Що ж ви браття зажурились,
Руки опустили?
Чи ви Богу не молились,
Чи втратили сили?
Що це з вами, де поділась
Завзятість козацька?
В душах неміч причаїлась
І торба жебрацька.
Невже, браття, позабули
Слова з “Заповіту,”
Як у битвах спину гнули,
Не терпіли гніту.
Як Сірко гуляв степами,
Як шаблі дзвеніли.
Вража кров текла ріками
Від волі п’яніли.
А тепер що? – знову рабство,
Лиш в своїй країні.
Брехня квітне і нахабство
В вільній Україні.
Знову рани від нагайки
І ярмо, і пута.
Щира віра в пусті байки,
В животі отрута.
Знову діти йдуть у найми
До чужого пана.
Честь і гордість дали в займи,
У очах омана.
Може досить браття любі
Неправду терпіти,
Жити в муках і у згубі,
І без діла скніти?
Не плазуйте – розрівнайте
Свої сильні плечі!
І скидайте, не чекайте
Лахміття старечі!
З колін швидше піднімайтесь,
Гостріть коси, вила.
І всі разом поєднайтесь,
Є ще у вас сила.
Тай женіть, женіть у спину
Те що вас мордує.
Бийтесь, браття, безупину –
Зло, як вітром здує.
Все чуже, усе пропаще
На порох зруйнуйте.
І на місці тому краще –
Нове побудуйте.
Щоб жидва, мордва й кацапи
З заздрості спеклися.
І забрали брудні лапи,
І бога зреклися.
Свого бога. В нас чужого
Не було й не треба.
Маєм поля клаптик свого
І шматочок неба,
І працюєм. Не жалієм
Ні крові, ні поту.
Вірю, браття, що зумієм
Звершити роботу!
Гарно і правдиво, читаючи кров закіпає в жилах від того болю, від тієї несправедливості, від нашої байдужості до себе, до дітей наших, до батьків наших, до долі нашої Батьківщини. Сам виклад вірша легкий, зрозумілий, гнівний. Та вам молодим потрібно щось міняти, а ми вас всіляко підтримаємо.
Бойчук Ігор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Міняти хочеться, але не всім. Багатьом вистачає того що є, а це прокурений нічний клуб, пляшка, закуска і т. д.
Вірш фантастичний. Проте моя надія щось гасне. Люди самі не хочуть щось міняти.
Бойчук Ігор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Міняти хочуть, але ще точно не знають що. Всі хочуть змінити політиків, яких самі обрали. Позбавитись корупціонерів, яким самі несуть хабарі і т.д. Але щоб щось змінити треба змінити спочатку себе.
так, все все нав,язане, і спосіб життя, і релігія і звичаї...
Бойчук Ігор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як писала Ліна Костенко у "Записках Самашедшого" - "Найбільша проблема українців - це те, що вони до всоьго звикають". Так ми й звикли до всього що нам віками нав'язували.