Душа застигла між небом і землею,
Мені вже все одно, що буде з нею.
Холодне тіло покривається сльозою,
Плаче душа, вона вже не зі мною.
Я бачу світло там, на фоні ночі,
Руками ангел закриває мені очі.
В долонях подарований квиток до раю,
Та я боюся світла… я зникаю.
У світі темряви, у коридорі хаосу і зла
Із стомлених очей впала сльоза.
Спливають кров’ю рани всіх зневірених,
Тут стогін, ридання і я в них повірила.
Відмовилась від світла, вибравши пітьму.
Між небом і землею я вибрала війну.
Душа застигла в часі і тремтить,
Я вже не я, мені вже не болить.
