Оце попав… Ох і попав, та не шкодую, а ні трошки.
Дівча гарненьке покохав її гукають – Таня Бойко!
Готую я смачний обід, зажарку смажу в сковородці.
Киплять і каша і борщі, а на душі – Танюша Бойко!
Рубаю дрова у дворі, тріски летять аж на дорожку.
Бензопила реве як звір, а в голові – Танюха Бойко!
Пишу міністрові листа, дріма комп’ютер мій потрошку.
Серйозні речі і слова… А в серці – лише Таня Бойко!
Пішов з лопатою в город, щоб накопать собі картоплі.
Копаю… – Кумильга знялась, а в мріях – лише Таня Бойко!
Усі думки лише про тебе, у серці лише ти одна.
Мені нічого більш не треба, щоб ти раділа і Жила!
Щоб ти завжди була щаслива, співала радісні пісні!
Свою усмішку дарувала усим навколо і мені…
Лиш чути б твій ласкавий голос, який наснаги додає.
Та відчувати дотик ніжний, твої долоньки – в тебе є
Якась п’янка незнана сила, що так тривожить і манить
Мене до тебе – Таню, Мила! Не зможу вже без тебе жить!
З Танюхою довго розчитуватися доведеться, так що копай там собі помаленьку, а то голова буде боліти від того як з нею розрахуватись
Кумартун відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нічого!!! Нам із Танею , ще треба народити купу дітей, виховати і підняти їхна ноги,а потім , ще й онуків та правнуків поняньчити, так, що часу предостатньо-розрахуємось
