Прийшов до діда Йвась малий. Якраз до столу встиг.
Спитав старого він чомусь: - Чи шкварки любиш ти?
Той " гепнув " миску пирогів,- червоне аж лице:
- Та як їх можна не любить? То ж те саме сальце.
Малий вагався мить якусь. Ховав думки свої:
- Скажи, дідусь, а ти колись козячі шкварки їв?
Старий аж ледве не вдавивсь: - Ну, ти, малий, сказав.
Козячі шкварки. Ще не чув. І що то за коза?
І хто " плете " таке дурне? - старий регоче сам.-
Нова м'ясна порода, певно. Жирна, як паця.
Івась червоний став, як рак.Не знає, що й сказать:
- Ти ти не в курсі просто, діду. Є така коза.
Бо сам я чув, як брат казав учора Тарасу,
Що " шкварив " так, аж гай гудів, Василь якусь козу.
Насмішили))
