Я хочу розказати про світанки,
А хитрий кіт полизує сметанку.
Цікавиться, чи, може, в мене б вийшло,
Й про білу смакоту складати вірша?
Я хочу розказать про водограї,
А він мене вже гратись зазиває.
Нявчить і враз вискакує на стуло,
І лапкою шкребеться, як підбура.
Я хочу розказати про світло сонця,
А він м’яча кладе мені в долонці.
- Та годі, - каже, - вірші вже складати.
Ти покажи, в футбол умієш грати?
Я відкладаю “мемуари” куці,
Беру звірятко у долоні-руці -
В моїх обіймах радісно муркоче.
І біжимо ми гратися до ночі.
Отак завжди з любов’ю треба жити,
І щиро із тваринками дружити.
