Він серед натовпу один такий лишень,
У нього інша, зовсім інша мова.
І словом він влучає у мішень,
Й малює ним, бо він – художник слова.
Йому без слова цілий світ пустий,
Для нього слово – усьому основа.
Сором`язливий, замкнутий, простий…
Та всеодно це він – художник слова.
Слова бувають ніжні до нестями
Й гостріші часом від мечів стальних.
Як не крути – слова керують нами,
А він до купи складує все їх.
Хоч він не любить говорити,
Та в голові мільйон ідей.
Йому приємно лиш творити
Картини словом про людей.
І хто зна: може все дарма?
Забудеться його промова,
І визнання йому нема…
Він тільки лиш художник слова…