| Сторінки (18/1760): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
З 49-ї книги:
Збройним силам України
і волонтерам України
Я міг не їсти цілий день
й так майже день-у-день
і лляв мільйони декалітрів
сонць-пісень!
Дар їв — лишень Духа спожитки
й Богу носив —
сильні й тяжкі безсмертя
звитки!!
й донині ще совєтські
і тікають і кричать
як їм даєш
безсмертя Бога подержать.
« Не бійтесь тих, що убивають тіло,
душі ж не можуть вбити...» —
Ісус сказав і виконав
спасіння діло.
І головний Куценко*-психіатр
не зміг це
аудиторії студентській пояснити:
Й що? — тебе не їсть,
як всіх, життя-театр??
Так, я й тоді
не міг у сні гріховнім — снити.
Так, вас підтримують,
проте — ніщо не в Сині вам не зможуть
пояснити.
Любов й поезія лиш —
вічні,
і ними нам, з Христом й в Христові, жити!!
06.12.2021,
післясвято Введення
в Храм Приснодіви
* Всім відомий Глузман, майбуть, чув про Куценка-психіатра (70 - і роки)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2022
Богородиця — лідер правди
і крил!!
(Викиньте в море смертьфони,
бо творчість Слова-Бога —
це і в мені, і моя творчість!)
Всеблагословенній Марії,
Цариці Небесній,
з любов’ю присвячується
Це є праця
на встановлення
Бога — на віки
віків!
і відновлення в Отчому
лоні
тільки
схожого
відданолюблячого
і Боготворчого — руху душ
у свободі!
а не «м’яса»
і «м’ясників»
й дощ відмиває
і нагадження
й гаджети
й з лісу — прозовість
а з’являється правда в капілярах лісів
і моїх,
ув нормалі,
в основі!!
І глибинні удари
крил поезій
раптово
і народжує Син
Своє слово
у Дусі Любові!
31.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2022
Спасителю світу,
Богу-Слову Ісусу,
і захисникам Маріуполя,
де кожний — Герой України,
з вдячністю присвячується
Лія* сказала,
лиш почалась війна,
«Рєбяткі, нє молчітє...»
Ось в середині квітня
поживе ясність
на хребтах
в двох сторонах:
що єсть Отець,
і справедлива —
карликам хана!
Й як добре бути у Отця!
бо всякий тлум —
він добіга кінця
от! щастя у Отця
й тобі немає чим тлумитись
у Отця!—
тобі немає більш кінця...
у Слові і піднятий Отцю Духом —
й як добре стає ниркам
і серцям!
а як усім, що без Христа,
пісня оця?..
Що ж, добре є від цього —
не усім серцям
але в серцях потреба —
поки людині
не дано
це буде
з Неба...
Як мені добре у Отця!
Як мені гарно у Отця!
Було Отець псалми подав!
дякую Сину!
дякую Матері!
тим більш —
у всьому є початок але надалі —
більш нема кінця...
тож я проліз у хребті Космосу
і яка радість — у Отця!!
усе є в Бозі й ради Бога і до Нього!!
Посередині квітня
прийде Росії
ще якась хана
й тридцять віків —
й знов у псалмах Сила й Свобода
й Радість ця —
як добре бути у Отця!
як добре бути у Отця!!
як добре бути у Отця!!!
29.03.2022 —
30.03.2022,
Олексія, чоловіка Божого
* - Лія Ахеджакова, тверда розумом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2022
Младенцю Ісусу Христу
в дерзанні присвячується
Страху не було на Майдані.
Світло!
Які вам
слова жадані?
З диявола — страх
і світ це листочок
чи — невіруючі конверти
не знають
чи хочуть
жити — чи вмерти
в зневірї
трясуть
страху кайданами!..
Ви ще не на українському Майдані?
Що ж, — є данність.
Божа Мати — є, була
на Майданах.
Як знекрилює страх
і страху надання —
То палкі вам
ці сльози-слова
жадані?
Сльози вогненні!
Сльози надлюдські
і людські
і Матері Божої!
це збігтись у генії!
Гуси
чом низько
повзуть
як усі світські гуси
чують глибин землетруси
хто ж почує
за них —
неботруси?
хто —
у них
душетруси?
Вщерть йде високе! —
і геть —
нижче вискакує геть!
то й душі — трусить!
у якій ви були калабані...
Світло! так!
бачення серцем як
у коханні
аж розрізняння любов’ю
у чомусь є схожі
бо і схожість — в Любов
вихором злюблені Любові Божої
Втягує —
втягне все Божа Любов!!
27.03.2022, з причастям
28.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2022
* * *
Марії, Матері Божій,
і присвяченню Її Серця
Вітер — оновлень!
Вітер! — переміна!
За вітром — лавина
Добрих людей — лавина
Зброї — лавина
Мокрість, дощів — лавина
Слава героям! Слава Україні!
Тяжке озброєння — за лавою лава
Слава героям!
Україні — слава!!
Над нами закритість:
дух в силах! — й лавина!
Це — Богоматір!! щомиті!
Чистої воля!! — лавина!!!
Слава героям!!
Слава Україні!..
26.03.2022,
з присвяченням Росії і України
Пречистому Серцю Богородиці
Папою Франциском
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2022
* * *
Святій Тройці зі Святою Богородицею
в глибоких роздумах
присвячується
Вилазьте, здохлі, з
газової камери
комфорту
Відкрийтесь небу
станьте на землю
всміхніться
Сонцю
В вас оловяний напівстрах —
то в вас полуда на очах!
то маєте
ще очі білі — й тхнете чортом!
Церкви закрили? —
коріння від небесних — свят і діл —
підрили??
ох, які в вас «славні» рила!!
видно — духовним голодом
весь світ
морили??
і говорили — прийдемо, бухнемось
у переплавлення
в ретортах?
ох, одійдіть!
знов тхнете
чортом!
так говорили,
чи не говорили??!
це хто б
тягнув шнурки — вогненні —
в ваші жили!
То Дух не пожаліє вам
напалму!
То слово моє
в вас дірки
пропалить!
Пропалих
і безпалих всіх
й в добі розпатланих,
вас, впалих! —
вас прямо вхоплять і зігріють
здіймуть й зберуть — й швирнуть! —
ви не розгледіли?
це справжнє щастя — цілі мої патли
Слова і Космосу й душі
моєї — ось — служилої!!
ось просто щастя входить — в
жили!
в Дусі і Істині
(ви ж щастя — всі комфортом підмінили...)
у вас
колись пропалих
Я міг би вас
порозкидати — і зібрати.
Та ось з присвяченням
вас забере
у кращі руки
Божа Мати!
У Маріуполі за вас
всі українці кров’ю платять...
сотнями й тисячами відданих життів...
й вже сотнями дітей убитих платять...
25.03.022,
присвячення Росії і України
Пресвятому Серцю Богородиці —
Папою Римським
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2022
Богородиця
Бувало (чи нині буває?) таке скло
віконне
ніби
всередині тіла його
щось хтось вгнув
чи прогнув
дивишся — ніби вікно «пливе» як — сонне!
як — між соснами хтось мигнув...
Хто б ...
ще ... з правди?..
А війна??
Виставляє у правді.
Хто не може —
хіба що порадить!..
«Ближче...»
«Ближче до правди...
без викривлень.»
А хто сіє?
а вам сіє
п’яна алкоголік-вбивця-мародер — росія?
а все скло
хрустить
під ногами
а з моногамії
витягується гнилість-європа
догори ногами
Що сказала в день вибору ц ь о г о
Свята Божа Мати?
Мені сказала: «Це — той.»
Тепер всі вмираєте
тепер думки — відкрились
тепер всі
маєте
і ще з кращого хочете
мати?
Та є вічно теперішній час
в Христі Сині Татовім
а ви хочете «майбутнє»
тут мати
але ж і нема Росії
а є Свята Божа Мати
і з Неї я
правду сію
не
бо я такий
а — Бог й Божа Мати!!!
Хто справу зробив —
може
і відлітати!
Бо — Бог за благодаттю!!! —
Свята Божа Мати.
24.03.2022,
передсвято присвячення Росії і України
Пресвятому Серцю Богородиці —
Папою Римським
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2022
Сину Божому, Слову,
і Духу Святому
з трепетом присвячується
Усе це бачить
Вишнє Око
усе піде «вслід
за російським кораблем»,
це напрям вказаний
це збожеволіле широке
застрягне й
в сміхові — як
не сміявсь Рабле
і «русскій мір»
і русская рєчь устрягнуть
в пєщь
й до пекла
й в пеклі — голим задом
майоріть —
от — бо прийшли Харків «сбєречь»-
«асвабадіть»
і Маріуполь,
що є знаний на весь світ,
«асвабадіть»!..
й будуть горіть
єретики*!
попереду Святого Духу
і пропихали світську річ!!
дітей вам їсти?
ви канібали!!
ніби вам ці язики повитягали —
повісять!
посвітите ще язиками — ви ж сміялись!
Гаага? Нюрберг — й винних
всіх повісять...
як не знайшли у Слові свого місця —
то в пеклі
всім
є ваше місце
єретики
впадете ви
на ваше місце!
ви — дияволісти!!
А українці
і в Небесній Україні,
і в Земній
та й сядуть з Богом хліба з’їсти.
16.03.2022
* - єресь етнофілетизму, ("плем’я важливіше за Церкву"),
засуджена Церквою в 19-у столітті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2022
* * *
Пресвятій Трійці
з Пресвятою Богородицею
в любові присвячується
Слава Тобі
за явлення нетлінної Краси!
Сонце над лісом
сонце за
лісом і домом
Абрикосове стікає
медово!
Слава Богу —
в кожному й світає
невідоме
Дружба викликається
не шепітом
а слухом
Все заради і любові
й Краси духу
і розверзнув би такі висоти
впав би у такі глибини
що людину
Яку любиш
тільки й слухати б ...
плакати б
у ауру
Святої Богоматері
та лиш дивляться з Христом —
з Красою духу!..
і любитися
тут в мені
зачинає — і ворУхтатись!
як ви не в Христа удома
меркне все...
все ж — невідоме
то вам світить в невідомім?
19.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022
* * *
Ще кілька днів
і побіжать антихристи сумні
принісши жертви гекатомбні
у своїм чорнім пеклі сатані.
Відлічуйте їм час,
нечасті зорі,
синхронно "Вірую!"
понищувальне їм співайте
всі в Україні
сущії півні!!
Бо радісно і Богородиці
в мені!
17.03.2022,
память святого Герасима
Йорданського
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022
Вічноюній Силі
творчій молодій —
Духу Святому
з любов’ю присвячується
І жовтими пурхаликами
в щасті
Бажання відмежовує —
весна!
Напевні ці весняні
письмена,
Напівні вже,
тремтливі
імена...
Закон є!
і уста що
— благодатні!
Закон. А в сяйві
благодаттю йде Весна!
Вона на крилах — так підноситься
Весна!
А серце як надію чує —
серцями Весну любить
і цілує
оскільки ця
Весна —
для всіх одна!!
15.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2022
Усякий, хто постане в Світло, —
буде жить!
Це час диявольсько-російської навали!
Повстаньте, всі народи, повставайте —
й більш не спіть,
Бо в Україні сини й дочки повставали!!
Це час диявольсько-російської навали!..
Диявола належить вбить! В собі убить!!
Вставайте, і просвітлені і непросвітлені, народи!
Усякий, хто постане в Світлі, —
буде жить!
Бог — або Звір,
світло — чи тьма!
життя — чи смерть!
Бог є свобода!!
Усі ми будем вічно жить — в свободі!!
У Сонці правди і сонце в світі сходить!!
Усі ми будем вічно жить — в свободі!!!
14.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2022
* * *
Богородиці
Цариці Небесній Марії
і місту Її імені Маріуполю —
присвячується
І хай все те і означає
Що і життя живить і процвітає
Висока й чиста
життєплинність
з Архистратига Михаїла
це нам —
це наш
і єсть котра
і їсть і їла
з Інстаграм
фонвізінська ця протоплазма
незрілії личинки —
зорове з каш
І хай все те ж
і означає
Що і життя живить і процвітає
13.03.2022,
з причастям
Міська рада повідомила, що у Маріуполі в результаті російських авіанальотів загинули 2187 містян.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2022
Пресвятій Трійці
і українському народові,
лідеру преображення світу, —
з любов’ю
присвячується
їхні душі дитячі — легенькі
у Царство небесне
ваші душі —
свинцеві підуть на шрот
ваші очі білі і шротоподібний рот
так вистрілюють — що лиш —
за ротом рот
і вони не воскреснуть
п’ять годин ви варите нічний компот
так не пахнете
як вони — як яблучка чисті
не приймаючи росфашистів —
ви самі продовження
дум ваших! нечистих!
ви самі — це продовження газу фашистів:
не закриємо небо
600 000 000 долярів щодня —
російським фашистам
ті ж — 70 душ легеньких —
дитячих у Царство небесне
ось й чотириста ранених — ще —
ось одна ще! — із запахом яблучним —
ця воскресне!
в туалети виносите (ви!) — аміак
знов пітнієте, (!!)
селюки, що пристроїлись в місті,
кандидати у президенти —
і лиш аміак
аміак —
не народжує
в душах т е — яблучне чисте
тупо
дивиться
ніч
й зодіак
й в ніч виходять
мов той Іуда
у ЄС Україну — ніяк
тож без спрощеної процедури??
не пахне всім стемненим — чудо!
та за тим же
замилюючись у притягнення
виходить Іуда —
і там та ж ніч!..
нема серця!
діра
тріщина
черствість
тріщина де мав жити
Бог...
і не чують вони
чесного Слова — ні вдвох
ні вдесятьох!!
Вечір 11.03.2022,
шістнадцята доба війни
агресора-росії в Україні. Окупанти вбили 79 українських дітей від початку війни (17-й день)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2022
Я вам кажу як є
Божественне писати
під бомбами і під фарами
картоплеводи — картопледари
і польоводи — це хлібодари
і скотоводи — це м’ясодари
і дати води дитині
щоб не вмерла
і дати їжі аби її мати
не вмерла
у вас компютери у данностях хмарних
у голові газ — раз
в холодильниках німецьких — газ (!!)
а ви не вірите Богу
тож — на нас бомби!!
і ви дивитесь — й жерла
на нас дивитесь — й жерла
й ракети!
і жерла!!
з голів вийде газ — і хмари!!
і я світ триматиму — Всевишньому —
на межі
і на ножі!
і дайте води дитині
аби не вмерла
і Бог моє слово (Своє) — береже
і ви бережіть!
бо ви ще не на ножі...
бо ви ще не з Вишнім
і ви нас дивитесь — і жерла
бо ви не з Богом — і нас
живими зжерли б
бджоловоди є — медодари
квіткарі є — і квітодари
а це ж не ваші дари — все
є Божі дари!
лазерні комп’ютери
і магазини хмарні
штучний інтелект —
все Боже
все Божі дари —
отямтесь, ви не з Богом!!
ви з сатаністами-рашистами,
з новітніми фашистами!..
поки що ви марні
Щурі! — виглядаєте наманіжені
гарно
09.03.2022, чотирнадцятий день війни
росії* з Україною
* - роком раніше вже так відмічав,
бо не знатимуть, що таке було
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2022
Поема
Пресвятій Трійці
з любов’ю
присвячується
Матерія як колапсує
й сила
й доля
то з неї промінь ясний —
що ж так сталось?
