —  півколами
що  ми  вловлюєм  —
                               ще  є  —  незриме!..
стане  словом  і  ми  з  ним  помолимось!..
ми  —  про  що  —  любов  й
дружба  —
всяк  хто  ходить
в  окружжях  —  в  Любов  Божу:
                 ми  …    з  м  о  ж  е  м  о.

29.01.2023,  з  причастям,
свято  вклоніння  оковам  первоверховного  ап.  Петра,
Київ  —  
третій  вибір
Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023


Розкутурхує і бадьорить

А  їй  не  схотілось  злинять
цій  свіжості  протуберанців
як  їй  в  поняття  —
з  безпонять,
із  кіл,  що  в  до-слівʼї  —
у  трансі?


О  Боже!  І  як  Ти  без  меж
у  сходженні  —  
                                         у  безкінечність!
я  не  налягаю
Ти  стеж
зсув  грунту  —  неіпотечний!
в  тлі  вибухів
слово  з  обличчям  сердечним
що  ж!  слово  від  Тебе
й  до  Тебе  —
й  людина  
з  обличчям  до  Неба!
людина  з  обличчям  свободи  –
               і  крила  душі  вже  святії
над  праведним  —  запах
                                             солодкої  мрії
над  праведним  —  сонце
                                             ще  сходить!


І  бачив  це  вранці  —
і  не  знав  ти  ще  вранці
був  з  кіл  з  надповітряних
           в  трансі...
А  їй  не  
схотілось  злинять
всій  свіжості
                         з  протуберанців...
Любов  Божа  —  
всіх  —  піднімать,
                                                 цілувать!!!

26.01.2023,  
вибух  недалеко  —  ракетна  атака,  отже;
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2023


Псалом 104

             Пресвятій  Трійці
             із  Пресвятою  Богородицею
             вранішньо  з  любовʼю  присвячується


Люблять  небо  чисто
                                   пломенисто
люблять  землю
                   пломенисто  стисло
що  цілунки  —  що  теж
ало  зразу  ж
                           й  ненавмисно
всі  світання!  –
що  язик  їх  —
сонце
з  хистом!!


Так  зі  мною  —
хто  з  торканням  Бога
й  хто  що  скаже
хто  цілується
з  землею
               після  того
ви  почули  мене?  —  ні?
може  —  кров?
Перемога!
Перемога!
Перемога!
ні?
ні?
ні?  Перемога!  Перемога!
можуть  —  голоси  півнів!
й  що  ви  можете  —  в  мені?
ранок  йме  —  до-слівні
                   ці  пупʼянки  днів
                   соло  від  небес  —  і  солоспів
                   в  серці  на  дні!!

23.01.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богродиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023


Бо змісти всередині серця Христові — первісна правда істини (Христа-Боголюдини) …

Який  захолоджений  світ!  які  відморожені  усі!  як  не  славлять
щоденно  і  щохвилинно  Христа!  бо  не  люблять,  бо  як  люблять  —
кожним  диханням  славлять...
Одне  ім’я,  кого  люблять,  солодить  всю  людину  і  не
хоче  залишати  уст...  і  я  двадцять  літ  відігрівав  серце  моє  від
захолодження  «чудовіщним»(!)  надміром  менталу...
Ковалевич  Сергій  прийшов  до  солоду  молитви  лише  в  цей
Піст,  жахлива  доля  всієї  інтелігенції...
Те,  що  знає  молильник  мистецтвом  всіх  мистецтв  —
молитвою  —  не  розповісти  словами,  таких  слів  нема,  хоча  я  не
сягнув  найвищої:  чистої.  Каже  Клим:  хто  за  нас  тут  молиться?
Двоє,  чи  троє.
З  благословення  Господа  Христа  я  молюсь  за  Ольгу  Сєдакову
з  початку  березня.  Св.  Серафим  Саровський  за  моєю  молитвою  і
проханням  молиться  за  спасіння  Коротича...  Мудрі  все  зрозуміли.
Бог  дав  благодать?  Всі  матеріальні  цінності  світу  не  варті  її,
багато  хто  відає  це...  Проте  «більшовики»  —  менталом  відають
інше.
Все  надалі  вам  —  зберігання  благодаті.
І  побільшення  здобутку  благодаті.

248

На  всі  запитання  мудрий  може  відповісти  одним  —  «Так».
Запитання  показує  рівень  усвідомлень  того,  хто
запитує...
По-вищому  не  можна  відповідати:  запитуючий  свідчить  про
свій  рівень,  ламати  його  вищим  і  невпізнаваним  і  незвіданим  —  не
правильно.
Тому  європеїзм  ментальних  земностей  і  ментальних  вимагань
дати  ментальні  пояснення  Бога  і  благодаті  —  клоунада...
Заради  Христа  для  тих,  хто  потребує  як  втопаючий  ковтка
повітря  й  поміччю  Божою  вискочити,  аби  «ровєннік  уст  своїх  над
мною  не  замкнув»  —  зачіпочка,  сходиночка  напрошується,
ментальна,  та  даю:  як  не  біля  ніг  вчителя  —  ментально  на  всі-всі
запитання  слід  відповідати:  «Так,  так,  —  і  трішки  не  так»...  бо  у
відноснім  світі  —  буде  «За  що  боролись,  на  те  напоролись»,  бо
абсолютна  єдина  відповідь  мишами,  муляжами  і  вітрогонами  не
сприйметься:  «Христос  воскрес»,  можливо  —  і  ніби  християнами
великими.
...Каже  композитор  Сильвестров:  кулаком  в  лоб!  —  і  запитань
нема  до  Бетховена...  щодо  музики  його.
Режисер  Кшиштоф  Зануссі  сказав:  все  життя  займавсь  не  чим
слід,  тепер  прозрів.
Задля  виструнченості,  що  набуває  зціленості:  єдине  на
потребу  вам  —  зберігання  благодаті...
Можуть  в  розвитку  ситуації  виникати  певні  можливості
доторкнутися  до  Христа  серцем...  Треба  вчитися  серцем
розпізнавати  ситуації:  брати  в  них  участь,  чи  не  брати  в  них
участі,  є  доторкання  Христа,  чи  без  Христа  вони...
Розпізнати  гордість  свого  ума  принципово
неможливо,  тому  Христос  посилає  іншу  людину
доторкнутись  Вас  жахливо  —  зрушити  з  статичної
«мертвої  точки»  (я  писав  про  це  рік  назад,  пошукайте).  Хай,  для
прикладу,  хтось  з  великих  наважиться  і  дуже  скоро  це  спрацює:
добрі  плоди  будуть.
Любов  Христа  і  любов  моя  допоможуть,  дружба  справжня  від

мене,  а  невибрані  —  не  зможуть  і  нявкнути  (навколо,  науки,  навки-
мавки...).  Христос  любить  всіх!

Благодать  навчить  усьому,  бо  і  лише  одна-однісінька  думка,
як  вона  не  зовсім  по  плану  Божому,  може  зменшити  благодаті
присутність,  чи,  за  ще  гіршу  думку,  благодать  залишить  людину.
Того  не  дай  Бог...

249

То  чемодан  без  ручки  —  те,  що  ви  набули  і  вважаєте
європейською  цінністю,  не  можете  його  покинути.
І  навіть  великі  наївно  попадались,  не  розпізнавши
пастки  свого  земнорозуму  (свідчить  о.  Софроній  у  «Силуан»).
Монах  найвищої  культури  розуму,  з  чистим  умом,  з  волею
Христовою.
Не  приварившись  до  Христа,  відводяться
добровільно  у  далекі  заблукання...
Чому  Христа  не  впізнавали  його  апостоли  після  Воскресіння
Христа?
Невпізнаваний  в  декораціях  цього  причинно-наслідкового,
змісто-формного  світу  тварності  —  Бог,  невидимий  і
надсмисловий...
Щось  дійшло?  —  пронизані?
Як  не  чути  Христа  у  серці  гаряче  (гаряче!  за  любов  творящу!
співтворчість)  —  все  обман  буде...  Не  маючи  Самого  Христа  —
мають  змісти  клоунади,  що  не  бачать  через  зовнішнє  Христа,  не
впізнають...  відводяться.
Христос  як  ізвнурь  не  відкриється,  не  торкне  новітньо  —  не
впізнаєш...
Пройняло?
Так  щораз  (  глибше!)  ,  з  незнаного...
Бог—Хрисос.
Бо  змісти  всередині  серця  Христові  —  первісна  правда  істини
(Христа-Боголюдини)...і  завдяки  цьому  навчитесь  звільнятись  від
олже-змістів,  що  ними  вполоняється,  колотиться  у  великих  муках
весь  світ  не-Христовий,  без  Христа  Ісуса...
«Бог  дает  поэту  в  сердце  представления...  А  вы  делаете  фарс,
«культурные»...»  —  сказав  чиновнику  Европи  змучений
Пастернак,  нікому  не  потрібний,  бо  він  Христовий...  Це  і  про  мене.
Це  випередження  всіх  і  все,  бо  «Силуана»  о.  Софроній  написав...у
виданнях  попередніх  казали  —  в  1947  році,  а  надрукував  у  1954
році...  А  читав  я,  Бог  подав,  у  1991  році.  Інші  втратили  —  скільки?
Зберігайте  благодать.
Житимете.
Мати  Божа  молитвами  Своїми  веде  нас,  і  виховує  серце,  і
спасає  в  Христі.
До  Неї  моліться  найбільш  і  просіть,  просіть...  
17.4.2012  р.
(  З  книги  "Живе  в  мені  Христос",  2012,  ел.  др.  :  Ш,І.С.  -  Вікіпедія)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971672
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023


Псалом 103. Скеля

           Пресвятій  Тройці
           із  Пресвятою  Богородицею
           з  любовʼю  і  трепетанням  присвячується


Тільки  націленість  —  і
край  небес  в  руках
та  й  край
землі  —  в  руках
і  йде  мій  взір
               поблискуючи  в  кобальті,
               з  небес  що  притіка...


А  хай  би  зляк
стояв  в  материках
і  наперед  Дніпро
шмигнув  в
                       мого  духу
           рукав
і  далі  попереджуватиму
бо  в  блискавах  й  ці  кручі
я  кохав


Мов  так  з  дерев  хотів  стріляти  —
чи  може  й  Бог  —  в  мене  стріляв
я  тут  —  у  стрілах  чи  й  по  стрілах
виникав
і!  проживав!
чи  може  й  в  хмарах!
чи,  отже,  і
не  без  гріха!
і  вОгненно  —  що  —  движ!  —  найтяжчими  
мабуть  стріляв-кохав,
о  Боже  мій!
Тебе  й  Її  кохав,
і  це  —
в  Обох!  що  без  гріха!!!


земля  —  в  руках!
і  йде  мій  взір
               поблискуючи  —  в  кобальті!
               що  —  в  край  небес
                     втіка...

21.01.2023,  Київ  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023


«Пронеси мимо …» Книга "Живе в мені Христос", Вікіпедія, Ш, І, С,


Є  мова  про  те,  що  в  Україні  зараз  є  сильні  носії  геніїв  слова,
яких  більше  нема  в  усьому  світі!  Правда.
Несподівано  пишу  —  завжди,  цілком  парадоксально,  —
попереджую...
Тільки  через  засіб  «сердець,  які  з’єднані  в  любові»  можливе
пізнання  таїн,  в  котрих  «сховані  скарби  премудрості  і  відання»
(софії  і  гнозису)  (Кол  2,3)
Яке  то  є  щастя  для  мене,  що  я  недосконалий!  Може,  трішки  і
для  Христа,  —  що  я  недосконалий!
Це  як  ?  —  скажуть.  —Що  за  щастя  від  недосконалості?
Повторюю,  що  в  половині  мого  життя  виявивсь  я
недосконалим!
Яке  щастя  ,—  кажу  семінаро-академ-готовченкам,  —  що
джміль  за  всіма  законами  аеродинаміки  літати  не
повинен,  та  сам  він  цього  не  знає,  і  тому  літає!

—  А  при  чім  тут  одне  до  другого?  —  скажуть  захолоджені
водою-менталом  мислителі.—  Жах!  Він  і  живе  неправильно,  і  пише
неправильно  теж,  і  ще  й  —  валить  на  нас  брили  з  великої  купи
різного  усього,  та  й  стверджує  —  що  це  одне!  Ні  його,  ні  його  брил
прямо  переварити  неможливо.

Моя  любов  до  Переможниці-Богородиці  тоді  запалала-
запалала  —  запалюючи  все  (  і  незрівнянно  більш,  ніж  до  Христа,  і
це  є,  мабуть,  неправильність  теж!);  вона,  глупа  чи  не  глупа,  не
знаю,  палала  і  палала  (недосконала  ж!)  —  в  цім  паланні  я  не  міг
знати,  чомусь  я  не  міг  взнати  той  факт,  що  я  недосконалий  і  любов
(Боже,  і  яке  це  могло  мати  значення?!)  недосконалою  проявиться.
Мене  дивують  люди,  які  чинять  не  так.

Тобто  не  безсмертно,  на  глибині.  А  тому  —  не  незручно  для
заспокою  світу!
Тому  кажуть:  обнімати  треба  —  отак.

173

Так  то  так,  але  ж  Бог  і  Його  творіння...  благодаттю
парадоксально  ніби  поєднані  так,  що  потрібно  вже  або  з
любов’ю  обнімати...  або  розповідати  улюбленій:  це  треба
робити  отак...значить,  процес  обнімання  —  правильно  творити
отак...  Що  ви  мені  форменну  ослячість  городите?  —  сказав  би
Моцарт!  нестерпноязикий  —  який!
Але  ж  як  любиш,  палаєш,  то  ви  кажете  —  при  цім  треба  якось
інструкцією  подивитись?  то  ви  розбираєтесь,  значить,  більш  за
мене  у  цім...  Ви,  мабуть,  досконалий,  чи  ангел.
Але  де  художній  творчий  поет  —  ангелом  є?

Це  —  щоб  я  дихав,  ще  й  писав  неправдиво?
І  на  що  ви  мене  підбиваєте??
Що  ж  я  —  ніби  інопланетний  автомат?
Я  чоловік  недосконалий,  на  щастя.
І  яке  щастя,  що  Христос-Спаситель  —  не  автомат!!!

Ба!
Він  не  лише  досконалий  Бог  —  без  спільності  з  нами
недосконалими.  Хто  б  за  Ним  тоді  пішов?
Полюбили  всі  того,  хто  нічого  спільного  з  нами
(грішниками)  не  має?
Ні,  люблять  —  як  людське  є,  хоч  щось...,  є  людина!  

Це  Він
мучився  як  ми,  і  просив:  «Пронеси  мимо  цю  чашу  ...»
Тому  Мати  Божа  не  молила:  «Пронеси  вже  мимо  поета  —
солодку  безсмертя  чашу...»
«Полюбіть  Бога  всім  серцем...  (найперше),  душею  (друге;  ви
знаєте  чому?),  всіма  думками  вашими...».
Полюбіть  і  Її  —  в  піст.
17.8.2011.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971503
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023


Христос


                   Веденню  Христовому  присвячується


ЗСУ  не  диктатор,  а  Суддя  вам!
                                                             і  практик!
Але  скнилюхи,  й  жодне,  не  в  моєму  характері
                                         фаунотрощі
                                         флоротрощі  
                                         кліматотрощі
                                         космотрощі
й  що  ще  сплять  10  з  половиною  місяців  
в  сниві  —  ніби  вони  без  вини...
                                         домотрощі
                                         цивілізацієтрощі
                                         АЕСтрощі
                                         світ  —  це  фрик
                                         що  замерзає
                                         на  площі
                                         в  калюжі
                                         на  святій  площі...
                                         на  величезних  
                                         площах  —
                                         чи  увесь
                                         він  збирався  б  на  прощі?
                                         Ви  знидіння
                                         Ви  злидні
                                         І  війни  невидимої,
                                         І  видимої  —
                                         Грязних  грошей
                                         ваші  видіння  —  не  мої  видіння
                                         щастя  повноти!
                         Більше  —  признайтеся,
                         Світові  гниди,
                         Вам,  що,  Христос  
                         Не  Настільки  —  як  мені  хороший?
А  ви  в  пороші
Чим  ваші  серця  запорошені
Нащо  Христа  розпʼяли??


На  щО  величезні  площі  були??  нащо  
Україну  ще  розпʼяли!!!
Нащо  Білорусію  
такі  розпʼяли?

19.01.2023,  з  причастям,  свято  Хрещення,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023


Єврейським хором можна всіх переспівати — Усіх євреїв.

*      *      *
                   Всенепорочній
                   Всеблагословенній
                   Матері  всіх
                     з  любовʼю  присвячується


Єврейським  хором  
               можна  
                                     всіх  переспівати  —
Усіх  євреїв.
І  геній  з  емпіреїв  —  
і  Верді  —  та  цить!  те  —
хору  євреїв
               дав!
да!  —  звучати!!


Насправді  й  не  початок!
Світ  притисне  —
і  не  на  сцені
а  рве  молитва  хор  і  ревність  —
Бог  і  ревність!  —
й  тут  вічне!  —
розпочне  качати!
Даремно!  —  
хто  що  цвенькне,
           розпочне  кричати:
йде  вічне!  вічне!  —
 і    розпочало  качати!
Так  що  качата  розтаргались
аж  вічний  дар
пройме  внучатих.


Й  вороння  розспівалось.
Вороння  збільшило  діапазон  горла  —
У  Києві  вже  не  зима.  Нема  —  то  і  нема.
Весна,  весна  —
треба  злітати
орло!!

