Крізь усі роки є розуміння,
Що цінність наша – не гроші й майно,
А тиша, що лікує сумління,
І зранку у хаті світле вікно.
Відчути, як же пахне світанок,
Як сонце світить і сходить ранок,
Як світ завмирає у днях майбуття,
Оце є багатство твого життя.
Немає ціни нашій свободі,
Як шлях обереш, то так і прямуй,
Як можеш іти, то тільки пильнуй,
Щоб серце твоє стало в пригоді.
Минає все там, де є каяття.
Лиш спогад дає таке почуття.
Щастя не в ночах гучних гулянок,
А коли нема сварок та п’янок.
Тож, цінуй те, що ти маєш давно,
Що забирає темне сумління,
Бо все життя – це не гроші й майно,
А радість душі та розуміння.
Мирослав Манюк
01.02.2025
