За мoтивами лірики Семена Каца:
Покрила землю темна ніч,
Але де й дівся страх,
Коли зустрівся віч-на-віч
Я з зіркою в світах…
І стало видно крізь пітьму:
Давно чекає сад,
Що в руки косу я візьму,
Як двадцять літ назад…
Один малесенький квадрат
У мареві ночі
Світив , напевно, у стократ
Слабкіше від свічі.
Хоч океан нас розділя
І темно поруч з ним,
Та вся осяяна земля
Віконечком одним…
Де сад весною розцвіте,
В далекій стороні,
Все світить, світить, світить те
Віконечко мені…
==============================
Оригінал:
Семен Кац. Деревенская тетрадь. Что есть любовь...
Глаза привыкли к темноте.
Прошёл ребячий страх.
Звезда к звезде, звезда к звезде
Тянулась в облаках.
В саду некошеном мокро,
И в непроглядной мгле
Всего одно, одно окно
Светилось на земле.
И этот маленький квадрат
В безмолвии ночи
Светил, наверное, стократ
Слабей одной свечи.
Но так пустынна тишина,
И так темно кругом,
Что вся земля освещена
Всего одним окном.
И в той далёкой стороне,
Где нас в помине нет,
Всё светит, светит, светит мне
Того окошка свет.