Журба мов райська —
що ж то сталось?
Мов хвилі поля
мов витік з долу
ану як небо
ану як рай
або вже рай —
повіє
Або Ти мене
вознесеш,
Весно, Маріє!!
Ти змаг
поле змагань
земних й небесних
Ти — центр
як центр для всіх корисний...
і як же світу не воскреснуть,
не вознестись?
Це треба різко!
Бо це любов! а Ти —
з Любовію! — Невіста:
це моє місце
а Моцартові його місто
від всіх ми сховані
цього ніхто не знає
і дихай раєм
дихай раєм!!
теплом згріваєм
любов’ю — крила! к Богу
здобуваєм!!
Маріє!
Весно!!
над пеклом — раю Симфонія!
й чутно буває...
і чутно
всім
буває
й світ молиться
світ — дзеркало
все вище
він молитвою сягає
з тим глибше —
в земне пекло проникає!
в силу землі!!
а сила — ворога задушує!
а сила!!!
землю цю не руш
не руш —
в цім сила душ!!
тут сила в правді свої душі
відчуває
і така сила — тайну правду
знає
хто як вмирає
така пісня тут лунає!
за раєм
світла печаль за раєм
ця сила — дзеркало
і тьму — до тьми
повідкидає
тут Бог все знає!!
і понад всим —
раю Симфонія
лунає!!!
а підлим — жом...
що Бог і доля — управляють
06.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2022
Світ не з Богом як слід —
при столиці більше місяця
буде іще росія
тому бомбами сіють
і м’ясами їх сіють
тому Захід бездушний
і бздушний
і росія бездушна і бздушна
тому в пекло вони шлють —
своїх же послів...
Українських же в пеклі нема!
це ви трупи усі!
з вивалянням всіх трупних росслів
із валянням
від Заходу мертвих всіх слів
слова — в плівках...
ви ж з дияволом всі!! — показово:
бо не з Богом як слід!!
Українських військових – душ —
в пеклі нема!..
В захисній війні — ми захищаємо
вас, весь світ, — ось цього нема.
Живий Бог! що в вухах в вас зима
Живий Бог! —
ми прозрілі,
Слово-Бог показав:
що дуща і
що тіло
і що діять!
не на комусь —
на Собі доказав!
Я від себе не кажу.
Бог — сказав!
05.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
Вседержителеві Слову
з любов’ю і дерзанням
присвячується
Глибше копати.
От в Богові
й можливостях —
копати.
Вдягнуся вийду
та й молитись і писати!
Молильник звик
в кіно землі вливати...
тож кому
духом воскресати — воскресати...
кому по Бозі
помирати — помирати...
на славу Бога!
І Македонський от
зайшов раба спитати
бо в всесвіті
він знав
що ліпше і до чого.
От в Богові
то — по землі
глашатати...
Інакше в бункері глашати вам
і вас прийдуть
яко диявола
ламати
і не вдягатиметесь
і молитва вам не йде
а в аді вже на Бога не кричати!
Нема вже більш Росії,
і людини в ній нема.
Загибельні надуті пухирі —
одного лиш земноума.
Земне в підземне
сіють...
Бичачі пухирі з затьмаренням —
та й лежачи — чого
пересмикаєтесь?
і колапсуючи — скисають (смерть)
і більш скисаючи —
до згину колапсіють...
Небесні ми!
Ходять на головах
в пітьмі пітьми!
такі от
несердечнії уми...
Небесні ми!
Усі не зауважують —
бо всі на головах...
Усі на головах,
яку вам кіноплівку брати?
Ми молимось!
Небесні ми!!
Нам вибирати це — й складати,
і в онтології
в мусонах і пасатах, за тим —
події вторяться...
без змін повторюються..
і світ не вискочить із кінокліті
в яке кіно здобуток в Бозі
нам вливати
бо в вас — явно не-Божії уми?
і явно чушь по всьому світі
й ви — смерть
й ви — в смерть
вам смерть
ваші війни уми — не в Небо це
явно не-Божії уми.
Небесні ми!
Ваш неслухняний Духу
золотоклондайк Кирило
надумав, що його здіймуть —
на вилах
за благословіння знищить українців
рогами інфантильників цих, адських!
Ви глисти
в задньому проході:
на вихід!
Ми вас помелемо із гомеричністю народу!!
Ви раби — у території.
Награбування їх все більш — це ви.
Й Отцю, що в Небі,
війною вашою, щоб світ
тут жив у горі, —
усі ви винні,
винні супостати! ви!
Мене ваш Демон страху-й-величі
(державний)
піднімав двічі, імперськовеликотериторіальний,
а ви — ніхто!
ви поряд з ним — ніхто...
як мокре місце —
скачете!..
(Андрєєв в «Розі міра» — пише!)
тож я — Христовий!!!
ви здогадалися, чому Спаситель
бачить мене в українській мові...
ви — пусте місце
і доли грунтові
бо ви — руїна, помилковий край руїн!
всім ненависні ви
ви зла імперія для всіх країн
то хто ви? і чиї?
03.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2022
* * *
Ум зманений дияволом —
і де вже Бог?
Мовчанням зраджується Бог*!
Ум в правді серця — й Бог говорить...
І ви вже вправилися в море,
і ви вже попливли у морі
спасінь:
спасенні правдою говорять!
Спасенні в Бозі — правда,
й Бог — Сонце правди!..
01.03.2022
* - слова святого Григорія Богослова,
одного з трьох стовпів Церкви
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2022
Захищаємо світ
Слову Богу
з трепетанням
присвячується
Бач, ви прийшли дітей вбивати.
І ви нас хочете в землю
запхати? —
Це ми вас в землю
всіх й позапихаємо!!
І вас, людей ніби «культури»,
Що йдете супроти Христа —
під атом!
І нас — багато, весь світ,
це є багато, —
Як ви з дияволом — так ми в Христі!
не ми самі —
словом Христа лупаємо!!!
Майбутнього не знаєте:
Могли б спитати в Лаврах
в старців:
Непереможні ми!
Світ — українці. Люд всього світу,
вибір світу
захищаєте!!
01.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2022
Війна агресора Росії
з українською землею
Духу Святому присвячується,
хула на Якого
«русскій мір» і війна Росії
1
Багато вам копати вглиб
з відвагою
Много на це потрібно вам уваги...
лиш торкнутись
ліктя благодаті
много пропектись
крізь холод знаті
і крізь холод «вати»!
крізь брак культури
через продерті мапи
ще й мафію в культурі
чотириповерхову мафію
на мафії
аж раптом — мить! —
сей Духом і говорить:
це все життя горить!
світильник
без оливи не горить
ви ж ...
можете замість спастись
із синтезом тай термоядерним
повідпадати
мов листя одірватись
Кого ви слухаєте?
2
І починаєте робити
й не знаєте, якими бісами
й дияволом
це робиться...
Чи то здадуться вам ці
землі України —
як ви проти Христа
і проти Богородиці??
Як ви рішили українські землі брати
руками молодих
задля совєтських,
що їм давно — до пекла помирати?
Як Бог казав разом зі мною,
що не послухають й обдурять молодь,
і принципово —
лиш дітей і молодь убиватимуть...
Бог вам казав? казав?
признайтеся — писав я? не писав??
То що це ви, агресори,
із бісами вже поєднались,
бо ж кров сердець здали
й грошей
понашребали? і
кров’ю вбивств — у одну
банду об’єднались?
й пеклом накрились —
тай рилами з чортами
показались,
то щож, це в пеклі!
24.02.2022, війна Росії проти України,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2022
Богородиці Діві
і Її третьому вибору —
місту Києву —
з любов’ю присвячується
Той Рим упав,
цей псевдо-Рим упав,
Київ — встояв!!
І хіба був би вибором
він — вибір Богородиці?
Інакше я був би не я —
Й не верховодила б
долом й Небесними світами
мова моя!
І це є — щастя,
ніщо бо несподівано
і ні із чого не народжується.
Той Рим
від Христа впав,
а «третій» псевдо-Рим —
від Євангелія! —
а він неправда! —
впав,
а Київ — наскільки в правді,
настільки
він встояв,
тому правдивая від Бога
мова моя!!
Бо як ти шхуну в глюках ще
назвеш,
то так
вона і попливе...
Достойне тільки те,
що правдою в Слові живе!!
22.02.2022,
Київ
«Сьогодні вранці уві сні на 91 році життя
відійшов за межі цього земного світу
унікальна людина Іван Дзюба.
Одне ім’я вже говорить багато.
Багато – бо це один із лідерів національно,
духовного відродження другої половини ХХ
і початку ХХІ століття."
(М. Жулинський, 22.02.2022 р.)
Іван Михайлович Дзюба - мій літературний батько.
Царство Небесне найсвітлішій душі!! Мати Божа сказала це. - І.Ш.
Відійшов уві сні...
Праведники
відходять до Бога
так!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022
Цілування! Передчуття пластмасових людей
Поема
Богу Слову
і дужому вітру
з любов’ю присвячується
«Пам’ятай, що завжди відпаде
той, хто вище з тобою
не йде»
Кн. «Богословіє», 1996 рік
На хмарах –
ніби малюються
нові вуста
Чи час — сам несе їх?
Чи так він збігає
і не перестав...
Чи ти, дужий вітре,
чи ті ти цілуєш вуста?
Ніхто це не знає.
Ніхто і не винен!
А Бог — світло вканув
де є простота й прямота
Бог винен?
Люблю Тебе, Боже,
люблю Тебе дуже!
й вуста
чував я від музи!
чував — світів дружніх!
і чути не перестав...
і прикро
що світ
ніби готує
собі накладнії вуста...
Люблю Тебе — дуже!!
Чи ми,
вітре-друже мій, —
чи ті ми цілуєм вуста?
2
Пластмасові хмари?
живі хмари?
чи живі люди?
поет з точки
з джерела Бога — в усюди
пісня — культурі
поезія — Богу
Бог пізніше засіє
і вже сіє
а всі
в пластмасі є
в таблоїдах
масово масово!
може людина в бункері
є
і керує пластмасою
агов під скельцями
агов
а над —
хмари пластмасовії??
бо се
хтось на поезію
дихає
і що світ ще не
в точці
звідки
або співає —
або не співає?
масово масово
всі ці у пластмасі
й мед —
пахучий — й це через скельця?
може чудо це сталось
може старці помолодіють
бо 17 літ — вже нині
старість!
Любов —
чути крізь скельця?
патока й мед — і
крізь скельця?
3
то вже точка остання
виходитимуть до —
рідних?
цілуватимуть друзів?
це на екранах
чи в квадрато(поки що)-екранах
світ-цілування
чи світу цілування??
а чому і не
поезії
і не — Бога поезії в повітрі?
І чому це
є так не по вірі?
«Все, що є не по вірі, —
гріх» —
Павло сказав.
І суміжні возносять! —
й це поезія
буде...
і є люди — поети!..
та й
поети — є люди
є навчання у шкельцях
відпадають пластмасові
хмари
чи відпадуть —
з світів усіх
ці пластмасові люди?
Бог!
здіймає!
як здіймає Він — Він
піднімає!!!
21.02.2022,
Київ
«Сьогодні вранці уві сні на 91 році життя
відійшов за межі цього земного світу
унікальна людина Іван Дзюба.
Одне ім’я вже говорить багато.
Багато – бо це один із лідерів національно,
духовного відродження другої половини ХХ
і початку ХХІ століття."
(М. Жулинський, 22.02.2022 р.)
Іван Михайлович Дзюба - мій літературний батько.
Царство Небесне найсвітлішій душі!! Мати Божа сказала це. - І.Ш.
Відійшов уві сні...
Праведники
відходять до Бога
так!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022
* * *
Є обличчя
довільних справ
обличчя обов’язком
липові або суконні
а обличчя з Богом
нелогічне
законне —
і надзаконне!
жовте обличчя — пізня осінь
й зима
є ще червоні!
20.02.2022,
з причастям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022
* * *
Це Вам, найбільшому
скарбу мого серцедуха,
Слову Отчому і Діві-Богородиці,
з любов’ю і вдячністю присвячується
Бо є причастя.
Й солея.
Ніхто і не напише
так, як я...
Тож і не взнає
так,
як я.
Як дух є на кордоні раю...
Що дух тут чує?
Сам дух тут... і відпочиває.
О тільки б не ...
що із життя!
Життя брудненького
не хочеться!
Мучительство! — таке життя.
О велич благодатного Життя!!!
Й — цього нема
як не в Христі!!
20.02.2022,
з причастям,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022
Слову, Премудрості
і сяйву Отчому
присвячується з любов’ю
1
Геній вільний Христовий
у світі постав,
Бо це серце із славою
тільки Христа
і веде до Христа!
Як священник під сповіддю:
злине йому —
несподіване...
так й поет — майже кожному...
і секретнеє з ризиком
йде у народ...
і у мисленнях і почуттях —
всі колінця хрустять
бо страшне!.. це і вище — пород!!
душа падає
так! бо жахається кожен народ!
так що й душі зелені —
тріщать від хвоста!
так бо слава Христа —
сія в серці — веде до Христа...
Клешоножить!! — з упалих на плечі
Небесних свобод!!
а тут — тюрем!!
і у всіх — несвобод...
І він преться —
приріка за
народом народи!
аби дати
в каміннях сердечних — свободи їм!!
2
Ато цензи старі й нові —
хай вже осядуть в хвостах
це бо —
слава Христа
сія в серці
й веде
до Христа!
Геній сам і не ляже —
не укласти його
й на новий тетрапод!
хай це Боже і переміщає — народ
й зробить новий народ!!
(Все душевне — це совість порочна,
всі совєтські, чи дивляться в очі??)
Бо це слава Христа
сія в серці
й веде до Христа!..
Бо — ви до Бога невхожі є,
Росіє і США і Китай...
3
ви духовно ворожі —
троє —
ворожі до світу!!
це ви не-Христові —
ухильні в загини!
кажете — за це і покалічмо Україну!
виродки, — хочете, — то ви воюйте між собою
виродки, чого лякаєте,
от за це, що виродки, — ударим вільну Україну!!
Се бо слава Христа — сія в серці
й веде до Христа...
Що, — відреченцям може
вселити Христа?
славу Бога серед каміння перстать??
19.02.2022, Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022
Всеблагословенній
Діві-Матері
з любов’ю присвячується
От Ти народилась в Ізраїлі...
Ізраїль!
І центральніш
всіх крил,
всіх історій!
і міст!
Ізраїль!
центральніш всіх смислів
це любов! —
Одна з Неба
Бог — Один
Приніс зміст
і до Неба він міст!!
Ізраїль!
центральніш всіх вмістів
і це — крила!
вміст для миру! — начало всіх радостей!!
і начало для дихання
двох Завітів!
і нема їх в Європі:
є приземлення
й дурнувата проросійська унилость.
Ізраїль!
ти з найбільшим центральним
прольотом у світі
ти є радість
нема зраку
буде ачи була апостазія
хай там шурхають Дарданелами
бо це вище від мосту чи
майбутніх мостів
із Європи до Азії!
Ізраїль!
Любове моя
і любове усіх!!
твій міст — в Небеса
де є люди — мов діти
де всі діти —
мій сміх, це немов вогнеквіти!
