Оце так, так,
Я не поет, і не мастак,
Але природа на весні,
Дуже подобається мені.
Дівчата шубки вже скидають,
Та інші речі одягають,
Через ті речі форми краще видно,
Дивиться на ті шубки вже набридло.
Через них не можна міцно обійняти,
До серця дівчину прижати,
Відчути стукіт , дати волю почуттю,
Та й за багато морозцю.
Серед весінньої пори,
На дворі більше дітвори,
І так хотілося б мені,
Пірнути в ту картину на стіні.
В картині літо, сонце сяє,
Але нічого зачекаю,
На дворі сніг іще лежить,
І грач чомусь ще не летить.
Дівчата в курточках гуляють,
Так гарно бедрами виляють,
Та дійство те є за вікном,
А я сиджу тут за столом.
Чекаю вечора, або…
Сходжу в обід я за вікно,
До красунь якихось по пристаю,
Чи може в гості завітаю.
ну зараз і зимою дівчата умудряються виляти бедрами в коротеньких шубках...