18.01.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023


За 10 років до війни повномасштабної, Третьої: -2 (тільки лютий місяць)



                           Стаття  «Світ  холодний.  В  голові  форми»

                                                                                   «...Теплой  защитнице  мира  холодного»  (Лермонтов)

«Якщо  людина  немудра  —  це  надовго».
Охолола  любов  —  це  вже  надовго.  Як  вбити  перекладом
музику  навіть  у  прозовому  творі  —  твору  нема.  З  любові
народиться  музика  —  є  крила.
Світ  скніє  напередодні  руйнувань  —  і  безлюбовний...
Любов  духовна  —  найточніша  пластичність.  
Марія  Юдіна,  майбутня  єврейська  мати  —  тому  приклад.
Ріхтер  —  душевно-духовний,  Гулд  —  душевний,  Юдіна  —
духовна  і  Богородично-геніальна,  Наталка  Половинка  —  співає
божественно  (відгуки  слухачів  їхніх).

206

Дай  Вам  Бог  розвиненого  духовного  слуху  (!!),  коли  і  все  інше,
і  Ви  інші.
Подивіться  відгуки  на  фортепіанне  виконання  Марією
Юдіною  (на  You  Tube)  —  за  два-три  роки  професіонали
отримали  поступово  духовний  слух  абсолютний!  —  і  вже
все  розпізнають...
Ведмедів  за  три  роки...    ведмеді  —  художники:  поперек
цивілізації...

Зруйновані  всередині  —  світські  люди  їдять  свого  боввана
(идола),  речовиність,  а  що  робиш  —  тим  стаєш,  що  їсиш  —  тим  і
стаєш,  що  зжераєш  —  те  зжерає  тебе  (що  матерія,  що  Святий  Дух).
А  що  ти  їсиш?
«Ревність  Дому  Твойого  зжерає  мене!»
Святі,  і  великі  художники,  і  всі  художники  відбулись,  дійшли
до  свого  призначення  з  Богом  лише  тому,  що  їхній  світогляд  і  живе
світопочуття  —  не  матеріалістичні,  бо  натхнення  —  дух...

«Музика  душевно-духовна  —  конгеніальна  Літургії,  якщо
вона  гармонійна,  Божественно-церковна!!»  (єп.Уерт).

Талант  зачаровує,  поезія  зачаровує  і  музика  зачаровує  —  коли
вони  душевного  і  земного  рівня...
Навіщо  чар  для  чистого  розуму?  Чистим  умом  в  серці
(духовними  очима  серця)  бачать  Бога  і  чують  Бога!
Чар  чи  Бог  Вам?

Очищує  розум  і  тверезить  його  до  стану  вищого,  якщо  розум
заведений  у  серце  внутрішнє,  лише  Дух  Святий  і  думи  і  твори  без
чуттєвих  домішок.
«  Є  тільки  одна  печаль  в  світі  —  не  стати  праведником  чи
святим»(європейські  художники:  20-е  століття)

«Всім  дивитись!  В  окалині  дрібного  трауру,
підрахую  міста  —
і  як  груду  руду
вивергаю,
як  рев,  і  як  сонячну  ауру,—
всім  дивитись!—
ніким  не  розділений  дух!»  (хто  автор?)

Пристрасні  земні  люди  —  жертви  двох  з  половиною  століть
наукового  свідомого  злодійства:  люди  не  думають  серцем,  не
живуть  з  Богом  в  серці.

207

В  людей  світу  не  дух  —  цар,  а  страшний  васал-обманник,  що
перебрав  собі  функції  царя  (  це  розум  розсудковий  в  голові),  який
навіть  інтуїції  видає  за  свої...
«Людина  без  царя  в  голові»  (з  народу).
Народ  зм’якшує,  пристосовує  все  до  себе,  закрившись  від
безодень  вгору  і  вниз:  насправді  правий  Моцарт  і  симпатизуючий
чуду  моєму  і  його  поет:  «Людина  без  царя  в  серці»  —  людина
смерті,  тепер  колективної...
Нема  для  людей  більших  убивць  і  тюремників,  як  вони  самі  ...

Світоглядом  справжнім  ніхто  не  хоче  займатись.  «...та  й  не
може,  бо  душевне  не  розуміє  духовного...»
(  ап.Павло).

Науковцям,  як  вони  кажуть,  добре,  ієрархам  Церков  —  також,
керівникам  тимчасовим  народів  і  держав  —  також,  керівникам
мистецтв  і  літератур  для  несерйозних  людей  і  пройдисвітів  —
також,  всі  ліниві  і  не  бажають  пальцем  поворушити.

Поезія  —  не  література.  Поезія  первісна  з  духу.  Поезія  —  не
з  голови.  Бог  подає  з  серця.

Свободи  слова  нема  в  жодному  з  перерахованих  керівників-
обманників,  мимовільних,  що  визначають  загибель  світу,  
тим  більш  —  нема  в  підлеглих.
Нема  свободи  духу  і  думки  —  ніде  і  ні  в  яких  керівниках,  а  є
воля  і  свобода  в  поетові  і  друзях  його  і  Христових...

Пожалійте  євреїв,  їх,  людей  образів  і  художності  й  світової
культури,  ферменту,  без  якого  не  було  розвоїв  культур  художніх,
першими  ж  виб’ють  мільярдери  наднаціональні  (свої  ж  євреї  —
світових  грошопотоків  керівники).  Згадайте  причинно-наслідкову
єдність  світу  і  про  копил  повторювань:  першу  і  другу  світові  війни,
і  як  їх  винищували,  і  тому  винищаться  тим  самим  законом...  якщо
не  змінити  світогляд  і  світопочуття  на  справжні,  як  є,
троїстичні.
«Орел,  видя,  что  петух  ничего  не  понимает,  опечалился,  и
стало  ему  тяжело  говорить  с  петухом;  а  петух,не  понимая,  что
говорит  орел,  заскучал,  и  стало  ему  тяжело  слушать  орла»
(св.Силуан).

Вони  покинуті  розподілювачами  фінпотоків,  і  ви  не  знаєте
що  буде  в  Китаї  і  за  Китаєм...
“Не  знаєте  —  якого  ви  духу»  (Христос).  «Господь
смиренный  и  кроткий,  и  любит  создание  Свое,  и  там,  где  Дух
Господень,  там  непременно  будет  Господняя  любовь  к  врагам...  И

208

если  ты  не  имеешь  этой  любви,  то  проси,  и  даст  тебе
Господь...»
                               (св.  Силуан).
«Спасающий  Господь  спасает  всего  человека,  так  что  не
только  ум-дух,  но  и  душевность-эмоции,  и  мышление,  и  самое  тело
—  все  освящается  Богом»
                                                                       (о.  Софроний  «Силуан»)
Вторинні  форми  в  голові  уб’ють  все  і  всіх.
І  фінансові  перенаправлювачі  потоків  грошових  —  собі  не
належать,  не  владні  собі,  не  вони  керують  собою,  а  вторинні
форми,  де  інший  —  ворог,  конкурент,  тож  наштовхують  вбити
конкурента  —  і  всіх  ...
Вторинні  форми  в  голові  не  є  цінностями,  але  всі  мізки
обдурюють  зараз  своїх  «власників»,  рабів-людей  (і  люди,  не
знаючи  ось  цього,  живуть  і  думають  не  первісно  серцем,  без  Бога  в
серці  Христовім,  тримаються  їх,  обманників.
Які  вони,  вторинні  форми?  Затьм’ярені  обмежені  ментальні
формочки-слайди  в  голові...  Ніби  калейдоскопні  скельця.  Чи
плівки.
Людина  не  бачить  світ,  живу  людину  —  як  є,  а  дивиться
калейдоскопи-слайди  в  голові.  
Це  руйнують  художники.  Або  удар
дошкою  певної  сили  в  єдино  точний  момент  в  голову  (практика
Сходу).
І  нинішній  результат?  Ніхто  не  має  любові  в  серці,  хто  має  —
«все»:  зв’язуюче-вполонююче-захолоджуюче  —  матеріальність...

За  півтора-два  роки  великі  гроші  роблять  вільну  людину
протилежною...  залежною,  навіть  диявольською.  Статистика  є
насправді.
Мене  видно  в  поезіях:  я  маю  любов  до  святих,  повнющу  —  до
самої  Богоматері!  і  віднедавна  сильну  —  до  Христа!!!
Ви  можете  ще  тверезо  і  сильно  усвідомлювати?  ще  побачити
правду?

Святі  люди,  і  великі  художники,  і  всі  художники  відбулись,
дійшли  до  свого  призначення  з  Богом  лише  тому,  що  їхній
світогляд  і  живе  світопочуття  —  не  матеріалістичні,  бо  натхнення
—  дух,  і  без  Бога  та  Його  натхнення  не  може  художник  нічого,  і
святий  —  також!
Ви  це  знаєте  по  собі,  в  своїм  роді  творчого  дихання.

Отже,  бачите  Ви,  що  через  матсвітогляд,  матцінності,
поставлені  на  першім  місці,  матеріальну  захолодженість  і
споживацтво  —  світ  холодний,  весь  матеріальнозатягуючий  все  і

209

всіх,  зв’язуючий  поліцією  ззовні  світовою,  весь  світ  не  такий,  як
слід,  не  пластичний  через  безбожність-безлюбов’я,  не
Богослухняний,  тому  і  напередодні  земно-космічних  регулювань,
руйнувань??

А  я  маю  любов.
Христовий  розум  маю  в  серці,  виховання  всього  мене...
Іншим  треба  думати:  куди  вони  потраплять  оце  без  любові.  
Т  а  м      тільки  одна  любов  потрібна.
Тут  також.  
І  Отець  тепер  мене  навантажує  цілісністю  для
світу,  найперше  —  змінити,  народити  світогляд  всім  новий  (  не  я
один  маю  творить  те).
Всі  маєте.
«...бо  ж  сперечатись  не  потрібно,  а  тільки  молитись  Богу  і
Божій  Матері,  і  Господь  без  сперечань  просвітить,  і  скоро
просвітить»  (св.  Силуан)  .
7.2.2012.
(  З  ел.  видання  книги  «Живе  в  мені  Христос»  2012  року,
див.:  Вікіпедія,  Ш.І.С.:  розділ  «Автор  книг»).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023


За 10 років до війни повномасштабної, Третьої: -1 (тільки лютий місяць)

               "Спаситель  сказав  звернутись  до  вас,  до  усіх.  "    
                         
                                       Стаття  "Антихриста  підготовка"

Кандидат  від  люмпенів  (міщанів),  які  без  серця  і  без  Бога,  —
залишивсь  зі  сміхотворною  коробочкою  своєю...
Бог  просто  залишив  його...
І  фекальщики  (найчистіше  слово  із  їхнього  лексикону!
Боже!  і  це  —  ангели  священники...)  обманники  від
безглуздого  Кіріла  —  мастять  сердечного  і  правдивого  Юрія
Шевчука:  як  дворові  володічки!
Підла  православна  піддержавна  повія:  отак  чорнити  чесного
художника  Шевчука  Юрія,  добру  людину  серед  хворих
піддакувачів...
—  Ще  б  тільки  Шевчук  Юрій  мені  здався,  —  каже  болєзний
офіцер,  —  і  я  б  його  оздоровив  і  озолотив,  як  вас,  свиней  між  небом
і  землею...
І  ще  страхітливіше  мовить,  гляньте  духом:  це  він  чи  диявол
каже:  «Простім  нечесну  приватизацію»  !  (тобто  його  і  все
розкрадання).  І  це  не  беззмістовність??  
Антихриста  підготовка  це  ...
По-християнськи  правильно:  те,  що  вкрав,  слід
віддати.  Як  митар  Закхей,  хоча  б.  Це  патріарх  Кіріл  такого
злочинця  легковажно  благословляє?  це  ж:  я  злочинець,  мовляв,
згодьтесь  на  нечесності  і  всі  дальші?  бо  хто  в  цім  нечесті  —  не  міг

210

би  й  спинитись,  якби  і  хотів...  Чоловік-дитя  не  втратив  глузд??  це
—  випивання  солоної  води  на  загибель  собі:  не  можна  спинитись...

І  гроші  —  те  ж  :  «Випий  море,  Ксанф!»  Тоді  Юрій  Шевчук  —
це  той  Езоп:  «Де  тут  прірва  для  вільних  людей?..»
Кіріл  же  через  захланність  і  своє  благословіння  цього
«морської  води  пиття»  сяде  в  пекло,  і  воно  вже  є.
Бідні  ви,  ви  ж  себе  в  м’ясі  дурите!  Нащо  ви  дурите  себе  і
губите?  В  Кіріла  нема  безвидної  молитви,  не  кажемо  про  чисту!
Які  докази  ще  треба  для  духовних,  хто  має  молитву??..
Хай  духівник  приїде,  якось  можна  і  допомогти.
В  Кіріла  хвора  душа,  в  кандидата  загостреного  всим  —  дуже
хвора,  і  це  не  байдужі  слова.  Пожалійте  їх,  поможіть  спасінням
їхніх  душ,  не  щось  інше  потрібно,  молитись  за  спасіння,  не  за
дурість  дітей...
Не  ясновидцем  слід  бути,  просто  вихованою
сердечною  людиною:  Господь  подасть  єдино  вірні  ліки  їм...
Господь  любить  —  люблячих  Його,  грішників  скеровує  —  вийти  на
шлях  спасіння:  обіцянок  Своїх  не  змінює,  ніколи.  А  мені  обіцяв.

«Баб’яча  нікчемність  —  в  шапочках  —
Замість  геніїв!!»

Несмиренність  —  не  робити  того,  що  хоче  Ісус  Христос,  який
дав  обдарування,  виховав  ваше  серце,  і  чекає,  що  цими  дарами  у
конкретому  часі  і  атмосфері  ви  творитимете  те,  що  хоче  Він,
не  ховатиметесь!  Послух  Йому,  не  патріархам,  які  не  коряться
Йому,  —  це  смиренність,  любов  на  ділі.  Це  дійсна  правда  про  світ,
Бога,  конкретний  час  і  конкретне  виконання  твого
призначення  у  Христі.  Бог  скрізь,  ви  маєте  знайти  серця  в
Ньому,  правдиві  одне  з  одним.

Спаситель  сказав  звернутись  до  вас,  до  усіх.  Я  двічі  мав  намір
закрити  цей  сайт  через  важкість  вести  його,  проте  закрити  Ісус  не
благословив  і  священники  —  також,  ось  і  в  волі  Божій  я  тепер...
11.2.2012.
(  З  ел.  видання  книги  «Живе  в  мені  Христос»  2012  року,
див.:  Вікіпедія,  Ш.І.С.:  розділ  «Автор  книг»).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023


Небесні рами відчинено…

*      *      *

                       Улюбленому  Серафиму  Саровському
                       Великому
                       присвячується


Небесні  рами  відчинено
Все  що  мало  бути
                   затопленим  —  
                   затоплено
                   бобри  —
                   у  дзеркальнім  захопленні!
                   всим  що
                   і  ними
                   і  нині  вчинено!
                   живо  впарено  рікам
                   із  спинами
                                   що  так  оживають
                                   в  цей  бовт  недоріких
                                   в  ріках
                                   що  їм  стовбури  —
                                   ніби-то  
                                   надрічні  нагріті
                                   і  так  як  бобри  із  домами  —
Бог  і  бобри  це  з  нами.
                 І  все  що  мало
                 бути  затопленим  —
                 затоплено!*
                 Бог  із  бобрами  ...
                 В  небеснім  захопленні...


                 Бог  із  бобрами...
                 З  неба  знаменно...
                 Перемога  із  нами!!

15.01.2023,  з  причастям,
Свято  прп  Серафима  Саровського,
Київ  —  третій  вибір
Богородиці
   *  -  у  Волинській  області

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023


Псалом 102. Друзі Божі

                 Безконечному
                 і  Неспівставному  Слову
                 в  любові  присвячується


Під  різними  сонцями
в  однім  лузі!
Як  сяє  Дух  —
те  знають  тільки  друзі,
й  під  різними  зірками
в  однім  лузі!

І  —  Англія,  Єлизавета  —
звідкіль  знала
під  тлом,  що
в  сонці  плаває,  —
нізвідкіль
і  наставляла  свою  націю  і...
ще  є  в  інших  свідки!
й  найбільш  –  що  понад  нацією!..


Електрику  —  ще  грубо
шарпанням  отак  не  роздягали
і  місяць  жовчне  —  так  
                             не  ляпав  в  повні...
раби  і  слуги    —  тягнуть  демос  
                                                     у  каменоломні
шлють  в  солеломні
                   і  в  породоломні
та  й  що  це  –  як  аристократ  духовний
і  йому  Бог  і  світ  –  
                                                   полиці  днів
                                                       с  к  л  а  д  а  ю  т  ь
раби  не  знають
слуги  не  знають
                                                       як  шлях  той  сяє...
аристократ  –  від  Бога    має-знає
                                                       як  праведницю
                                                       щонайвищий  світ  вітає!

Те  проросте  —
що  проростає!!

15.  01  2023,  з  причастям,
свято  прп  Серафима  Саровського,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023


Світ перед поворотом

                   Королеві  Англії
                   Єлизаветі  II
                   з  шаною  і  захопленням  присвячується


Господь  каже:  глянь-но  —
На  королеву  Англії  Єлизавету,  —
Молильницю  мають  вгорі
Всі  Христові  поети...


Що  слово  Христове  —  того
вже    не  побороти:
молитись,
трудитись,
боротись!  —
парша
як  парча
відпадає
на  повороті!
Вогонь!
Як  без  правди  —
язик  той  чорнотний.
Вогонь!  —  сердець  повний!  —
в  ніс  дмухає
дрож  
поворотна...
рябі  мураші
ще  полізуть
               у  роті!..


Життя  як  по  нотах  —  
то  відхід  як  по  нотах
о  Єлизавета  —  королева
людей
не  в  марнотах...

14.01.2023,  свято  свв  Василія  Великого
і  Петра  Могили,
Київ  —  третій  вибір  
Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2023


Псалом 101

                   Квіту  безсмертному
                   Матері  Божої  з  любов’ю  присвячується



Вся  кість  диханням  —
Духом  з  Небес    —  
проникається...
Дошка  вже  навіть  суха  —
       без  гріха  —
а  дай  і  їй  
             дихати!


