Переклад вірша Аполона Григор’єва
Поговори зі мною ти,
о, семиструнна подруго!
Моя душа щемить з нудьги!
І місяць світить! Здорово!
Он зіронька одна сія
яскраво, що аж боляче
промінням серденько торка,
ущипливо і колюче!
Чого від серця треба їй?!
Усе й без того зна вона!
До неї щемом довгих днів
душа моя прикована.
І знає серденько моє
отрутою обсипане,
всім тим наповнював себе,
страждаючи, навмисно я.
Я від зорі і до зорі
тужу, жалкую, ремствую.
Ти доспівай, договори
ту пісню незавершену.
Ти розкажи сестрі своїй
про все, що в світі дано нам.
Дивись, зоря горить сильніш!
Співай, моя жаданая!
До ранку аж готовий я
балакать про сподіване.
Договори і доспівай
ту пісню недоспівану.
-------------------------
Аполлон Григорьев
О, говори хоть ты со мной,
Подруга семиструнная!
Душа полна такой тоской,
А ночь такая лунная!
Вон там звезда одна горит
Так ярко и мучительно,
Лучами сердце шевелит,
Дразня его язвительно.
Чего от сердца нужно ей?
Ведь знает без того она,
Что к ней тоскою долгих дней
Вся жизнь моя прикована...
И сердце ведает мое,
Отравою облитое,
Что я впивал в себя ее
Дыханье ядовитое...
Я от зари и до зари
Тоскую, мучусь, сетую...
Допой же мне - договори
Ты песню недопетую.
Договори сестры твоей
Все недомолвки странные...
Смотри: звезда горит ярчей...
О, пой, моя желанная!
И до зари готов с тобой
Вести беседу эту я...
Договори лишь мне, допой
Ты песню недопетую!
(1857)
Хороший перевод. Но, мне кажется, шлифонуть стоит. Не сейчас - подождать, пока вылежится, сколько нужно. А потом свежим взглядом, когда попрёт - и идеально будет.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згоден з Вами Женя! Згодом повернусь. Періодично передивляєшся написане - те що здавалось класним, з часом бачиться слабким. І навпаки, щось таке, про що вже забув - знаходиш і кажеш як Лев Толстой в старості про свої твори "А хто це написав, невже я?!"
