Малою все боялась так гусей,
Боялася коней ще та собак,
Коли ж урок засвоїла, однак:
Варто було боятися б людей.
Я зустрічала різних у житті,
З якими перетнулися шляхи,
Доля чи Бог казали:"Це не ті,
Не з тими ділиш хліб ти і дахи."
Розмовою хтось часто улещав,
А от ділами, в серце: рани й біль,
Той, що без слів послухав і мовчав,
Та поспішав на допомогу звідусіль.
Як часто ми не помічаєм фальш,
Не золото усе, що десь блищить,
І згодом зрозумієш все, на жаль,
Та вже крім себе нікого винить.
Галина Грицина.
так є то правда... 
На жаль.
