Біль проникає в тебе силоміць,
Випробовує всіх нас на міць,
Серця сталь гартується роками,
І впевненість в собі шліфується думками.
На вулиці температура мінус сорок,
І тебе поволі огортає морок,
Не прагнеш відшукати свою Елладу,
А хочеш тільки нереальну владу.
Сама тікаєш, лишаючи сліди пророчі,
Забуваєш все, своє єство жіноче,
Так довго бігати, просто неможливо,
Ти сама у себе забираєш власне диво…