."Дійсність, а може сон..."
Їду в тролейбусі з базару. Дама в оригінальному калелюсі дає біля себе місце...
- А що це везете?
- Кавуни - кажу.
- А посуньте їх сюди поближче, бо не надійно вони там стоять...
- Та, нічого з ними не станеться.
- Хто зна, хто зна...
І дійсно!.. Тролелбус різко затормозив і покотились мої кавуни...
- Ви. як в воду дивились і мене попереджали... Ви, напевне мій "ангел-охоронець"... Засміялась!..
А тут і виходити потрібно... і поїхав мій ангел дальше по маршруту...
Добре, що кавуни, а не гарбузи ... Може є надія зустріти ще раз цю імпозантну даму,.. бо, мені здається, замішані були в всьому цьому " вищі сили"...
А якщо так то кожної неділі в 3-й годині дня буду виглядати цю даму біля пам'ятника Шевченку... І якщо в цьому замішані "вищі сили", то цей "оригінальний" капелюх побачу здалеку і зустріч відбудеться...
Хто зна, хто зна!.. Ангели можуть все!..