Переклад вірша Сергія Єсєніна
Кохана! Сіяння волосся
я пам’ятаю твого.
Залишить тебе довелося.
Мені дуже важко було.
Осінні згадаю я ночі,
березовий шурхіт тіней.
Тоді вже були дні коротші.
Та місяць світив ще і ще.
Згадаю, як ти говорила:
«Промчаться блакитні роки,
і зовсім забудеш, мій милий,
мене, мабуть, з іншою ти».
Сьогодні ця квітнуча липа
мені нагадала все знов –
на пасма кучериків сипав
той квіт, наче власну любов.
І серце не в силах схолонуть,
кохає когось, та сумне.
Так ніби улюблену повість,
пригадує все ще тебе.
------------------------
Есенин Сергей
Я помню, любимая, помню
Я помню, любимая, помню
Сиянье твоих волос.
Не радостно и не легко мне
Покинуть тебя привелось.
Я помню осенние ночи,
Березовый шорох теней,
Пусть дни тогда были короче,
Луна нам светила длинней.
Я помню, ты мне говорила:
"Пройдут голубые года,
И ты позабудешь, мой милый,
С другою меня навсегда".
Сегодня цветущая липа
Напомнила чувствам опять,
Как нежно тогда я сыпал
Цветы на кудрявую прядь.
И сердце, остыть не готовясь,
И грустно другую любя.
Как будто любимую повесть,
С другой вспоминает тебя.
1925
Мені завжди здавалося, що найкращий вірш лише мовою оригіналу, але Ви переконуєте мені в іншому! Ви своїм перекладом ще раз підкреслюєте, яка гарна і мелодійна українська мова!
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іноді дуже тягне перекладати. В основному, пісні, які чимось сподобались. Але часто при дуже красивій музиці тексти нікудишні. Особливо це характерно для англомовної фірмової музики.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, що відзначили!
Намагався, як завжди бути якнайближче до оригіналу в використанні слів і в передачі смислу. Коли виходить більш вдало, коли менш.
Знаете, я больше Гумилёва... Конквистадора в панцире железном. Или в "панцере". И мальчика со скрипкой. Это что касается Серебряного. Ну, мой он! А Есенин... Вот, в Ледяной поход бы ему - познал бы, почём фунт лиха.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Гумільов - глиба!
Та світ прекрасний своєю різноманітністю!
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Там де Єсєнін медіум російської душі і ментальності - ностальгія, загул, розгул, кабак, кохання, яке не склалось - там він неперевершений. В інших темах - не завжди вдало.
боже правий!!!!! Єсєнін для мене - СОНЦЕ срібного віку! Я його напам'ять як дурна вчу - не віршами лік, а томами! На правду. Єдиний факт, яким я пишаюся....
А переклали Ви неперевершено! Душу поезії зберегли...
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такий емоційний коментар!, Ви, Дарко, мене розчулили! Вдячний Вам!