тут старіють — й по всьому
подібні воді
і ні в чім не тверді
бо рідкі і холодні,
бо пересмик у справах, —
Боже мій! звідки взяв би
Огень я сьогодні,
якби Ти не з Ізраїля???
і як Діва родила б
Тебе,
якби не родилась в Ізраїлі!?
2
дитя от — мов
забило цвяха попкою
і зразу ж «пробки»
Який затор?
і яка «пробка»?
знов на льодку хлопчина —
й скрунувсь — і животом на льодик
«А я тобі казала!»
дитина ж істиною й пронизалась
й показала:
це ще нічого, можна,
як маєш правильний животик
і ритм є
й Ритм
і не шкода
і струменить до Сонця
вся зеленкаво-золота вода І СТРУМЕНИТЬ
ДО СОНЦЯ ВСЯ ЗЕЛЕНКАВО-ЗОЛОТА
ВОДА
так всі в трильйонах
це роззираюсь —
хто який звідки
повільні — Бог притяга
бо Божі свідки
а навкруги — одні лиш
Божі діти
І їхня Мати —
Ця, серце Ізраїлю,
серце
усього світу!
18.02.2022,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2022
* * *
Слову Христу
з любов’ю присвячується!
В життя і плани Сущих
Трьох —
і хай
в серцях не зникне «тьох!!»
несу
не-сущим
дуби — й дошки із солов’їних райських
кущів
з землі і неба витріщущим!
чи вкрав чи в дар —
і чи проучим!
Серця промиє слово й голос...
Ще в серці вкоренився —
Слово-Колос...
правіше чи лівіше?
з нижчого-вищого змололось?
хай це — змололось??
Але Бог ліпший!!!
Але — дай Боже!
Ти нетутешній чи тутешній
Боже...
але з Богом все ліпше! — й ліпше!!
Та це ж я хліб —
даю від Бога їсти...
Він — Тіло й Кров,
і Вічність...
даю хліб їсти...
і так необережно — мене
із хлібом й з ніччю...
15.02.2022,
Стрітення,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022
Божій Премудрості
Ісусу Христу
присвячується
Прекрасний час!
Гряде — це їхній час.
Прекрасні, які духом сильні!
Володарі дум тим,
які в зворушеній думок
чавильні.
Бо вони з Богом.
Любов і мир і радість —
і нікого,
хто міг би утікати
й тим зневажати Бога...
Стійте — й побачите
тут
Божу перемогу!!
Тут з Києвом і правда — й Божа
Мати!
Тут Київ створений —
щоб
всіх перемагати!
14.02.2022, з натхнення Ісуса Христа
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022
Про який хід війною російських
православних на православних українських
всі говорять?
В горІ — у вас —
в ваших каміннях, щонайглибших,
Єсть пальма жива
що від Бога — й Богу дяка.
Душі вговорюю:
облиште те,
і все облиште!
Якого просите ви
знаку
чи ознаки?
(Див. Євангеліє)
Що ти, душе, тут
захотіла б знати?
«щоб Крим не одійшов як орден» —
Писав в «Що потребує Крим»
в 2000-якомусь році...
там
найнеадекватніший народ — є.
«Народець!» — виправляють — «Ще той зброд є!»
Чи Бог не знав? Чи те не бачив?
А є краса своя у кожнім оці!..
Душі — вговорюють.
У горі ви?
лиш поки ще не в горі.
Душі — вговорюють.
Чи хто є у впокорі?
Душі — вговорюють?
Поети і священники.
Нині Богу в покорі?
Душі — переконують.
Душі — не м’ясо, скорозшитеє,
Душі — довго переконують.
Душі — переконують.
Росіяни,
в неправді — як дасть ведення
Божа Мати?
Допоки не виправлена помилка — не встати:
якщо не покаятися —
це без прощення до скону.
Душі — переконують:
любіть Бога-Духа,
хто хулить на Духа в Христі —
той без прощення
і після скону.
Душі — не м’ясо, скорозшитеє,
от так довго переконують.
Душі переконують —
хто найбільш любить Бога,
Той смиренним — благодать дає...
що більше багаства земного!
І ясніше — усякого закону!!
І ось вам святе говорю.
А овид ще не плаче
в горі?
Чи винен Бог? Чи в Бозі нескладуха?
Бо як казав Павло, «й я маю Духа».
Знов щоб Крим не одійшов як орден...
Думайте, не пийте.
12.02.2022, свято трьох святителів-основ Церкви
Василія Великого, Григорія Богослова, Іоана Золотоустого
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022
Поема
Пресвятій Трійцй
і Пресвятій Богородиці
з благоговінням, в трепеті
присвячується
1
Бог, Він трима безцінну
касу
додати мені часу?
сміливо мене взяти з часу?
серце моє в сльозі
я вивернувсь
і от опора безіменним —
весь серце...
а я вам підкажу: це не про мене,
все не про мене...
цей луг — й метелики!
ось мул — й дитинні ноги й сміх
і не за щось
і грім так легко — і
сліди від ніг —
за що так в вічність стелені??
любов сердець й білі метелики
чомусь
метелики
у слід
— хмари
білих метеликів...
З любовю легко!
та й пурхають метелики —
метелики!
любов і вічність
і то сліди
у вічність встелені!
й в дитинстві ми є велети!!
добре як з серцем.
Бог єсть у серці??
А хто в дитинство —
в серці з Богом.
2
О Несподіваний! Вся крутизна!
У Тобі, Отче,
знань та й знань:
псалмів я ще не знав
й не написав,
а Ти їх прочитав!!!
«Ось ти — це ти сильніший за устав.
От — велич.»
Та я нічого ще не знав,
лиш чув й возтрепетав...
Невміти!
Є ... незрозуміле?
Треба не вміти,
а серце... і стояти,
бо
це Отець усіх сердець!!!
Й під пуловерами — щоб не диміти
і щоб в печерах
не пропали сталагміти,
але пищали доломіти!..
Я не пищав —
чи менш
чи більш
сухий палкий Огень
вміщав!!
Тож весь акцент
піднявсь — до
навпроти невідомості Його!
гадаю — аж навпроти
бороди Його!!
То радувався і вжахавсь
вогнелитву
ливар —
не було страху
але було — чого!!
Трійця Свята спинала в с е!!
3
і правду Божу розяскравлюю!
то мабуть буду скраю
це так як в небі
я понижче хмари — ходжу
скраю
бо хмари мов би гумові —
ще й дивляться так на пророче
я в серці я змолюсь —
відсунуться
мов би відпустять
а в центрі їх —
і владні
з поволокою ті
очі
немов тягнути
хочуть
та хоч низам полумянійте,
Отчі доці,
тут вись із силою
ума —
я є —
мене нема —
одному є —
а іншому нема
а ви не спокушайтеся
мене нема —
є Вищий Ум
і не жартує
й не валує
блажен вже — той —
як серцем бачить
а Бога серцем любить й чує!
А в небі
як були хто без ума —
то їх нема.
Нема тих в Бозі —
хто ще в серці без ума!!
4
а що?
але
для посірілого
немає світу —
світу білого!
клац — бемц!
а тут
ще тут комусь
є щось незрозуміле?
Із коконів
сірі метелики
обсіли — сіли в усі телики
і всередині й перед теликами!
та гучно як!
і більш так осіріли... з лихом...
то жодної яскравості...
і зовсім
тихо...
Бог,
Він приніс безмірну
касу
додати мені часу?
сміливо мене взяти
з часу?
серце в сльозі
і вивернувсь навиворіт —
весь серце
хто безіменний
я є опора — хто
без мене
5
І ми літали
в хмарах —
кому сказать! —
усі без парашутів!..
Крила — ревуть,
потріскують,
о вірте, діти!
Тьма!
й холод
мов в труні!! —
й куди летіти??
А в президенти совки всовували
партійних алкоголіків
це ж нині наркоманів —
ці й далі
шалапути.
А наші гинули,
в морі топилися —
хмарами втягнені!!
і з парашутами
з хмар випадали
й напівроздягнені від жаху!
й без парашутів
А вийдеш в вишині — де
вже земля як карта
о вірте, діти, вірте,
десь збоку хмари вийдеш —
не за вітром! —
ох — і яка картина!!
світ п’є
голубизну —
й сонячна кварта!!
там слуха й Бог
а Його чисте п’єш
наскільки є живий
(нас звали ангелами)
як чоловік (Бог це підтримує!) то
ти правий.
6
Ось час зорить!
— А ви зробили б це самі!
Окрилення умів!
Окрилення умів!
Окрилення умів!
Свіже повітря! —
Бог подав.
А ви самі —
собою
станьте...
Собою стати — це щасливим стать!!
Це те ж: прорватися —
до самосебності!
Собою стати.
Закінчили! — лиш
до самого себе.
Як я — вже на землі!
Ви теж — ще на землі!
Щасливим стать! — Самим собою на землі.
Обов’язково на землі! –
А грім і блискавка! —
є
щастя вже й на Небі:
радію я за вас на Небі,
радіють всі —
за перемінених — на Небі!
Були ви на землі — зійшли на Небо.
Були душевними —
стали духовними,
тож кінь з крильми летить — на Небо!!
саморухливість
і самодвижжя:
окрилює і Бог саму потребу!..
(ви — зрозуміли?..!)
Бог!! —
прямо вас любить
простить — цілує...
ліпше за батька й матір дасть, що треба!!
7
Дозвольте собі стать щасливим!!
Чому церковний я поет?
Як не волатиму
до всіх —
до всіх планет? —
вони ж послушливі...
їх виверну по вірі, так, по вірі...
...Отця забудуть
і Його повітря
і Його Небо й сонце
й в зорі — безконечний простір!!
не матимуть —
чу! напалм! —
ні в хаті, ні в душі віконця...
хмарами скриють небо...
запалять і планету
аби спаплюжити — людину...
так щоби в бункери —
і вже читать інет...
но — аби лиш — не відірватись
від інету...
Будьте щасливими!!
Спочатку — в волі!!
в волі на це 4, 5 секунд...
і ось рахунок
Ви звільнені —
і Богом і поетом.
Як бачите,
Бог сходить і під землю!..
8
Тоді я вчув: «Коли б то тайнам чистим
Навчав би зрозуміло богослов,
То не було б чого робить софістам.»*
* - Данте (Рай. Пісня 24)
09.02.2022, свято основи Церкви — Іоана Золотоустого,
10.02.2022, свято перенесення мощів
святого Єфрема Сиріна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2022
Поема
Неймовірно церковному поету
Григорію Богослову
і в житті, і в спопеляючому
полум’ї слова —
нині присвячується
1
Який то розум!!!
про це засвідчили
Василія й твої діла —
що є один
у двох тілах!!!
яка поезія!
я бачу богослів’я в вас:
Творець — Поет!!!
це сильна Вічність! —
де ви мачали щось у час
там видять — прозу!
так непоети справедливо бачать —
прозу...
о Ти мене, Боже, пригОрнеш
я перевищу і щасливих!!
буде розрішення —
вина й оливи
як богослів’я — Ти!
я з словом йду
все вгору й вгору
о блиск!
сліпучість!!
Поет є, Слове, Ти!! — а Ти —
оливи і вина
навіть за це внизу всі п’ють
по-чорному!
Проза в яких —
не знає вона дна.
2
той дім так діяв
сам зіркопад я огортав
такою силою
позаяк бджоли —
із Небес
меди духмянотанучі
серцям —
серця — Богу любов носили
та славу Богу під вечірній зеленкой
носили
і не скажу
біля якого лісу він —
як ви просили...
він за дари
так несподівано і старомодно
говорив!!
неначе Бог і був — ще старомодним
до пори
так квапивсь
щоб Бог Сам втрапив
з уст повечір’ям — першовеличним розоривсь!
тоді заліссями махали б прапори
а дім би мав —
якби так трапилось
в нутрі осу
він несподівано висмоктував би ще Йому Красу!!
бо це ж гора! —
під небом! центромузик зсув!!!
чи не казав — що на вершині це гори?
день — грав він!
грав і грав — й благав!..
цей грішний,
а їх — три!!!
я думав, що на трьох воля Божа
блага
то трьох й відрахували з міста!
3
три-вулик!
увесь час! три-грав!
і три-співав!!
що? лиш волі Божій звісно
відрахували це — й дорахувалися
їм треба Божу — з перцем —
пісню!?
чого це веселитися!
втекли!
о, ви ще думаєте сумно?
о скільки гряде музик! сума!
сила!!
і не скажу
біля якого лісу
Бог й цілий світ —
як ви просили...
07.02.2022, свято Григорія Богослова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022
Всецариці Діві Марії
з любов’ю...
Чистота ума —
при відсіченні земнощів —
надзвичайна
сніг іде —
і високо
земну бульку вичерпують
чайки!
хліб уваги
ось мене — до любові
Твоєї
підійма й обійма...
підійма!
06.02.2022, свято Ксенії Петербурзької,
з причастям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022
Усі обходять бір: посутній
Поет в сорочці
мов запитується в
лютні*
От ти б зіграв
на білій
деці лютні?
Усе і всі і з всіх усюд
присутні
і всі невидимі
некликано присутні
а ти чіпляючи
виважуєш
їх в бір по суті
як шлях в депо —
так доторкання
рідним краєм
і нарікає Бог — чого нема,
те Бог вже
називає!
ну от ці стовбури —
які висоти знають
і Він торка
як світло в сутінь
і Він торкає
як слово всіх і вся чіпляє
і ти присутній — і бір
й край бору —
в лютні
04.02.2022, вечір, свято священномученика
Климента
Анкирського!..
* тут — місяць року
Духовно здорова людина чує Бога і Богородицю.
Як може не чути Бога Ісуса Христа благодаттю Духа Святого
людина, що ведена благодаттю,
вдосконалюється благодаттю, здіймається з її допомогою,
живе в тому світі, що до нього благодать приготувала?
І Мати Божа творить все в Ісусі Христі Духом Святим!! Прозрійте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
Як тло, як спіднє ночі —
на схід
та й східчасто —
там вітер
підняв планку.
Як чиста вода
в чистім дзбанку
Сонце —
в дворах
заплескалося
зранку!
Отож! Дзвенить, літає —
бо крила
має!!
04.02.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2022
Нестримність Вічності
Всенеосяжній Вічній Діві
присвячується...
1
І сонце з медом нарізає
Пахучі скиби неба:
Початок лютого себе не знає —
Початок лютого —
завжди бегеба.
2
В що ранок звівсь, що
його вхопить, —
Почув що серцем пробігає...
І вищий зором
сліди втопе!
Та що за диво стрів? — сам
розглядає.
Шалійте, ні — жалійте, всі віки.
Поезія і вас — перечитає!..
3
Просто як в полі напрямки —
Та Вічність! вік —
за вухом скоротаєм...
Десь реманенти, десь господарка —
Прекрасен Бог!! —
на серце
погляди кидає...
4
Просочування солоду
вчасно
втрапляє!
02.02.2022,
перша спроба невідомого,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2022
Тройці Святій,
апостолу Петру,
оковам апостола Петра
присвячується з любов’ю
«Всі говоритимуть , але —
не т е.» (1985)
«Геть з Казахстану!» —
гукнув Ніх-Нюх
й нема Росії...
о-хо-хо-хо
хо-хо-хо-хо...
о-хо — і виясняють
ху іс ху
під плівкою
та й швидко думки сіють!
а-ха-ха-ха!
ох...ха-ха-ха!
і хто як
сторч стоїть?..