В  іоносферу  вулкан
веселий    —  хаха!  —
поштовхався  
проштовхнувся  —
дихати
і  дихати!!!
Що  ж,  і  чи  дозволу
я  запитався  —
коли  не  давали
всім  дихати?
Хліб!  а  —  як  слово!  —
               вдивись  —  кудись
               йому  треба
               дихати
киньте  в  безхатьків  ним!  
і  —  хлібом  зважиться:


як  ваші  вихватки
так  й  спілі  —  вихвати
в  кого  дві  хати  —
                               як  дихати?
кого  швидкоруч  до  Неба  —
«як  земне  здихатись?»


Як  коли  над  далекими  
                             плесами
промінь  воду  прохромить
Бог  запитається
тож  —  не  бува  посоромлений!!
всяким  диханням  хвалений  —
всяким  диханням  Бог  прославляється.

Чим  —  скінчиться  дихання?

12.01.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023


Що раптово в серці родиться з відтиском вишніх крил — ще й …

*      *      *

                 Режисеру  і  учителю  в  співі
                 Сергієві  Ковалевичу,
                 братові  у  Христі,
                 в  любові  присвячується


Що  раптово  
в  серці  
родиться
з  відтиском  вишніх  крил  —
ще  й  як  нестримне  й  шерехкеє
                                                         слово...
І  подаю  я
шерехкії  руки  —
Богу
з  невидимих  манжет
світу  —  із  видимих  манжет
бо  Бог    це  —  не  лише  Він  Дух:
бо  Бог  —  Поет!
але  лиш  Дух  введе  —  увага!  —
це  в  невидимий  сюжет


—  І  де  нами  захмарене?  де  —  шум??
А  —  легкі
шерехкії  поштовхи
у  серці  з  Божих  дум!..

І  раптом  —  люди:
       і  інтриги!
             й  закріпачення!
Прошу  пробачення!
                             А  раптом  Бог
немов  під  голкою
їх  ввів  в  небесний  огляд...


Тож  полем
і  над  полем  ліг
новий  неізреченний  —  світопогляд!..

10.01.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

Валерій  Пекар
 ...Единственный  путь  к  долгосрочной  безопасности  Украины,  Европы  и  всего  мира  (по  крайней  мере,  до  конца  века)  —  деколонизация  империи  и  реконструкция  постимперского  пространства.  Это  означает,  что  будет  много  новых  независимых  стран.  
Вторая  практическая  вещь,  украинское  государство  должно  сформировать  официальную  позицию  на  этот  счет.  Она  до  сих  пор  не  сформирована,  потому  что  это  о  будущем,  а  государство  вынужденно  занимается  сейчас  настоящим  (оружие  нужно,  поддержка,  деньги).  Но  все  равно  нужно  эту  картинку  будущего  нарисовать.  Поскольку  пока  у  нас  нет  картинки  послевоенного  устройства  мира,  война  не  может  закончиться.  
Третье  —  мы  должны  убедить  наших  союзников  в  том,  что  самый  безопасный  путь  для  всех  нас  —  это  мирная  реконструкция  постимперского  пространства.  Потому  что  продолжение  войны  никому  не  интересно.  Она  истощает  не  только  украинскую,  но  и  мировую  экономику.  Создает  огромные  электоральные  проблемы  всем  политикам  по  всему  миру,  поэтому  нужно  поскорее  закончить  войну.  А  для  этого  нужно  дать  Украине  необходимые  ресурсы,  прежде  всего  вооруженные.  Быстро  закончить  войну.  
И  последнее  —  перестать  верить  в  «хороших  русских».  Ведь  они  сейчас  оккупировали  европейские  столицы,  европейский  дискурс  в  медиа,  университетах,  политических  структурах,  рассказывая  всем,  что  «Путин  умрет  и  на  следующий  день  в  России  установится  демократия».  Не  установится.  11.01.2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2023


Псалом 100. Рідні Христові

                       Йосифу  Обручнику
                       з  тендітністю  серця
                       присвячується


Що  тобі  крапинки
людей  а  чи  світу  в  роках,
як  ти  від  світу  є  вільним  —
внутрішньо  вільним...
Господа  Бога  —  носить  на  руках,
неймовірно
і  сильно!
Любов’ю  Всевишньою
вполонений  є  у  віках
і  від  часу  тут  вільний...
і  від  пут  —  
тут  слугуючих  —  вільний!
Йосиф  Обручник  —  і  воля  йому  
від  свавілля.
Господа  свого  носить  на  руках  —
неймовірність
і  сила!


Ця  буденність  —  просила
сирим  бадиллям
іти  по  сліду  —
і  не  загасила!
Йосип  Обручник  —
і  Сила  його  оповила.
Сильно!
Любляче!


Так  —  що  і  нині  —
любов
аж  до  Неба  веде
і  провадить  —  Сила!
Непомильно  —  це.
Сила!!

09.01.2023,  третя  доба  Різдва,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023


Вода жива

       Поема


                         Пресвятій  Трійці
                         із  Пресвятою  Богородицею
                         в  любові  і  трепетанні
                         присвячується


1

Чиста  вода
в  серці
в  денці
Несколихана  вода
Світ  пістрявіє  в  буденні
й  свято  —  Бог  —  не  пропада!


Чиста  вода
що  віднині
вже  основа  —
ця  вода
що  й  струмок
               поверх  цямрини  —
й  день  в  кутку
         і  припада!


Слово,  Спокою  і  Сило,
що  Себе  —  усім
                               віддав...
спокій
лиш  спокійна  милість
чує
й  загляда!


2

А  над  духом
мов  імла
боротьба  і  між  людьми
і  боротьба  в  людині
що  сповзла  в  тілесність
                                         по  гордині
й  поновилась  боротьба  в  людині

як  в  часи  апостола  Павла!!


3

Чиста  вода
що  віднині
вже  основа  —
ця  вода
що  й  струмок
               поверх  цямрини  —
й  день  в  кутку
         і  припада!
Й  колеса  щастя
дУші  й  тіла  переїжджають!
й  колеса  долі  —
як  цей  діл  переїжджають!
як?  й  де  межа  їм??
і  суєсловіє  —  і  славословіє  духовне!
і  в  суєсловіях  —  духовні  і  душевні!
і  слова  ревні!
і  слова  кревні!
і  пустословіє  —  і  сильне  славословіє!
Ще  й!  повне!  й  що?
                     можливе
                     богословіє  —  лиш  повне!


Слово,  Спокою  і  Сило,
що  Себе  —  за  всіх
віддав...
і  хто  чує  спокій?
і  чутлива  милість
                               серце  Боже
                               в  мені  чує  —
                               й  загляда!!

07.01.  2023,  перша  доба  Різдва,
08.01.2023,  друга  доба  Різдва,  СОБОР  БОРОДИЦІ!
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023


Ісусове Різдво

       Поема


                           Богу  Ісусу  Христу  
                           і  Богоматері  Марії
                           в  любові  присвячується


1

Ці  сніги,  що  лежать,
ці  сніги,  що  летять,  —
Бог  зробив  
           це  Різдво!
Простоти  торжество  —
чистоти  торжеством.


2

Нікого  не  гасіть.
А  душу  піднесіть
до  краю  милосердя
                                       срібного!
З  квіток,  із  бджіл  і  златих  ос
до  душ  прийде  Христос  —
із  милосердя  всім  потрібного...


3

Внесеш  тривалу  ясність,
неправильний,  зате  прекрасний!  —
від  Очей  Господа  твого...


Середній  клас,  тремтячі
маси  —
все  в  слові  твоїм  ясність!  —  ясний
від  Бога  Господа  Огонь...

 
4

в  здоровім  тілі,
чи  в  недужім  —
лиш  би  палав  святий  Огонь...
занесений  снігами,  луже,
застояний  ділами,  друже,
хай  би  отримав
ти  —  Його!..


дивитися  в  Ісуса  Очі  —
ось  така
творчість...


                 дуже  ясне  гильце  
                                       почуттів
                 зате  стрімко  Огонь  палахтів,
                 Боже!  Любове!  —
                 і  ось  така  творчість!

06.01.2019,  з  причастям,
автобус  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2023


Псалом 99

                   Діві-Матері  із  Младенцем
                   в  любові  присвячується



Лиш  те,  що  скапує  
                         із  Неба  
                             в  щасті,  скраю...
Все  те,  
                 без  чого  я  вмираю!
Все  те,
                 для  чого  
                 я  з  Младенцем
що  народився  в  серці
і  живим  рухом  —  з  серцем!..
Пустий  ти,  вітре,
                       і  не  шарпай  за  кишені!
Що  там
Бог  засіває  —
те
я  й  знаю
і  кілька  зерен
благодаті  в  моїй  жмені...
в  кого  впадуть,
той  світ  –  не  дочуває
любов  —  виймає  з  світу!  
                                             Бог  кохає!!
любов  —  у  серці  —
діамант  тримає!!
святе  безумство!
з  Неба
   в  щасті,
     скраю  —
єсть  те  людина  —
       що  її  тримає!..
пурхне  людина
                       а  що  є?
         що  їй  любов  передає?
те,  що  Без  Бога  —  її  ще  й  немає!..


дякую  Богу!!
що
безсмертним  
             засіваю!!


04.01.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023


Поверхня це земля шкварчить й шум проникає…

*      *      *


                 Cвятій  Тройці
                 з  вдячністю  присвячується


Їм  важко,  хто  мене  не  дочуває
Поверхня  це  земля
                         шкварчить
                                       й  шум  проникає


Щось  з  Неба

доліта
і  Бог  про  щось
                     питає?
Чом  над  Китаєм  сонце
                                             походжає  —
що  самовільно  розділивсь  
                                   на  два  Китаї?


І  вибираєм  те
що  Бог  лиш  вибирає
і  слово  крилить    те
               що  слово  хоче  з  раю
така  свобода  —
                                   бо  ніколи  не  вмирає!!
і  Слово-Бог  і  Дух
й  крильми  від  раю
                                               і  до  раю!...

03.01.2023,
Київ  —  третій  вибір  
Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023


Псалом 98

                   Діві-Матері  Марії
                   з  надією  і  любов’ю
                   присвячується


Перше  число  прийде.
І  тиха  теплиня.
Ще  й  пальці  затереблюють
крилатого  коня!..
Скла  шибка  —  ясність!
В  ній  Христос  —  моя  броня!


Два  дні.
Будуть  лякатись.  —
І  один  другого  гіпнотизувати...
Що  за  любов  —
якщо  загасне  у  півдня!
Що  встиг  сказати
я  ...  поетів  бузуватиме
і  протягатиме  крізь  шибку
                                                             їх  броня...
хто  б  у  художників
                   що  у  Висоті  відняв??


Так  трепетно  і  притягає
                                               ясна  Зірка!!
Художність!  —  чиста  
                                               зціленість.
Незціленість  —  в  півдірки...
Танцюють  і  одвірки.
І  дивишся.  Танцюють.
В  танцях  —  очі  віри.
І  де  Христос?  торкається  до  шкіри.
Кінцями  пучечок...

30.12.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022


Псалом 97. Зірка Різдв’яна

                 Ісусу  Христу  —  в  Різдво  —
                 присвячується  з  любов’ю!


                                       «Згадайте  собі  жінку  Лота.»
                                                     (Євангеліє  від  Луки)


З  рук  випадуть  уламки  декорацій
Радість  пройшла
крізь  камінь
стін  і  стелі
бо  це  Христос
бо  —  не  серед  акторів
й  папарацці
й  не  серед  мудрих  синів
                                         цього  світу
ми  веселі  —  що  аж  до  зір  веселі!
ми  сини  світла
Царство  на  Небі  не  хистке
                                     тому  проходить
                                         непомітне  —  непомітно...
тож  усміхається
це  виявляється  —  що
           є  між  всіма  нами...
бо  не  купується
є  над  продажами  і
                     рабо-ватими
                         в  грошах  синами...


чому  як  ніби  і  в  майбутнім  —
скрізь  веселий?
дак  я  —  усе  життя  веселий!
дак  я  і  входжу  ув  оселі!
й  хто  з  вічним  Світлом
це  виявляється
між  нами
це...  Царство  —
між  всіма  нами!
й  зоря  Різдв’яна
а  ми  і  не  спимо
бо  духом  не  спимо
та  й  підлітаємо
                         над  снами
               зоре-синами...

28.12.2022,
Київ  –  третій  вибір  Богородиці
"Моя  думка,  війна  договірна  на  знищення  українського  народу,  як  нації.  А  Українська  земля  буде  чиєюсь  вотчиною."  (Поет  Сокол,  "Напоминалка"  22.12.20220)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022


Від літа й пам’яті про …

*      *      *


                     Cергію  Ковалевичу  —
                     другові  моєму,
                     присвячується  з  любов’ю


Від  літа  й  пам’яті
про  квітотрепетання
що  умре  —
ніби  Рука  отут  бере  
і  сильно  тягне  уперед!
І  усмиріння  середовищ,
їх  ручки  й  ніжки  —
світ  простре,
і  пам’ять  їх,  і  слід
зітреш.


Тільки  іти  і  йти  —
тільки  вперед!


і  ще  на  швидкості  —
лиш  вічне  обере
і  вільху  із  дерев  —
і  по  коліна  у  воді
                                 небо  пере!

27.12.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2022


Псалом 96. Сяйво Отче

                 Ісусу  Христу
                 і  Матері  Божій,  Діві  Всемилостивій,
                 з  любов’ю  присвячується


І  ось  Марія
з  душею  ангельською
так
як  в  чистої  дитини  —
й  Її  Дитина!!
Й  при  чім  тут
всі  світу  провини!..
Ви  ж  знаєте,  де  в  вас  аптека?
...ніхто  не  знав
цього  —  Мельхиседека!..


О  Свята  Тройце!  Чом
заходиш  так  здалека???


Він  Авраама  стрів,
що  той  мав  здобич  із  царів,
благословив  —
і  Авраам  дав  десятину  
священнику  з  новим  від  Бога
                                                                 чином...
Був  із  своїх  —
й  ніхто!
не  відав!  —  звідки
взявсь...
мабуть,  й  не  був  дитиною...
бо  не  було  батьків  в  Мельхиседека...
був  з  чином  він  —  Мельхиседековим!


О  Тройце!  Ти
летиш  —  летиш
а  все  ж  
здалека...


Бог  сів  під  дубом  
в  Авраама
у  виді  трьох  Осіб
а  той  казав  як  до  Одного  —
до  всієї  Тройці
ми  мали  бути
колись  всі
із  найсолодшим
із  світів
і  помужнілими
бо  ми  герої  і  геройці
з  дитинством!  —
з  Тройцею!..


і  коли  Вас  знайшли
й  нехитрим  й  ненавмисним
завислим
між  дитинством
а  й  не  дитинством
           дехто  чи  деколи
(та  ну  всіх!)  —
«і  клявся,  —  пише  Давид,  —
що  будеш  Ти  священником
навіки
за  чином  тож  —  
Мельхиседековим!»
а  Ти  мене  заніс
в  місце  —  безпекове!
Слово  несе,  й  всеневідоміше,
                                     й  далеко!


Так  треба  —  і  далеко,
і  Тройця  —  далека!..
Не  факт,
що  повернусь
в  дитинства  вишні,
але  вернусь
в  тепло  і  світло
з  Словом  Всевишнім!!!


о  як!  —
явивсь  Младенцем...
«тесля,  звідки  —  знаєм...»
але  —  Младенцем!
щоб  взять  моє  дитинство
в  Своє  щасливе
                               щире  Серце!!!

26.12.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2022


Або ж — або ж


Або  ж  Сі  змінить  вислів  духу  —
я  думаю  він  батьківщину  любить  —
на  високоточний-і-частотний
або  його  знайдуть  під  плотом
розірваним!  —  низькочастотними!..

25.12.2022,  Різдво,
Київ  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022


Небо!

                 Пресвятій  Богородиці
                 і  захисникам  в  Бахмуті
                 присвячується  з  любов’ю



і  міг  би  написать  —  норам
кроту
й  кротовим
матеріал  із  землі
є
матеріал  із  неба  —
є
матеріал  між  —
орки  присмалені,  ще  не  готові
і  смерть  між  ними  —
і  смерть  пахне  алкоголем
те  що  «візьмем  на  алкоголі»  —
                     не  стулилося  і
                                     не  скрутилося
від  брустверів  нікчемні
                               голі
                               кволі
наші  ж  —  уміло  ходять  взимку
а  в  тих  же  лід
і  в  них  —
таких
вже  не  лишилося...


й  вони  лягли  —  і  з
них  кришилося...
а  небо  і  земля  лишилися
скільки  збиралися
в  мішки
щоби  вони  зашилися?!

25.12.2022,  Різдво  Христове!
Київ  —третій  вибір  Богородиці!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022


Ждем приходу Немовляти

Поема


                       Олексію  Сєдих,  ангелу
                       Христовому
                       присвячується  в  любові


       1

Поети,  будьте!  
Будьте  в  духові,
і  чисті,  і  здорові.  
Це  на  орбіті!  
То  не  грязь.  
Ви  —  в  правді  спочатково,  
і  в  Небі  —  що  не  потерпіло  б,  
якби  душі  не  в  любові!  
Ви  сійте!  Небеса  ж  —  як  дихаючі  
і  поля  
й  класні  поля  —  
вся  дихаюча  Божа  просторовість!..  
А  хто  ви?  
Вас  любить  Бог  й  земля!  
Ви  ангели  як  для  очей  
                                                                 стражденних  в  світі  —  
на  крилах  ваших!  
найяскравіші  —  
викльовуються  райдуги  й  поля  
і  що  клюють  веселки  у  полях  
і  музика  інфант  —  а  дихаючи  
ждем  приходу  Немовляти  
спалахуйте  
                               махайте  крилами  
з  орбіти  на  орбіту  
нехай  з  вас  промені  летять  
нехай  же  зуби  часу  цокотять  
о  як  в  вас  зацікавилась  —  робІтня!!  
Як  в  вас  сміється  світло  й  тінь  —
Та  зацікавите  сусвітніх  й  несусвітніх  
та  інші  брякнуться  —  об  старість
і  дивляться  в  льоди  й  рипучо  
дивляться  з  льодів:  
і  видно  всім  —  і  їм  —  стало  лише  тоді  —  
чи  так  готовий  як  казав?
чи  намахалися  —  
які  насправді  вони  в  світі...
Хто  вас  замінить?  
душ  не  побгають  собі  
й  вам  
навіть  якщо  прийшли  
помітити  —  й  замітять!  
Хребет  співа?  
в  інфант-талант  сопілки  витягніте  світ  
і  там  у  його  вусі  
у  творіннях  
з’єднайте  
народіте  —    слово  світу!
Все  з  Слова:  
найтрудніше  
взяти  Сонце,  що  в  зеніті,  –
прориваюче  
сліпучеє  
у  несподівані  ще  
лісові  віти!


