Сонце світить пригріває,
Дітвора все не вгаває.
Всі біжать дружно до річки,
До тепленької водички.
Від усюди сміх лунає,
Літо свої примхи має.
Десь з’явилась чорна хмара,
Дощиком на землю впала.
Всі розбіглись хто куди,
Чомусь злякалися води.
Пройшов дощ з’явилось сонце,
Засвітило у віконце.
По калюжах всі гайда,
Дуже тепла в них вода.
Хто це, хто це з того краю,
В річці воду набирає?
Працює веселка завзято,
Дощик це для неї свято.
Набере собі водички,
Випере всі свої стрічки.
В коси їх позаплітає,
Знов на дощика чекає.