і чумно
хто є хто
Велика сторч й велична ієрархія —
хто на що
гожий...
а ти друг Божий????
співтворець Божий???
слуга ти Божий?
( ну слугам не розказують...
казав Христос)
і справді далі
непідложно
є раби Божі...
і як любов’ю їх
об’їдеш?
їм скільки вб’єш —
то стільки в’їдеш...
на ідіш
і на «мусульманськім»
та й на китайському
а, хоп, — в провалля з’їдеш...
ох! — раб диявола?
ти виколупуєш...
Як в Дусі уперед — природа все ж позаду!!
Китай пошкодиться, бо — на підмінах,
як на мінах...
мовляв, чому з Христом лиш — переміни?..
А всі Христового є роду?
Китай сколупує
в своїм заді природу —
під непрозорістю —
так всі —
тому Ухань
і кажани — що від диявола!!! — (!..)
й все в тому ж роді...
Спитайте у хронічних у ковідних:
він в християн найперш і зміщує,
і змістить волю:
й природну,
і свобідну
у Христі! —
Диявол — комуніст —
в Китаї!!
Всі? —
щось
видно?
о-хо-хо-хо
хо-хо-хо-хо...
То дух, чи плоть??
хо-хо
Ха-ха!
хо-
хо...
Стояв — стою,
чи не від сміху — на Китай?
Прийду...
Що не було —
що на Китай і Святий Дух!
і я живий! прийду!!
бо завжди з Словом — Дух!!!
29.01.2022,
апостола Петра оковам вклоніння
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
Тройці Святій,
страстотерпиці і молитвенниці
вогненній Тетяні
з любов’ю...
1
То війна масштабна,
чи ні?
а нема масштабної
масштабу немає
ходять-ходять залізні кийки
по мені
штАби
й штаби
за слово з Слова
догори я качаю
масштаби смислу
й змислові штаби
І Тетяна, що страстотерпиця,
і огненна
і вогонь
я
і її кийками впікає
через воїв —
вселенна!
і за неї ангели
і за мене ангели —
б’ють кийками
вселенну
і (вона) не чекає це
а Росію чекає це
діаманти
сиплються
і стрічаються —
серце
смисли догори качає
бо як Христа любиш
то так віра торкається
2
масштаби смислу
й змислові штаби?
Бог весь в арцабах
Бог виніс вікна?
ти виніс вікна
Бог в одвірках — і двері
ти виніс двері!!
ти махав ці штаби
ти орел
чи баба
3
Тройцю прошу!!
Коли, Тройце, вбиваєш масштабом
що ці трюки
Москви
Вашингтона
й Ербаба!
Коли подаєш
Слова й Духа плече
слово із невідомого потече!
але лиш —
так як треба
кров’ю
чи молоком
як із Неба
Бог і відгрюкне все слово — з-за штаби!
ось як єпископ на орлецях —
із двосічним мечем
то ти орел —
чи баба!!
25. 01.2022, свято мучениці Тетяни —
солодкодухмяного дівочого квіту! —
27.01.2022,
віддання свята
Хрещення Господнього і Богоявлення
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
Поети
Діві-Матері
з любов’ю присвячується
Як голОситься
як ніби певний час
так і проситься
щоб збутись через нас
Пальці Бога
ввіткнуть в руки галузкИ
нам —
чіткіше б
висікалися
роки
І в долонях Бога
електролайки
й шабутки
для спускання шкур
ось як люблю я Вічність
аж нюхають всі січень
і нюхає тривоги січень
у січні і отримував — і за порядком
й навіть — більш
й — навколошки
Йоан рукою хрестив Бога, Вічність
безсмертна Вічність
й в безсмертя йтимуть і роки,
і часоплини,
і віки...
24.01.2022, триває
свято Хрещення Господнього
і Тройці Явлення
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
* * *
Улюбленому Івану Лужину,
братові в Христі
присвячується
Слова й тоді не в ряд
лягали на папірус
Півні
три дні
не відчувають Сіріус
і тиша значно далі ніж в вікні
і білизною відрізає в тишу
і небо помагає білизні
хіба що десь сколишеться
в мені
Хоч миша би
у сніжну цілину
Ні пташки!
чи то було побачив я
малу
одну...
13.12.2021,
свято апостола Андрія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022
* * *
Ліс проти сонця вийняв
білії хустинки
І дзінко плачуть
діаманти
й намистинки
Гостряться блискають
бурульки —
капель збігом
І перший сніг
приймає сонця
першу нігу
11.12.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022
Смаковита ж ця перша
доля чаю!
Та всі як для слова
досягайте третьої
Друга — для Бога
і витягненості із звичаю
це Він очищатиме
і оновлятиме
ваші портрети
09.12.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022
Ісусу Христу,
що охрестився
заради всіх,
щоб спасти всіх,
присвячується
Як я Тебе, Боже? де не розтисну...
Чи тому, що забарилася — з околиць...
Вийняти з віконниць як Весну!!
Де Ти, Боже? — що співала із околиць
але от! —
що є ще світ віконниць!
щоб не забарилась — розтисну...
серцем!
хто присів на
голку —
адресну
за художність й правду боротьба
і в них — тривати...
де ж та правда
як тут
хтось заснув?
о Божа Мати!!
чи не охрестивсь?
чи
охрестивсь — але
заснув?
Ти як охрестивсь!! —
і Небо тріснуло
розверзлося —
із Отця голос! із Отця Голуб!
кого до Сонця Правди...
такого й сколупну
що в правді тут стоять або лежать
оголені!..
19.01.2022, свято
Хрещення Господнього і Богоявлення!!
з причастям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022
* * *
Сину і Слову
з любов’ю
присвячується
І нецільні в Христі діти
розсіяні
можуть пізнать — лиш
брили й планети,
що в них Всесвіт цей
розлітається...
І.Ш.
Таємниць нахтігаль
по-російськи і піє і п’є
й пахне
як сам пан гураль
Хоч би в світі поет
та й дійшов до пуття
до прориву до совісті
аж до Неба!
і на Небо взяття!
хоч один би поет
так дійшов до Життя!!
Зразу інший політ —
Зразу вишнє життя!!
Та февраль
унизу
волочіння країн і руїн
Мимо Господа втрапити —
розсипаються всі
і краї —
нічиї
нічиї!
17.01.2022, передсвято
Хрещення Господнього
і Богоявлення
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022
* * *
Отцеві духовному
улюбленому Олегу М.
присвячується
І сонце сходить — і
співає
Все, що з любов’ю, — виливає і співає
Світ створено любов’ю
і добром
І корабель великий
і паром — це церква, коли
в Вічність прибуває
О що з берега вічності —
нам прилинає?
Любов! —
Любов! —
Любов! —
Христос
нас двох в любові знає
отець співвідкриває та й — співає
любов! Любов! —
і дух здобув обнов!
отець — це як Христос мені!
що в довідник ви заглядаєте?
питаєте?
та киньте!
світ в страху й трясеться
я й так знаю
та ми гарячі
ми — гарячі
ми це знаємо!
ось Божа Мати —
як партизанів ніби
нас ховає!
15.01.2022,
свято Серафима Саровського, давнього Вчителя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
Василій, чомусь і
за життя Великий
Поема
О да
о так — він
вольовик!..
і з Божою... світу невидимо
єднати звик...
да з Василем ліпше
і зграйливіше
та й вільніше
гаразд
злізьте з дерев,
з Василем ліпше ж!
Василь точніший
і він єпископів вставляє
туди
що корінь жарить
й розпаляє
і це — згори!
хитав і всіх єпископів хитає!
«цей, мабуть, вмре...»
«цей не єпископ, таж згорить...»
і "Шестиднев так напирає!"
образи-волення — немов
крізь вітер прапори!
полотнища
в серце — думки ведучі
догори! ай, ай! Вогонь —
тікай!!
о це лиш Логос й Дух,
і усміхайсь!!
І щось писнУть
й порвуть...
не занехай!
і пахне цей Вогонь Небес
нехай!!!
втікаю?!
та до Василія
знов прибігають...
Знов кола є небесні
лиш нерозумний — чортихайсь
а Літургію — нову управля
щоб не сковзалася земля!!
о вже й святі — в Стовпі
при нім — летять
ого! ого! і де земля?
ще й Логос —
усміхається...
в найзагадковішім, здаля...
у вас що — плечі й крила
не болять??
ой ля
маля
весь світ — маля...
оце для корабля
оце і капітан
й писнУть бла-бла
й порвуть
ля-ля: старий цей план
цей світ — старий розбитий
черевик
І дар
Хто дав
на абразив
й образівник
цій «блясі» вкоротить
язик!
от! —
аж звідти
до цих пір
Василій вкоротив —
язик!..
13.01.2022,
заходить точно
на свято Василія Великого
в Києві!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2022
Поема
Всеблагословенній Марії
Матері Божій—
з любов’ю...
Те через Бога
й мене
те через Бога
й тебе —
так і ходить
тоді це світ
пронизує
і небеса — й народи!..
Ти стрижень грієш?
Вогнегарячий аж сухий
аж серафічний
о як нешвидко
це приходить — що
ти
вічний
бо ще роздрискують тепло
й холодні сколи
що через Бога
й тебе
всесвіт ходить...
Тепло ти й Амадей —
чи —
тобі «Реквієм»
підходить?..
Давид дівчатками
себе аж обтуляв
бо холод
вже гуляв! —
Був же гарячим все життя!! —
аж! серафічним
і я ці хмари —
обшмуляв!
у мене пукала — теплом
земля!!
для чого ходите
ви для —
як тля?
для чого?
що і Бог
і я — єсть вічні??
І є Марія,
для чого ви моря
анти-Маріїні?
Змістили сильнії
магнітнії поля —
холодного морського
корабля,
матроси ж ...
і їх зусилля —
титанічні! —
і їм не зрозуміти вже
ніколи
що серафічний вогнь
піде до школи
матроси обнімались, обнімались —
обнімались!!! —
бо їм холодно!!!
Чи озираєшся
ще на холодні сколи
чи ти стержнюєш —
серафічно серафічний
і так! —
не швидко входить
що
ти вічний...
12.01.2022,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Поема
Обручнику Йосипу
з любов’ю присвячується
1
Допоки
у серці є слух
і в серці є око
у серці є й буде Різдво Христове
правитись
а слово —
це дух
й життя в серці
це буде всесвітнє і все буде плавитись
широко й глибоко
широкий, глибокий — світ Божий
несеться!
І в серці є Йосип!
І всяк іде правитись
бо Йосип й був в серці —
і плавив
весь світ в Божу Славу...
Не сказано
ангелом:
Маріє, візьми ось Дитятко, —
й в Єгипет...
а: Тут же встань, Йосипе...
щоб й ранок не хлипав...
Порядок.
І серцем цим Йосип в Єгипті.
І з серцем із Йосиповим — із Єгипту.
І в серці це буде правитись,
тож я
буду в серці
плавитись...
2
І є Пастир малий —
і світ
ще не знає
пасеться.
Як добро ти несеш —
то як добре несеться!
Є Христос, —
й світ весь
в серці!!
Але Йосип Христа
і весь світ носив — в серці!! —
й на руках біля серця...
Є й дванадцять,
дванадцять! — рочків!
ще й для чого спинаться...
а от вам було — все
що
дванадцять! з віків — що
дванадцять!
дванадцять!
І стежки забіліли!
Й сорочки забіліли!!
До небес паруси —
що на тілі!
— Нащо, Сину, зробив так?
Бо ось батько
і я
так шукали серцями — Тебе —
і боліли...
Батьку Йосипе!
мені б плавитись
в серці твоїм
тут —
ще в тілі
9.01.2022,
свято Давида, Йосипа Обручника,
Якова — брата Господнього,
першомученика Степана
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2022
* * *
І Сину Божому,
і Богородиці, що Його
породила,
присвячується з любов’ю
в Різдво Христове!
А Ви от є!!
Хто вірує,
хто знає.
І я є внутрі пам’яті печей...
бо, Христе,
Ти любов’ю так буяєш!!!
хай хто втече — то
така пам’ять !! допече...
Хай світло мимо ліктів
в серце протече
помимо ліктів й в край мій
затече
так може бачим — я Вас краєм
обіймаю —
о така пам’ять! в край верне
і пропече...
хай краще край свій знають
07.01.2022,
Різдво Христове,
з причастям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2022
* * *
о, чи любов’ю Христос
вселений?
бо душа — храм!
і у любові всі веселі є
29,12.2021,
пророка Аггея,
кликав будувати Другий Храм
для Обіцяного і Бажаного всіма
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2021
* * *
Младенцю Христу —
присвячується любов’ю
всі вже вражені
але не тим
не гласом світлим
і не Духом Святим
але Змієм земним
змієлоїдом дуже гулким
раз не голосом тихим
то виходити нам —
і за білі нитки
що з самої любові
білий день розпускаючи
розшивати —
купол неба
осідатиме
й так наближати
шматки праведним
й Хто Він
Хто приходить в любові
Той що в Нім живе слово...
любов — радість
28.12.2021,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2021
* * *
Дитяті Христу
задовго до Різдва
з любов’ю присвячується
Щасливі для людей —
щасливі ці ліси
ці відчайдушно забілілі
те не знайшовши
в тілі —
гей у душах посвітлілі
в них злине
слово
а людина уникає
все лише слово —
що її
звільняє
Ой люлі люлі
а людина уникає
у світі слово —
що одне її й
звільняє
«Кажи — кажи непрямо
прямо граєм»
і плаче
завжди
слово
що звільняє
Отож я геній радісний —
над краєм!
Єсть слово Слова — тож
сміюсь над краєм
а що людина хитро — уникає
те тільки слово — що її спасає!..
14.12.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2021
Заразивсь його словом,
Дочекавсь влову любові, —
Все ж заразне.
Що ж це за радість?!
немов за небо взявсь...
в очах зразу ж, —
ходжу — всім усміхаюсь, —
ангел і райдуга!
Простими словами казати правду...
Нескаламучена прозорість,
дочекавсь чистого дихання,
чисте дихання — чиста й поезія!
нечисте дихання — прозовість...
Чисте є в кожного — хочем відкрити:
що б Миколай радив?
Ангел прийде — треба дружити:
простими словами казати правду?
Що ж це за райдужність?
не сягав такого ні разу,
стрій дитинний, із неба підказувальний.
Бог — пізнається зразу ж!
2001
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2021
Прерадісній вмц Варварі
присвячується з любов’ю
більш-менш
досконалою
Радуйся, бо молотом, що бив
тебе по голові,
вінець Царства тобі сковано...
А дівчина!! безмірно
ти розумна
й суща краса!
й талановита — й молода!!
І світ як звір усякую красу
мне
і образну
і мелодійну
й напружно гармонійну —
що ж! да?
і світло гармонійну
й усе стражда — й краса
стражда!
й поетам жаль! — шкода!
і біль весь тобі витримати — Христос дав!!
аж —... страшно молода!!!
поетам справді — дерзновенно-й-сумно
проте Ти милосердний
і все — від Серця дав...
Її від Богородиці не відрізнив я —
як відкривались —
коли і зору я не міг
підняти й не
підняв!!
як то Петро: Фавор — й не знав же що казав
проте ж от якось він те знав
так я і визнавав і знав
та й бачив...
