Вина батьків на їх дітей спадає,
За гріх злочинця – людству покарання;
І кожен рід, що правду зневажає,
Додасть нещастя людям і страждання.
Зле, як зараза, землю оббігає...
А чи одягнуте в бридке лахмання,
Чи в княжій діадемі виступає –
Заразить світ отруєним диханням.
І за законом світу неодмінним
Ніхто не обійде проклять паскудства –
На кожного впаде вини частина
Чужих гріхів, і злочинів, й розпутства,
Бо кожний носить за усі провини
Відповідальність спільну всього людства.
Adam Asnyk
Brzemię winy
Na dzieci spada win ojcowskich brzemię,
Lud pokutuje za grzechy zbrodniarza;
Każde gwałcące sprawiedliwość plemię -
Cierpień i nieszczęść ludzkości przysparza.
Złe, jak zaraza, w lot obiega ziemię...
A czy na sobie łachman ma nędzarza,
Czy też w książęcym kroczy diademie -
Zatrutym tchnieniem cały świat zaraża.
Wobec praw, światem rządzących wszechwładnie,
Nikt ujść nie może złych wpływów przekleństwa;
Każdemu w dziale część winy przypadnie
Nawet za cudze zbrodnie i szaleństwa;
Bo każdy nosi w duszy swojej na dnie
Odpowiedzialność wspólną człowieczeństwa.
