Присвячую Івану Слоті
Ось три чверті пролетіло,
Розмінялися літа…
Та міцним лишилось тіло
І незламною душа!
Як то файно, коли рідні
Розсідаються довкіл;
Із онуків та дітей
Непохитний частокіл.
Подивися лишень, діду,
Що за вік ти свій досяг…
Незабаром я поїду,
Понесу у світ наш стяг!
Час жорстокий і примхливий,
Та байдуже на той час…
Якщо був колись ти вільний –
Не піймати йому нас.
Дай же, Боже, діду віку,
Доживе він хай до ста!
Разом, щоб були довіку,
Як би доля не хлиста.
10.08.2012
Гарна присвята! 