що з розуму т а м — ледь не зпартачивсь
17.12.2021,
свято вмц Варвари — невісти Христової
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2021
Вселюблячій Матері
і Цариці
із здивуванням присвячується
І висхідні стовпи
сховав
Усемогучий
поміж лісів і круч
й далі за кручі
бо ще художники й птахи
серцями лапають
їх
ще сніг сипучий...
не знає третій день і
третю ніч —
і ліку й трати
така вилуплюється тут краса
щоб конче в очі втрапити
дитяті —
перш ніж вознестись
знов
на небеса!!
Це ніби сон.
Мацни в собі таїну.
Бо буде шлях
у Сонце! —
і любитись й задружити.
Візьми таку за жінку українку
щоб не порівнювати
із рівнинами й спожитками!!
13.12.2021,
свято апостола Андрія Першозванного
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2021
При чому Пайсох?
Слову і святій великомучениці
Катерині
з надією і любов’ю
присвячується
я — серафим
живу й очікую
лиш — градус!!
Чого це Магомет
і всі пізніші
у нім сани
лик бережуть її —
фірманами??
Чом буде вона
у Вогні
як згине
всякий інститут!??
Чом Купина
як і Мойсей —
все тут??
і Богом відданий огненним
парусам
і в Огні сам
й як серафим — зовсім
не сам!
лиш в Бозі радуюсь!
це — нею радуюсь!
й очікую лиш градус!!
і в вічності — і на часах!!
Синай, і Вихід — і Песах
Пасха Христа — й вона:
ви відчуваєте — хитатимуться Небеса...
Бог захитає
люблю сильніш
і сім мільярдів – ув огненних парусах
ковтаєте вогонь?
всі наковтаєтесь у Сина
ви ж відчуваєте
стаю пластичніш —
й безупинніш
я серафим
живу й очікую —
на градус!
я Богом радуюсь —
я всіма вами
радуюсь!..
07.12.2021, ранок,
довгоочікуване свято вмц Катерини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2021
* * *
Всецариці Діві-Матері
вдячним серцем присвячується
Від мамці білої — й біле лоша
ссе так
як ссе моя душа
ссе несамопрогавлена — і не
зоставлена
бездонна біла глибина
й біла розсипана обставина
А звідки в моїм серці
стільки сил?!
Душа духовна
в небо ухил
й в білий схил
Душевна ж ще не біла —
і в залізі
і в неї смерк і пізно
і в неї — серця пізність!!
Біла душа — лоша...
Й Син лагідний все розріша!..
І сила в Духові, а не в залізі
06.12.2021, ранок,
післясвято Введення в Храм
Пресвятої Богородиці і Приснодіви
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2021
* * *
Марії Преблагословенній
з любов’ю
присвячується
Яка Твоя музика!!
Невже зорі
стали Твоїми-й-моїми
союзниками? —
І яка в них —
проноситься музика! — ... яка
і спихається
в ліси —
казкові
і яка
в моїм серці
гуде
й вибух зродженням слів
із криштальністю слів
аж вкрай — Твоя музика
яка виявляє
лісів
зачарованість!!
людей зачарованість
які
це вчувають — й не знаючи мови!!
Поезії і заважає
у душ — зачарованість
душевність — шипіння одземків — огненному Слову!
Відчуджують світлу гармонію
Слова.
Й шаленство — озвучення включень
й шаленство — включання
озвучень
б’є блискавка в верх
у штришки світляні неминучі
і піє до дека у скрипки —
що втомилась з розлучень!
Ти, Господи, Вчитель,
так я є
Твій учень...
03.12.2021,
передсвято Введення в Храм
Богородиці-отроковиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2021
* * *
Вседержителю Слову
і Матері Божій
в любові присвячується
1
Подих-диво! —
в слово
диво...
друзів омолодить
молодильне
Поклади
думки ведучі
в серце!
о як легко й світло! —
й світ
правдивий
чи є в небі ангел?
і просвіт —
й сочивість?
і в кінці просіки —
синій
дивик?
Й слово —
що пасе
це?
2
Впади, зірко, в серце!! —
й вушка в тіла!
Грайте туш! —
і зграйте
туш!
землетруси душ
і землетруси
душ! —
і відважилось
сіроментальне
і з статевим — відлетіло!!
А?! — треба? —
зачну
«писати
зрозуміло»...
02.12.2021,
ліс
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2021
* * *
Матері-Діві
в любові присвячується
Хіба від того відчуваю
насолоду,
Що щось ховаю —
й не ховаю —
від народу?
Вже відчуваю вічну
насолоду!!
Тому —
хіба що Бог сховає
від народу.
Де зорі? Храм —
де Бог,
у мені хід
із слів
в чудах й дольменах
Гарно!
в мені у тій чи тій
печері
щасливо спліднені
входять виходять в цім
крізь мене
у несказанній всій вечері!..
наслідження? — зразки погоди
два виходи
два входи?
немає слів
і Слово — істинна є насолода!!!
1.12.2021,
ранок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2021
Послухайтесь Ліни Костенко
Оце й витримай!! Не лише висловити темні сфери душі,
але в таїні Божій — змістоформою новою подолати їх, —
ось
радість титана, трагедія й радість за звільнення душ;
у нім нема песимізму!!
І.Ш.
......................................................................................................
4
Cлід послухатись лише кількох людей. Тих, хто не зраджував Бога і творчість.
Послухайте поета — Ліну Костенко.
Правильно — думати тверезо: думайте серцем (духовним). Служіння Ліни Костенко — Україні, Божому цілому світу, тобто Богу Христу.
Світ нині іще реагує на справжнє, суттєве, Боже. Але при таких людях не слухайте більше жодної людини, особливо — з політичних.
Піднімітесь поміччю Божої Матері в дух над природною фрагментарністю, у знищення пристрастей згідно Христовому вченню (що те саме — над «боротьбою протилежностей», теж саме і в Каббалі, дзен, в суфіїв, подолання приземлених бажань — в буддизмі), це звільняє для Святого Духу!
Вашим духом з Духом Святим — побачите…
Істина Жива — Бог-Христос; істини маленької (наукової, тонкоенергетичної, природної і т.п.) — нема, не передбачено: то є самозакодовані нещасливі мізки у високих думках про себе… це — заблукування людей інших.
Світ сильно змінивсь, він не такий як рік тому… він шукає і реагує на енергію…
Це прояв нового задуму Тройці Святої.
І я залишив гниль цього віку, я лиш в майбутньому, бо я тут і тепер духом, з Христом — у Центрі. На що світ нині реагує?
Світ зреагує і на справжню українськість! і на оцих — котрих Христос (!) взяв духом в Дух, бо прорвались…
Носії геніїв і сільський народ — не так зіпсовані, серцем все ж — справжні в Христі.
Китаю, тепер біомасі: половина китайців, люблячих сім’ю, прийме велику віру в Спаса-Христа; і поменше відволікайте мене…
Бо ви і не здогадуєтесь про жах і печать Божиих геніїв.
Поет Божий ставить поперед себе меч слова — низькі форми відскакують, боячись Божого змісту. І дочасові відскакують, учителі таких — біси; і несправжні опори відскакують, і також гниль інтелігентська «закучерявлена».
Все геніальне просте. (Бо Бог простий).
Унікальне не воює з жодною молекулою…
Якщо не послухаєтесь Ліни Василівни — то чи ви сприймете аристократизм правдивий?
Якщо не послухаєтесь її — нема лицарства.
На тлі поета найчистішого, найудосконаленішого й тому здорового — видна нечистота, вся недосконалість, усе нездоров’я інших усіх…
Бо правда гірка, страшна: як ви не захочете (в силу хворої волі всіх!..) послухатись її, — а вона відає найпотрібніші, бо найменш звідані, смисли буття і Промислу, — Україна і світ премило закотяться в провалля.
Як вона працює? Немов Моцарт.
«Лягаю спати опівночі, встаю о п’ятій годині ранку. З ранку до вечора працюю. Від такої роботи я не заіржавію, чи не так?» (Моцарт-віруючий — віруючому своєму батькові).
На верхів’ях геніїв логіка — майже не потрібна, бо з висот світла причасності (Присутності) логіка є нижче, ув пітьмі…
Пітьма ж — до логіки, але не до Бога ж… Пітьма схоче — не до Ліни Костенко.
«Свободы, гения и славы палачи!» — ці без Христа…
Тож таки нема жодної надії, окрім Христа.
Тож християнське життя — поєднання волі Божої з волею людини. І цю таємницю слід шукати і запитувати. Якщо мистецтва взнавання Божої волі щодня не творити, то не знатимете подій.
Бо важливим є не воля людська, чи ще щось, а пряме благословіння Боже.
Досконалих, влаштованих у волі Божій — їх-таки запитували, принаймі — до революцій.
В багатьох було дворянське виховання. Вони не хотіли
нікчемно загинути… Царі — запитували святих. Що буде, якщо «цар» сьогодні не запитає праведницю? Мабуть, він помре.
Бог зразу ж в Старому Завіті висловив сумнів: чи випрошені царі ліпше керуватимуть, аніж прямі Його пророки?
Знав: не ліпше.
То «царі» і патріархи однаково як уникали, так і уникатимуть пророків-поетів,
як було і самого Христа?
Ця давня суперечність між пророками і архиєреями без Богоматері і Христа Ісуса не вирішувалась ніколи…
Вивіскові президенти і однобокі патріархи тепер — вони не спеціалісти,
не компетентні в найнасущнішому: в просвітленні культури Христом…
Це ніби початок катастрофи, бо Христос і Сам на землі перемагав, і перемагає щораз в нужденному житті, тобто культурі…
«Верхи» кажуть, що їм і так добре. Не Христу добре…
Всі, хто провинився перед праведницею Ліною Костенко, вклоніться, як допотопні…
Ідіть, кайтесь — в Христовій Церкві.
Кожну людину, як те відомо, як і було, можуть визначити, прописати, змалити, зігнути — та й загнати в клітчину, наприклад — соціальну, зролювати, забрати людяність з людей як то нині (гвинтиком зробити, як в СРСР…). Це покеровано твориться в усьому світі.
Зате поета геніального — ні. Ніколи! І — ніхто.
Інший світ, зброя: свята поміч Христа…
Як він залежить від одного Христа, ніхто йому не страшний, Бог такого охороняє.
Як вільний вітер, він боїться лиш Бога одного! І княжий дар йому не потрібен. Отямтесь!..
Тож не роз’єднуйте те, що Бог з’єднав в мені: Христом просвітлену церквокультуру… В вас культура розцерковлена, а Церква — розкультурена!
Бо розумні кажуть: «Ви не праві, васі!»
Бійтесь Божого суду: ви не праві, світські і глупі церковні пересварювачі!
Трохи далі я поговорю щодо сотворення форми, особливо — великої форми…
Тож 6 чи 7 мільярдів людей переконаються: вони є ближче до райцентру в духові, — не до Центру-Христа.
Послухайтесь ви Ліну!! Так вам ліпше.
Легше вам буде.
Коли все спробували, але воно не спрацьовує, Бог доручає Свою справу — видющим поетам…
Не маєте смерті іще ви?! На правді — гордість виявляється, гордість не приймає її. «Бог противиться гордим». «Гордість осліплює». Що можете всі бачить? —
Ви ще спроможні велике речення запам’ятати чи дочитати?? Переплутуєте внутрішню Гідність, достойність, із зовнішньою диявольською гордістю творіння??
Мовте Духом: Хто Ісус Христос? Гордих не запрошують в ученики, — їм ще вилікуватись потрібно...
Подивіться в скло або в дзеркальце: як Ви стали молодим в обличчі… отже, що? є багато духовних енергій в серці — і вище… це якість (!), благородство — духовність в Ісусі Христі.
Глибше якщо сказати: Серце-Погляд Бога...
Це, наприклад, в Наталці Колісник-Половинці з «Майстерні пісні» у Львові.
Літвикладачки в Літінституті, в місті диму й болота, наполягають: нічого ви не пишіть з великої букви в поезії. Це бо мізки шиплячих безумних домашніх гусинь...
Дякуйте за спасіння Матері Божій.
Отже, Ліна Василівна — співтворець і провідник Ісуса Христа-Бога є.
Геніальний Поет.
26.10.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2021
* * *
Українській співачці Святої Богородиці,
Заслуженій артистці України,
лауреатці Шевченківської премії —
актрисі зі Львова,
художній керівниці Театрального
центру "Слово і голос",
лауреатці-переможниці всіх головних
кінофестивалів в Нью-Йорку, Торонто,
Терні (Італія, Ватиканська рада) і Маріуполі,
світовій зірці
Наталії Половинці присвячується
І що ж, у світі шум
і шум бурунить
й шум!
Це
люди в головах —
ідуть під воду
дум
Й кінця шумів не
стане?
Залишиться, Хто в серці
так зоріє, зріє,
Скарб коханий!
«Cлухаймо Господа!..» —
в прозрінні перейшли,
рішились
в тверді стати
друзі — як посли.
І що, не стане хланей?
Єсть в серці Той,
Хто й світом майоріє! —
Скарб коханий!
Він хай відкриє всіх сердець
вуста,
Бо через Нього світ
постав!!
25.11.2021,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2021
* * *
Народи, браття-листяні,
ліси!
Єсть я, що ходить-крутить
маєм!
Показ тверезий
й вихор свіжих сил!
Вже Бог цілованих —
в кохання повкидає!
Ви рвіте пломінь, вгору —
він горить
Цілую
Істину!! — ізнизу догори
то ж як не любиш —
то цього не взнаєш
Вона в мені!
ось — тут!
і ви що дню — досвічуєте
й трохи додимляєте
в жахливу Божу простоту
ген світить! — променями
ув око-колодязь...
А! спантеличені! кружляєте, —
Є епіклеза! — й Озя й Ося
тут!
не зирить Бог —
нічого не поясните,
(Господи... та що ще тут місця займаєте?)
й нікого не переконаєте!
Ану — лиш —
тут!! —
диха...
Ув — простоту!!!
23.11.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2021
* * *
Цариці Неба і землі
Всеблаголовенній Марії
з любов’ю і сподіванням
присвячується
Де є творчість з недороду?
Може драма є
десь й з недороду...
Творчий безмір і надходить
і находить
Заціловує красу
і творчі рани — і наповнені ці
береги
де понівечена природа!
Боже! де я дінусь між
таємним переходом
Небо входить
Дух же віє — дихає — і ходить
а все непроникне є — свободі
й мислення тут непроникне є —
свободі
й під землею гризуть корку
всі народи
о мій Душе! і тоді серця
Тобі лиш знані Ти —
знаходиш...
на яких небозвичайність
за народи...
Єсть бадилля й безмір
в надмірі
задля народів!
21.11.2021,
свято архистратига Михаїла,
з причастям,
свято Гідності і Свободи,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021
(з надрукованої 2011 р. на моєму сайті статті з "Алея любові"):
2.
Чи багато знаємо ми про ось цю конкретну людину?
Мало знаємо, завжди...
Ця таємниця – жива особливість, особистість: людина іноді незбагненно робить жести, правдиві акти волі, як час від часу прозріває, прагне висловитись... про щось найважливіше, чи... що його не можна втрачати...
Прагне людина бути почутою...
Аби ж не втратити щілинку – з якої велич Бога.
Бо щось таки залежить... чи життя людини? чи світу цього?
Я тоді писав одну поліфонічну поему в один рік. Правдиво – «не відходячи» від небесного.
