Так холодно було мені поміж вами
Завмерли подяки слова на устах
Коли не стерпіла,а може терпіння
Стомилось від мене та й зникло в світах.
Без жодного слова,без краплі сумління
Без жалю,без крику ,без каяття
Один тільки погляд на спомин лишила
В нім жила одвічна гідність людська.
Та й двері закрила.Назавжди,назавжди
Покинула дім де холодна душа
Та жити ,як жила більш не хотіла
Для щастя дала мені доля життя.
Відкину в минуле,пробачу,забуду
Та висохне з часом гірка сльоза
Розвіються хмари,душу зігріє
Любов сестра-людська доброта!