       2


А  скільки  лісів

треба  відродити!

А  скільки  в  плавання

велиководе  —

               спорядити!


       3


Звід  азарту!  і  терпіння!  —
Геніальність!
Небеса  високі
і  Всеспрагле  Око
нас  вбирають
                                     далі...
в  нас  —  вдихають  далі!
Геніальність!  —  Звід!
для  кого
Слово  засівається
в  насіннях  —
для  кого
слово  —
що  народжує  в  терпінні.


       4

І  от  —  десь  тенькнуло
це  ти  знайшов
потічок
тут
він  щось  каже
піднімаєшся
з  потічком?
це  ти
         співаєш  
серцем  вічне...



               і  ті  що  висохли
               уста
                           що  часм  мічені
               самі  ворушаться
               «—  це  —  вічне»


і  ті  є  теж
що
водять  крильцями
метелики  мов  серафими  —
над  потічком
«—  це  —  вічне!»


відбитки  ніжок  є
                           це  вічне
і  ця  дитина  злата  —  
                       вічне
сміються  й  плачуть
сльози  —  ввічі
ніхто  й  не  бачить??
а  херувими  усі  —  вічі!!
«—  це  —  вічне»


хотіли  —  вічі!
«—  це  —  вічне»    «—  це  —  вічне!»


очі  розширюються  в  потойбічних
і  очі  —
хоч  би  й  не  хотів  —  вже  потойбічні...
Бог,  ти  —  і  Вічність!

23.12.2022  —  24.12.2022,
Київ  —
третій  
вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022


Чи можна дати щось від себе? Поема

                   Слову  Отчому  Ісусу  Христу
                   і  Діві-Матері  Божій
                   присвячується  з  любов’ю


                                 Біблія  —  це  Книга
                                 не  про  поняття


1.  Очищеним  душам


Давно  спустилося
від  Висоти  на  Небі
аж  до  висот
й  аж  до  понять
що  «всіх  людей
треба  від  всіх  охоронять»...


і:


«кожному  себе  охоронять
найбільше  —  від  земного
себе.»


Сховали  Бога!  —
як  сховатися  від  цього?
Сховали  —  Бога...
все  забрали  вкрали  в  Бога,
як  сховатись  від  понять?
Очі  сердець  —  правді  омити  треба...


Гади  покручені  —  полізли
                             на  балкон
про  що  казав
«Лаокоон»
потреба  є
омитися  із  сльози  Неба...
і
іще?!


від  слова,  мов  в  сердечний  щем!..
на  Сході,  що  в  багнищі,  —
що  мить  як  нить  —
ниті  дощем...
і  не  газавати...


в  Христі  все  сяє
і  —  т  е
можна  подавати...
хто  кому  це  сказав
що  килим  землі  й  неба
можна  взнати
і  яку  нитку
за  якою  —  подавати??


2.  Не  дуже  чистим  народам


Чому  на  верху
ставлять  чайник?
води  невсмислені
бурлять!
Богом  приречені  —
ті  пару  випускають
й  чому
до  Неба  не  гукають??


Й  ось:  агресія  Росії  —
смерть  Китаю!..
Поети  Божії  благоутробні  —
Христа  що  не  питають?
що  вони  лиш  не  роблять!!
ставлять  
питання  —  неудобні


то  все  ще  так?
чи  все  не  так?
це  ж  щось  не  так?!
бо  —  світ  йшов  не  туди  й    не  так?..
«Кінчайте,
війну  кінчайте!»  —
                                         під  Небом
то  ж  дарма  вона  називається,
ось  так:
                     що  Піднебесна?


Один  втік  до  Ростова,
малий  прийняв,  —  
то  ж  так,  прийняв?  
бо  то  «по  поняттях»...
Що  тут  —
                   по  волі  Неба??
                   Христа  такі  питають?
Гангренищу  чигають?
Відтяпають?
хто  знає?


3.  Агресія  Росії,


смерть  Китаю...
Скількох  залишать?  —
Бог,
не  я,
питає.
Скількох  чоловіків  залишать
злі  з  Китаю?

23.12.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022


Все пізнається в порівнянні і бачиться-вибирається на контрасті

                 Всіхстарательниці,
                 Всіхпокровительниці,
                 Всіхзаступниці
                 Божій  Матері  Діві  Марії
                 з  любов’ю  присвячується


Кому  і  з  електрики
добре  встачає
той
на  новеньке
уваги  і  не  звертає
їсть  собі  стареньке
й  питає:
чо  це  так  усі  застаріли??


А  ви  вимикайте,
тут  все  як  світ  старе-
                                             нькеє
стеля  думки  не-Св.  Троїцької
                                                   спаршивіє...
що  це  робиться?
і  що  згори  віє?
Надія!
Вимикаєте
і  вмикаєте  ,  —  і
порівнюйте.
Люди  як  макаки,
куди  лиш  податися...
Вимикаєте  —
і  вмикаєте.
Досвід!


Може  в  миску
разом  з  Христом
і  руку  —  мачаєте?
Мементо  морі.
Бог  зна,
а  ви  ще  й  земне  —
вимикайте...
і  кому  б  дорівнювати?
А  Бог  —  вмикне  куди
слід,
бо  Його...  світовдача  вирівнювати...
і  тут  впала  гора:
є  можливість
порівнювати.


З  Богом  вже  не  старієте  —
є  можливість  —  Бог!  —
                                         молодієте
із  невидимого.
Бога  не  бачать
і  в  вас  основного  —  не  видно!..
Проте  в  Бозі
все  видно.


Ясно  що
і  
вас  потягне?
Як  і  серце
Давида!
         Що
         кому
         видно?


З  низів...
тьма  просочується
і  буде  просочуватись
коли
для  народів
     писатиму...
май  же  совість,  світе  матеріальний,
над-атомний!

21.12.2022,  зайшло  на  свято  праведної  Анни,  
що  зачала  Богородицю;
Київ  —  третій  вибір  Богородиці
Василь  Кузан.  «Відсутність  світла…»
18.12.2022
Відсутність  світла  повернула  нас  до  часів,  коли  люди  були  більш  спостережливими  і  допитливими,  коли  не  чекали  поки  розжовану  вже  інформацію  дядько  Сергій  покладе  їм  до  рота,  а  вишукували  факти  самі,  аналізували  їх  і  вибудовували  у  причинно-наслідковий  логічний  ланцюжок.  Наша  розгубленість  перших  днів  темряви  розвіялася.  Тепер  ми  бачимо  не  тільки  ворога,  але  і  його  сутність,  його  нутро  та  відсутність  у  тому  нутрі  серця  і  душі.
Відсутність  світла  зробила  нас  більш  організованими.  Тепер  ми  за  дві  години  можемо  зробити  стільки,  скільки  раніше  не  встигали  за  цілий  робочий  день.  Ми  втискаємо  у  вузький  часовий  проміжок  не  те,  що  верблюда  –  самого  слона.  Ми  дисципліновані  настільки,  що  іноді  дивуємося  самі  собі.  Наша  продуктивність  викликає  захоплення.
Відсутність  світла  навчила  нас  бачити  у  темряві,  розрізняти  найтонші  відтінки  кольорів  настрою,  заряджатися  від  тепла  стосунків,  відчувати  те,  чого  раніше  не  помічали.  Наше  спілкування  із  близькими  стало  глибшим,  наповнилося  рівновагою  та  впевненістю,  конкретикою  мрій  та  вібраційними  нюансами,  що  ще  у  жовтні  були  неактуальними.  Точніше,  ми  навіть  не  знали  про  їхнє  існування.  Усе  це  разом  зміцнило  наші  родини  та  наповнило  наше  спільне  існування  новими  сенсами.
Відсутність  світла  повернула  романтику  у  нашу  буденність  і  розміреність  буття.  Ще  зовсім  недавно  вечеря  при  свічках  була  рідкістю.  Хіба  на  Різдво,  коли  збиралася  вся  родина,  палили  свічку.  А  тепер  чи  не  в  кожній  хаті  кожного  вечора  блимає  каганець  і  зігріває  спраглих  до  спілкування  закоханих  молодих  людей,  досвідчених  і  виснажених  працею  батьків,  згорьованих,  із  порепаними  обличчями,  поораними  глибокими  зморшками,  що  їх  ще  більше  підкреслює  миготливе  полум’я  свічі,  бабусь  і  дідусів.  Тепер  набагато  частіше  ми  тримаємося  за  руки,  висловлюємо  слова  вдячності  та  підтримки  одне  одному,  зізнаємося  у  ніжних  почуттях  чи  не  по  кілька  разів  на  день.  І  це  тішить  та  зігріває  краще,  ніж  опалення  у  квартирі.  Це  дозволяє  бачити  те  світло,  що  є  усередині  кожного  з  нас.
Відсутність  світла  зробила  нас  більш  терпеливими  і  людяними.  Ми  менше  дратуємося  і  менше  злості  виливаємо  на  ближнього.  Бо  у  нас  є  спільні  вороги,  які  заслуговують  на  нашу  ненависть  і  які  таки  дочекаються,  що  вона  їх  незабаром  спопелить.  Би  ми  бачимо  не  темряву,  а  тих,  хто  її  породив.
Відсутність  світла  зробила  нас  сильнішими  і  згуртованими  настільки,  що  ми  стали  незламними.  Тепер  ми  вирізняємо  ворога  не  тільки  по  мові,  не  тільки  по  спотвореному  вимовлянню  слова  «паляниця».  Ми  відчуваємо  його  дух  у  темряві,  цей  дух  нас  насторожує.  Ми  стискаємо  кулаки  і  це  посилює  нашу  віру  у  те,  що  Правда  переможе.  Наша  надія  наближає  нашу  Перемогу,  візуалізує  її,  робить  її  видимою,  такою,  що  живе  з  нами  поруч.
Відсутність  світла  робить  кожного  з  нас  частинкою  ЗСУ.
Відсутність  світла  частіше  спонукає  вимовляти:  «Слава  нації!».  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022


Не сказав би я зайвого про живу Україну… (безсмертно торкаюся-звільняю й не форматую)

             Святій  Трійці  
             із  Святою  Богородицею
             присвячується  в  любові


Хотів  лікувати  їм  гени
Красою  Висот  —
                                         небуденно
І  я  лікував  їх  щосили
Хоча
всі  (стоп-стоп  —
           всі??)
не  просили
нон-стоп  —  склад  знань
стоп-стоп  —  не  дощок
                                     не  поющих*
бурелом  опада
в  ліс  жадань
все  —  пучок
з  вертикалі  —  сторчок
ніби  нагорі
є  чеченки
«сприймемо  працю
                                     Компа
                                     ніченка»
ніякої  компанії!
звідки  чеченки?
а-а-а-а!  і  тікають
щосили
ні  тріски  ні  приголосу**
але  старий  бір  ще  бреде
але  без  примусуу  —  ніщо
                                                 не  йде!
що  ж
в  мені  так  —
що  Едем
на  вас  упаде
і  є  компи
й  ніченки
стара  Україна  Компаніченка
                                                 й  дух  —  не  йде!..


Дух  то  не  йде!!


Так  і  до  Темзи  
впровадять
ох  вади
й  там  вади
суцільні  вадіки
і  суцільні  душевні
провадять
а  —  кричать!
«Звідки  точність??!!»
«Як  ти  це
чиниш?!!»
«Чи  є  в  зорі  очі?!!»
це  значить
мене  торочать-
морочать
я  приставив  їм  
небуденне  —
хотів  прирівнять
їхні  гени!
І  —
та  перестаньте
«Чому  про  це  —  ми!  нічого  не  чули???»
«Не  знаєм!»
Та  —
це  
із  запасу
Краси  і  Сили!!
Що  ви  тільки  дірки  робите!
І  зразу  впізнаваною
земною  плівою  —  очі  позастилають
по-
земному  трактують
мостять  намостку!
земні  іще  менше  знають
й  президенти  
і  ще  «солодші»
і  виступають
виступають  з  коробки:
«що  це  в  світі  —
                     якісь  недоробки...»
«світять  —  світлячки  —
                                                         геніям!..»
неподобство
хтось  то  один
хотів  лікувати  гени
Красою  Висот  —
                                         небуденних!

21.12.2022,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці
*  -  (це  професійне)«дошки  поющі»  —  вислів  про  світоглядний  спів  
західних  співаків
**  -  одні  голосні-напрямок,  майже  не  одягнений  дух

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022


Всіхперемагаюче свято Миколая

Поема


               Святителю  Миколаю,
               архиєпископу  Мир  Лікійських,
               вчителеві  моєму
               з  вдячністю  неізреченною  присвячується



я  запанів
і  я  закабанів
з  такої  статі
що  лиш  в  блаженстві
                   й  в  благодаті
як  не  шарпнись  —  
а  
     і  ні  дати  і  ні  взяти
і  цілий  день  я  добрий
як  легато!  —
такої  благодаті  і  не  відібрати,
будьте  метикливі  —
та  в  нім  легати
звичайно  як  і  світ
нічого...  ніби  і  не  знати  б...  —
який  я  дерзновенний  —
можна  й  спати


І  як  лягаю  в  інший  день  —
       я  світові  підкладка
чи  як  злягає  світ  —
       то  він  ніби  підкладка
і  все  легато  —
ніби  ув  мажарі,  й  шатко...
ви  ж  і  тут  швидко
маєте  метикувати
звичайно
я  закабанів
із  андрогіннійшої  статі
аж  ніби  в  небі
і  ніби  в  Миколаєві
                               чи  в  Таті!
ну  це...  вони  в  тканину...
шлють  багато!..
ні  ви  осяюйтесь
не  обов’язково  було  зберігатись  —
я  видихнув  і  вгору
                             й  вниз  —
мені  так  було  легко...
що
міг  навіть  цілий  днище
не  плавити  і  не  писати!..
ну  ось  і  я  закабанів
за  всіх  майбутніх
на  весь  світ  панів


а  це  перевіряється:
на  день  цей  Миколаєвий
я  к    м  е  н  і    б  у  л  о    л  е  г  к  о!!!
я  кинув  виднокіл  і  обрій
так  як  в  поета:
висунувсь  в  Бога  я
                                             напів
я  й  перестав  вже  будь-що  друкувати!!
І  що  я  світові  лишив?  —
вивчати
о  як  же  мені  було  
добре...



Хай  Миколай  досвідчений
і  є  любов  (!!..)
а  друг  —  почасти  більший
і  за  всесвіт  ближній
і  —  перестати
в  цей  день  —  поезії  про  нього
                                                       друкувати!..
ні,  миші  наукові  мають  знати
до  речі,
речі  ці  пікантні
але  і  я  пікантний
щоб  стільки  справжньості
від  Миколая  вспів  натягнутись
                                                     чи  набратись
оскільки  світ  заглух
щоб  світ  хоч  щось
міг  означати...



ні  —  вас  ніхто  б  ще  не  
звільняв  —  метикувати...
а  я  аж  закричав:
                 я  ж  славлю  Бога,
                             як  же  так?!  —
і  як  машина  став  їх  пачками
у  внутрішній  редактор  сайтів
                                             пхати!!  —
щоб  змогли
(це  ж  Миколаїв  день!)
або  і  хочуть  взнати
та  будьте,  мудрагелі,
               вполовину  мати
о  Санта  Клаус!
о  Санта  в  кубі!
о  Санта  і  в  квадраті!
оскільки  вже  забули  математику...
а  то  ж  й  не  знали
математики  —
усі  вважаєте,
що  ті  розумні,  математики...  


ох  знає  і  випереджає
уперед  й  зовсім  наперед  –
сам  Миколай!
де  все  це  і  вперед
Ізраїль  перший
і  Ізраїль  другий*  —
це  точно  знає
Божа  Матір.
Де  є  гарячі  й  з  дачі
і  флегматики  гарячі.
Хто  вам  сказав
несоубражати  й  в  математиці?
і  прямо  з  дня  —
(святого  і  блаженного!  —
з  дня  Миколая  —
і  всі  вже  почали  метикувати  )–  
взяла  у  добрі  руки
закабанілого  відпочивайла  —
                                                   Божа  Мати...
І  —  співати!!!
І  —  не  спочивати.

19.12.2022,  святителя  Миколая,
Київ  —
третій  вибір
Богородиці
*  -  тілесний  і  духовний  по  вірі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022


До Миколая!!

                     Отцю  Небесному
                       і  меншому  батькові  Миколаю
                       присвячується  з  любов’ю


Миколай  —  тільки
чом  усміхається
ось  ця  тільки  гілка
ось  є  гілка  тільки
тонкі  всі  сопілки
ось  й  ці
тонкі  смілки  —
верхи!  такі  —  гІнкі!
весь  ліс
невразливо  —  співає
всміхається  сонячно  до  Миколая!!


