* * *
Наша зустріч в передранні
мала декілька хвилин.
Скільки світла в привітанні,
ніби Ангели зійшли.
Ти вернув зірки на небо
із розкритої руки,
і була якась потреба
запалити ті зірки.
Знов надія посміхнулась,
дременувши від розлук.
За вікном зима вернулась,
сіре сніг втаїв навкруг.
Заіскрилось за порогом,
в грудях щастям наслідив.
Довгожданим діалогом
знов кохання розбудив.
Я ловила в ніжних звуках
море чистих почуттів.
Покидала дім розлука,
що тинялась в самоті.
Відбивало серце ритми,
з рідним словом в унісон
й полетіли вкотре рими
в ніч, у твій короткий сон.
Час у витоки вернути,
час пожвавити струну,
потепліє зимний лютий
і засвідчить нам весну.
Пречудово 
