... коли знаєш, що все найкраще попереду,
засушені квіти в книжках - тільки спогад.
П"ятниця сумно чекає на середу,
тягнеться з дому до березня провід.
Струму забракло і темінь всевидяча ,
час висікає портрети на шиях.
Хтось поспішає навпомацки, сидячи,
губиться в радощах, топчеться в мріях.
Блискітки з усмішок й ми - алергетики,
замість змиритись, бунтуєм невміло.
Тиша вивчає старанно фонетику,
тиша давно на брехню не хворіла.
Звуки,слова,інтонацій нестриманість,
марю говоренням й вічні секунди...
Звідки взялось те бажання і відданість
в серці черствому моєї приблуди?
я думаю тим хто вміє складати кубики-рубики твої вірші ще більш зрозумілі ніж іншим читачам - варіантів тратування сюжету тут можна надумати мабуть не меньше ніж варіантів складання головоломки