Посівши
ліс  мислей
ліс  станення  чисел
свічок  й  коромисел!
ліс  —  смислів!
веселок  й  дітей
і  весь  світ  незумисний
весь  танучий  ліс!
то  ж  хіба  не  святий
хіба
не  святого  в  свободі
у  отчій  його  атмосфері
таким  гласом  любові  й  свободи
проймають  —  й  приймають...
і  такі  всі  веселі  
                     є  в  Небі
                     ці  з  неба  народів  —
батько  сонць  і  лісів
тільки
ся  усміхає

18.12.2022,  з  причастям,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022


О НІ

                   Cлову,  Сяйву  слави  Отчої
                   присвячується  в  любові



і  —  ні
не  вирій
провели  царя
і  відірвались  від  царя
«як  хмари  золотом  горять!»
та  й
стали  сірі
та  й  хмари  стали  сірі


ще  ж  можна  зграйкою
або  на  пару
а  лиш  одна?  —
як  стати  чайкою


ніби  блокчейн
—  без  банків  ойкумена
цьому  немає  земних  слів
але  й  майбутнього
                               немає  без  цих  слів
ну  ж  —  із  цих  слів!
із  задниками
чи  й  без  земних  задників!
                                               усіх  послів...
                         ще  шершерех!..  —
Твоя  любов,
                       що  через  мене...

14.12.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022


Апостол Андрій Первозваний — основоположник Української Апостольської Церкви

                     Cлову  Отчому
                     і  ап.  Андрію  Первозваному
                     присвячується  в  любові



З  Любові  —  говориться...
ще  більше  —  ЖИВЕТЬСЯ
і  більш  не  калякається.
Ти  —  Київський!
Ти  —  наш,  український!
А  що  без  любові  живе?
бо  то  все  промине
світ  іще  —
допатякається...
Я  люблю  тебе!  Скорше  все  —
серцем  чується,  й    в  с  е    —
                                         відчувається.
Бо  з  мене  стартували
вниз
світові
невиправні  нувориші,
Андрію!  Що  від  цього  Києву  (?)
запам’ятається?
Глава  твоя!  —
Жива  блискавка  —  в  Лаврі!!
А  Лавра  вертається!


Ти  —  наш,  
український!
усе  українське
ще  має  статись!!

13.12.2022,  свято  ап.  Андрія  Первозваного,
Київ  —
третій  вибір  
Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022


Поети з Богом


Як  поети  
спіють  з  Богом
радість  в  світі
буде  довго


Як  поет
запіє  
поряд  з  Богом
Україна  буде  довго


Марно  нюхати
й  не  йти  
із  Богом  садом
і  на  це  не  садять
й  не  підсаджують
ні  громади
ні  громада


заволають
ув  мережі  мікроблагі
«Боже,  як  до  тебе  
багну!»
то  поети  Божі  —
зір  і  виродків
поміж  їх  плечей
догори  тягнуть!


на  це  не  питаюся
я  дозволу
в  громади!


хто  ж  і  сіє  в  часі
й  зважився  при  касі
ще  й  в  своє  ім’я  (!..)
й  часом  запльований
плента
позаду...


Віч-на-віч
із  Богом  в  парі
у  садах  високодарних
ні,  високоударних  —
не  замінять...


кожного  з  людей  —
на  скільки  хочеш
та  й  замінять
так  гребущі  
часу  міни...
хоч  мільйон,  хоч  мільйони!


Ви,
що  високоорбітні,
не  знецінені,
не  ви  зациклені,
ви  не  амбітні,  —
і  ніхто,  поети,
ні  один  вас
не  замінить...

12.12.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022


Як голос Бога …

*      *      *


                     Богу-Слову
                     і  Матері  Божій
                     присвячується  в  любові


Як  голос  Бога  зичний?
То  і  в  мені
зароджується  зичний!
Пасха  —  вже  встане,  встає  радісна!!
у  світ  цей  двоязикий,
хоч  він  многоязичний  —
хай  біжать  тіні
             часу
                       хроматичні...


бо  клич  від  Бога  
зичний  —
і  в  серці  переплавлю  й  виплюну
хладно-дотичних,  бо  не  вічних!!*


Щоб  світ  стрибав-і-травив
правильно  
хоч  далі
не  калічмо
і  в  мова-мовах  покалічених
засяє  час
новий  —  Богоритмічний!!!
Бог  сяє  —  вічно!!


Алилуйя  —
(«  ну  ось  же  Він!!»)

09.12.2022,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці
*  -  це  не  тому,  що  я  хороший  або  поганий,
це  благодать  так  діє...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2022


Електрони для преображення

     Поема

                   Присвячується  Духу  Святому  
                     в  любові


Є  торсійні  поля  —
перекиньте  енергію  в  Африку.
Відімкніте  в  Європі
електрику!
Ото  ж  всі  в  ній!  Може  опутана  і  галактика.
Одна  вічна  Енергія  Духа  —
                                                                               гуля
і  до  сонця
і  до  дитини
           о  маля!
                     і  взагалі  —  по
                                 кольорових  
                                                     полях!
гулі-гулі!
гуля
мля-мля
дорослість  —  зіпсутість  дитяча...
а  Енергія  Духа
хоч  мля-мля  і  
бла-бла
а  Дух  вказує  —  шлях!!
кому  жито-пшениця
кому  різна  пашниця
що  ви  хочете  від  простого
                                         корабля?
й  що  світ  від  Істини  —
                             відхиля?
хто  заліг  на  полях?
й  чи  не  Дух  підійшов
                             оце  від  корабля?
світ  —  може  —  мнюхи  і  мняйли
й  хто  це  хапається  за  круси
і
прихиля

(до  азів?)

електрика  —  загорожувач
до    т  о  г  о...
до  чого?
ти  є  і  —  Бог,
світ  весь  далеко,
нікого
тиша
нічого...
не  виходить  при  електриці
всім  до  такого!


Вимкніть  світу  електрику!  —
і  Європа  защириться!  —
є  плюси  з  мінусів!..
Хто  тут  проти  природи?
                   плюси  є  —
                   продовженням  мінусів...
і  страх  і  сексти  —  продовження  —
прямий  регіт  з  крусів!!


Хахіти  —
під’єднайте    —
до  мінусів.
І  кидайте  енергію
в  зачервонілу  Африку  —
ваш  президент  вже  присів.
І  охапками  —  і  наохап  —
пріть  до  дверей  без  дротів!  —
Скандал  має  бути  —
вимкніть  Європі  електрику
і  враз  закриють  роти-шкафчики!  —
чого  маєте  це  обіднювати??
менше  електромінусів  —
більшає  горлом
від  серця  —
купа  іде  анафор
(піднесення)
райдуг,
перлів
і  слів
до  ротів!!


розкріпачуйте  їх!!  —
електропотенціал
щоб  просів!
сонце  зійде  над  праведниками!  —
і  із  колишнкріпаків!
                             усовуйте,  
вкиньте  ще  гречки!!
усовуйте!  —  з  Сонця  —
                     стило  ріпаків!!


Дух  веселитися  стане  
тепер  вже
з  усіх  віків!
так  отже  усе  перейде
до  полів!*
Дух    цей  як  Сонце
                           сміється!  на
віки  віків...

07.12.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці
*  -  Дух  Святий  не  втрачатиме  часу  і  благодаті  на  супровід  їжі,
а  ітиме  на  любов  і  творчість  (згадайте  які  ченці,  поети  і  студенти  -  перед  ривком).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2022


Псалом 95. Великомученицям


               Святій  вмц  Катерині
               і  всім  великомученицям
               присвячується  в  любові


Ти  мала  мудрість  
знати  щО  є  кухня!..
а  випивала  і  Господній
мед
із  кухля!
І  мудреців  півсотні...
поряд  з  Сонця  виливом
якось  протухли
ніби  просто  мухи!  —
(якщо  ще  могли  думати!..)
а  потім  захотіли  смерть
за  сю
Трисонячну  науку!!
щоби  не  змовитись
до  кухні  й  муки!
Які  то  вправні  Божі  Руки!..
Яка  та  Катерина!!  —  Божий  
                                                                 жах!!


Якось
мінилися  —  вагалися...
чи  чистити  ошкурки  —
при  ножах.
І  було  Світло!
                                   і  вхопило  темряву
хоч  хто  
не  темрявою  і  вважавсь...
а  серафічний  Огнь!  де  біга  —
                                                               там  вража...
і  де  
межа??

07.12.2022,  нарешті  свято  вмц  Катерини  —
невісти  Христової  премудрої!..
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2022


Це із якої висоти у вертикалі Візьме вас — …

*      *      *

                 Найулюбленішому  Ісусу  Христу
                 присвячується


Це  із  якої  висоти  у  вертикалі
Візьме  вас  —  
ваш  же  погляд
ввись  і  вглиб  і  в  дальні  далі?
Звідки  й  здоров’ю  вашому  —  постати  ж?
Звідки  здоров’я  можна  запитати?
Чи  у  польоті  чи  у  звільненні  —
й  свідомість  на  такому  рівні
тільки  і  чекати?
Чи  ви  прокинулись,  
можете  гранули  читати:
яке  просте  запитання!..—
Звідки  це  про  здоров’я  ваше  запитав  би?
Свідомість  має  і  зростати  
                   услід  запитанню,
                   й  здійматись:
Звідки  народиться  здоров’я  ваше,
в  якому  дусі  і  вистрілюючім  слові
                   злине  —  статись?
Запитання  містить  вже  відповідь...
тільки  б  запитанням  —
запитання  дістати...
яка  це  легкість  і  любов  свідомостей  —
є  на  запитання  —  запитанням
і  Бога  нашого  спільно  торкатись
і  поцілунки
від  Святого  Духа  
сповідати...
Ідея  вас  живе...  
і  в  воленнях  Божественних
у  надсвідомості
мандруєте...  Які  великі!  —
і  ви  світу  не  корисні...
та  й  не  дуже  то  потрібні...
бо  світ  —  ще  дрібний
дригнувсь  —  щез  —  дрібний...
світ  якраз  наївся  рису
і  ніби  у  Отці  і  випада  з  Отця
і  хто  за  вами  в  списку?
і  в  часі  —  і,  отже,  в  описках?..
а  влада  —  владою  вчинені?..
хо-хо!
ви  керівник?
чи  ви  Сковорода?  охохо,  да...
і  поспеціалізуємось  свідомостями?..
чи  поцілуємось...
а  Мати  Божа,  це  між  нами,  
любить  мене
але  це  як  люблю  Христа!!!
та  й  Дух  Святий  —  
Він  же  цілує...
так  цілувати  не  преста!..  —
чи  вам  потрібне
все  земне?
та  —
чи  мені  потрібне
ще  земне?...  
                                     (??)  ...  
                                           (???)...
(якщо  так  Бог  і  Богородиця
люблять  мене...)
             там
             океан
             любові
             з  любові
             я  
             й
             запитую...
             та  Дух  же
             дав  і  взяв
             у  відповідь
             мене...

Дух  є  Симфонія
кого  торкається
   й  кого  торкне...


І  Він  не  промине!!
творить  цілунки  у  серцях
й  тебе  й  мене
     і  всіх  і    в  с  е
Він  Духу  Сонце!..
Дух  сонць
не  промине!!

06.12.2022,  Сковороді    -    300!  День  ЗСУ!
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2022


Ігор

                     Слову  Отчому,
                     найлюбішому  Ісусу  Христу
                     завжди  присвячується


Деякі  типи  й  демони
хочуть,  щоби  я  виїхав,
й  мовчав,  і  не  писав,  
й  не  друкував  нічого,
бо  з  мене  листів  виїмка...
й  трильйонів  декалітрів  —  з  Неба
                                                                           молока,
ніби  в  мені  й  криївка!
і  бат,
і  Слова  аромат,
і  співи  райські  —
й  потаємні  голоси  від  Богородиці  і  Бога!
І  як  в  цей  час!
втім,  як  у  всі  часи
дитині  правди  пити  не  даси?
і  води  чистої  із  серця  не  даси?
всупереч  музики  —
от  з’їжте  ковбаси
бо  і  в  росії  і  на  Заході  —
один  диявол  і  м’ясник...
аж  ти  до  благодаті  тільки  звик  —
чи  зовсім  звик?
А  який  штуцер
в  тобі  ще  не  явить  
у  яких  водах  маринувався  
твій  –  язик?!


Я  в  Києві.  —  не  бійтеся  нічого.
Ні  «ядерка»,  ні  вміст  електрики  —
та  не  торкнуться,
бо  це  я  від  Бога.

05.12.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2022


Передсвято Введення Богоматері

                 Матері-Діві
                 присвячується  
                 з  любов’ю


прийдуть  і  застануть  вас
                                                   битих
трав
холодом
         вранці  побитих
а  серце  гаряче  
                         лиш  хоче  любити!
н
 и
   т
     і  
     л
       ю
         б
           о
             в
               і
н
 и
     т
       і  
       л
         ю
           б
             о
               в
                   і
н
 и
   т
     і  
       л
         ю
           б
             о
               в
                 і
н
 и
   т
     і  

куди  вони  носять  удачі?
про  них  є
«вони  також  плачуть»
а  серце  —  не  грошей
                   а  серцю  —  любити!
хіба  такі  плачі
солодкі  —  щоб  хотілося  жити?!
н
 и
   т
       і  
         л
           ю
             б
               о
                 в
                   і
н
 и
   т
     і  
     л
       ю
         б
           о
             в
               і
н
 и
   т
     і  
     л
       ю
         б
           о
             в
                 і
н
 и
   т
     і  

прийде  до  них  внутрішня  юність?
потвора  —  розсипчатість-тюнінг?
в  них  серце  захоче
                               любити-любити
                     фіалочки  подарувать  —
                                 небеса  пережити?
н
 и
   т
     і  
       л
         ю
           б
             о
               в
                 і
н
 и
   т
     і  
     л
       ю
         б
           о
             в
               і
н
 и
     т
       і  
         л
           ю
             б
               о
                 в
                     і
н
 и
   т
     і  

Серце  —  Огненне,  щомиті!!

Дороги  нічим  не  закриті!..

03.12.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022


Згучання книги першої

                 Святій  Діві  Марії
                 з  пам’яттю-любов’ю
                 присвячується



Все  починається  
лиш  тільки  з  генія
і  через  це
світ  упізна  мене
бо  всі  шукають
десь  за  стінами
і  це  стає  їм  днем...


але  й!  —
вимкнуть  електрику
народ  згуртовується!!
народ  мене  не  промине!  —
і  повзає  за  стінами
шука  де  слово  є  дурне
де  не  дурне...


та  не  брешіть!  ви  ж
відчуваєте  мене...
чи  «розумієте»  мене?
але  ж!  
вимкнуть  електрику  —
і  більш  личинами  не  тхне
і  не  брешіть!  як  бджоли
квітку  —  так
рознюхали  мене


бо  що  відчули  ви  —
настАння?
                   настаннЯ?
і  після  «Нюрберг-2»  хто
і  ще  більше  
                 вглиб  
                 копне?


Як  я  прийшов  до  всіх  
зарання  й  ще  зрання  —
то  так  як  в  запаху  є  Слово
всі  покинули  мене:
сидів  не  в  соняшнику  —
й  сяяв  іншим  вловом...
а  Слово  —  преображувало  так,  чи  не...  
і  світ  зійшов...
Господь  кликнув  мене...


І  зрада  Бога  обернулась
й  провернулась
от  нині  бачите  —
яким  вже  днем...


а  нині  все  ж  спасетеся
і  всі  підіть  за  Словом


сидів  не  в  соняшнику  —
й  сяяв


як  —  сонце
зовсім  я  не  був  совковим!...


як  в  книзі  першій
і  вгрузання  і  влипання
у  любов-мед!
у  світло  Слова!

02.12.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022


Суть подорослішання — недуріння

       Поема

                 Пресвятій  Трійці
                 з  Пресвятою  Богородицею
                 в  любові  присвячується



Пунктир  із  неба
прошиває  землю  —
не  дідух
І  гергон  шию  витягне  —
кричить:
«Га-а-га!»
Пунктир  із  правди  —
йому  землю  підкладу...
Як  хвала  Богу  піднімає  дух  —
ясна  погода
піднімає  душу  і  підходить  спрага
вічне  життя  де  слово  не  втрачає  благо
що  точно  хто  доторкується  —
не  впадуть  і  знову  не  впадуть


бо  слово  не  втрачає  сонце  й  благо
бо  ясно  правді  —  землю  я  вкладу
бо  воскресають  —  де  відвага!
і  слово  що  виточує  
                                               аромат  й  благо
і  як  цей  світ  —  як  він  вигулькує  
                                                                         без  слова
і  втоне  світ  як  він  без  слова  випадковий
бо  світ  він  підстоловий  і  застільний
і  тільки  лиш  надстільний  —
                                                             вільно-вільний!
і  слово  що  виточує
                                               і  миро  й  благо
і  як  його  на  стіл
         й  на  землю  покладу
і  втримає  папір
             мою  і  Божу  спрагу?
бо  ж  воскресають  —  де  відвага!
тоді  і  Іова  Бог  слухав  слово
нАге
тоді  ж  ті  буковки  мов  чують
             і  —  біжать  —  їх  в  слово  покладуть
як  безмір  хоче
                         і  безмірно  є  великий  Дух


«Понадивляйтесь  на  їх  шиї,
бо  Нюрберг-2  скоро  закриє.»
може,  і  Захід  суть  совковий
може,  і  Схід  —  совковий
а
як  ув  мені  схоче
народитись  Боже  слово?!..

