віє
віє
колеться вітер
бджолить
ходять ходором
ялинові руки-ножиці
сиплеться глиця
раптово даючи себе
погладити
годування з руки цикад
перемеленим звуком
розраджує вітер
він знає —
спокій це те що можна покласти
на ліве крило бджоли
не переваживши правого
опукле мовчання стовбура
опукле здивування роси
камінь як інша подоба гніву
холодного і тривкого
який може прийде по нас
як і ми по нього
а поки
кілька слів про вразливість
знов недомовлені
і крила бджоли тремтять
намагаючись не впустити
і зберегти
02.07.24
