Каламутиться життя навколо тебе,
Каламутні води стрімко мчать униз,
Ти стоїш, простягнувши руки небу,
Каламутному життю ти не грозиш.
Мовчазні твої молитви та печалі,
Твої сумління та розради больові,
Немов поклики летять до Бога в далі,
Немов Долі вдалі розробки бойові.
Каламуть тебе нахабно омиває,
Набігаючи на стан піною гидот,
Та вона в безсиллі стрімко опадає,
Чергово проковтнувши новий заколот.
Вже весна несе від нас тобі подяки,
Вже надходить радість світла, білопінна,
Бачу щастя - бачу блискавиці/знаки!
То оновись, моя люба Батьківщина!
5.03.1992
К.
КВ-1
