Ви дуже низько впали тварі,
Пройшлися б ви самі по тім базарі,
Де душі людські продаються,
Усі вони рабами звуться.
Дівчат купують за волосся,
Мені також там довелося,
Побути в шкурі продавця…
Бокали крові до вінця
За два динара продавали,
Незайманих там ґвалтували,
Жорстокі крики день і ніч,
Виносили мерців із ВІЧ...
І на хресті висіли люди,
Та що ж ви за такі паскуди !?
І права голоса не маю,
Ще й на володаря працюю …
Бо я ніхто у цьому світі,
Не маю погребів забитих,
Вином червоним і зерном.
Не розкидаюсь золотом…
Паршиві ви , нікому не потрібні,
Ви на приматів всі подібні,
Лишилося зробить не вірний крок,
Всі друзі й рідні винесуть вам вирок …