А тому в кабінеті Головного у «Всесвіті» Коротича – рідко з’являвся...
Віталій Олексійович із здивуванням докоряв мені за те «неодзивання».
Народжувалась Четверта.
У Віталієві Олексійовичеві – кругообіг і життєдайна доля; У Четвертій і мені –незрушність: Вічне: зовсім без земного і часу.
Якщо б Ви проникли поміж утиском вищих речних синтагмів – Ви стали б значним прозаїком, чи, якщо не вбивцею, то тими з Уолл-стрітт
з імперативом – 4 млрд людей лишніми є ...
Опущено нині і ліниво бачить всяк «проіскі чєловєков», не безжурну і суворо-мудру длань Живого Бога.
Бо щось вирішувалось.
Так ось – чи пристрасно-гаряче я вдивлявся, як художник, у Віталія Коротича?
Маєте серце? – чуєте про що ...
Поет же мені з першої ж, «бомбою» ним названою, папки поезій із здивуванням підказав: як це є, що мало поезій з почуттів кохання, любові до мами, просто любові...
А в мені ?
В дотик Надзавдання, про що ніхто не чув й не знав? Що не полюбиш, те не пізнаєш... Як же відкрилось?..
Шіллер залюблено казково світлий у четвертому класі восьмирічки?
Чи самоосвіта нестримна – за чотирьох? Шамани московитів на обрії луплять себе в бубон грудний – яскравий астрал дають як поезію... Вчорашній тон.
Київ для мене – глуха провінція...
І факт той: Віталій Коротич – він щось чув чи знав (іншого такого не зустрів – з інтуїцеєю, розумом, серцем, нахідливістю в справі...).
Скажете: дивне поєднання...
Бог все робить і творить: Бог – один серцевідець.
Вже потім вийме його брати Москву, Політбюро-Дияволіат, статтю шосту – «гегемонів»...
Але більша цінність – Бог: дух спілкувань правдивих поміж душами...
Випробовуння духу. Сили волі.
Тому цінність така – серця... Істинний стиль, зі справжнього «я».
Будь ласка: не поведете далі слова, як я.
Художня розташованість: художня молитва – єсть Бог.
Спробуйте, переконаєтесь...
Так треба: серце, воля, і істинне зрушення духу.
І все, що йде з того серця: слово, увага, таїна людини і космосу, сама любов, що дає поетичні проникнення: шлях...
Крім М.Бахтіна, контрабандно надрукованого в кінці, неоприлюдненого, – село, дикий край, варвари – прикрашені трішки...
Страшніше що за послід самозадоволено-самозасліплений? – й цілком відповідний «Огоньок» до Коротича, – хіба серце Державіна очі відкрило таким??
Хто за нього смиренніший Богу, окрім природи?
Ще художнє і здорове бачимо?
Що конкретно ми залишаємо малими митями – в серцях людей?
Не раз при мені з серця Віталія Олексійовича в долю секунди, як реакція, виривались правдиво точні слова, імпульси дії. Це не вишкіл! Таке прямо-миттєве не вишколиш.
Серце – скарб. Де скарб – там і серце...
Залишаєм в серці людини які скарби??
Хто вчув тиху і єдино-неповторну поезію Віталія Коротича – має чуле неповторно своє серце... Наближення – дух, розділяючись, не втрачає якості, як вогонь свічі - якщо запалює безмір інших... тож тут про позамежне, якщо Ви виховані, питають ласки Божої... Дух нічого не втрачає, як буває водночас в багатьох безмірах місць і віків...
Ми є т а м, а всі хоч допускають (вміщують?).
Недосконалі остерігаються таких, як недорослі.
Недоросль Москви, поверхове вікове і віковічно описане, наївно не знаючи хто перед нею, зовсім самовиказуючись – поверхово докоряла Коротичу в світськості. Ліпше буде, коли художнє кольне вас... духовність ясно вказана і довизначена тепер в монастирі ніби ...
Тут – вільна Особистість... в любові. Так, ніби в недопочутості ... А мука тут і т а м – як не здобулись за вік любові. Просто як!
Він зробить це і решту благого – бо він любить. Він і нині тихий, як вільний виклик... зрящим - видимий. Розуму, життя в серці.
Так ніби його нема! (що ще жертовніш?).
Такий собі скромний виклик...виховання серця, культури розуму, зібраності, опамятування присутністю... совісті...сліз мого серця, християнського, – можливо ще багатьох інших?
Київські сумні «патріоти» – його донині ненавидять. Який матер’ял пропадає для сердець!..
За все найяскравіше. Що відбувсь.
За велич в серці, найвищу культуру розуму.
Мудре прощення всіх. Простив – Бог тобі простить.
Запрошуваний багатьма на віку, згоджується, працює, Бог веде... Оце велике серце – йде Віталій Коротич... запрошуєте?
7 квітня 2011, Благовіщення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021
Логосу Христу
Слову Отчому
з трепетанням присвячується
Та хіба любов колись
мине?
Без любові
чи з любов’ю
буде —
кожен день
з рожевості в пупур і промайне
Синій вечір стулить його губи
і всі уди
і сосуди
і посудини —
тільки серцю
не накажеш: воно любить!!
взнаєш: ти любові — не накажеш
вона любить
і любов спасе, хіба загубить?
Так — любов ніколи не мине!!
Так, Ти, Боже, і навчив
мене...
Єсть Коротич, — добре серце!
Хто дав взнати?
Поруч гралися малі іще
коротичата...
Поет запрошував...
(«як? і до квартири він запрошував??»
«так то нікого – лиш тебе»)
Книги давав на вибір свій
читати...
«У Вас одного чую я хребет...
Його не зможуть
поламати!..»
Один лиш і водив
по Києву до селюків
і пробував надрукувати!
Городянин!
вись іпостасна...
а, отже, я — християнин!!
... Дух Святий (!!)
звелів учора помолиться!
Сам світ сказав — «любов не промине!»
Світ — в брехні,
простіть
за правду
і мене
бо зараз до народу ми як
вийдемо —
а у всіх в руках синиці!!
Підняти небо —
серце вибране і пломениться!
як світ цей — день за днем?
21.11.2021, свято архистратига Михаїла,
з причастям,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021
Діві Богородиці
з любов’ю присвячується
І чорне крісло й чорне
фортеп’яно
І ти забралася
на гору
— осяянну
І чорна ніч — на забалконнім
небі
І хіба треба небо
як є —
в серці в Тебе
мов ввімкнення —
є світло
і чига-чига —
й
нова
є спрага!!
Але — риза
світлая й святая!
що кімната
в небі чорнім цім
літає!
Риза що й смирення —
золотая
квіти серця
розцвітають
розквітають!
Може що тендітно
нам
світає!..
19.11.2021,
Київ,
Бах і Людмилка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021
* * *
...тем словом, которое придает телесности
(не отделяя ее от слов и вещей)
несравненную прозрачность.
Наш язык уже не тот;
возможно, менее целостный...
Лосский «Догматическое богословие»
1
Є липи —
нависали із медовими грудьми
над тротуарами
чи їх просили
аж прилетів
сей —
вітерець із листопадними
крильми
і від культури
городської
на два кроки! —
відступили!
2
Нічого тут не пропаде
про це вам
звільна нагада
як дивимось —
з землі і Неба! —
ми!..
З крильми,
з крильми! —
то ж сяєм ми!
3
Стражда! —
не знає в бік добра
що ми
безсмертні
немає смерті із глибин нутра
й не має смерті — на що дивимся
хоч їм своя звізда —
стемніє в головах
закруглена
з огранками вода
18.11.2021,
ранок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2021
Папі Франциску
присвячується з любов’ю
Християнство веде поезію
до правди.
В.Гюго
1
І цьому ранку
сонячне везіння —
юність
з-орлилася
не спогадом
а духом!!
і в небеса — кидок й
радіння
тверезіння
й що в вас
із слухом?
в СРСР — «Не кажи правди!»
тут все скотилось
до перевертнів
в «царків» й есересерських мух!
Де воля?
І де сильний дух?!
Слова що ви не знаєте
на крилах принеслись
і от від
мого слова відповзли
самі ви
в болота — в приблизність...
Кого ви вибрали усі!
лиш карликів
ШП — «швой парень» —
з низу...
2
З Неба —
не хочете?
Що ж від великого всіх відтягає?..
Й великого не хочете?? —
Про себе лиш недобре знаєте!
Під воду мислення зарилися
з земним —
водою і розквасились
й заквасились
і — в болотах втопаєте?
Свобода —
це що Бог і я із Ним!
Раз крил не зносите —
від крил втікаєте!
Свобода — як мій дух
від всіх найдалі
заплеснуті всі в гроші
у! важкі!
матеріальні!!
знекрилені!
повзучії...
в вівси
і на крило моє, запарені,
рабує те —
роковану фатальність?
3
І Всесвіт що сам опустивсь перекосивсь
в усюдах...
подальша річ — не лише в людях...
Що, їдуни? вже їздуни?
а буде
усе рептильне
виживання —
недолюду...
Мозжечків прошивання
в лад із смартфонним
перепрошиванням
так нині молотки незримо
та б’ють
в потилиці
ідучих до спасіння...
цього не знають, о,
ледачі, які мимо...
і будуть чути
лиш дитячі голосіння
бо будуть у Христі лиш —
живі люди...
та й так по всьому світі —
всюди
4
Поезія й любов! — безсмертні лиш
у Слові.
Й густіша
наповза імла...
Поезія та щедра — що з любов’ю!
Поезія так щедра із любов’ю!
Поезія — удар крила!!
13.11.2021,
зайшло на свято Косми і Даміана, безсрібників,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2021
Буває —
що нема ума
Буває — много
та не того
Цей світ — тюрма
і в ній лазів — нема
і я зєло хітро —
і відпускаю всіх до Бога!
і піднімаю всіх до Бога!!
Буває турок —
ніби німець
Буває — цей є — німець
але — турок!
Буває — я письменник
всіх по століттях обігнав
а там — іди
хоч виривай
хоч шарпай
хоч відчиняй двері
століть
«Чи то у Бога не придурок!»
Страшний це як для тварі
Бога зів
і хід-таїна в Бозі зів
і хід-таїна в тварі!
я це робив мільйон разів
«Ви знаєте — це зварка
Вибухом»
«Ви взнаєте — в звільненні Вибухом!»
О мої зоряні отари!!
мене і решту Бог бере
на плечі
і кожній тварі, але щасливо! —
та до пари
Не ороговіли
тепер ви!
але як в Богові —
без колотнечі
12.11.2021,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2021
Отцю,
як все сколупуюче,
любов’ю присвячується
«...і дух крізь ребра
випнуті
засвітить.»
(дехто сказав раніш)
Листопад!
на те він брат —
і веселі — я і листопад!
Роздягнулись, тьотю,
паче!
паче!
дух обновлюється
та коптять ледачі
Та листопад! —
тайноглядач...
...й не плачте...
...тим — впопад
тим — невпопад!
Ідолопад!! —
чи я йому
ручаюсь — і
розказую??
чи я як Богородиця —
рука поставлена —
на Кого це показую?
в вас зір зірветься
й вас трястиме
ще роками
Ідолопад!! іде
і веселяться —
я і листопад!
що в вас з руками?
Ідолопад прийшов!
й прийде!
на очу у людей!!
Огромопад — й над нами!
Цунамі —
вже над нами.
Ідол — кошлатий Всесвіт
таба-ри
таба-ро
впадання рами!
се — ідоли
єсть — Христа дихання у серці!
Бог же і так
десь буде з вами:
десь єсть у вас же
розум...
11.11.2021,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021
* * *
Відійшла від ковіду до Господа —
поетеса
поетеса — це Йовенко
звуть Світлана
Царство їй Небесне
Царство їй Небесне
душі світлій і настане
відійшла з поезією
з творчістю!!
10.11.2021,
Київ
Помоливсь Каноном за спочилу, з благословіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021
З несказанною любов’ю присвячується
святому Нестору
Києво-Печерському
Нетлінням мощів хто лежить
то серце
як до рідного біжить!..
І як? —
а як? —
щоби й по смерті
всіх людей любить...
О батьку мій,
чи знав ти —
твоє слово буде жить?
І так глибоко йде коріння
і вічно
над світанням і світінням
Один і Той же
все пройде — жить і любить,
і точно
вічність це —
жить і любить.
Нічого більш й не треба!
Чи з більш ще чим —
лежать в печері і торкнутись —
Неба?
З дитинства — пам’ять:
мощів чудо —
і мов летіли клином
понад столами
всі слабо-коричневі
і — всі дивом — єдиним —
в надземній залі
та от, малим, пояснювали —
що тут
в печерах
особлива глина...
І ось у Ближніх
на повороті
сам мене притримав,
любове, Несторе,
бо ув мені є справа книжна...
Й ребра Ісусові
любов — оближе!!
9.11.2021, свято Нестора-літописця,
10.11.2021, світає,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021
Син слова
Рухові підтримки Кобзаря в серцях – присвячую
з Надхненності
Шевченко є великая природність:
І верби над дзеркальністю води,
І світла синь претихої душі,
І море грає на сердечній вроді,
Й Цариці-Матері вклониться дух спішить!
І біль народний, що біжить у слово,
Й кохання рушить гори –
й кида в море,
Й кохання плаче
в стисненій коморі,
І висота небес душі розпуку ловить:
Все – дух!!
Тарас воздвигнутий до сяйва Слова!! –
Сліпуче світло трисяйного Божества
Ще на підходах велича слова
Високими послами, Духа ловом.
Із моря хвиль Бог душу воздвига
На поклоніння слову – духу Сина:
У світлі і не стати ворогам
Слова Єдиного!!
В світлі – не бути
ворогам
Слова Єдиного!!!
29.04.2004
Політ в Любовищі
Ви сидите у малахітовій оазі…
І долинають зблиски світла звідусіль.
Це мови сіль. І нею ви обняті всі.
І ви щасливі світлом в кожнім разі.
Але сидіть! не висувайтеся на самохіть,
Не відаєте ви, які є навкруги улови…
Благословляйте блискаючу золотую кліть –
Літературну, та прозову мову.
Я Синові на віру здав: Він Дух свій дав.
О капітель! Капітуляції! О кап… й всього багато!
І владу наді мною втратила вода,
і викид у повітря, волі блиск!!
І біг затемнень між рогатих…
Оурарадосамозахистпис!
і інші звуки, й писк,
І раді ті ще, що жили до мене!
Попавсь, артист! – тепер більш не артист,
Зволь управлятися в святім й скаженім…
Але ж політ!!
і дрижать всі, що дожили до мене…
Але ж і – пунш! тіпун тобі – і пунш!!..
Дітки, сидіть, малі, в державніїй
оправі –
теж добра кліть! як для народних душ…
Якби не піст – і Духа й Діви хист –
то б сам не справивсь.
Дітки! не їжте много з сеї пунш-заграви…
Це плаватимуть за спецсоком за екватор –
дорозбавлЯть, дорозбавлять – й дорозбавлять в дозвіллях…
Бог – вільна музика… але чиї встануть похмілля?
Орли! та в клітці – і чи витримає пір’я?
Син – Бог Любовищи! і віри! – не зневір’я…
17.12.2006
Книга “Деміург» надрукована в 1992 році: в ній Божий світогляд
є. Христос щО вас запитає? — Любов є?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021
Письменнику Валерію Шевчуку,
лісовику в мові, присвячується
Хмартеся, хмари синьоброві!