01.12.2022,
Київ  —  третій  вибір  
Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022


На початку грудня


                       Богу-Слову  Ісусу  Христу
                       і  Богородиці  Марії
                       з  любов’ю  і  повнотою
                       присвячується


Як  Ти,  Боже,  
у  небеса  сторінку  передгрудня
                                                                               горнеш!
і  вигинається  
в  ній  стільки  білого  —
                                                             випада  й  чорне!
                             тож  Ти  являєш  духу  море!
дУші  повіками  очей
                               скринають  чи  змивають!
ніби  передчувають  —
а  де  є  радість,  а  де  горе
і  тротуарами  Ти
ніби  маршами  говориш
і  литки  сніг  ковтають  —  
де  п’ятками  і  шинами
                                         зривають  в  чорне
і  освіжаєш  душі  і  вони...
що  це    —  Ти  —  не  забувають!
і  оселяєш  звук  в  крик  радості  —  але  й  даруєш  
                                                     світло  в  море
отак  серцями  
і  сторінку  білу  
перегорнем
а  слово  роджене
задля  Життя  в  Тобі  —  це  серце  обрізає!
тоді  усе  і  рине!  —  в  серце...

30.11.2022,  третій  день  Посту!
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022


Свобода

             Співбезпочатковому  Сину
             Безпочаткового  Отця
             з  трепетанням  присвячується


                                 «Ми  переможемо,
                                   бо  Бог  в  нас  переможе!»  


Де  це  сниш  ти  —
де  це  сниш  ти  —
це  
де  
сниш  ти?
Де  дроти.
Свободи  нема  —  де  дроти.
Ох,  я  займаюсь  художньою  ковкою
це  не  якась  така  вимова
і  не  примовки
і  світ  тане  від  художньої  лиш  правоти
стань  належно
і  спитайсь:  хто  є  ти?
гроші,  що,  зліва  звільнюють?
що,  гроші,  —  направо  зневолюють?
і  «бреньчиш»  ти,  прошитий  ти  болями
і  я  молотом  ці  виявляю  дроти
де  ще  немає  свободи  —    де
                                                     є  дроти
і  я  молотом  виявляю  
         й  світ  зупиняю  –  і  за  зупинкою  —
                                   панцерники  перетягаються  на
                                                                       незримі  духу  мости,  —
щоб  розплющив  їх
молотом  художньої  правоти!!
інфантильною  недорослою  заготовкою
                                                                                   ще  є  ти


світова  культура  обвалена  —
         аж  до  зовсім  —  без  толку
світова  культура  була  —  а  ти  є  підготовка
але  з  когось  стирчать
           як  можливості  що  перейдуть
                                                                           у  мости
Мати  Божа  робила  —  та  
на  Небо  забрали
моїм  серцем  задерла  —
забрала  —
задерла
у  Небо  мости!
І  поперек  річки  —  мости  —
є
й  куди  йти?
бо  коли  б
заготовочними  кудись  це
                           вело...
бо  без  духу  не  бачать,  вважають  
себе  непомильними,
що  через    в  с  е    
є  
сіті  —
з  дротиків  не  перепиляних...
Бо  чого  б  Слову  вперше  
з  
Неба!  —
прийшлося  прийти?!

29.11.2022,  другий  день  Посту!
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці,
Любов  —  за  неї  повинні  б  нападати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2022


І є — реї…

           


                           Аж  добре  вмитись    в  емпіреях
                           вмить  вмити  виссю  щогли
                           і  накивати  реями



дісталось
примакрониться  —  це  ніби  лох
стисне!  —
                   і  розшнурується  
                                                                         у  діалог
у  богоектрику

втікають  це  з  родження  слова
—  в  діелектрики
з  народу  вигуки  —  від
                                                   світла  —
                                         від  електрики
прокол  —  лиш  це  задумав  Бог


в  поетові  дитинство  провертає  Бог
це...  а  про  що  ви?
так,  про  що  ви?
проткнути  висі  щоглами
і  закивати  реями
і  розгортається  —  між  небом  і  землею
і  розшнуровується  
в  діалог...
поблагослови  нас,  Боже,  —
землю  нашу  й  що  над  нею
просвіт  —  в  глибоких  водах
це  що  задумав  Бог
де  Бог  а  де  поет?
й  швидше  —  в  обох...

28.11.2022,  початок  Посту,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2022


Небесний Птах

               Матері  Божій  
               і  Наталці  Половинці,
               улюбленій  співачці  Богоматері,
               художньому  керівнику  центру
               «Слово  і  голос»
               із  здивуванням  присвячується



Над
«Херувимською»
в  оазі  ми
і  ми  махаємо  крильми
і  щирі  душі  потрясаєм  ми
любов  сердець  —  що
згори  й  вгору  звільнює  уми
і  правди  доторкаємось  грудьми  —
і  землю  струшуємо  ми  грудьми
ми  серцем  пізнаємо  і  грудьми
і  обійняла  любов  аби  пізнали  ми
і  буде  радість  і  весна  —  й  нема  пітьми
і  холоду  немає  —  і
впаде  переможена  зима


А  то  була  у  серці  —  скалка  льодяна
а  то  в  печерах  люд
й  печера  льодяна  і  не  одна
і  холод  в  світі
для  чого  під  цим  небом  
і  попущена  війна
й  розтопляться  скалки
і  з  шумом  зрушаться  і  упадуть
всі  льодяні  печери
для  чого  й  світло  —  через  серця  двері
впаде  зима  —
є  лиш  Любов!
смерті  нема!


І  всі  прийдемо  до  Христа
бо  нам  летіть
високо  так
є
Слово  в  серці  й  на  устах
прокинеться  спасінь  —  Високий  Птах!
Хай  впаде  переможена  зима
є  лиш  Любов!
тут  смерті  більш  нема!

27.11.2022,  свято  прп  Григорія  Палами,
з  причастям,
я  в  Києві  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2022


Псалом 94


                 Одному  Слову  Божому
                 з  трепетанням  
                 присвячується



Вам  жити  хочеться?
А  то  ж  ще  чується  —  не  жити?
От  і  послухайте  мене,
У  правді  згоджене  —
згоджених  з  Богом  не  мине!
Давида  слухали,
                     дослухуйте  Давида!
по  віддиху
і  заковтніть
як  блискавку-мене
за  зраком
і  за  диханням
аж  ротом  псалма  —  видно...


то  вас  закашляне  і  —  світлом  —  пожене!
без  дихання  й  без  мислення  —
і  Христос  —  любий
пригорне...


тут  з  вас  злетять
й  мерці  світські
і  всі  діла  й  припарки!
не  мислі-шкварки  —  бо  до  цього
вас  й  не  шваркнуть!
і  не  дохлятини—  позбудетесь  мене!!  


не  ви  суєтні
і  не  парки  і  не  паркінги
а  Любов  Божа  —  не  мине!!!


погано  знаєте  шпажиста
відблиск  від  слова  не  мине

вставляєте  де  ключ  —
вас  у  шпарині
слово
проверне


я  з  кровію  писав
й  все  стане  Божим  Днем!!!

26.11.2022,
свято  одного  із  трьох  стовпів  Церкви  
прп  Іоана  Золотоустого,
м.  Київ  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022


Залистопадне живослово

                     Матері  Божій
                     з  любов’ю
                     присвячується


Що  ж!  без  грудей...  або
               пустушку  виплюнь
               або  і  соску
               виплюнь  —  так  от
з  нічого  так  нічого  і  не  чуть
і  чорнота  нахильці  погорить
і  дух  —
живий  підстрибує  —  неначе  відзігорна  
                                                                                                   ртуть
впадуть  
так  мов  тату
мрії  від  тіл  —...
та  на  небесну  суть!
слова  мої  все  ж  далі
                                   протрясуть?..
мов  їжу  —
і  темно-чорну  і  білопінну  каші
понесуть!


на  листях  теракотових!..
цим  дням...


а  то  земне!  —  немов  маля...
але  ж  під  словом  є  могутня
в  Тебе,  Боже,  грудь


І  в  випадкові  
                               дні...
             горять  немов  протези
духа  злякались
незапитанії  тези...


але  ж  під  небом  є
могутня  в  Тебе,
                                             Боже!  грудь...

23.11.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці,
під  час  ракетної  атаки  на  столицю

«Прості  речі  —  разом  з  Духом  —  оживають,  ідуть,
знімаючи  набридлі  шаблони  мислень.»  (Людмила)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2022


Псалом 93. Голос Бога


                 Слову  Божому,
                 і  Утішителю,  Духу  Істини,
                 з  любов’ю  і  ясним  знанням
                 присвячується



Написався  через  мене
цей  сувій  новий
звиток  се  новий
та  й  забіг  за  всі  кінці
                               землі  і  неба
всякого  безсмертя  —  треба!
хто  де  простягнеться  серцем
буде  він  живий
Із  віків  —  в  віки
удар  великий  і  величний
й  так  впаде  на  когось  Бог
                                                             Великий
і  на  когось
Він  Красою  —  мов  Обличчям
і  сльозою  в  серці  —
                                   кличе!
і  в  сльозах  дитини  —  Він  Живий!!


Так  зловилося  б  —  щоби  хтось  біг  живий
з  словом  в  серці  —
і  з  Безпочатковим
біг  би  —  за  всі  землі  й  Небеса
з  вічності  —  непостраждалим  словом
Голос  Бога  —  це  Краса
і  зродилась  з  Того,  Хто  писав...


та  ж  пером  мов  скальпелем!  у  серці!
                           ми  водили  вдвох
але  —  вічне  світло  в  Світлі!
і  є  тільки  Бог...

22.11.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022


Сила в серці


               Духу  Святому,
               Царю  Небесному,
               Утішителю
               в  любові  присвячується


                               Сила  розуму  —  в  серці,
                               очі  серця  —  від  розуму.  -
                                                                                           І.Ш.



Є  вже  в  повітрі
й  те  має  літати  —
хтось  має  справжнім  ім’ям
                                                   називати...
хтось  має  вперше
нове  —  називати!
Бог  же  не  спить  
й  комусь
духом  
не  спати!


от  в  мені  духом  
полум’яніє
й  те  для  душевних  —  весною
                                                                     ясніє!
серце  —  гаряче!
горить  і  жаріє
так  для  душевних  —
                           весною  радіє!


Де  Дух  —  там  свобода!
там  Небеснеє  Царство!  —
і  небеснії  зводи
а  усіх  благодарствуєм


святая  свобода
любові  —  на  крилах
це  сонце  народам
їх  хмара  не  вкрила
і  з  вуст  не  безумство  —
й  всіх  тьма  не  покрила


такі  в  серці  сили  —
це  дух  безтілесний
і  всім  що  просили
Дух  в  мені  і  крізь  мене  —
всюди  Царство  Небесне
де  Дух  —  там  свобода
бо  з  Духом  —  скрізь  Царство
                                                           Небесне!

21.11.2022,  з  причастям,
свято  Архистратига  Михаїла,  покровителя  Києва,
і  всіх  Небесних  сил;
м.  Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2022


Розгортка


                       Матері  Живій  Бога  Живого
                       в  любові  присвячується


Так  Україна,  що  насмілилась,  страждала
І  вчора  з  Польщею
надією  Європи  стала!
Й  Прибалтика  насмілилась
й  вчора  сказала:
готова  до  війни,  готові  є  в  ній  жала!
І  брехуни  старі
і  бовкуни  —
         десятою  дорогою
                                                             пороз’їжджались...
Хай  буде  смілість!!!
Бог  сміливих
і  потішить  —  і  порозважає,
й  світ  поважає:
а  так:  що  Бог
в  сміливих  і  перемагає!!
О  все  стає  сміливості  розкруткою  —  розгорткою...
                                                                                       й  розмаєм!
От  своєчасність!  
Це  вступ  у  музику!
                                 Й  хай  ворог  знає!!


Славлю  —  порив!!
Іди,  світе  старий,  —  в  концтабори  
небожості,  —  у  несміливості  концтабори...
Відходь,  
світе  старий,
іди  у  несміливості  в  концтабори  —  й  не  говори...
Ловлю  —  значний  прорив!!!


«ой!  цей  чоловік  говорить  —
як  і  де  Голь  не  говорив...»
Розкрийте  свічозрячії  дощі
бо  хто  де  Голь
а  хто  з  Небесних  богословій  —
Духа  до-словіє!  —
на  повоєнний  й  надвоєнний
у  трепетаннях
дощ-бемоль!
й  більш  язиками  не  плещіть...


«іди  в  концтабір  —  ув  оазу!  —
безбожнику,  
і  сушею  не  говори...»
і  упаде  на  вас  не  Небо
лиш  вицвіле  сухе  матеріальне
й  всі  одразу  —
і  перенищені  —  й  з  незнищенною  відразою!..


А  Україна!  Ох  і  люто  постраждала  —
тепер  в  союзі  з  Польщею
вінцем  в  Європі  стала!
і  хто  ще  чує,
крім  смиренних,
безмірне  Божеє  зачало?

17.11.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2022


Нема смерті


       Поема


                                 Пресвятій  Трійці
                                 з  Пресвятою  Богородицею
                                 із  здивуванням  присвячується



З  серця  можна  стерти
лиш  те  що  боїться  смерти
бо  належить  смерті
поезію  й  любов  —  не  стерти
Поезія  й  любов  не  належать  смерті
поезія  й  любов  —  вбивають
                                                           страх  смерті


Поет  розглядатиметься  серед  роботів
світ  не  знає  щО  робить
роботи  роблять  з  людей
                                                               роботів
як  порохотяг
втяг
               в  землю  затяг
                           людей  
                                 і  глибше  —  під  землю  —
                                                                       простяг  —
                               підземних  
                           енергій  
                     хобіт!
і  з  серця  можна  стерти
лиш  те  що
земля  дрижить  від  смерті
поезію,  любов  —  не  стерти


                   серце  ж  людське  земне...
                                             впізнава  й  не  взнава
                   чирк!  —  що  третя
                   чирк!  —це  третя
                   іде  війна  світова?
                   і  потопа  —  в  словах
Поезія  й  любов  —  ба  —  не  належать  смерті
Поезія  й  любов  —  вбивають
                                   страх  смерті
серце  розпізнає  що
йому  належить
іраціональний  
                   тілотяг  —
                                   в  протилежність
але  є
що
небесно  бентежить


як  порохотяг
                               в  землю  тіла
                                         втяга  —  аж  затяг
                                                   а  під  землею  
                                                                 протяг
                                               підземних
               енергій  лівих  —
       хобіт
а  серце!  —  людське
                     малесеньке  ще  земне
як  йому  нелегко  вліпитись  в  війну
ще  й  прийнять
Велике  Боже,  начебто  протилежне


поезія  й  любов  —  аж  світають!
поезія  і  любов  страх  смерті  —  вбивають



Боже  Великий,  Душе  сокровенний!
ніби  це  залежить  від  мене
«Спустись  на  землю!»  —  бажають
ніби  це  не  від  благодаті
                                   яка  через  мене
                               і  падають  домени
                               падають  домени
                               домени
                                       й  домени!  —
                                               що  то  їм  прийде
                                               через  мене??
Боже  Безсмертний!
або  ж  —  політ  ущерть!
а  Ти  ж  —  і  над  польотом  
                                                                           ущерть!!
відірвати  від  серця  —  нехристів  й  смерть!
відірвіте  смерть!!  —  та  й  відкиньте  смерть!!
з  серця  стирають  —  що  є  від  смерті
любов  і  поезію  —  не  стерти!
                             Збільшується  Велика  любов,
               бо  Христос  —  вбиває  страх  смерті!!


15.11.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022


Згадай себе!

                                                             Людмилці  присвячується
                                                             із  любов’ю  і  вдячністю



Згадай  бо  я  в  собі
                     згадаю
Як  ти  ідеш  з  гаю
                 й  до  гаю
Й  кожен  твій  крок  —  окрилення
Чи  птах  —  що  теж  з  гаю,
         для  чогось  з  гаю  прилітає!
бо  ти  людина
й  теж  є  люди  —
                       лиш  всеєдина
                 це  людина
й  кожен  добро  чи  не  добро
                                                   в  неї  вкладає...


Тому  —  згадай
бо  це  кажу
а  день
цю  пам’ять  —  віддаля...
                                                         й  стирає


Бог  як  здійняв  —  словом  —  і  видно
                                                                     рай
                                                       і  що  за  раєм
а  в  заяложення  впадеш  —  кричить:
                                                                                       тримай!
                               і  що  було  чи  знаєш?
Трамвай  відходить  —  тебе  з-за  нього  —
                   совість  обіймає  —  то  простір...
Вітрило  чесне  й  ти  —  на  чайку  —
                                                                                                       то  простір!
Чи  махом  на  коня  —  то  совість
                                                             ніби  просто
Чи  аж  змалів  у  заяложеності
                                         і  біля  вулиці
у  забудькуватості  постати
дрібним
Заговори  —  що  ти  зробив  —
те  й  говори...
З  яких  Небес  з  Богом  спускаюсь  у  густі
                                                                                           шари  —...
мабуть  і  птаху  і  Землі  
потрібно??
то  щоб  піднятись  —  треба  опуститись
у  густі  шари
тобі  є  в  серці  слово,  —  говори...

13,  14.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2022


Ніч!

Поезія  Херсону:  
вокруг  все  взрывалось  и  гремело.  ВСУ  били  по  переправе  –  баржи,  лодки  переворачивались,  техника  оккупантов  тонула.  Все  взрывали!  Бежали  на  катерах  и  пешком,  тонули,  гребли  на  плотах.  Ночь!  Хаос  и  паника!
Топили  убитых  и  раненых.  Всех  сбрасывали  с  мостов,
а  их  сбрасывало  с  переправ  -  Плыло  по  Днепру  могучему...  Ночь!  Только  взрывы!
Темная  вода...  ни  следа

13.11.2022,
Київ

 "Техніка  є  (покинута  окупантами  -  ред.).  Вона  розосереджена.  Основну  масу  вони  намагалися  евакуювати  і  переміщували  навіть  тими  альтернативними  переправами,  які  для  цього  не  передбачені...  
Нашими  підрозділами  зафіксовані  покинуті  і  артилерійські  установки,  і  танки,  і  бронемашини."  (Гуменюк)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022


Є подія


Християни  світу  всього,  Є  подія
Все,  довгоочікуване  —  в  падолисті
І  Архангел  Михаїл  приїде
як  надія
         і  все  діло  стане  чистим


                 За  Херсоном  впаде
виконавець  воль  диявола.
А  чого  б  на  Небо  поспішать  
                                                   артистам?

