Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: anyuta: Монолог смерти - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Аделина Принца, 25.06.2010 - 17:11
есть что-то неуловимо свободное в твоей душе красиво! и ... грустно! anyuta відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, моя душа закована цепями, в ней много света, но он хочет жить...А мне нельзя дішать ночами, ведь я лишь нить, лишь света нить... Fobia, 17.01.2010 - 17:02
Оценка поэта: 5"Но очень жаль ведь многие из вас ушли еще мой зов и не услышав А на земле осталось дышащее тело" Смерть плаче,коли хтось займається самознищенням.Навіяло ораз Смерті.Смерть має зібрати певну кількість життів,щоб самій опинитись у якомусь тілі і спробувати себе у ролі живої істоти.В неї немає вибору) anyuta відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Смерть жаліє, що їй доводиться забирати живих трупів...
anyuta відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Должно было быть обширнее но сил не хватило)))
|
|
|