Зблискуйте, іскри пелехаті!
Склабся, піввуску пурпуровий,
Це я виходжу на грядку,
І я — до дідька здоровий.
Хто грому боїться, падайте.
Бо я виходжу на грядки.
Тож я й собі загадковий,—
Хто хоче падати — падайте.
Не держу за стан однобокість —
Сестру упадку.
І як мажара й цідилок — здоровий.
Бачимо? В самості дубу
Цицьки із хмари огненні!
Що ви? До мене?
Як то до мене?
Вимкну і викину за товщу по духу —
Йдіте, загрипнені до своїх геніїв!
Що ж, в дощ лежати під дубом…
Захід спомадив уславлені брови,—
Вечір чухкий, загадковий…
1.02.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021
* * *
Присвячується двом
невідомим ангелам
блаженні ангели за умовчанням
якщо ти лишиш
на когось дитину —
на що ти понадієшся
усюди?
там Бог — там все
це —
розуміють люди
і дитя-ангел: «О... калюжі!»
і двохметровий ангел: «Так,
калюжі...» —
й схилявсь направо
й вів — за руку тримав —
тихий дуже,
тож ранок!
я чув всю солідарність
їх мовчання вповні
і не зникав —
тут трепетні знання любовні —
це я якраз був у калюжі
06.11.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2021
* * *
Всеблагословенній Діві
з любов’ю присвячується
І собака —
що то серцю? уму?
вбік башку нахилив
щоб зірвавсь образчик
й покотивсь
оцінити куму
Що ж? maman —
розсіка
прогресивний туман —
за роялем
і село
це в мільйон слів було
хурма в солоді
і з-під кришки
не нишком —
йде! —
молодість!! —
молодість!!!
і в DarkNet! —
що ж? купити і бомбу
термоядерну
а щоб — зрідка було!!
За роялем
як зайці
що серцю й уму —
й запливло
нахилили Ви правді
чоло?
лагідність й правда...
05.11.2021,
ранок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2021
1
цей вир
цей зліт
з Дніпровського району —
нема
перекладу
би задовільного синхронного
2
легше їм чуть
Бога Живого
слухняним — подає
з Руки
їх дух незаперечний
лиш — палкий!
стрімкий!
і ось же
точок — в небі
много
много
много
послушники Господньої Руки
який же звук сердець! —
ваших —
палкий!!
природа вся слухняна Богу
люди — ні
стою — скільки точніші
в них польоти та й пісні!!
а люди — ні та й ні
птиці — слухняні
і темна смуга — й над Дніпром не бачим
так і зазначим
03.11.2021,
Київ
(Попередження з вересня 2011):«Геній робить те, що повинен, а талант — що може...» (хтось з науки).
Ви будете просто ходити і дрижати, прямо трястись — що відкриває Бог.
19.09.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2021
Градусності Спасителя присвячується
Грає натхненний листопад
він тратив свої ноти
в лад
і він заправив всіх
в роботи
тре-тре
й ридає ридма рудо-і-чорнотно!
А хто услід!
а хто вперед?
а що навпроти?
Й хто так читав!
а хто зірвав
всіх до роботи?
Й чого так груди —
радощами повні!
Душевні ж труть —
мов протирають сон?
Душевні ж труться?
це лежачи із листом
внутрішньо і в унісон?
Але — стоять духовні!!
Не «Боже Великий, Єдиний...»
Не блими-блими
блими-блими
бо віддаю у всесвіті усім належне!
не факт —
що ж? Церква це
юрфак?
це я виконую всю — світу протилежність!
А «Боже Великий, Любимий!!!»
Любимий,
наш Боже Любимий!..
Поезія одна
із потойбіччя все показує
немов являє
а не пояснює
не обзиває
Де листопад
що з музикою
проваливсь у потойбічність?
ну одне слово викинь —
й де та вічність??
03.11.2021,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2021
Пресвятій Трійці
з ошелешенням і любов’ю
присвячується
Якщо в світліючих словах
було повітря
наступним буде легкий
віддих
і з тим благословенний подив
і в ліру увійде —
як йдуть народи
й народів подих
як сонце в сяйві
як сонце в маєво —
так і слова
по вірі
слова любові —
слова по вірі
двоє втекли від звірів
авжеж вони — мої
слова по вірі
мов корабельні сосни —
дві —
по вірі
шумлять у вітрі
квітнуть у вітрі і в повітрі
любов — без слів!
втекли із міста
щоби моглось чим дихать
й щоби любов казала
тихо
що спекались — в родинах лиха
бо все з повітрям
входить
і не розберись лиш
о! це любов
бо бач — не в’яне
це ж голос в місті —
не любов
все деревяне
і падше листом
а ось — є чисте!
спекались гірших звірів
точно! їх слово
я оберігав
по вірі
і Слово! — їх оберіга по вірі!
то вже і слово — упаде
моїм серцям на нитках —
і мій лист
точне! — це злитки золоті
сонце вкидає в ліс
й що я приніс
та бач й словА навскіс —
у вишнє
тепліючи у Вишнє подались
як мирне ще живе
і не колишнє
я буду красить
як у Небі класиків
левкасять
й вони свої — у дошку
чи ж з дошки виступить любов?
левкасять емпіреями як сонце
ці низи у товщі
і клеять
і левкаситимуть — знов
поки лизне любов
вища Любов!
і вибухаючі припаси
ударить молнія як Вишня —
дОбра
і розпадеться сонце!
й блисне справді —
образ
удвох втекли безумні ці
ці вишколенці!
але і в цім
удар є Бога!
бо вони в руці
Божа Любов
і Божий Камінь новий — й гнів
що плавить струменем! —
і черстве серце й камінці!
коли неявлено пала і в слові цім
навіть — у місті!
все сірі джунглі
а серця там — камінці
що вас попалить
й черствих класиків
наприкінці
і дощ оплаче вам сліди
на манівці
свята любов
із люблячих
з Вогнем
подасть іти через Огонь в кінці
пекучіш зовнішньо
тоді як внутрі тихо
гріють-світять пломінці
якщо світліючих
вбира святе повітря зрання
то є величне
яко над морем Сонце Правди
й Духа зітхання!
27.10.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2021
і уповні
в зимах встане світло?
хто ж це
серденько моє
питає?
не роз’їдь же й Ти — Весно! —
мене привітно
так як серденько моє розтане
милий Боже!
й Ти це знаєш
чи уповні
єси світло встане?
і зарозмовляє вглиб — із темним гаєм?
чом ти, пташечко,
волосінь всю виливаєш
іскротонко!
тонко — дбаєш?
в кінець місяця — ну Бог зна
кінець дня чи
добрий вечір — Бог зна
із сосни та до темниці —
чи так коматозно?
тонко-тонкий глас —
як — цей
передній тормоз!!
чи він Бога просить
й не впливає
він уже стоїть
й воль не хитає...
що він знає?
що — він грає?
челенджер? — але то Бог зна!
він притомлений
сиплявий? —
він
так тонко Богу виливає —
яко познах...
чи ж я тормоз?
Бог! — Ти Бог мій!
Боже — Бог зна...
чи душа моя над гаєм
битий я
чи, Боже, тонко не розбитий
не дай Бог! — що
я Тебе десь не розчую...
і не проспіваю
23.10.2021,
Київ
Наступного дня, в неділю, з причастям в церкві відслужили молебень
з о. Олександром на Подолі за одужання від ковіду
лауреатки Шевченківської премії, заслуженої артистки, діячки
світового масштабу, виконавиці головних кіноролей Наталки Половинки.
Керівники України і інших держав, я не від себе говорю, від Неба:
хто вас витягне зі смерті?!
Думайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2021
Отцю Небесному
з пам’яттю-любов’ю
присвячується
1
хто на що годен?
і що в Церкві хто зможе?
Дух запитує
і ще запитає
стали осколком —
невхожі
і чи був хто
обожитись?
творчий мій вимір
голубизна! —
глибина!!
може даль — вимріє
може поміряє
і хоч мало
хто вимре
три на чотири —
намолена може квартира?
синь що без дна?
Божий мій спів!!
окликає він душі
іще
не піднімає тіла?
може даль в тім?
голосна піснь Архангела
у Вогні піднімає тіла
гріш віддав! —
все віддав —
спів — остання це лепта
була!!!
2
може десь катували —
у лице їм
співали
може де хто бувало —
стріляли —
у лице —
їм співали?
до очей і не ...
і не ...
і не
приставало
а блакить!
Духом спів виривало
Дух — Огонь
мабуть важко в тілах?
сині очі без дна!
й що стріляло
на
коліна ставало — о Блакить!
і в два боки попало —
Дух без дна
вибачалися
липке не приставало
значить, тут є Начало
значить, Церква
Що ж? тут піснь ще лежить
і цю піснь одспівали
бо Любов немала
бо Любов! — кріпче смерті
бо ось легко зближає до Себе
лиш легкі тіла!
21.10.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021
* * *
Людмилці Дружині
вітер — білі хмарки —
з-за обрію
прямо на мене
в блакить
чимдуж
й швидше
і швидше! летять
чи —
кожне слово
шукає своє каяття
ми й Тобі, Боже,
чи годимо?
чи то солодко всім
чи лиш нам?
ми соло Богу —
солодимо
ми мабуть тіні не кидаєм
один від одного
ми не відходимо
ми з Людмилою храм
небо ніби безсмертне
нам дарується далі!
ось затих — тра-та-та
та-ра-рам
нас раніше до рани
не по одному
а вдвох прикладали
ми з Людмилкою — храм!!
то чи кожен у слові
шукає
своє каяття
вітер
білі хмарки
в храм
в сяючий храм
що над нами
швидко летять
22.10.2021,
ліс в жовтні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2021
Слову Отчому,
Премудрості Отчій
і Силі Ісусу Христу
посвячується
Досконалість в людині —
Наскільки митець в ній
З’єднаний з Духом
І вчуває в собі
Й по собі — тільки Руки
Бога Єдиного!
а не здрастє — космічна людина
поза Церквою
поза Отчою Силою
остається ще гряззю! змішана з
глиною?..
А як хто не втеряється
Бог
Настільки аж в Руки...
хоч не хоч є такі шибануті
творить круків і внуків
у Руках — і усі шибануті
творить в Небі з розпуки! —
єсть Божественні Руки! —
я кажу а хто кається
що — Бог творить — все більш
розпаляється!!
19.10.2021,
свято апостола Фоми
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2021
Поема
Єдиному Спасителю
і Визволителю
з трепетанням
присвячується
благодатна іскра —
мов геній над негеніальним
з Богом геній розпалює...
Бог забув вже
щодо печатки
Боже, Ти готовий із
моїми спонтанками?
ну ж — чийсь низ то загасне
аж далі
і хіба — де все — зможе мовчати?
все як завжди, нічого цікавого
і сьогодні промахнулися
техностартапи!!
нічого — і нічого
з цікавин під небом
і все чека звільнення
і від мук
й хто не виправив
в самого у себе!
Духа полум’я —
і свобода
й свобода
й свобода
й свобода!
Слово, дай всім важливе можливе
а хай кожен в своє
дивляться, Боже, з Тобою, — народи!
Єсть Бог сил, —
Дух пронизує жили!
На це не зважаться
чотирьохвимірні і жодні літаки
як за Тобою пролітати
просто посипляться стручки
чотирьохвимірнії хмари
і! — удар печатки!!
дати посиплються
і хаос зуби схоче —
показати
й не ждати
як лет так і поет
Ти допускаєш? —
що це
мене будуть перекладати
середні лоції —
для читача середньої руки
в них же емоції
викручуватимуть
все навпаки
і Твоя Велич! — вимикатиме
в них моції
само собою що я наглий
і нагальний
я Твоя тінь — й для «ненормальних» Ти
завеликий! Твоя Велич!! —
нам отаким!
кого братимуть в лапки?
14.10.2021, свято Покрову Богородиці,
з причастям,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2021
Ісусу Христу, Слову,
присвячується з любов’ю
Пригасло світло
і примеркнув жовтень-вир
тепер незгасніш в небеса
дивитись
де радикальніше
ягнятам-перламутрам
веселитись!
і все піднесення
і — райський мир!
І Твій, Боже, вспокоюючий
мир!
Серцям піднесеним у супокої.
Приносить зорям
у квартирний вирій
сам хто піднявся
зіркою — простою...
04.10.2021,
віддання свята Воздвиження Хреста
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2021
Всепрославленій Марії,
Матері Божій
присвячується в любові
о! — від’єднаються хто снить
ще сни трави
о, сонце, радуйсь! —
і в тобі Христовий градус
ось кілька днів
опісля Покрови
о, сонце, радуйсь —
і в тобі Христовий градус
хто у Христові
закоріненоживий...
ми з сонцем — радість
тут так робилось
із ступні у Діви
в камінь ввійшла
шістьтисячградусність!!!
слід залиша
святих небесних радість!!
о сонце! ти —
хоч і далеко відлітаєш
та є в тобі —
Христовий градус.
10.10.2021,
свято прпп Зосими і Савватія, Соловецьких
чудотворців,
з причастям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2021
* * *
Вседержителеві, Слову,
і апостолу-євангелисту
Іоану Богослову
присвячується в любові
1
Так! — я літав
І градус мій не ждав
І Той, Кого
я незабутньо так знаходив
Сам готував йому
народи і
народи
І так між ними
Його Дух зростав
Любові й правди:
Вогню і знань —
Струс небувалий у крилатості —
Свободи!!
Де ви знайдете час?
Бог його вбгав —
І він в час Божий переходить!
Бо все у серці
й всі.
І Бог їх водить!
2
І градус є свободи!!
Що понад морем
І понад горами
І морем із людей
Та з чорним горем!!
Життя без вибухаючих
і вільних слів —
В горі й проходить!..
Блаженний Бог! —
Блаженне родження всіх
Його слів,
Що вхід у вищий градус
вам знаходить!!!
09.10.2021,
свято перенесення мощів Іоанна Богослова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2021
* * *
Земля дає таку
вже змінену колізію
терпку
все це Голандія —
без запаху й смаку
в мені ж згори і збоку —
духу дійство
все буде в центрі — та нічим
всі знову ж
в центрі — та ніким
я буду краплі духу
як в грядки
в їх серці збільшене крутійство
земля дає таку
на зцілення —
цілість художнику
( Голандія в той час
знову під воду )
бо духу зцілення
ураз і сходу
якщо не злий
і все у тебе навпаки
і ти їх піпаєш — де ж
ті
художності смаки
духовнії смаки...
02.10.2021, свято
благовірного великого князя Ігоря
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2021
* * *
І вам! — здвобіч
танок — огромищ
їх небо зайняло в закроми
дивіться —
кроми —
в проритість як впірне
грімка вагонність —
й в наступну мить
знов серце звеселить —
що променить
гірський вінок
доріг і храмів!
поезія йде попід небесами
припудрена красивими домами
і всім їм жить!
чи ви — чи ліс-багрець
дрижить
в горах сторчма так жить
небо огненне хоче
дати нями
цим митям!
й за всіма нами —
багрець в кружіннях...
в Богові тра’ жить!
Краса така! —
серце тремтить!
04.10.2021,
віддання свята Воздвиження Хреста
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2021
і варто слухать нині —
лиш живе!