13.11.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богродиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022


Куце

             Поема


                   Вседержителеві  і  Слову
                   Ісусу  Христу
                   із  здивуванням  присвячується



Відкрийте  очі  ви,  діти-шкідливці
                                                         всіх  століть,
що  сталось  вам
із  філософіями  і  під  науками
                                       й  здимітись  —  і  здиміть...
Бо  Істина  —  не  пшик-імпер-Петро
й  любов  до  Істини  не  пшик  у  трюмнеє  відро
й  не  пшик  в  заангажоване  відро
і  не  атлетика  і  відбір  Спарти
й  на  старість  не  подасть  ніхто  і  води  кварти  —
                                                                             й  не  стало  Спарти
й  любов  до  Істини  —  не  алко-видумки  й  розтління
й  не  Середземне  море  й  сало
в  Росії  ще  мало  початись  —  і  не  почалось
                                                         а  вже  росії  і  не  стало
духовність!  і  хай  гризе  кору
                   сибірський  лось
бо  вже  москви  не  стало


Розкрийте  очі,  недодумки  двадцяти  століть!
бо  сталось  елоквенціями  й  екзистенціями
і  здумитись
                                   й  світ  задиміть
але  от  в  Істині  не  стало...
так  Риму  третьому  і  першому  —
                                                   іти  з  загалом
от  ти  ослабнув  —  жінку
         в  тебе  заберу  —
так  світ  вступав  у  відбір-гру
статево-і-зоологічнійшого  у  відборі  шалу...
та  що  там,  то  ще  Давид  підлеглого  завів  —  до  калу...

відкрийте  шахти  в  пеклі  всіх  століть
бо  сталось  вам
і  надимітись  —  світ  задимити  —  
                                         і  здиміть...
ви!  куці  зором,  назви  «росія»
                                               вже  не  стало
у  Харкові  й  Житомирі  —  поперед  звільненням  Херсону  (!)  —
                                     народ  зняв  крюччями  —  
                                     вселенську  хтивість  й  похіть
                                     з  п’єдесталу

12.11.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці...
"  з  яких  Небес  з  Богом  спустився  у  густі  шари  —  
                                     і  те  мені  потрібно?.."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2022


Сила Правди

                           Господу  Ісусу  Христу  
                           і  Духу  Святому
                           присвячується



Ми  берем  кров’ю  наших  воїнів
міста!  —
Їх  не  лишає  ворог  сам  —
                       допоки  має  сили!
Херсон  —  це  Бог  Ісус  Христос,
                                       Бог  з  нами,  милий!!
І  з  нами  Небо  —
щоб  кінець  імперії  настав!
От!  —  перелом  моральний  і  настав!!  —
хто  із  Христом  —  і  хто  проти  Христа!!
Є  танки,  авіація  —  так  світ  на  того  кине  сили,
                                                                             хто  без  моралі,  аморальний  —
                                                           сам  зоставсь!!!
Ми  берем  кров’ю  наших  воїнів
міста!
Вас  Бог  залишив  —  й  голова  ваша  безсмисленна  
                                                                       й  пуста!!
Вас  Бог  і  вб’є!!  —  нами,
бо  Він  у  серці  й  на  вустах!!
І  троглодити  —  ви!  ви  —  привиди-любителі!
Ще  дамби  можете  зривать?
Хто  б  через  мене  правду  наперстав?  —
вас  сильно  й  з  гуркотом  Правда  —  всіх  змиє
                                                 і  всі  підете  ви  на  дно!  
                                                                                                         в  свої  обителі!..
і  світ  здригнеться!
й  дух  його  вернеться
в  Серце  Христа!!

10.11.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022


я можу і робити і внутрішнє…

*      *      *


                   Прп  Нестору-літописцю
                   з  дужою  любов’ю
                   присвячується



я  можу  і  робити
і  внутрішнє  варити
проте
умова  —  це  не  говорити


кого  Бог  внюхав
й  дійсно  взяв  на  Небо
то
перше  ...  який  нині  рік?
як  говорити  слово  —
                                       слово  з  Неба?
на  рот  усіх
накинути  платок?
і  прямо  всі  говорять  як  не  треба
                       говорять  як  не  треба...


та  ж  є  —
духовно-сонячний  ще  листопад
я  зранку  в  ліс  —
                                   хтось  проти  —  Неба  —
                                                                             й  усамітнень?
молочні  струмені  між  соснами...
Бог  і  помітить  —  й  вмітить...
ну  хто  тут  проти  листопаду?
молочні  тиски  —  з  Неба
                                                         хто  ходить  тут
                                                                                           по  впадинах
у  щасті  впадини!  —
що  музику  взяли-дали  й  злетіли!
то  ти  із  Богом  
                                     чи  дознання  ходить
                                     у  тілі  й  з  тілом?
солодку  музику
Божого  рота
           всі  перебити  захотіли  б  ...
І  що  є  після  Бога  визнання?
молочні  струмені  
               і  ходим  пальцями  —
                             це  ж  і  для  тіла?

09.11.2022,  
свято  Нестора-літописця,
Київ—  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2022


Псалом 92

                 Богу-Слову  Ісусу  Христу
                 із  здивуванням
                 присвячується



Й  обмацують  лиш  черепи
                                                         речей
а  музика  лиш  пальцями
             тече
і  дитя-геній
винагороджується  з  віри
і  світ  жіночіш  і  торкає
                                                 з  міри
але  йме  шкіра
що  в  черепах  ніщо
                                   більш  того
                                   не  тече


Якщо  ти  вибухнув
то  рвонуть
             Бог  і  світ  і  вибухи
й  це  світ  тому  пече!!


тоді  ти  чуєш
й  стаєш  чуть  голос  речей


йме  Духа  дух
а  слово  мацає  іще  череп  речей
й  від  Бога-Слова
           більш  ніхто-ніколи
                     не  втече!!


Речі  із  розумом,  що  впав
й  пересмикається,  повзли!  –  й  повзуть.

08.11.2022,
Київ
                     Lesya  Romanyuk
                     вт,  8  нояб.,  15:04  

Кожен  псалом  це  одкровення
Читаю  і  в  хребті  жарить
Прожарює  до  кісток,  витравлює  плісінь  з  душі-  це  антидоти!
(Леся  Романюк    -    чемпіон  України
з  флористики)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022


Хурма нова


                     Пресвятій  Трійці
                     присвячується  новий  
                     аромат



Ми  таїнства  життя  —  є  ієреї...
й  в  ракету  
Церкви  —
й  не  виходим  з  неї
й  що  виглядаєм?  —  Богоцілування
панацею
хоч  правильніш  сказать  —  Отця  і  Сина  й  Духа  —
                                                                                 і  цілування
                                                                                 панацею!
І  бачимо,  недосконалі,  —
як  поспішають  по  дорогах
з  чарунками-дарунками  життя
для  Бога
і  бризкають  —
в  нас  вуличним  життям
як  приступають
де  політ-похід
до  Нього!


І  чи  засяяли  ікони
чи  отці
аж  раптом  в  серці  аромат
ми  пагони,  нам  нюхати
                                             й  рости
                                             до  Нього  (!)
не  дивні  в  нас  отці  —
чи  таїнства  оці
мов  навесні  цвіте  хурма  —
а  тут  же,  вчись!  —  не  дикий  аромат
добре,  що  чоловік  не  автомат...
раптом  це  Бог  зійшов  на  півсвятого,
                                               може  —  й  несвятого?!


а  це  і  до  
його  дороги!!


ну,  —  із  Богом!..

07.11.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022


Вишина


                           Слову  
                           Ісусу  Христу
                           в  любові  присвячується


Полонить  лиш  глибинне  почуття
А...
обіч  вікнами  обставини
                               летять...
повітря  мов  зупинене
                               і  втягнуте  
                               на  глибину


бажання
заарканені
на  глибину  у  вишину
і  устаканення
в  любов  одну!!


академічним  вже  було  б  —  стрілять
ні  дать  ні  взять
така  велика
в  них  і  рінь  і  волосінь
і  в  голосіннях  в  тінях
                                         лінь!!
так  більше  мене
творить    благодать!


і  я  не  міг  —  геж  —
                 образи
                 мов  два  мішки  в  них
                 заштовхать
                 здавалось  —  тріснуть
                 два  мішки
                 й  згине  посипаний  їх  світ
                 артикулює  більша  —
                 благодать
                                           заляглий  світ  з  гачків  піднять?
Не  я
відчіплюватиме  а  чи
чіплятиме  вас  
Божа  благодать


А  чому  б  світу
не  кричать?

06.11.2022,  з  причастям,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022


ВІЧНІСТЬ ЙДЕ


         Поема


                   Господу  Ісусу  Христу
                   і  Пресвятій  Богоматері
                   з  любов’ю  присвячується


1

Як  Батьківську  цукерку  дати  —
рій  свят
для  душ
це  мабуть  каву  й  шоколадку  —
рій  свят
для  душ
й  це  наклада  печатку
любові  Отчої
від  самого  початку
рій  свят
для  душ


Людині  треба  не  багато  —
коли  у  серці
свято
тільки  б  любов’ю  наділяти!
і  тільки  б  —
радість  роздавати!!
ой  люди  й  хмари!  —
скільки  ж  вам  іще  кружляти
у  буднях  —
звідки  шлях  є  —
у  це
свято!!


о  сонце  й  небо,
це  як  довго  вам  кружляти
перш,  ніж  утрапите  —
у  серця  свято!!  —
в  Христове  свято!!
що  хочеться  на  небо  й  сонце
роздавати!


2

Природна  радість  скінчиться
духовна  радість
прийде  —
в  серці
свято!..
І  як  багато  Бога
і  як  її  в  серці  багато!


І  як  я  в  серці  жалкував
що  вам  природну  радість
ще  —  дожати
а  хто  пожне  сам  —
мусить  ще  дрижати...
Духовна  радість!  —
з  серця  в  серце
роздавати!!!


Як  Бога  —  у  серцях
багато!!!
тільки  б  любов’ю  наділяти!
і  тільки  б  —  радість!
роздавати!!  —
це  Свято!!!
Допоки  люди  й  діти
ще  не  полягали  спати.
Людина  спить  —
щастя  летить.
Але  не  так
як  в  Богові  багато!!


Щоб  людям  й  небу
поки  не  згасають  —
роздавати!!!


3

Прийди  своїй  коханій  —
в  серце  святом!
хай  очі  сяють!  хай!  —
сонцям  літати


в  вас  інший  День
в  вас  Вічність  йде
рахманний  хмарами  зійде


ви  нині  скрізь
а  нині  й  відтепер  ніде
бо  вічне  свято  —
лиш  в  Христовім  
                   Серці!!!

12.01.2020,
з  причастям
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022


СОБОР БОГОРОДИЦІ

         Поема


Сплакнуть  і  небо  й  діл
                               за  супокоєм
я  не  втамуюся  ніким
                               тільки  Тобою
тільки  —  що  Богом  —
і  Тобою...


і  я  вгамуюсь
роки  —  самі  стрільбою
сумки  віків  —  прищурюючись  стрільбою
як  це  бувало  —  вже  —
стануть  нічим  
я  не  втамуюся  нічим  —
                                                   тільки  Тобою!!
як  це  бувало
що  то  ніби  без  причин
Твоя  любов  розквітувала  —
єсть!  —
рівень  —
того  що  там  десь  —  більш  не  стало
єсть!!  —
міста  рідного  не  стало
є!!
і  звіту  світу  згідного  не  стало
             (він  згідний  з  чим?  —  Бог  зна)
         світу  не  стало!!  —
Любов  така  розквітувалась!!
начало  неуявленне  —  настало
да!!
я  вгамуюсь...
тільки  Любов’ю  я  Твоєю
натамуюсь
 
й  тільки  Тобою!  —  напоюсь
й  тільки
         Тобою,  Золотою,  нагодуюсь


да!  Тобою  я  керуюсь  —
невже  до  світу  
словом  розвоююсь??
а  за  любов’ю  ж  —  словом  золотить...
чи  у  підвалі  я  —  а  слово  золотить...
чи  виймеш  —
доли  золотить?
чи  я  Тобою  так  проймуся  —
що  мені  буде  все  одно
                                                                       де  жить!!


хвиля  вздовж  моря  побіжить  —
і  все  біжить  —  жить  жить  жить  жить!
чи  Твої  очі  у  таку  Любов  виймали
                                                   Славою  Бога  дорожить!
                                                   і  Славі!  —  так  яскраво!  —
                                                   в  серці
                                                   жить!!!

08.01.2021,
свято  —  Собор  Богородиці,  
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022


Не біда


                             Присвячується  моєму  другові
                             Климу,  режисеру  
                             і  поету-драматургу



Поезія  що  не  сама
                               в  собі  горить
Черпає  внутрішнюю  Силу
ізгори!
Вода  Венесуели
пада  із  «стовпів-столів»  —
і  змінена
й  «горить»  —
                 зміна  це  край
                 для  моїх
                 слів!..
Бог  йде  на  блискавках
на  чудах-воленнях  послів!!
іон  —
той  наклика  озон
                             за  мить
за  мить  озон
безгласно  ж  ...
майорить
озон  —  сам  обіймає  радість!
та  мов  сестра  горить
озоновая  переміна  бадьорить
хочеться  —  з  Богом  жить!!
дихати  цим  і  жить!!


Поезія  —  ох  на  піддавках  чи  горить?
черпа  сильнющу
                                                     нову  Єву  —
ізгори!!
а  світ  —  бешкетник,  заповідає
суходолам  черв’ячка  нам  заморить
внутрішньо  ж  —  
світ  горить
                                                   от  вода  пада
                                               пада  із  «столів»  —
                                                       і  змінена
                                           бо  ми  змінюєм  світ  —
                                                         й  горить

30.10.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022


Земля

                     Найзірковішому
                     Слову  Отчому
                     Ісусу  Христу
                     з  трепетом  присвячується



коні  що  добре
розбирались  у  вовках
в  підзірнім  вариві  залишені  —
такі  вночі  є  коні
на  нишлях
що  чули    в  с  е
й  чули  додому  шлях
це  промовля  —
це  проявля
мене  
             в  мені
вся  українськая  земля!!


на  кого  в  морі
пантрує  доля...
у  руках
його  розширених
стрибає  не  по  хвилях  —
                     по  роках!  —
залишеність
надіяння  на  Бога  не  в  роках
така  ця  зрозуміла  морякам


у  зірнім  вариві
черкнеться  Божая  рука
й  з  точки  найвищої  що  на  щоглі  —
                     до  корабля
що  в  люті  вихори
вони  і  він  смішні
враз  в  несмішний
крикнуть  «Земля!!»*


це  промовля
до  долі  промовля
ще  не  проявлена
                   Земля!

29.10.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці
*  -    спостерігач  гукав  «Земля!»  —  з  найвищої  точки  основної  щогли,
аби  не  пройти  мимо  очікуваної  землі  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022


Квіти добра

       Поема

                           Пресвятій  Трійці
                           з  трепетанням  
                           присвячується

                                       Слово,  що  сходить  з  висоти
                                       від  Отця  світла,  художнє  і  церковне;
                                       Бог  відкриває,  і  воно  —  єдино  справжнє  —
                                       вносить  мир.
                                       Незупинний  вбивчий  понос  висловлювань,
                                       довгот,  війн  —  вказівка,
                                       що  ще  не  знайдені  з  глибини  
                                       художні  образи,
                                       які  здатні  це  все  зупинити  і  просвітити.
                                       Або  підтримка  смерті  —  або  ми  йдемо
                                       до  вічного  життя.

                                       ...при  світлі  Твоєї  істини
                                       і  з  просвітленим  серцем
                                       творити  волю  Твою...



1


Для  безкрилих  —  пищить  довкілля
а  небесних  йме  погляд  —
спільний
в  мостокрилих  —  
це  погляд
цільний
це  ж
для  мене  —  все!  свято!
а  ще  чую  я  Погляд
Погляд!  вільному  —  вільний
о  це  Око  в  Красі!..  багате...
шарудіється  все  —  на  свято
п’яний  жовтень  лапищами
                       от  він  натхненний
мов  від  Жанни  —  піжами
вибиває  —  акорди  п’яні
водночас
залучає  акорди  вогненні  —
скоро  —  в  радість  Господа,  скоро!!
й  так  мене    —  все  —
підносить!
огненним  акордом!!
свято  звільнення  —
це  є  Огень!
Він  для  мене.
Вибухають  найвище  —  псалми!
й  мов  в  майбутнім  опущенці-тексти!  —
може  дрібную  правду
прожили  при  геніях  ми!..
Славте  Бога  Отця,  всюдисущі  оркестри!!
бо  кому  б  нашу  силу
дали!
             і  повідали  —  ми  ...
так  що  слава  Отцю  —
                                     це  повітря!
                   й  огонь  між  крильми!!
й  все  —  що  можем  верховно  понести...
й  все  що  в  силі  таки
   верховним  донести!..



                                               (кінець  першої  глави,
                                                 року  2022  від  Р.  Хр.)



2


Скоро  в  радість  Господа...
Скоро
свято  звільнення!!  
клич  небес!  —  скорбним!
Артистичні  оркестри  і  —
артилерійські  оркестри!
                                               Палять!!
Нарости  палять.
Сина,  що  новим  —
                         усе  творить  —
                         славлять!!
Слава  Отцю  і  Сину  і  Святому  Духу!
Ввись  підлітаємо  —  Бога  ми
                               славимо!!


Славте  Бога  Отця,  всюдисущі  оркестри!!
бо  кому  б  нашу  силу
               отак
               віддали  б  ми?
дужі  слова!  –  що  йдуть
               із  слави  в  славу!  —
               палимі!  —
               і  вічно
               непропалимі!..
Плавлять    —  обличчя  світів!  —
       найсильніші  поеми!!!


