Непотрібна історія, це як стертий плакат,
як затоптаний бруд, чому часто так,
пам'ятаєш прожиті ці дні,
є лише мить, обернись, подивись!
Потрібно найважливіше лише пам'ятати,
уроки брати, і не забувати,
що час для того, щоб міцнішим ставати,
і скільки можна в болото ниряти?
Пиши, якшо любиш писати,
контрасту добавте, звуку добавте,
я стільки усіх не успів запитати,
та потім подумав, - чи варто?
Коли не бачиш когось, -
краще бачиш себе,
тай не існує ніде цього "я",
немов крізь привид меч гострий пройде,
ловіть мене, я звук фортепіано.