не глибше знайдеш —
не нове
колись це навіть піснею
прийшло й було
А потім світ поліз
по часу стінах
на головах
і та любов постійна
якої чути — навіть в часі —
Джерело...
у мене
йшло —
за Ним ішло! —
й любить могло!!
І як люблю я Джерело
для інших і знецінюється те що буде
тим більш —
що де було
а що прийде хай і світське
але не з чуда
навіть церковне та не з чуда —
за кого Бога
мають люди?
«А ви за кого маєте Мене?» —
чудо любові у Христові не мине
чи хочуть совість спалить люди?
най — чудо слова
й не мине
Бог-Слово
чудне
день за днем
26.09.2021, з причастям,
зайшло
і на свято Воздвиження Хреста,
і на свято Іоана Золотоустого
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2021
Пресвятій Тройці
з Пресвятою Богородицею
з любов’ю присвячується
Сиджу у засідці:
усе життя — в надії
аскеза — й тільки
вона і я — в високе
о Любов Божа несказанно гріє...
О Любов Божа — несказанна!
й гріє
й відступить — і шукай!..
о, чим же блисне
в серці Вишнє око!
Молюсь й прошу,
молюсь й прошу —
вже мов Яким і Анна...
в олтарі сил це несказанне —
птиці
приносять пташенят —
осанна! —
звірі приносять звіренят —
й все ж несказанне!..
й земля — теж плід!
смирення — і пшениця —
незрівнянне ж!..
Безплідність — в руці Божій...
знає кожен. Що
Бог — спасіння,
й це — безперестанно
як молитва
як єднання!! —
Це ж Богородиця! І Бог настане!..
Господь і Цар —
і Слово — і від Нього
слова дар!!
22.09.2021, свято —
святих і праведних Богоотців
Іоакима і Анни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021
Поема
Єдиносущному з Отцем Слову
і Всеблагословенній Богородиці Марії
з хвилюванням і любов’ю
присвячується
Гой ти, голубе! — клюєш
легший спориш
і бере тебе
мова
мова легша, без слів,
і це мова любові —
і як чую , мова Духа Святого —
і ти легшаєш лиш...
Легшайте, кияне, —
не злітають важкі;
бо як в Бозі є лет
то ти легшаєш лиш
клюєш ранок раніш —
клюєш легше — і в Бозі злетиш
і як з Божої бачиш руки —
що ніхто не подінеться —
раніш радісний —
ти і радісний — й радо легшаєш лиш
і летиш —
ви всі в Божій руці
притирайтеся ви —
притирайтеся всі!
з українських як і з російських
боків
бо я з Духом із юних мистців
чи не з юних стільців
притирайтеся всі!
бо з хребтів я — в Красі!
бо я город!
і я з горніх — як з гірних —
із Духом хребтів
і я впору:
притирайтесь в Красі!
бо я город
і більше за город
бо я в Бога — і на крилах
і вгору!
і вгору!
бо я з Божіїх ніг — оближу
всенькість
і — порох!
то і хочу я головою не в гордість
корти
корти і корти — ну їй-богу ж,
попьорхнутиє чи поперхнуті,
де ви з мене — таку тертку?
знайдете?
я все знизу —
а Бог все зверху
і рухається така
збоку
тертка!
Гори і Бог, й ще зубатий я,
зубата в Богородичнім океані
найвихованіша моя колія-течія! —
то може скажіте мені ви щось зверху?
2
Куди ви, хмари, претесь?
Ви ж як мене
під Богом побачите —
зразу об’єднаєтесь
я вибачаюсь —
і не помітивши того
й цього —
притретесь!
Звідки ж це ви, хмари, — як
не від серця страстей всіх —
беретесь?
Може до Бога
вас ще не припре —
а мене припре,
і тоді я очима витріщусь
а який в Духа рефрен?
Ой ти, голубе, клюєш
легший спориш
і легко в травах гориш...
що бере
мова Неба
безслівна мова —
мова любові...
Куди ти подінешся! —
як Бог піднімає
то ти легшаєш...
і ось ця стежка є
і кинеш ти погляд теж на стежки
то чим нижче —
города збільшуються
то чим вище — города зменшуються
і все для вишніх
притирайтеся
притирайтеся
ви ще не знаєте
як і що попереду
для всіх вершиться
а стиснувши зуби і злоблячись —
не співається!..
хто встигне?
хто здогадається?
найвирішальніше у Христі
бо навіть Дух — Христовий
бо Він від Отця —
в Христі
бо і янголи скажуть
спільні усім
зуби розтиснуться
відпадають щелепи
хто бачить себе
як такого — що усвідомивсь
у Божій Красі
в Любові Божій
і все і всі
усвідомлюється в Божій Красі
3
Жінка-в-Сонці! сліпучіш за блискавку
нас підносить — й не спиш! —
і все в легших травах гориш!!
Ой ти, голубе, клюєш
легший спориш
і легко в травах гориш...
що бере
мова Неба
безслівна мова —
мова любові...
17.09.2021,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021
* * *
Матері Христа Ісуса
з любов’ю присвячується
весь світ волає: крил і неба
як я
("Богословіє")
Навіть якщо — то що?
Бога ізрадили при Самуїлі.
Бог-то пасе,
я допоки ще в тілі;
кожний каже зелений —
«гроші сильніші за мене!»
Хто биллям лікував —
зміг би акордеоном, борщем, —
Бог сильніш.
При Шьмюелі
випросили царя зелені...
викинулись мов кити на берег,
Бога зреклись, не мене, та при мені...
Навіть якщо — то що?
Навіть взяв мене Предтеча на плечі,
то я й орлом —
з Предтечею...
крила великі
не на землі підмітати.
І як тепер мені більше Христової —
як не в любові в Христі ширяти??
Крил відреклись? І як
вам при всьому
цьому
дотриматись Слова??
15.09.2021, свято Антонія і Феодосія
Печерських,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021
Поема
1
Ось ти, що голову віддав
за Бога,
І точиш мед
і мед
і мед
і мед —
і більш нічого!
і невідомо хто
десь за дверима
і мед
і що створИмо — і
не затворИмо
і це н о в е п р и й д е
як вже освячена урина
як світ —
що в ньому все є поборИмо!
І ще — б і л ь ш з р и м о?
Є серце — що побіля Бога ти
і я
не буду
гіркоти нести
й не зможу
згоджусь
що Бог не хоче — не нести
2
Ти колосальність!
і здивована — людина
і більш залюблена
є середина
і більш із вушками
послушлива — і драйвами спонтанна
середина
Бог так як двигне!! —
дух злетить —
парадоксальне
любить рідне вмить
і сильно і парадоксально!
Ну, де у тобі-й-мЕні — гіркота!!
Ну що
історія уся?
Кагальність!!
3
Люблю Бога собі по праву.
А Бог ще любить й світ-ораву!
Стійте, поеми.
Стійте, стихи.
Це, може, ось на Іоана —
світ лихий?!
Очистяться:
о... Бог — такий...
І що вздовж цих доріг —
історії
осинові кілки?
Захід — о, Бог — такий...
Схід — о, Бог — такий...
За Іоана — щонайсильніше
виллялись поеми!
Іоан же — інший...
за Іоана — найбуравніші
найвідзігорніші і медом
славимі
стихи!!
Боже правий,
так!
Ти — більш — Іоановий!!!
Ти, Боже, — зовсім інший!!!!
й «ви всі задовбані якісь» —
ви в Бога світ украли —
й світ задовбаний якийсь...
Стійте, поеми.
Хай йдуть вперед
поеми від Йоана — усі живі! — й живі
солодкороджені
стихи!!
Ай —
марш!
В низи!
В верхи!!
11.09.2021,
усічення глави Іоана Предтечі,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021
Дуже серце хоче
присвятити Пресвятій Богородиці,
Їй присвячується
Важливо,
коли одна людина
наповнює все життям...
«Це — ми літні? чи вже осінні?» —
Нічні красуні.
Що то осінить?
Я не казав вам,
що вас жде смуток.
Поет з глибин вийме —
виткану суму!
поки ж
по вас побіг
вересневий стосунок
поки все проникає –
вересневий стосунок
В храм —
випадаєте в щасті і в горі,
ілюстратори...
проходьте, ще у коридорі,
треба ж ...
то темінь як сон насуне
ба! у вас стоїть вересневий
стосунок
поет проглядає
заглушки й форсунки —
в суму! —
оглушені словом просунетесь
у всьому стоїть
вересневий стосунок
каштанчики падатимуть
підскочать із шумом
09.09.2021,
Київ
Христова Церква – жити не запрограмованим ніким;
світ людей обдурених – мати програму, мертвість,
і діяти запрограмовано... використаним – і викинутим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021
Поема
Животворчій Трійці
з любов’ю світлою
присвячується
1
Люди, що ви відаєте,
де є мед, —
Вийдіть півкроку
До мене вперед...
Скоро не любитимуть
власних дітей!
Вас же любили
Ви подивіться:
он той є
он той є
он той є
он та є
і — он те!
Будуть віртуальненькі
і — не зовсім люде
Вони повивітрюються
І чим любити не буде!
Вони розпорошаться —
більше — онлайн нині кволі люди! —
одні з них згорошаться
он ідеш між люди — не буде —
кволі є досі! —
ідеш по горосі!..
і в поросі — всі
вся планета в поросі
в’язне
порох документів хто не заразний!
Всі!
якщо чуєте —
що на глибинах
є в мені мед —
вийдіть до мене!
вийдіть до любові вперед:
це ж до Христа!
Планета під запитанням
коли ми
мед
питимем?
2
Чим вам зайнятись?
А як відрізнятимете —
чим не зайнятись?
Живе — як живим є — те
серце
Благословенне —
життям і любов’ю
займатись...
Як ми займемося небом у мирі?
В Небі — ця глибина серця,
бо щирість!!!
Бог! — і побігли
по землях
нещирі кумири
Бог! — а в вас слово —
у глибині серця
хто би попробував
сяять
й озватись нещиро...
«Вийдімо з миром!» —
хто точно знає
коли
ми виходим не з льодом
а з медом із храму
світ — король без порфири
і так це багато
ми світ одягаємо златом
бо ми — слово щире...
3
Чи ви любові вже не матимете...
А любов є — діти не зможуть
відчувати?
І хто за серце вас
візьме?..
сказать по щирості —
у всіх вже гіркий мед...
А діти — як ніхто —
так люблять щирість!!
А плакатимуть за поріг:
чому я маму не беріг?
й чому я тата не зберіг?
а тато плакатиме
за поріг: це до доріг:
«Чому я сина не любив? —
не виповзу вже за поріг
мушу — тримать відкриті...
щоби якісь серця проникнули
й ввійшли —
щоб не смердів —
смертний моріг...
Чому я дочку не опам’ятав
і — не вберіг!?»
Допустимо буде любов —
а діти те не зможуть відчувати??
А геть у світ тікати!!
А Бог?
А Бог!
А Він поету — подавав,
Бог же — любов...
я щирість — чув
а дуже гіркий у всіх мед
а вийдіть-но до мене
по горосі...
хто як
півкроку —
а вперед...
07.09.2021, пренесення мощів Варфоломея
(Нафанаїла),
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021
Поема
Рожденному, несотворенному Христу
і Цариці Неба і землі
Всемилосердній Марії
з любов’ю присвячується
1
Скільки моє серце не огороджуй...
Боже,
Боже,
чи пошли по листочкові
кожному
Але яке моє серце
викликав, Боже!
аж відвикнути сяяти —
небо не може...
І скільки мою душу не огороджуй...
Але як в душі народилась
білість!
В якому б він
дневі —
як в білому тілі...
А він біле сяйво
носити може... —
і я як брат-вересень
випадаю за огорожі!
шукаю
де серце
і в ньому
просяять
можемо!
2
Любов в красі є
любов красу
у саме денце всіє
Вознеслася ще
вереснева пісня Манасії
Прозорості вступилася
позавчорашня
ще
волога
В Прозорості! —
вам — змога Бога!!
3
тривога — це волога
і кликнуть
ви тривожні — йдіть в кіно
там є тривога
там є кіно
кіно і сонце
а що ви дивитесь давно
це сонце і кіно...
чи не тому що відреклися Бога
ще закопаються
й під землю —
це мов підуть в кіно
в прозорості ж
є змога Бога
і скрізь тривога — скрізь
волога
мов підсушитися! —
знайти дорогу
й прозорості найбільшу змогу
а ангели читають —
а як слово впадатиме
під землю
де вже всі є
Бог всіє
всі у красі є
як потенційно всі —
в любові є!
4
Радість і мир, і простота, і спокій
чи не тому —
що це любов?
що це жнива
і це жнива ясніючі — високі
котять перлини
чиїйсь душі що спочива
та й ожива
котять перлини
із поцілунками
глибокими
біла роса ці колоски поназива...
ми думаєм що це тільки
слова
але чому так просяться слова?
хто любить
тайно слізок серця
нахова
Божій росі
видно куди збиратися
допоки
знов — сіять радість мир
і простоту
і спокій
і проявляється Божа любов
що завжди дихає
й цілує — знов і знов...
Христос народиться
04.09.2021,
05.09.2021, з причастям,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021
Вседержителю Бог-Слову
присвячується
Всі в небо духом проникаєте?
Початку вересня
хмарки
все певно так
поважно
знають
святу глибінь нам відкривають
і смисл
там
більший за людський...
а як такеє відкриває
то — Хто такий?
небо серця повідкриває
і плачуть
а чого — не знають!
і хочуть
а чого не знають!!
хай дух літає
в Христові духом Неба
досягають
і хай поезія що перш за все
що вище думки —
вниз
злинає!
Христос в поета вільно протікає —
той літніми кристалами
засяє!
Бог, Він не спить!
Що ж! хай поет привносить – сяйво
й не всихає!
Поезія така є
як любов чиста —
й не вмирає!!
03, 04. 09.2021,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2021
Якщо не сказати, продовжуватиметься війна
В зрілому мозкові людини при різноманітнних станах її
панують цілком певні діапазони електромагнітних коливань.
Освоєні більшістю і частково вивчені стани людини:
Ритми мозку: Діапазон, Гц (хвилі людини): (стан людини):
Дельта 0,5 – 3,5, сон
Тета 4 – 7, тривога
Альфа 8 – 13, спокій
Бета 14 –35, розумова робота
Гама 33 –55, емоційне збудження
Маловивчені і малоосвоєні стани людини:
Ро вище мислення
Сігма творчість
Ета осяяння
Епсілон яснобачення-пам’ять
Омега найвищий стан
Найбільш важливі для виживаня в тваринному світі
альфа-хвилі і тета-хвилі набуваються раніше інших,
в ранньому дитинстві.
...Якщо не сказати — продовжуватиметься війна, нижчий шлях регулювання.
Носії геніїв можуть іти проти хвороби усіх до вищого шляху.
Єсть духовні знання вищих стосунків, здержування безуму;
до найвищих мало хто прийшов.
Не траться на подолання інертності — суспільної, літературної, політичної — все одно,
це один рівень енергоінформацій природи,—
поведешся — і наберешся,
невільно станеш бездарним в загальній посередності
і гіпнозі-паралічові людей в наростаючій всеодинаковості життя;
в природі за цим — безпристрасні відповідності;
подолай себе —
дійди до святості.
Вмісти все —
і зостанься вільним.
Грудень 1987 р., з «ТРИВАННЯ ЗАПОВІТУ» книги «Деміург».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2021