3


Обличчя  світів  дрижать,
                                         як  ідуть  
щонайвищі  поеми!!
Що  ви  кажете!!
В  кадубі,  що
також  тут
за  дверима,  де  —
є  також  посолене!
а  ми  сіль
слів  від  Бог-Слова!
а  все  є  для  того
що  через  Нього  постало
і  без  Нього  —  зовсім  непобориме!
чого  прямо  клепки
просять...
щоб  я  подеколи
славив  з
клепками-римами?


І  славлять  Бога-Отця
                 всюдирозсольні
                                             оркестри!!
бо  кому  б  цю  силу  —
                 отак  віддали  ми!
сила  —  хор!!!  —  на  з  Богом  —  плавляче  соло!!
тож  ви  в  серці  —  не
заперечуєте,  що  є  соло?
Що  вам  ще  розказати?!
і  камінь  в  серцях  пробиваю
не  знаючи  яке  в  тих  
                                                 вдень  і  вночі
                                                                                         коло,
а  в  тих  ще  коло...
(Бог  відає  кола.)


Кому  що  казати  —
замість  кріпкого  Отця  оспівати?

Славте  Бога  Отця,  всемогутні  оркестри!!


4


Для  безкрилих  —  пищить  довкілля
а  небесних  йме  погляд  —
спільний
у  крилатих  —  
це  погляд
цільний
це  ж
для  мене  —  все!  свято!
а  ще  чую  я  Погляд
Погляд!  вільному  —  вільний
о  це  Око  в  Красі!  все  —  багате!..

26.10.2022,
не  забудьте  —  свято  Іверської  ікони
Матері  Божої,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022


Чума

         Поема  286


                       Пресвятій  Трійці
                       з  Пресвятою  Богородицею
                       присвячується  в  любові


                                         Тягомотини  і  війни,  і  ще  гірше,  —
                                         дурнувате  говоріння  —  відсутність
                                         художніх  скупих  образів
                                         від  Христа,  Бога-Слова


1


Лиш  відчуття...
це  від  чуття
є  Небо  в  окопах
як  є  і  яма
і  українці  і  не  українці  йдуть  із  ями
от  лиш  до  Бога  —  це  до  тями!


О  щедрість!
в  допомогах!!  —
уся  усім  є  допомога
розквічуються  у
і  над  транзитом  тям  —
вже  вольова  заява  є  до  Бога!
вже  кожен  українець  усміхається  життям
як  з  печі  в  небо  —  іскри  змоги
всі  —  зможемо
все  зможемо!!


бо  Бог  —  Володар  над  життям!!


Це  Він  —  понад  чуттям...
це  нам  —  у  Саме  Сонце
душею
й  духом  дозрівать!
о,  нам  всеспеченим  землі  і  неба
хлібом!  —  є  слово  —  про  те  б
горіти  б,
зріти  б,
не  здаватись,
знов  палать!!


Тож  серце  як  ...
як  у  дитини!
які  там  інтелект-журини?
розум  як  хочете  —  тут  можете  на  землях
стосувать
а  нам  лиш  Бога  —  цілувати
цілувати  —
цілувать!!


Його  і  зірку  —  цілувать:
от  зірка  —  в  серце!
та  хто  не  був  в  шаленстві?
та  що  там  розбереш!  —  і
цілувати
цілувати
цілувати  —  і  без  меж!


                                                 (  кінець  першої  глави,
                                                   вся  слава  Богу)


2


а  ви,  бувало,  не  у  цьому  часі?
а  я,  бувало,  випадав
                                       із  часу
а  я  жалію  хто  тут  є  з  бідою
а  може  всі  усіх  жаліють
а  хіба  Бог  є  не  зі  мною?
от  Бог  —  Огень!!!
і  що  для  Нього  ніч  і  день?
Бог  мене  вихопив  —  в  свій  День!


вважаєте  закінчаться  мої  припаси...  (?)
що,  тут  чи  там
                 закінчиться  Огень?
що  тут  зірвав  мій  градус
а  чи  він  мій  —  весь  градус?
зірвався  світ
як  з  льоду  чум  
і  хлоп  холодний
чого  я  радуюсь
чого  я  радуюсь  —
мов  в  мені  серафічний  градус
чесний!  один,  однак,  мене  не  чує  —
                                                                       чує  градус...


а  от!  ще  на  землі  у  мене  ноги
а  от!  як  серце  виткнуте  —  до  Бога!
чи  не  вчепились  тут  мені  у  ноги?..
чи  не  лишилось:  серце
серцем  запалити
та  ввись  летіти
                                 більш  летіти!


                                                     (кінець  другої  глави,
                                                     Богу  слава,  року  2022  від  Р.  Хр.)


3



що  я  палаючий
та  й  на  палаючому  
частоколі    із  мого  (...??)  псалма...
               чи  це  є  дивно
               чи  це  навіть  і  не  дивно  —
               що  є  ще  дивні  люди
                                       по  домах?



4



й  тут  всі  —  слова
усі  би  руйнували
та  йдуть  зі  мною  в  зцілюючі  по
                                 Богу  слова...
як  ви  ще  мало  взнали!
всі  про  якісь  немислимі  хлопки
хіба  я  тріснув?  —
я  хлопнув  світ?  —  ц  е    Бог
привів  до  тями!
усі  би  й  хлопали  —
а  я  не  міг  прорватись  до  поеми!
ви  ж  розпинаєте  Христа,  релігії,
всі  болтуни  і  промовляючі  богеми!
всі  ж  є  —  слова
позори
гляди  й  люди  —
мов  гуртуються  —
в  поему,  в  діло  і  під  темою


о  слово!  —  в  Слові!
як  —  (й  це  теж?)  —
серцем  припадеш  —
то  так  й  потягне
           по  колючках  очима  —
                         на  поему...
Релігія  ж  вбила  Христа?
Ви  вбили  Христа.
Ви  ж  маєте  всі  доповзти
й  засяяти!  —  і  жити  для  Христа.
Чи  ж  ви  закричите:
хай  із  моїми,  власне  з  нашими,
(слова,  слова...  )  псалмами
світ  розгорятись  перестане?


5.  Слово



Як  без  підпорок  і
народжується      в  с  е    —  безкрає...
і  темінь
і  як  центр  —  звід  зазвіздивсь
і  музика  
фортепіанна  
і  злинає
мов  з  неба  впав  кришталь
і  в  звук  розбивсь...
й  нині  поети  є  —
що  їх  не  підпирає
                   й  не  підпирають?

вже  без  електрики  й  підпор?
нам
в  нас  і  регулярно  виника  простор,
бо  дають  вечір
і  він  крізь  небо  і  вікно  —
                             у  небо  і  в  кімнату  —
                             ще  й  гасає!  й  загусає...
як  регулярно  електрони  вимикають  —
то  регулярно  і  Людмила  грає
й  чи  в  музиці  почути?
що
Дух  торкає


в  цю  мить  —  безкрайню...


і  Дух  запитує  —  а  Слово
відповідає!!


24,  25.10  2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

«Поема  —  втішаюча,  бо  вона  правдива.»  (Л.)
Та  і  :  «Правдою  Твоєю  ізвєдєші  от  пєчалі  
душу  мою.»  (  ц.-  сл.,  Пс.  Давида)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2022


Світ внюхує —…

*      *      *


                     Вседержителеві  і  Визволителеві
                     і  Спасителю  всіх
                     Ісусу  Христу
                     з  трепетом  присвячується



Світ  внюхує  —  що  
я  дитинністю
йому  і  заважаю
й  ображаю
що  ви  винюхуєте
в  мені  соду
а,  ні  —  оцет?
учився  очно  —
а  помру  заочно?
із  носа  викомарюєте  точність?
ліфт  в  ніс  всім  нерозумним!
і  вулкан!  —
але  з  задимленістю  нерозумні  очі...
Й  що  серденько  сокоче?
що  у  дитинстві  нерозпадні
й  тихо  точні
і  що  в  дитинстві
вельми-вельми  круглі  очі?
і  скік  —  ув  Бозі!
вселенна  провертається
у  оці  як  Бог  хоче!!!


Чи  я  не  проверну  весь  світ?
І  світ
до  Неба  стане  спиною  —
і  —  захихоче???

22.10.2022,
Київ  
Про  головне  —  про  стосунки.
"...Можливо  інколи  замість  тривалих  молитов  спробувати  сісти  у  крісло  і  думати  про  те,  що  Він  на  мене  дивиться,  Він  мене  бачить,  Він  мене  розуміє.  Що  зрештою  Він  жива  особа!  Бог—Особа!  А  ще  подумати  про  те,  що  я  Йому  можу  відповісти.  "
 о.  Лука  (  Михайлович  )

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2022


Що найскладніше в релігійному досвіді? Думаю стосунки.

Що  найскладніше  в  релігійному  досвіді?  Думаю  стосунки.  Не  так  складно  запам’ятати  певну  кількість  молитов,  час  від  часу  відвідувати  святі  місця,  вшановувати  свята,  сповідатися,  дотримуватися  окремих  релігійних  практик  тощо.  Все  це  не  так  вже  складно.  Однак  все  ж  це  щойно  умовності.  Вони  засіб,  а  не  ціль,  обгортка,  а  не  пункт  призначення.  Суть  віри  в  іншому.  У  стосунках.  Це  мистецтво  з  мистецтв  (вміння  будувати  стосунки)  робить  нас  віруючими.  Нездатність  до  цього  відсуватиме  нас  на  марґінес  віри  або  й  далеко  поза  нього.  Хочу  наголосити:  стосунки  роблять  нас  не  ангелів  з  крилами,  а  звичайними  нормальними  людьми.  Думаю,  це  вже  надзвичайно  багато!


Де  корінь  цієї  поважної  духовної  проблеми?  Мені  видається  у  тому,  що  не  усвідомивши,  що  Бог  є  жива  особа,  і  що  Він  бажає  будувати  зі  мною  горизонталь  взаємин,  ми  неодмінно  скочуватимемось  у  провалля  карикатурної  релігійності.  Якщо  є  Я,  то  Бог  є  Він.  Ця  важлива  горизонталь  /Я-ВІН/  може  відкрити  нам  справжнє  усвідомлення  стосунку.  Бог  Біблії  стоїть  у  радикальній  опозиції  до  ідолів.  Бездушних  і  мертвих  витворів  людських  рук.  Ви  це  мабуть  вже  чули,  гортаючи  Старий  Завіт.  Проблема  наших  поразок  у  духовному  житті  у  тому,  що  носячи  у  своїй  свідомості  образ  Бога-ідола  (насправді  ж  не  Бога,  а  божка),  ми  ніколи  не  будемо  здатні  ступати  на  шлях  справжніх  духовних  стосунків  з  Богом,  який  є  живою,  реальною  і  співпереживаючою  сутністю.  Звідси  такі  часті  у  нашому  житті  випадки,  коли  виконуючи  чимало  правил  релігійного  штибу,  знаючи  чимало  молитов,  ми  маємо  величезні  темні  діри  у  стосунках  з  людьми.  Одна  з  причин  –  хибний  релігійний  світогляд,  у  якому  є  місце  чому  завгодно,  окрім  справжніх  здорових  стосунків.


Ми  спокійнісінько  ходимо  у  храми,  але  не  спілкуємося  з  ближніми,  наші  домівки  повні  церковних  аксесуарів,  а  у  серці  крижаний  холод  неприйняття  і  несприйняття  людей.  Вийшовши  з  небесноподібних  храмів,  ми  нерідко  занурюємося  у  пекельно-вогненні  сварки  і  суперечки.  Як  тут  бути?  Не  думаю,  що  маю  мандат  порадника.  Скажу  хіба  лаконічно:  з  цим  точно  треба  щось  робити!  Можливо  інколи  замість  тривалих  молитов  спробувати  сісти  у  крісло  і  думати  про  те,  що  Він  на  мене  дивиться,  Він  мене  бачить,  Він  мене  розуміє.  Що  зрештою  Він  жива  особа!  Бог-Особа!  А  ще  подумати  про  те,  що  я  Йому  можу  відповісти.


Помічником  у  цьому  нам  може  стати  ось  така  молитва:  
«Господи,  я  знаю,  що  Ти  є.  Я  багато  про  тебе  чув  від  інших  людей,  я  чимало  прочитав  про  тебе,  але,  здається,  ніколи  не  почув  твого  живого  і  люблячого  голосу  і  тихої  присутності.  Відкрийся  мені  у  своїй  вічноживій  тайні  спілкування.  Відкрий  мені  дар  стосунку  з  тобою.  Допоможи  бути  особою  стосунків.  Я  вірю,  що  збудувавши  їх  з  тобою,  я  зможу  побудувати  їх  з  ближніми.  Бо  лише  тоді  я  зможу  бути  уповні  людиною».  23/10/2022.
єрм.  Лука  (Михайлович)

...но  это  и  вопрос  нашего  смирения.  Поскольку  мы  не  совершенны,  эгоистично  на  себе  сосредоточены,  —  то  благодать,  если  она  и  есть,  на  нас  не  простирается.  То  же  самое  —  когда  мы  хотим  благодати  как  лакомства.
И  тут  снова  постоянная  борьба,  борьба  каждого  с  самим  собой.
Вы  затронули  очень  важный  вопрос  —  вопрос  здоровья.  Не  только  физического,  но  и  морального.  Кто-то  физически  может  быть  и  не  в  форме,  но  если  иметь  к  этому  правильное,  соответствующее  отношение,  то  это  может  помочь  —  так  при  огромной  усталости  делаются  великие  вещи.  
Другой  пример:  если  мое  отношениек  кому-то  нечистое,  то  я  подозреваю  что  и  его  отношение  ко  мне  нечистое,  —  (все  это  различные  комбинации)  —  и  это  замыкает  общение.  А  если  общение  закрыто,  то  та,  другая  реляция  (делает  жест  повертикали)  не  происходит.  Эта  реляция  (тот  же  жест  по  вертикали)  не  является  результатом  общения  (жест  по  горизонтали).  Но  горизонтальное  общение  должно  быть  чистым,  чтобы  был  шанс  другого  общения,  вертикального.  (  Ежи  Гротовский.  Перформер)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963640
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2022


Очі

               Очі


                           Присвячується  
                           Духу  Святому  в  любові



Чиї  подивляться  на  цеє
                             очі
горять  і  світяться
                               за  полустанком
ці  дзвіночки!


«А  в  Дікенса...»
ой,  тихше
до  духу  —  швидше  ж  ...
а  в  обговорення  би  ...
повільніше!


чиї  подивляться  тремтливі  очі
світяться  йдуть  
за  колією
ці  дзвіночки


а  Божі  Очі  в  нас  —
пророчі...
про  що  одчиниться  —
і  те  супроти  ночі
і  йдуть  спираючись  об  нас
останнії  дзвіночки


ой  тихо  тихше
й  ще  тихіше
до  духу  швидше  ж  ...
ось  до  букви  —
повільніше  б
й  Небесні  ніші
випадають  —
в  тло  чистіше


Хай  тло  зорі  —
й  торкнеться  цар  Мідас.
Й  син  Вічності  —
йде  Вічне  —
й  вибух!  —
й  «непронас!!»


син  Вічності
немов  запізно
і  про  вічне...
та  
сини  часу  —
про  своє  
про  час!


а      в  с  е  !  —  несеться
очно  і  заочно!
а  Очі
дивляться  на  нас
та  йдуть  останнії
дзвіночки

22.10.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2022


І — ріть!

                 Діві  Марії,
                 дуже  улюбленій,  —
                 присвячується



дикунством  вкрадена  ця  назва
хто  сам  по  вітру
           доли  згріб
по  вітру  часу  стягнув  землі
гріб
і  —  в  море  з  шумом
                                               зойки  прапорів
і  так  «росія»  —  має  відгоріть!


і  звідки  вони  під  водою
                         знають  сірі
щоб  тільки  проти  вітру
лиш  по  вірі
             вискакують  з  води  в  повітря  —
                                                   ріть!  —  і  —  ріть!  
поети  —  дооперуються  у  повітрі
і  плавники
і  старі  назви
в  повітря  вставили  і  —  вставилися  —  відгоріть


і  навколо  із  сітей  старості
                               бульки  не  вмерли?
А  ви  горіть!!
А!  
й  сіть  згорить
а  ви  горіть!!

У  Сонці  Правди  не  умріть!!!

21.10.2022,
Київ  —  третій  вимір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022


Псалом 91


                             Духу  Святому
                             і  Матері  Сина-Слова
                             в  любові  присвячується


                                               Любов  Божа  зцілює!



Глибинним  сонцем  можете  ви  стать
в  глибині  з  Сонцем  можете  так  стать
бо  тать  такий  що  світу  —
із  глибин  —  Сонця  не  видно:
і  ось  три  тисячі  літ-зим
                               після  Давида
більш  не  писалися  нові
псалми...


і  хто  вмістить  її?  —
суху  і  спалюючу  —  і  сліпучу  
                                                       Магму?
і  скаже  «Ми»,
бо  хто  є  Бог  —
і  хто  є  навіть  ближній  із  сім’ї?


...  і  навіть  не  потрібне
вміння!!
і  заскрегоче  віск  із  патристичних  —
                                                                   в  глибині
і  заголосить  з  патрубків  —  
                                                                             каміння!
достатньо  чудне  —  Божеє  веління
вмістить,  вмістить!  і  ще
             при  цім  ходить,  —
в  —  узи  всеспалюючім,  у  —  благоговінні!!
чи  порох  здох  або  й  ти  здох?

ах  —  є
ніщо...

в  тобі  впечатав  Бог!
і  Сонце  ріє  —  в  тому
                             що  було  в  обох!!!
щоб  допускала
й  ще  яка
встілька  калоші
що  Ангел  як  відбіг  від  Тройці  —
тоді  він  й  здох!!


Благословенна  Тройця!
Благословенне  Царство!


І  благословенний  Бог!

19.10.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022